Рішення від 20 жовтня 2026 р. у справі №760/8695/26 — Солом'янський районний суд міста Києва

760/8695/26

СОЛОМ`ЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 жовтня 2026 року Солом`янський районний суд міста Києва у складі головуючого судді Кицюк В.С., за участю секретаря Цасюк Є.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Київської міської ради, третя особа Дванадцята Київська державна нотаріальна контора, про встановлення додаткового строку для прийняття спадщини,-

ВСТАНОВИВ:

У березні 2026 року позивач звернувся до суду із вищезазначеним позовом, у якому просив визначити додатковий строк два місяці для прийняття спадщини за заповітом після смерті рідної тітки ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В обґрунтування заявлених вимог зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла рідна тітка позивача ОСОБА_2 22.04.2024 тітка склала заповіт, посвідчений приватним нотаріусом КМНО Качельніковим С.В., до спадкового майна входить квартира за адресою: АДРЕСА_1 . Позивач залишився єдиним спадкоємцем за законом та вважав, що в будь-який вільний час може оформити спадщину після смерті родича, однак почалась війна, позивач втратив роботу і займався волонтерством, допомагаючи військовим. 19.03.2025 постановою нотаріуса відмовлено у вчиненні нотаріальної дії та видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, оскільки позивач пропустив передбачений законодавством строк. Позивач вважає, що строк пропущено з поважних причин, відтак просить позов задовольнити.

Ухвалою Солом`янського районного суду міста Києва від 08 квітня 2026 року відкрито загальне позовне провадження у справі.

28.04.2026 до суду надійшов відзив, у якому представник відповідача просить ухвалити законне і обґрунтоване рішення.

14.07.2026 через систему «Електронний суд» надійшли додаткові пояснення представника позивача у справі.

Ухвалою Солом`янського районного суду міста Києва від 27 липня 2026 року витребувано у Дванадцятій Київській державній нотаріальній конторі належним чином завірену копію спадкової справи, заведеної після смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

07.08.2026 до суду надійшли витребувані докази.

Ухвалою Солом`янського районного суду міста Києва від 10 вересня 2026 року закрито підготовче судове засідання та призначено справу до судового розгляду по суті.

У судове засідання сторони не з`явились, повідомлялись належним чином.

У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється (ч.2 ст.247 ЦПК України).

Дослідивши матеріали справи, всебічно та повно з`ясувавши фактичні обставини, об`єктивно оцінивши докази, які мають істотне значення для розгляду і вирішення справи, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, відповідно до копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 05 серпня 2025 року, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , померла ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.4).

Згідно з копією заповіту від 22 квітня 2024 року, посвідченого приватним нотаріусом КМНО Качельніковим С.В., зареєстровано а реєстрі за №768, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , все своє майно заповіла ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с.5).

19.03.2026 ОСОБА_1 через представника звернувся із заявою до Дванадцятої Київської державної нотаріальної контори про прийняття спадщини.

Постановою державного нотаріуса Дванадцятої Київської державної нотаріальної контори Щербини Я.О. від 19 березня 2025 року №1146/02/31, відмовлено ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на майно, яке належить ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , оскільки ОСОБА_1 пропустив передбачений законодавством строк встановлений для прийняття спадщини після її смерті (а.с.9).

За загальними положеннями про спадкування, право на спадщину виникає в день відкриття спадщини, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (ст.ст.1220, 1222, 1270 ЦК України).

Згідно з ч.1 ст.1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Пунктом 24 постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» передбачено, особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України. Суди відкривають провадження в такій справі у разі відсутності письмової згоди спадкоємців, які прийняли спадщину, а також за відсутності інших спадкоємців, які могли б дати письмову згоду на подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини. При відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

Постановою Кабінету Міністрів України від 06 березня 2022 року №209 встановлено, що перебіг строку для прийняття спадщини або відмови від її прийняття зупиняється на час дії воєнного стану, але не більше ніж на чотири місяці.

Згідно з положеннями ст.1272 ЦК України, якщо спадкоємець протягом встановленого строку не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

За змістом цієї статті, поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій, тобто, якщо у спадкоємця були перешкоди для подання такої зави та ці обставини визнані судом поважними.

Поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.

Принцип «пропорційності» тісно пов`язаний із принципом верховенства права: принцип верховенства права є фундаментом, на якому базується принцип «пропорційності», натомість принцип «пропорційності» є умовою реалізації принципу верховенства права і водночас його необхідним наслідком. Судова практика Європейського суду з прав людини розглядає принцип «пропорційності» як невід`ємну складову та інструмент верховенства права, зокрема й у питаннях захисту права власності.

Дотримання принципу «пропорційності» передбачає, що втручання в право власності, навіть якщо воно здійснюється згідно з національним законодавством і в інтересах суспільства, все одно буде розглядатися як порушення статті 1 Першого протоколу, якщо не було дотримано розумної пропорційності між втручанням у право особи та інтересами суспільства. Ужиті державою заходи мають бути ефективними з точки зору розв`язання проблеми суспільства, і водночас пропорційними щодо прав приватних осіб. Оцінюючи пропорційність, слід визначити, чи можливо досягти легітимної мети за допомогою заходів, які були б менш обтяжливими для прав і свобод заінтересованої особи, оскільки обмеження не повинні бути надмірними або такими, що є більшими, ніж необхідно для реалізації поставленої мети.

Згідно з правовою позицію ЄСПЛ у справі «Ілхан проти Туреччини» від 27 червня 2000 року при вирішення питання пропуску строку на вчинення дій має застосовуватись правило встановлення всіх обставин з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру. Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Отже, вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини.

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, строк дії якого неодноразово продовжувався та діє на час розгляду справи.

Також суд враховує обставини, в яких не тільки позивач, але і весь український народ перебувають, починаючи з 24 лютого 2022 року, пов`язані із збройною агресією росії на території України, що в сукупності, за переконанням суду, є поважними причинами пропуску строку для звернення до нотаріусу із заявою про прийняття спадщини.

Відповідно до вимог ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Статтею 77 ЦПК України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Згідно зі ст.80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Частиною 1 ст.81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п.27 Постанови Пленуму ВСУ №14 від 18 грудня 2009 року «Про судове рішення у цивільній справі» під час судового розгляду предметом доказування є факти, якими обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше юридичне значення для вирішення справи і підлягають встановленню при ухваленні рішення.

З огляду на наведене, суд вважає, що причина пропуску позивачем строку є поважною, вимога за позовом є обґрунтованою, відтак позов підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст.200, 259, 263-265, 268, 272, 273 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Київської міської ради, третя особа Дванадцята Київська державна нотаріальна контора, про встановлення додаткового строку для прийняття спадщини - задовольнити.

Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , додатковий строк тривалістю в два місяці після набрання даним рішенням законної сили для прийняття спадщини після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення або складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Вікторія КИЦЮК