Рішення від 19 жовтня 2026 р. у справі №751/7091/26 — Деснянський районний суд м. Чернігова

Суд: Деснянський районний суд м. Чернігова

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: страхування, з них

Дата: 19 жовтня 2026 р.

Справа: №751/7091/26

Суддя: Кузнєцова О. О.

Справа № 751/7091/26

Провадження № 2/750/4334/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 жовтня 2026 року м. Чернігів

Деснянський районний суд міста Чернігова в складі судді – Кузнєцової О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу,

в с т а н о в и в:

08 липня 2026 року Акціонерне товариство «Страхова група «ТАС» з використанням системи «Електронний суд» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просить стягнути страхове відшкодування в порядку регресу в сумі 21916 грн 67 коп., інфляційних збитків у розмірі 1626 грн 67 коп., а також понесені по справі судові витрати.

Обґрунтовано позов тим, що 24 вересня 2025 року сталася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортних засобів Mazda CX-7, реєстраційний номер НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 та ЗАЗ, реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням відповідача. Згідно із постановою суду вказана дорожньо-транспортна пригода сталася з вини відповідачки. Крім того, відповідачка покинула місце ДТП. На момент дорожньо-транспортної пригоди транспортний засіб Mazda CX-7, реєстраційний номер НОМЕР_1 , яким керувала відповідачка, був забезпечений за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів у Акціонерному товаристві «Страхова група «ТАС». Із заявою про виплату страхового відшкодування звернулась потерпіла особа, у зв`язку з чим позивач виплатив страхове відшкодування в сумі 21 916 грн 67 коп. Позивач відповідно до положень законодавства набув право регресної вимоги до відповідачки, у зв`язку з чим звернувся до суду з даним позовом.

Ухвалою Деснянського районного суду міста Чернігова від 21 серпня 2026 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в справі; справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження; визначено сторонам строк для подачі заяв по суті справи.

Відповідачка відзив на позов не подала.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив таке.

24.09.2025 о 15 год. 22 хв. ОСОБА_1 по пр. Левка Лук`яненка, 112 в м. Чернігові, керуючи транспортним засобом марки «Mazda CX-7» номерний знак НОМЕР_1 , не вибрала в установлених межах безпечної швидкості руху та не дотрималась безпечної дистанції, в наслідок чого скоїла зіткнення з транспортним засобом марки «Daewoo Nubira» номерний знак НОМЕР_2 , в результаті ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження, чим порушила пункт 13.1 Правил дорожнього руху України, тобто скоїла правопорушення, передбачене ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та будучи причетною до скоєння ДТП місце події покинула.

Постановою Деснянського районного суду міста Чернігова від 05 листопада 2026 року в справі № 750/13646/25 притягнуто ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за статтею 124 КУпАП і накладено на неї стягнення у виді штрафу в розмірі 850 грн. Крім того, постановою Деснянського районного суду міста Чернігова від 04 листопада 2025 року в справі №750/13645/25 притягнуто ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за статтею 122-4 КУпАП і накладено на неї стягнення у виді штрафу в розмірі 3400 грн. Зазначені постанови набрали законної сили.

Відповідно до частини шостої статті 82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

На момент ДТП транспортний засіб Mazda CX-7, реєстраційний номер НОМЕР_1 , яким керувала відповідачка, був забезпечений за полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №226661344 в Акціонерному товаристві «Страхова група «ТАС».

02 жовтня 2025 року потерпілий ОСОБА_2 як власник транспортного засобу «Daewoo Nubira» номерний знак НОМЕР_2 звернувся до страхувальника - Акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» із заявою про страхове відшкодування.

На підставі страхового акту № 29056/65/925 від 10 жовтня 2025 року Акціонерне товариство «Страхова група «ТАС» сплатило ОСОБА_2 страхове відшкодування в сумі 21916 грн 67 коп., про що свідчить копія платіжної інструкції №56449 від 13 жовтня 2025 року.

Згідно з положеннями частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Частиною першою статті 5 ЦПК України встановлено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до частини першої статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно зі статтею 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до частин першої, другої статті 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Згідно із частинами першою, другою статті 1187 Цивільного кодексу України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Пунктом 1 частини першої статті 1188 Цивільного кодексу України визначено, що шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Відповідно до частини першої статті 1191 Цивільного кодексу України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

На момент виникнення спірних правовідносин відносини у сфері обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів регулював Закон України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» № 1961-IV.

Так, пунктом 22.1. статті 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» № 1961-IV було передбачено, що у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Згідно зі статтею 28 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» № 1961-IV, чинною на момент виникнення спірних правовідносин, шкода, заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди майну потерпілого, - це шкода, пов`язана: з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу; з пошкодженням чи фізичним знищенням доріг, дорожніх споруд, технічних засобів регулювання руху; з пошкодженням чи фізичним знищенням майна потерпілого; з проведенням робіт, які необхідні для врятування потерпілих у результаті дорожньо-транспортної пригоди; з пошкодженням транспортного засобу, використаного для доставки потерпілого до відповідного закладу охорони здоров`я, чи забрудненням салону цього транспортного засобу; з евакуацією транспортних засобів з місця дорожньо-транспортної пригоди.

Відповідно до підпункту «в» підпункту 38.1.1 пункту 38.1 статті 38 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» № 1961-IV страховик, після виплати страхового відшкодування, має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, якщо він після дорожньо-транспортної пригоди за його участю самовільно залишив місце пригоди чи відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду щодо стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, або вжив алкоголь, наркотики чи лікарські препарати, виготовлені на їх основі (крім тих, що входять до офіційно затвердженого складу аптечки або призначені медичним працівником).

За таких обставин, враховуючи, що страховиком було виплачено власнику пошкодженого транспортного засобу страхове відшкодування та беручи до уваги те, що відповідачка спричинив дорожньо-транспортну пригоду і при цьому залишила місце ДТП, а тому суд вважає вимоги позивача про стягнення суми страхового відшкодування є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Розмір інфляційних втрат відповідачем не спростований.

Також, відповідно до статті 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача належить стягнути витрати по сплаті судового збору та витрати на правову допомогу.

Керуючись статтями 2, 4, 10-13, 81, 133, 141, 258, 259, 263-265, 279, 280-282, 289, 354, 355 ЦПК України, суд

в и р і ш и в :

Позов Акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» до ОСОБА_1 про стягнення виплаченого страхового відшкодування – задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ) на користь Акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» (місцезнаходження: пр-т Берестейський, 65, м. Київ; ідентифікаційний код юридичної особи – 30115243) грошові кошти в сумі 21916 грн 67 коп. (двадцять одну тисячу дев`ятсот шістнадцять гривень 67 копійок) та інфляційні збитки у розмірі 1626 грн 67 коп. (одна тисяча шістсот двадцять шість гривень 67 коп.).

Стягнути з ОСОБА_3 на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» 2662 грн 40 коп. у відшкодування витрат по сплаті судового збору та 3 725 грн 82 коп. витрат на правову допомогу.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя Ольга КУЗНЄЦОВА

Оригінал: reyestr.court.gov.ua