Постанова від 15 жовтня 2026 р. у справі №495/3735/26 — Одеський апеляційний суд

Номер провадження: 33/813/1968/26

Справа № 495/3735/26

Головуючий у першій інстанції Шевчук Ю. В.

Доповідач Киян Д. В.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.10.2026 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду кримінальних справ Кияна Д.В., за участю секретаря судового засідання – Бойко К.Р.,

розглянувши апеляційну скаргу особи, яка притягається до адміністративної відповідальності Петреску Дору-Іон на постанову судді Білгород-Дністровського районного суду Одеської області від 08.06.2026, якою:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 , директор ТОВ «АрселорМітталПекеджінг Україна»,

визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП,

встановив:

Зміст оскаржуваного судового рішення і встановлених обставин судом першої інстанції.

Постановою судді Білгород-Дністровського районного суду Одеської області від 08.06.2026 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 85 гривень.

Крім того, оскарженою постановою з ОСОБА_1 стягнуто на користь держави судовий збір у розмірі 665,60 грн.

Відповідно до оскарженої постанови, за результатами документальної позапланової невиїзної ТОВ «АрселорМітталПекеджінг Україна» встановлено порушення порядку ведення податкового обліку, що полягає у порушенні п.п. 39.4.2 п. 39.4. ст. 39 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ зі змінами та доповненнями, в частині надання недостовірної інформації в повідомленні про участь у міжнародній групі компаній за 2021 звітний рік, за що передбачена відповідальність ч. 1 ст. 163-1 КУпАП.

Вимоги наведені в апеляційній скарзі та узагальнення доводів особи яка її подала.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, разом з клопотанням, в якому просить поновити йому строк на оскарження постанови.

В обґрунтування причин пропуску зазначає, що йому не було відомо наявність судової справи, про дату та час судового засідання, про винесення постанови, оскільки він перебував у відрядженні за межами України. Зазначає, що про існування постанови йому стало відомо лише 24.09.2026.

В апеляційній скарзі просить скасувати постанову та провадження у справі закрити на підставі п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення.

Доводи обґрунтовує тим, що вказане адміністративне правопорушення не є триваючим та датою вчинення такого порушення слід вважати саме дату подання недостовірних відомостей, а не дату виявлення такого порушення.

Судовий розгляд в апеляційному суді проведено за відсутністю Петреску Дору-Іон, який будучи повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з`явився, клопотань про відкладення розгляду не подавав. Захисник Кушнір Р.О. подав до суду клопотання, в якому зазначає, що ОСОБА_1 не може з`явитися в судове засідання, на вимогах апеляційної скарги наполягає, просить апеляційну скаргу задовольнити.

Відповідно до ч.6 ст.294 КУпАП неявка в судове засідання особи, яка подала скаргу, інших осіб, які беруть участь у провадженні у справі про адміністративне правопорушення, не перешкоджає розгляду справи, крім випадків, коли є поважні причини неявки або в суду відсутня інформація про належне повідомлення цих осіб.

Суд вважає, що на стадії апеляційного перегляду оскарженого рішення, судом були створені всі можливі та необхідні умови для реалізації права учасників на доступ до правосуддя.

Вказане узгоджується з рішенням Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнов проти України», відповідно до якого в силу вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції.

При цьому, апеляційний суд враховує, що положеннями ч.2 ст.268 КУпАП не передбачена обов`язкова присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності при розгляді справи про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.

Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення та перевіривши доводи апеляційної скарги, суд дійшов таких висновків.

Мотиви суду апеляційної інстанції.

Що стосується клопотання Петреску Дору-Іон про поновлення строку на апеляційне оскарження, апеляційний суд зазначає наступне.

Згідно положень ч.2 ст.294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, або якщо відмовлено у його поновленні.

Зі змісту оскарженої постанови вбачається, що справа була розглянута без участі Петреску Дору-Іон

При цьому, матеріали справи не містять будь-яких відомостей про те, коли саме ОСОБА_1 отримав копію оскарженої постанови та ознайомився з її змістом. В апеляційній скарзі, сам Петреску Дору-Іон зазначає, що про існування постанови йому стало відомо лише 24.09.2026.

Враховуючи наведені обставини, з метою забезпечення особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, права на доступ до правосуддя, апеляційний суд вважає за необхідне поновити Петреску Дору-Іон строк на апеляційне оскарження.

Що стосується доводів апеляційної скарги про незаконність оскарженої постанови, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 7 ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.

Відповідно до вимог ч.ч. 1 та 2 ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Згідно ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Стаття 252 КУпАП передбачає, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до положень КУпАП, обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення.

За ч. 1 ст. 163-1 КУпАП відсутність податкового обліку, порушення керівниками та іншими посадовими особами підприємств, установ, організацій встановленого законом порядку ведення податкового обліку, у тому числі неподання або несвоєчасне подання аудиторських висновків, подання яких передбачено законами України, тягне за собою накладення штрафу у розмірі від п`яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Вказана норма є бланкетною, в якій є посилання на порядок ведення податкового обліку, визначений законом, яким є Податковий кодекс України.

Відповідно до п.п. 39.4.2 п. 39.4 ст. 39 Податкового кодексу України, платники податків, які у звітному році здійснювали контрольовані операції, зобов`язані подавати до 1 жовтня року, що настає за звітним, звіт про контрольовані операції. Платники податків, які є учасниками відповідної міжнародної групи компаній та у звітному році здійснювали контрольовані операції, зобов`язані подавати до 1 жовтня року, що настає за звітним, повідомлення про участь у міжнародній групі компаній.

Визнаючи винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП, суд вважав доведеним його вину, а саме протоколом про адміністративне правопорушення, актом про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «АрселорМітталПекеджінг Україна» та матеріалами адміністративної справи.

Висновок суду першої інстанції про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП, за обставин, встановлених в оскаржуваній постанові, в апеляційній скарзі не оспорюється, тому згідно з ч. 7 ст. 294 КУпАП судом апеляційної інстанції в цій частині судове рішення не переглядається.

Що стосується доводів апеляційної скарги стосовно закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу, то апеляційний суд зазначає наступне.

Пунктом 7 частини 1 статті 247 КУпАП визначено, що провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин - закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 38 КУпАП якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначені у частинах третій-шостій цієї статті.

Відповідно до п. 111.5. ст. 111 Податкового кодексу України триваюче правопорушення - безперервне невиконання норм цього Кодексу платником податків, який вчинив певні дії чи допустив бездіяльність і не вчиняв подальших дій для його усунення до моменту виявлення такого правопорушення контролюючим органом.

Тобто, триваючим адміністративним правопорушенням є порушення, пов`язані з довготривалим, безперервним невиконанням обов`язків, передбачених правовою нормою. Фактично триваючі правопорушення характеризуються тим, що особа, яка вчинила які-небудь встановлені дії або бездіяльність, і далі перебуває в стані безперервного продовження цих дій (бездіяльності). Ці дії безперервно порушують закон протягом якогось часу. Іноді такий стан триває протягом значного часу, і весь час винний безперервно скоює правопорушення у вигляді невиконання покладених на нього обов`язків.

Отже, визначальною ознакою триваючого правопорушення є безперервне невиконання встановленого законом обов`язку, яке продовжується в часі до моменту його усунення або виявлення контролюючим органом.

Натомість, як убачається зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення від 01.05.2026, особі ставиться за провину саме надання недостовірної інформації в повідомленні про участь у міжнародній групі компаній за 2021 звітний рік,

Таким чином, інкриміноване діяння полягає у вчиненні конкретної дії — поданні повідомлення з певним змістом, яка є завершеною в момент її вчинення.

В протоколі від 01.05.2026 в графі «Дата, час і місце вчинення поручення» зазначено – «Перевірка проводилась з 20.04.2026 по 24.04.2026, акт про результати документальної позапланової невиїзної перевірки від 01.05.2026 №19423/15-32-23-01/34611849».

Разом з тим, з розділу 3 акту №19423/15-32-23-01/34611849 від 01.05.2026 вбачається, що ТОВ «АрселорМітталПекеджінг Україна» до ДПС подано Повідомлення про участь у міжнародній групі компаній за 2021 рік (статус – звітне, реєстраційний №9434342846) від 28.09.2022.

Апеляційний суд зазначає, що в даному випадку виявлення контролюючим органом недостовірності відомостей під час перевірки, проведеної у квітні 2026 року, є моментом виявлення відповідних обставин, проте саме по собі не змінює моменту вчинення інкримінованого діяння та не надає йому ознак триваючого правопорушення.

За таких обставин апеляційний суд доходить висновку, що інкриміноване ОСОБА_1 діяння не є триваючим, у цьому разі стягнення може бути накладене не пізніш як через три місяці з дня його вчинення, а саме 28.09.2022 - дати подання повідомлення про участь у міжнародній групі компаній за 2021 звітний рік.

З урахуванням вищевикладеного, при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд належним чином не виконав вимоги ст. 38, 245, 247, 280 КУпАП, не встановив дату вчинення адміністративного правопорушення, не врахував вимоги ст. ст. 38, 247 КУпАП, тому безпідставно притягнув ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за межами строків, встановлених ч. 2 ст. 38 КУпАП.

Слід відзначити, що встановлення законодавцем строку давності притягнення до відповідальності є важливою гарантією прав особи, що випливає з принципу правової визначеності, який є елементом принципу верховенства права. У зв`язку з цим тлумачення положень частини другої ст. 38 КУпАП не може носити довільного характеру та розумітися суто формально.

Враховуючи, що на момент розгляду справи сплив тримісячний строк з моменту вчинення адміністративного правопорушення, протягом якого на особу може бути накладено адміністративне стягнення, на підставі п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження у справі підлягає закриттю.

Таким чином, апеляційна скарга підлягає задоволенню, постанова суду першої інстанції - скасуванню з прийняттям нової постанови про закриття провадження у справі у зв`язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення, передбачених ст. 38 КУпАП.

Керуючись статтями 7, 293, 294 КУпАП, апеляційний суд,

постановив:

Поновити особі, яка притягається до адміністративної відповідальності Петреску Дору-Іон строк на апеляційне оскарження постанови судді Білгород-Дністровського районного суду Одеської області від 08.06.2026.

Апеляційну скаргу особи, яка притягається до адміністративної відповідальності Петреску Дору-Іон – задовольнити.

Постанову судді Білгород-Дністровського районного суду Одеської області від 08.06.2026, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП – скасувати.

Прийняти нову постанову, якою провадження в справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 163-1 КУпАП відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , – закрити на підставі п.7 ч.1 ст.247 КУпАП у зв`язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення, передбачених ст.38 КУпАП, з підстав, викладених в мотивувальній частині постанови апеляційного суду.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Одеського апеляційного суду Д.В. Киян