Постанова від 19 жовтня 2026 р. у справі №749/575/26 — Чернігівський апеляційний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

іменем України

20 жовтня 2026 рокум. Чернігів

Унікальний номер справи № 749/575/26

Головуючий у першій інстанції – Кравчук М. В.

Апеляційне провадження № 22-ц/4823/2148/26

Чернігівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді: Любчика О.В.,

суддів Онищенко О.І., Разгуляєвої О.В.,

з участю секретаря Шкарупи Ю.В.,

сторони справи:

позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал»,

відповідач ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» на заочне рішення Сновського районного суду Чернігівської області від 18 серпня 2026 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

у квітні 2026 року ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» звернулось до суду з позовом, в якому просило стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором № 34122-07/2023 від 25.07.2023 у розмірі 110 000,00 грн, а також 2 662,40 грн судового збору та 8 000 грн витрат на правову допомогу.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 25.07.2023 між ТОВ «Аванс Кредит» та ОСОБА_1 укладено договір про надання фінансового кредиту № 34122-07/2023, відповідно до умов якого відповідачу було надано фінансовий кредит в розмірі 11000, 00 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт зобов`язався повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених договором. Товариство зобов`язання за кредитним договором виконало в повному обсязі, а саме: надало відповідачу грошові кошти в обсязі та у строк визначений умовами кредитного договору. Однак, відповідач не виконала належним чином умов кредитного договору, у зв`язку з чим станом на дату подання позову заборгованість відповідача перед позивачем становить 110000, 00 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту – 11000, 00 грн; заборгованість за процентами – 99000, 00 грн.

12.12.2023 ТОВ «Аванс Кредит» та ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит Капітал» уклали договір факторингу №12122023, згідно з яким ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які є боржниками ТОВ «Аванс Кредит», включно і до ОСОБА_1 за кредитним договором № 34122-07/2023 від 25.07.2023.

Відповідач ухиляється від виконання своїх договірних зобов`язань, ігнорує вимоги позивача та добровільно не погашає прострочену заборгованість.

Заочним рішенням Сновського районного суду Чернігівської області від 18 серпня 2026 року у позові ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» відмовлено повністю.

Не погодившись із вказаним заочним рішенням суду ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» подало апеляційну скаргу, в якій просить оскаржуване заочне рішення скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову в повному обсязі та стягнути судові витрати.

Доводи апеляційної скарги полягають в тому, що рішення суду є незаконним.

Представник апелянта посилається на порушення норм матеріального та процесуального права та невідповідність висновків суду обставинам справи.

Зазначає, що з кредитних документів, убачається що між первісним кредитором та ОСОБА_1 укладено договір про надання фінансового кредиту. На його виконання товариством надано відповідачу грошові кошти в обсязі та у строк визначеними умовами кредитного договору, що підтверджено листом про перерахування коштів кредиту. ТОВ «Аванс Кредит» не створює окремий рахунок для клієнта, а надає кошти на уже існуючий рахунок, а, отже, не може мати доступу до такого рахунку аби отримати інформацію щодо вчинених фінансових операцій. Кредитор не отримує повні реквізити банківської картки, які необхідні для здійснення операцій по карті через інтернет. Для платіжних операцій по картах товариством використовуються відповідні сертифіковані платіжними системами сервіси. Захист реквізитів карт у базах даних таких сервісів відповідає міжнародному стандарту PCI DSS. У зв`язку з чим, вищезазначений лист не містить повних реквізитів банківської картки. ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» не передано інших доказів, які б підтверджували перерахування коштів кредиту на рахунок ОСОБА_1 .

Щодо наданої суду офіційної відповіді АТ КБ «ПриватБанк» зазначає, що станом на момент ініціювання транзакції та протягом спірного періоду зазначений рахунок не належав і не належить відповідачу ОСОБА_1 . Позивач був позбавлений можливості надати свої пояснення та заперечення щодо відповіді АТ КБ «ПриватБанк», оскільки вказаний доказ не був належним чином завантажений судом до підсистеми «Електронний суд» та не був доступний позивачу для ознайомлення. Таким чином, позивач фактично не мав процесуальної можливості своєчасно подати додаткові пояснення, клопотання або докази щодо змісту відповіді банку, зокрема звернути увагу суду на те, що відсутність інформації про зарахування коштів саме 25.07.2023 не виключає можливості завершення переказу у наступні операційні дні відповідно до вимог Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин.

Вважає, що відсутність у відповіді АТ КБ «ПриватБанк» інформації про зарахування коштів саме 25.07.2023 не є безумовним доказом того, що переказ взагалі не відбувся. Крім того, відповідь банку містить лише інформацію про відсутність зарахування у визначену дату, однак не спростовує факту подальшого надходження коштів або здійснення переказу в інший операційний день у межах строків, передбачених законодавством та правилами функціонування платіжних систем.

Також, на думку скаржника, суд першої інстанції помилково дійшов до висновку, що картка, на яку перераховують кошти, у зв`язку із видачею кредиту, має належати саме ОСОБА_1 , оскільки відповідно до п. 1.6. кредит надається Клієнту в безготівковій формі у національній валюті на рахунок Клієнта уключаючи використання реквізитів платіжної картки №5168 - 75xx - xxxx - 1305, протягом одного робочого дня з дня прийняття рішення про видачу кредиту. Кредит надається без забезпечення у вигляді застави. Кредит вважається наданим в день перерахування товариством суми кредиту (загального розміру) за вказаними реквізитами.

Судом не враховано, що укладення кредитного договору, проходження відповідачем ідентифікації, зазначення платіжної картки, ініціювання переказу кредитних коштів та подальше невиконання відповідачем зобов`язань у сукупності підтверджують реальність кредитних правовідносин між сторонами.

Відзив на апеляційну скаргу в порядку положень статті 360 ЦПК України не надійшов.

Представник ТОВ Кредит Капітал» у судове засідання не з`явився, повідомлений належним чином про місце, дату та час розгляду справи (а.с.144).

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилась. Від неї повернулась неврученою судова повістка з відміткою поштового відділення АТ «Укрпошта» про причину невручення – «Адресат відсутній». Крім того, відповідач викликалась до суду через «Оголошення про виклик особи зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме» (а.с.148).

З урахуванням положень частиною 11 статті 128 ЦПК України та судової практики (зокрема, див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 25 вересня 2024 року у справі № 490/9587/18), відповідач ОСОБА_1 вважається належним чином повідомлена про час, місце та дату судового розгляду справи.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до вимог статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судом встановлено, що 25.07.2023 між ТОВ «Аванс Кредит» та ОСОБА_1 укладено договір про надання фінансового кредиту № 34122-07/2023 (а.с. 7-11).

Відповідно до п. 1.1, 1.2. кредитного договору, товариство надає клієнту фінансовий кредит в розмірі 11 000, 00 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених цим договором. Кредит надається строком на 360 днів. Дата надання кредиту 25.07.2023. Клієнт зобов`язаний погасити кредит в останній день строку кредитування. Дата погашення кредиту 18.07.2024.

За користування кредитом товариством нараховуються проценти, що є платою за користування кредитом. Тип процентної ставки: фіксована (п. 1.4 договору).

Процентна ставка становить 2,50 % в день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п. 1.2 цього договору (п.1.4.1 договору).

Кредит надається клієнту в безготівковій формі у національній валюті на рахунок клієнта включаючи використання реквізитів платіжної картки № НОМЕР_1 протягом одного робочого дня з дня прийняття рішення про видачу кредиту. Кредит надається без забезпечення у вигляді застави. Кредит вважається наданим в день перерахування товариством суми кредиту за вказаними реквізитами (п.1.6 договору).

З листа ТОВ «Універсальні платіжні рішення» №3466_250630115237 від 30.06.2025 убачається, що відповідно договору було успішно перераховано кошти на платіжну картку клієнта 25.07.2023 19:10:08 на суму 11000, 00 грн маска картки НОМЕР_2 , номер транзакції в системі iPay.ua – 266248113, призначення платежу: Зачисление 11000 грн на карту НОМЕР_2 .

Згідно з розрахунком заборгованості за кредитним договором №34122-07/2023 від 2023-07-25 розмір заборгованості ОСОБА_1 перед ТОВ «Аванс Кредит» становив 49775 грн, з яких: 11000 грн – заборгованість за кредитом, 38775 грн – заборгованість за відсотками (а.с.19 зворот-20 зворот).

12.12.2023 між ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» та ТОВ «Аванс кредит» укладено договір факторингу № 12122023 та акт прийому-передачі реєстру боржників за договором факторингу № 12122023 від 12.12.2023, за умовами яких фактор передає грошові кошти в розпорядження клієнта (ціна продажу) за плату, а клієнт відступає факторові право грошової вимоги до боржника за кредитними договорами (п.1.1 договору). клієнт передав, а фактор прийняв реєстр боржників клієнта від 12.12.2023 складений у письмовій формі згідно із додатком № 1 до договору та електронній формі згідно із додатком 1-1 до договору (пункт 1 акта) (а.с. 24 зворот - 31).

Відповідно до витягу з реєстру боржників до договору факторингу № 12122023 від 12.12.2023 ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 34122-07/2023 від 25.07.2023 на загальну суму заборгованості 49775,00 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту – 11 000, 00 грн; заборгованість за процентами – 38775, 00 грн (а.с. 30).

ТОВ «Аванс Кредит» листом № 34122-07/2023-001 від 12.12.2023 повідомило ОСОБА_1 про відступлення прав вимоги до неї за кредитним договором № 34122-07/2023 (а.с.17 зворот).

З розрахунку заборгованості за кредитним договором № 34122-07/2023 від 25.07.2023, нарахованої ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» за період з 13.12.2023 до 18.07.2024, убачається, що заборгованість ОСОБА_1 складає 110 000, 00 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту – 11 000, 00 грн; заборгованість за процентами – 99 000, 00 грн (а.с. 21 зворот - 24).

09.04.2026 ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» направило на адресу ОСОБА_1 досудовому вимогу, в якій просило погасити заборгованість за кредитним договором № 34122-07/2023 від 25.07.2023 у сумі 110 000 грн (а.с.31 зворот).

Між сторонами виник спір з приводу неповернення грошових коштів, отриманих в кредит, та відповідальності за неналежне виконання зобов`язань позичальником.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не доведено факт зарахування коштів на рахунок відповідача, а отже, і факт користування нею кредитними коштами.

Суд зазначив, що згідно з офіційною відповіддю АТ КБ «ПриватБанк» № 20.1.0.0.0/7-260511/70061 від 20.05.2026 станом на момент ініціювання транзакції та протягом спірного періоду зазначений рахунок не належав і не належить відповідачу ОСОБА_1 . З п.1.3 договору про надання фінансового кредиту № 34122-07/2023 від 25.07.2023 вбачається, що ТОВ «Аванс Кредит» взяло на себе обов`язок надати кредит саме на рахунок клієнта ОСОБА_1 . При цьому, суд позбавлений можливості запитувати інформацію про належність номера картки третій особі та встановлювати зв`язок відповідача з цією особою, позаяк така третя особа, за умови її наявності, не є стороною у справі, а відомості про її рахунки становлять банківську таємницю в силу положень статті 60 Закону України «Про банки і банківську діяльність» від 07.12.2000 № 2121-III.

Апеляційний суд не погоджується із такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Статтею 11 ЦК України встановлено, що договори та інші правочини є однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).

Згідно з частиною першою статті 205 ЦК України, правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

За змістом статті 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (частина перша статті 626 ЦК України).

В силу частини першої статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з частиною першою статті 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина друга статті 639 ЦК України).

Абзац другий частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Згідно з пунктом 6 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію», електронний підпис одноразовим ідентифікатором це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

При цьому, одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір (пункт 12 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

Відповідно до частини третьої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частини четверта статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Згідно з частиною шостою статті 11 Закону України «Про електронну комерцію», відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

За правилом частини восьмої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. (частина 12 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»)

Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає порядок підписання угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України Про електронний цифровий підпис, за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Укладання договору в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему можливе за допомогою електронного підпису лише за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами цього правочину.

В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно зі статтею 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з частиною першою статті 516 ЦК України, заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до положень статей 1077, 1078 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Статтею 1081 ЦК України, визначено, що клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (частина перша статті 12 ЦПК України).

Відповідно до положень частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною шостою статті 81 ЦПК України передбачено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно із частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України). Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).

За змістом частин першої-третьої статті 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

У справі, що переглядається, встановлено, що відповідач на веб-сайті кредитодавця створила заявку-анкету клієнта на отримання фінансового кредиту в ТОВ «Аванс Кредит» (а.с. 16-17) на умовах, які вважала зручними для себе. В подальшому, у зв`язку з погодженням заявки між товариством та відповідачем 25.07.2023 було укладено договір про надання фінансового кредиту № 34122-07/2023 в електронному вигляді з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором W0442, що відповідає вимогам статті 12 Закону України «Про електронну комерцію». Підписанням договору відповідачка підтвердила, що перед укладенням договору вона ознайомилась та погодилась з усіма умовами та зобов`язалась неухильно дотримуватися умов кредитного договору та правил надання фінансових кредитів. Отже, зазначене свідчить про те, що алгоритм дій щодо укладення договору виключає підстави вважати, що без їх погодження відповідачка могла отримати кредитні кошти.

Доказів, що вказаний у договорі одноразовий ідентифікатор та персональні дані належать третім особам, а не позичальнику, відповідачка не надала, тоді як наведений позивачем алгоритм укладення договорів виключає підстави вважати, що без їх погодження ОСОБА_1 не могла би отримати кредитні кошти.

Договором про надання грошових коштів у кредит передбачено, що перед його укладенням товариством була здійснена електронна ідентифікація та верифікація клієнта для входу в особистий кабінет та використаний спосіб ідентифікації та верифікації позичальника отримання ідентифікаційних даних через систему Bank ID НБУ (п.2.1 договору).

На офіційному сайті Національного Банку України (https://bank.gov.ua/ua/bank-id-nbu) розміщена така інформація про систему Bank ID: «Система Bank ID Національного банку це державна система віддаленої ідентифікації, що забезпечує передавання персональних даних користувачів від банку/небанківського надавача платіжних послуг з обслуговування рахунку, в якому користувачу відкрито рахунок, до суб`єкта, який надає послугу користувачу.

Система створена для отримання фізичними особами послуг, які потребують ідентифікації/верифікації при наданні дистанційних послуг: банківськими та небанківськими фінансовими установами; державними установами, громадськими та комунальними організаціями; комерційними установами (виключно юридичними особами резидентами України).

Для користування Системою Bank ID НБУ громадянам не потрібно додатково реєструватися, достатньо мати відкритий рахунок у банку/небанківському надавачі платіжних послуг з обслуговування рахунку, що є учасником системи.

Системи Bank ID НБУ швидкий, зручний, а головне, безпечний спосіб здійснення електронної дистанційної ідентифікації фізичних осіб для подальшого отримання адміністративних (державних), фінансових, комерційних та інших послуг у мережі Інтернет.

Переваги використання Системи BankID НБУ: […] безпека - передача даних відбувається виключно за ініціативою користувача, власника персональних даних.

Як працює Система BankID НБУ:

Для отримання послуги онлайн на сайті чи у мобільному застосунку установи потрібно підтвердити свою особу, що легко та миттєво можна зробити за допомогою Система BankID НБУ:

[…] Оберіть послугу, яку бажаєте замовити на сайті або в мобільному застосунку установи. Оберіть Систему BankID НБУ як спосіб проходження ідентифікації. Оберіть банк, у якому відкрито рахунок, та пройдіть автентифікацію через його сайт або мобільний застосунок. Перевірте дані і підтвердіть згоду на передавання персональних даних установі. Ви ідентифіковані. Дані передані до сайту/застосунку установи. Онлайн-послуга надана.

[…] Дані, які можуть бути передані (в зашифрованому вигляді): прізвище, ім`я, по батькові; дата народження; ідентифікаційний код; серія та номер паспорту; адреса реєстрації, адреса проживання; номер телефона; e-mail адреса.

Нагадаємо, що тільки власник персональних даних надає згоду на їх передачу, ваш банк передає лише ті дані, які ви вказували під час відкриття рахунку у ньому».

Особисті дані ОСОБА_1 , які вказані в заявці-анкеті клієнта та в договорі, належать відповідачці. Отже, ці особисті дані відповідачки у справі могли бути надані ТОВ «Аванс Кредит» лише нею особисто, зокрема, в процесі ідентифікації з використанням системи BankID НБУ.

Будь-які докази протиправності дій третіх осіб щодо ОСОБА_1 , що стосуються підписання кредитного договору, в матеріалах справи відсутні.

За таких обставин, позивачем доведено факт укладення 25 липня 2023 року договору про надання кредиту № 34122-07/2023 між ТОВ «Аванс Кредит» та ОСОБА_1 .

Стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі не спростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню (постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 листопада 2018 року у справі № 2-383/2010).

Натомість, суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні позову, не надав належної оцінки сукупності наданим позивачем доказів, які підтверджують факт укладення між сторонами договору про надання фінансового кредиту та виникнення у відповідачки відповідних договірних зобов`язань.

Отже, встановивши зазначені обставини у справі, можна дійти висновку, що між ТОВ «Аванс Кредит», правонаступником якого в подальшому став ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» за договором факторингу, та ОСОБА_1 укладено кредитний договір, за умовами якого відповідачка зобов`язалась прийняти грошові кошти та повернути їх частинами у визначений договором строк, а також сплатити відповідні проценти у погодженому сторонами розмірі за користування такими кредитними коштами. Доказів повернення вказаних грошових сум кредитору у вигляді кредиту чи відсотків матеріали справи не містять.

Колегія суддів вважає помилковими висновки суду першої інстанції про ненадання доказів перерахування коштів за кредитним договором відповідачу, оскільки вони спростовуються наявними в матеріалах справи доказами, а саме: договором № 34122-07/2023 від 25 липня 2023 року про надання фінансового кредиту, який містить підписи обох сторін, детальним (щоденним), заявкою-анкетою на отримання фінансового кредиту, в якому зазначено номер картки отримувача НОМЕР_2 , який співпадає з номером картки, зазначений у довідці ТОВ «Універсальні платіжні рішення» від 30.06.2025 і підтвердженням якої є успішне зарахування 11000 грн на нею.

Відповідно до частини другої статті 29 Закону України «Про фінансові послуги та фінансові компанії» фінансова компанія має право надавати фінансову платіжну послугу з переказу коштів без відкриття рахунку та/або із здійснення еквайрингу платіжних інструментів на підставі ліцензії на діяльність фінансової компанії лише за умови, що така фінансова послуга поєднується з іншими видами фінансових послуг, передбаченими пунктами 1-5 частини першої цієї статті.

Слід зазначити, що ТОВ «Універсальні платіжні рішення» є платіжною установою (платіжним сервісом), яка виступає посередником під час здійснення переказу грошових коштів від первісного кредитора до відповідача, на підставі договору на переказ коштів ФК-П-2022/01-1 від 12.01.2022, укладеного між ним та ТОВ «Аванс Кредит».

Зокрема, перерахування кредитних коштів здійснюється первісним кредитором через зазначену платіжну платформу шляхом ініціювання переказу грошових коштів на банківський рахунок (платіжну картку) відповідача.

Пунктами 10, 11 частини першої статті 1 Закону України «Про платіжні послуги» визначено терміни «еквайринг платіжних інструментів (далі - еквайринг)» - платіжна послуга, що полягає у прийнятті платіжних інструментів, результатом якої є переказ коштів отримувачу та/або видача коштів у готівковій формі; «еквайрингова установа (далі - еквайр)» - надавач платіжних послуг, який надає послугу еквайрингу платіжних інструментів та має ліцензію на надання такої послуги.

Еквайринг здійснюється еквайром на підставі договору, укладеного з отримувачем, з урахуванням вимог законодавства (частина перша статті 37 Закону).

Тобто еквайринг - це послуга, що надається учасником платіжної системи (еквайром) в межах цієї платіжної системи, для забезпечення здійснення операцій з використанням електронних платіжних засобів.

Таким чином, ТОВ «Універсальні платіжні рішення» у спірних правовідносинах виступає технічним посередником (платіжним провайдером), через якого було здійснено перерахування кредитних коштів первісним кредитором на банківський рахунок відповідача, що підтверджується відповідним листом зазначеної платіжної установи, долученим до матеріалів справи.

У зазначеній довідці про перерахування суми кредиту вказані сума кредиту, маска картки, номер транзакції, призначення платежу: Зачисление 11000 грн на карту НОМЕР_2 .

З урахуванням викладеного, матеріалами справи підтверджено перерахування коштів ОСОБА_1 на вказаний у договорі номер картки та у визначеному договором розмірі кредиту, а наведена довідка є належним та допустимим доказом, що підтверджує перерахування первісним кредитором кредитних коштів відповідачу.

Кредитний договір та його умови в судовому порядку відповідачем не оскаржувались, недійсними не визнавався, а тому є таким, що відповідає волевиявленню сторін.

Відповідачем не надано належних та допустимих доказів, які б свідчили про сплату нею заборгованості у повному розмірі чи про причини несвоєчасного погашення заборгованості за кредитним договором у добровільному порядку.

За таких обставин, встановивши отримання відповідачем кредиту в сумі 11 000 грн, апеляційний суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення в примусовому порядку з неї тіла кредиту в розмірі 11 000 грн.

Щодо стягнення відсотків слід зазначити наступне.

Проаналізувавши договір та розрахунок заборгованості, колегія суддів вважає, що нарахування відсотків не відповідає вимогам статті 8 Закону України «Про споживче кредитування».

Із наданого позивачем розрахунку заборгованості убачається, що для визначення розміру заборгованості за процентами позивачем застосовано ставку починаючи з 25.07.2023 – 2,5 % в день користування кредитними коштами, з чим апеляційний суд не може повністю погодитися.

У кредитному договорі № 34122-07/2023 від 25 липня 2023 року зазначена процента ставка 2.50% в день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п.1.2. договору (п.1.4.1.).

Паспорт споживчого кредиту в розділах «3. Основні умови кредитування з урахуванням побажань споживача» та «4. Інформація щодо орієнтовної реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача» містить інформацію щодо суми кредиту, строку договору і строку кредитування, а також розмір процентної ставки за користування кредитом в розмірі 2,50% в день, що становить 912,50% річних; вказаний документ містить дату 25.07.2023 і електронний цифровий підпис ОСОБА_1 ( НОМЕР_3 ).

22 листопада 2023 року був прийнятий Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», який набрав чинності 24 грудня 2023 року. Вказаним Законом було внесено зміни та доповнення і до Закону України «Про споживче кредитування».

Зокрема, статтю 8 Закону України «Про споживче кредитування» доповнено частиною п`ятою, якою визначено, що максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %.

Пунктом 17 «Прикінцевих та перехідних положень» цього Закону визначено, що тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5%; протягом наступних 120 днів - 1,5%, яким встановлено, що максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1%.

Оскільки договір про надання фінансового кредиту №34122-07/2023 від 25.07.2023 укладено до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», однак після набрання чинності цим Законом строк дії договору продовжувався (кредит надано на строк 360 днів), відтак положення цього Закону застосовуються до договору, на підставі якого з відповідача стягується заборгованість.

Колегія суддів, здійснивши самостійно розрахунок заборгованості за процентами, вважає, що стягненню підлягає сума процентів в розмірі 89 430 грн, що складається: (75075 грн (за період з 25.07.2023 по 22.04.2024 виходячи з процентної ставки в розмірі 2,50 %, що становить 275 грн за день * 273 дні) + 14355 грн (за період з 23.04.2024 по 18.07.2024 виходячи з процентної ставки в розмірі 1,50 %, що становить 165 грн за день * 87 днів).

Враховуючи викладене вище, встановивши фактичні обставини у справі, від яких залежить правильне вирішення спору, належним чином оцінивши докази, подані сторонами, колегія суддів приходить до висновку про те, що відповідач належним чином взяті на себе кредитні зобов`язання за кредитним договором не виконувала, унаслідок чого утворилася заборгованість в сумі 100 430 грн, з них: заборгованість по тілу кредиту 11 000.00 грн, заборгованість по відсоткам 89 430.00 грн, яка підлягає стягненню на користь позивача.

Таким чином, апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, рішення суду першої інстанції скасуванню з ухваленням апеляційним судом нового рішення про часткове задоволення позовних вимог.

Згідно із статтею 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; неправильне застосування норм матеріального права.

Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд, відповідно, змінює розподіл судових витрат (частина тринадцята ст.141 ЦПК України).

Позовні вимоги задоволено на 91,3%.

З урахуванням висновків суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги, розмір судового збору, який підлягає стягненню становить 6 076 грн 92 коп. ((2430,77 грн (2662,40*91,3%) за розгляд справи судом першої інстанції + 3646,15 грн (3993,60/91,3%) за перегляд справи апеляційним судом)).

Відповідно до ч. 1 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Частиною 3 ст. 133 ЦПК України визначено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать зокрема витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. 8 ст.141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Згідно з приписами ст. .137 ЦПК України розмір гонорару адвоката визначається договором про надання правничої допомоги.

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» надало: копію Договору про надання правової допомоги №0107 від 01 липня 2025 року (а.с.34), копію Акту наданих послуг від 10 квітня 2026 року, відповідно до якого сума наданих послуг адвоката складає 8000 грн (а.с.34 зворот), детальний опис наданих послуг (а.с.35).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року у справі № 922/1964/21 зроблено висновок, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд, за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

З огляду на викладене, виходячи з критерію розумності та співмірності, колегія суддів дійшла висновку, що витрати на правничу допомогу в сумі 8000,00 грн є неспівмірними з розумною необхідністю витрат для цієї справи, а тому їх слід зменшити до 3 000 грн, що відповідатиме принципу пропорційності, критерію реальності наданих адвокатських послуг, розумності їхнього розміру, конкретним обставинам справи, з урахуванням її складності, необхідних процесуальних дій сторони.

Керуючись ст. 367, 374, 376, 381-384, 389, 390, 436 ЦПК України, апеляційний суд,

У Х В А Л И В:

апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальність «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» – задовольнити частково.

Заочне рішення Сновського районного суду Чернігівської області від 18 серпня 2026 року - скасувати.

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНКОПП НОМЕР_4 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальність «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» (ЄРДПОУ 35234236) заборгованість за договором про надання фінансового кредиту № 34122-07/2023 від 25 липня 2023 року у сумі 100 430 грн, судовий збір за розгляд справи в судах першої та апеляційної інстанції в розмірі 6 076 грн 92 коп. та 3 000 грн витрат на правничу допомогу.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий: Судді: