Рішення від 20 жовтня 2026 р. у справі №730/740/26 — Борзнянський районний суд Чернігівської області

Суд: Борзнянський районний суд Чернігівської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: спори про припинення права власності на земельну ділянку

Дата: 20 жовтня 2026 р.

Справа: №730/740/26

Суддя: Ріхтер В. В.

БОРЗНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

16400, м. Борзна, Чернігівської обл., вул. Незалежності, буд. 4 тел.: 0 (4653) 3-50-01

Справа №730/740/26

Провадження № 2/730/596/2026

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" жовтня 2026 р. м. Борзна

Борзнянський районний суд Чернігівської області в складі:

головуючого судді Ріхтера В.В.,

з участю секретаря судового засідання Магомедової О.В.,

представника держави - прокурора Ракути В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Борзни в порядку загального позовного провадження справу за позовом першого заступника керівника Ніжинської окружної прокуратури Д. Малинецького, поданого в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, – Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області, до ОСОБА_1 про припинення права власності на земельні ділянки шляхом їх конфіскації,

ВСТАНОВИВ:

Перший заступник керівник Ніжинської окружної прокуратури в інтересах держави звернувся до суду з даним позовом до ОСОБА_1 (далі – відповідач, ОСОБА_1 ), в якому просить припинити відповідачу - громадянці російської федерації - право власності на:

- земельну ділянку площею 0,7579 га, кадастровий номер - 7420882000:02:000:0287, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Комарівської сільської ради Ніжинського (колишнього Борзнянського) району Чернігівської області, зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 25.12.2021 за номером 45981687 (індексний номер рішення про державну реєстрацію 62643547 від 29.12.2021), шляхом її конфіскації на користь держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області;

- земельну ділянку площею 3,4876 га, кадастровий номер - 7420882000:02:000:0288, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського вирибництва, що розташована на території Комарівської сільської ради Ніжинського (колишнього Борзнянського) району Чернігівської області, зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 25.12.2021 за номером 45981775 (індексний номер рішення про державну реєстрацію 62643736 від 29.12.2021), шляхом її конфіскації на користь держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що рішенням Борзнянського районного суду Чернігівської області від 23.07.2021 у справі № 730/574/21 задоволено позов громадянки рф ОСОБА_1 про визнання за нею в порядку спадкування за законом право власності на земельну частку (пай) загальною площею 4,2454 га, а саме: з кадастровим номером 7420882000:02:000:0287 площею 0,7579 га (номер запису про право власності 45981687 від 25.12.2021, індексний номер рішення про державну реєстрацію 62643547 від 29.12.2021), вид угідь – сіножаті, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва; з кадастровим номером 7420882000:02:000:0288 площею 3,4876 га (номер запису про право власності 45981775 від 25.12.2021, індексний номер рішення про державну реєстрацію 62643736 від 29.12.2021), вид угідь – рілля, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Дана земельна частка (пай) належала її матері ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Підставою представництва прокурора зазначає те, що ГУ Держгеокадастру у Чернігівській області, будучи органом, уповноваженим на виконання функцій держави у спірних правовідносинах, не вжило заходів щодо належного контролю за порядком використання та реалізації прав на землю, самостійно не планує звертатись до суду з відповідним позовом.

Представник прокуратури у судовому засіданні заявлені вимоги підтримав і просив їх задовольнити з вищевказаних підстав. Пояснив, що право власності на зазначені земельні ділянки сільськогосподарського призначення ОСОБА_1 набула 29 грудня 2021 - з часу реєстрації права власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, в зв`язку з чим повинна була їх відчужити до 29 грудня 2022, проте цього не зробила.

Відповідачка, громадянка російської федерації, за останніми відомими даними проживає на території цієї держави. За інформацією Управління ДМС у Чернігівській області від 19 червня 2026 її актуальне місце проживання не встановлено. Дію Мінської конвенції та Протоколу до неї у відносинах з Російською Федерацією зупинено Законом України № 2783-IX; дипломатичні відносини між Україною та Російською Федерацією розірвано. За таких обставин, з урахуванням неможливості забезпечити вручення судових документів у порядку міжнародної правової допомоги, судові виклики оприлюднювалися на офіційному веб-сайті Судової влади України 11 серпня та 2 вересня 2026. Відповідачка не з`явилася, причин неявки суду не повідомила, відзиву не подала.

Позивач ГУ Держгеокадастру у Чернігівській області було належним чином та своєчасно повідомлене про дату, час і місце розгляду справи засобами електронного зв`язку (ч. 6 ст. 128 ЦПК України), що підтверджується довідкою про доставку судових документів на офіційну адресу електронної пошти, але своїм процесуальним правом на участь в судовому засіданні не скористалось, повноважного представника не направило, заяв по суті справи не подало.

Заслухавши пояснення прокурора, як представника держави, дослідивши матеріали справи, суд дійшов таких висновків.

Вирішуючи питання про наявність підстав для представництва прокурором інтересів держави, суд виходить з такого.

Відповідно до статті 131-1 Конституції України, статті 56 ЦПК України та статті 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор представляє інтереси держави в суді у виключних випадках, зокрема якщо компетентний орган не здійснює або неналежно здійснює захист інтересів держави, або такого органу немає. Саме лише посилання на порушення інтересів держави для цього недостатнє: прокурор має обґрунтувати, який орган уповноважений захищати ці інтереси, у чому полягає порушення та чому орган самостійно не звернувся до суду.

ГУ Держгеокадастру у Чернігівській області є органом державного контролю за використанням та охороною земель і відповідно до частини четвертої статті 145 ЗК України уповноважене звертатися до суду з позовом про конфіскацію земельної ділянки. До подання позову прокурор звернувся до цього органу із запитом від 19 січня 2026 року. У відповіді від 4 лютого 2026 ГУ Держгеокадастру повідомило, що самостійно позов не подаватиме через відсутність коштів, та просило прокуратуру вжити заходів представництва. Така відповідь підтверджує, що компетентний орган обізнаний із порушенням, але сам не здійснює судовий захист, а тому прокурор навів достатні підстави для представництва інтересів держави. Такий підхід відповідає висновку Великої Палати Верховного Суду у постанові від 26 травня 2020 року у справі № 912/2385/18.

Судом установлено, що мати відповідачки ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , а ОСОБА_1 є її спадкоємцем за законом.

Рішенням Борзнянського районного суду Чернігівської області від 10 листопада 2020 відповідачці визначено додатковий строк тривалістю три місяці для подання заяви про прийняття спадщини.

Рішенням цього ж суду від 23 липня 2021 у справі № 730/574/21 за нею визнано право на успадковану земельну частку (пай), на підставі чого надалі були сформовані та зареєстровані спірні земельні ділянки.

26.08.2021 ОСОБА_1 звернулася до сесії Комарівської сільської ради із заявою про надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та передачі їй у власність земельної ділянки площею 0,7579 га з кадастровим номером 7420882000:02:000:0287, площею 3,4876 з кадастровим номером 7420882000:02:000:0288 з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташовані на території Комарівської сільської ради Борзнянського району Чернігівської області, відповідно до державного акту серії ЯА № 759975.

Рішенням № 314-14/ІХ чотирнадцятої сесії дев`ятого скликання Комарівської сілсьької ради від 13.10.2021 «Про оформлення права власності на нерухоме майно власникам земельного сертифікату» надано дозвіл ОСОБА_1 на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) згідно рішення суду № 730/574/21 від 23.07.2021 із земель колишнього КСП «ім. Леніна», що розташовані на території Комарівської сільської ради, загальною площею 4,24 га, у тому числі: рілля – 3,49 га (пай № НОМЕР_1 ), сіножаті – 0,75 га (пай № НОМЕР_1 ), для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

На підставі вказаного рішення № 314-14/ІХ чотирнадцятої сесії дев`ятого скликання Комарівської сільської ради від 13.10.2021 державним реєстратором Борзнянської міської ради Чернігівської області Лєдяєвою Т.П. 29.12.2021 зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно право власності Чуркіної на:

- земельну ділянку з кадастровим номером 7420882000:02:000:0287 площею 0,7579 га, цільове призначення – для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (номер запису про право власності 45981687 від 25.12.2021, індексний номер рішення про державну реєстрацію 62643547 від 29.12.2021);

- земельну ділянку з кадастровим номером 7420882000:02:000:0288 площею 3,4876 га, цільове призначення – для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (номер запису про право власності 45981775 від 25.12.2021, індексний номер рішення про державну реєстрацію 62643736 від 29.12.2021), вид угідь – рілля, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва..

Відтак, ОСОБА_1 в порядку спадкування у грудні 2021 набула у власність зазначені земельні ділянки сільськогосподарського призначення, розташовані на території Комарівської ОТГ Ніжинського району Чернігівської області, та протягом року не виконала покладений на неї у зв`язку з цим обов`язок, а саме: не відчужила земельні ділянки, що підтверджується витягами з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

За відомостями компетентних органів та копією паспорта ОСОБА_1 є громадянкою російської федерації. Даних про набуття нею громадянства України матеріали справи не містять. За змістом частини четвертої статті 22 та частини другої статті 81 ЗК України землі сільськогосподарського призначення не можуть передаватися у власність іноземцям. Виняток передбачено частиною третьою статті 81 цього Кодексу для набуття таких земель у спадщину; за частиною четвертою цієї статті успадкована земельна ділянка протягом року підлягає відчуженню.

Спірні об`єкти розташовані в Україні, а тому їх правовий режим, підстави виникнення та припинення речових прав визначаються правом України (статті 38, 39 Закону України «Про міжнародне приватне право»). Відповідно до статті 125 ЗК України право власності на земельну ділянку виникає з моменту його державної реєстрації; стаття 126 цього Кодексу визначає документи, що посвідчують таке право. Водночас у спадкових правовідносинах суд має розрізняти дату відкриття спадщини, її прийняття, судове підтвердження спадкового права та державну реєстрацію вже сформованої земельної ділянки. Частина п`ята статті 1268 ЦК України передбачає, що прийнята спадщина належить спадкоємцеві з часу її відкриття, а отже сама дата реєстрації не може без оцінки спадкових рішень автоматично вважатися датою переходу кожного спадкового права.

У цій справі матеріали підтверджують як надання відповідачці додаткового строку для прийняття спадщини у 2020, так і подальше визнання її права на пай судовим рішенням від 23 липня 2021 та реєстрацію за нею сформованих ділянок у грудні 2021. Незалежно від того, чи обчислювати річний строк від прийняття спадщини з урахуванням статті 1268 ЦК України, чи від найбільш пізньої підтвердженої матеріалами справи дати оформлення права на сформовані ділянки, на час звернення прокурора до суду та розгляду справи строк сплив. За даними реєстру, після реєстрації права відповідачка залишалася власницею обох ділянок; доказів їх відчуження у встановлений законом строк не подано.

Відповідно до частини першої статті 145 ЗК України, якщо до особи переходить право власності на земельну ділянку, яка не може перебувати у її власності, ділянка підлягає відчуженню власником протягом року з моменту переходу права. Частина друга цієї статті передбачає конфіскацію за рішенням суду, якщо обов`язок не виконано. Пункт «д» частини першої статті 143 ЗК України відносить невідчуження іноземцем земельної ділянки протягом установленого строку до підстав примусового припинення права на неї. Отже, конфіскація у цій категорії справ не настає автоматично: її застосування потребує судового рішення.

Заборона відчуження сільськогосподарських земель, передбачена пунктом 15 розділу X «Перехідні положення» ЗК України, не скасовує встановленого частиною четвертою статті 81 цього Кодексу обов`язку іноземця відчужити успадковану землю. Водночас для оцінки строку й можливості виконання такого обов`язку належить ураховувати редакції закону, чинні у відповідні періоди, зокрема набрання чинності з 1 липня 2021 року змінами, внесеними Законом № 552-IX, та відкриття з цієї дати обігу приватних сільськогосподарських земель серед осіб, які можуть набувати їх за законом. У цій справі відповідачка оформлювала спірні сформовані ділянки після цієї дати, а до звернення прокурора до суду відчуження не відбулося.

Згідно з частиною четвертою статті 145 ЗК України конфіскована земельна ділянка підлягає продажу на земельних торгах, а ціна продажу за вирахуванням витрат, пов`язаних із продажем, виплачується колишньому власнику. Ця редакція статті 145 діє з 1 липня 2021. Частина друга статті 354 ЦК України, встановлюючи загальне правило про безоплатний перехід конфіскованого майна у власність держави, прямо застерігає винятки, визначені законом. Таким спеціальним винятком для конфіскації земельної ділянки за статтею 145 ЗК України є її подальший продаж із виплатою колишньому власнику вирученої суми за мінусом витрат.

Висновок про продаж конфіскованої ділянки на земельних торгах відповідає практиці Верховного Суду, який застосовував частини другу та четверту статті 145 ЗК України у справах про конфіскацію успадкованих іноземцями сільськогосподарських земель: постанова КЦС ВС від 12 березня 2025 у справі № 568/823/23 та постанова Об`єднаної палати КЦС ВС від 20 жовтня 2025 у справі № 559/2900/23. За цим підходом судове рішення про конфіскацію є підставою для подальшого продажу земельної ділянки на торгах. Отже, висновок про безоплатне вилучення земельної ділянки не узгоджується з прямою спеціальною нормою частини четвертої статті 145 ЗК України.

При вирішенні спору суд також ураховує статтю 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Втручання у право власності має бути законним, переслідувати легітимну мету та зберігати справедливу рівновагу між суспільним інтересом і захистом майнових прав особи. Правова основа втручання передбачена статтями 81, 143, 145 ЗК України; легітимною метою є дотримання встановленого законом режиму земель сільськогосподарського призначення, які відповідно до статті 14 Конституції України є основним національним багатством і перебувають під особливою охороною держави.

Застосований захід є пропорційним за встановлених у справі обставин: відповідачка набула землю у спадщину, закон надав їй річний строк для відчуження, припинення права відбувається лише за судовим рішенням, а стаття 145 ЗК України забезпечує продаж ділянок на конкурентних торгах і виплату колишній власниці чистої виручки. Тому суд не погоджується з доводом, що сама назва заходу «конфіскація» означає обов`язкове безоплатне вилучення всупереч спеціальному порядку, прямо встановленому земельним законом.

Крім того, визначаючись із позовними вимогами, суд вважає, що примусове відчуження спірних земельних ділянок без компенсації відповідачу їх вартості було б порушенням його права власності в частині забезпечення принципу «справедливої рівноваги», а саме: між законною метою, що передбачається для досягнення цілі, та засобами, які використовуються.

При цьому, суд відзначає, що хоча положення ч. 4 ст. 145 ЗК України в діючій редакції (згідно Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо умов обігу земель сільськогосподарського призначення» №552-ІХ від 31.03.2020 набрала чинності з 01 липня 2021) і визначають конфіскацію земельної ділянки як її оплатне вилучення (ціна проданої на земельних торгах земельної ділянки, за вирахуванням витрат, пов`язаних з її продажем, виплачується її колишньому власнику), однак юридична термінологія «конфіскація майна» означає саме безоплатне примусове вилучення у власність держави майна, що підтверджується й змістом ст. 354 ЦК України. Водночас, якість закону та правова визначеність є складовими елементами принципу верховенства права, який задекларовано в ст. 8 Конституції України.

Такий висновок суду корелюється з вимогами розділу V Закону України «Про міжнародне приватне право», роз`ясненнями, викладеними в п. 15 листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику розгляду судами цивільних справ з іноземним елементом» від 16.05.2013 № 24-754/0/4-13 та відповідає ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Враховуючи, що право власності відповідачки на дві земельні ділянки сільськогосподарського призначення підтверджене матеріалами справи, вона є іноземною громадянкою, річний строк для відчуження минув, а доказів добровільного відчуження немає, суд доходить висновку про наявність передбачених законом підстав для конфіскації обох земельних ділянок. Позов підлягає задоволенню. Встановлений законом подальший продаж ділянок на земельних торгах та виплата чистої виручки відповідачці є наслідками конфіскації, а не підставою для часткового задоволення позову

Оскільки відкоригований судом спосіб захисту за даним позовом фактично не впливає на повноту задоволення вимог прокурора, то згідно зі ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь Чернігівської обласної прокуратури підлягає стягненню сплачений нею при подачі позовної заяви судовий збір в сумі 6 656,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 8, 13, 14, 41, 131-1 Конституції України, ст.ст. 5, 319, 321, 346, 373, 374, 378 ЦК України, ст.ст. 22, 81, 143, 145, 148 ЗК України, ст.ст. 2-4, 12, 13, 19, 23, 56, 76-89, 141, 223, 258-268 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов першого заступника керівника Ніжинської окружної прокуратури Д. Малинецького, поданого в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, – Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області, до ОСОБА_1 про припинення права власності на земельні ділянки шляхом їх конфіскації – задовольнити.

Припинити право власності ОСОБА_1 на земельну ділянку площею 0,7579 га, кадастровий номер 7420882000:02:000:0287, цільове призначення — для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території Комарівської сільської ради Ніжинського (колишнього Борзнянського) району Чернігівської області, право власності на яку зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за номером 45981687 (індексний номер рішення про державну реєстрацію 62643547 від 29.12.2021), шляхом конфіскації у власність держави з подальшим продажем на земельних торгах у порядку, встановленому законом. Ціна продажу цієї земельної ділянки за вирахуванням витрат, пов`язаних із її продажем, підлягає виплаті ОСОБА_1 .

Припинити право власності ОСОБА_1 на земельну ділянку площею 3,4876 га, кадастровий номер 7420882000:02:000:0288, цільове призначення — для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території Комарівської сільської ради Ніжинського (колишнього Борзнянського) району Чернігівської області, право власності на яку зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за номером 45981775 (індексний номер рішення про державну реєстрацію 62643736 від 29.12.2021), шляхом конфіскації у власність держави з подальшим продажем на земельних торгах у порядку, встановленому законом. Ціна продажу цієї земельної ділянки за вирахуванням витрат, пов`язаних із її продажем, підлягає виплаті ОСОБА_1 .

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Чернігівської обласної прокуратури понесені судові витрати по сплаті судового збору в сумі 6 656,00 грн (шість тисяч шістсот п`ятдесят шість гривень 00 копійок).

Рішення може бути оскаржено учасниками справи в апеляційному порядку безпосередньо до Чернігівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення; якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не буде подано, а у разі її подання - після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Сторони:

Позивач: Ніжинська окружна прокуратура (місцезнаходження: Україна, Чернігівська область, Ніжинський район, м. Ніжин, вул. Овдіївська, буд. 2; код ЄДРПОУ 0291011423)

Відповідач: ОСОБА_1 (народилася ІНФОРМАЦІЯ_3 ; останнє відоме зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ).

Суддя Ріхтер В.В.

Оригінал: reyestr.court.gov.ua