Суд: Волинський окружний адміністративний суд
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: Справи з приводу регулюванню містобудівної діяльності та землекористування, зокрема у сфері
Дата: 19 жовтня 2026 р.
Справа: №140/12097/26
Суддя: Лозовський Олександр Анатолійович
ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 жовтня 2026 рокуЛуцькСправа № 140/12097/26
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Лозовського О.А.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту містобудування, земельних ресурсів та реклами Луцької міської ради про визнання протиправною та скасування відмови, зобов`язання вчинити дії,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 (далі – ОСОБА_1 , позивач) звернувся з позовом до Департаменту містобудування, земельних ресурсів та реклами Луцької міської ради про визнання протиправною та скасувати відмови Департаменту містобудування, земельних ресурсів та реклами Луцької міської ради, що оформлена у повідомленні №А3952711220372440510 від 30.07.2026 у наданні будівельного паспорта на будівництво та обслуговування земельної ділянки площею 0,17 га кадастровий номер 0721885802:02:001:0452; зобов`язання Департамент містобудування, земельних ресурсів та реклами Луцької міської ради видати ОСОБА_1 будівельний паспорт на будівництво та обслуговування земельної ділянки площею 0,17 га кадастровий номер 0721885802:02:001:0452, цільове призначення для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), яка знаходиться за адресою: село Дачне Луцького району.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржуваним рішенням Департаменту містобудування, земельних ресурсів та реклами Виконавчого комітету Луцької міської ради №А3952711220372440510 від 30.07.2026 позивачу відмовлено у видачі будівельного паспорту оскільки відповідно до Генерального плану с. Дачне, затвердженого рішенням Прилуцької сільської ради №4-40/2018 від 31.08.2018, вказана земельна ділянка знаходиться на території громадської забудови (І-ша черга).
Позивач вважає вказане рішення необґрунтованим та протиправним, з огляду на те, що ОСОБА_1 на праві приватної власності належить земельна ділянка площею 0,17 га, кадастровий номер 0721885802:02:001:0452, що розташована у с. Дачне Ківерцівського району, цільове призначення: для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, що підтверджується державним актом на право приватної власності на земельну ділянку серії ЯК №059381, виданий 22.12.2011 Управлінням Держкомзему у Ківерцівському районі Волинської області (а. с. 13).
У 2024 році було замовлено топографо-геодезичну зйомку для будівництва житлового будинку, господарських будівель та споруд на вказану земельну ділянку. Технічний звіт погоджено КП «Луцькводоканал», ПрАТ «Волиньобленерго» та Волинською філією ТОВ «Газорозподільних мереж України».
28.07.2026 ОСОБА_1 звернувся до відповідача з заявою про видачу будівельного паспорту забудови земельної ділянки 0721885802:02:001:0452 на об`єкт будівництва «Нове будівництво індивідуального житлового будинку та господарської будівлі в с. Дачне Луцького району Волинської області».
У повідомленні від 30.07.2026 за №А3952711220372440510 відповідач відмовив у видачі вказаного паспорту, оскільки відповідно до Генерального плану с. Дачне, затвердженого рішенням Прилуцької сільської ради №4-40/2018 від 31.08.2018, вказана земельна ділянка знаходиться на території громадської забудови (І-ша черга) (а. с.11).
Позивач вважає спірне рішення протиправним та просить адміністративний позов задовольнити.
Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 17.09.2026 відкрито спрощене позовне провадження у справі без проведення судового засідання та виклику сторін.
Відповідач, отримавши ухвалу про відкриття провадження (а. с.33), відзив на позов не подав.
Відповідно до частини шостої статті 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Інші заяви по суті справи не надходили.
Дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд дійшов наступних висновків та встановив такі обставини.
ОСОБА_1 , на праві приватної власності належить земельна ділянка площею 0,17 га, кадастровий номер 0721885802:02:001:0452, що розташована у с. Дачне Ківерцівського району, цільове призначення: для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, що підтверджується державним актом на право приватної власності на земельну ділянку серії ЯК №059381, виданий 22.12.2011 Управлінням Держкомзему у Ківерцівському районі Волинської області (а. с. 13).
28.07.2026 ОСОБА_1 звернувся до відповідача з заявою про видачу будівельного паспорту забудови земельної ділянки 0721885802:02:001:0452 на об`єкт будівництва «Нове будівництво індивідуального житлового будинку та господарської будівлі в с. Дачне Луцького району Волинської області».
У повідомленні від 30.07.2026 за №А3952711220372440510 відповідач відмовив у видачі вказаного паспорту, оскільки відповідно до Генерального плану с. Дачне, затвердженого рішенням Прилуцької сільської ради №4-40/2018 від 31.08.2018, вказана земельна ділянка знаходиться на території громадської забудови (І-ша черга) (а. с.11).
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазанчає наступне.
Відповідно до статті 14 Конституції України право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.
Згідно з статтями 5, 78, 91, 154 Земельного кодексу України земельне законодавство базується, зокрема, на таких принципах: невтручання держави в здійснення громадянами, юридичними особами та територіальними громадами своїх прав щодо володіння, користування і розпорядження землею, крім випадків, передбачених законом; забезпечення гарантій прав на землю.
Право власності на землю - це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками.
Власники земельних ділянок зобов`язані, зокрема, забезпечувати використання їх за цільовим призначенням.
Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування без рішення суду не мають права втручатись у здійснення власником повноважень щодо володіння, користування і розпорядження належною йому земельною ділянкою або встановлювати непередбачені законодавчими актами додаткові обов`язки чи обмеження.
Відповідно до частини 4 статті 373 Цивільного кодексу України власник земельної ділянки має право використовувати її на свій розсуд відповідно до її цільового призначення.
Власник земельної ділянки має право зводити на ній будівлі та споруди, створювати закриті водойми, здійснювати перебудову, а також дозволяти будівництво на своїй ділянці іншим особам (частина 1 статті 375 Цивільного кодексу України).
З вищезазначеного вбачається, що обов`язковою умовою користування земельною ділянкою є її використання за цільовим призначенням, а втручання, в тому числі, органів місцевого самоврядування в таке користування, забороняється.
Закон України від 17.02.2011 №3038-VI "Про регулювання містобудівної діяльності" (далі - Закон №3038-VI) встановлює правові та організаційні основи містобудівної діяльності і спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.
Згідно з частиною 1 статті 16 Закону №3038-VI планування територій на місцевому рівні здійснюється шляхом розроблення та затвердження комплексних планів просторового розвитку територій територіальних громад, генеральних планів населених пунктів і детальних планів території, їх оновлення та внесення змін до них.
Обмеження у використанні земель (територій), визначені комплексним планом просторового розвитку території територіальної громади, генеральним планом населеного пункту, детальним планом території, підлягають внесенню до містобудівного кадастру, а також Державного земельного кадастру в порядку, встановленому Законом України "Про Державний земельний кадастр".
Відповідно до частини 2 статті 24 Закону №3038-VI зміна функціонального призначення територій не тягне за собою припинення обмежень у використанні земель, а також припинення права власності або права користування земельними ділянками, які були передані (надані) у власність чи користування до встановлення нового функціонального призначення територій, а також не тягне за собою обов`язковості зміни виду цільового призначення земельної ділянки незалежно від того, чи належить цей вид до переліку видів цільового призначення, встановлення яких є можливим у межах такої зони.
Забудова земельної ділянки здійснюється в межах її цільового призначення, встановленого відповідно до законодавства.
Таким чином, норми Закону №3038-VI також передбачають обов`язковість використання земельної ділянки за її цільовим призначенням навіть в разі встановлення нового функціонального призначення, якщо це відбулося вже після набуття права власності на землю.
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 21.02.2022 у справі 826/1732/18.
Відповідно до змісту статті 29 Закону №3038-VI підставою для відмови у наданні містобудівних умов та обмежень є, зокрема, невідповідність намірів забудови вимогам містобудівної документації на місцевому рівні.
У відмові №А3952711220372440510 від 30.07.2026 відповідач вказав, що Департамент містобудування, земельних ресурсів та реклами відмовляє в наданні будівельного паспорта забудови земельної ділянки відповідно до пункту 2.4 Порядку видачі будівельного паспорта забудови земельної ділянки, затвердженого Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України №103 від 05.07.2011, а саме: Невідповідність намірів забудови земельної ділянки вимогам містобудівної документації на місцевому рівні, детальним планам територій, планувальним рішенням проєктів садівницьких та дачних товариств, державним будівельним нормам, стандартам і правилам. Обґрунтування підстави для другого пункта: Відповідно до Генерального плану с. Дачне, затвердженого рішенням Прилуцької с/р 31.08.2018 №4-40/2018, земельна ділянка з кадастровим номером 0721885802:02:001:0452 знаходиться на території громадської забудови (І-ша черга) (а.с.11).
Верховний Суд у постанові від 02.12.2021 у справі №640/23893/19 вже звертав увагу на той факт, що "цільове призначення земельної ділянки (категорія земель та певний вид використання земельної ділянки в межах відповідної категорії земель)" та "функціональне призначення території" не є тотожними і однорідними поняттями в регулюванні земельних правовідносин.
Так, стаття 1 Закону України "Про землеустрій" містить визначення поняття "цільове призначення земельної ділянки", згідно з яким це є допустимі напрями використання земельної ділянки відповідно до встановлених законом вимог щодо використання земель відповідної категорії та визначеного виду цільового призначення.
Таким чином, цільове призначення конкретної земельної ділянки фіксується у рішенні уповноваженого органу про передачу її у власність або надання у користування та в документі, що посвідчує право на земельну ділянку.
Як встановив суд, та підтверджується державним актом на право приватної власності на земельну ділянку серії ЯК №059381, виданого рішенням Прилуцької сільської ради від 18.10.2011 №9/11, цільове призначення належної позивачу на праві власності земельної ділянки - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд.
При цьому суд зазначає, що положення Закону №3038-VI, Цивільного кодексу України, відповідно до яких забудова земельної ділянки здійснюється в межах її цільового призначення, встановленого відповідно до законодавства, а власник земельної ділянки має право використовувати її на свій розсуд відповідно до її цільового призначення, мають вищу юридичну силу, ніж рішення Прилуцької сільської ради від 31.08.2018 № 4-40/2018.
Відповідно до частини 3 статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України у разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України.
Таким чином, вирішуючи цей спір, належить застосовувати положення Закону №3038-VI, Цивільного кодексу України, як акти вищої юридичної сили.
Аналогічна правова позиція висловлювалась Верховним Судом у постановах від 23.11.2021 у справі №815/1373/18, від 21.02.2022 у справі №826/1732/18.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що відмова у видачі позивачу будівельного паспорта перешкоджає реалізації ОСОБА_1 права власності на використання належної йому земельної ділянки за її цільовим призначенням. Отже, така відмова є протиправною та підлягає скасуванню.
Щодо позовної вимоги про зобов`язання відповідача видати будівельний паспорт забудови земельної ділянки, суд зазначає наступне.
Реалізація суб`єктами публічної адміністрації своїх повноважень, які є законодавчо визначеними, що випливає з положень частини 2 статті 19 Конституції України, здійснюється в межах відповідної законної дискреції.
У свою чергу, під дискреційними повноваженнями слід розуміти надання органу або посадовій особі повноважень діяти на власний розсуд в межах закону. Зокрема, дискреційні повноваження полягають у тому, що суб`єкт владних повноважень може обирати у конкретній ситуації альтернативне рішення, яке є законним.
Водночас, адміністративний суд під час розгляду та вирішення публічно-правових спорів перевіряє, чи рішення суб`єкта владних повноважень прийняте у межах законної дискреції.
Суд звертає увагу, що під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду. Тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за певних обставин.
Проте у спірних правовідносинах відповідач відмовив позивачу у видачі будівельного паспорта виключно з вказаних вище підстав, а зі змісту відмови не вбачається того, що він перевірив подані документи на відповідність інших законодавчих вимог, що свідчить про відсутність на разі підстав для зобов`язання відповідача видати будівельний паспорт, а тому у такому випадку належить зобов`язати відповідача повторно розглянути заяву позивача про видачу будівельного паспорта.
Відповідно до вимог ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
За таких обставин, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Оцінивши докази, які є у справі, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про те, позовні вимоги належить задовольнити частково, а саме шляхом визнання протиправною відмови Департаменту містобудування, земельних ресурсів та реклами Луцької міської ради, що оформлена у повідомленні №А3952711220372440510 від 30.07.2026 у наданні будівельного паспорта на будівництво та обслуговування земельної ділянки площею 0,17 га кадастровий номер 0721885802:02:001:0452 та зобов`язання Департамент містобудування, земельних ресурсів та реклами Луцької міської ради повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про видачу будівельного паспорта на будівництво та обслуговування земельної ділянки площею 0,17 га кадастровий номер 0721885802:02:001:0452, цільове призначення для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), яка знаходиться за адресою: село Дачне Луцького району, з урахуванням висновків суду, наданих у цьому рішенні.
Крім того, відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
При зверненні до суду з даною позовною заявою згідно із наявною у справі квитанцією від 14.09.2026 позивач сплатив судовий збір у розмірі 1331,20 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст. 2, 19, 242 - 246, 257-262 КАС України, суд,
ВИРІШИВ:
Адміністративний позов за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Департаменту містобудування, земельних ресурсів та реклами Луцької міської ради (43000, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Лесі Українки, 35, код ЄДРПОУ 04051327) про визнання протиправною та скасування відмови, зобов`язання вчинити дії, задовільнити частково.
Визнати протиправною відмову Департаменту містобудування, земельних ресурсів та реклами Луцької міської ради, що оформлена повідомленням №А3952711220372440510 від 30.07.2026, у наданні будівельного паспорта на будівництво та обслуговування земельної ділянки площею 0,17 га кадастровий номер 0721885802:02:001:0452.
Зобов`язати Департамент містобудування, земельних ресурсів та реклами Луцької міської ради повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про видачу будівельного паспорта на будівництво та обслуговування земельної ділянки площею 0,17 га кадастровий номер 0721885802:02:001:0452, цільове призначення для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), яка знаходиться за адресою: село Дачне Луцького району, з урахуванням висновків суду, наданих у цьому рішенні.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту містобудування, земельних ресурсів та реклами Луцької міської ради на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 1331 (одна тисяча триста тридцять одна гривня) 20 копійок.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 295 КАС України. У разі подання апеляційної скарги рішення якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя О.А. Лозовський
Оригінал: reyestr.court.gov.ua