Постанова від 20 жовтня 2026 р. у справі №750/8460/26 — Деснянський районний суд м. Чернігова

Суд: Деснянський районний суд м. Чернігова

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції

Дата: 20 жовтня 2026 р.

Справа: №750/8460/26

Суддя: Слісар А. В.

Справа № 750/8460/26

Провадження № 3/750/2480/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 жовтня 2026 року м. Чернігів

Суддя Деснянського районного суду м. Чернігова Слісар А.В. pозглянув справу про притягнення до адмiнiстpативної вiдповiдальностi ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого у АДРЕСА_1 за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адмiнiстpативнi пpавопоpушення (далі КУпАП),

В С Т А H О В И В:

25 липня 2026 року о 01 годині 47 хвилин у м. Чернігові по проспекту Михайла Грушевського, 178, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом MERSEDES-BENZ ML 350 д.н.з. НОМЕР_1 з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: виражене тремтіння пальців рук, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя, запах алкоголю з порожнини рота. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння по місцю зупинки за допомогою приладу Драгер ARLM 0352 та в установленому законом порядку у лікаря-нарколога водій відмовився, чим порушив п. 2.5 ПДР України.

У судовому засіданні ОСОБА_1 з протоколом не погодився і не визнав своєї вини у вчиненні адміністративного правопорушення та пояснив, що зупинивши автомобіль під його керуванням, поліцейський спитав чи вживав він алкоголь на що він відповів що вживав за добу та погоджувався пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння, але поліцейський відвів його у сторону та повідомив, що Драгер може показати його алкогольне сп`яніння, тому краще відмовитися від такого проходження. Він( ОСОБА_1 ) відмовився проходити огляд на стан алкогольного сп`яніння, щоб на службі не виникло ніяких проблем.

Захисник Дворніченко М.М. просив закрити провадження у справі за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення, оскільки ОСОБА_1 не заперечував пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння коли його зупинили працівники поліції, але поліцейський фактично відмовив його від такого проходження.

У судовому засіданні свідки ОСОБА_2 та ОСОБА_3 показали, що 25.07.2026 року приблизно о 02-00 годині їхали у автомобілі під керуванням ОСОБА_1 та по просп. Михайла Грушевського автомобіль зупинили працівники поліції. На прохання поліцейського, ОСОБА_4 вийшов із автомобіля та відповів поліцейському, що алкогольні напої він вживав за добу. ОСОБА_5 погодився на пропозицію поліцейського пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння. У цей час вони(свідки) знаходилися у автомобілі та все чули, оскільки двері були відчинені. Потім один із поліцейських відвів ОСОБА_6 у сторону, а інший підійшов до автомобіля ОСОБА_6 та перебував поруч. У цей час вони(свідки) вийшли із автомобіля та побачили, що ОСОБА_5 спілкується із поліцейським на деякій відстані від автомобіля та вони почули, що поліцейський сказав ОСОБА_6 , що йому не потрібно проходити огляд та краще відмовитися від цього та це було пов`язано із тим, що ОСОБА_5 військовослужбовець та поліцейським потрібно когось викликати та у ОСОБА_6 можуть були якісь проблеми. Потім вони сіли у автомобіль, а ОСОБА_5 з поліцейським підійшли до автомобіля, де ОСОБА_5 відмовився проходити огляд на стан алкогольного сп`яніння та на нього склали адміністративний протокол.

У судовому засіданні був допитаний у якості свідка поліцейський ОСОБА_7 , який повідомив, що 25.07.2026 біля 2 години ночі, перебуваючи на чергуванні, ним був зупинений кросовер під керуванням ОСОБА_1 та під час спілкування від останнього було чути запах алкоголю. Йому запропонували вийти з автомобіля, щоб зрозуміти запах від нього чи від пасажирів та виявилось, що все ж таки запах алкоголю був від нього. Йому було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки за допомогою приладу Драгер, але він відмовився. Йому було роз`яснено відповідальність за таку відмову та складено на нього протокол. На уточнюючі запитання захисника, свідок повідомив, що не пам`ятає, щою ОСОБА_4 погоджувався спочатку пройти огляд на місці. Бодікамера була лише у його напарника. Не відмовляв ОСОБА_8 проходити огляд на стан алкогольного сп`яніння.

Відповідно до ч. 1 ст. 130 КУпАП до адміністративної відповідальності притягуються особи за керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Згідно ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення є: всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.

У відповідності до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, відомостями та інформацією з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, а також іншими документами.

Суддя, вислухавши ОСОБА_1 , його захисника, свідків та дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП підтверджується даними, які містяться у протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 728404 від 25.07.2026 р., актом огляду на стан алкогольного сп`яніння від 25.07.2026 р. у якому вказано, що огляд проведений у зв`язку з виявленими у ОСОБА_1 ознаками: запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя та від проходження огляду відмовився, направленням на медичний огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 25.07.2026 р., рапортом працівника поліції та відеозаписом, який переглянутий у судовому засіданні та з якого вбачається, що ОСОБА_1 керував автомобілем та був зупинений працівниками поліції і від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння відмовився будучи попереджений про відповідальність за таку відмову. Зазначені докази згідно ст. 251 КУпАП є доказом у справі про адміністративне правопорушення.

Отже, у судовому засіданні з відеозапису та інших письмових матеріалів встановлено, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом та був зупинений працівниками поліції і відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, будучи попереджений про відповідальність за таку відмову, а тому у його діях наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

ОСОБА_1 не визнав обставини викладені у протоколі про адміністративне правопорушення, вказавши, що він не відмовлявся на місці зупинки проходити огляд на стан алкогольного сп`яніння, а на це його фактично умовив працівник поліції. Таку позицію, суд оцінює критично та вважає, що така позиція ОСОБА_1 і його захисника, направлена на уникнення відповідальності, оскільки з відеозапису чітко вбачається, що ОСОБА_1 відмовився проходити огляд на стан алкогольного сп`яніння при цьому йому поліцейський пояснював, що за таку відмову настає відповідальність. ОСОБА_1 не був позбавлений можливості пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки за допомогою відповідного технічного засобу, але він таким правом скористатися відмовився. При цьому, якщо ОСОБА_1 напевно знаючи, що не перебуває у стані алкогольного сп`яніння та якщо би він пройшов такий огляд, тому не зрозуміло, які могли би виникнути у нього проблеми на службі, як того пояснював ОСОБА_1 у судовому засіданні. З цих причин, до показань свідків, суддя також відноситься критично та вважає, що такі показання не відповідають дійсності. Суд також, зважає, що хоча ОСОБА_8 спочатку сказав, що пройде огляд на місці зупинки, однак у подальшому відмовився, однак згода на проходження огляду на місці зупинки на визначення стану сп`яніння має бути безумовна та постійна.

Крім того, ОСОБА_1 не був позбавлений можливості пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння в порядку самозвернення, чого ним зроблено не було, чим в подальшому ймовірно довів би те, що дійсно не знаходиться в стані алкогольного сп`яніння. При цьому, наявний в матеріалах справи відеозапис не містить ознак здійснення на ОСОБА_1 будь-якого впливу з метою схилення його до відмови від проходження огляду на стан сп`яніння, а свідчить про роз`яснення водію порядку проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння та його добровільну відмову від проходження такого огляду.

Відповідно до ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Згідно ст. 33 КУпАП стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України.

При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Вирішуючи питання накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення, суд враховую особу правопорушника, відсутність відомостей про вчинення ним раніше адміністративних правопорушень, ступінь його вини, майновий стан, відсутність обставин, що пом`якшують і обтяжують відповідальність та стягнення за дане адміністративне правопорушення є безальтернативним, суддя приходить до висновку про накладення на нього стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000,00 грн. (сімнадцять тисяч двісті) з позбавленням права керуванням транспортними засобами на строк один рік.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення з правопорушника справляється судовий збір 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб 665 грн. 60 коп.

На підставі викладеного та кеpуючись ч. ст. 130 КУпАП, суддя

П О С Т А H О В И В:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого у АДРЕСА_1 , визнати винуватим у вчиненні адмiнiстративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накласти адмiнiстративне стягнення у виді штрафу у розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000,00 грн. (сімнадцять тисяч), з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого у АДРЕСА_1 судовий збір у розмірі 665,60 грн. (шістсот шістдесят п`ять гривень 60 копійок) на користь держави.

Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а вразі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. Штраф накладений за вчинення адміністративного правопорушення, вноситься порушником в установу банку України, якщо інше не встановлено законодавством України.

У разі несплати правопорушником штрафу у вказаний строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень.

Постанову може бути оскаржена до Чернігівського апеляційного суду через Деснянський районний суд м. Чернігова протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя А.В. Слісар

Оригінал: reyestr.court.gov.ua