Постанова від 19 жовтня 2026 р. у справі №738/2505/25 — Чернігівський апеляційний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

іменем України

20 жовтня 2026 рокум. Чернігів

Унікальний номер справи № 738/2505/25

Головуючий у першій інстанції – Волошина Н. В.

Апеляційне провадження № 22-ц/4823/1699/26

Чернігівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді Любчика О.В.,

суддів Луговця О.А., Разгуляєвої О.В.,

з участю секретаря Шкарупи Ю.В.,

сторони:

позивач ОСОБА_1 ,

відповідач ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Менського районного суду Чернігівської області від 21 травня 2026 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення майнової шкоди, завданої внаслідок пожежі,

В С Т А Н О В И В:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У листопаді 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив стягнути з ОСОБА_2 596 889,32 грн у рахунок відшкодування майнової шкоди, заподіяної внаслідок пожежі.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 14 вересня 2023 року сталася пожежа за адресою: АДРЕСА_1 . Належне позивачу майно було пошкоджено та знищено у результаті пожежі. Ймовірною причиною виникнення пожежі стало необережне поводження відповідача з вогнем. Згідно з висновком експерта за результатами проведення судової товарознавчої та автотоварознавчої експертизи розмір матеріальної шкоди, завданої належному позивачу майну, станом на 14.09.2023 становить 480 089, 32 грн, самостійно він оцінює вартість належного йому знищеного чи пошкодженого майна, яке не було оцінено експертом, на загальну суму 116 800,00 грн.

Короткий зміст судового рішення

Рішенням Менського районного суду Чернігівської області від 21 травня 2026 року позовну заяву задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 480 071, 32 грн у відшкодування майнової шкоди, завданої внаслідок пожежі, та 4 800, 78 грн відшкодування судових витрат, пов`язаних зі сплатою судового збору. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить рішення суду скасувати в частині задоволених позовних вимог та ухвалити нове рішення, яким відмовити в їх задоволенні.

Доводи апеляційної скарги полягають в тому, що рішення суду є незаконним.

Особа, яка подала апеляційну скаргу посилається на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, неповне з`ясування обставин та недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими.

Вказує, що судом не встановлено наявність матеріальних втрат, які поніс позивач, та не встановлено їх розмір.

Крім того зазначає, що перелік майна, яке було пошкоджено та зазначено у позовній заяві, не зафіксовано ані в протоколі огляду місця події, ані на фото таблицях до звіту про причину виникнення пожежі. З акту про пожежу від 15.09.2023 вбачається, що майно, яке знаходилось в будівлях, не ідентифіковано, акту огляду пошкодженого майна після пожежі з зазначенням переліку пошкодженого майна, не було складено та під час розгляду справи не було додано.

Вказує, що висновок експерта за результатами проведення судової товарознавчої та автотоварознавчої експертизи не підтверджує факт спричинення збитків та не може бути підставою для їх відшкодування. Експертизою встановлено ринкову вартість автомобіля та інших речей, що підтверджено також в судовому засіданні експертом ОСОБА_3 .

Зазначає, що товар, який купувався до пожежі, та на який надані накладні та товарні чеки, експерту на дослідження не надавався.

Звертає увагу, що матеріали справи не містять доказів підтвердження заподіяних збитків внаслідок пожежі, також не встановлено чи пошкоджено або знищено майно, на яке вказує позивач.

Посилається на фактичну відсутність доказів спричинених матеріальних збитків позивачу.

Аргументи інших учасників справи

ОСОБА_1 у своєму відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_2 просить її залишити без задоволення, а рішення суду – без змін.

Позивач ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_2 , будучи належним чином повідомленими про місце, дату та час засідання апеляційного суду, у судове засідання не з`явилися.

ОСОБА_1 просив перенести розгляд справи у зв`язку із неможливістю прибути у судове засідання за сімейними обставинами (похорон батька).

Відповідно до ч. 2 ст. 358 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

З огляду на вказану норму процесуального закону та присутність в судовому засіданні представника ОСОБА_1 – адвоката Приходько О.Ю., колегія суддів розглянула справу у відсутності позивача.

Представник відповідача ОСОБА_4 у судовому засіданні наполягала на задоволенні апеляційної скарги.

Представник позивача Приходько О.Ю. заперечувала проти доводів апеляційної скарги.

Встановлені обставини справи

Заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до вимог статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Установлено судом, що актом про пожежу від 15 вересня 2023 року, складеного комісією у складі головного інспектора ВЗНС ЧРУ ГУ ДСНС України у Чернігівській області Бабича А.А., ОСОБА_5 , Скороход Т.Г., ДОП СДОП ЧРУП ГУНП Прокоф`євим В.О. зафіксовано, що 14 вересня 2023 року о 17 год 15 хв за адресою: АДРЕСА_1 , виникла пожежа, якою пошкоджено господарську будівлю та майно, що знаходилось у будівлі, знищено дві господарські будівлі, три навіси, автомобіль ВАЗ 2109, реєстраційний номер НОМЕР_1 , та майно, що знаходилося у будівлях. Власниками домоволодіння є ОСОБА_5 , ОСОБА_6 . Пожежою пошкоджено господарчу будівлю та майно, що знаходилось в будівлі. Місце виникнення пожежі – смітник. Причиною пожежі (ймовірною) є необережне поводження з вогнем ОСОБА_2 , відповідачем у цій справі (а.с.10-11).

Вказаний акт підписано членами комісії без зауважень.

За заявою ОСОБА_5 до Єдиного реєстру досудових розслідувань 15 вересня 2023 року внесені відомості про кримінальне правопорушення внаслідок пожежі (кримінальне провадження № 12023270340003528 з правовою кваліфікацією кримінального правопорушення за ч.1 ст. 270 КК України) та коротко викладені обставини його вчинення. На даний час досудове розслідування триває (а.с.14).

ОСОБА_1 визнаний потерпілим у даному кримінальному провадженні, що вбачається з постанови слідчого про визнання потерпілим від 05 квітня 2025 року (а.с.178-179).

З письмових пояснень ОСОБА_2 від 14 вересня 2023 року, наданих на місці події о/у ВКП ЧРУП ГУНП в Чернігівській області ОСОБА_7 , убачається, що він 14 вересня 2023 року близько 16-00 год після вживання алкогольних напоїв вирішив прибрати на городі матері бур`ян, шляхом його випалювання. Він підпалив бур`ян, але через те, що бур`ян був сухий та був вітер, вогонь поширився на паркан сусіда. Він почав пробувати гасити вогонь землею та кликати на допомогу, щоб хто-небудь викликав пожежників. Вогонь поширився дуже швидко, оскільки біля паркану були сухі дрова та сіно, а потім перекинувся на сарай та інші господарські будівлі. Спільними зусиллям з односельцями погасити пожежу не вдалось, допоки не приїхали спецмашини ДСНС. Свою провину визнає (а.с.12-13).

Рішенням Менського районного суд Чернігівської області від 25.04.2025, яке набрало законної сили 27.05.2025, стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_5 267231,80 грн у відшкодування майнової шкоди, завданої внаслідок пожежі (а.с.15-21 т.1).

У вказаному рішенні суду зазначено, що належними доказами підтверджено, що пожежа за адресою: АДРЕСА_1 , відповідно до акту від 15.09.2023, сталася з вини ОСОБА_2 і між протиправною поведінкою відповідача та шкодою, завданою майну позивача, існує причинний зв`язок.

Згідно з висновком експерта за результатами проведення судової товарознавчої та автотоварознавчої експертизи № 812/25-24 від 15.10.2025, виконаного на виконання постанови про призначення судової автотоварознавчої експертизи у кримінальному провадженні ЄРДР №12023270340003528, загальна ринкова вартість об`єктів дослідження станом цін на 14.09.2023 становить 480 071 грн 32 коп. (а.с.22-58).

Частина вартості майна, яке було знищено пожежею і ринкова вартість якого не встановлена експертизою, самостійно визначена позивачем, її розмір складає 116800,00 грн.

На підтвердження розміру збитків позивачем надано накладні та товарні чеки на товар: накладна №174364 від 05 листопада 2021 року на суму 1192,50 грн, накладна №190008 від 20 березня 2023 року на суму 1070,00 грн, накладна № 168619 від 14 липня 2021 року на суму 1701,54 грн, накладна №193918 від 15 червня 2023 року на суму 1143,89 грн, накладна № 172927 від 06 жовтня 2021 року на суму 960,00 грн, товарний чек від 21 серпня 2023 року на суму 21500,00 грн, накладна № 189648 від 09 березня 2023 року на суму 680,00 грн, накладна №184247 від 03 жовтня 2022 року на суму 1290,00 грн, видаткова накладна №1897 від 26 липня 2022 року на суму 360,00 грн, накладна № 198907 від 01 вересня 2023 року на суму 9269,26 грн, товарний чек від 01 червня 2023 року на суму 19000 грн, накладна № 198907 від 05 серпня 2023 року на суму 15247,88 грн, накладна №198932 від 27 червня 2023 року на суму 15215,20 грн, товарний чек від 10 вересня 2023 року на суму 9920,00 грн, чек №3411 від 01 вересня 2023 року на суму 1400, 00 грн, чек № 2101 від 28 вересня 2022 року на суму 1300,00 грн, чек №23542 від 29 грудня 2021 року на суму 544,00 грн, чек від 20 вересня 2022 року на суму 835,00 грн (а.с.180-189 т.1).

Згідно із свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 автомобіль марки ВАЗ моделі 2109, реєстраційний номер НОМЕР_1 , належить ОСОБА_1 (а.с.8-9 т.1).

Протоколом огляду місця події від 14.09.2023, складеного слідчим СВ Чернігівського РУП ГУНП в Чернігівській області за участю ОСОБА_6 та ОСОБА_8 , із застосуванням фотофіксації оглянуто домоволодіння у АДРЕСА_2 де зафіксовано наслідки пожежі та знищення майна (том 1 а.с. 112-140). На фотознімку (а.с. 139 т.1) зображено автомобіль ВАЗ моделі 2109.

Також позивачем було надано відеозапис та фотознімки, які містяться на флешносії, на яких зафіксовано наслідки пожежі, яка сталася 14 вересня 2023 року, а саме пошкодження та знищення господарських будівель, транспортного засобу, сільськогосподарської техніки та інші наслідки пожежі.

Правове регулювання та висновки за результатами розгляду апеляційної скарги

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (частина перша статті 2 ЦПК України).

Статтею 12 ЦПК України визначено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до частини першої та пункту 1 частини другої статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є, зокрема, втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Згідно з частиною першою статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної особи або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування якщо вона доведе, що шкоду завдано не з її вини (частина друга статті 1166 ЦК України).

У пункті 2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 березня 1992 року № 6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» судам роз`яснено, що, розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи. Для наявності деліктної відповідальності необхідна наявність складу правопорушення: а) наявність шкоди, б) протиправна поведінка заподіювача шкоди, в) причинний зв`язок між шкодою та поведінкою заподіювача, г) вина.

Таким чином, цивільне законодавство в деліктних зобов`язаннях передбачає презумпцію вини завдавача шкоди, якщо у процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди.

З огляду на викладене та з урахуванням визначених цивільним процесуальним законом принципів змагальності й диспозитивності цивільного процесу, саме на відповідача покладено обов`язок доведення відсутності вини у завданні шкоди, а позивач доводить наявність шкоди та її розмір.

Подібний правовий висновок також міститься, зокрема, у постанові Верховного Суду України від 03 грудня 2014 року у справі № 6-183цс14 та постановах Верховного Суду: від 11 грудня 2018 року у справі № 759/4781/16-ц, від 11 вересня 2019 року у справі № 203/2378/14-ц та від 28 серпня 2019 року у справі № 638/20603/16

Статтею 321 ЦК України закріплено конституційний принцип непорушності права власності, передбачений статтею 41 Конституції України. Він означає, що право власності є недоторканим, власник може бути позбавлений або обмежений у його здійсненні лише відповідно і в порядку, встановлених законом.

Згідно з статтею 1192 ЦК України якщо інше не встановлено законом, з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Відповідно до висновків щодо застосування норм права, викладених у постанові Верховного Суду від 04 серпня 2020 року у справі № 925/1478/16, протиправна поведінка особи може виявлятися у прийнятті нею неправомірного рішення або у неправомірній поведінці (діях або бездіяльності). Протиправною у цивільному праві вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи. Причинний зв`язок між протиправною поведінкою особи та завданою шкодою є обов`язковою умовою відповідальності, яка передбачає, що шкода стала об`єктивним наслідком поведінки заподіювача шкоди.

Тобто відсутність вини у завданні шкоди повинен доводити сам завдавач шкоди. При цьому позивач доводить лише факти, на яких ґрунтуються його позовні вимоги.

У статті 2 Кодексу цивільного захисту України визначено низку термінів.

Пожежа - неконтрольований процес горіння, внаслідок якого знищується або пошкоджується майно, природні ресурси, а також виникають небезпечні чинники, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей, тварин, негативно впливають на навколишнє природне середовище.

Пожежна безпека - стан захищеності життя та здоров`я людини, майна, навколишнього природного середовища від пожеж, що характеризується досягненням прийнятного рівня ризику виникнення пожежі.

Частиною другою статті 21 Кодексу цивільного захисту України на громадян покладено обов`язок виконувати правила пожежної безпеки.

Задовольняючи частково позовні вимоги щодо стягнення завданої пожежею шкоди на суму 480 071,32 грн, суд першої інстанції виходив з того, що у зв`язку із відсутністю ознак інших можливих причин виникнення пожежі, пожежа за адресою позивача сталася з вини ОСОБА_2 , оскільки необережне поводження з вогнем під час спалювання ним сміття та сухої трави в подальшому спричинило пожежу на території домоволодіння, розташованому за адресою: АДРЕСА_1 , внаслідок чого було пошкоджено та знищене майно позивача. Відповідачем не спростовано, що саме з його вини відбулася пожежа. Внаслідок пожежі позивачу завдані збитки в загальному розмірі 480 071 грн 32 коп., що підтверджується належними і допустимими доказами, які стороною відповідача не спростовані.

Колегія апеляційного суду частково не погоджується із наведеним висновками суду першої інстанції з огляду на таке.

Відповідно до положень частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною шостою статті 81 ЦПК України передбачено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно із частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України).

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).

У частині першій статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона (див. пункт 21 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19)).

Під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема такі питання: чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; чи слід позов задовольнити або в позові відмовити (частина перша статі 264 ЦПК України).

Згідно з пунктом 3 частини четвертої статті 265 ЦПК України, пунктом 3 частини першої статті 382 ЦПК України у мотивувальній частині судового рішення зазначаються, зокрема, мотиви прийняття або відхилення кожного аргументу, викладеного учасниками справи, крім випадку, якщо аргумент очевидно не відноситься до предмета спору, є явно необґрунтованим або неприйнятним з огляду на законодавство чи усталену судову практику.

Отже, вимогами процесуального закону визначено обов`язковість установлення судом під час вирішення спору обставин, що мають значення для справи, надання їм юридичної оцінки, а також оцінки всіх доказів, з яких суд виходив при вирішенні позову. Належним чином дослідити поданий стороною доказ, перевірити його, оцінити в сукупності та взаємозв`язку з іншими наявними у справі доказами, а у випадку незгоди з ним повністю чи частково - зазначити правові аргументи на його спростування - це процесуальний обов`язок суду.

Вірним є висновки суду і це підтверджується матеріалами справи та з якими погоджується апеляційний суд, що пожежа за адресою позивача сталася з вини ОСОБА_2 , оскільки необережне поводження з вогнем 14.09.2023 під час спалювання ним сміття та сухої трави в подальшому спричинило пожежу на території домоволодіння, розташованому за адресою: АДРЕСА_1 , внаслідок чого було пошкоджено та знищене майно позивача.

Зокрема це убачається з акту про пожежу, складеного Головним інспектором ВЗНС ЧРУ ГУ ДСНС України у Чернігівській області від 15 вересня 2023 року, протоколу огляду місця події від 14.09.2023, письмових пояснень ОСОБА_2 від 14.09.2023 та пояснень свідків ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 .

Також, причетність відповідача до вчинення пожежі, які потягли наслідки пошкодження та знищення майна при наведених обставин встановлено рішенням Менського районного суду Чернігівської області від 25.04.2025, яке набрало законної сили і такі обставини, відповідно до ч. 5. ст. 82 ЦПК України не доказуються при розгляді цієї справи.

Між тим, ОСОБА_2 , зазначаючи в апеляційній скарзі про недоведеність його причетності до знищення майна внаслідок пожежі, не наводить переконливих доказів того, що пожежа сталася не з його вини.

Саме на відповідача покладено обов`язок доведення відсутності вини у завданні шкоди, а позивач доводить наявність шкоди та її розмір. Аналогічна правова позиція зазначена у постановах Верховного Суду у справі № 711/2292/16-ц (провадження № 61- 2973св18), у справі № 359/9893/15-ц (провадження № 61-15890св18).

Водночас, на переконання колегії суддів не доведеним є розмір шкоди, завданий позивачу.

Так, суд першої інстанції не звернув увагу на те, що самих лише посилань позивача на існування пошкодженого та часткового знищеного майна в господарській будівлі, а також посилань на висновок експерта за результатами проведення судової товарознавчої та автотоварознавчої експертизи №812/25-24 від 15.10.2025, проведеного в рамках кримінального провадження та якими встановлено його вартість, не є достатнім у цій справі.

Так, позивач, вказуючи перелік майна, яке було пошкоджене або знищене внаслідок пожежі, повинен був надати докази приналежності цього майна саме йому, а також знаходження майна у місці, де відбулась пожежа.

Проаналізовані апеляційним судом накладні та товарні чеки на придбання товарів надані ОСОБА_1 (а.с.180-188 т.1) не є належними доказами у цій справі, оскільки не містять даних про покупця, що здійснював оплату та отримував товар. Значна кількість майна є запасними частинам на автомобіль Iveco, між тим доказів, що на праві власності або у користуванні позивача наявні такі автомобілі матеріали справи не містять.

Водночас, заслуговують на увагу доводи апеляційної скарги що товари, які є об`єктами дослідження, на огляд експерту не надавались, дослідження проводилось згідно інформації, наданої в документах з матеріалів кримінального провадження № 12023270340003528 та отриманої з мережі Інтернет, про що прямо зазначено у висновку.

Крім того, в матеріалах справи наявний акт матеріальних збитків від 21.09.2023 після пожежі, яка сталася 14.09.2023 на подвір`ї ФГ Басанця С.Ф. (а.с.194-195 т.1), який містить список знищеного майна, у тому числі і яке заявлено позивачем у цій справі. Таке, як дизельне паливо 1350 л на суму 67500 грн, автомобільна резина 4 шт на суму 16000 грн. Даний акт складений керівником Фермерського господарства «Басанець» - ОСОБА_6 , який не є позивачем в цій справі.

Отже, розрахунок збитків позивача є сумнівним та суперечливим.

Більше того, матеріали справи не містять доказів належності позивачу заявленого до відшкодування дизельного палива у розмірі 1000 літрів на суму 53200 грн, бензину марки А-95 у розмірі 5000 літрів на суму 268150 грн.

Окремо слід зазначити, що наявними в матеріалах справи доказами не встановлено і не доведено знаходження наведеного майна у п. 2-79 позовної заяви безпосередньо в будинку або господарських будівлях.

Отже, позивачем не доведено спричинення йому збитків та знищення або пошкодження майна у п. 2-79 позовної заяви на суму 424471,32 грн належними, допустимими, достовірними та достатніми доказами.

Разом з тим, стягнення шкоди за знищення легкового автомобіля марки «ВАЗ» модель 2109 білого кольору вартістю 55600 грн, колегія суддів вважає обґрунтованим, оскільки матеріалами справи встановлено, що ОСОБА_1 є власником знищеного автомобіля, відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 (а.с. 8,9 т.1), а його знищення внаслідок пожежі підтверджено актом про пожежу від 15.09.2023 та протоколом огляду місця події від 14.09.2023.

Таким чином, колегія суддів вважає помилковим висновок місцевого суду про наявність підстав для задоволення позову ОСОБА_1 про стягнення майнової шкоди у розмірі 424471,32 грн.

В п. 27 постанови № 2 Пленуму Верховного Суду України від 12.06.2009 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» роз`яснено, що виходячи з принципу процесуального рівноправ`я сторін та враховуючи обов`язок кожної сторони довести ті обставини, на які вона посилається, необхідно в судовому засіданні дослідити кожний доказ, наданий сторонами на підтвердження своїх вимог або заперечень, який відповідає вимогам належності та допустимості доказів.

Таким чином, з урахуванням принципів змагальності та диспозитивності цивільного судочинства, обов`язок подавати докази покладається на сторони процесу, а суд позбавлений можливості визначати коло доказів за власною ініціативою і зобов`язаний розглядати справу виключно на підставі поданих сторонами доказів.

Повно та всебічно встановивши обставини справи, взявши до уваги та надавши правову оцінку всім доказам у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, у тому числі експертному дослідженню, обґрунтувавши підстави їх прийняття та відхилення, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про часткову доведеність позовних вимог щодо відшкодування ОСОБА_1 майнової шкоди, яка була йому завдана внаслідок пожежі з вини ОСОБА_2 .

З огляду на викладене, апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду першої інстанції зміні шляхом зменшення розміру стягнутої з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 майнової шкоди, завданої внаслідок пожежі, з 480 071 грн 32 коп. до 55 600 грн 00 коп.

Згідно із пунктами 2, 4 частини 1 статті 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; неправильне застосування норм матеріального права.

Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд, відповідно, змінює розподіл судових витрат (частина тринадцята ст.141 ЦПК України).

Позовні вимоги в оскаржуваній частині задоволено на 9,31%.

З урахуванням наведеного, відповідно підлягає і зменшенню розмір судового збору за розгляд справи у суді першої інстанції з 4 800 грн 78 коп. до 555 грн 70 коп.

За подання апеляційної скарги ОСОБА_2 було сплачено судовий збір у розмірі 7 201 грн 17 коп.

У зв`язку із частковим задоволенням позовних вимог, з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 підлягає стягненню судовий збір за розгляд справи апеляційним судом в сумі 6 368 грн.

Керуючись ст. 367, 374, 376, 381-384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд,

У Х В А Л И В:

апеляційну скаргу ОСОБА_2 – задовольнити частково.

Рішення Менського районного суду Чернігівської області від 21 травня 2026 року – змінити, зменшивши розмір стягнутої з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 майнової шкоди, завданої внаслідок пожежі, з 480 071 грн 32 коп. до 55 600 грн 00 коп., та судового збору з 4 800 грн 78 коп. до 555 грн 70 коп.

В іншій частині рішення суду залишити без змін.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судовий збір за розгляд апеляційної скарги у розмірі 6 368 грн.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 21.10.2026.

Головуючий: Судді: