Рішення від 20 жовтня 2026 р. у справі №240/26448/25 — Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 жовтня 2026 року м. Житомир справа № 240/26448/25

категорія 111030600

Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Єфіменко О.В., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СК Світоч" до Головного управління ДПС у Житомирській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

встановив:

До Житомирського окружного адміністративного суду звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю "СК Світоч" (далі - ТОВ "СК Світоч") із позовом до Головного управління ДПС у Житомирській області, в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Житомирській області про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку № 61742 від 28.10.2025 року, прийняте відносно з ТОВ СК "Світоч" код ЄДРПОУ 41998515;

- зобов`язати Головне управління ДПС у Житомирській області виключити ТОВ СК "Світоч" код ЄДРПОУ 41998515 із переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що оскаржуване рішення містить лише загальну інформацію, щодо причин його прийняття, а саме, відповідачем не ідентифіковано конкретні ризикові операції та/або податкові накладні платника, в яких були зафіксовані такі операції, тому не містить мотивації підстав та причин віднесення позивача до ризикових платників податків відповідно до пункту 8 Критеріїв ризиковості платників податку. В рішенні відповідач взагалі не надав оцінки поданим позивачем поясненням та документам, оскільки в розділі, де мають бути зазначені документи, які не надані для підтвердження невідповідності критеріям ризиковості платника податку наведений загальний перелік документів без відповідного віднесення до конкретних господарських операцій та конкретного контрагента. Детальних відомостей про конкретний перелік документів, якого не вистачило для спростування ризиковості, протокол засідання не містить.

Таким чином, вважає, що відповідачем не доведено існування підстав для застосування до позивача пункту 8 Критеріїв ризиковості платників податку з відповідним внесенням до переліку ризикових суб`єктів господарювання, у зв`язку з чим рішення комісії Головного управління ДПС в Житомирській області, яка приймає рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку за № 61742 від 28.10.2025 є протиправним та підлягає скасуванню.

Ухвалою суду від 24.11.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні).

18.12.2025 до суду надійшов відзив на позов Головного управління ДПС в Житомирській області (далі - ГУ ДПС в Житомирській області), в якому представниця відповідача просила відмовити у задоволенні позовних вимог. Свою позицію мотивувала посиланням на відповідність спірного рішення вимогам чинного законодавства так як внесення контролюючим органом платника податку до переліку ризикових платників податків є лише діяльністю контролюючого органу з виконання своїх повноважень по збиранню та формуванню податкової інформації, яка сама по собі не створює для платника податків жодних правових наслідків у вигляді зміни або припинення його прав та не породжує для нього обов`язкових юридичних наслідків. Включення суб`єктом владних повноважень до бази даних певної інформації не створює жодних перешкод для діяльності платника податку.

Зазначає, що ТОВ «СК Світоч» здійснює постачання сільськогосподарської продукції за рахунок сформованого реєстраційного ліміту, а саме: палива в значних обсягах. Зокрема, встановлено що відповідно до показників середньої урожайності сільськогосподарських культур по суб`єктам господарювання Житомирської області у 2025 році (опубліковано на офіційному сайті Міністерства аграрної політики України https://minagro.gov.ua, платником податку ймовірно завищено обсяг виробництва (валовий збір) сільськогосподарських культур при задекларованих посівних площах земельних ділянок за 2025 рік. Також, платником податку документально не підтверджено: факт вирощування реалізованої сільськогосподарської продукції відносно наявних площ сільськогосподарських угідь; наявність земельних ділянок у суборенді; отримання високої врожайності сільськогосподарських культур, а саме наявність передових технологій обробітку землі, внесення добрив, ЗЗР, придбання високоврожайного насіння. Встановлено невідповідність задекларованих земельних ділянок згідно податкової та статистичної звітності. Не надано первинні документи, які підтверджують фактичне використання пального при здійсненні відповідних господарських операцій та не подавався звіт ф-9СГ про використання добрив та пестицидів у 2024 та 2025 рр. Досліджуючи первинні документи платника податків, встановлено значне придбання пального для використання у сільськогосподарській діяльності. Зазначає, що з відомостей про об`єкти оподаткування і об`єкти пов`язані з оподаткуванням за формою 20-ОПП вбачається, що у ТОВ «СК Світоч» наявні основні засоби, які необхідні для здійснення провадження поточної господарської діяльності а саме, 2 ємкості для палива в об`ємах 10 000 л а звільняє від обов`язку мати ліцензію на право зберігання пального у споживчій тарі об`ємом до 60 л.

14.05.2026 від представниці ГУ ДПС у Житомирській області надійшла заява в якій просить закрити провадження у даній справі на підставі п.8 ч.1 ст.238 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України). В обґрунтування поданої заяви вказала, що рішення про відповідність позивача критеріям ризиковості від 28.10.2025 № 61742 втратило свою дію, про що внесено відповідний запис в електронний Журнал ризикових платників. Зазначає, що кожен наступний ризик скасовує попередній автоматично, а тому на момент розгляду даної справи відсутній предмет спору, оскільки спірні правовідносини фактично припинилися. Повідомляє, що оскаржуване рішення є недіючим у зв`язку із прийняттям Головним управління ДПС у Житомирській області рішення № 19519 від 30.04.2026, яке в даній справі не оскаржується.

18.05.2026 від представниці позивача надійшло до суду заперечення на подану заяву, просить відмовити у її задоволенні. Наголошує, що позивач не позбавлений права оскаржити будь-яке рішення суб`єкта владних повноважень, при цьому суд перевіряє таке рішення суб`єкта владних повноважень на відповідність вимогам частини другої ст. 2 КАС України станом на день його прийняття. Посилається на практику сформульовану Верховним Судом у постанові від 29.01.2020 ухвалену у справі № 814/1460/16, згідно з якою адміністративний суд перевіряє рішення, дії чи бездіяльність суб`єктів владних повноважень ретроспективно, тобто на момент їх вчинення.

За результатами розгляду заяви про закриття провадження у справі, суд дійшов висновку про відсутність підстав для закриття провадження у справі на підставі п. 8 ч. 1 ст. 238 КАС України, а тому ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 02.06.2026 у задоволенні заяви представниці відповідача відмовив.

18.06.2026 від представниці ГУ ДПС у Житомирській області повторно надійшла заява в якій просить закрити провадження у даній справі на підставі п.8 ч.1 ст.238 КАС України.

Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 02.07.2026 вказану заяву відповідача повернуто без розгляду.

Згідно з частиною п`ятою статті 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Суд зазначає, що судове рішення у справі, постановлене у письмовому провадженні, складено у повному обсязі відповідно до ч.4 ст.243 КАС України, з врахуванням положень ст. 263 КАС України.

Згідно з ч.5 ст.250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Дослідивши докази, які містяться в матеріалах справи, суд встановив наступне.

ГУ ДПС у Житомирській області з урахуванням отриманих від платника податку інформації та копій відповідних документів від 17.10.2025 №5 прийнято рішення про відповідність/ невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 28.10.2025 № 61742 про відповідність TOB «СК Світоч» критеріям ризиковості платника податку на підставі пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку.

У спірному рішенні серед кодів податкової інформації, яка є підставою для прийняття рішення, зазначено наступне:

- 14 – постачання товарів/послуг за рахунок сформованого реєстраційного ліміту (СУМнакл) у зв`язку з придбанням товарів, не пов`язаних з господарською діяльністю платника податку, якщо постачальник не є виробником товару /послуги що постачається;

- 08 – постачання сільськогосподарської продукції за відсутності придбання такої продукції, сплати земельного податку (сплати єдиного податку для платника податку, який перебуває на спрощеній системі оподаткування четвертої групи) та/або відсутності придбання пального, мінеральних добрив, посівного матеріалу (насіння), засобів захисту рослин, допоміжних послуг з вирощування сільськогосподарської продукції за наявності земельних ділянок.

У графі «інформація, за якою встановлена відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку» зазначено господарські операції:

- з придбання товару за кодом УКТ ЗЕД 2710194300 за період з 30.01.2025 - 08.04.2025;

- з постачання товару за кодами УКТ ЗЕД 1001, 1201, 120600, 1005 за період з 05.02.2025 - 20.07.2025.

Також зазначено, що позивачем не надано копій документів, які можуть свідчити про невідповідність критеріям ризиковості платника податку:

- договір з додатками до нього,

- первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг,

- первинні документи щодо зберігання,

- первинні документи щодо транспортування,

- первинні документи щодо навантаження продукції,

- первинні документи щодо розвантаження продукції,

- банківська виписка з особових рахунків,

- накладна,

- рахунки-фактури/інвойси,

- розрахунковий документ.

Як зазначено у витязі з протоколу Комісії ГУ ДПС у Житомирській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №181/06-30-18-02-03 від 28.10.2025 основним видом діяльності що основним видом діяльності ТОВ «СК Світоч» є вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур. Відповідно до поданої заяви про об`єкти оподаткування або об`єкти, пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (ф.20-ОПП), підприємство має у використанні об`єкти оподаткування: 2 автомайстерні, автотранспорт в кількості - 2 од; 2 - бочки для палива; колісна техніка - 2 од; майстерня, офіс, трактор колісний 2.

За результатами проведеного моніторингу даних ЄРПН та аналізу інформаційних баз даних, у зв`язку з отриманням інформації у процесі поточної діяльності, встановлено, що ТОВ «СК Світоч» не відповідає коду податкової інформації, що стало підставою для розгляду рішення про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку.

Крім того, ТОВ «СК Світоч» здійснює постачання сільськогосподарської продукції за рахунок сформованого реєстраційного ліміту, а саме: палива в значних обсягах. Зокрема, встановлено що відповідно до показників середньої урожайності сільськогосподарських культур по суб`єктам господарювання Житомирської області у 2025 році (опубліковано на офіційному сайті Міністерства аграрної політики України https://minagro.gov.ua, платником податку ймовірно завищено обсяг виробництва (валовий збір) сільськогосподарських культур при задекларованих посівних площах земельних ділянок за 2025 рік.

Платником податку документально не підтверджено: факт вирощування реалізованої сільськогосподарської продукції відносно наявних площ сільськогосподарських угідь; наявність земельних ділянок у суборенді; отримання високої врожайності сільськогосподарських культур, а саме наявність передових технологій обробітку землі, внесення добрив, ЗЗР, придбання високоврожайного насіння. Встановлено невідповідність задекларованих земельних ділянок згідно податкової та статистичної звітності.

Позивач вважає рішення про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку протиправним, що перешкоджає господарській діяльності підприємства, у зв`язку з чим звернувся за захистом порушеного права до суду.

Норми права, якими урегульовані спірні відносини.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правовідносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема щодо визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядку їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства урегульовані Податковим кодексом України (надалі - ПК України).

Підпунктом 20.1.45 пункту 20.1 статті 20 ПК України встановлено, що контролюючі органи мають право здійснювати щоденну обробку даних та інформації електронного кабінету, необхідних для виконання покладених на них функцій з адміністрування податкового законодавства та законодавства з інших питань, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган, що включає, зокрема, прийняття, обробку та аналіз документів та даних платників податків, здійснення повноважень, передбачених законом, які можуть бути реалізовані в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку.

За приписами пункту 61.1 статті 61 ПК України, податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Згідно з підпунктом 62.1.2 пункту 62.1 статті 62 ПК України податковий контроль здійснюється шляхом інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючих органів.

Відповідно до пункту 71.1 статті 71 ПК України інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - комплекс заходів, що координується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.

Статтею 74 ПК України визначено, що податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, зберігається в базах даних Інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем (далі - Інформаційні системи) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.

Інформаційні системи і засоби їх забезпечення, розроблені, виготовлені або придбані центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, є державною власністю.

Система захисту податкової інформації, що зберігається в базах даних Інформаційних систем, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.

Внесення інформації до баз даних Інформаційних систем та її опрацювання здійснюються контролюючим органом, визначеним підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, а також контролюючим органом, визначеним підпунктом 41.1.2 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, в порядку інформаційної взаємодії відповідно до пункту 41.2 статті 41 цього Кодексу.

Перелік Інформаційних систем визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.

Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової політики.

Згідно з абзацом першим пункту 201.1 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, уповноваженої платником особи відповідно до вимог Закону України "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги" та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України реєстрація податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Кабінет Міністрів України прийняв постанову від 11.12.2019 №1165 "Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних" (набрала чинності 01.02.2020), якою, зокрема, затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (надалі - Порядок №1165).

Пунктом 1 Порядку №1165 встановлено, що цей Порядок визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі (далі - комісії контролюючих органів), права та обов`язки їх членів.

Так, за змістом пункту 2 Порядку №1165 автоматизований моніторинг відповідності податкової накладної/розрахунку коригування критеріям оцінки ступеня ризиків - сукупність заходів та методів, що застосовуються контролюючим органом для виявлення ознак наявності ризиків порушення норм податкового законодавства за результатами проведення автоматизованого аналізу наявної в інформаційних системах контролюючих органів податкової інформації.

У силу абзацу першого пункту 5 Порядку №1165, платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Відповідно до пункту 6 Порядку №1165, у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено та/або подано податкову накладну/розрахунок коригування для реєстрації в Реєстрі, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація такої податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.

У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення (додаток 4).

У рішенні зазначається підстава та інформація, за якою встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

У разі відповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку згідно з пунктом 8 додатка 1 у відповідних полях рішення зазначаються детальна інформація, за якою встановлено відповідність критеріям ризиковості платника податку, тип операції (придбання/постачання), період здійснення господарської операції, код згідно з УКТЗЕД/Державним класифікатором/умовним кодом товару, податковий номер платника податку, задіяного в ризиковій операції, дата включення платника податку, задіяного в ризиковій операції, до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

У рішенні про відповідність платника податку вимогам пункту 8 додатка 1 комісія регіонального рівня зазначає наявну інформацію, що свідчить про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, виявлену під час моніторингу господарських операцій, відображених у податкових накладних/розрахунках коригування, поданих для реєстрації в Реєстрі, у тому числі податкових накладних/розрахунках коригування, реєстрацію яких зупинено.

При цьому не може бути підставою для розгляду питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку згідно з пунктом 8 додатка 1 операція, відображена у податковій накладній/розрахунку коригування, дата реєстрації якої/якого у Реєстрі припадає на період, що перевищує 180 днів до дати прийняття рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку.

У разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня за основним місцем обліку платника податку виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

У разі виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, на підставі рішення комісії регіонального рівня або рішення суду автоматично виключаються з переліку ризикових його контрагенти за умови, що: виключною підставою для включення такого контрагента до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості на підставі пункту 8 додатка 1, було здійснення операції з таким платником податку; відсутні інші підстави та інформація, за якою встановлено відповідність контрагента критеріям ризиковості платника податку.

Рішення про відповідність/невідповідність критеріям ризиковості платника податку набирає чинності у день засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.

Комісія регіонального рівня постійно проводить моніторинг щодо відповідності/невідповідності платників податку критеріям ризиковості платника податку.

Додатком 1 до Порядку №1165 визначено Критерії ризиковості платника податку на додану вартість, відповідно до пункту 8 яких до цих Критеріїв віднесено наявність у контролюючих органів податкової інформації, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

Довідник кодів податкової інформації, що стала підставою для розгляду питання про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, визначається ДПС та затверджується відповідним наказом, який оприлюднюється на офіційному веб-сайті ДПС.

Згідно з частиною другою статті 73 КАС України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

За обставин цієї справи між сторонами виник спір щодо правомірності рішення Головного управління ДПС у Житомирській області про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку № 61742 від 28.10.2025 року, прийняте відносно з ТОВ СК "Світоч".

Право на оскарження в судовому порядку Рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника випливає з норм пункту 6 Порядку №1165, за якими у разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку. Право на звернення до суду також передбачено в затвердженій формі Рішення (додаток 4 до Порядку №1165), а саме: "Рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку".

Тобто, Порядок №1165, який є чинним та діяв під час прийняття спірного рішення, прямо передбачає можливість оскарження рішень про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 16.12.2020 у справі №340/474/20, від 05.01.2021 у справах №№ 640/10988/20, 640/11321/20, від 19.11.2021 №140/17441/20 та врахована судом відповідно до частини п`ятої статті 242 КАС України.

Спірним рішенням ТОВ СК "Світоч" визнано таким, що відповідає критеріям ризиковості платника податку на підставі пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку (частина друга статті 2 КАС України).

Верховний Суд у постановах від 16.12.2020 у справі №340/474/20, від 05.01.2021 у справах №№ 640/10988/20, 640/11321/20 зазначив, що при вирішенні спорів цієї категорії суди мають досліджувати і надавати оцінку змісту оскаржуваного рішення, змісту протоколу засідання комісій та наданих податковим органом документів, порядку прийняття рішення та повноваженням комісії контролюючого органу.

До матеріалів справи залучено витяг з протоколу Комісії ГУ ДПС у Житомирській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №181/06-30-18-02-03 від 28.10.2025, зі змісту якого суд встановив такі підстави для висновку про відповідність ТОВ СК "Світоч" критеріям ризиковості платника податку:

"За результатами проведеного моніторингу даних ЄРПН та аналізу інформаційних баз даних, у зв`язку з отриманням інформації у процесі поточної діяльності, встановлено, що ТОВ «СК Світоч» не відповідає коду податкової інформації, що стало підставою для розгляду рішення про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку.

Крім того, ТОВ «СК Світоч» здійснює постачання сільськогосподарської продукції за рахунок сформованого реєстраційного ліміту, а саме: палива в значних обсягах. Зокрема, встановлено що відповідно до показників середньої урожайності сільськогосподарських культур по суб`єктам господарювання Житомирської області у 2025 році (опубліковано на офіційному сайті Міністерства аграрної політики України https://minagro.gov.ua, платником податку ймовірно завищено обсяг виробництва (валовий збір) сільськогосподарських культур при задекларованих посівних площах земельних ділянок за 2025 рік.

Платником податку документально не підтверджено: факт вирощування реалізованої сільськогосподарської продукції відносно наявних площ сільськогосподарських угідь; наявність земельних ділянок у суборенді; отримання високої врожайності сільськогосподарських культур, а саме наявність передових технологій обробітку землі, внесення добрив, ЗЗР, придбання високоврожайного насіння. Встановлено невідповідність задекларованих земельних ділянок згідно податкової та статистичної звітності.

Враховуючи вищезазначене, встановлено ймовірно здійснення ризикових фінансово-господарських операцій ТОВ «СК Світоч», що відповідає кодам податкової інформації, яка стала підставою для розгляду питання про відповідність платникаподатку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, затвердженого наказом ДПС України від 11.01.2023 №17 "Про затвердження довідника кодів податкової інформації" пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку:

- 08 – постачання сільськогосподарської продукції за відсутності придбання такої продукції;

- 14 – постачання товарів/послуг за рахунок сформованого реєстраційного ліміту (СУМнакл) у зв`язку з придбанням товарів, не пов`язаних з господарською діяльністю платника податку."

Як вказує представниця позивача в обґрунтування позовних вимог спірне рішення містить лише загальну інформацію, щодо причин їх прийняття, а саме, відповідачем не ідентифіковано конкретні ризикові операції та/або податкові накладні платника, в яких були зафіксовані такі операції. Отже, рішення не містять мотивації підстав та причин віднесення позивача до ризикових платників податків відповідно до пункту 8 Критеріїв ризиковості платників податку. В рішенні в графі документи відповідачем зазначено, що платником не надано наступні документи, договір з додатками до нього, первинні документи, щодо постачання/придбання товарів/послуг, первинні документи щодо зберігання, первинні документи щодо транспортування, первинні документи щодо розвантаження продукції, первинні документи щодо навантаження продукції, рахунки фактури/інвойси, накладна, розрахунковий документ, банківська виписка з особових рахунків.

Зазначає, що водночас, рішення свідчить про те, що відповідач взагалі не надав оцінки поданим позивачем поясненням та документам, оскільки в розділі, де мають бути зазначені документи, які не надані для підтвердження невідповідності критеріям ризиковості платника податку наведений загальний перелік документів без відповідного віднесення до конкретних господарських операцій та конкретного контрагента. Детальних відомостей про конкретний перелік документів, якого не вистачило для спростування ризиковості, протокол засідання не містить.

Пояснює, що станом на 25.07.2025 позивач має передплату по податку на додану вартість в сумі 92 464,30 грн. Платник декларує позитивне податкове значення з податку на додану вартість, за 2024 р. сплачено податку на додану вартість 2 141 561,30 грн. Підприємство посіяло і отримало урожай 2024 р.: Пшениця яра 35 га, урожайність – 6,7 т/га; Кукурудза 700 га, урожайність – 9,32 т/га; Соняшник 620 га, урожайність – 3,99 т/га; Соя 53 га, урожайність – 3,8 т./га.

Вважає, що всі сумніви та протиріччя контролюючого органу щодо дотримання позивачем вимог податкового законодавства України під час здійснення господарської діяльності повинні досліджуватися шляхом проведення перевірок такого платника податків, за умови наявності підстав для її проведення визначених ПК України, а не шляхом визнання його «ризиковим» та фактично припинення господарської діяльності у зв`язку з неможливістю здійснювати реєстрацію податкових накладних та гарантування виконання своїх зобов`язань перед контрагентами (зокрема в частині реєстрації податкових накладних). Жодних доказів провадження позивачем господарської діяльності в умовах та обставинах, котрі характеризуються ознаками недодержання вимог чинного законодавства України, відповідачем не надано/не наведено у рішенні.

Оцінюючи правомірність наведених доводів позивача та відповідача, суд виходить з таких міркувань.

Верховний Суд у постановах від 05.01.2021 у справах №№ 640/10988/20, 640/11321/20, від 19.11.2021 №140/17441/20 зазначив, що комісія контролюючого органу, приймаючи рішення з посиланням на те, що у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, має обґрунтувати суду на підставі якої інформації комісія дійшла такого висновку та надати належні, допустимі докази в підтвердження цієї інформації.

Суд також враховує, що за сталою та послідовною практикою Верховного Суду інформація, що міститься в інформаційних базах даних контролюючих органів, носить інформативний характер та не доводить наявності порушень податкового законодавства добросовісним платником податку. Вказана позиція неодноразово була висловлена Верховним Судом, зокрема в постановах від 30.09.2021 у справі №400/1986/19, від 17.07.2024 у справі №817/891/18.

Суд зазначає, що комісія контролюючого органу, приймаючи рішення з посиланням на те, що у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування, має обґрунтувати суду на підставі якої інформації комісія дійшла такого висновку та надати належні, допустимі докази в підтвердження цієї інформації.

Проаналізувавши обставини справи, суд вважає, що відповідач не надав жодного доказу, які б досліджувались в ході засідання комісії, і які слугували підставою для прийняття оспорюваного рішення.

Оцінюючи правомірність оскаржуваного рішення про відповідність критеріям ризиковості, суд виходить із принципу офіційного з`ясування обставин справи та розподілу тягаря доказування, встановленого частиною 2 статті 77 КАС України, згідно з яким обов`язок доведення законності свого рішення покладається виключно на податковий орган. Суд зазначає, що відповідач при винесенні спірного рішення обмежився лише загальними посиланнями на коди податкової інформації, не конкретизував порушень та не надав індивідуалізованих доказів нереальності господарських операцій позивача.

Сама по собі фіксація податковим органом фактів винесення пізніше інших рішень від 30.04.2026 №19519, від 04.06.2026 №25256 про відповідність позивача критеріям ризиковості не спростовує протиправності первинного оскаржуваного рішення та не позбавляє позивача права на його судове скасування, оскільки воно породило для суб`єкта господарювання негативні правові наслідки.

Водночас суд наголошує на неналежному виконанні позивачем свого процесуального обов`язку щодо доказування. Наданий суду масив первинної документації є хаотичним, фрагментарним та позбавленим системного хронологічного зв`язку, що унеможливлює самостійне встановлення судом повного ланцюжка руху активів. Проте, оскільки контролюючий орган першочергово не виконав свій обов`язок щодо доведення правомірності критеріїв ризиковості на момент прийняття рішення, позовна вимога про визнання протиправним та скасування рішення відповідача № 61742 від 28.10.2025 підлягає задоволенню.

Стосовно позовної вимоги про зобов`язання ГУ ДПС у Житомирській області виключити ТОВ СК "Світоч" із переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку за цим рішенням задоволенню не підлягає, оскільки на час розгляду справи судом правовий статус платника регулюється вже наступними рішеннями контролюючого органу. Такий спосіб захисту за цим рішенням є неналежним та неможливим до виконання, оскільки фактично не призведе до відновлення прав платника податків.

Частиною першою та другою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Приписами статті 90 КАС України встановлено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Зважаючи на встановлені в ході судового розгляду фактичні обставини справи та враховуючи вищенаведені норми законодавства, якими урегульовано спірні відносини, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог ТОВ СК "Світоч" частково.

Розподіл судових витрат проводиться судом відповідно до ч.3 ст. 139 КАС України, яка визначає, що при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись статтями 9, 72-77, 90, 242-246, 255 КАС України, суд

вирішив:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "СК Світоч" (вул. Київська, 81, офіс 205, м. Житомир, 10015. ЄДРПОУ: 41998515) до Головного управління ДПС у Житомирській області (вул. Юрка Тютюнника, 7, м. Житомир, 10003. ЄДРПОУ: 44096781) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Житомирській області про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку № 61742 від 28.10.2025, прийняте стосовно ТОВ СК "Світоч".

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СК Світоч" понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі 1514 (одна тисяча п`ятсот чотирнадцять) грн за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Житомирській області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.В. Єфіменко

Повний текст складено 21 жовтня 2026 р.

21.10.26