Постанова від 20 жовтня 2026 р. у справі №750/8393/26 — Чернігівський апеляційний суд

Справа № 750/8393/26Головуючий у 1 інстанції Кулініч Ю. П.

Провадження № 33/4823/800/26

Категорія - ч. 1 ст. 130 КУпАП

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 жовтня 2026 рокумісто Чернігів

Суддя Чернігівського апеляційного суду Олійник М.Ю.

за участю захисника Худої І.Р.

розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Деснянського районного суду м. Чернігова від 02 вересня 2026 року у справі про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ч.1 ст.130 КУпАП

в с т а н о в и в:

1. Короткий зміст оскаржуваної постанови.

Постановою Деснянського районного суду м. Чернігова від 02 вересня 2026 року суд визнав ОСОБА_1 винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, наклав на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік, а також стягнув судовий збір у розмірі 665,60 грн.

Суд першої інстанції встановив, що 21 липня 2026 року, о 14 год. 25 хв., ОСОБА_1 , у м. Чернігові, по вул. Шевченка, 116А, керував транспортним засобом «Ауді», д.н.з. НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп`яніння, чим порушив п.2.9 а) ПДР України та скоїв правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.

2. Вимоги та доводи апеляційної скарги.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просив скасувати постанову Деснянського районного суду м. Чернігова від 02 вересня 2026 року, а провадження у справі за ч. 1 ст. 130 КУпАП закрити за відсутністю події та складу правопорушення.

Вказав, що рішення суду є незаконним через застосування суддею спрощеного підходу до розгляду справи. Зокрема, суддя не з`ясував реальних обставин події, не дослідив належним чином докази та просто переписав дані з протоколу поліції, обмежившись формальним переліком матеріалів. Через це, на думку апелянта, суд дійшов передчасного висновку про його винуватість та порушив принципи всебічного розгляду, презумпції невинуватості й обов`язку мотивувати судове рішення.

Окремо апелянт звернув увагу на недотримання працівниками поліції встановленої законом послідовності дій при проведенні огляду на стан сп`яніння. Оскільки всі етапи цієї процедури є взаємопов`язаними, порушення їх порядку ставить під сумнів законність вимог поліцейських та самих результатів огляду.

3. Позиції учасників судового провадження.

В ході апеляційного розгляду захисник Худа І.Р., не заперечувала проти розгляду справи без участі ОСОБА_1 , підтримала подану ним апеляційну скаргу та просила скасувати постанову Деснянського районного суду м. Чернігова від 02 вересня 2026 року, а провадження у справі закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП.

Захисник Худа І.Р. додатково наголосила на тому, що ОСОБА_1 є діючим військовослужбовцем, а тому процедура його огляду на стан сп`яніння мала здійснюватися виключно відповідно до спеціальних приписів ст. 266-1 КУпАП та Порядку № 32 із обов`язковим залученням уповноважених посадових осіб Військової служби правопорядку, чого працівниками поліції дотримано не було. Крім того, акцентувала увагу суду на істотних порушеннях процесуального порядку проведення огляду, зокрема відсутності в матеріалах справи обов`язкового направлення до закладу охорони здоров`я, неповідомленні інформації щодо повірки спеціального технічного засобу, а також порушенні права ОСОБА_1 на захист через роз`яснення процесуальних прав лише після проведення огляду, що, на думку сторони захисту, робить усі здобуті докази недопустимими.

4. Оцінка доводів апеляційної скарги та мотиви апеляційного суду

Відповідно до вимог статей 245, 251, 252, 280 КУпАП, суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти законне, обґрунтоване і вмотивоване рішення.

Дослідивши встановлені обставини справи, апеляційний суд дійшов висновку, що суд першої інстанції у повному обсязі дотримався вище наведених вимог КУпАП щодо порядку провадження в справі про адміністративне правопорушення, у зв`язку з чим постановив законне та обґрунтоване судове рішення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, з огляду на таке.

Пункт 1.3 ПДР зобов`язує учасників дорожнього руху знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.

Пунктом 2.9а ПДР передбачено, що водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Приписами пункту 2.5 ПДР встановлено, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Право органів Національної поліції вимагати пройти у встановленому порядку медичний огляд у відповідності до п. 2.5 ПДР кореспондується із обов`язком водія не керувати транспортним засобом у стані сп`яніння.

Висновок суду про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, підтверджується такими доказами:

- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №725229, в якому вказано, що 21 липня 2026 року, о 14 год. 25 хв., ОСОБА_1 , у м. Чернігові, по вул. Шевченка, 116А, керував транспортним засобом «Ауді», д.н.з. НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан сп`яніння у встановленому законом порядку зі згоди водія проводився на місці зупинки за допомогою приладу Драгер 7510 Alcotest ARLM 0325, проба позитивна 0,55 проміле. Водій з результатом згоден, чим порушив п.2.9 а) ПДР України та скоїв правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП,

- актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів від 21 липня 2026 року відповідно до якого у ОСОБА_1 виявлені ознаки алкогольного сп`яніння: запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, почервоніння обличчя, та результатами тестування за допомогою приладу Драгер, результат позитивний – 0.55 ‰,

- рапортом поліцейського взводу № 2 роти № 2 БУПП в Чернігівській області ДПП Плясука Андрія, відповідно якого зазначено причину зупинки транспортного засобу, п. 10 ч. 1 ст. 35 ЗУ «Про національну поліцію», а саме іноземна реєстрація транспортного засобу.

- відеозаписом до протоколу ЕПР1 № 725229 від 21 липня 2026 року, на якому зафіксовано, рух автомобілем «Ауді», д.н.з. НОМЕР_1 , за кермом якого перебував ОСОБА_1 . Після зупинки транспортного засобу поліцейський зазначив причину зупинки, а саме іноземну реєстрацію автомобіля. Під час спілкування ОСОБА_1 повідомив, що вживав алкоголь напередодні. Поліцейський роз`яснив виявлені ознаки алкогольного сп`яніння, зокрема різкий запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук і блідість обличчя, та запропонував пройти огляд на місці зупинки або в медичному закладі. ОСОБА_1 погодився пройти огляд за допомогою приладу «Драгер», результат якого становив 0,55 ‰. Із цим результатом водій погодився, після чого поліцейський склав акт огляду та протокол про адміністративне правопорушення.

Дослідивши встановлені судом першої інстанції обставини справи, апеляційний суд дійшов висновку, що суд першої інстанції у повному обсязі дотримався вищенаведених вимог КУпАП щодо порядку розгляду справи про адміністративне правопорушення, повно, всебічно та об`єктивно з`ясував усі обставини справи, дослідив наявні докази, у зв`язку з чим постановив законне та обґрунтоване рішення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Зібрані у справі докази узгоджуються між собою та є належними і допустимими у розумінні ст. 251 КУпАП.

У зв`язку з наведеним, в апеляційного суду відсутні підстави сумніватися в тому, що викладені в протоколах про адміністративні правопорушення обставини дійсно мали місце.

Доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження в суді апеляційної інстанції з огляду на таке.

4.1 Щодо доводів про спрощений підхід до розгляду справи.

Оцінюючи доводи ОСОБА_1 про те, що суд першої інстанції розглянув справу спрощено, а оскаржувана постанова містить лише формальний доказів без детального аналізу, апеляційний суд зазначає таке.

Приписами ст. 280 КУпАП визначено обов`язок суду при розгляді справи з`ясувати, зокрема: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з вимогами ч. 2 ст. 283 КУпАП постанова по справі повинна містити: найменування органу (прізвище, ім`я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.

Як вбачається з тексту постанови Деснянського районного суду м. Чернігова від 02 вересня 2026 року, суддя обмежився лише узагальненим переліком матеріалів справи, детально не відобразивши зміст кожного з них у тексті рішення.

Апеляційний суд констатує, що попри лаконічність викладу мотивів у оскаржуваній постанові, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого та правильного висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки факт керування транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння підтверджений поза розумним сумнівом сукупністю належних та допустимих доказів.

Таким чином, встановлена лаконічність постанови суду першої інстанції не призвела до неправильного вирішення справи по суті та не є підставою для скасування законного по своїй суті судового рішення.

4.2 Щодо тверджень про порушення порядку та послідовності проведення огляду.

Аналізуючи доводи апеляційної скарги про недотримання працівниками поліції порядку та послідовності дій під час проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння, апеляційний суд вважає їх безпідставними з огляду на таке.

Порядок проведення огляду осіб з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння врегульовано ст. 266 КУпАП та Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою спільним наказом МВС України та МОЗ України від 09.11.2015 № 1452/735.

Відповідно до зазначених нормативно-правових актів огляд проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, а в закладі охорони здоров`я він проводиться у випадках, передбачених законом, зокрема в разі відмови водія від проходження огляду на місці зупинки або його незгоди з результатами такого огляду.

Як вбачається з дослідженого апеляційним судом відеозапису з нагрудної камери поліцейського, процедура огляду ОСОБА_1 відбувалася з дотриманням установленого порядку. О 14:31:18 поліцейський повідомив водієві про виявлені ознаки алкогольного сп`яніння, о 14:31:21 запропонував пройти огляд на місці зупинки за допомогою спеціального технічного засобу «Драгер», а о 14:32:18 роз`яснив можливість проходження огляду в медичному закладі та наслідки відмови від огляду. Погодившись пройти тестування на місці зупинки, ОСОБА_1 о 14:34:12 пройшов огляд за допомогою приладу «Драгер», який зафіксував 0,55 ‰ алкоголю. Водій ознайомився з результатом та погодився з ним, після чого поліцейський склав акт огляду й роздрукував чек приладу.

Апеляційний суд відхиляє доводи захисника про порушення порядку огляду у зв`язку з тим, що ОСОБА_1 не було запропоновано пройти його в закладі охорони здоров`я. Так, згідно з п. 7 Інструкції № 1452/735 огляд у закладі охорони здоров`я проводиться у разі відмови водія від проходження огляду на місці зупинки або його незгоди з результатами такого огляду. Оскільки ОСОБА_1 погодився пройти огляд на місці зупинки та визнав його результат, передбачених цією нормою підстав для направлення його до закладу охорони здоров`я не виникло. Так само була відсутність необхідність у складенні відповідного направлення.

Таким чином, відеозапис узгоджується з іншими матеріалами справи та спростовує доводи апеляційної скарги про порушення працівниками поліції порядку проведення огляду. За таких обставин апеляційний суд не вбачає підстав ставити під сумнів належність і допустимість зібраних доказів з наведених захисником мотивів.

4.3 Щодо посилань на необхідність застосування положень ст. 266-1 КупАП.

Відповідно до ст. 15 КУпАП військовослужбовці, військовозобов`язані та резервісти під час проходження зборів, а також особи начальницького складу Національного антикорупційного бюро України, Бюро економічної безпеки України, рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України, служби цивільного захисту, Державного бюро розслідувань, поліцейські несуть відповідальність за адміністративні правопорушення за дисциплінарними статутами. За порушення правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, зазначені особи несуть адміністративну відповідальність на загальних підставах.

Частинами 2, 3 статті 266-1 КУпАП, передбачено, що огляд військовозобов`язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил України на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, щодо яких є підстави вважати, що вони у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, виконують обов`язки військової служби або перебувають на території військових частин, проводиться посадовою особою, уповноваженою на те начальником органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України або командиром (начальником) військової частини (установи, організації, підприємства, закладу, підрозділу), іншого утвореного відповідно до законів України військового формування, а також правоохоронного органу спеціального призначення, з використанням спеціальних технічних засобів та тестів.

Огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння військовослужбовців Збройних Сил України, щодо яких є підстави вважати, що вони у стані сп`яніння перебувають на вулицях, у закритих спортивних спорудах, у скверах, парках, у всіх видах громадського транспорту (включаючи транспорт міжнародного сполучення) та в заборонених законом інших місцях, проводиться посадовою особою, уповноваженою на те начальником органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, з використанням спеціальних технічних засобів та тестів.

Тобто ст. 266-1 КУпАП на яку посилається захисник застосовується до військовослужбовців Збройних Сил України, які виконують обов`язки військової служби або перебувають на території військових частин.

Копія військового квитка та довідка про проходження військової служби, надані захисником на думку апеляційного суду, самі по собі не підтверджують, що 21 липня 2026 року на момент зупинки транспортного засобу ОСОБА_1 виконував обов`язки військової служби. Отже, зазначені документи не свідчать про наявність підстав для проведення огляду за спеціальною процедурою, передбаченою ст. 266-1 КУпАП, та, відповідно, не підтверджують доводів захисту про порушення працівниками поліції порядку проведення огляду.

За таких обставин апеляційний суд дійшов висновку, що працівники поліції діяли в межах наданих їм законом повноважень та правомірно склали щодо ОСОБА_1 протокол про адміністративне правопорушення за ст. 130 КУпАП.

4.4 Щодо доводів про порушення права на захист.

Апеляційний суд відхиляє доводи сторони захисту про істотне порушення права ОСОБА_1 на захист, яке, на думку апелянта, полягало в тому, що працівники поліції роз`яснили йому процесуальні права, передбачені ст. 268 КУпАП та ст. 63 Конституції України, а також право на юридичну допомогу адвоката, лише після проведення процедури огляду на стан сп`яніння за допомогою приладу «Драгер», а не до її початку.

Аналізуючи зазначені доводи, апеляційний суд виходить із того, що огляд на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу за своєю правовою природою є оперативним заходом забезпечення провадження у справі про адміністративне правопорушення (ст. 266 КУпАП), спрямованим на негайне виявлення та фіксацію фізичного стану водія з метою забезпечення безпеки дорожнього руху. На цій стадії працівник поліції з`ясовує наявність чи відсутність підстав для складання протоколу про адміністративне правопорушення.

Як свідчить досліджений апеляційним судом відеозапис, спілкування поліцейських із ОСОБА_1 відбувалося у коректній формі, водієві було чітко роз`яснено порядок застосування приладу «Драгер», його сутність та правові наслідки проходження чи відмови від огляду. ОСОБА_1 діяв свідомо, добровільно виявив бажання пройти тест та не заявляв клопотань про залучення адвоката чи надання йому правової допомоги безпосередньо перед продуванням приладу.

Безпосереднє роз`яснення прав, передбачених ст. 268 КУпАП та ст. 63 Конституції України, відбулося під час підписання та вручення ОСОБА_1 протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 725229, тобто саме на стадії офіційного висунення обвинувачення у вчиненні адміністративного правопорушення, що повністю відповідає процесуальному порядку, встановленому статтями 254, 256, 268 КУпАП.

Крім того, апеляційний суд зазначає, що реалізація права на захист не обмежується лише стадією складання матеріалів на місці зупинки. У подальшому ОСОБА_1 не був позбавлений можливості приймати участь в розгляді справи в суді першої інстанції, подав апеляційну скаргу, залучив захисника Худу І.Р., яка брала участь у судовому засіданні суду апеляційної інстанції, де повністю та безперешкодно реалізувала всі процесуальні права сторони захисту.

З огляду на викладене, апеляційний суд констатує, що процедурні дії працівників поліції на місці події не обмежили конституційних прав ОСОБА_1 і не вплинули на об`єктивність встановлення фактичних обставин справи, а відтак підстави для визнання зібраних доказів недопустимими через порушення права на захист відсутні.

5. Висновки апеляційного суду.

Суд першої інстанції під час розгляду справи дотримався вимог статей 245, 251, 252, 280 КУпАП та належним чином дослідив обставини, що мають значення для її вирішення.

Доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та не спростовують правильних по суті висновків суду.

Призначене адміністративне стягнення відповідає вимогам КУпАП та меті адміністративної відповідальності, визначеній ст. 23 КУпАП. Істотних порушень закону, які могли б бути підставою для скасування постанови, під час апеляційного розгляду не встановлено.

Таким чином, відповідно до п. 1 ч. 8 ст. 294 КУпАП, апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції – без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст. 294 КУпАП,

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а постанову Деснянського районного суду м. Чернігова від 02 вересня 2026 року – без змін.

Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя М. Ю. Олійник