Постанова від 07 жовтня 2026 р. у справі №523/12875/26 — Одеський апеляційний суд

Номер провадження: 22-ц/813/8277/26

Справа № 523/12875/26

Головуючий у першій інстанції Малиновський О. М.

Доповідач Коновалова В. А.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

08.10.2026 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - Коновалової В.А.,

суддів: Кострицького В.В., Шевиріної Т.Д.,

за участю секретаря судового засідання Юцикова Д.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Одеського апеляційного суду в порядку спрощеного позовного провадження справу

за апеляційною скаргою ОСОБА_1 ,

на ухвалу Пересипського районного суду м.Одеси від 13 липня 2026 року,

за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів,

в с т а н о в и в:

У червні 2026 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, в обґрунтування якого зазначила, що є матір`ю трьох дітей – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Діти проживають разом з нею та перебувають на її утриманні. Відповідач матеріальної допомоги на утримання дітей не надає, добровільно участі у забезпеченні дітей не приймає.

ОСОБА_1 просила суд стягнути з ОСОБА_2 на її користь аліменти на утримання трьох дітей у твердій грошовій сумі 10 000 (десять тисяч) гривень щомісячно; встановити, що розмір аліментів не може бути меншим ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на кожну дитину.

Пересипський районний суд м. Одеси ухвалою від 23 червня 2026 року прийняв до розгляду та відкрив провадження у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, розгляд справи призначив в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи, призначив судове засідання на 13.07.2026.

Ухвалою Пересипського районного суду м. Одеси від 13 липня 2026 року позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів залишено без розгляду.

Постановляючи оскаржувану ухвалу суд першої інстанції виходив з того, що ухвалою судді Пересипського районного суду м. Одеси від 07.05.2026 року у справі №523/9140/26 були залишені без руху позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів із наданням строку для виправлення встановлених судом недоліків. Тобто, станом на час відкриття провадження у даній цивільній справі (№523/12875/26) одночасно на розгляді в Пересипському районному суді м. Одеси перебували та продовжує перебувати позовна заява ОСОБА_1 до цього самого відповідача, з тим самим предметом та з однакових підстав і щодо такого позову судом не вирішено питання про відкриття провадження у справі. Суд дійшов висновку, що наявність вказаних обставин дає підстави для залишення позовних вимог ОСОБА_1 без розгляду, відкритих у даному цивільному провадженні відповідно до пункту 11 частини 1 статті 257 ЦПК України.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати ухвалу Пересипського районного суду м. Одеси від 13 липня 2026 року у справі № 523/12875/26 та передати справу до Пересипського районного суду м. Одеси для продовження її розгляду по суті.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що 04.05.2026 нею подано позовну заяву про стягнення аліментів у справі №523/9140/26 та ухвалою від 07.05.2026 позовну заяву залишено без руху з наданням строку для усунення недоліків. 13.05.2026 року ОСОБА_1 усунуті всі зазначені судом недоліки, зокрема подано підтвердження направлення відповідачу копії позовної заяви з усіма додатками та квитанцію про відправлення рекомендованого листа. Однак, після усунення недоліків жодної ухвали про відкриття провадження, повернення позовної заяви чи іншого процесуального рішення у справі №523/9140/26 позивач не отримувала. Незважаючи на це, суд у справі №523/12875/26 дійшов висновку, що інша справа перебуває у провадженні суду, та залишив позов ОСОБА_1 без розгляду. Скаржник вважає, що висновок суду є передчасним та необґрунтованим, оскільки після усунення недоліків у першій справі будь-яке процесуальне рішення судом прийнято не було, а тому відсутні належні підстави для застосування пункту 11 частини 1 статті 257 ЦПК України. Крім того, заява про залишення позову без розгляду була подана відповідачем, однак сама по собі така заява не може бути підставою для залишення позову без розгляду без належної перевірки судом усіх процесуальних обставин.

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 24.07.2026 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Пересипського районного суду м. Одеси від 13 липня 2026 року, ОСОБА_2 роз`яснено його право на подання відзиву на апеляційну скаргу у відповідності до положень ст. 360 ЦПК України.

ОСОБА_1 копію ухвали про відкриття апеляційного провадження від 24.07.2026 отримала 29.07.2026 року в особистому кабінеті Електронного суду, що підтверджується довідкою.

ОСОБА_2 копію ухвали про відкриття апеляційного провадження від 24.07.2026 та копію апеляційної скарги отримав 01.09.2026 року в особистому кабінеті Електронного суду, що підтверджується довідками.

Від ОСОБА_2 до суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, згідно якого останній просить суд залишити без розгляду апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Пересипського районного суду м. Одеси від 13.07.2026 року по справі №523/12875/26 та закрити апеляційне провадження, а в разі відмови у залишенні апеляційної скарги без розгляду та закритті апеляційного провадження – залишити без задоволення апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Пересипського районного суду м. Одеси від 13.07.2026 року по справі №523/12875/26, а ухвалу суду першої інстанції – без змін. Так, Пересипським районним судом м. Одеси ухвалою суду від 23.06.2026 відкрито провадження у справі №523/12875/26 з розгляду позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів. Водночас, 29.04.2026 року позивачем вже було подано до Пересипського районного суду м. Одеси через систему «Електронний суд» таку ж саму позовну заяву про стягнення з ОСОБА_2 аліментів на утримання дітей, яку ухвалою Пересипського районного суду м. Одеси (суддя Мурманова І. М.) від 07.05.2026 по справі №523/9140/26 залишено без руху та встановлено строк для усунення недоліків. На час вирішення питання про відкриття провадження судом у справі №523/12875/26, не постановлена ухвала про відкриття або відмову у відкритті провадження у справі, повернення позовної заяви або залишення позову без розгляду у справі №523/9140/26. Станом на час відкриття провадження у даній цивільній справі (№523/12875/26) одночасно на розгляді в Пересипському районному суді м. Одеси перебувала позовна заява ОСОБА_1 до того самого відповідача, з тим самим предметом та з однакових підстав і щодо такого позову судом не було вирішено питання про відкриття провадження у справі. Тобто, позивачем подано до суду два аналогічних позови, у зв`язку з чим позов ОСОБА_1 у справі №523/12875/26 підлягав залишенню без розгляду на підставі п.11 ч.1 ст.257 ЦПК України, що і було зроблено судом першої інстанції. Крім того, зазначає, що апеляційний суд формально розглянув заяву ОСОБА_1 про усунення недоліків та помилково відкрив апеляційне провадження, не звернувши уваги, що додані до заяви документи жодним чином не підтверджують направлення рекомендованого листа відповідачу з копією апеляційної скарги. Фактично недоліки апеляційної скарги не були усунуті позивачем на вимогу ухвали Одеського апеляційного суду від 16.07.2026, а тому апеляційна скарга позивача повинна була вважатися неподаною та повернута позивачу судом апеляційної інстанції. Тому, оскільки строк для усунення недоліків, наданий ухвалою Одеського апеляційного суду від 16.07.2026, закінчився, а недоліки апеляційної скарги фактично залишилися неусунутими, апеляційна скарга підлягає залишенню без розгляду, а апеляційне провадження – закриттю, як помилково відкрите.

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 07.08.2026 року призначено справу до апеляційного розгляду у відкритому судовому засіданні на 08.10.2026.

Учасники процесу про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

ОСОБА_1 судову повістку-повідомлення отримала 14.08.2026 року в особистому кабінеті Електронного суду, що підтверджується довідкою.

ОСОБА_2 судову повістку-повідомлення отримав 01.09.2026 року в особистому кабінеті Електронного суду, що підтверджується довідкою.

Від представника ОСОБА_1 – ОСОБА_6 до Одеського апеляційного суду 05.10.2026 року надійшло клопотання про проведення розгляду апеляційної скарги 08 жовтня 2026 року о 13 годині 50 хвилин без участі відповідача та представника відповідача. До клопотання долучені докази, а саме: ухвала Пересипського районного суду м. Одеси від 04 серпня 2026 року по справі № 523/9140/26; довідка про набрання вказаним судовим рішенням законної сили; протокол створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису за вказаним документом; картки руху документів в системі Електронний суд по справі № 523/9140/26; правова позиція Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду згідно з постановою від 15 травня 2025 року у справі № 215/4936/24.

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 08.10.2026 року, яка занесена до протоколу судового засідання, відмовлено в приєднані зазначених документів до матеріалів справи, оскільки частина документів не стосуються цієї справи; інші документи стосуються ухвали Пересипського районного суду м. Одеси від 04 серпня 2026 року по справі № 523/9140/26, яка ухвалена судом після винесення оскаржуваної ухвали.

Представник ОСОБА_2 – ОСОБА_7 в судовому засіданні заперечувала проти задоволення апеляційної скарги, просила суд залишити ухвалу суду першої інстанції без змін.

З огляду на положення частини другої статті 372 ЦПК України, згідно з якою неявка сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, та зважаючи на межі розгляду справи в суді апеляційної інстанції, колегія суддів вважає можливим розгляд справи проводити за відсутності тих учасників справи, які не з`явилися в судове засідання.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність й обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду приходить до наступного.

Постановляючи ухвалу суд першої інстанції виходив з того, що ухвалою судді Пересипського районного суду м. Одеси від 07.05.2026 року у справі №523/9140/26 були залишені без руху позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів із наданням строку для виправлення встановлених судом недоліків. Тобто, станом на час відкриття провадження у даній цивільній справі (№523/12875/26) одночасно на розгляді в Пересипському районному суді м. Одеси перебували та продовжує перебувати позовна заява ОСОБА_1 до цього самого відповідача, з тим самим предметом та з однакових підстав і щодо такого позову судом не вирішено питання про відкриття провадження у справі. Суд дійшов висновку, що наявність вказаних обставин дає підстави для залишення позовних вимог ОСОБА_1 без розгляду, відкритих у даному цивільному провадженні відповідно до пункту 11 частини 1 статті 257 ЦПК України.

Проаналізувавши встановлені судом першої інстанції обставини у справі апеляційний суд вважає за необхідне зазначити таке.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Європейський суд із прав людини зазначає, що у пункті 1 статті 6 Конвенції закріплене «право на суд» разом із правом на доступ до суду, тобто правом звертатися до суду з цивільними скаргами, що складають єдине ціле (рішення ЄСПЛ від 21 лютого 1975 року у справі «Ґолдер проти Сполученого Королівства», заява № 4451/70).

Права і свободи людини і громадянина захищаються судом (стаття 55 Конституції України).

Згідно зі статтею 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Статтею 129 Конституції України визначено, що суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права. Основними засадами судочинства є, зокрема, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Ці засади є конституційними гарантіями права на судовий захист.

Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюються зміст, форма, умови реалізації процесуальних прав і обов`язків суб`єктів цивільно-процесуальних правовідносин та їх гарантій.

Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Підстави для залишення позову без розгляду законодавцем визначено у статті 257 ЦПК України.

Залишення позову без розгляду – це форма закінчення розгляду цивільної справи без ухвалення судового рішення по суті спору у зв`язку із виникненням обставин, які перешкоджають розгляду справи.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо у провадженні цього чи іншого суду є справа із спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

Згідно з пунктом 11 частини першої статті 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо після відкриття провадження судом встановлено, що позивачем подано до цього самого суду інший позов (позови) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з однакових підстав і щодо такого позову (позовів) на час вирішення питання про відкриття провадження у справі, що розглядається, не постановлена ухвала про відкриття або відмову у відкритті провадження у справі, повернення позовної заяви або залишення позову без розгляду.

Приписи пунктів 4, 11 частини першої статті 257 ЦПК України направлені на виключення випадків одночасного розгляду декількох позовів до одного й того самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав, або подання декількох позовів з аналогічним предметом і з аналогічних підстав.

Залишення позову без розгляду у цьому разі можливе лише за умови, що позов у справі, яка перебуває у провадженні цього чи іншого суду, є тотожним щодо позову, який розглядається, тобто збігаються сторони, предмет і підстави позовів.

Необхідна наявність водночас трьох складових: тотожних сторін спору, тотожного предмета позову, тотожної підстави позову, тобто коли позови повністю співпадають за складом учасників цивільного процесу, матеріально-правовими вимогами та обставинами, що обґрунтовують звернення до суду.

Нетотожність хоча б одного елементу не перешкоджає заінтересованим особам звернутися до суду з позовом і не дає суду підстав, зокрема залишати позов без розгляду.

Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається із двох елементів: предмета і підстави позову

Предмет позову – це певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення, яка опосередковується відповідним способом захисту прав або інтересів.

У матеріальному розумінні предмет позову – це річ, щодо якої виник спір. У свою чергу, підстави позову – це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 20 червня 2018 року в справі №761/7978/15-ц (провадження №14-58цс18), від 04 грудня 2019 року у справі №917/1739/17 (провадження №12-161гс19)).

Визначаючи підстави позову як елементу його змісту, суд повинен перевірити, на підставі чого, тобто яких фактів (обставин) і норм закону позивач просить про захист свого права.

Отже, якщо в позовах, які розглядаються судами, одночасно збігаються сторони, підстави та предмет спору, тобто коли позови повністю співпадають за суб`єктним складом учасників цивільного процесу, матеріально-правовими вимогами та обставинами, що обґрунтовують звернення до суду, такі позови є тотожними і в такому разі суд залишає позов без розгляду з дотриманням правового механізму, передбаченого положеннями статті 257 ЦПК України.

У свою чергу, нетотожність хоча б одного елементу не перешкоджає заінтересованим особам звернутися до суду з позовом і не дає суду підстав, зокрема залишати позов без розгляду.

Аналогічний правовий висновок щодо застосування вимог пункту 4 частини першої статті 257 ЦПК України та залишення позову без розгляду викладено в постановах Верховного Суду від 20 лютого 2019 року у справі №755/16267/17, від 23 листопада 2022 року у справі №759/2532/22-ц, від 16 листопада 2022 року у справі №520/97/18, від 30 червня 2023 року у справі №522/13894/22.

Верховний Суд наголошував, що слід розмежовувати умови для залишення позову без розгляду, передбачені пунктами 4 та 11 частини першої статті 257 ЦПК України. Вказані пункти хоч і направлені на виключення випадків одночасного розгляду декількох позовів до одного й того самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав, але мають різні умови застосування: так, пункт 11 частини першої статті 257 ЦПК України стосується наявності в тому самому суді іншого позову (позові) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з однакових підстав і щодо такого позову (позовів) на час вирішення питання про відкриття провадження у справі, що розглядається, не вчинено відповідних процесуальних дій (постановлення ухвали про відкриття або відмову у відкритті провадження у справі, повернення позовної заяви або залишення позову без розгляду). Натомість у пункті 4 частини першої статті 257 ЦПК України внормовано випадки, які стосуються перебування у провадженні цього чи іншого суду, справи із спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

У постанові Верховного Суду від 24 січня 2022 року у справі №757/21932/21 зазначено, що по суті, пред`явлення цього позову, коли на розгляді перебуває інший тотожний позов, є зловживанням процесуальними правами (пункт 2 частини другої статті 44 ЦПК України).

Як вбачається з матеріалів справи, 12.06.2026 ОСОБА_1 за допомогою системи «Електронний суд» звернулася до Пересипського районного суду міста Одеси із позовною заявою до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, згідно прохальної частини якої просила суд стягнути з ОСОБА_2 на її користь аліменти на утримання трьох дітей у твердій грошовій сумі 10 000 (десять тисяч) гривень щомісячно; встановити, що розмір аліментів не може бути меншим ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на кожну дитину.

Вказаній позовній заяві у даній цивільній справі присвоєно єдиний унікальний номер судової справи – 523/12875/26 (провадження №2/523/7418/26), визначеного головуючого суддю для розгляду вказаної позовної заяви – ОСОБА_8 .

Ухвалою Пересипського районного суду м. Одеси від 23 червня 2026 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, розгляд справи призначено в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи, призначено судове засідання на 13.07.2026.

Постановляючи оскаржувану ухвалу від 13 липня 2026 року про залишення позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на підставі пункту 11 частини 1 статті 257 ЦПК України без розгляду, Пересипський районний суд м. Одеси виходив із наявності у провадженні цього ж суду справи №523/9140/26 за аналогічними позовними вимогами ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, по якій станом на час відкриття провадження у даній цивільній справі (№523/12875/26) не вирішено питання про відкриття провадження у справі.

Суд апеляційної інстанції погоджується із висновками суду першої інстанції, наведеними в оскаржуваному судовому рішенні, з огляду на наступне.

Так, із Єдиного державного реєстру судових рішень, веб-порталу «Судова влада України», а також протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.05.2026 вбачається, що 04.05.2026 ОСОБА_1 звернулася до Пересипського районного суду міста Одеси із позовною заявою до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, згідно прохальної частини якої просила суд стягнути з ОСОБА_2 на її користь аліменти на утримання трьох дітей у твердій грошовій сумі 10 000 (десять тисяч) гривень щомісячно; встановити, що розмір аліментів не може бути меншим ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на кожну дитину.

В обґрунтування зазначеного позову ОСОБА_1 зазначила, що є матір`ю трьох дітей – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Діти проживають разом з нею та перебувають на її утриманні. Відповідач матеріальної допомоги на утримання дітей не надає, добровільно участі у забезпеченні дітей не приймає.

Вказаній позовній заяві у даній цивільній справі присвоєно єдиний унікальний номер судової справи – 523/9140/26 (провадження №2/523/5973/26), визначеного головуючого суддю для розгляду вказаної позовної заяви – ОСОБА_9 .

Ухвалою Пересипського районного суду м. Одеси від 07 травня 2026 року позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів залишено без руху із встановленням позивачу строку для усунення недоліків, визначених у даному судовому рішенні.

Станом на момент постановлення ухвали Пересипського районного суду м. Одеси від 13 липня 2026 року про залишення позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на підставі пункту 11 частини 1 статті 257 ЦПК України без розгляду у даній цивільній справі (№523/12875/26), провадження у цивільній справі №523/9140/26 не було відкрито. Відомостями, наявними у Єдиному державному реєстрі судових рішень, підтверджено, що ухвала про повернення позовної заяви ОСОБА_1 в рамках судової справи №523/9140/26 була постановлена лише 04 серпня 2026, тобто після постановлення судом ухвали про залишення позову без розгляду.

Зважаючи на те, що у провадженні Пересипського районного суду м. Одеси перебувало два аналогічних позови ОСОБА_1 до одного й того самого відповідача – ОСОБА_2 , з тим самим предметом позову – стягнення аліментів, та з тих самих підстав – наявність трьох дітей – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , які проживають разом з матір`ю та перебувають на її утриманні, а також відсутність матеріальної допомоги на утримання дітей з боку відповідача, та не вчинення відповідних процесуальних дій щодо позову ОСОБА_1 у справі №523/9140/26, в рамках судового розгляду по справі №523/12875/26 існували правові підстави для залишення позову ОСОБА_1 без розгляду на підставі пункту 11 частини першої статті 257 ЦПК України.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

Таким чином, колегія суддів не вбачає підстав для скасування ухвали суду першої інстанції, оскільки вона постановлена з дотриманням вимог закону.

Окрім того, колегія суддів вважає за необхідне відмовити в задоволенні клопотання ОСОБА_2 про залишення апеляційної скарги без розгляду та закриття апеляційного провадження з огляду на його необґрунтованість.

Так, ухвалою Одеського апеляційного суду від 16.07.2026 апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Пересипського районного суду м. Одеси від 13 липня 2026 року залишено без руху з підстав її невідповідності вимогам ч. 4 ст. 356 ЦПК України, зокрема відсутності доказів направлення копії апеляційної скарги відповідачу ОСОБА_2 .

20.07.2026 ОСОБА_1 на виконання ухвали суду про залишення апеляційної скарги без руху надала докази направлення копії апеляційної скарги відповідачу ОСОБА_2 , а саме квитанцію відділення поштового зв`язку, датовану 20.07.2026, ознайомившись із якою, суд апеляційної інстанції прийшов до висновку про виконання скаржником у повній мірі вимог ухвали суду про залишення апеляційної скарги без руху, у зв`язку з чим відкрив апеляційне провадження.

З огляду на викладене, доводи ОСОБА_2 про формальний розгляд заяви ОСОБА_1 про усунення недоліків та помилкове відкриття судом апеляційного провадження є неспроможними та підлягають відхиленню.

Згідно із ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 367, п. 1 ч. 1 ст. 374, ст. 375, 384 ЦПК України, Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів,

у х в а л и в:

У задоволенні клопотання ОСОБА_2 про залишення без розгляду апеляційної скарги та закриття апеляційного провадження відмовити.

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Пересипського районного суду м. Одеси від 13 липня 2026 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту постанови.

Повний текст постанови складено 19.10.2026 року.

Головуючий В.А. Коновалова

Судді В.В. Кострицький

Т.Д. Шевиріна