Суд: Солом'янський районний суд міста Києва
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Кримінальне
Категорія: Захоплення заручників
Дата: 18 жовтня 2026 р.
Справа: №2609/11008/12
Суддя: Криворот О. О.
Справа №2609/11008/12
Кримінальне провадження №1/760/3/26
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 жовтня 2026 року Солом`янський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
за участю прокурора ОСОБА_3 , представника потерпілого адвоката ОСОБА_4 ,
захисників ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,
та підсудних ОСОБА_7 і ОСОБА_8 ,
розглядаючи у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальну справу по обвинуваченню:
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Шевченко, Запорізького району Запорізької області, громадянина України, українця, неодруженого, освіта середня спеціальна, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
у вчиненні злочинів, передбачених ч.4 ст.189, ч.3 ст.146 та ч.2 ст.147 КК України;
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця с. Романівка Романівського району Житомирської області, громадянина України, українця, одруженого, має на утриманні 2-х малолітніх дітей, освіта середня, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_3 , працюючого начальником паркінгу ТОВ "Будсервісматеріал", раніше не судимого,
у вчиненні злочинів, передбачених ч.4 ст.189, ч.3 ст.146 та ч.2 ст.147 КК України,
В С Т А Н О В И В :
в провадженні Солом`янського районного суду м. Києва знаходиться вказане кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_7 та ОСОБА_8 у вчиненні ними злочинів, передбачених ч.4 ст.189, ч.3 ст.146 та ч.2 ст.147 КК України.
В судовому засіданні захисники підсудних ОСОБА_7 і ОСОБА_8 - адвокати ОСОБА_5 та ОСОБА_6 подали клопотання, кожний окремо, про закриття кримінальної справи відносно підсудних на підставі ст.49 КК України та звільнення останніх від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.
Підсудні ОСОБА_7 і ОСОБА_8 підтримали клопотання своїх захисників і теж просили закрити відносно них кримінальну справу.
Прокурор ОСОБА_3 не заперечила щодо задоволення клопотань захисників ОСОБА_5 та ОСОБА_6 .
Представник потерпілого - адвокат ОСОБА_4 поклався на розсуд суду.
Суд, заслухавши думку учасників кримінальної справи, з`ясувавши позицію підсудних та впевнившись у їх добровільності та усвідомленні наслідків закриття кримінального провадження з нереабілітуючих підстав, приходить до наступного.
Відповідно до обвинувального висновку ОСОБА_7 обвинувачується у тому, що він діючи у складі організованої групи, створеної та очоленої особою, яку оголошено в розшук, в період часу з червня 2011 по 14 жовтня 2011 року, будучи активним її учасником, спільно з іншими учасниками, яких теж у цій кримінальній справі оголошено в розшук, умисно, з корисливих мотивів, з метою незаконного збагачення, відповідно до заздалегідь розробленого особою, яку оголошено в розшук, плану, вчинив вимагання грошових коштів у сумі 2 000 000 доларів США у потерпілого ОСОБА_9 .
Таким чином, своїми умисним діями, які виразились у вимозі передачі чужого майна з погрозою насильства над потерпілим та його близькими родичами, обмеження прав, свобод і законних інтересів цих осіб, що завдало майнової шкоди в особливо великих розмірах, вчинене організованою групою, ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч.4 ст.189 КК України.
Крім того, ОСОБА_7 обвинувачується у тому, що він діючи у складі організованої групи, створеної та очоленої особою, яку оголошено в розшук, в період часу з червня 2011 по 14 жовтня 2011 року, будучи активним її учасником, спільно з іншими учасниками, яких теж у цій кримінальній справі оголошено в розшук, умисно, з корисливих мотивів, з метою незаконного збагачення, відповідно до заздалегідь розробленого особою, яку оголошено в розшук, плану, для полегшення вчинення злочину проти власності, а саме вимагання грошових коштів у ОСОБА_9 , вчинив дії, направлені на викрадення та незаконне позбавлення волі останнього.
Таким чином, своїми умисним діями, які виразились у незаконному позбавленні волі та викраденні людини, вчинені з корисливих мотивів, що супроводжувалося заподіянням фізичних страждань, вчинені організованою групою та спричинили тяжкі наслідки, ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.146 КК України.
А також, ОСОБА_7 обвинувачується у тому, що він діючи у складі організованої групи, створеної та очоленої особою, яку оголошено в розшук, в період часу з червня 2011 по 14 жовтня 2011 року, будучи активним її учасником, спільно з іншими учасниками яких теж оголошено в розшук у цій кримінальній справі, умисно, з корисливих мотивів, з метою незаконного збагачення, відповідно до заздалегідь розробленого особою, яку оголошено в розшук, плану, для полегшення вчинення злочину проти власності, а саме вимагання грошових коштів у ОСОБА_9 , вчинив дії, направленні на захоплення потерпілого ОСОБА_9 як заручника з подальшим його триманням.
Таким чином, своїми умисним діями, які виразились у захопленні та триманні особи як заручника з метою спонукання родичів затриманого, фізичної особи до вчинення будь якої дії як умови звільнення заручника, вчинені організованою групою та такі, що спричинили тяжкі наслідки, ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.147 КК України.
А всіма своїми умисними діями ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні злочинів, передбачених ч.4 ст.189, ч.3 ст.146 та ч.2 ст.147 КК України.
Відповідно до обвинувального висновку ОСОБА_8 обвинувачується у тому, що він діючи у складі організованої групи, створеної та очоленої особою, яку оголошено в розшук, в період часу з червня 2011 по 14 жовтня 2011 року, будучи активним її учасником, спільно з іншими учасниками, яких теж у цій кримінальній справі оголошено в розшук, умисно, з корисливих мотивів, з метою незаконного збагачення, відповідно до заздалегідь розробленого особою, яку оголошено в розшук, плану, вчинив вимагання грошових коштів у сумі 2 000 000 доларів США у потерпілого ОСОБА_9 .
Таким чином, своїми умисним діями, які виразились у вимозі передачі чужого майна з погрозою насильства над потерпілим та його близькими родичами, обмеження прав, свобод і законних інтересів цих осіб, що завдало майнової шкоди в особливо великих розмірах, вчинене організованою групою, ОСОБА_8 обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч.4 ст. 189 КК України.
Крім того, ОСОБА_8 обвинувачується у тому, що він діючи у складі організованої групи, створеної та очоленої особою, яку оголошено в розшук, в період часу з червня 2011 по 14 жовтня 2011 року, будучи активним її учасником, спільно з іншими учасниками, яких теж у цій кримінальній справі оголошено в розшук, умисно, з корисливих мотивів, з метою незаконного збагачення, відповідно до заздалегідь розробленого особою, яку оголошено в розшук, плану, для полегшення вчинення злочину проти власності, а саме вимагання грошових коштів у ОСОБА_9 , вчинив дії, направленні на викрадення та незаконне позбавлення волі останнього.
Таким чином, своїми умисним діями, які виразились у незаконному позбавленні волі та викраденні людини, вчинені з корисливих мотивів, що супроводжувалося заподіянням фізичних страждань, вчинені організованою групою та спричинили тяжкі наслідки, ОСОБА_8 обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.146 КК України.
А також, ОСОБА_8 обвинувачується у тому, що він діючи у складі організованої групи, створеної та очоленої особою, яку оголошено в розшук, в період часу з червня 2011 по 14 жовтня 2011 року, будучи активним її учасником, спільно з іншими учасниками яких теж оголошено в розшук у цій кримінальній справі, умисно, з корисливих мотивів, з метою незаконного збагачення, відповідно до заздалегідь розробленого особою, яку оголошено в розшук, плану, для полегшення вчинення злочину проти власності, а саме вимагання грошових коштів у ОСОБА_9 , вчинив дії, направленні на захоплення потерпілого ОСОБА_9 як заручника з подальшим його триманням.
Таким чином, своїми умисним діями, які виразились у захопленні та триманні особи як заручника з метою спонукання родичів затриманого, фізичної особи до вчинення будь якої дії як умови звільнення заручника, вчиненні організованою групою та такі, що спричинили тяжкі наслідки, ОСОБА_8 обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.147 КК України.
А всіма своїми умисними діями ОСОБА_8 обвинувачується у вчиненні злочинів, передбачених ч.4 ст.189, ч.3 ст.146 та ч.2 ст.147 КК України.
Санкцією ч.4 ст.189 КК України передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років з конфіскацією майна.
Санкцією ч.3 ст.146 КК України передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до десяти років.
Санкцією ч.2 ст.147 КК України передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до п`ятнадцяти років.
Згідно з ч.5 ст.12 КК України тяжким злочином є передбачене цим Кодексом діяння (дія чи бездіяльність), за вчинення якого передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше двадцяти п`яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення волі на строк не більше десяти років.
Згідно з ч.6 ст.12 КК України особливо тяжким злочином є передбачене цим Кодексом діяння (дія чи бездіяльність), за вчинення якого передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі понад двадцять п`ять тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, позбавлення волі на строк понад десять років або довічного позбавлення волі.
Відповідно до ч.1 ст.49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минули десять років у разі вчинення тяжкого злочину та п`ятнадцять років у разі вчинення особливо тяжкого злочину.
Так, приписами до ст.285 КПК України встановлено, що особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність. При цьому особі, яка підозрюється, обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення та щодо якої передбачено можливість звільнення від кримінальної відповідальності у разі здійснення передбачених законом України про кримінальну відповідальність дій, роз`яснюється право на таке звільнення.
Згідно з п.1 ч.2 ст.284 КПК України у разі звільнення особи від кримінальної відповідальності суд закриває кримінальне провадження.
Частиною 8 ст.284 КПК України визначено, що закриття кримінального провадження на підставі п.1 ч.2 цієї статті, не допускається лише у випадку, коли підозрюваний, обвинувачений проти цього заперечує. У цьому разі розгляд кримінального провадження продовжується в загальному порядку.
За правилами ч.3 ст.288 КПК України суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
Отже, наявність цих умов є правовою підставою для прийняття судом рішення про звільнення підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності.
За змістом статей 284 288 КПК України підставами для звільнення особи від кримінальної відповідальності при розгляді справи в суді є наявність відповідної норми кримінального закону, яка передбачає таке звільнення, клопотання сторони кримінального провадження про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності та згода обвинуваченого на закриття кримінального провадження на цих підставах.
Отже, наявність таких умов є правовою підставою для прийняття судом рішення про звільнення підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності. Визнання підозрюваним, обвинуваченим своєї вини у вчиненні кримінального правопорушення як обов`язкової умови такого звільнення кримінальним процесуальним законом не передбачено.
Відповідно до положень ст.63 Конституції України та ст.18 КПК України жодну особу не може бути примушено визнати свою вину у вчиненні кримінального правопорушення або примушено давати пояснення чи показання, які можуть стати підставою для її підозри або обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення.
Виходячи з цих положень закону визнання винуватості є правом, а не обов`язком підозрюваного, обвинуваченого, а отже невизнання вказаними особами своєї вини у вчиненні кримінального правопорушення за наявності їхньої згоди на звільнення від кримінальної відповідальності не може бути перешкодою в реалізації ними свого права на таке звільнення та правовою підставою для відмови судом у задоволенні заявленого клопотання. Передбачений законом інститут звільнення підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності не пов`язує такого звільнення з визнанням ними своєї вини у вчиненні злочину. (Постанова ККС ВС у справі № 552/5595/18 (провадження № 51-5289км19).
Закриття кримінального провадження у зв`язку із закінченням строків, наданих державі для доведення вини особи у вчиненні кримінального правопорушення та притягнення її до кримінальної відповідальності у встановленому кримінальним процесуальним законом порядку, є безумовним і не залежить від наявності чи відсутності факту примирення з потерпілим, відшкодування шкоди, щирого каяття тощо, тобто від особи взагалі не вимагається визнання своєї винуватості шляхом здійснення будь-яких активних дій.
Згода особи на звільнення її від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності й відповідно закриття кримінального провадження відносно неї на цій підставі не є тотожною визнанню особою своєї вини у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, і жодним чином не може підтверджувати винуватість особи, оскільки суперечитиме засадам презумпції невинуватості та доведеності вини (ст.62 Конституції України, ст.17 КПК України).
В такому випадку понесення органом досудового розслідування матеріальних витрат, пов`язаних із здійсненням кримінального провадження, не може бути підставою для стягнення їх з особи, кримінальне провадження щодо якої закрито у зв`язку зі звільненням її від кримінальної відповідальності на підставі ст.49 КК України.
Враховуючи, що на даний час сплинув строк притягнення ОСОБА_7 і ОСОБА_8 до кримінальної відповідальності, передбаченої зазначеною вище нормою закону, вони підлягають звільненню від кримінальної відповідальності за КК України, а кримінальне провадження відносно них - закриттю.
Крім того, відповідно до висновку про застосування норми права у постанові Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 12 вересня 2022 року у справі № 203/241/17, якщо особа звільняється від кримінальної відповідальності на підставі ст.49 КК України у зв`язку із закінченням строків давності, процесуальні витрати, понесені органом досудового розслідування та пов`язані зі здійсненням кримінального провадження, в тому числі й витрати на проведення експертизи, не стягуються з особи, кримінальне провадження щодо якої закрито на цій підставі, а відносяться на рахунок держави, окрім витрат, пов`язаних, зокрема, із залученням експерта стороною захисту.
На підставі наведеного, керуючись п.2 ч.1 ст.49 КК України, ст.284 КПК України, суд,-
П О С Т А Н О В И В:
клопотання захисників ОСОБА_5 та ОСОБА_6 - задовольнити.
Звільнити ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від кримінальної відповідальності за ч.4 ст.189, ч.3 ст.146 та ч.2 ст.147 КК України у зв`язку із закінченням строків давності, а кримінальну справу відносно нього - закрити.
Звільнити ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , від кримінальної відповідальності за ч.4 ст.189, ч.3 ст.146 та ч.2 ст.147 КК України у зв`язку із закінченням строків давності, а кримінальну справу відносно нього - закрити.
Запобіжний захід ОСОБА_7 та ОСОБА_8 у вигляді підписки про невиїзд - скасувати.
Процесуальні витрати віднести на рахунок держави.
Цивільний позов потерпілого ОСОБА_9 про стягнення на його користь з ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та інших осіб, відносно яких розгляд кримінальної справи зупинено у зв`язку з їх розшуком, матеріальної і моральної шкоди залишити без розгляду, роз`яснивши потерпілому право звернення до суду в порядку цивільного судочинства.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом 7 днів з дня її оголошення.
Суддя: ОСОБА_1
Оригінал: reyestr.court.gov.ua