Постанова від 19 жовтня 2026 р. у справі №748/2570/25 — Чернігівський апеляційний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

іменем України

20 жовтня 2026 рокум. Чернігів

Унікальний номер справи № 748/2570/25

Головуючий у першій інстанції – Хоменко Л. В.

Апеляційне провадження № 22-ц/4823/1968/26

Чернігівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Головуючої судді: Шарапової О.Л.,

суддів: Онищенко О.І., Скрипки А.А.,

з участю секретаря: Шапко В.М.

Сторони:

позивач: ОСОБА_1 ,

відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України».

Особа, яка подала апеляційну скаргу: ОСОБА_1 .

Оскаржується рішення Чернігівського районного суду Чернігівської області від 03 липня 2026 року, суддя Хоменко Л.В., рішення ухвалено у місті Чернігів,

В С Т А Н О В И В:

У серпні 2025 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ТОВ «Газорозподільні мережі України», в якому, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог просила:

визнати порушенням ТОВ «Газорозподільні мережі України» в особі Чернігівської філії ТОВ «Газорозподільні мережі України» ст. 1 Протоколу першого (994_535) до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод через незаконне втручання відповідача у права позивача мирно володіти майном (у тому числі грошовими коштами), а саме намагання відповідача пошкодити газові труби та незаконне вимагання грошових коштів;

визнати незаконність вимог ТОВ «Газорозподільні мережі України» в особі Чернігівської філії ТОВ «Газорозподільні мережі України» до ОСОБА_2 щодо надуманої заборгованості за розподіл газу в період з грудня 2023 року по травень 2025 року;

заборонити пред`являти вимоги шляхом надсилання листів з вимогами, здійснення дзвінків, надсилання смс, надсилання листів на електронну адресу щодо стягнення за розподіл газу стосовно ОСОБА_2 у відповідності до ст. 16 ЦК України;

заборонити ТОВ «Газорозподільні мережі України» в особі Чернігівської філії ТОВ «Газорозподільні мережі України» проводити самовільне без рішення суду відключення газу за адресою позивача у примусово-шахрайський спосіб.

Позовні вимоги мотивовані тим, що ТОВ «Газорозподільні мережі України» в особі Чернігівської філії ТОВ «Газорозподільні мережі України» шляхом нав`язування цивільно-правових відносин та примушування до них шляхом надсилання рахунків, які оформлені з порушенням ДСТУ, безпідставне нарахування плати за розподіл газу, прихід до будинку позивача осіб, які не мають посвідчень, представляються працівниками ТОВ «Газорозподільні мережі України» в особі Чернігівської філії ТОВ «Газорозподільні мережі України», які вимагають сплатити за розподіл природного газу та погрожують пошкодженням майна позивача, порушують права позивача як людини та споживача.

Зазначає що обов`язок оплати комунальної послуги виникає лише за умови, якщо виконавець надав її в реальності, а не виключно у паперово/фіктивній формі, і відсутність наданої відповідачем послуги з постачання природного газу підтверджується фактами.

Зазначає що, у 2015 році відбулось розмежування сфери розподілу природного газу від сфери постачання природного газу, при цьому оператору ГРМ встановлено заборону здійснювати господарську діяльність у сфері постачання природного газу, тому постачальник не має права здійснювати будь-які правочини, зокрема, математичні нарахування у цій сфері господарювання. Отже дані, які зібрано за допомогою лічильника газу можуть використовуватись виключно у сфері постачання, а не розподілу природного газу.

Позивачка не визнає, що постановою Національної комісії, якою здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 29 листопада 2023 року №2224 внесено зміни і таким чином ТОВ «Газорозподільні мережі України» в особі Чернігівської філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» надано ліцензію для провадження діяльності з розподілу природного газу на території Чернігівської області.

Вказує, що ТОВ «Газорозподільні мережі України» в особі Чернігівської філії ТОВ «Газорозподільні мережі України» не було надано жодного акта виконаних робіт на підтвердження реально наданої послуги розподілу за період з 29 листопада 2023 року до моменту подання позовної заяви, а відтак не доведено, що позивачу була надана послуга розподілу газу. Оскільки послуга з розподілу природного газу є формальною та ніколи не надавалась, позивач вважає що відповідачем застосовано обман, у зв`язку з чим, позивачу спричинено матеріальні збитки та моральну шкоду.

Вказує, що оплата за розподіл газу шляхом перерахування коштів на інші рахунки забороняється, а рахунок відповідача є звичайним розподільчим рахунком господарських організацій.

Рішенням Чернігівського районного суду Чернігівської області від 03 липня 2026 року, у задоволенні позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення Чернігівського районного суду Чернігівської області від 03 липня 2026 року.

Зобов`язати ТОВ «Газорозподільні мережі України» в особі Чернігівської філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» надати всі правоустановчі документи для підтвердження законної діяльності з надання послуг з розподілу природного газу.

Заблокувати всі рахунки ТОВ «Газорозподільні мережі України» в особі Чернігівської філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» та накласти арешт на майно Відповідача до моменту надання ТОВ «Газорозподільні мережі України», в особі Чернігівської філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» належних документів для підтвердження законної діяльності з надання послуг з розподілу природного газу.

Доводи апеляційної скарги полягають в тому, що рішення суду є незаконним.

Особа, яка подала апеляційну скаргу, зазначає, що ТОВ «Газорозподільні мережі України» в особі Чернігівської філії ТОВ «Газорозподільні мережі України» не надано документальних доказів того, що вони здійснюють господарську діяльність в межах с. Лукашівка Чернігівського району на законних підставах, а також має у законній власності або законному користуванні газопровід по вул. Папанінців, с. Лукашівка, Чернігівського району, акти введення в експлуатацію газопроводу, акт розмежування балансової належності та відповідальності між ОСОБА_1 та ТОВ «Газорозподільні мережі України» в особі Чернігівської філії ТОВ «Газорозподільні мережі України». Зазначає, що у ТОВ «Газорозподільні мережі України» в особі Чернігівської філії ТОВ «Газорозподільні мережі України» має бути ліцензія з такими даними як: дата, ким видана, серія та номер. Постанова НКРЕКП не є ліцензією і немає таких ознак.

Особа, яка подала апеляційну скаргу звертає увагу, що Постанова №1839 від 26.12.2022 НКРЕКП «Про видачу ліцензії на розподіл природного газу ТОВ «Газорозподільні мережі України» та Постанова №2224 від 29.12.2023 року «Про внесення змін до додатка до постанови НКРЕКП від 26 грудня 2022 року № 1839 та врегулювання питань щодо провадження ТОВ «Газорозподільні мережі України» діяльності з розподілу природного газу» не зареєстровані в Міністерстві юстиції України та відсутні в Єдиному державному реєстрі нормативно-правових актів, що є доказом відсутності ліцензії на розподіл природного газу.

Особа, яка подала апеляційну скаргу вважає, що судом проігноровано надання ТОВ «Газорозподільні мережі України» в особі Чернігівської філії ТОВ «Газорозподільні мережі України» документів, які підтверджують договірні відносини між ОСОБА_1 та товариством. Не доведено факту укладення та акцептування позивачем Типового договору розподілу природного газу затвердженого постановою НКРЕ КП від 30 вересня 2015 року №2498, немає підписаної заяви-приєднання, оплаченої платіжки, акту виконання-приймання послуг, акту розмежування балансу належності та відповідальності між відповідачем та позивачем, які є обов`язкові для акцептування договору. Припущення, що має бути підтверджене споживання природного газу не є правильним, адже це не підтверджує факт надання послуг розподілу.

Особа, яка подала апеляційну скаргу вважає, що відповідно до статті 633 ЦК України, оператор ГРМ не є підприємцем (гл. 5 ЦК України, не здійснює роздрібну торгівлю, перевезе користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо), позивач не зверталася до оператора ГРМ за цими послугами. Договір розподілу природного газу не укладався.

Особа, яка подала апеляційну скаргу зазначає, що посилання суду на Довідку про стан рахунків, в якій зазначено, що начебто позивач за період з грудня 2023 року по травень 2025 року, спожив 2012,42 куб.м. газу і це може бути доказом акцептування Типового договору, є хибним. Оскільки з довідки вбачається, що нарахування куб.м. газу йде однаковими обсягами, з чого можна зробити висновок, що надання ТОВ «Газорозподільні мережі України» в особі Чернігівської філії ТОВ «Газорозподільні мережі України» проводило нарахування самовільно, що викликає питання законності діяльності та законності такого нарахування.

Особа, яка подала апеляційну скаргу зазначає, що пунктом 1 глави 3 розділу VI Кодексу ГРС встановлено, що Договір розподілу природного газу має бути укладений Оператором ГРМ з усіма споживачами, у тому числі побутовими споживачами, об`єкти яких в установленому порядку підключені до/через ГРМ, що на законних підставах перебувають у власності чи користуванні Оператора ГРМ. Документи, які підтверджують перебування на законних підставах у власності чи користуванні газових мереж ТОВ «Газорозподільні мережі України» в особі Чернігівської філії ТОВ «Газорозподільні мережі України», не надано. Отже, вимоги позивача щодо незаконності вимог відповідача, є обґрунтованими.

Особа, яка подала апеляційну скаргу вважає, що довідку про стан рахунку надано з порушенням правил оформлення первинних документів, оскільки вона не містять обов`язкових реквізитів, таких як: дати складання, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції, посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Вказана довідка містить щомісячні розрахунки, які не підтверджені жодним первинним документом, не ідентифікують назву підприємства, відсутній зміст господарської операції, не підписані виконавцем та керівником підприємства, відсутня печатка Оператора ГРМ, як цього вимагає законодавство України.

Особа, яка подала апеляційну скаргу, звертає увагу, що до її домоволодіння приходили так звані посадові особи Чернігівської філії ТОВ «Газорозподільні мережі України» та склали Акт про порушення попри те, що при собі не мали належних документів для підтвердження своїх повноважень та не мали направлення, відповідно до якого прибули до домоволодіння позивача. Крім того, Акт про порушення, не був складений у її присутності та не був їй вручений у день складання та оскільки був складений з порушенням, тому не має юридичної сили.

Особа, яка подала апеляційну скаргу вважає, що покази свідка ОСОБА_3 , прямо стосуються предмету позову, бо вони є доказом того, що Оператор ГРМ, без надання документів провадить свої роботи по проведенню земляних робіт, та умисне пошкодження газопроводу, який не належить Оператору ГРМ, у зв`язку з чим, залишив позивача та членів її сім`ї в небезпечних для життя умовах (пошкодження газопроводу в опалювальний сезон 06.11.2025 року). Також покази свідка не можуть бути доказом, що Позивач споживала газ, бо наявність газової труби проведеної до домоволодіння Позивача не може свідчити про споживання газу.

Особа, яка подала апеляційну скаргу звертає увагу на безпідставність розрахунків вказаних у довідці про стан рахунку, оскільки у п. 6.2. Типового договору розподілу природного газу, зазначено, що «Тариф, встановлений згідно з пунктом 6.1 цього розділу, є обов`язковим для Сторін з дати набрання чинності постановою Регулятора щодо його встановлення, а оскільки Постанова НКРЕКП №1944 від 30.12.2022 «Про встановлення тарифу на послуги розподілу природного газу для ТОВ «Газорозподільні мережі України» та Постанова НКРЕКП №2163 від 19.12 2025 не зареєстровані у відповідності до вимог ст.117 Конституції України та Указу Президента №493/92 «Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади», а тому вони ще не набули чинності, отже тариф вказаний в Постановах НКРЕКП №1944 від 30.12.2022 та №2163 від 19.12 2025 не є обов`язковим для споживача, якщо він з ним не погодився. Тобто, цін/тарифів, на розподіл газу, встановлених відповідно до законодавства ще не має, а тому немає підстав для нарахування вигаданої заборгованості.

Особа, яка подала апеляційну скаргу вважає, що суд першої інстанції не врахував:

положення Закону України «Про особливості регулювання відносин на ринку природного газу та у сфері теплопостачання під час дії воєнного стану та подальшого відновлення їх функціонування» від 29 липня 2022 року №2479-ІХ, яким заборонено нарахування неустойки (штрафу, пені), забороняється здійснювати будь-які дії щодо примусу побутового споживача до оплати заборгованості (у тому числі включати заборгованість у рахунок на оплату, подавати судові позови, проводити стягнення заборгованості у примусовому порядку, вчиняти заходи з припинення газопостачання у зв`язку з наявністю заборгованості тощо);

статтю 55 Бюджетного кодексу України, в якій вказано, що захищеними видатками бюджету визначаються видатки загального фонду, зокрема на: оплату комунальних послуг та енергоносіїв;

статтю 30 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» Повноваження в галузі житлово-комунального господарства, побутового, торговельного обслуговування, громадського харчування, транспорту і зв`язку. До відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать, в тому числі: забезпечення соціально-культурних закладів, які належать до комунальної власності відповідних територіальних громад, а також населення паливом, електроенергією, газом та іншими енергоносіями; вирішення питань водопостачання, відведення та очищення стічних вод; здійснення контролю за якістю питної води. Тож, з вищевикладеного слідує, що комунальні послуги вже сплачені з державного бюджету України.

Особа, яка подала апеляційну скаргу зазначає, що намагання відповідача пошкодити газові труби та незаконно вимагати грошові кошти, є порушення її прав.

У відзиві на апеляційну скаргу ТОВ «Газорозподільні мережі України» просить рішення суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників справи, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до наступного висновку.

Встановлено, що Постановою НКРЕКП від 26 грудня 2022 року №1839 Товариству з обмеженою відповідальністю «ГАЗОРОЗПОДІЛЬНІ МЕРЕЖІ УКРАЇНИ» (код ЄДРПОУ 44907200) видано ліцензію на право провадження господарської діяльності з розподілу природного газу (а.с. 174-175).

Постановою НКРЕКП № 2224 від 29 листопада 2023 року внесено зміни до постанови НКРЕКП від 26 грудня 2022 року № 1839 Про видачу ліцензії з розподілу природного газу ТОВ «ГАЗОРОЗПОДІЛЬНІ МЕРЕЖІ УКРАЇНИ», згідно яких Чернігівській філії Товариства з обмеженою відповідальністю «ГАЗОРОЗПОДІЛЬНІ МЕРЕЖІ УКРАЇНИ» надано ліцензію з розподілу природного газу на території Чернігівської області з 01 грудня 2023 року (а.с. 40-50).

Ліцензійний реєстр НКРЕКП знаходиться у загальнодоступному та відкритому доступі на офіційному сайті Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг за посиланням https://www.nerc.gov.ua/reyestri-nkrekp/licenzijnij-reyestr-nkrekp. Інформація в даному реєстрі постійно оновлюється та доповнюється. Реєстр ведеться у відповідності з Законом України «Про ліцензування видів господарської діяльності», Постанови КМУ від 26.08.2020 №755 «Про затвердження Порядку формування і ведення ліцензійного реєстру», Постанови НКРЕКП від 21.08.2018 №886 «Про затвердження порядку формування, ведення і користування відомостями ліцензійного реєстру Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг».

Чернігівська філія Товариства з обмеженою відповідальністю «ГАЗОРОЗПОДІЛЬНІ МЕРЕЖІ УКРАЇНИ» є відокремленим підрозділом Товариства з обмеженою відповідальністю «ГАЗОРОЗПОДІЛЬНІ МЕРЕЖІ УКРАЇНИ» відповідно до Постанови НКРЕКП № 2224 від 29 листопада 2023 року та здійснює ліцензовану господарську діяльність з розподілу природного газу в межах території Чернігівської області з 01 грудня 2023 року (код ЄДРПОУ 45355956).

Відповідно до довідки Чернігівської філії ТОВ «Газорозподільні мережі України» у ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 наявна заборгованість за послугу розподілу природного газу з грудня 2023 року по 26 травня 2025 року у розмірі 3 999,46 грн (а.с. 16).

ОСОБА_1 направляла інформаційні запити до Чернігівської філії ТОВ «ГАЗОРОЗПОДІЛЬНІ МЕРЕЖІ УКРАЇНИ» (а.с. 111), а також письмові вимоги щодо надання інформації, які були отримані відповідачем 25 квітня 2025 року (а.с. 112) та 23 травня 2025 року (а.с. 113, 114, 115).

Згідно Акту про порушення №262/12-2025 від 25.05.25 року на об`єкті за адресою: АДРЕСА_1 , відповідно до якого було встановлено порушення Кодексу газорозподільних мереж, а саме Розділу ХІ г. 2 п. 2 п.п. 1 - Відмова у доступі до об`єкта споживача, внаслідок чого представник Оператора ГРМ не здійснив контрольне зняття показань лічильника газу (ЗВТ) за їх наявності на об`єкті споживача. Акт про порушення склали: представники Оператора ГРМ: Сисенко Л.П. (№ посвідчення 0012) та ОСОБА_4 (№ посвідчення 0015) 20 травня 2025 року об 10:20 год. за участю споживача ОСОБА_1 . До Акта про порушення внесені зауваження споживача, а саме, зі слів ОСОБА_1 допуск до газового обладнання в будинку буде здійснено при наданні представниками Чернігівської філії ТОВ «ГАЗОРОЗПОДІЛЬНІ МЕРЕЖІ УКРАЇНИ» відповідних документів (а.с. 129).

30 жовтня 2025 року за участю споживача ОСОБА_1 було складено Акт про порушення №462/12-2025 на об`єкті за адресою: АДРЕСА_1 , відповідно до якого було встановлено порушення Кодексу газорозподільних мереж, а саме Розділу ХІ г. 2 п. 2 п.п. 1 - Відмова у доступі до об`єкта споживача, внаслідок чого представник Оператора ГРМ не здійснив контрольне зняття показань лічильника газу (ЗВТ) за їх наявності на об`єкті споживача. Зазначено, що для усунення порушення споживачу необхідно надати доступ для зняття показників газового лічильника протягом 20 днів з дня складення акту. Вказано, що розрахунок за спожитий газ за граничними нормами споживання буде здійснено через 20 днів з дати складення цього акта. Акт про порушення склали: представники Оператора ГРМ: ОСОБА_5 та ОСОБА_6 (а.с. 130).

24 листопада 2025 року на електронну адресу позивача ОСОБА_1 від Чернігівської філії ТОВ «ГАЗОРОЗПОДІЛЬНІ МЕРЕЖІ УКРАЇНИ» надійшло повідомлення про наявність у ОСОБА_1 заборгованості за послугу розподілу природного газу, яка станом на 21 листопада 2025 року складає 7 359,19 грн (а.с. 121 зворот).

Частиною 1 ст. 15 ЦК України встановлено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів передбачено ст. 16 ЦК України.

За змістом частин 1 та 7 статті 41 Конституції України, частин 1 та 5 статті 319 ЦК України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, і таке використання не може завдавати шкоди правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства.

Згідно з ч. 2 ст. 627 ЦПК України у договорах за участю фізичної особи - споживача враховуються вимоги законодавства про захист прав споживачів.

Згідно з частиною першою статті 5 Закону України «Про захист прав споживачів» держава забезпечує споживачам захист їх прав, надає можливість вільного вибору продукції, здобуття знань і кваліфікації, необхідних для прийняття самостійних рішень під час придбання та використання продукції відповідно до їх потреб, і гарантує придбання або одержання продукції іншими законними способами в обсязі, що забезпечує рівень споживання, достатній для підтримання здоров`я і життєдіяльності.

Відповідно до пунктів 2, 3, 4, 7 частини першої статті 21 Закону України «Про захист прав споживачів», крім інших випадків порушень прав споживачів, права споживача вважаються в будь-якому разі порушеними, якщо при реалізації продукції будь-яким чином порушується свобода волевиявлення споживача та/або висловлене ним волевиявлення; при наданні послуги, від якої споживач не може відмовитись, а одержати може лише в одного виконавця, виконавець нав`язує такі умови одержання послуги, які ставлять споживача у нерівне становище порівняно з іншими споживачами та/або виконавцями, не надають споживачеві однакових гарантій відшкодування шкоди, завданої невиконанням (неналежним виконанням) сторонами умов договору; порушується принцип рівності сторін договору, ціну продукції визначено неналежним чином.

Правовідносини Оператора ГРМ із суб`єктами ринку природного газу (у тому числі побутовими споживачами) зокрема з питань постачання, обліку природного газу технічного обслуговування газових мереж, припинення газопостачання, регулюються Законом України «Про ринок природного газу» від 09.04.2015 № 329-VIII, Кодексом газорозподільних систем, затвердженим Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30 вересня 2015 року № 2494, Типовим договором розподілу природного газу, форма якого затверджена постановою НКРЕКП від 30.09.2015 № 2498 Правилами технічної експлуатації систем газопостачання, затвердженими наказі Міністерства енергетики України від 21 жовтня 2024 року № 402 та іншими нормативно-правовими актами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності»: видача ліцензії - надання суб`єкту господарювання права на провадження виду господарської діяльності або частини виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню, шляхом прийняття органом ліцензування рішення про видачу ліцензії, про що робиться запис у ліцензійному реєстрі (п.11);

ліцензійні умови - нормативно-правовий акт Кабінету Міністрів України, іншого уповноваженого законом органу державної влади, положення якого встановлюють вичерпний перелік вимог до провадження господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню, обов`язкових для виконання ліцензіатом, та вичерпний перелік документів, що додаються до заяви про отримання ліцензії (п. 4);

ліцензія - право суб`єкта господарювання на провадження виду господарської діяльності або частини виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню (п.5);

матеріально-технічна база - сукупність засобів та/або місць провадження виду господарської діяльності, які дають можливість провадити господарську діяльність, що підлягає ліцензуванню (п.8);

місце провадження виду господарської діяльності - місце (об`єкт, приміщення, будівля, земельна ділянка та/або територія), на якому (у межах якого) суб`єкт господарювання провадить господарську діяльність або яке використовується в його провадженні (може збігатися з місцезнаходженням суб`єкта господарювання) (п. 9).

Місцем провадження господарської діяльності ліцензіата є територія адміністративно-територіальної одиниці (область, район, місто, село тощо), де знаходиться газорозподільна система ліцензіата, щодо якої НКРЕКП прийнято рішення про надання права ліцензіату в її межах здійснювати господарську діяльність з розподілу природного газу.

Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 16.02.2017 № 201 затверджено Ліцензійні умови провадження господарської діяльності з розподілу природного газу, пункт 1.1. яких вказує, що ці Ліцензійні умови розроблені відповідно до законів України «Про природні монополії», «Про ліцензування видів господарської діяльності», «Про ринок природного газу» та «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг».

Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг місцем провадження господарської діяльності Чернігівської філії Товариства з обмеженою відповідальністю «ГАЗОРОЗПОДІЛЬНІ МЕРЕЖІ УКРАЇНИ» визначено територію Чернігівської області, де знаходиться газорозподільна система, що перебуває у власності, господарському віданні, користуванні чи експлуатації Чернігівською філією Товариства з обмеженою відповідальністю «ГАЗОРОЗПОДІЛЬНІ МЕРЕЖІ УКРАЇНИ» без виключень, що безумовно свідчить про відсутність на території Чернігівської області інших ліцензіатів з розподілу природного газу.

Згідно ст. 40 Закону України «Про ринок природного газу» розподіл природного газу здійснюється на підставі та умовах договору розподілу природного газу в порядку, передбаченому кодексом газорозподільних систем та іншими нормативно-правовими актами.

За договором розподілу природного газу оператор газорозподільної системи зобов`язується забезпечити замовнику послуги розподілу природного газу на період та умовах, визначених договором розподілу природного газу, а замовник зобов`язується сплатити оператору газорозподільної системи вартість послуг розподілу природного газу. Типовий договір розподілу природного газу затверджується Регулятором.

27 листопада 2015 року набув чинності Кодекс газорозподільних систем затверджений Постановою НКРЕКП №2494 від 30 вересня 2015 року, який визначає взаємовідносини оператора газорозподільних систем із суб`єктами ринку природного газу, зокрема з побутовими споживачами, а також визначає правові, технічні організаційні та економічні засади функціонування газорозподільних систем.

Дія Кодексу ГРМ поширюється на операторів газорозподільних систем, замовник: доступу та приєднання до газорозподільної системи, споживачів (у тому числі побутових споживачів), об`єкти яких підключені до газорозподільних систем, та на їх постачальників.

Постановою НКРЕКП №2498 від 30 вересня 2015 року затверджено «Типовий договір розподілу природного газу», який у відповідності до п.1.1 є публічним регламентує порядок та умови переміщення природного газу з метою фізичної доставки Оператором ГРМ обсягів природного газу, які належать споживачам (їх постачальникам) до об`єктів споживачів, а також правові засади санкціонованого відбору природного газу газорозподільної системи.

Згідно п. 1.2. Типового договору умови цього Договору однакові для всіх споживачів України та розроблені відповідно до Закону України «Про ринок природного газу» Кодексу газорозподільних систем.

Пунктом 1.3. Типового договору встановлено, що Договір розподілу газу є договірне приєднання, який укладається з урахуванням вимог статей 633, 634, 641 та 642 Цивільного кодексу України на невизначений строк.

Пунктом 7 Глави 3 Розділу VI Кодексу ГРМ та п. 1.3. Договору розподілу природного газу передбачено, що фактом приєднання споживача до умов договору розподілу природного газу (акцептуванням договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які засвідчують його бажання укласти договір, зокрема: надання підписаної споживачем заяви-приєднання; та/або сплата рахунку Оператора ГРМ; та або документальне підтвердження споживання природного газу.

Відповідно до абз. 11 п. 5 Глави 3 Розділу VI Кодексу ГРМ у разі незгоди споживача приєднуватися до умов договору розподілу природного газу споживач не має права використовувати природний газ із ГРМ та має подати до Оператора ГРМ письмову заяву про припинення розподілу природного газу на його об`єкт.

Згідно п. 9 Глави 6 Розділу VI Кодексу ГРМ припинення або обмеження розподілу (споживання) природного газу не звільняє споживача від зобов`язання оплати вартості послуг за договором розподілу природного газу, крім випадку розірвання цього договору або внесення змін до заяви-приєднання, що є додатком до договору розподілу природного газу, та вилучення об`єкта споживача. У цих випадках Оператор ГРМ коригує дані технічної потужності та вільної потужності для забезпечення нових приєднань (резерву потужності) на відповідній ГРП згідно з вимогами Розділу VII цього Кодексу.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 7 ЗУ «Про житлового-комунальні послуги» передбачено право споживача одержувати своєчасно та належної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством і умовами укладених договорів. Водночас, відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 7 такому праву прямо відповідає обов`язок споживача оплачувати належні житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановленими відповідними договорами. Отже, споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Водночас відсутність договору про їхнє надання, не може бути підставою для звільнення від оплати.

Відповідно до п.6 глави 4 розділу XI Кодексу ГРМ - побутовий споживач має право не частіше одного разу на три місяці звернутись до Оператора ГРМ із заявою про проведення звіряння фактично використаних об`ємів природного газу та сплачених коштів за послуги розподілу природного газу. Оператор ГРМ на письмове звернення побутового споживача, не пізніше п`ятнадцяти робочих днів з дня отримання такого звернення, зобов`язаний провести з таким споживачем звіряння фактично використаних об`єктом споживача об`ємів природного газу. За результатами звіряння підписується відповідний акт. У разі виявлення розбіжностей між даними акта звіряння та даними Оператора ГРМ по особовому рахунку такого споживача проводяться коригування відповідно до підписаного акта звіряння фактично використаних об`єктом споживача об`ємів природного газу.

Відповідно до п.4 Глави 4 Розділу IX Кодексу ГРМ - Оператор ГРМ має право здійснювати контрольні зняття показів лічильника природного газу споживача та зобов`язаний не рідше одного разу на шість місяців здійснювати контрольне зняття показань лічильника газу (з урахуванням встановленого строку для контрольного огляду вузла обліку) та формувати об`єм розподілу і споживання природного газу по об`єкту споживача за розрахунковий місяць, в якому було здійснено контрольне зняття показань лічильника газу, з урахуванням його фактичних показань.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що питання рахунків для оплати за послуги з розподілу природного газу, регулюється Постановою Кабінету Міністрів України від 20 жовтня 2021 року №1080, відповідно до якого Оператор ГРМ та його структурні підрозділи відкривають в уповноважених банках поточні рахунки із спеціальним режимом використання для зарахування коштів, які надходять як плата за послуги розподілу природного газу. Тому твердження позивача, що рахунки для сплати послуг з розподілу природного газу є звичайним розподільчим рахунком є необґрунтованими та не підтверджені належними доказами у справі.

Також суд не знайшов підстав щодо порушення прав позивача через незаконне втручання відповідача у права позивача мирно володіти майном (у тому числі грошовими коштами), а саме намагання відповідача пошкодити газові труби та незаконне вимагання грошових коштів, про визнання незаконності вимог ТОВ «Газорозподільні мережі України» в особі Чернігівської філії ТОВ «Газорозподільні мережі України» до ОСОБА_1 щодо надуманої заборгованості за розподіл газу в період з грудня 2023 року по травень 2025 року.

Вимоги позивача про заборону пред`являти вимоги шляхом надсилання листів з вимогами, здійснення дзвінків, надсилання смс, надсилання листів на електронну адресу щодо стягнення за розподіл стосовно ОСОБА_1 у відповідності до ст. 16 ЦК України, про заборону ТОВ «Газорозподільні мережі України» в особі Чернігівської філії ТОВ «Газорозподільні мережі України» проводити самовільне без рішення суду відключення газу за адресою позивача у примусово-шахрайський спосіб, заявлені на майбутнє та не узгоджуються із нормами законодавства, що регулює споживання природного газу, а тому у їх задоволенні суд також відмовив.

Суд першої інстанції за результатами розгляду даної справи суд не знайшов підстав для постановлення окремої ухвали суду.

Апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції, який узгоджується з матеріалами справи та приписами законодавства.

Доводи апеляційної скарги не спростовують правильність висновків суду першої інстанції, оскільки ґрунтуються на довільному тлумаченні правових норм.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 381-384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Чернігівського районного суду Чернігівської області від 03 липня 2026 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення.

Головуюча: Судді: