Рішення від 19 жовтня 2026 р. у справі №140/6980/26 — Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 жовтня 2026 рокуЛуцькСправа № 140/6980/26

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Андрусенко О. О.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_2 , Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії, скасування наказів,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі – ОСОБА_1 , позивач) звернувся в суд з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі – ІНФОРМАЦІЯ_3 , відповідач-1), Військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_2 (далі – ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_4 , відповідач-2), Військової частини НОМЕР_1 (далі – відповідач-3) про:

- визнання протиправними дій ІНФОРМАЦІЯ_5 щодо взяття позивача на військовий облік військовозобов`язаних з внесенням відповідних відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів;

- визнання протиправною та скасування постанови ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_4 про визнання позивача придатним до проходження військової служби, яка оформлена довідкою військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_2 (мобілізаційний пункт) № 2026-0510-1443-0939-0 від 10.05.2026;

- визнання протиправним та скасування наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_5 від 10.05.2026 № 1664 в частині призову на військову службу позивача та направлення його для проходження військової служби під час загальної мобілізації до військової частини;

- визнання протиправним та скасування наказу командира Військової частини НОМЕР_1 в частині зарахування позивача до списків особового складу військової частини та на всі види забезпечення;

- зобов`язання Військову частину НОМЕР_1 виключити позивача зі списків особового складу військової частини НОМЕР_1 .

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що 06.10.2022 ОСОБА_1 за результатами медичного огляду військово-лікарською комісією при ІНФОРМАЦІЯ_6 (далі – ІНФОРМАЦІЯ_7 ) був визнаний непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку на підставі статті 2-а графи ІІ Розкладу хвороб, про що до його тимчасового посвідчення військовозобов`язаного № НОМЕР_2 та до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів внесено відповідні відомості. Проте, 09.05.2026 ІНФОРМАЦІЯ_3 без законних підстав поновив позивача на військовому обліку та направив на повторний медичний огляд, за результатами якого його визнано придатним до військової служби та призвано на військову службу під час мобілізації. Повторний огляд проведено без обов`язкового попереднього обстеження у спеціалізованих закладах охорони здоров`я та без формування електронних направлень в ЕСОЗ, як того вимагає пункт 3.3 глави 3 розділу ІІ Положення №402, а у довідці ВЛК відсутня відмітка про ознайомлення позивача з постановою.

Оскільки поновлення на обліку та новий висновок ВЛК є незаконними, видані на їх основі наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_5 про призов та наказ командира Військової частини НОМЕР_1 про зарахування до списків особового складу, на переконання позивача, також підлягають скасуванню.

Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 10.06.2026 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у даній справі, ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

Відповідач-1 у відзиві на позовну заяву щодо задоволення позову ОСОБА_1 заперечив. Зазначає, що у травні 2026 року позивач прибув до ІНФОРМАЦІЯ_5 , в ході уточнення облікових даних був направлений на проходження ВЛК, за результатами якої визнаний придатним до військової служби. Оскільки позивач права на відстрочку не мав, 09.05.2026 його було призвано на військову службу під час мобілізації наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_5 №1664 та відправлено в розпорядження Військової частини НОМЕР_3 .

Стверджує, що інформація про наявність у позивача захворювань, які зумовлюють непридатність до військової служби, у ІНФОРМАЦІЯ_8 та в державних реєстрах відсутня, а рішення 2022 року про непридатність не затверджене штатною ВЛК (16 Регіональною ВЛК), як того вимагає пункт 3.8 глави 3 розділу ІІ Положення №402, а відтак порушена процедура внесення до Реєстру відомостей про виключення позивача з військового обліку. Крім того, посилається на абзац другий частини восьмої статті 4 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та на зміни, внесені до статті 37 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» Законом України від 11.04.2024 №3633-IX, і вважає, що проходження позивачем ВЛК та його призов відбулися з дотриманням норм чинного законодавства.

Відповідач-3 щодо задоволення позову ОСОБА_1 також заперечив з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву. Зазначає, що військова частина не є суб`єктом, який здійснює призов громадян за мобілізацією, а лише приймає вже призваних осіб та зараховує їх до списків особового складу на підставі документів ТЦК та СП, тому командир військової частини жодних протиправних дій щодо позивача не вчиняв.

Стверджує, що процедура призову за мобілізацією є незворотною (такою, що вже відбулася), з моменту зарахування до списків особового складу особа набуває статусу військовослужбовця, а перелік підстав для звільнення з військової служби, визначений статтею 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», є вичерпним і не містить такої підстави, як скасування судом наказу ТЦК та СП про призов. На підтвердження своєї позиції посилається на постанову Верховного Суду від 05.02.2025 у справі №160/2592/23.

Відповідач-2, отримавши ухвалу про відкриття провадження 10.06.2026, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа, у встановлений судом строк відзив на позов не подав.

Відповідно до частини шостої статті 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступне.

06.10.2022 ОСОБА_1 пройшов медичний огляд позаштатною постійно діючою військово-лікарською комісією при ІНФОРМАЦІЯ_9 , за результатами якого був визнаний непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку на підставі статті 2-а графи ІІ Розкладу хвороб, що підтверджується довідкою ВЛК №10/1995 від 06.10.2022 (а.с. 8).

Запис про визнання позивача непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку, а також про виключення його 06.10.2022 з військового обліку військовозобов`язаних ІНФОРМАЦІЯ_10 на підставі пункту 3 частини 6 статті 37 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» занесено до тимчасового посвідчення військовозобов`язаного № НОМЕР_2 та засвідчено підписом начальника ІНФОРМАЦІЯ_11 і печаткою (а.с. 8 зворот - 9).

Відповідно до військово-облікового документа, сформованого у застосунку «Резерв+» 08.05.2026, позивач значився як «Виключено з обліку», категорія обліку – «Не військовозобов`язаний», постанова ВЛК – «Непридатний з виключенням з військового обліку» від 06.10.2022 (а.с. 9 зворот).

Згідно з військово-обліковим документом, сформованим у застосунку «Резерв+» 10.05.2026, позивач перебуває на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_8 , постанова ВЛК – «Придатний», дата ВЛК – ІНФОРМАЦІЯ_12 (а.с. 10).

Довідкою військово-лікарської комісії №2026-0510-1443-0939-0 від 10.05.2026 підтверджується, що 10.05.2026 ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_4 (мобілізаційний пункт) проведено медичний огляд позивача, за наслідками якого останній визнаний придатним до військової служби. У довідці зазначено діагноз «Z02.3 Обстеження призовників під час набору на військову службу», опис діагнозу – «Здоровий». При цьому номер статті Розкладу хвороб у довідці не зазначено, а графа «Відмітка про ознайомлення з постановою ВЛК» не заповнена (а.с. 10).

Наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_5 від 10.05.2026 №1664 «Про призов військовозобов`язаних та резервістів на військову службу під час мобілізації, на особливий період» ОСОБА_1 призвано на військову службу під час мобілізації, на особливий період та відправлено до Військової частини НОМЕР_3 (а.с. 11).

Наказом командира Військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 12.05.2026 №133 солдата ОСОБА_1 з 12.05.2026 зараховано до списків особового складу частини та на всі види забезпечення і призначено на посаду курсанта (а.с. 12).

Не погоджуючись з діями щодо відновлення на військовому обліку, результатом медичного огляду ВЛК від 10.05.2026, призовом на військову службу під час мобілізації та зарахуванням до особового складу військової частини, позивач звернувся до суду із даним позовом.

Надаючи правову оцінку правовідносинам, що склалися між сторонами, суд зазначає наступне.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 65 Конституції України встановлено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.

Відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України Президент України приймає відповідно до закону рішення про загальну або часткову мобілізацію та введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях у разі загрози нападу, небезпеки державній незалежності України.

Указом Президента України від 24.02.2022 за №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» в Україні введений воєнний стан. В подальшому воєнний стан було продовжено. На час розгляду справи воєнний стан триває.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби регламентовано Законом України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25.03.1992 №2232-XII (далі - Закон №2232-XII).

Захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України. Військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями (частини перша-друга статті 1 Закону №2232-XII).

Згідно з частиною п`ятою статті 1 Закону №2232-XII від виконання військового обов`язку громадяни України звільняються на підставах, визначених цим Законом.

Виконання військового обов`язку громадянами України забезпечують державні органи, органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до законів України військові формування, підприємства, установи та організації незалежно від підпорядкування і форм власності в межах їх повноважень, передбачених законом, та районні (об`єднані районні), міські (районні у містах, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя (далі - територіальні центри комплектування та соціальної підтримки) (частина сьома статті 1 Закону №2232-XII).

У позовній заяві ОСОБА_1 заявляє вимоги про визнання протиправними дій ІНФОРМАЦІЯ_5 щодо повторного взяття його на військовий облік військовозобов`язаних.

Поняття та види, порядок ведення військового обліку, постановка на військовий облік, а також зняття та виключення з нього визначені статтями 33 - 37 Закону №2232-XII.

У відповідності до частини першої статті 33 Закону №2232-XII військовий облік громадян України поділяється на облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Згідно з частиною третьою статті 33 Закону №2232-XII військовий облік усіх призовників, військовозобов`язаних та резервістів ведеться за місцем їх проживання і відповідно до обсягу та деталізації поділяється на персонально-якісний, персонально-первинний та персональний.

Відповідно до пункту 3 частини шостої статті 37 Закону №2232-XII виключенню з військового обліку у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язаних та резервістів Служби безпеки України - у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, військовозобов`язаних та резервістів розвідувальних органів України - у відповідному підрозділі розвідувальних органів України) підлягають громадяни України, які: визнані непридатними до військової служби.

У громадянина, якого виключено з військового обліку відповідно до пунктів 3 та 4 цієї частини, військово-обліковий документ не вилучається. До військово-облікового документа громадянина вносяться дані про виключення із військового обліку.

Механізм організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - військовий облік) центральними і місцевими органами виконавчої влади, іншими державними органами (далі - державні органи), органами місцевого самоврядування, органами військового управління (органами управління), військовими частинами (підрозділами) Збройних Сил та інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення, територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки, підприємствами, установами та організаціями, закладами освіти, закладами охорони здоров`я незалежно від підпорядкування і форми власності (далі - підприємства, установи та організації), а також визначає особливості ведення військового обліку громадян України, які постійно або тимчасово перебувають за кордоном визначений Порядком організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 №1487 (далі - Порядок №1487).

Відповідно до пункту 20 Порядку №1487 військовий облік ведеться на підставі даних паспорта громадянина України та військово-облікових документів.

Для внесення запису/актуалізації даних про призовників, військовозобов`язаних та резервістів до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів ними надаються персональні дані відповідно до вимог Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів».

Згідно із пунктом 22 Порядку №1487 взяття громадян на персонально-первинний та персональний військовий облік, а також їх виключення (зняття) з такого обліку здійснюється лише після взяття (зняття, виключення) зазначених громадян на військовий облік (з військового обліку) у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, органах СБУ, відповідних підрозділах розвідувальних органів.

Відповідно до пункту 79 Порядку №1487 районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, зокрема: здійснюють взяття, зняття або виключення з військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів у випадках, передбачених законодавством.

Згідно з частиною восьмою статті 5 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів» від 16.03.2017 №1951-VIII (далі - Закон №1951-VIII) органами ведення Реєстру є районні (об`єднані районні), міські (районні у місті, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, Центральне управління Служби безпеки України та регіональні органи Служби безпеки України, відповідні підрозділи розвідувальних органів України.

Згідно з частиною дев`ятою статті 5 Закону №1951-VIII органи ведення Реєстру забезпечують ведення Реєстру та актуалізацію його бази даних.

Стаття 14 Закону №1951-VIII регламентує ведення Реєстру.

Так, ведення Реєстру включає:

1) внесення запису про призовників, військовозобов`язаних та резервістів до бази даних Реєстру для взяття на облік або при відновленні на військовому обліку з перевіркою відповідності персональних та службових даних призовників, військовозобов`язаних та резервістів існуючим обліковим даним;

2) внесення змін до персональних та службових даних призовників, військовозобов`язаних, резервістів на підставі відомостей органів виконавчої влади, інших державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, закладів освіти незалежно від підпорядкування і форми власності, а також відомостей, що подаються органу ведення Реєстру призовниками, військовозобов`язаними, резервістами;

3) знищення повторного запису Реєстру в разі його виявлення.

Частиною третьою статті 14 Закону №1951-VIII визначено, що актуалізація бази даних Реєстру здійснюється на підставі відомостей, що вносяться органами ведення Реєстру, а також шляхом електронної інформаційної взаємодії (обміну відомостями) між Реєстром та інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи, передбачені цією частиною.

Пунктом 4 Порядку оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 №559 передбачено, що у разі невідповідності відомостей, зазначених у посвідченні призовника, тимчасовому посвідченні військовозобов`язаного, військовому квитку осіб рядового, сержантського і старшинського складу та військовому квитку офіцера запасу, відомостям, що містяться у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів, громадянин України для внесення відповідних змін:

у паперовій формі - повинен звернутися до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу (органу СБУ, розвідувального органу) за місцем перебування на військовому обліку;

в електронній формі - повинен скористатися засобами електронного кабінету призовника, військовозобов`язаного, резервіста для звернення до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу за місцем перебування на військовому обліку.

Зміни вносяться протягом п`яти робочих днів з дня реєстрації заяви.

За змістом пункту 5 Порядку оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 №559 (далі – Порядок №599), військово-обліковим документом призовників, військовозобов`язаних та резервістів, а також громадян, виключених з військового обліку відповідно до пунктів 3 та 4 частини 6 статті 37 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», в електронній формі є відображення в електронній формі відомостей про громадянина України, що містяться в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Як встановлено судом, 06.10.2022 ОСОБА_1 пройшов медичний огляд військово-лікарською комісією при ІНФОРМАЦІЯ_13 , за результатами якого був визнаний непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку на підставі статті 2-а графи ІІ Розкладу хвороб (а.с. 8).

Запис про визнання позивача непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку занесено до тимчасового посвідчення військовозобов`язаного № НОМЕР_2 (а.с. 8 зворот - 9), а відповідні відомості внесено до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, де вони зберігалися щонайменше до 08.05.2026 (а.с. 9 зворот).

Суд зауважує, що посадові особи, відповідальні за оформлення результатів медичного огляду позивача в жовтні 2022 року та заповнення його тимчасового посвідчення, проставленням свого підпису, скріпленим печаткою ТЦК та СП, підтвердили достовірність внесених даних, у тому числі й щодо виключення його з військового обліку, підтвердили дотримання визначеної законодавством процедури, яка передувала внесенню цих даних, а також наявність визначених законом підстав для виключення позивача з військового обліку через непридатність за станом здоров`я.

Суду не надано доказів визнання протиправним та скасування висновку ВЛК від 06.10.2022 щодо непридатності позивача до військової служби, його перегляду штатною військово-лікарською комісією чи притягнення до відповідальності осіб, які оформили та видали його позивачу, тому такий висновок є належним доказом того, що позивач не має статусу військовозобов`язаного, виключений з військового обліку військовозобов`язаних через непридатність до військової служби за станом здоров`я.

На переконання суду, виключення громадянина України з військового обліку свідчить про те, що держава в особі компетентного органу (ТЦК та СП чи раніше військового комісаріату) прийняла рішення про визнання особи такою, що не підлягає призову на військову службу, та звільнила цю особу від виконання військового обов`язку.

Процедурно рішення про виключення громадянина України з військового обліку означає, що ця особа більше не перебуває на військовому обліку та втрачає статус військовозобов`язаного/резервіста, а отже не може бути призваною на військову службу за мобілізацією під час дії правового режиму воєнного стану.

Щодо доводів відповідача-1 про те, що постанова ВЛК від 06.10.2022 не затверджена штатною військово-лікарською комісією (16 Регіональною ВЛК), а отже порушена процедура внесення до Реєстру відомостей про виключення позивача з військового обліку, суд зазначає наступне.

Суд зазначає, що відповідно до пункту 1.1 глави 1 розділу І Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 №402 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 17 листопада 2008 року за №1109/15800: далі - Положення №402, тут і далі зі змінами станом на 14 жовтня 2022 року), військово-лікарська експертиза визначає, зокрема, придатність за станом здоров`я до військової служби призовників, військовослужбовців та військовозобов`язаних.

Для проведення військово-лікарської експертизи створюються військово-лікарські комісії (далі - ВЛК), штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі). Штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі) ВЛК (лікарсько-льотні комісії (далі - ЛЛК)) приймають постанови. Постанови ВЛК (ЛЛК) оформлюються свідоцтвом про хворобу, довідкою військово-лікарської комісії, протоколом засідання штатної військово-лікарської комісії (пункт 2.1 глави 2 розділу І Положення №402).

Відповідно до пункту 1.2 глави 1 розділу II Положення №402 постанови ВЛК приймаються на підставі Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби (далі - Розклад хвороб) (додаток 1), пояснень щодо застосування статей Розкладу хвороб (додаток 2) та таблиць додаткових вимог до стану здоров`я (далі - ТДВ) (додаток 3).

Згідно з абзацом другим підпункту б пункту 20.3 глави 20 розділу II Положення №402 при медичному огляді військовослужбовців та інших контингентів ВЛК приймається постанова, в тому числі, такого змісту: Непридатний: до військової служби з виключенням з військового обліку.

Пунктами 22.4, 22.5 глави 22 розділу ІІ Положення №402 визначено випадки складення свідоцтва про хворобу у мирний час та у воєнний час (стосується військовослужбовців; курсантів ВВНЗ; офіцерів запасу; військовозобов`язаних, резервістів, призваних на збори; учнів військових ліцеїв). Обумовлено, що у всіх інших випадках постанова ВЛК оформляється довідкою ВЛК.

У випадку позивача постанова ВЛК за нормами Положення №402 (станом на 06.10.2022) оформлювалась у формі довідки, яка затвердженню штатною ВЛК не підлягала.

Норми Положення №402 (зокрема, і в чинній редакції) та інші положення законодавства не наділяють повноваженнями ТЦК та СП та безпосередньо його керівника щодо ревізування, відміни або скасування висновків ВЛК про непридатність осіб до військової служби з виключенням з військового обліку військовозобов`язаних.

Оскільки постанова ВЛК є чинною (не скасована у встановленому законом порядку), а позивач був виключений з військового обліку на підставі пункту 3 частини шостої статті 37 Закону №2232-XII, то дії відповідача щодо поновлення на військовому обліку у спірних правовідносинах не відповідають визначеному частиною другою статті 2 КАС України критерію законності.

Таким чином слід констатувати, що ІНФОРМАЦІЯ_3 допустив протиправну поведінку щодо взяття ОСОБА_1 на військовий облік військовозобов`язаних з внесенням відповідних відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

А тому позов ОСОБА_1 в цій частині позовних вимог підлягає задоволенню.

Щодо вимоги позивача про визнання протиправною та скасування постанови Військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка оформлена довідкою від 10.05.2026 №2026-0510-1443-0939-0.

Згідно із пунктом 1.1 глави 1 розділу І Положення №402 військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров`я до військової служби призовників, військовослужбовців та військовозобов`язаних, установлює причинний зв`язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.

Пунктом 2.1 глави 2 розділу І Положення №402 передбачено, що для проведення військово-лікарської експертизи створюються військово-лікарські комісії (далі - ВЛК), штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі). Штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі) ВЛК (лікарсько-льотні комісії (далі - ЛЛК)) приймають постанови. Постанови ВЛК (ЛЛК) оформлюються свідоцтвом про хворобу, довідкою військово-лікарської комісії, протоколом засідання військово-лікарської комісії з визначення причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишнього військовослужбовця. Постанови штатних та позаштатних ВЛК обов`язкові до виконання.

Згідно з пунктом 1.2 глави 1 розділу ІІ вказаного Положення постанови ВЛК приймаються на підставі Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби (далі - Розклад хвороб) (додаток 1), пояснень щодо застосування статей Розкладу хвороб (додаток 2) та таблиць додаткових вимог до стану здоров`я (далі - ТДВ) (додаток 3).

Питання медичного огляду військовозобов`язаних у мирний час та під час мобілізації, на особливий період регламентує глава 3 розділу II Положення №402.

Відповідно положень до пункту 3.1. глави 3 розділу II Положення №402 Медичний огляд військовозобов`язаних проводиться за рішенням керівників ТЦК та СП, командирів військових частин, начальників центрів рекрутингу Збройних Сил України на підставі направлення, яке формується відповідно до Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 №560, ВЛК при ТЦК та СП за місцем провадження медичної практики у закладах охорони здоров`я комунальної або державної форми власності, які мають договір із НСЗУ на пакет медичних послуг, включений до програми державних гарантій медичного обслуговування населення на відповідний рік щодо медичного огляду осіб, який організовується ТЦК та СП, лікарями, які входять до складу ВЛК при ТЦК та СП.

Кожний військовозобов`язаний оглядається хірургом, терапевтом, невропатологом, психіатром, офтальмологом, оториноларингологом, стоматологом, дерматологом, а за медичними показаннями - і лікарями інших спеціальностей. Ступінь придатності військовозобов`язаних до військової служби за станом здоров`я кожним лікарем визначається індивідуально (пункт 3.2 глави 3 розділу ІІ Положення №402).

Суд вважає важливим акцентувати увагу на тому, що питання визначення наявності або відсутності у позивача певного діагнозу та його придатності (непридатності) до військової служби за результатами медичного обстеження є дискреційними повноваженнями військово-лікарської комісії, а тому суд не вправі виконувати повноваження цього органу.

Відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду від 12.06.2020 у справі №810/5009/18, надання оцінки діагнозу позивача на предмет того, чи підпадає він під дію статей Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби, виходить за межі судового розгляду.

Розглядаючи по суті спори у справах щодо оскарження рішень військово-лікарської комісії, суд вправі перевірити законність висновку військово-лікарської комісії лише в межах дотримання процедури прийняття цього висновку. Однак, суд не може здійснювати власну оцінку обґрунтованості прийняття певного висновку, оскільки суди не є спеціалізованими установами в медичній сфері і тому оцінка обґрунтованості висновку військово-лікарської комісії виходить за межі необхідного дослідження в контексті застосування норм матеріального права.

Перевіряючи оскаржуване позивачем рішення ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_4 на предмет дотримання процедури прийняття такого висновку, суд враховує наступне.

Відповідно до приписів пункту 3.3 глави 3 розділу II Положення №402, особи, звільнені з військової служби, визнані непридатними до військової служби, можуть повторно оглядатися ВЛК районних, міських ТЦК та СП за місцем перебування на військовому обліку після обов`язкового обстеження у спеціалізованих закладах охорони здоров`я з метою підтвердження або зміни встановленого діагнозу. Лікар - член ВЛК районного, міського ТЦК та СП формує електронне направлення в ЕСОЗ для проведення додаткових обстежень. Медичний огляд цієї категорії громадян проводиться за графою II додатка 1 до цього Положення, а тих, які мають офіцерські звання, - за графою III додатка 1 до цього Положення.

Доказів обстеження позивача у спеціалізованих закладах охорони здоров`я з метою підтвердження або зміни встановленого діагнозу, наявності електронних направлень в ЕСОЗ для проведення додаткових обстежень позивача (як того вимагає пункт 3.3 глави 3 розділу II Положення №402) відповідачами до суду не надано, судом під час розгляду даної справи не добуто.

Матеріали справи не містять доказів того, що довідку ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_13 від 06.10.2022 №10/1995, якою позивач визнаний непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку на підставі статті 2-а графи ІІ Розкладу хвороб, згідно з встановленим Положенням №402 порядком переглянуто, скасовано чи змінено.

В контексті спірних правовідносин, що склались між сторонами, суд вважає за необхідне вказати, що у постанові Верховного Суду від 25.07.2019 у справі №826/13000/18 зазначено, що складовою принципу законності та принципу верховенства права є «правова процедура» («fair procedure» - справедлива процедура), яка передбачає правові вимоги до належного прийняття актів органами публічної влади.

Правова процедура встановлює межі вчинення повноважень органом публічної влади і, в разі її неналежного дотримання, дає підстави для оскарження таких дій особою, чиї інтереси вона зачіпає, до суду.

Встановлена правова процедура як складова принципу законності та принципу верховенства права є важливою гарантією недопущення зловживання з боку органів публічної влади під час прийняття рішень та вчинення дій, які повинні забезпечувати справедливе ставлення до особи.

Ця правова процедура спрямована на забезпечення загального принципу юридичної визначеності, складовою якої є принцип легітимних очікувань як один з елементів принципу верховенства права.

На переконання суду, повторний медичний огляд ОСОБА_1 , визнаного у жовтні 2022 року непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку, не пов`язаний з жодною передбаченою законом підставою.

За таких обставин суд приходить до висновку, що проведення повторного огляду позивача військово-лікарською комісією здійснено з порушенням визначеної процедури, а отже постанова військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_4 (мобілізаційний пункт), оформлена довідкою від 10.05.2026 №2026-0510-1443-0939-0, про визнання позивача придатним до військової служби є протиправною та підлягає скасуванню.

Вирішуючи даний спір в частині вимог щодо визнання протиправним та скасування наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_5 №1664 в частині призову ОСОБА_1 на військову службу та наказу командира Військової частини НОМЕР_1 в частині зарахування позивача до списків особового складу військової частини, суд зазначає наступне.

Згідно із пунктом 2 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 №560 (далі – Порядок №560), на військову службу під час мобілізації, на особливий період призиваються резервісти та військовозобов`язані, які придатні до військової служби за станом здоров`я та не мають права на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації з підстав, визначених статтею 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», для комплектування (доукомплектування) з`єднань, військових частин, установ, організацій, вищих військових навчальних закладів, військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти, навчальних частин (центрів) Збройних Сил та інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення з правоохоронними функціями.

Згідно з абзацом третім пункту 69 Порядку №560 громадяни України, громадяни України, які перебувають на військовому обліку та з набранням чинності Указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, прибули до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки для уточнення своїх облікових даних (адреси місця проживання, номерів засобів зв`язку, адреси електронної пошти (за наявності) та інших персональних даних), можуть бути направлені на медичний огляд шляхом вручення їм повісток за наявності підстав для проходження медичного огляду відповідно до відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів (зокрема у разі відсутності дійсного рішення військово-лікарської комісії про ступінь придатності військовозобов`язаного до військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період та/або під час дії правового режиму воєнного стану та/або наявності інших підстав, передбачених законодавством), а також направлені на такий огляд у разі, коли такі громадяни самостійно виявили бажання пройти медичний огляд

Приписами пункту 81 Порядку №560, зокрема, визначено, що призов громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період здійснюють військовозобов`язаних та резервістів (крім резервістів, які уклали контракти на проходження служби у військовому резерві) - районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки.

У разі призову військовозобов`язаних та резервістів на військову службу під час мобілізації, на особливий період не за місцем їх перебування на військовому обліку (крім тих осіб, що добровільно виявили бажання проходити військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період) такі особи перед призовом на військову службу беруться на військовий облік у районному (міському) територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки, який здійснює їх призов. Відомості про взяття таких осіб на військовий облік вносяться до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів перед їх направленням на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду.

Відповідно до пункту 82 Порядку №560 наказ про призов військовозобов`язаних та резервістів на військову службу під час мобілізації, на особливий період видається:

керівником районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки - в день відправлення військової команди до військової частини (установи); командиром військової частини, керівником розвідувального органу або визначеним ним керівником відповідного підрозділу розвідувального органу, Головою СБУ, його заступниками чи керівником підрозділу, органу, закладу, установи СБУ - в день призову та зарахування до списків військової частини (підрозділу, органу, закладу, установи СБУ).

Отже, для призову особи на військову службу під час мобілізації необхідно встановити придатність військовозобов`язаного за станом здоров`я до військової служби.

Зважаючи на факт виключення позивача з військового обліку за непридатністю до військової служби та звільнення від військового обов`язку, визначені мобілізаційним законодавством обов`язки щодо проходження медичного огляду та призову на військову службу на нього не поширювалися.

Відповідач-1 залишив поза увагою правовий статус позивача, який не належить до категорії військовозобов`язаних осіб.

Окремо суд звертає увагу на те, що згідно з копією витягу з наказу №1664, наданою відповідачем-1, наказ про призов позивача сформовано та підписано в АІТС «Оберіг» 09.05.2026 о 22:58, тоді як медичний огляд позивача, відповідно до довідки ВЛК №2026-0510-1443-0939-0, проведено 10.05.2026. Вказана невідповідність дат відповідачами не пояснена та додатково свідчить про недотримання встановленої послідовності процедури призову, за якою призову на військову службу під час мобілізації підлягають лише особи, придатність яких до військової служби за станом здоров`я встановлена військово-лікарською комісією.

Суд розуміє, що питання мобілізації та призову на військову службу є надзвичайно важливими та чутливими темами в умовах введеного на території України воєнного стану та браку мобілізаційних ресурсів.

Проте, зазначені обставини не можуть бути виправданням порушень, які відбулися в спірних правовідносинах.

В контексті наведеного слід звернути увагу і на доктрину «плодів отруйного дерева» (Fruit of the Poisonous Tree), яка була сформована у судовій практиці США та у подальшому знайшла своє втілення у практиці ЄСПЛ, зокрема у справах «Gдfgen v. Germany», «Teixeira de Castro v. Portugal», «Шабельник проти України (№2)», «Балицький проти України», «Нечипорук і Йонкало проти України», «Яременко проти України».

Суть доктрини «плодів отруйного дерева» полягає у тому, що, якщо доказове «дерево» є отруйним, то те ж саме стосується і його «плода». Зазначена доктрина передбачає оцінку не лише кожного засобу доказування автономно, а і всього ланцюга безпосередньо пов`язаних між собою доказів, з яких одні випливають з інших та є похідними від них.

Іншими словами, неправомірні діяння не можуть породжувати правомірний результат.

Матеріалами справи підтверджується, що саме протиправні дії ІНФОРМАЦІЯ_5 (щодо повторного взяття позивача на військовий облік, направлення на проходження повторного медичного огляду) стали наслідком мобілізації позивача та винесення наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_5 №1664 щодо призову ОСОБА_1 на військову службу та наказу командира Військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 12.05.2026 №133 про зарахування позивача до списків особового складу військової частини.

Відтак, підлягає скасуванню як наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_5 від 10.05.2026 №1664 щодо призову ОСОБА_1 на військову службу, так і наказ командира Військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 12.05.2026 №133 про зарахування позивача до списків особового складу військової частини та на всі види забезпечення.

Окрім цього, порушені права позивача підлягають захисту шляхом зобов`язання Військової частини НОМЕР_1 виключити ОСОБА_1 зі списків особового складу військової частини.

Обираючи такий спосіб захисту прав позивача, суд враховує, що відповідно до частини першої статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Частиною другою статті 5 КАС України регламентовано, що захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У рішенні від 31.07.2003 у справі «Дорани проти Ірландії» Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття «ефективний засіб» передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Причому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Салах Шейх проти Нідерландів», ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними. При вирішенні справи «Каіч та інші проти Хорватії» (рішення від 17.07.2008) Європейський суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування.

Отже, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

При обранні способу відновлення порушеного права позивача суд виходить з принципу верховенства права та принципу ефективності такого захисту, що обумовлює безпосереднє поновлення судовим рішенням прав особи, що звернулась за судовим захистом, без необхідності додаткових її звернень та виконання будь-яких інших умов для цього.

Будь-який інший спосіб захисту, на переконання суду, не буде ефективним та справедливим, оскільки фактично допущені суб`єктом владних повноважень порушення будуть виправлятися за рахунок особи, щодо якої допущено порушення процедури.

Щодо доводів відповідача-3 про вичерпність переліку підстав для звільнення з військової служби, визначеного статтею 26 Закону №2232-XII, суд зазначає, що відсутність у статті 26 Закону №2232-XII такої підстави для звільнення з військової служби як скасування наказів на призов особи на військову службу та зарахування до складу військової частини є виключно свідченням того, що законодавець при прийнятті зазначеної норми виключав можливість проходження військової служби особою, яка мобілізована до складу Збройних Сил України з порушенням вимог законодавства.

Стаття 26 Закону №2232-XII встановлює ті випадки та підстави для звільнення військовослужбовців з військової служби, які виникають після призову громадян на військову службу, коли сам призов особи на військову службу під час мобілізації проведено у відповідності до вимог закону (інакше кажучи, процедура призову не ставиться під сумнів на предмет її законності та легітимності).

У даному ж випадку, звернувшись до суду, ОСОБА_1 оскаржував правомірність його призову на військову службу під час мобілізації.

За результатами розгляду справи суд дійшов висновку про протиправність дій відповідача-1 щодо призову позивача на військову службу та, як наслідок, наказу командира Військової частини НОМЕР_1 про зарахування останнього до особового складу даної військової частини.

Те, що командир Військової частини НОМЕР_1 видав наказ про зарахування позивача до списків особового складу на підставі документів ТЦК та СП, на думку суду, не свідчить про правомірність такого наказу, оскільки він є похідним від протиправного наказу про призов і не може існувати самостійно у відриві від нього.

В абзаці третьому підпункту 10.2 пункту 10 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 20.05.2013 №7 «Про судове рішення в адміністративній справі» зазначено, що скасування акта суб`єкта владних повноважень як способу захисту порушеного права позивача застосовується тоді, коли спірний акт не породжує жодних правових наслідків від моменту прийняття такого акта.

Відтак, правовим наслідком скасування оскаржуваних наказів є те, що вказані накази не породжують правових наслідків від моменту їх прийняття, а правовідносини сторін повинні бути приведені до попереднього стану.

Чинне законодавство не містить положень, які б дозволяли суб`єкту владних повноважень діяти на власний розсуд, так само як і видавати акти індивідуальної дії, які є очевидно протиправними, не дозволяють мобілізовувати особу, яка попередньо була визнана непридатною до військової служби та виключена з військового обліку.

Право на оскарження індивідуального акта суб`єкта владних повноважень надано особі, щодо якої цей акт виданий або прав, свобод та інтересів якої він безпосередньо стосується. Це кореспондується з тим, що захисту адміністративним судом підлягає фактично порушене право особи в публічно-правових відносинах із суб`єктом владних повноважень при здійсненні ним визначених чинним законодавством владних управлінських функцій, а не відновлення законності та правопорядку в публічних правовідносинах.

Подібний правовий висновок висловлено Великою Палатою Верховного Суду, зокрема, у постановах від 06.10.2021 у справі №9901/26/21, від 03.11.2021 у справі №9901/226/21, від 02.02.2022 у справі №9901/256/21, від 16.03.2023 у справі №9901/494/21, від 06.04.2023 у справі №990/152/22, від 14.09.2023 у справі №990/73/23.

Отже, у разі видання суб`єктом владних повноважень, в даному випадку начальником ТЦК та СП, наказу про призов позивача на військову службу за мобілізацією, позивач, враховуючи очевидну протиправність видання такого наказу, має законне право звернутись до суду з позовом про визнання протиправним та скасування наказу в частині, яка безпосередньо стосується позивача, що ним (позивачем) фактично і було зроблено у даній справі.

Щодо доводів представника Військової частини НОМЕР_1 про те, що процедура призову військовозобов`язаного на військову службу за мобілізацією є незворотною, тобто такою, що вже відбулася, а визнання процедури призову протиправною не спричинить відновлення попереднього становища особи, яка була призвана на військову службу, з посиланням на висновки Верховного Суду, висловлені у постанові від 05.02.2025 у справі №160/2592/23, то суд не приймає їх до уваги, оскільки кожна справа має свої особливості, свої індивідуальні обставини, які встановлюються на підставі доказів.

При цьому висновки Верховного Суду про визнання процедури призову незворотною не є зразковими, а стосуються конкретного випадку військовослужбовця, який майже через рік звернувся до суду з позовом щодо непроходження ВЛК. Натомість у даній справі позивач, призваний 10.05.2026 та зарахований до списків особового складу 12.05.2026, вже 13.05.2026 через свого представника звернувся до військової частини з адвокатським запитом, а 01.06.2026 – до суду з даним позовом, а тому суд не вбачає підстав для прийняття до уваги таких посилань відповідача-3.

Отже, суд доходить висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 в повному обсязі, а обрані позивачем способи судового захисту є ефективними, належними та спрямованими на повне і остаточне відновлення порушених з боку суб`єктів владних повноважень прав та законних інтересів.

Суд вважає за можливе врахувати позицію Європейського суду з прав людини, яку він висловив у справі «Федорченко та Лозенко проти України» (заява №387/03, 20.09.2012, п.53), відповідно до якої суд при оцінці доказів керується критерієм доведення «поза розумним сумнівом», тобто аргументи сторони мають бути достатньо вагомими, чіткими та узгодженими.

Також суд враховує позицію Європейського суду з прав людини, сформовану у справі «Серявін та інші проти України» (№4909/04), згідно з якою у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) №303-A, пункт 29).

Залишаючи без оцінки окремі аргументи учасників справи, суд виходить з того, що такі обставини лише опосередковано стосуються суті і природи спору, а їх оцінка не має вирішального значення для його правильного вирішення.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивач сплатив судовий збір у сумі 4259,84 грн, що підтверджується квитанціями від 01.06.2026 (а.с. 6) та від 09.06.2026 (а.с. 21 зворот).

З огляду на висновки суду, на користь позивача слід стягнути: за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_5 – 2129,92 грн судового збору, за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_14 – 2129,92 грн судового збору.

Керуючись статтями 243-246 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо взяття ОСОБА_1 на військовий облік військовозобов`язаних з внесенням відповідних відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Визнати протиправною та скасувати постанову військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_2 (мобілізаційний пункт), оформлену довідкою від 10.05.2026 №2026-0510-1443-0939-0, про визнання ОСОБА_1 придатним до військової служби.

Визнати протиправним та скасувати наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 10.05.2026 №1664 в частині призову на військову службу ОСОБА_1 та направлення його для проходження військової служби під час загальної мобілізації до військової частини.

Визнати протиправним та скасувати наказ командира Військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 12.05.2026 №133 в частині зарахування ОСОБА_1 до списків особового складу військової частини та на всі види забезпечення.

Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 виключити ОСОБА_1 зі списків особового складу Військової частини НОМЕР_1 .

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_15 судові витрати зі сплати судового збору у сумі 2129,92 грн (дві тисячі сто двадцять дев`ять грн 92 коп.).

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_16 ( АДРЕСА_1 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ) судові витрати зі сплати судового збору у сумі 2129,92 грн (дві тисячі сто двадцять дев`ять грн 92 коп.).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_5 ).

Відповідач-1: ІНФОРМАЦІЯ_17 ( АДРЕСА_1 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_6 ).

Відповідач-2: Військово-лікарська комісія при ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_1 ).

Відповідач-3: Військова частина НОМЕР_1 ( АДРЕСА_3 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_7 ).

Суддя О. О. Андрусенко