Постанова від 19 жовтня 2026 р. у справі №490/3244/25 — Миколаївський апеляційний суд

20.10.26

22-ц/812/2309/26

П О С Т А Н О В А

іменем України

20 жовтня 2026 року м. Миколаїв

справа №490/3244/25

Миколаївський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати в цивільних справах:

головуючого судді Муругова В.В.,

суддів: Крамаренко Т.В., Тищук Н.О.,

із секретарем судового засідання Біляєвою В.М.,

без участі учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою

ОСОБА_1 , поданою його представником ОСОБА_2 ,

на ухвалу Центрального районного суду м. Миколаєва від 08 вересня 2026 року про призначення судової автотоварознавчої експертизи та зупинення провадження на час проведення експертизи, постановлену під головуванням судді Шолох Л.М., в приміщенні того ж суду по справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про поділ спільного майна,

встановив:

1.Описова частина

Короткий зміст вимог позовної заяви

В квітні 2025 року ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просила суд виділити їй у власність 1/2 частину житлового будинку АДРЕСА_1 , 1/2 частину автомобіля BMV 730D, 2008 року випуску, 1/2 частину автомобіля SKODA RAPID, 2013 року випуску.

В межах вказаної позовної заяви ОСОБА_4 , який представляє інтереси позивача ОСОБА_3 , до суду першої інстанції подане клопотання про призначення у справі судової автотоварознавчої експертизи на вирішення якої представник позивача просив поставити питання: яка ринкова вартість 1/2 частини автомобіля BMV 730D, 2008 року випуску та 1/2 частини автомобіля SKODA RAPID, 2013 року випуску?

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Ухвалою Центрального районного суду м. Миколаєва від 08 вересня 2026 року вказане клопотання задоволене, по справі призначена судова автотоварознавча експертиза, на вирішення якої поставлені питання: яка ринкова вартість 1/2 частини автомобіля BMV 730D, 2008 року випуску та 1/2 частини автомобіля SKODA RAPID, 2013 року випуску? Виконання експертизи доручене судовим експертам Регіональної торгово-промислової палати Миколаївської області, в розпорядження яким надані матеріали цивільної справи №490/3244/25, а провадження у справі зупинене на час проведення експертизи.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

В апеляційній скарзі представник відповідача, посилаючись на незаконність ухвали суду першої інстанції, порушення судом норм процесуального права, просив ухвалу суду про призначення експертизи та зупинення провадження у справі скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження підготовчого провадження.

Узагальнені доводи апеляційної скарги

Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції допустив порушення норм процесуального права, оскільки позивач на підтвердження вартості спірного майна був зобов`язаний надати суду відповідні докази та суд не обґрунтував необхідність призначення експертизи.

Суд призначив експертизу вартості транспортних засобів без вказівки на їх характеристики, технічний стан, пробіг, комплектацію тощо.

Оскільки призначення судової автотоварознавчої експертизи у цій справі є безпідставним, то похідна дія — зупинення провадження у справі також є незаконною та необґрунтованою.

Узагальнені доводи інших учасників

Правом подання відзиву на апеляційну скаргу позивач не скористався.

2.Мотивувальна частина

Про розгляд справи апеляційним судом сторони повідомлені належним чином.

Від представника відповідача надійшла заява про підтримання апеляційної скарги та розгляд справи за їх відсутності.

Від представника позивача надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, в якій він просив відмовити в задоволенні апеляційної скарги через її необґрунтованість.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги та законність і обґрунтованість оскаржуваної ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Встановлені судом першої інстанції обставини справи

Суд першої інстанції, задовольняючи клопотання позивача про призначення відповідної експертизи, виходив з того, що для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, а заявлені в клопотанні питання не підлягають зміні чи відхиленню судом. Також суд першої інстанції прийшов до висновку, що відповідно до п. 5 ч.1 ст. 252 ЦПК України провадження у справі слід зупинити на час проведення експертизи.

Позиція апеляційного суду

Апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає їх обґрунтованими.

Зі змісту ст. 367 ЦПК України слідує, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до положень ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Таким вимогам закону оскаржуване судове рішення в повній мірі відповідає.

Відповідно до ст. 103 ЦПК України суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності. У разі необхідності суд може призначити декілька експертиз, додаткову чи повторну експертизу. При призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд. Суд з урахуванням обставин справи має право визначити експерта чи експертну установу самостійно. Питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом. Учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз`яснення яких, на їхню думку, потребує висновку експерта. У разі відхилення або зміни питань, запропонованих учасниками справи, суд зобов`язаний мотивувати таке відхилення або зміну. Питання, які ставляться експерту, і його висновок щодо них не можуть виходити за межі спеціальних знань експерта.

Згідно зі ст. 104 ЦПК України про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи. Ухвала про призначення експертизи направляється особам, яким доручено проведення експертизи, та учасникам справи. Об`єкти та матеріали, що підлягають дослідженню, направляються особі, якій доручено проведення експертизи (провідному експерту або експертній установі).

При цьому, згідно з ч.3 ст. 2 ЦПК України однією із загальних засад цивільного судочинства є пропорційність.

Відповідно до принципу пропорційності цивільного судочинства суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо (ст. 11 ЦПК України).

Вказаний принцип дає суду змогу самостійно з врахуванням описаних вище критеріїв визначати порядок здійснення судового провадження з метою досягнення завдань цивільного судочинства.

Так цивільний позов в даній справі стосується поділу спільного майна сторін, для правильного та справедливого вирішення якого необхідне визначення дійсної вартості відповідного майна на час розгляду справи.

При цьому для визначення такої вартості необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право. Натомість сторони по справі висновків експерта з вказаного питання не надали, тому у суду першої інстанції були достатні підстави для призначення відповідної експертизи по справі.

Заперечення апелянта щодо того, що передумовою призначення відповідної експертизи є надання стороною відомостей про те, що вартість відповідного майна не може бути підтверджена іншими доказами, спростовуються процитованими вище положеннями закону щодо підстав та порядку призначення експертизи.

Апеляційний суд також не погоджується з позицією апелянта щодо того, що, призначивши відповідну експертизу, суд першої інстанції звільнив позивача від його обов`язку самостійно надати такі докази.

По-перше, як вказано вище положення ЦПК України прямо надають можливість суду призначати експертизу за клопотанням сторони.

По-друге, відповідно до ч.5 ст. 12 ЦПК України суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість, сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом. І в такому сприянні реалізується саме змагальність, як ще одна основна засада цивільного судочинства.

Тому таке легітимне сприяння судом у реалізації прав учасників судового процесу у проведенні експертизи є дією, яка спрямована на досягнення завдань цивільного судочинства, а не звільненням судом сторони від обов`язку доказування.

Апеляційний суд також вважає необґрунтованою позицію особи, яка подала апеляційну скаргу, щодо того, що ухвала про призначення експертизи постановлена з порушенням норм процесуального права, оскільки суд призначив експертизу вартості транспортних засобів без вказівки на їх характеристики, технічний стан, пробіг, комплектацію тощо.

В ухвалі про призначення експертизи суд вказав марки та рік випуску об`єктів експертного дослідження, а також зобов`язав сторони надати на вимогу експерта доступ до відповідних транспортних засобів.

При цьому відповідно до ч.1 ст. 107 ЦПК України матеріали, необхідні для проведення експертизи, експерту надає суд, якщо експертиза призначена судом, або учасник справи, якщо експертиза проводиться за його замовленням. При призначенні експертизи суд з урахуванням думки учасників справи визначає, які саме матеріали необхідні для проведення експертизи. Суд може також заслухати призначених судом експертів з цього питання. Копії матеріалів, що надаються експерту, можуть залишатися у матеріалах справи.

За такого, суд вказав на об`єкт експертного дослідження та вирішив питання про надання експерту матеріалів, які необхідні для проведення експертизи, тому ухвала про призначення експертизи в цій частині не суперечить вимогам ст. 107 ЦПК України.

При цьому, як вказано вище, саме суд відповідно до принципу пропорційності визначає конкретний порядок здійснення провадження у кожній справі.

Крім того, як слідує з наявної у матеріалах цивільної справи відповіді регіонального сервісного центру (Т.1 а.с. 20) вказані в клопотанні про призначення експертизи автомобілі BMV 730D, 2008 року випуску та SKODA RAPID, 2013 року випуску в 2020-2021 роках були перереєстровані на третіх осіб, що може свідчити про відсутність таких транспортних засобів у сторін на час розгляду справи судом, разом з тим це не свідчить про відсутність необхідності у встановленні їх вартості, в тому числі і на підставі аналізу вартості подібних транспортних засобів з побідними технічними характеристиками та роком випуску, яка має значення та враховується при поділі спільного майна відповідно до постанови Верховного Суду від 20.12.2023 року по справі №127/21002/21.

Заявлені в тексті апеляційної скарги постанови Верховного Суду 28 квітня 2020 року по справі №362/6056/17 та від 06 квітня 2023 року по справі №199/291/21, на які апелянт посилається на підтвердження викладених в апеляційній скарзі мотивів, не стосуються оцінки законності призначення судом експертизи.

Так відповідно до постанови Верховного Суду від 28 квітня 2020 року по справі №362/6056/17 ненадання стороною висновку експерта на підставі статті 106 ЦПК України не є підставою для відмови у призначенні відповідної експертизи на підставі ухвали суду.

Відповідно до постанови Верховного Суду від 06 квітня 2023 року по справі №199/291/21 у наданих сторонами висновках не вказано про те, що експертів попереджено про кримінальну відповідальність. Разом з тим сторони не скористалися наданим їм процесуальним законом правом на звернення до суду з клопотанням про призначення судової експертизи з метою вирішення заявлених позовних вимог, зокрема, визначення дійсної вартості спільного сумісного майна подружжя. Водночас за відсутності належних та допустимих доказів, які підтверджують дійсну вартість спільного сумісного майна подружжя на час розгляду справи, суд був позбавлений можливості стягнути компенсацію за відхилення від рівності часток подружжя, тому наявні підстави для визнання за кожним із подружжя права власності по 1/2 частині усього спільного сумісного майна.

За такого, суд при постановленні ухвали про призначення експертизи не допустив порушень норм процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення клопотання про проведення експертизи.

Відповідно до п.5 ч.1 ст. 252 ЦПК України суд може зупинити провадження у справі у випадку призначення судом експертизи.

При цьому, оскільки суд першої інстанції при призначенні вказаної експертизи вирішив направити експертам матеріали цивільної справи, в межах якої така експертиза призначена та без якої подальше проведення підготовчого провадження неможливе, тому в нього були фактичні та правові підстави для зупинення провадження у справі на час проведення експертизи.

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги

Суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення (п.1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України).

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Перевіривши застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права на підставі встановлених фактичних обставин справи та в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно застосував норми матеріального і процесуального права, а тому ухвалив законне та обґрунтоване рішення, яке на підставі ст. 375 ЦПК України слід залишити без змін, а апеляційну скаргу – без задоволення.

Керуючись статтями 367, 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд

ухвалив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану його представником ОСОБА_2 , залишити без задоволення.

Ухвалу Центрального районного суду м. Миколаєва від 08 вересня 2026 року по справі №490/3244/25 про призначення судової автотоварознавчої експертизи та зупинення провадження на час проведення експертизи залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню до Верховного Суду.

Головуючий В.В. Муругов

Судді: Т.В. Крамаренко

Н.О. Тищук

---------------------------------

Повний текст постанови виготовлений 20 жовтня 2026 року