Рішення від 20 жовтня 2026 р. у справі №360/956/24 — Дніпропетровський окружний адміністративний суд

Суд: Дніпропетровський окружний адміністративний суд

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: забезпечення права особи на доступ до публічної інформації

Дата: 20 жовтня 2026 р.

Справа: №360/956/24

Суддя: Ремез Катерина Ігорівна

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 жовтня 2026 рокуСправа № 360/956/24

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Ремез К.І., розглянувши у порядку письмового провадження у м. Дніпрі заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового судового рішення у справі № 360/956/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії, -

УСТАНОВИВ:

У провадженні Луганського окружного адміністративного суду перебувала справа № 360/956/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії.

Постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 06 березня 2025 року у справі № 360/956/24, зокрема, зобов`язано ГУ ПФУ в Луганській області на підставі Закону України «Про доступ до публічної інформації» надати позивачу інформацію про номери судових рішень, які обліковуються у ГУ ПФУ в Луганській області у відповідному Реєстрі, і по яким було виплачено суми заборгованості з пенсійних виплат у 2018-2023 роках за бюджетною програмою «погашення заборгованості за судовими рішеннями», а також інформацію щодо даних черговості виконання ГУ ПФУ в Луганській області судових рішень, які надійшли до цього територіального органу у період з 2018 по 2023 роки, в тому числі і щодо черговості виконання судового рішення у справі № 180/1811/17.

Окремою ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 20 жовтня 2025 року за наслідками розгляду заяви позивача, поданої в порядку статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України, визнано протиправною бездіяльність ГУ ПФУ в Луганській області щодо ненадання позивачу на виконання постанови Першого апеляційного адміністративного суду від 06 березня 2025 року інформації про черговість виконання судових рішень та зобов`язано відповідача вжити заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону, і повідомити суд про вжиті заходи. Постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 11 грудня 2025 року абзаци другий та третій резолютивної частини окремої ухвали доповнено словами та цифрами «а також інформацію, у тому числі щодо черговості виконання судового рішення у справі № 180/1811/17».

Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 23 лютого 2026 року прийнято повідомлення ГУ ПФУ в Луганській області від 16 лютого 2026 року № 1200-0901-8/4017 про виконання вказівок, що містяться в окремій ухвалі від 20 жовтня 2025 року у справі № 360/956/24 із урахуванням змін, внесених за постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 11 грудня 2025 року, в частині зобов`язання ГУ ПФУ в Луганській області на підставі Закону України «Про доступ до публічної інформації» надати позивачу інформацію щодо даних черговості виконання рішення Марганецького міського суду Дніпропетровської області від 21 листопада 2017 року у справі № 180/1811/17; припинено здійснення судового контролю за виконанням постанови Першого апеляційного адміністративного суду від 06 березня 2025 року у справі № 360/956/24 у порядку, встановленому статтею 383 КАС України.

Постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 05 травня 2026 року апеляційну скаргу позивача на ухвалу Луганського окружного адміністративного суду від 23 лютого 2026 року залишено без задоволення, а ухвалу - без змін.

Ухвалою Першого апеляційного адміністративного суду від 17 серпня 2026 року відмовлено в задоволенні заяви позивача про роз`яснення постанови від 05 травня 2026 року.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 червня 2026 року заяву позивача про ухвалення додаткового рішення у цій справі, що надійшла 16 червня 2026 року, повернуто заявнику без розгляду у зв`язку з відсутністю доказів її надіслання іншим учасникам справи.

30 червня 2026 року до суду надійшла заява ОСОБА_1 від 23 червня 2026 року про прийняття додаткового судового рішення у справі № 360/956/24, в якій заявник просить:

«ухвалити додаткове судове рішення про зобов`язання ГУ ПФУ в Луганській області надати суду звіт про виконання окремої ухвали від 20.10.2025 у справі №360/956/24 із урахуванням змін, внесених за постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 11.12.2025, в частині зобов`язання ГУПФУ в Луганській області на підставі Закону України «Про доступ до публічної інформації» надати ОСОБА_1 інформацію щодо даних черговості виконання рішення Марганецького міського суду Дніпропетровської області від 21.11.2017 у справі №180/1811/17».

В обґрунтування заяви зазначено, що суд, прийнявши 23 лютого 2026 року повідомлення відповідача, у якому вказано, що інформацію щодо черговості виконання рішення у справі № 180/1811/17 надало Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві, помилково не розглянув вимогу заявника в частині зобов`язання саме ГУ ПФУ в Луганській області надати таку інформацію. Заявник вважає, що боржником у виконавчому провадженні з примусового виконання рішення у справі № 180/1811/17 і відповідачем у справі № 360/956/24 є саме ГУ ПФУ в Луганській області, а не Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві, посилаючись на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 21 лютого 2024 року та постанову Верховного Суду від 08 грудня 2021 року у справі № 180/1811/17. Як на правові підстави заявник посилається на пункт 1 частини першої статті 252 та частину другу статті 9 КАС України. До заяви додано довідку з поштовим чеком АТ «Укрпошта» від 24 червня 2026 року про надіслання копії заяви ГУ ПФУ в Луганській області.

Суд вважає за можливе розглянути заяву в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи, що не суперечить частині третій статті 252 КАС України, оскільки обставини, на які посилається заявник, встановлюються з наявних у справі судових рішень.

Розглянувши заяву та додані до неї документи, суд вважає, що в її задоволенні слід відмовити з огляду на таке.

Згідно з частиною першою статті 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:

1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення;

2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення;

3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Суд зазначає, що перелік підстав для ухвалення додаткового судового рішення, наведений у частині першій статті 252 КАС України, є вичерпним та розширеному тлумаченню не підлягає.

Підстава, визначена пунктом 1 частини першої статті 252 КАС України, на яку посилається заявник, існує лише тоді, коли певна позовна вимога чи клопотання залишилися поза межами судового рішення, тобто суд їх не вирішив взагалі. Позовні вимоги у цій справі вирішено постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 06 березня 2025 року. Вимога, яку заявник називає позовною, такою не є: вона виникла на стадії судового контролю за виконанням судового рішення (статті 381-1, 383 КАС України) і за змістом спрямована на те, щоб суд повторно зобов`язав відповідача звітувати про виконання вказівок окремої ухвали від 20 жовтня 2025 року.

Крім того, саме це питання суд вирішив.

Ухвалою від 23 лютого 2026 року повідомлення ГУ ПФУ в Луганській області прийнято прямо «в частині зобов`язання ГУПФУ в Луганській області на підставі Закону України «Про доступ до публічної інформації» надати ОСОБА_1 інформацію щодо даних черговості виконання рішення Марганецького міського суду Дніпропетровської області від 21 листопада 2017 року у справі № 180/1811/17», тобто в тій самій частині, яку заявник вважає нерозглянутою. Суд дослідив лист відповідача від 12 лютого 2026 року № 1200-0901-8/3761, адресований заявнику, і дійшов висновку, що його зміст у повній мірі підтверджує повідомлення заявнику всієї відомої боржнику інформації щодо черговості виконання рішення у справі № 180/1811/17, після чого припинив судовий контроль.

Правильність цього висновку перевірено в апеляційному порядку. Перший апеляційний адміністративний суд у постанові від 05 травня 2026 року у справі № 360/956/24 дійшов висновку, що відповідач виконав у повному обсязі як вказівки окремої ухвали від 20 жовтня 2025 року з урахуванням постанови від 11 грудня 2025 року, так і постанову від 06 березня 2025 року, а також оцінив той самий довід, який заявник наводить і тепер, зазначивши: «Не спростовують вищезазначених висновків суду доводи апелянта, що боржником у виконавчому провадженні і відповідачем у справі № 180/1811/17 є саме ГУ ПФУ в Луганській області, а не ГУ ПФУ в м. Києві, оскільки в цьому випадку йдеться не про виконання рішення у справі № 180/1811/17, а про обов`язок ГУ ПФУ в Луганській області, визначений резолютивною частиною постанови у справі № 360/956/24, а саме: надати позивачу певну інформацію щодо стану виконання судових рішень, прийнятих на користь ОСОБА_1 ».

Отже, питання, ухвалення додаткового рішення щодо якого просить заявник, не залишилося невирішеним: його вирішено ухвалою від 23 лютого 2026 року, яка набрала законної сили та залишена без змін судом апеляційної інстанції. Доводи заяви зводяться до незгоди заявника з висновками суду першої та апеляційної інстанцій і спрямовані на їх перегляд.

Верховний Суд у постанові від 28 вересня 2026 року у справі № 639/3600/17, розглядаючи відмову в ухваленні додаткового рішення, про яке позивач просив після перегляду ухвали про прийняття звіту про виконання судового рішення, погодився, що заява про ухвалення додаткового рішення, яка фактично зводиться до незгоди з рішенням суду, не є підставою для його ухвалення. Суд касаційної інстанції зазначив, що зміст доводів позивачки «вказує на те, що вона фактично домагається перегляду висновків суду апеляційної інстанції, викладених безпосередньо у постанові від 23.01.2026, а не на вирішення питань, які відповідно статті 252 КАС України є підставою для ухвалення додаткового рішення».

Посилання заявника на частину другу статті 9 КАС України суд відхиляє. Ця норма визначає межі розгляду адміністративної справи і можливість виходу за межі позовних вимог під час її розгляду, однак не встановлює додаткових підстав для ухвалення додаткового судового рішення понад вичерпний перелік частини першої статті 252 КАС України і не дозволяє повторно вирішувати питання, вирішене судовим рішенням, яке набрало законної сили.

Заява про ухвалення додаткового рішення є процесуальним інструментом для усунення неповноти судового рішення, а не для його зміни по суті, повторного розгляду вже вирішених питань або оскарження ухваленого рішення.

За таких обставин підстави для ухвалення додаткового судового рішення, передбачені частиною першою статті 252 КАС України, відсутні, а тому в задоволенні заяви слід відмовити.

На підставі викладеного та керуючись статтями 241, 243, 248, 252, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 від 23 червня 2026 року про ухвалення додаткового судового рішення у справі № 360/956/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії.

Ухвала суду набирає законної сили відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені статтями 295 та 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя К.І. Ремез

Оригінал: reyestr.court.gov.ua