Постанова від 07 жовтня 2026 р. у справі №523/13424/26 — Одеський апеляційний суд

Номер провадження: 22-ц/813/8271/26

Справа № 523/13424/26

Головуючий у першій інстанції Сувертак І. В.

Доповідач Коновалова В. А.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

08.10.2026 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - Коновалової В.А.,

суддів: Кострицького В.В., Шевиріної Т.Д.,

за участю секретаря судового засідання Юцикова Д.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Одеського апеляційного суду в порядку спрощеного позовного провадження справу

за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , від імені якої діє представник ОСОБА_2 ,

на ухвалу Пересипського районного суду м. Одеси від 26 червня 2026 року,

за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «ВТБ Банк», Пересипського відділу державної виконавчої служби в Одеському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про зняття арешту нерухомого майна, що накладений в рамках виконавчого провадження,

в с т а н о в и в:

В червні 2026 року ОСОБА_1 звернулася до Пересипського районного суду м. Одеси з позовною заявою до АТ «ВТБ Банк», Пересипського відділу державної виконавчої служби в Одеському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про зняття арешту нерухомого майна, що накладений в рамках виконавчого провадження, просила зняти обтяження (арешт), накладений на ОСОБА_1 , арешт № 2663911 від 26.09.2013 року — Перший Суворовський ВДВС, постанова у ВП № 39347332 від 26.09.2013 року, державний виконавець Прібилов А.В., щодо всього нерухомого майна, виключити з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запис про обтяження.

В обґрунтування зазначила, що позивачу стало відомо про наявність у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно обтяження: арешт №2663911 від 26.09.2013 року, накладений постановою Першого Суворовського ВДВС Одеського міського управління юстиції у виконавчому провадженні №39347332 від 26.09.2013 року на все нерухоме майно ОСОБА_1 , що позбавляє позивача можливості повноцінно реалізовувати свої права власника щодо належного їй майна. Водночас будь-які виконавчі дії в межах ВП №39347332 протягом багатьох років не здійснюються, виконавче провадження фактично завершено, а арешт продовжує існувати автономно, без будь-якої законної мети.

Посилається, що ухвалою Пересипського районного суду м. Одеси від 23.10.2025 року у справі №523/21936/25 відмовлено у відкритті провадження за позовом про зняття арештів. Суд дійшов висновку, що позивач повинен використовувати спеціальний механізм судового контролю за виконанням судового рішення шляхом подання скарги на дії або бездіяльність державного виконавця. На виконання зазначеної ухвали позивач звернувся зі скаргою в порядку Розділу VII ЦПК України. У справі № 1527/2-5220/11 провадження № 4-с/523/13/26 Пересипський районний суд м. Одеси відмовив у задоволенні скарги, а Одеський апеляційний суд залишив таке рішення без змін. Таким чином, позивач фактично вичерпав механізм судового контролю за виконанням судового рішення, однак його право власності залишилося порушеним.

Пересипський районний суд міста Одеси ухвалою від 26 червня 2026 року відмовив у відкритті провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до АТ «ВТБ Банк», Пересипського відділу державної виконавчої служби в Одеському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про зняття арешту нерухомого майна, що накладений в рамках виконавчого провадження. Роз`яснив ОСОБА_1 її право звернутись з зі скаргою за правилами розділу VII ЦПК України.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , від імені якої діє представник ОСОБА_2 , просить скасувати ухвалу Пересипського районного суду м. Одеси від 26 червня 2026 року у справі № 523/13424/26 та направити матеріали цивільної справи до Пересипського районного суду м. Одеси для продовження розгляду та вирішення питання про відкриття провадження.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що суд неправильно застосував положення пункту 1 частини першої статті 186 ЦПК України та безпідставно відмовив у відкритті провадження у справі; фактично вирішив питання щодо належності обраного способу захисту права без відкриття провадження та без розгляду справи по суті; не виконав завдання цивільного судочинства, визначене статтею 2 ЦПК України, щодо забезпечення ефективного судового захисту порушених прав особи; не врахував правові висновки Великої Палати Верховного Суду та Верховного Суду щодо застосування статті 186 ЦПК України, а також не надав оцінки постанові Одеського апеляційного суду від 10 червня 2026 року, яка була долучена до матеріалів позову та стосувалася тих самих сторін, того самого арешту майна і тих самих виконавчих правовідносин; залишив поза увагою докази, що підтверджують завершення відповідних виконавчих проваджень, знищення їх матеріалів після закінчення строків зберігання та відсутність можливості реалізувати право на захист шляхом подання скарги у порядку розділу VII ЦПК України; не надав жодної оцінки листу АТ «ВТБ Банк», який підтверджує відсутність діючої кредитної заборгованості, хоча цей доказ був долучений до позовної заяви; висновок суду про неналежний спосіб захисту є передчасним, зробленим без повного встановлення фактичних обставин справи та без дослідження всіх наданих позивачем доказів; ухвала постановлена з порушенням принципів верховенства права, доступу до правосуддя та ефективного судового захисту, гарантованих статтею 55 Конституції України, статтями 6 і 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 16.07.2026 року роз`яснювалося АТ «ВТБ Банк», Пересипському відділу державної виконавчої служби в Одеському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) право подання до апеляційного суду відзиву на апеляційну скаргу у письмовій формі.

ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_2 копію ухвали про відкриття провадження отримали 20.07.2026 року в особистих кабінетах Електронного суду, що підтверджується довідками.

АТ «ВТБ Банк», Пересипський відділ державної виконавчої служби в Одеському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) копію ухвали про відкриття провадження та копію апеляційної скарги отримали 20.07.2026 року та 14.07.2026 року відповідно в особистих кабінетах Електронного суду, що підтверджується довідками.

Відзив на апеляційну скаргу не надходив.

Учасники процесу про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_2 , АТ «ВТБ Банк», Пересипський відділ державної виконавчої служби в Одеському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) судові повістки-повідомлення отримали 14.08.2026 року в особистих кабінетах Електронного суду, що підтверджується довідками.

В судовому засіданні в режимі відеоконференції представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 підтримав доводи апеляційної скарги, просив її задовольнити.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність й обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду приходить до наступного.

Постановляючи ухвалу про відмову у відкритті провадження у справі суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_1 є боржником у виконавчому провадженні та не може пред`являти позов про зняття арешту з майна, так як законодавством України у цьому випадку передбачений інший спосіб судового захисту, а саме, оскарження боржником дій державного виконавця в порядку, передбаченому розділом VII ЦПК України. Суд посилався на висновок щодо порядку пред`явлення позовів про зняття арешту з майна, який викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 22 серпня 2018 року у справі № 658/715/16-ц та Верховного Суду від 23 грудня 2020 року у справі № 554/7908/17-ц, від 19 січня 2022 року у справі № 577/4541/20 та підтверджується змістом ст. ст. 447, 451 ЦПК України, ч. 1 ст. 59, ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження». Зазначивши, що арешт майна, який не пов`язаний зі спором про право на це майно, а стосується порушень вимог виконавчого провадження органами державної виконавчої служби, необхідно розглядати за правилами розділу VII ЦПК України. Позов пред`явлено боржником виконавчого провадження щодо виконавчих дій, які здійснюються під час виконання рішення суду, тому відсутні підстави для зняття арешту з майна судом. Позивачем обраний неефективний спосіб захисту порушеного права, оскільки питання зняття арешту під час здійснення виконавчого провадження, має розглядатися в порядку оскарження дій або бездіяльності державного виконавця. За наведених обставин, виходячи з обраного скаржником способу захисту, суд дійшов висновку про наявність підстав для відмови у відкритті провадження у справі за зазначеним позовом.

Проаналізувавши встановлені судом першої інстанції обставини у справі апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Одним із засобів юридичного захисту сторін виконавчого провадження при проведенні виконавчих дій є судовий контроль за виконанням судових рішень у цивільних справах, який передбачає, зокрема, можливість здійснення певних процесуальних дій у виконавчому провадженні лише з дозволу суду, а також обов`язок суду розглянути скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби й позови, що виникають з відносин щодо примусового виконання судових рішень.

Під час виконання судових рішень сторони виконавчого провадження мають право оскаржити рішення, дії або бездіяльність органів державної виконавчої служби, їх посадових осіб, виконавців чи приватних виконавців у порядку судового контролю, оскільки виконання судового рішення є завершальною стадією судового розгляду.

Відповідно до частини першої статті 59 Закону України «Про виконавче провадження» особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

При цьому, у порядку цивільного судочинства захист майнових прав здійснюється у позовному провадженні, а також у спосіб оскарження рішення, дії або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби.

Спори про право цивільне, пов`язані з належністю майна, на яке накладено арешт, відповідно до статті 19 ЦПК України розглядаються в порядку цивільного судочинства у позовному провадженні, якщо однією зі сторін відповідного спору є фізична особа, крім випадків, коли розгляд таких справ відбувається за правилами іншого судочинства.

Відповідно до статті 447-1 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

У разі, якщо опис та арешт майна проводився державним виконавцем, скарга сторони виконавчого провадження розглядається в порядку, передбаченому розділом VII ЦПК України. Інші особи, які є власниками (володільцями) майна і які вважають, що майно, на яке накладено арешт, належить їм, можуть звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту, що передбачено Законом України «Про виконавче провадження».

Такий правовий висновок висловлений Верховним Судом у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 24 травня 2021 року у справі № 712/12136/18 (провадження № 61-4726сво19).

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до листа Пересипського відділу державної виконавчої служби у м. Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) згідно бази даних АСВП на виконанні у відділі перебувало виконавче провадження № 39386652 з примусового виконання виконавчого листа № 1527/2-5220/11 від 22.05.2013 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «ВТБ Банк» грошової суми у розмірі 1820,00 грн. 25.02.2014 державним виконавцем винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу на підставі ст. 47 п. 2 ЗУ «Про виконавче провадження». Згідно бази даних АСВП на виконанні у відділі перебувало виконавче провадження № 39347332 з примусового виконання виконавчого листа № 1527/2-5220/11 від 22.05.2013, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «ВТБ Банк» грошової суми у розмірі 1391370,74 грн. 18.12.2013 державним виконавцем винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу на підставі ст. 47 п. 4 ЗУ «Про виконавче провадження». Згідно бази даних АСВП на виконанні у відділі перебувало виконавче провадження № 42600911 з примусового виконання листа №1527/2-5220/11 від 22.05.2013, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «ВТБ Банк» грошової суми у розмірі 1391370,74 грн. 20.05.2016 державним виконавцем винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу на підставі ст. 47 п. 7 ЗУ «Про виконавче провадження». Згідно бази даних АСВП на виконанні у відділі перебувало виконавче провадження № 54023519 з примусового виконання листа № 1527/2-5220/11 від 22.05.2013, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «ВТБ Банк» грошової суми у розмірі 1109522,74 грн. 05.12.2018 державним виконавцем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження на підставі ст. 39 п. 9 ЗУ «Про виконавче провадження». Постанови про стягнення виконавчого збору та витрат виведено в окремі виконавчі провадження. Згідно бази даних АСВП на виконанні у відділі перебувало виконавче провадження № 57856510 з примусового постанови № 54023519 від 30.05.2018, про стягнення з ОСОБА_1 на користь держави виконавчого збору у розмірі 110952,27 грн. 23.03.2020 державним виконавцем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження на підставі ст. 39 п. 5 ЗУ «Про виконавче провадження». Згідно бази даних АСВП на виконанні у відділі перебувало виконавче провадження № 57856510 з примусового постанови № 54023519 від 05.12.2018, про стягнення з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь держави витрат виконавчого провадження у розмірі 110952,27 грн. 23.03.2020 державним виконавцем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження на підставі ст. 39 п. 5 ЗУ «Про виконавче провадження».

До матеріалів справи додано лист АТ «ВТБ Банк» №6257/1-2 від 02.10.2018, виданого начальником управління підтримки кредитних і документарних операцій ОСОБА_3 , з якого вбачається, що станом на 02 жовтня 2018 року у ПП «Спектор» немає діючих кредитів. Прострочена заборгованість за кредитами та відсотками у ПП «Спектор» перед АТ «ВТБ Банк» відсутня.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що в жовтні 2025 року ОСОБА_1 та ОСОБА_4 зверталися до суду з позовною заявою до Пересипського відділу державної виконавчої служби у м.Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), третя особа: АТ «ВТБ Банк», про зняття обтяження (арештів), що накладені на ОСОБА_1 : № 2376775 від 05 вересня 2013 року постановою Першого Суворовського ВДВС №39386652 від 04 вересня 2013 року, все нерухоме майно; № 2663911 від 26 вересня 2013 року постановою Першого Суворовського ВДВС №39347332 від 26 вересня 2013 року, все нерухоме майно; № 5164261 від 31 березня 2014 року постановою Першого Суворовського ВДВС № 42600911 від 28 березня 2014 року, все нерухоме майно; № 20663987 від 30 травня 2017 року постановою Першого Суворовського ВДВС № 54023519 від 30 травня 2017 року, все нерухоме майно; та про зняття обтяження (арештів), що накладені на ОСОБА_4 : № 2376775 від 05 вересня 2013 року постановою Першого Суворовського ВДВС № 39386652 від 04 вересня 2013 року; № 2663911 від 26 вересня 2013 року постановою Першого Суворовського ВДВС № 39347332 від 26 вересня 2013 року, все нерухоме майно; № 5164261 від 31 березня 2014 року постановою Першого Суворовського ВДВС № 42600911 від 28 березня 2014 року, все нерухоме майно; № 20663987 від 30 травня 2017 року постановою Першого Суворовського ВДВС № 54023519 від 30 травня 2017 року, все нерухоме майно; № 9801372 від 06 травня 2010 року постановою Другого Суворовського ВДВС ОМУЮ від 30 травня 2010 року, все нерухоме майно.

Ухвалою Пересипського районного суду м. Одеси від 23 жовтня 2025 року відмовлено у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_4 до Пересипського відділу державної виконавчої служби у м. Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), третя особа: АТ «ВТБ Банк», про зняття арешту з майна. Зазначена ухвала сторонами по справі не оскаржувалася.

Після чого ОСОБА_1 звернулася до Пересипського районного суду м. Одеси зі скаргою на дії державного виконавця Пересипського відділу державної виконавчої служби у м.Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Прібилова А.В. в якій просила визнати бездіяльність Пересипського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (не зняття арешту № 2663911 від 26.09.2013 року — у ВП 39347332 від 26.09.2013 року) протиправною; зняти обтяження (арешт), що накладено на ОСОБА_1 № 2663911 від 26.09.2013 року — Перший Суворовський ВДВС, постанова №ВП 39347332 від 26.09.2013, держ. вик. ОСОБА_5 , все нерухоме майно.

Пересипський районний суд м. Одеси хвалою від 03 березня 2026 року скаргу ОСОБА_1 на дії державного виконавця Пересипського відділу державної виконавчої служби у м.Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Прібилова А.В, залишив без задоволення.

Одеський апеляційний суд постановою від 10 червня 2026 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнив частково. Ухвалу Пересипського районного суду м. Одеси від 03 березня 2026 року змінив, виклавши мотивувальну частину в редакції цієї постанови. В іншій частині ухвалу суду залишив без змін.

Апеляційним судом зауважено, що відсутність обов`язку боржника перед стягувачем повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин є підставою для визнання судом (зокрема за заявою боржника) виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню повністю або частково (статті 432 ЦПК України). Аналогічні висновки викладене у постанові Верховного Суду від 20 червня 2024 року у справі №333/395/22 (провадження № 61-9753св23), у постанові Верховного Суду від 04 лютого 2026 року у справі №947/20140/24. Враховуючи зазначене, колегія суддів дійшла висновку, що підставою для відмови у задоволенні скарги на дії державного виконавця у справі № 1527/2-5220/11 є не порушення порядку судового захисту прав боржником у виконавчому провадженні, а відсутність порушення вимог національного законодавства оскаржуваною бездіяльністю, а тому у задоволенні заяви необхідно відмовити з цієї підстави.

Разом із тим, у червні 2026 року ОСОБА_1 звернулася до Пересипського районного суду м. Одеси з позовною заявою до АТ «ВТБ Банк», Пересипського відділу державної виконавчої служби в Одеському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про зняття арешту нерухомого майна, що накладений в рамках виконавчого провадження, просила зняти обтяження (арешт), накладений на ОСОБА_1 , арешт № 2663911 від 26.09.2013 року — Перший Суворовський ВДВС, постанова у ВП № 39347332 від 26.09.2013 року, державний виконавець Прібилов А.В., щодо всього нерухомого майна, виключити з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запис про обтяження.

Пересипський районний суд міста Одеси ухвалою від 26 червня 2026 року відмовляючи у відкритті провадження по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до АТ «ВТБ Банк», Пересипського відділу державної виконавчої служби в Одеському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про зняття арешту нерухомого майна, що накладений в рамках виконавчого провадження, роз`яснив ОСОБА_1 її право звернутись зі скаргою за правилами розділу VII ЦПК України.

Таким чином, судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 була боржником у виконавчому провадженні, у рамках якого накладено арешт на належне їй нерухоме майно.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 186 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Ураховуючи викладене, колегія суддів апеляційного суду погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що оскільки ОСОБА_1 була боржником у виконавчому провадженні, у рамках якого накладено арешт на належне їй нерухоме майно, вона не може пред`являти позов про зняття арешту з майна, оскільки законодавством України у цьому випадку передбачений інший спосіб судового захисту, а саме, оскарження боржником дій державного виконавця в порядку, передбаченому розділом VII ЦПК України.

Отже, правильне застосування судом першої інстанції норм права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, а наведені у скарзі доводи не дають підстав для висновку про незаконність судового рішення.

Таким чином, колегія суддів не вбачає підстав для скасування ухвали суду першої інстанції, оскільки вона постановлена з дотриманням вимог закону.

Згідно із ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. 367, п. 1 ч. 1 ст. 374, 375, ст. 384 ЦПК України, Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів,

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , від імені якої діє представник ОСОБА_2 , залишити без задоволення.

Ухвалу Пересипського районного суду м. Одеси від 26 червня 2026 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту постанови.

Повний текст постанови складено 19 жовтня 2026 року.

Головуючий В.А. Коновалова

Судді В.В. Кострицький

Т.Д. Шевиріна