Рішення від 20 жовтня 2026 р. у справі №140/9129/26 — Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 жовтня 2026 рокуЛуцькСправа № 140/9129/26

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Андрусенко О. О.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі – ОСОБА_1 , позивач) звернувся з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі – ІНФОРМАЦІЯ_2 , відповідач) про визнання протиправними дій, які полягають у взятті (поновленні) на військовий облік позивача, як військовозобов`язаного та зобов`язання відповідача здійснити виправлення (коригування та/або доповнення) відомостей, що містяться у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів (система Оберіг), а саме: щодо визнання непридатним до військової служби позивача з виключення з військового обліку, на підставі ст. 30-а гр. 2, наказу МО України 2008 р. № 402.

Позов обґрунтований тим, що постановою військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_3 (далі – ВЛК) від 10.08.2022 ОСОБА_1 на підставі статті 30-а графи ІІ Розкладу хвороб визнано непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку, про що зроблено відповідний запис у військовому квитку серії НОМЕР_1 . Однак 18.06.2026 після оновлення застосунку «Резерв+» позивач виявив, що в електронному військово-обліковому документі відсутня інформація про виключення його з військового обліку, натомість він значиться військовозобов`язаним. Заяви позивача від 18.06.2026 про приведення електронного військово-облікового документа у відповідність з паперовим відповідач не задовольнив, а на адвокатські запити повідомив, що позивача 13.05.2026 відновлено на військовому обліку у зв`язку з відсутністю затвердженого штатною (регіональною) ВЛК свідоцтва про хворобу та проведенням заходів мобілізаційної підготовки.

Позивач вважає дії ІНФОРМАЦІЯ_4 протиправними, оскільки рішення про виключення з військового обліку є остаточним, постанова ВЛК від 10.08.2022 є чинною, не скасована, а вимоги щодо затвердження висновку про непридатність штатною ВЛК, запроваджені після її прийняття, не можуть бути застосовані до спірних правовідносин зі зворотною дією в часі (стаття 58 Конституції України). Крім того, чинне законодавство не покладає на особу, виключену з військового обліку у зв`язку з непридатністю до військової служби, обов`язку повторно ставати на військовий облік, проходити ВЛК чи оновлювати військово-облікові дані.

З наведених підстав позивач просив позов задовольнити.

Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 20.07.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, судовий розгляд справи ухвалено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін; відповідачу встановлено п`ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали для подання відзиву на позов.

Копію ухвали про відкриття провадження у справі відповідач отримав 20.07.2026, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа, однак відзиву на позовну заяву у встановлений судом строк не подав.

Відповідно до частини шостої статті 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Дослідивши письмові докази, перевіривши доводи позивача, суд встановив такі обставини.

Відповідно до запису у військовому квитку серії НОМЕР_1 10.08.2022 призовною (медичною) комісією при ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_1 визнано непридатним до військової служби із зняттям з військового обліку за графою ІІ статті 30-а Розкладу хвороб (наказ МО України 2008 року №402). У розділі VI «Відмітки про військовий облік» цього ж квитка зазначено, що 10.08.2022 позивача виключено з військового обліку за станом здоров`я згідно з наказом МОУ №402-2008 р. (графа ІІ статті 30-а) та статтею 37 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» (а.с. 13-14).

Відповідно до сформованого в застосунку «Резерв+» 18.11.2025 електронного військово-облікового документа ОСОБА_1 має статус «Виключено», у полі «категорія обліку» вказано «Не військовозобов`язаний», у полі «ТЦК та СП» – « ІНФОРМАЦІЯ_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 » (а.с. 24).

Однак згідно з військово-обліковим документом, сформованим у застосунку «Резерв+» 18.06.2026, ОСОБА_1 перебуває на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_4 ( АДРЕСА_1 ) як військовозобов`язаний, звання – «солдат», з відміткою «Потребує проходження базової загальновійськової підготовки, Солдат резерву»; відомості про постанову ВЛК у документі відсутні (а.с. 25).

18.06.2026 ОСОБА_1 звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_6 та до ІНФОРМАЦІЯ_4 із заявами, у яких просив привести його електронний військово-обліковий документ у відповідність з паперовим із зазначенням відомостей про непридатність до військової служби з виключенням з військового обліку (а.с. 15-19).

Листом від 25.06.2026 №1505 у відповідь на адвокатський запит представника позивача від 17.06.2026 №166 ІНФОРМАЦІЯ_7 повідомив, що відповідно до висновку комісії (позаштатної ВЛК) при ІНФОРМАЦІЯ_3 (протокол №141 від 10.08.2022) ОСОБА_1 визнано непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку згідно з графою 2 статті 30-а Розкладу хвороб, статтею 37 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», наказом МО України №402-08. Водночас зазначено, що висновок про виключення з обліку відповідно до наказу МОУ №402 потребує затвердження штатною (регіональною) ВЛК, тому позивача взято і відновлено на військовому обліку з причини відсутності затвердженого регіональною (штатною) ВЛК свідоцтва про хворобу; 13.05.2026 ОСОБА_1 відновлено на військовому обліку у зв`язку з проведенням заходів мобілізаційної підготовки відповідно до статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», а тому він зобов`язаний з`явитися до ТЦК та СП для проходження ВЛК (а.с. 22).

Листом від 24.06.2026 №6341 у відповідь на адвокатський запит від 18.06.2026 №167 ІНФОРМАЦІЯ_2 повідомив, що ОСОБА_1 перебуває на обліку військовозобов`язаних у ІНФОРМАЦІЯ_3 ; за наявною інформацією він не виключався з військового обліку, а був визнаний непридатним до військової служби у мирний час та обмежено придатним у воєнний час, тому відповідно до пункту 2 розділу ІІ Закону України від 21.03.2024 №3621-IX мав обов`язок пройти повторний медичний огляд у термін до 05.06.2025 (а.с. 23).

При вирішенні спору суд керується такими нормативно-правовими актами.

Частина друга статті 19 Конституції України встановлює обов`язок органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правове регулювання відносин між державою та громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України здійснює та загальні засади проходження в Україні військової служби визначає Закон України від 25.03.1992 №2232-XII «Про військовий обов`язок і військову службу» (далі – Закон №2232-XII).

За змістом частини дев`ятої статті 1 Закону №2232-XII щодо військового обов`язку громадяни України поділяються на такі категорії: допризовники – особи, які підлягають приписці до призовних дільниць; призовники – особи, приписані до призовних дільниць; військовослужбовці – особи, які проходять військову службу; військовозобов`язані – особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави; резервісти – особи, які проходять службу у військовому резерві Збройних Сил України, інших військових формувань і призначені для їх комплектування у мирний час та в особливий період.

Відповідно до частини першої статті 34 Закону №2232-XII персонально-якісний облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів передбачає облік відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов`язаних та резервістів, які узагальнюються в облікових документах та вносяться до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів. Ведення персонально-якісного обліку покладається на відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки.

Постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 №1487 затверджено Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - Порядок №1487).

Військовий облік ведеться на підставі даних паспорта громадянина України та військово-облікових документів. Для внесення запису/актуалізації даних про призовників, військовозобов`язаних та резервістів до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів ними надаються персональні дані відповідно до вимог Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів» (пункт 20 Порядку №1487).

Пунктом 79 Порядку №1487 встановлено, що районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки: організовують та ведуть військовий облік на території адміністративно-територіальної одиниці; здійснюють взяття, зняття або виключення з військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів у випадках, передбачених законодавством; організовують та забезпечують зберігання облікової документації призовників, військовозобов`язаних та резервістів, персональних даних, які містяться в них; проставляють у військово-облікових документах призовників, військовозобов`язаних та резервістів відповідні відмітки про взяття їх на військовий облік, зняття та виключення з нього; виконують функції з ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Предметом судового контролю у цій справі є правомірність дій ІНФОРМАЦІЯ_4 щодо взяття (поновлення) ОСОБА_1 на військовий облік військовозобов`язаних з відображенням цієї інформації в Реєстрі та невнесення до Реєстру відомостей про нього як про особу, визнану непридатною до військової служби з виключенням з військового обліку.

Статтею 1 Закону України від 16.03.2017 №1951-VIII «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів» (далі - Закон №1951-VIII) визначено, що Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - Реєстр) - інформаційно-комунікаційна система, призначена для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов`язаних та резервістів, створена для забезпечення військового обліку громадян України.

Відповідно до пунктів 1 та 2 частини першої статті 3 Закону №1951-VІІІ основними засадами ведення Реєстру є: обов`язковість та своєчасність внесення до Реєстру передбачених цим Законом відомостей про призовників, військовозобов`язаних та резервістів; повнота та актуалізація відомостей Реєстру про призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Як передбачено частиною першою статті 6 Закону №1951-VІІІ, до Реєстру вносяться, обробляються та зберігаються в базі даних Реєстру такі відомості: 1) персональні дані призовників, військовозобов`язаних та резервістів; 2) службові дані призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Пунктом 17-1 частини першої статті 7 Закону №1951-VІІІ визначено, що до персональних даних призовника, військовозобов`язаного та резервіста належать відомості про результати медичних оглядів, що проводяться з метою визначення придатності до виконання військового обов`язку.

Відповідно до частини першої статті 14 Закону №1951-VІІІ ведення Реєстру включає: 1) внесення запису про призовників, військовозобов`язаних та резервістів до бази даних Реєстру для взяття на облік або при відновленні на військовому обліку з перевіркою відповідності персональних та службових даних призовників, військовозобов`язаних та резервістів існуючим обліковим даним; 2) внесення змін до персональних та службових даних призовників, військовозобов`язаних, резервістів на підставі відомостей органів виконавчої влади, інших державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, закладів освіти незалежно від підпорядкування і форми власності, а також відомостей, що подаються органу ведення Реєстру призовниками, військовозобов`язаними, резервістами; 3) знищення повторного запису Реєстру в разі його виявлення.

Згідно з частиною восьмою статті 5 Закону №1951-VІІІ органами ведення Реєстру є районні (об`єднані районні), міські (районні у місті, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, Центральне управління Служби безпеки України та регіональні органи Служби безпеки України, відповідні підрозділи розвідувальних органів України.

Органи ведення Реєстру забезпечують ведення Реєстру та актуалізацію його бази даних (частина дев`ята статті 5 Закону №1951-VІІІ).

Відповідно до пункту 1 Порядку оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року №559 (далі- Порядок №559), військово-обліковий документ є документом, що визначає належність його власника до виконання військового обов`язку, який оформляється (створюється) та видається громадянину України, який є призовником, військовозобов`язаним або резервістом, у тому числі, якщо він був виключений з військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів відповідно до пунктів 3 і 4 частини шостої статті 37 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» та не отримував такий документ до набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року №559 «Про затвердження Порядку оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов`язаних та резервістів і форми такого документа».

Пунктом 4 Порядку №559 передбачено, що у разі невідповідності відомостей, зазначених у посвідченні призовника, тимчасовому посвідченні військовозобов`язаного, військовому квитку осіб рядового, сержантського і старшинського складу та військовому квитку офіцера запасу, відомостям, що містяться у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів, громадянин України для внесення відповідних змін: у паперовій формі - повинен звернутися до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу (органу СБУ, розвідувального органу) за місцем перебування на військовому обліку; в електронній формі - повинен скористатися засобами електронного кабінету призовника, військовозобов`язаного, резервіста для звернення до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу за місцем перебування на військовому обліку. Зміни вносяться протягом п`яти робочих днів з дня реєстрації заяви.

Військово-обліковим документом призовників, військовозобов`язаних та резервістів, а також громадян, виключених з військового обліку відповідно до пунктів 3 та 4 частини шостої статті 37 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», в електронній формі (далі - військово-обліковий документ в електронній формі) є відображення в електронній формі відомостей про громадянина України, що містяться в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів, а також відомостей щодо звернення або повідомлення про вчинення адміністративного або кримінального правопорушення до Національної поліції.

Аналіз викладеного дає підстави для висновку, що Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів має містити актуальну інформацію щодо призовників, військовозобов`язаних та резервістів, а також громадян, виключених з військового обліку відповідно до пунктів 3 та 4 частини шостої статті 37 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу». Обов`язок із забезпечення актуалізації бази даних покладений на районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки.

Поряд з тим у розглядуваному випадку має місце невідповідність між даними військового квитка позивача та відомостями Реєстру, а також повторне взяття на військовий облік позивача, який був виключений з військового обліку. Тож належить вирішити питання наявності правових підстав для взяття на військовий облік позивача, визнаного непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку (постанова ВЛК від 10.08.2022, протокол №141), який за даними паперового військово-облікового документа та електронного документа станом на 18.11.2025 був виключений з військового обліку.

Як встановлено судом, факт визнання позивача 10.08.2022 непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку за графою ІІ статті 30-а Розкладу хвороб підтверджується не лише записом у військовому квитку, а й листом ІНФОРМАЦІЯ_6 від 25.06.2026 №1505, у якому відповідач сам зазначив реквізити відповідного протоколу ВЛК (№141 від 10.08.2022).

У військовому квитку серії НОМЕР_1 проставлено відмітку про виключення позивача з військового обліку 10.08.2022 за станом здоров`я на підставі статті 37 Закону №2232-XII. Тобто позивач набув статусу невійськовозобов`язаного, що також відображалося в його електронному військово-обліковому документі станом на 18.11.2025 (категорія обліку «Не військовозобов`язаний», статус «Виключено»).

Відповідно до пункту 3 частини шостої статті 37 Закону №2232-XII (у редакції станом на 10.08.2022) виключенню з військового обліку у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки підлягали громадяни України, які визнані військово-лікарськими комісіями непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку.

За приписами чинної на сьогодні редакції частини шостої статті 37 Закону №2232-XII виключенню з військового обліку у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки підлягають, зокрема, громадяни України, які визнані непридатними до військової служби (пункт 3).

Отже, підстава «визнані військово-лікарськими комісіями непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку» в чинній редакції для виключення з військового обліку має формулювання «визнані непридатними до військової служби», що суті не змінює.

Процедурно рішення про виключення громадянина України з військового обліку означає, що ця особа більше не перебуває на військовому обліку та втрачає статус військовозобов`язаного.

Наведене відповідає правовій позиції Верховного Суду у постанові від 21.05.2025 у справі №280/2880/24 (пункт 39).

Під час розгляду справи відповідач не надав суду доказів перегляду або скасування постанови позаштатної ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_3 від 10.08.2022 (протокол №141). Натомість у листі від 25.06.2026 №1505 стверджує, що висновок про виключення позивача з військового обліку не затверджено штатною (регіональною) ВЛК.

Суд зазначає, що відповідно до пункту 1.1 глави 1 розділу І Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14 серпня 2008 року №402 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 17 листопада 2008 року за №1109/15800; далі – Положення №402, тут і далі – зі змінами станом на 10 серпня 2022 року), військово-лікарська експертиза визначає, зокрема, придатність за станом здоров`я до військової служби призовників, військовослужбовців та військовозобов`язаних.

Для проведення військово-лікарської експертизи створюються ВЛК, штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі). Штатні та позаштатні ВЛК (лікарсько-льотні комісії (далі – ЛЛК)) приймають постанови. Постанови ВЛК (ЛЛК) оформлюються свідоцтвом про хворобу, довідкою військово-лікарської комісії, протоколом засідання штатної військово-лікарської комісії (пункт 2.1 глави 2 розділу І Положення №402).

Відповідно до пункту 1.2 глави 1 розділу ІІ Положення №402 постанови ВЛК приймаються на підставі Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби (додаток 1), пояснень щодо застосування статей Розкладу хвороб (додаток 2) та таблиць додаткових вимог до стану здоров`я (додаток 3).

Згідно з абзацом другим підпункту «б» пункту 20.3 глави 20 розділу ІІ Положення №402 при медичному огляді військовозобов`язаних ВЛК приймається постанова, в тому числі, такого змісту: «Непридатний до військової служби з виключенням з військового обліку».

Пунктами 22.4, 22.5 глави 22 розділу ІІ Положення №402 визначено випадки складення свідоцтва про хворобу у мирний час та у воєнний час (стосується військовослужбовців; курсантів ВВНЗ; офіцерів запасу; військовозобов`язаних, резервістів, призваних на збори; учнів військових ліцеїв). Обумовлено, що у всіх інших випадках постанова ВЛК оформляється довідкою ВЛК.

У випадку позивача постанова ВЛК за нормами Положення №402 (станом на 10.08.2022) оформлювалась у формі довідки, яка затвердженню штатною ВЛК не підлягала.

Норми Положення №402 (зокрема, і в чинній редакції) та інші положення законодавства не наділяють повноваженнями територіальний центр комплектування та соціальної підтримки та безпосередньо його керівника щодо ревізування, відміни або скасування висновків ВЛК про непридатність осіб до військової служби з виключенням з військового обліку військовозобов`язаних.

Посилання відповідача на статтю 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» суд не бере до уваги, оскільки ця норма визначає обов`язки громадян у сфері мобілізаційної підготовки та мобілізації, проте не встановлює підстав для взяття на військовий облік особи, виключеної з нього у зв`язку з непридатністю до військової служби, і не наділяє територіальний центр комплектування та соціальної підтримки повноваженнями переглядати чинні висновки ВЛК.

Доводи відповідача, викладені в листі від 24.06.2026 №6341, про те, що позивач не виключався з військового обліку, а був визнаний непридатним до військової служби в мирний час та обмежено придатним у воєнний час, спростовуються записами у військовому квитку позивача, змістом листа ІНФОРМАЦІЯ_6 від 25.06.2026 №1505 та відомостями електронного військово-облікового документа станом на 18.11.2025. Доказів прийняття ВЛК стосовно позивача постанови «непридатний до військової служби в мирний час, обмежено придатний у воєнний час» відповідач суду не надав. Відтак посилання відповідача на пункт 2 розділу ІІ Закону України від 21.03.2024 №3621-IX, який стосується повторного медичного огляду військовозобов`язаних, визнаних обмежено придатними до військової служби, до спірних правовідносин не застосовні.

Оскільки постанова ВЛК є чинною (не скасована у встановленому законом порядку), а позивач був виключений з військового обліку на підставі пункту 3 частини шостої статті 37 Закону №2232-XII, то дії відповідача щодо взяття (поновлення) позивача на військовий облік як військовозобов`язаного та невнесення до Реєстру відомостей про нього як про особу, визнану непридатною до військової служби з виключенням з військового обліку, у спірних правовідносинах не відповідають визначеним частиною другою статті 2 КАС України критеріям, зокрема критерію законності.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, суд дійшов висновку, що відповідач не довів правомірність своїх дій (на підставі норм закону та у встановлений спосіб) щодо взяття позивача на військовий облік та внесення інформації про це в Реєстр.

Отже, взаємопов`язані позовні вимоги належить задовольнити у спосіб визнання протиправними дій ІНФОРМАЦІЯ_4 щодо взяття (поновлення) ОСОБА_1 на військовий облік як військовозобов`язаного та зобов`язання відповідача внести до Реєстру відомості про позивача як про особу, визнану непридатною до військової служби з виключенням з військового обліку на підставі пункту 3 частини шостої статті 37 Закону №2232-XII.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

У зв`язку із задоволенням позову на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача необхідно стягнути судові витрати зі сплати судового збору у сумі 1331,20 грн, підтверджені платіжною інструкцією від 11.07.2026 (а.с. 9).

Щодо вимоги про стягнення витрат на професійну правничу допомогу в сумі 8000,00 грн суд зазначає таке.

Відповідно до частин першої, другої статті 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Згідно із частинами третьою - п`ятою статті 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Як передбачено частиною шостою статті 134 КАС України, у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Виходячи з аналізу вищевказаних правових норм, слід дійти висновку про те, що склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі. Сторона, яка хоче компенсувати судові витрати, повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона може подати заперечення щодо неспівмірності розміру таких витрат.

Разом з тим, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципом справедливості як одного з основних елементів принципу верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, ціну позову, якість підготовлених документів, витрачений адвокатом час, тощо є неспівмірним (вказана правова позиція викладена, зокрема, у постанові Верховного Суду від 26.08.2022 у справі №520/6658/21).

На підтвердження понесених витрат представник позивача надала договір про надання правової допомоги від 01.06.2026 №70/26, акт приймання юридичних послуг від 13.07.2026 та квитанцію до прибуткового касового ордера №70/26 (а.с. 27-29). Згідно з актом позивачу надано такі послуги: проведення консультацій з питань військового обліку – 1000 грн; написання заяв до ІНФОРМАЦІЯ_4 і ІНФОРМАЦІЯ_6 – 1000 грн; написання адвокатських запитів до ІНФОРМАЦІЯ_4 і ІНФОРМАЦІЯ_6 – 2000 грн; формування та написання адміністративного позову (4 год) – 4000 грн.

Оцінивши подані докази, суд враховує, що справа належить до категорії справ незначної складності, розглянута за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, не потребувала дослідження значного обсягу доказів чи вирішення складних правових питань, а заяви й адвокатські запити, складені від імені позивача до ІНФОРМАЦІЯ_4 і його Першого відділу, є однаковими за змістом. З урахуванням критеріїв співмірності та пропорційності суд вважає обґрунтованими та такими, що підлягають стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача, витрати на професійну правничу допомогу в сумі 4000,00 грн. У решті витрати на правничу допомогу покладаються на позивача.

Керуючись статтями 243 - 246, 262 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо взяття (поновлення) ОСОБА_1 на військовий облік як військовозобов`язаного.

Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_8 внести до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомості про ОСОБА_1 як про особу, визнану непридатною до військової служби з виключенням з військового обліку на підставі пункту 3 частини шостої статті 37 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу».

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 судові витрати зі сплати судового збору у сумі 1331,20 грн (одна тисяча триста тридцять одна грн 20 коп.) та витрати на професійну правничу допомогу у сумі 4000,00 грн (чотири тисячі грн 00 коп.).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ).

Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_8 ( АДРЕСА_3 , ідентифікаційний код юридичної особи НОМЕР_3 ).

Суддя О. О. Андрусенко