Рішення від 30 вересня 2026 р. у справі №761/13430/26 — Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/13430/26

Провадження № 2/761/10086/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

01 жовтня 2026 року Шевченківський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді: Савицького О.А.,

при секретарі: Маковській Т.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення інфляційних втрат та трьох відсотків річних,

ВСТАНОВИВ:

06.04.2026 ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення інфляційних втрат та трьох відсотків річних у загальному розмірі 102 621,28 грн.

Свої вимоги позивач обгрунтовує тим, що що 03.10.2011 між позивачем та відповідачем було укладено договір позики (розписку), відповідно до якого відповідач отримала від позивача в борг грошові кошти у розмірі 1 900,00 доларів США із зобов`язанням повернути їх до 01 травня 2012 року. У зв`язку з невиконанням зобов`язання відповідачем, заочним рішенням Шевченківського районного суду міста Києва від 07 грудня 2015 року у справі № 761/11600/15-ц з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 було стягнуто заборгованість у розмірі 1 900,00 доларів США в гривневому еквіваленті за курсом НБУ, що становило 44 932,38 грн, та судовий збір у розмірі 407,56 грн (загалом - 45 339,94 грн). Вказане рішення суду набрало законної сили 15 березня 2016 року. Позивач зазначає, що станом на день звернення з цим позовом основна заборгованість відповідачем не погашена, у зв`язку з чим на підставі ст. 625 ЦК України просить стягнути з відповідача 3% річних та інфляційні втрати за час прострочення за періоди з 01 травня 2012 року по 01 квітня 2026 року. Також позивач просить вказати в рішення суду умову про нарахування 3% річних до моменту виконання рішення суду (ч. 10 ст. 265 ЦПК України) та вирішити питання розподілу судових витрат.

Ухвалою від 11.05.2026 відкрито провадження у справі, розгляд якої вирішено проводити у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та призначено судове засідання.

Позивач в судове засідання не з`явився, однак на адресу суду надійшла його письмова заява, зі змісту якої вбачається, що останній позовні вимоги підтримав, просив суд задовольнити їх у повному обсязі, а також розглянути справу за його відсутності, проти проведення заочного розгляду справи не заперечив.

Відповідачка в судове засідання не з`явилася, свого представника до суду не направила, про дату, час і місце судового розгляду повідомлялася належним чином у встановленому законом порядку, причин неявки не повідомила та відзиву не подала.

Враховуючи, що позивач не заперечив проти проведення заочного розгляду справи, при цьому відповідачка, що належним чином повідомлялася про розгляд справи, в судове засідання не з`явилася, відзиву не подала, а тому відповідно до вимог ст. 280, 281 ЦПК України, суд постановив ухвалу про заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів.

Дослідивши письмові докази, які містяться в матеріалах справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Перевіряючи обставини справи, судом встановлено, що заочним рішенням Шевченківського районного суду міста Києва від 07.12.2015 у справі № 761/11600/15-ц стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 заборгованість за договором позики від 03.10.2011 у розмірі 44 932,38 грн, та судовий збір у розмірі 407,56 грн. Рішення набрало законної сили 15 березня 2016 року.

Відповідно до ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у цивільній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи.

На виконанні у Шевченківському ВДВС у м. Києві перебуває виконавче провадження № 78808234 з примусового виконання виконавчого листа № 761/11600/15-ц, однак рішення суду відповідачем станом на момент розгляду справи не виконано, сума заборгованості не погашена.

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належно відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як зазначено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 16 травня 2018 року у справі № 686/21962/15-ц, від 04 червня 2019 року у справі № 916/190/18 та від 10 вересня 2025 року у справі № 369/13444/20, ухвалення судового рішення про стягнення заборгованості не змінює природи зобов`язання та не припиняє його. Наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконане боржником, не звільняє боржника від відповідальності за неправомірне утримання грошових коштів та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених ст. 625 ЦК України.

Передбачена ст. 625 ЦК України відповідальність має компенсаційний, а не штрафний характер.

З огляду на надані позивачем розрахунки, які перевірені судом та визнані правильними і обґрунтованими, вимоги Позивача про стягнення 3% річних у розмірі

23 055,74 грн (9021,10 + 368,55 + 13666,09) та інфляційних втрат у розмірі 79 565,54 грн (539,13 + 79026,41), а всього 102 621,28 грн - підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 10 ст. 265 ЦПК України, суд, приймаючи рішення про стягнення боргу, на який нараховуються відсотки або пеня, може зазначити в рішенні про нарахування відповідних відсотків чи пені до моменту виконання рішення з урахуванням приписів законодавства України, що регулюють таке нарахування. Заява позивача в цій частині є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 2, 4, 12, 13, 76-82, 141, 258, 259, 263-265, 268, 273, 354 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення інфляційних витрат та трьох відсотків річних - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 3% річних за час прострочення виконання грошового зобов`язання в сумі 23 055 (двадцять три тисячі п`ятдесят п`ять) грн 74 коп.; інфляційні втрати за час прострочення виконання грошового зобов`язання в сумі 79 565 (сімдесят дев`ять тисяч п`ятсот шістдесят п`ять) грн 54 коп. та судовий збір у сумі 1 331 (одна тисяча триста тридцять одна) грн 20 коп.

На підставі ч. 10 ст. 265 ЦПК України визначити умову, що органу (особі), який здійснюватиме примусове виконання цього рішення суду, нараховувати 3% річних за формулою: сума 3% річних = сума залишку боргу х 3% х кількість днів прострочення / 365, починаючи з 01 квітня 2026 року до моменту виконання даного рішення суду.

Заочне рішення може бути переглянуте судом за письмовою заявою відповідача поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а також рішення може бути оскаржене позивачем до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя: