Постанова від 12 жовтня 2026 р. у справі №522/22869/24 — Одеський апеляційний суд

Номер провадження: 22-ц/813/1930/26

Справа № 522/22869/24

Головуючий у першій інстанції Домусчі Л. В.

Доповідач Комлева О. С.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.10.2026 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі:

головуючого-судді Комлевої О.С.,

суддів: Присакара О.Я., Сегеди С.М.,

з участю секретаря судового засідання Громовенко А.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 , від імені якої діє адвокат Ксенофонтова Ганна Ігорівна на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 23 вересня 2025 року, ухваленого під головуванням судді Домусчі Л.В., повний текст рішення складено 09 жовтня 2025 року, у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Одеської міської ради про відшкодування матеріальної шкоди, -

в с т а н о в и в:

У грудні 2024 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до виконавчого комітету Одеської міської ради про відшкодування матеріальної шкоди у розмірі 153 374,92 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначала, що 08.06.2024 року в м. Одесу по вул. Градоначальніцькій, 8 в напрямку вул. Балківська, рухався автомобіль «Peugeot307, д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_2 , на який впала гілка, пошкодивши дах автомобіля, лобове скло, заднє крило, передній бампер, ручку задньої двері та інші деталі автомобіля, який належить ОСОБА_1 . На місце викликано поліцію для фіксації факту події. Відповідно до довідки з гідрометеорологічного центру Чорного та Азовського морів від 05.08.2024 року № 99/4-1-489/9914-10 про погодні умови 08.06.2024 року в м. Одесі: видимість 10 км., хмарно, дощ: 11-40 годин-13:10 годин, кількість опадів: 0,5 мм., вітер: південний захід, 2 м/с, пориви 7 м/с, вологість повітря: 71%, атмосферний тиск: 1 014,5 гПа. Внаслідок події (падіння гілки), яка відбулась 08.06.2024 року завдана матеріальна шкода. Згідно Висновку експерта № 179-24 експертного транспортно-товарознавчого дослідження колісного транспортного засобу «Peugeot307», д.н.з. НОМЕР_1 від 04.10.2024 року, вартість матеріального збитку автомобіля, пошкодженого внаслідок події, яка відбулась 08.06.2024 року становить 208 698 грн., ринкова вартість зазначеного автомобіля з урахуванням аварійних пошкоджень становить 60 323,08 грн. Позивач вважає свій транспортний засіб знищеним.

З огляду на викладене, просила відшкодувати різницю у розмірі 148 374,92 грн. та вартість експертного дослідження у розмірі 5 000 грн.

Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 23.09.2025 року позовні вимоги ОСОБА_1 залишено без задоволення.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 , від імені якої діє адвокат Ксенофонтова Г.І., звернулася до суду із апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначала, що відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно тощо вбачається, що власником майна, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 є Територіальна громада м. Одеси в особі Одеської міської ради. При цьому, скаржником зауважується, що відповідач не надав суду документи, які підтверджували б факт передачі зелених насаджень на баланс будь-якої організації, підприємству чи ЖКС, а також не надано підтвердження щодо передачі у право користування чи дострокову оренду земельної ділянки за вказаною адресою.

Скаржником також зазначається щодо відсутності в матеріалах справи підтверджень і доказів передачі земельної ділянки КП «ЖКС «Порто-Франкіський», а тому висновки суду є помилковими та обов`язок по відшкодуванню шкоди заподіяної позивача має бути покладений саме на виконавчий комітет Одеської міської ради.

У відзиві на апеляційну скаргу, представник виконавчого комітету Одеської міської ради - Соболь Я.О. зазначала, що будь-яких посилань скаржника на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, що є підставою для скасування оскаржуваного рішення в апеляційні скарзі не наводиться. Апеляційна скарга зводиться виключно до цитування змісту позовної заяви та наведення доводів, які буди предметом розгляду в суді першої інстанції, за результатами якого судом зроблено відповідний правовий висновок, викладений в оскаржуваному рішенні.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення адвоката Хажинського Р.М., який діє в інтересах ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , представника виконавчого комітету Одеської міської ради, перевіривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, за наступних підстав.

Згідно ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

У відповідності до ст. 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Статтею 81 ЦПК України, передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджується, що 08.06.2024 року на автомобіль «Peugeot 307», д.н.з. НОМЕР_1 , що рухався вздовж дороги за адресою: м. Одеса, вул. Градоначальницька, 8 впала гілка з дерева, завдавши йому значних механічних пошкоджень: деформовано, розрив решітки переднього бампера; деформовано, складки, заломи капоту; деформовано, обрив кріплень передніх фар; деформовано, розриви переднього правого крила; розбито скло вітрового вікна; розбито зовнішню ручку задньої правої двері; деформовано, складки, заломи панелі даху, підсилювач панелі даху, правий молдинг даху; деформовано, розлом корпусу ліхтаря заднього правого; деформовано, складки, заломи крила заднього правого; деформовано, складки обшивки панелі даху; глибокі подряпини крила переднього лівого, кришки правого дзеркала заднього виду, передніх лівої та правої стойок кузова «А»; деформовано бампер передній, двері задні праві, кришка багажника.

Власником вказаного транспортного засобу є позивачка ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 (а.с. 11 т. 1).

Під час падіння гілки за кермом автомобіля перебував ОСОБА_2 - чоловік позивачки.

За фактом падіння гілки, 08.06.2024 року водій звернувся з викликом до поліції. Відповідно до рапорту поліцейського взводу 1 роти 3 батальйону 2 полку УПП в Одеській області ДПП старшого лейтенанта поліції Бондарука В.С. 08.06.2024 року о 11 год. 50 хв. на службовий планшет ним було отримано виклик «ДТП без травмування» за адресою: АДРЕСА_2 . Прибувши на місце виклику, виявлено два ТЗ на які впало дерево. Один з ТЗ - «Peugeot 307», д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_2 , який рухався по вулиці Градоначальницькій від вул. Старопортофранківській в бік узвозу Степана Олійника та на його авто впало дерево за адресою: м. Одеса, вул. Градоначальницька, 8. ТЗ отримало механічні пошкодження, що призвело до матеріальних збитків. Були відібранні пояснення, складено Акт обстеження ділянки вулично-шляхової мережі та схемі місця ДТП.

Згідно Висновку експерта № 179-24 від 04.10.2024 року експертного транспортно-товарознавчого дослідження колісного транспортного засобу «Peugeot 307», д.н.з. НОМЕР_1 , складеного судовим експертом ФОП ОСОБА_4 на підставі заяви ОСОБА_1 від 20.09.2024 року, (а.с. 30-69 т. 1) встановлено наступне:

- вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля Peugeot 307, реєстраційний номер НОМЕР_1 , пошкодженого внаслідок події, яка відбулася 08.06.2024 року, визначається рівною 208 698 грн.;

- ринкова вартість автомобіля Peugeot 307, реєстраційний номер НОМЕР_1 , з урахуванням аварійних пошкоджень, внаслідок події, яка відбулася 08.06.2024 року, визначається рівною 60 323,08 грн.

Отже, вказаним висновком встановлено факт завдання механічних пошкоджень автомобілю позивачки внаслідок падіння гілки та розмір завданої шкоди.

Звертаючись до суду з позовом ОСОБА_1 посилалася на те, що відповідно до висновку судового експерта автомобіль «Peugeot 307», д.н.з. НОМЕР_1 , вважається фізично знищеним.

Зазначений висновок та факт знищення сторонами не оспорювався.

Залишаючи позов ОСОБА_1 без задоволення, суд першої інстанції виходив із того, що позов пред`явлений до неналежного відповідача.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду, за наступних підстав.

Згідно з вимогами ст.ст. 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес в один із способів, визначених ч. 1 ст. 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 1 та п. 1 ч. 2 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є, зокрема, втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Зобов`язання про відшкодування шкоди - це правовідношення, в силу якого одна сторона (потерпілий) має право вимагати відшкодування завданої шкоди, а інша сторона (боржник) зобов`язана відшкодувати завдану шкоду в повному розмірі.

Майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала (ч. 1 ст. 1166 ЦК України).

Юридичною підставою відповідальності, яка виникає внаслідок заподіяння шкоди (глава 82 ЦК України) є склад цивільного правопорушення, його 4 елементи: шкода, протиправна поведінка, причинний зв`язок між шкодою і протиправною поведінкою, вина.

У разі встановлення конкретної особи, яка завдала шкоду, відбувається розподіл тягаря доказування: позивач повинен довести наявність шкоди та причинний зв`язок, відповідач доводить відсутність протиправності та вину.

Відповідно до ч. 1 ст. 1173 ЦК України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.

Статті 1173, 1174 ЦК України є спеціальними нормами і передбачають певні особливості, характерні для розгляду справ про деліктну відповідальність органів державної влади та посадових осіб, які відмінні від загальних правил деліктної відповідальності. Зокрема, цими правовими нормами передбачено, що для застосування відповідальності посадових осіб та органів державної влади наявність їх вини не є обов`язковою. Втім, цими нормами не заперечується обов`язковість наявності інших елементів складу цивільного правопорушення, які є обов`язковими для доказування у спорах про стягнення збитків. Необхідною підставою для притягнення органу державної влади чи органу місцевого самоврядування до відповідальності у вигляді стягнення шкоди є наявність трьох умов: неправомірні дії цього органу, наявність шкоди та причинний зв`язок між неправомірними діями і заподіяною шкодою, і довести наявність цих умов має позивач, який звернувся з позовом про стягнення шкоди на підставі статті 1173 ЦК України.

Неправомірною можна вважати будь-яку поведінку, внаслідок якої завдано шкоду, якщо заподіювач шкоди не був уповноважений на такі дії. Незаконними діями органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування є дії, які суперечать приписам законів та інших нормативних актів або здійснені поза межами компетенції зазначених органів. Незаконність рішення, дії чи бездіяльності заподіювача шкоди повинна бути доведена.

Під шкодою слід розуміти втрату або пошкодження майна потерпілого та (або) позбавлення його особистого нематеріального права (життя, здоров`я тощо).

Причинний зв`язок між протиправною поведінкою та шкодою є обов`язковою умовою відповідальності та виражається в тому, що шкода має бути об`єктивним наслідком поведінки заподіювача шкоди.

У випадку заподіяння майну особи шкоди внаслідок бездіяльності балансоутримувача, яка проявляється у незабезпеченні належного стану та догляду за утриманням об`єктів благоустрою, до яких відносяться зелені насадження, балансоутримувач зобов`язується відшкодувати таку шкоду.

Поняття благоустрою населених пунктів визначене ч. 1 ст. 1 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» (далі - Закон № 2807-IV), відповідно до положень якого це комплекс робіт з інженерного захисту, розчищення, осушення та озеленення території, а також соціально-економічних, організаційно-правових та екологічних заходів з покращання мікроклімату, санітарного очищення, зниження рівня шуму та інше, що здійснюються на території населеного пункту з метою її раціонального використання, належного утримання та охорони, створення умов щодо захисту і відновлення сприятливого для життєдіяльності людини довкілля.

До повноважень сільських, селищних і міських рад у сфері благоустрою населених пунктів належить здійснення самоврядного контролю за станом благоустрою та утриманням територій населених пунктів, інженерних споруд та об`єктів, підприємств, установ та організацій, майданчиків для паркування транспортних засобів (у тому числі щодо оплати послуг з користування майданчиками для платного паркування транспортних засобів), озелененням таких територій, охороною зелених насаджень, водних об`єктів тощо (п. 5 ч. 2 ст. 10 Закону № 2807-IV).

Пунктом 7 ч. 1 ст. 17 Закону № 2807-IV визначено, що громадяни у сфері благоустрою населених пунктів мають право звертатись до суду з позовом про відшкодування шкоди, заподіяної майну чи здоров`ю громадян унаслідок дій чи бездіяльності балансоутримувачів об`єктів благоустрою.

За ч.ч. 1, 2 ст. 20 Закону № 2807-IV організацію благоустрою населених пунктів забезпечують місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування відповідно до повноважень, установлених законом. Благоустрій здійснюється в обов`язковому порядку на всій території населеного пункту (села, селища, міста).

Статтею 21 Закону № 2807-IV визначено, що зокрема елементами (частинами) об`єктів благоустрою є зелені насадження (у тому числі снігозахисні та протиерозійні) уздовж вулиць і доріг, в парках, скверах, на алеях, бульварах, в садах, інших об`єктах благоустрою загального користування, санітарно-захисних зонах, на прибудинкових територіях.

Відповідно до ч. 5 ст. 24 Закону № 2807-IV посадові особи підприємств, установ, організацій несуть відповідальність за невиконання заходів з благоустрою, а також за дії чи бездіяльність, що призвели до завдання шкоди майну та/або здоров`ю громадян, на власних та закріплених за підприємствами, установами, організаціями територіях відповідно до закону.

Згідно ст. 25 Закону № 2807-IV утримання та благоустрій прибудинкової території багатоквартирного житлового будинку, належних до нього будівель, споруд проводиться балансоутримувачем цього будинку або підприємством, установою, організацією, з якими балансоутримувачем укладено відповідний договір на утримання та благоустрій прибудинкової території.

Так, ст. 25 та ст. 28 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» передбачено, що утримання та благоустрій прибудинкової території багатоквартирного житлового будинку, належних до нього будівель, споруд проводиться балансоутримувачем цього будинку або підприємством, установою, організацією, з якими балансоутримувачем укладено відповідний договір про утримання та благоустрій прибудинкової території. Правила утримання зелених насаджень міст та інших населених пунктів затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства, за погодженням із заінтересованими центральними органами виконавчої влади.

Частиною 4 ст. 28 Закону № 2807-IV визначено, що негайне видалення пошкоджених дерев або кущів (їх частин) може здійснюватися підприємствами, установами, організаціями або громадянами в разі, якщо стан таких пошкоджених зелених насаджень загрожує життю, здоров`ю громадян, а також майну громадян та/або юридичних осіб.

Утримання зелених насаджень у населених пунктах здійснюється у відповідності з Правилами утримання зелених насаджень у населених пунктах України (надалі - «Правила»), затвердженими Наказом міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України за № 105 від 10.04.2006 року.

Відповідно до п. 2.1 Правил утримання зелених насаджень у населених пунктах України, зелені насадження – деревна, чагарникова, квіткова та трав`яна рослинність природного і штучного походження на визначеній території населеного пункту.

Відповідно до п. 3.1. Правил до об`єктів благоустрою у сфері зеленого господарства населених пунктів, зокрема, належать зелені насадження прибудинкової території.

У п. 3.2 Правил утримання зелених насаджень у населених пунктах України передбачено, що елементами благоустрою є: покриття доріжок відповідно до норм стандартів; зелені насадження (у тому числі снігозахисні, протиерозійні) уздовж вулиць і доріг, у парках, скверах і алеях, бульварах, садах, інших об`єктах благоустрою загального користування, санітарно-захисних зонах, на прибудинкових територіях; будівлі та споруди системи збирання і вивезення відходів; засоби та обладнання зовнішнього освітлення та зовнішньої реклами; комплекси та об`єкти монументального мистецтва; обладнання дитячих, спортивних та інших майданчиків; малі архітектурні форми; інші елементи благоустрою. Тобто дерево є елементом благоустрою.

Правилами визначено, що балансоутримувач - спеціально вповноважені на конкурсних засадах державними чи місцевими органами влади підприємства, організації, які відповідають за утримання та збереження зелених насаджень на підпорядкованих територіях зеленого господарства.

Відповідно до п. 5.5. Правил утримання зелених насаджень у населених пунктах України, відповідальними за збереження зелених насаджень і належний догляд за ними є: на об`єктах благоустрою державної чи комунальної власності - балансоутримувачі цих об`єктів; на територіях установ, підприємств, організацій та прилеглих територіях - установи, організації, підприємства; на територіях земельних ділянок, які відведені під будівництво, - забудовники чи власники цих територій; на безхазяйних територіях, пустирях - місцеві органи самоврядування; на приватних садибах і прилеглих ділянках - їх власники або користувачі.

Згідно п.п. 10, 11 п. 7.2 Правил благоустрою території міста Одеси, на територіях, які належить прибирати, необхідно проводити весь комплекс робіт, спрямований на наведення та постійне підтримання чистоти і порядку, збереження зелених насаджень, а саме: регулярно знищувати бур`яни, скошувати траву заввишки більше 10 см, видаляти сухостійні дерева та чагарники, видаляти сухе та поламане гілля та забезпечувати їх вивезення. Видалення сухостійних дерев та чагарників провадиться на підставі рішення Компетентного органу; проводити заходи, що забезпечують збереження насаджень, квітників, газонів, а також заходи по боротьбі зі шкідниками та хворобами зелених насаджень шляхом укладання відповідних договорів із спеціалізованими підприємствами.

Розділом 9 Правил утримання зелених насаджень у населених пунктах України встановлено, що виробничий процес утримання об`єктів зеленого господарства включає: догляд за деревами і чагарниками, живоплотами, виткими рослинами, квітниками, газонами, садовими доріжками та майданчиками, малими архітектурними формами; захист зелених насаджень від шкідників і хвороб, садіння квітів, створення газонів, видаленням окремих дерев, садіння окремих дерев, видалення аварійних дерев, санітарне очищення території об`єкта благоустрою.

Пунктом 9.1.11.3 Правил передбачено, що під час проведення щорічних обстежень зелених насаджень потрібно виявляти аварійні дерева.

Відповідно до розділу 12 Правил, з метою контролю за станом міських зелених насаджень здійснюються їх загальні, часткові та позачергові огляди. Загальні огляди проводяться двічі на рік навесні та восени. При загальному огляді обстежують усі елементи об`єктів благоустрою, а при частковому лише окремі елементи. Позачергові огляди проводять після злив, ураганів, сильних вітрів, снігопадів, паводків тощо. Огляд проводять: балансоутримувач об`єкта, власник чи користувач земельної ділянки, а за даними обстежень складають відповідні акти.

Таким чином, відповідальними за збереження зелених насаджень, належний догляд за ними на об`єктах благоустрою державної чи комунальної власності є балансоутримувачі зелених насаджень, уповноважені органами місцевого самоврядування підприємства, які відповідають за утримання та збереження зелених насаджень.

Сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами (ч. 1 ст. 10 Закону України «Про місцеве самоврядування»).

За приписами ч.ч. 1, 2 ст. 11 Закону України «Про місцеве самоврядування» виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад є їх виконавчі комітети, відділи, управління та інші створювані радами виконавчі органи. Виконавчі органи сільських, селищних, міських, районних у містах рад є підконтрольними і підзвітними відповідним радам, а з питань здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади - також підконтрольними відповідним органам виконавчої влади.

До відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать організація благоустрою населених пунктів, залучення на договірних засадах з цією метою коштів, трудових і матеріально-технічних ресурсів підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності, а також населення; здійснення контролю за станом благоустрою населених пунктів, організації озеленення, охорони зелених насаджень і водойм, створення місць відпочинку громадян (п.п 7 п. «а» ч.1 ст. 30 Закону України «Про місцеве самоврядування»).

Правилами благоустрою території міста Одеси, затверджених рішенням Одеської міської ради від 23.12.2011 року № 1631-VI, встановлено, що прибудинкова територія – територія навколо багатоквартирного будинку, визначена актом на право власності чи користування земельною ділянкою і призначена для обслуговування багатоквартирного будинку; утримання будинків і прибудинкових територій – діяльність, спрямована на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи із забезпечення експлуатації та/або ремонту жилих та нежилих приміщень, будинків і споруд, комплексів будинків і споруд, а також утримання прилеглої до них (прибудинкової) території відповідно до вимог нормативів, норм, стандартів, порядків і правил згідно із законодавством.

Згідно п. 3.1.3. Правил, до об`єктів благоустрою населених пунктів належать:

1) території загального користування:

- парки (гідропарки, лугопарки, лісопарки, парки культури та відпочинку; парки-пам`ятки садово-паркового мистецтва, спортивні, дитячі, історичні, національні, меморіальні та інші), рекреаційні зони, сади, сквери та майданчики;

- пам`ятки культурної та історичної спадщини;

- майдани, площі, бульвари, проспекти;

- вулиці, дороги, провулки, узвози, проїзди, пішохідні та велосипедні доріжки;

- пляжі;

- кладовища;

- території для експлуатації фонтанів, бюветних комплексів та гідротехнічних комплексів ставків;

- інші території загального користування;

2) прибудинкові території.

Елементами благоустрою є також зелені насадження (п. 3.1.6 Правил).

Згідно п. 3.1.8. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах повноважень визначають відповідно до закону балансоутримувачів об`єктів благоустрою державної та комунальної форм власності.

Згідно п. 3.2.9. передбачено Порядок здійснення благоустрою та утримання прибудинкової території, територій житлової та громадської забудови.

Благоустрій території житлової та громадської забудови здійснюється з урахуванням вимог використання цієї території відповідно до Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства України від 17.05.2005 року № 76, затвердженої містобудівної документації, регіональних і місцевих правил забудови, цих Правил, а також установлених державних стандартів, норм і правил.

Утримання в належному стані та благоустрій прибудинкової території багатоквартирного жилого будинку, належних до нього будівель, споруд проводиться балансоутримувачем цього будинку або підприємством, установою, організацією, з якими балансоутримувачем укладено відповідний договір на утримання та благоустрій прибудинкової території.

Межі та режим використання закріпленої за підприємствами, установами, організаціями, фізичними особами-підприємцями території визначають районні адміністрації Одеської міської ради.

Посадові особи підприємств, установ, організацій, фізичні особи-підприємці несуть відповідальність за невиконання заходів з благоустрою, а також за дії чи бездіяльність, що призвели до завдання шкоди майну та/або здоров`ю громадян на власних та закріплених за ними територіях, відповідно до КУпАП.

Підпунктами 1, 2 п. 4.14. Правил благоустрою території міста Одеси, передбачено, що відповідальність за збереження зелених насаджень, догляд за ними, видалення сухостійних, пошкоджених хворобами та шкідниками зелених насаджень на вулицях перед будівлями до проїжджої частини, всередині квартальних насаджень та насаджень районів міста покладається на балансоутримувачів, власників, користувачів жилих, громадських, промислових будівель та споруд, а також на балансоутримувачів, власників, користувачів будівель підприємств побуту, торгівлі, закладів освіти, охорони здоров`я, розташованих на території житлової забудови, а на територіях підприємств, а також прилеглих до них ділянках і санітарно-захисних зонах на дані підприємства.

Згідно відповіді Департаменту міського господарства Одеської міської ради № 01-59/1369 від 07.08.2024 року та № 01-58/1202 від 19.08.2024 року, зелені насадження за адресою: АДРЕСА_1 у переліку зелених насаджень, що знаходяться на утриманні КП «Міськзелентрест» відсутні (а.с. 22, 27-28 т. 1).

Згідно відповіді КП «Міськзелентрест» Одеської міської ради № 1839 від 14.08.2024 року, зелені насадження, розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , не знаходяться на балансі та не утримуються КП «Міськзелентрест» (а.с. 21 т. 1).

Згідно відповіді КП «ЖКС «Порто-Франківський» від 05.08.2024 року № 1157/11утримання зелених насаджень не відноситься до видів послуг на управління багатоквартирними будинками і прибудинковими територіями, надання яких в свою чергу покладені на КП «ЖКС «Порто-Франківський» (а.с. 23-26 т. 1).

Відповідно до Інформації Гідрометеорологічного центру Чорного та Азовського морів № 9914-1-489/9914-10 від 05.08.2024 року щодо погодних умов в період часу з 11:00 годин до 12:00 годин 08.06.2024 року в м. Одеса за даними спостережень гідрометеорологічної станції Одеса-порт, Одеський морський торговельний порт: хмарно; видимість 10 км.; дощ: 11:40 год.-13:10 год.; кількість опадів: 0,5 мм.; вітер: південний захід, 2 м/с, пориви 7 м/с; вологість повітря: 71%; атмосферний тиск: 1014,5 гПа (а.с. 29 т. 1).

Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 382386216 від 11.06.2024 року нежитлові приміщення першого поверху та підвалу (загальна площа 506,6 кв.м. та 305,1 кв.м.) у будинку АДРЕСА_1 знаходиться у власності Територіальної громади міста Одеси в особі Одеської міської ради (а.с. 111-113 т. 1).

Судом вірно зазначено, що Виконавчий комітет Одеської міської ради не є власником будинку АДРЕСА_1 .

При цьому, багаторічні насадження не можуть розглядатись як окремий об`єкт права власності без земельної ділянки, на якій вони знаходяться, оскільки є складовою частиною земельної ділянки.

З рішення Виконавчого комітету Одеської міської ради від 29.07.2008 р. № 924 «Про визначення площ прибудинкових територій багатоквартирних житлових будинків, прибирання яких здійснюється двірниками комунальних підприємств житлово-комунальних сервісів м. Одеси» з витягом з додатку № 3 стосовно адреси: АДРЕСА_1 , вбачається, що натуральний показник прибиральної території за цією адресою становить 1 638,6 кв.м. (асфальт вулиці, газон вулиці, асфальт двору), а також рішення Виконавчого комітету Одеської міської ради від 28.10.2008 р. № 1212 «Про внесення змін до рішень Виконавчого комітету Одеської міської ради від 29.07.2008 р. № 924 «Про визначення площ прибудинкових територій багатоквартирних житлових будинків, прибирання яких здійснюється двірниками комунальних підприємств житлово-комунальних сервісів м. Одеси» та від 21.08.2008 р. № 970 «Про заходи щодо введення адресної муніципальної допомоги мешканцям міста на оплату житлово-комунальних послуг та установлення тарифів на послуги з утримання будинків та прибудинкових територій» з витягом з додатку стосовно адреси: АДРЕСА_1 , вбачається, що натуральний показник прибиральної території багатоквартирного будинку за цією адресою становить 727,5 кв.м. (асфальт вулиці, газон вулиці, асфальт двору (а.с. 167-174 т. 1).

Відповідно до Акту від 01.10.2021 року, затвердженого головою Приморської районної адміністрації ОМР вбачається, що комісія з працівників КП «ЖКС «Порто-Франківський» провела переобмір прибудинкової території багатоквартирного будинку за адресою: АДРЕСА_1 , площа якої становить 1229,75 кв.м. (а.с. 141 т. 1), також надана схема прибудинкової території багатоквартирного будинку за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 142 т. 1).

Судом встановлено, що КП «ЖКС «Порто-Франківський» з 01.04.2019 року надає послуги з управління будинком за адресою: АДРЕСА_1 на підставі Договору № 02/164 про надання послуг з управління багатоквартирним будинком (а.с. 130-134 т. 1) та протоколу зборів співвласників багатоквартирного будинку від 27.07.2018 року за місцезнаходженням АДРЕСА_1 (а.с. 143-146 т. 1).

Згідно ч. 1 ст. 18 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», управління багатоквартирним будинком управителем здійснюється на підставі договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком, що укладається згідно з типовим договором.

Згідно п. 1.2. Договору послуга з управління полягає у забезпеченні управителем належних умов проживання і задоволення господарсько-побутових потреб мешканців будинку шляхом утримання і ремонту спільного майна будинку та його прибудинкової території.

Згідно п. 2.4. Договору Управитель зобов`язаний забезпечувати належне утримання спільного майна багатоквартирним будинку та прибудинкової території відповідно до нормативних вимог і цього договору, від власного імені укладати з підрядниками необхідні договори про виконання окремих робіт та послуг.

Департаментом з благоустрою міста Одеської міської ради на підставі п. 1, ч. 3 ст. 40 Закону України «Про благоустрій населених пунктів», ініційовано та проведено перевірку території на предмет дотримання суб`єктами господарювання та громадянами міста чинного законодавства у сфері благоустрою та Правил благоустрою за адресою: АДРЕСА_1 .

За результатами перевірки складений Акт комісійного обстеження Департаментом з благоустрою міста від 11.02.2025 року, за участю представників Департаменту з благоустрою міста, Приморської районної адміністрації Одеської міської ради, КП «ЖКС «Порто-Франківський», КП «Міськзелентрест», яким у ході комісійного обстеження 11.02.2025 року о 11:00 год., за адресою: АДРЕСА_3 зафіксовано зелене насадження породи – гледичія, гілка якого внаслідок падіння пошкодила транспортний засіб – 08.06.2024 року. Відповідно до інформації Юридичного департаменту Одеської міської ради зазначеному у зверненні від 31.01.2025 року вбачається, що зелене насадження, гілка якого пошкодила транспортний засіб, знаходиться вздовж вулиці Тараса Кузьміна, навпроти будинку № 8. За інформацією представника КП «ЖКС «Порто-Франківський» комунальне підприємство здійснює комплекс робіт з прибирання та утримання в належному санітарному стані території за адресою: АДРЕСА_3 відповідно до схеми прибудинкової території багатоквартирного будинку, за адресою: АДРЕСА_3 . За інформацією Приморської районної адміністрації ОМР не приймалось розпорядження щодо закріплення території за вказаною адресою. Територія прибрана та знаходиться в задовільному санітарному стані, також додано фото (а.с. 137-140 т. 1).

Колегія суддів погоджується з висновком суду про те, що відповідальними за збереження зелених насаджень, належний догляд за ними на об`єктах благоустрою державної чи комунальної власності є балансоутримувачі зелених насаджень, уповноважені органами місцевого самоврядування підприємства, які відповідають за утримання та збереження зелених насаджень, а тому відшкодування шкоди, завданої пошкодженням автомобіля позивача внаслідок падіння дерева повинно здійснюватися особою у власності або на балансі якої перебуває будинок, та який також відповідає за обслуговування прибудинкової території, на якій розташоване дерево, гілка якого впала та пошкодила автомобіль.

Відповідно до схеми прибудинкової території багатоквартирного будинку, Договору № 02/164 про надання послуг з управління багатоквартирним будинком, Акту комісійного обстеження від 11.02.2025 року, вбачається що дерево, гілка з якого впала на автомобіль позивачки та його пошкодила, знаходиться на прибудинковій території будинку АДРЕСА_3 , яка обслуговується КП «ЖКС «Порто-Франківський».

Згідно з положеннями цивільного процесуального законодавства відповідач - це особа, яка має безпосередній зв`язок зі спірними матеріальними правовідносинами та, на думку позивача, порушила, не визнала або оспорила його права, свободи чи інтереси і тому притягується до участі у цивільній справі для відповіді за пред`явленими вимогами.

Визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи.

Неналежний відповідач - це особа, притягнута позивачем як відповідач, стосовно якої встановлено, що вона не повинна відповідати за пред`явленим позовом за наявності даних про те, що обов`язок виконати вимоги позивача лежить на іншій особі - належному відповідачеві.

За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача.

Враховуючи, що дерево, яке впало на належний позивачці автомобіль, було розташовано на прибудинковій території будинку, управителем якого є КП «ЖКС «Порто-Франківський», суд дійшов правильного висновку, що позов пред`явлений до неналежного відповідача.

На підставі вищевикладеного, суд встановивши фактичні обставини у справі, від яких залежить правильне вирішення спору, вірно застосувавши норми матеріального права, оцінивши докази у справі, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному їх дослідженні, дійшов обґрунтованого висновку про залишення позову без задоволення, оскільки позов пред`явлений до неналежного відповідача.

Висновки суду відповідають вимогам закону, на які посилався суд під час розгляду справи і фактичним обставинам по справі, а також підтверджується зібраними по справі доказами.

З вказаними висновками суду першої інстанції погоджується колегія суддів апеляційної інстанції.

При цьому, суд першої інстанції при застосуванні норм права до вказаних правовідносин вірно врахував висновки щодо застосування норм матеріального права, викладених у постановах Верховного Суду.

Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 , від імені якої діє адвокат Ксенофонтова Г.І. про те, що відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно тощо вбачається, що власником майна, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 є Територіальна громада м. Одеси в особі Одеської міської ради та, що відповідач не надав суду документи, які підтверджували б факт передачі зелених насаджень на баланс будь-якої організації, підприємству чи ЖКС, а також не надано підтвердження щодо передачі у право користування чи дострокову оренду земельної ділянки за вказаною адресою, а тому обов`язок по відшкодуванню шкоди заподіяної позивача має бути покладений саме на виконавчий комітет Одеської міської ради, колегія суддів залишає без задоволення, оскільки зі встановлених обставин справи, у відповідності до наявних в матеріалах справи доказів вбачається, що прибудинкова територія будинку АДРЕСА_3 обслуговується саме КП «ЖКС «Порто-Франківський», а тому у відповідача відсутній обов`язок відповідати за пред`явленими позовними вимогами.

Також колегія суддів звертає увагу, що суд залишаючи позов без задоволення, роз`яснив позивачці її право на звернення до суду до належного відповідача, а саме до належної особи, на території якої було розташовано дерево, гілка з якого впала на автомобіль позивачки.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив правову природу заявлених вимог, в достатньому обсязі визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального та процесуального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідив наявні у справі докази і надав їм належну оцінку в силу вимог статей 12, 13, 81, 89 ЦПК України, правильно встановив обставини справи, в результаті чого ухвалив законне й обґрунтоване рішення, яке відповідає вимогам статей 263, 264 ЦПК України, підстави для його скасування з мотивів, які викладені в апеляційній скарзі, відсутні.

Також колегія суддів вважає, що вказані доводи апеляційної скарги зводяться до переоцінки доказів та незгоди апелянта із висновками суду першої інстанції щодо встановлених обставин справи, ці доводи були предметом перевірки суду першої інстанції, який дав їм повну, всебічну та об`єктивну оцінку у своєму рішенні, проте повноваження суду апеляційної інстанції стосовно перегляду мають реалізовуватись для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду (пункт 42 рішення у справі «Пономарьов проти України» (Заява № 3236/03).

Крім того, зазначені доводи не вказують на порушення судом норм матеріального та процесуального права та на незаконність судового рішення, і не є визначальними при ухваленні рішення.

Інші доводи апеляційної скарги також не є суттєвими, та такими, що не підлягають задоволенню.

Згідно з ч. 2 ст. 77 ЦПК України, предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 2 ст. 43 ЦПК України обов`язок надання усіх наявних доказів до початку розгляду справи по суті покладається саме на осіб, які беруть участь у справі.

За вимогами ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи.

Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Одночасно, апеляційний суд звертає увагу на те, що за положеннями ч.ч. 1-4 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

За правилами ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч. 1 ст. 77 ЦПК України), а доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч. 6 ст. 81 ЦПК України).

Належність доказів - правова категорія, яка свідчить про взаємозв`язок доказів з обставинами, що підлягають встановленню, як для вирішення всієї справи, так і для здійснення окремих процесуальних дій.

Правила допустимості доказів визначають легітимну можливість конкретного доказу підтверджувати певну обставину в справі. Правила допустимості доказів встановлені з метою об`єктивності та добросовісності у підтвердженні доказами обставин у справі, виходячи з того, що нелегітимні засоби не можуть використовуватися для досягнення легітимної мети, а також враховуючи те, що правосудність судового рішення, яке було ухвалене з урахуванням нелегітимного доказу, завжди буде під сумнівом.

Допустимість доказів є важливою ознакою доказів, що характеризує їх форму та означає, що обставини справи, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами.

Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

За ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Нових доказів на підтвердження доводів апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції надано не було.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Суд апеляційної інстанції враховує положення практики Європейського Суду з прав людини про те, що право на обґрунтоване рішення не вимагає детальної відповіді судового рішення на всі доводи, висловлені сторонами. Крім того, воно дозволяє вищим судам просто підтверджувати мотиви, надані нижчими судами, не повторюючи їх (справа «Гірвісаарі проти Фінляндії», п. 32).

Пункт 1ст. 6 Конвенції не вимагає більш детальної аргументації від апеляційного суду, якщо він лише застосовує положення для відхилення апеляції відповідно до норм закону як такої, що не має шансів на успіх, без подальших пояснень (Burgandothers v. France (Бюрг та інші проти Франції), (dec.); Gorou v. Greece (no. 2) (Гору проти Греції №2) [ВП], § 41).

Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів розглянувши справу в межах позовних вимог та доводів апеляційної скарги на момент винесення судового рішення, вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального та процесуального права при вирішенні справи не допустив, рішення суду відповідає фактичним обставинам справи, а наведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують.

За таких обставин, доводи апеляційної скарги є безпідставними, всі доводи були розглянуті судом першої інстанції при розгляді справи, та їм була надана відповідна правові оцінка, а тому суд апеляційної інстанції прийшов до висновку про те, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, підстав для ухвалення нового рішення - не має.

Судова колегія, розглянувши справу дійшла висновку, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, в зв`язку з чим апеляційний суд залишає без задоволення апеляційну скаргу і залишає рішення без змін.

Керуючись ст.ст. 368, 374, 375, 381-384, 389, 390 ЦПК України, Одеський апеляційний суд, -

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , від імені якої діє адвокат Ксенофонтова Ганна Ігорівна – залишити без задоволення.

Рішення Приморського районного суду м. Одеси від 23 вересня 2025 року – залишити без змін.

Постанова підлягає оскарженню в касаційному порядку протягом тридцяти днів з моменту ухвалення шляхом подачі касаційної скарги до Верховного Суду.

Повний текст судового рішення складений 21 жовтня 2026 року.

Головуючий ______________________________________ О.С. Комлева

Судді ______________________________________ О.Я. Присакар

______________________________________ С.М. Сегеда