Рішення від 20 жовтня 2026 р. у справі №140/11612/26 — Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 жовтня 2026 рокуЛуцькСправа № 140/11612/26

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Мачульського В.В.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Рівненській, Волинській та Житомирській областях (філія ГСЦ МВС) про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі – ОСОБА_1 ) звернувся із позовом до Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Рівненській, Волинській та Житомирській областях (філії ГСЦ МВС) в якому просить:

1) Визнати протиправними дії Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Рівненській, Волинській та Житомирській областях щодо відмови ОСОБА_1 у підготовці і наданні до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області оновленої довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023 рік для перерахунку пенсії;

2) Зобов`язати Регіональний сервісний центр ГСЦ МВС в Рівненській, Волинській та Житомирській областях виготовити та надати до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області оновлену довідку про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023 рік відповідно до статей 43, 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», щодо визначення посадового окладу і окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт, та з зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та із зазначенням відсоткових показників надбавки за особливості проходження служби та премії, згідно відповідного тарифного розряду, який визначений розпорядженням командувача Національної гвардії України від 01.03.2022 року № Р-12 на 2023 рік для здійснення обчислення та перерахунку з 01.02.2023 року відповідно, пенсії ОСОБА_1 ;

3) Визнати протиправними дії Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Рівненській, Волинській та Житомирській областях щодо відмови ОСОБА_1 у підготовці та надані до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2026 у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» з врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» щодо визначення посадового окладу і окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого «Про Державний бюджет України на 2026 рік» № 4059-IX на 01 січня 2026 року, на відповідний тарифний коефіцієнт, та з зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та із зазначенням відсоткових показників надбавки за особливості проходження служби та премії, згідно відповідного тарифного розряду, який визначений розпорядженням командувача Національної гвардії України від 10.02.2026 року № Р-15 на 2026 рік, для здійснення з 01.02.2026 обчислення та перерахунку пенсії ОСОБА_1 за посадою, яку він займав на дату звільнення з військової служби.

4) Зобов`язати Регіональний сервісний центр ГСЦ МВС в Рівненській, Волинській та Житомирській областях підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2026 у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» з врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» щодо визначення посадового окладу і окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» № 4059-IX на 01 січня 2026 року, на відповідний тарифний коефіцієнт, та з зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та із зазначенням відсоткових показників надбавки за особливості проходження служби та премії, згідно відповідного тарифного розряду, який визначений розпорядженням командувача Національної гвардії України від 10.02.2026 року № Р-15 на 2026 рік, для здійснення з 01.02.2026 обчислення та перерахунку пенсії ОСОБА_1 за посадою, яку він займав на дату звільнення з військової служби.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач отримує пенсію відповідно до Закону України від 09.04.1992 №2262-XII “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”.

Позивач вважає, що у зв`язку зі зміною розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб виникли підстави для визначення посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням станом на 01.01.2023 та 01.01.2026 шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до Постанови №704, та, відповідно, для видачі оновлених довідок про розмір грошового забезпечення з метою перерахунку пенсії.

Щодо довідки станом на 01.01.2026 позивач також посилається на рішення Київського окружного адміністративного суду від 14.03.2025 у справі №320/29450/24, залишене без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.06.2025, яким визнано протиправним та нечинним пункт 2 постанови Кабінету Міністрів України від 12.05.2023 №481 “Про скасування підпункту 1 пункту 3 змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103, та внесення зміни до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704” стосовно внесення змін до пункту 4 Постанови №704.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 08.09.2026 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та її розгляд призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами відповідно до статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України.

У відзиві на позовну заяву відповідач позовні вимоги не визнав та у їх задоволенні просив відмовити. В обґрунтування цієї позиції зазначив, що відповідно до приписів статей 43, 63 Закону №2262-ХІІ підставою для перерахунку пенсій є зміна грошового забезпечення діючих військовослужбовців та лише тоді настають обставини для прийняття Кабінетом Міністрів України рішення щодо перерахунку пенсій. Такі умови не настали, при цьому списки осіб, пенсії яким підлягають перерахунку, від територіальних органів Пенсійного фонду України відповідно до пункту 2 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року №45 (далі - Порядок №45), не надходили. З огляду на наведене відповідач вважає, що правові підстави для виготовлення позивачу довідок про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023 та 01.01.2026 відповідно до Постанови №704 відсутні.

У відповіді на відзив позивач підтримав доводи позову.

Відповідач заперечення на відповідь на відзив не подав.

Суд, перевіривши доводи сторін, викладені у заявах по суті справи, дослідивши письмові докази, встановив такі обставини.

ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Волинській області та отримує пенсію відповідно до Закону України від 09.04.1992 №2262-XII “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”.

Представник позивача ОСОБА_2 звернулася до Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Рівненській, Волинській та Житомирській областях із заявами, у яких просила підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області нові довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2023 та 01.01.2026 відповідно до статей 43, 63 Закону №2262-XII та Постанови №704, із визначенням посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на 1 січня відповідного календарного року, та із зазначенням щомісячних додаткових видів грошового забезпечення і премії, для перерахунку пенсії з 01.02.2023 та 01.02.2026.

Листами від 16.07.2026 №31/35/16/Л-3133/08-2026-3217-2026 та від 12.08.2026 №31/35/16-11282-2026 відповідач відмовив у підготовці та наданні запитуваних довідок, посилаючись на відсутність правових підстав для їх виготовлення відповідно до Постанови №704.

Не погоджуючись із такою відмовою, позивач звернувся до суду із цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд вважає за необхідне врахувати наступні обставини та положення законодавства.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення осіб, які перебували, зокрема, на службі в органах внутрішніх справ, та членів їх сімей, є Закон України від 09.04.1992 №2262-XII “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” (далі – Закон №2262-XII).

Згідно із частиною третьою статті 43 Закону №2262-XII пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 01.01.2011 – страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до частини четвертої статті 63 Закону №2262-XII усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.

Постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб” затверджено, зокрема, тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), схеми тарифних розрядів за основними типовими посадами осіб рядового і начальницького складу та схеми тарифних коефіцієнтів за військовим (спеціальним) званням.

Пунктом 2 Постанови №704 установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

У первісній редакції пункту 4 Постанови №704 було встановлено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.

Постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 “Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб” пункт 4 Постанови №704 викладено в редакції, відповідно до якої розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями визначалися шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2018, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 у справі №826/6453/18 визнано протиправним та скасовано пункт 6 Постанови №103, яким були внесені зазначені зміни до пункту 4 Постанови №704.

Верховний Суд у постановах від 02.08.2022 у справі №440/6017/21, від 12.09.2022 у справі №500/1813/21, від 04.01.2023 у справі №640/17686/21 сформував правовий висновок, відповідно до якого з 01.01.2020 положення пункту 4 Постанови №704 у частині визначення розрахунковою величиною для визначення посадових окладів, розрахованих згідно з Постановою №704, прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2018, не відповідає правовим актам вищої юридичної сили, згідно з якими прожитковий мінімум як базовий державний соціальний стандарт був змінений на відповідний рік.

Отже, через зростання прожиткового мінімуму для працездатних осіб у осіб з числа військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу виникло право на отримання довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії з урахуванням оновлених даних про розмір посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням, визначених із застосуванням пункту 4 Постанови №704.

З огляду на наведене суд відхиляє доводи відповідача про те, що положення Постанови №704 не поширюються на осіб рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ.

Сама назва постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 та її нормативний зміст прямо визначають суб`єктами відповідного правового регулювання не лише військовослужбовців, а й осіб рядового і начальницького складу. Зокрема, пункт 2 Постанови №704 визначає структуру грошового забезпечення таких осіб, а пункт 4 – порядок визначення посадових окладів та окладів за військовими (спеціальними) званнями.

Тому посилання відповідача на постанову Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 №988 “Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції” саме по собі не спростовує права позивача на визначення розміру грошового забезпечення годувальника відповідно до положень Постанови №704.

Щодо довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023 суд зазначає таке.

Законом України від 03.11.2022 №2710-IX “Про Державний бюджет України на 2023 рік” прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2023 встановлено у розмірі 2684 грн.

Таким чином, станом на 01.01.2023 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб збільшився порівняно з розміром, установленим на 01.01.2018, що відповідно до наведених положень законодавства та правових висновків Верховного Суду є підставою для визначення посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням із застосуванням прожиткового мінімуму, встановленого законом на 01.01.2023, та, відповідно, для підготовки довідки про розмір грошового забезпечення станом на цю дату.

Отже, позивач має право на отримання довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023 відповідно до статей 43, 63 Закону №2262-XII та Постанови №704 із визначенням посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2023, на відповідний тарифний коефіцієнт, а також із зазначенням щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії.

Щодо довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2026 суд враховує таке.

Постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.2023 №481 “Про скасування підпункту 1 пункту 3 змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103, та внесення зміни до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704” пункт 4 Постанови №704 було викладено в редакції, відповідно до якої розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу розраховуються виходячи з розміру 1762 гривні та визначаються шляхом множення на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 14.03.2025 у справі №320/29450/24, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.06.2025, було визнано протиправним та нечинним пункт 2 постанови Кабінету Міністрів України від 12.05.2023 №481 стосовно внесення змін до пункту 4 Постанови №704.

Водночас постановою Верховного Суду від 16.07.2026 у справі №320/29450/24 рішення Київського окружного адміністративного суду від 14.03.2025 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.06.2025 скасовано та ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог до Кабінету Міністрів України відмовлено.

Разом з тим станом на 01.01.2026, тобто на дату, на яку позивач просить визначити розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії, постанова Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.06.2025 у справі №320/29450/24 була чинною, а пункт 2 Постанови №481 стосовно внесення змін до пункту 4 Постанови №704 був визнаний протиправним та нечинним. Постанову Верховного Суду, якою скасовано зазначені судові рішення, ухвалено лише 16.07.2026, тобто після виникнення спірних правовідносин.

Отже, станом на 01.01.2026 положення пункту 4 Постанови №704 у редакції Постанови №481 не були чинними та не могли бути застосовані при визначенні розміру грошового забезпечення на цю дату.

Крім того, суд враховує правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 17.02.2026 у справі №520/5814/24, відповідно до якої пункт 2 постанови Кабінету Міністрів України від 12.05.2023 №481 стосовно внесення змін до пункту 4 Постанови №704 в частині, що суперечить нормативно-правовому акту, який має вищу юридичну силу, а саме закону про Державний бюджет України на відповідний рік, не підлягає застосуванню як такий, що не відповідає правовим актам вищої юридичної сили.

Отже, скасування Верховним Судом судових рішень у справі №320/29450/24 не спростовує наведеного правового висновку Верховного Суду щодо незастосування пункту 2 Постанови №481 у частині, яка суперечить нормативно-правовому акту вищої юридичної сили.

Таким чином, при визначенні розмірів посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням станом на 01.01.2026 підлягає застосуванню пункт 4 Постанови №704 у первісній редакції, який передбачає використання як розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, а не положення, внесені Постановою №481, якими встановлено фіксовану розрахункову величину 1762 грн.

Відтак позивач має право на отримання довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2026 із визначенням посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2026, на відповідний тарифний коефіцієнт та із зазначенням щомісячних додаткових видів грошового забезпечення і премії.

Посилання відповідача на відсутність списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку, суд також вважає необґрунтованим.

Питання щодо подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону №2262-XII регулює Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, затверджений постановою правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007 №3-1.

Підставою для вчинення дій, спрямованих на перерахунок раніше призначеної пенсії, може бути як відповідна заява пенсіонера та додані до неї документи, так і рішення, прийняте Кабінетом Міністрів України, про що державні органи повідомляють орган Пенсійного фонду України.

Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду України від 22.04.2014 у справі №21-484а13 та постанові Верховного Суду від 10.10.2019 у справі №553/3619/16-а.

Отже, сама по собі відсутність списків, сформованих органом Пенсійного фонду України, не позбавляє позивача права звернутися до уповноваженого органу із заявою про видачу довідки та не є достатньою підставою для відмови у її підготовці.

Суд також враховує, що наказом Міністерства внутрішніх справ України від 22.04.2024 №259 “Про визначення в Міністерстві внутрішніх справ України уповноваженого підрозділу з підготовки та подання до органів Пенсійного фонду України документів для призначення (перерахунку) пенсій”, зі змінами, внесеними наказом Міністерства внутрішніх справ України від 21.06.2024 №432, на Головний сервісний центр МВС покладено, зокрема, здійснення відповідно до законодавства України розгляду звернень осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ про видачу довідок про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсій за інші періоди з покладенням таких функцій на регіональні сервісні центри Головного сервісного центру МВС.

Отже, відповідач є належним уповноваженим органом для розгляду звернення позивача та підготовки відповідних довідок.

За наведених обставин суд дійшов висновку, що відповідач, відмовляючи ОСОБА_1 у підготовці та наданні до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області довідок про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023 та 01.01.2026 відповідно до вимог статей 43, 63 Закону №2262-XII та положень Постанови №704, діяв не на підставі та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відтак відмова Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Рівненській, Волинській та Житомирській областях (філії ГСЦ МВС) у підготовці та наданні вказаних довідок є протиправною.

Ефективним способом відновлення порушеного права позивача є зобов`язання відповідача підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023 та 01.01.2026 відповідно до статей 43, 63 Закону №2262-XII, з урахуванням положень Постанови №704 щодо визначення посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт, із зазначенням щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії, для здійснення перерахунку пенсії позивача з 01.02.2023 та з 01.02.2026.

Відтак, позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

Як установлено частиною першою статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивач просив стягнути з відповідача понесені судові витрати зі сплати судового збору (2 129,92 грн), витрати на правничу допомогу (5000,00 грн).

Відповідно до частин першої, другої статті 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Згідно із частинами третьою - п`ятою статті 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

За приписами частин шостої статті 134 КАС України у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до частин сьомої, дев`ятої статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Виходячи з аналізу вищевказаних правових норм, слід дійти висновку про те, що вирішенню питання про розподіл судових витрат передує врахування судом, зокрема, обґрунтованості та пропорційності розміру таких витрат до предмета спору, значення справи для сторін. При цьому принципи обґрунтованості та пропорційності розміру таких витрат до предмета спору повинні розглядатися, у тому числі, через призму принципу співмірності, який включає такі критерії: складність справи та виконаних робіт (наданих послуг); час, витрачений на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих послуг та виконаних робіт; ціна позову та (або) значення справи для сторони. Врахування таких критеріїв не ставиться законодавцем у залежність від результату розгляду справи.

Суд зауважує, що позивач вільний у виборі адвоката та у визначенні розміру його гонорару за домовленістю сторін, проте цей вибір не повинен бути надмірно обтяжливим для іншої сторони процесу при вирішенні судом питання про розподіл судових витрат. Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалено рішення, всі його витрати на адвоката, якщо розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, ціну позову, якість підготовлених документів, витрачений адвокатом час, тощо є неспівмірним (вказана правова позиція викладена, зокрема, у постанові Верховного Суду від 26 серпня 2022 року у справі №520/6658/21).

Відповідач заперечив щодо стягнення витрат на правничу допомогу у зв`язку з їх недоведеністю.

Однак суд зазначає, що для підтвердження витрат на професійну правничу допомогу суду надано копії таких документів: договору про надання правової допомоги від 25 червня 2026 року №204/26, додаткової угоди №1 до договору про надання правничої допомоги №204/26 від 25 червня 2026 року, квитанції від 26 червня 2026 року №8419-4385-9180-9323 на суму 5000,00 грн, акту про надані послуги від 26 червня 2026 року до договору про надання правничої допомоги.

Так згідно з актом про надані послуги від 26 червня 2026 року до договору про надання правничої допомоги від 25 червня 2026 року №204/26 адвокат Лукомська В.В. (яка діє від імені Адвокатського бюро “Олександр Носков і Партнери” на підставі договору про співпрацю (партнерство) від 01 січня 2026 року №01/26) надала, а клієнт Савчук В.О. прийняв послуги правничої допомоги (у межах цієї судової справи) на загальну суму 5000,00 грн: вивчення та аналіз наданих клієнтом документів, підготовка та подання заяв, запитів, отриманих документів від уповноважених органів, вивчення та аналіз судової практики, підготовка та подання позовної заяви до суду, підготовка та подання на стадії розгляду справи в суді першої інстанції відповіді на відзив та інших процесуальних документів (в разі необхідності). Матеріали справи містять докази оплати послуг.

Враховуючи обсяг наданих адвокатом послуг, виходячи із принципів обґрунтованості їх розміру, зважаючи на зазначення в акті від 26 червня 2026 року послуг (вивчення та аналіз наданих клієнтом документів, вивчення та аналіз судової практики, підготовка позовної заяви), які по суті зводяться до підготовки та подання позовної заяви, суд вважає, що на користь позивача необхідно стягнути 2000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Позивач також сплатив судовий збір у сумі 2129,92 грн, що підтверджується квитанцією від 01 вересня 2026 року.

У зв`язку із задоволенням позову на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судовий збір у розмірі 2129,92 грн. та витрати на правничу допомогу у розмірі 2000,00 грн.

Керуючись статтями 2, 72-77, 139, 243-246, 255, 262 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Рівненській, Волинській та Житомирській областях (філія ГСЦ МВС) (33024, Рівненська область, місто Рівне, вулиця Вербова, будинок 39, ідентифікаційний код юридичної особи 45543373) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії задовольнити.

Визнати протиправними дії Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Рівненській, Волинській та Житомирській областях (філії ГСЦ МВС) щодо відмови ОСОБА_1 у підготовці та наданні до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області довідок про розмір грошового забезпечення станом на 01 січня 2023 року та 01 січня 2026 року для перерахунку пенсії з 01 лютого 2023 року та 01 лютого 2026 року відповідно.

Зобов`язати Регіональний сервісний центр ГСЦ МВС в Рівненській, Волинській та Житомирській областях (філію ГСЦ МВС) підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01 січня 2023 року та 01 січня 2026 року відповідно до вимог статей 43, 63 Закону України від 09 квітня 1992 року №2262-XII “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, з урахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб” щодо визначення посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт, із зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії, для здійснення перерахунку пенсії ОСОБА_1 з 01 лютого 2023 року та з 01 лютого 2026 року.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Рівненській, Волинській та Житомирській областях (філія ГСЦ МВС) судові витрати у сумі 2129,92 грн (дві тисячі сто двадцять дев`ять гривень 92 копійки) та витрати на правничу допомогу в сумі 2 000,00 грн (дві тисячі гривень 00 копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий

Суддя В.В. Мачульський