Суд: Оболонський районний суд міста Києва
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Кримінальне
Категорія: Перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань
Дата: 15 вересня 2026 р.
Справа: №756/15445/25
Суддя: Жежера О. В.
16.09.2026 Справа № 756/15445/25
Унікальний № 756/15445/25
Провадження № 1-кп/756/911/26
В И Р О К
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
«16» вересня 2026 року Оболонський районний суд м. Києва
у складі:
головуючого судді: ОСОБА_1 ,
за участю секретаря: ОСОБА_2 ,
прокурорів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
потерпілого: ОСОБА_5 ,
захисника: ОСОБА_6 (в режимі відеоконференції),
обвинуваченого: ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі Оболонського районного суду м.Києва кримінальне провадження по обвинуваченню
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Енергодар, Запорізької області, громадянина України, офіційно не працюючого, неодруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 114-1 КК України,
В С Т А Н О В И В:
У невстановлений час, але не пізніше 25.07.2025, у громадянина України ОСОБА_7 , якому достовірно відомо про збройний напад Російської Федерації на Україну, з метою вчинення кримінальних правопорушень проти основ національної безпеки України та проти громадської безпеки, а також з корисливих мотивів, виник умисел на вчинення перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань в особливий період, шляхом підпалів транспортних засобів Збройних Сил України та інших військових формувань. Так, встановлено, що в ході підшукання ОСОБА_7 підробітку, останній, використовуючи власний мобільний телефон марки Xiaomi Mi9 model MI902F1G в телеграм-чаті в застосунку «Telegram» отримав повідомлення від користувача, що підписаний « ОСОБА_8 », в якому останній запропонував ОСОБА_7 за грошову винагороду у розмірі 1000 (одна тисяча) доларів США здійснювати підпал транспортних засобів, що відносяться до ЗСУ та інших військових формувань. Після отримання зазначеної пропозиції ОСОБА_7 , переслідуючи корисливий мотив, а також з метою вчинення кримінальних правопорушень проти основ національної безпеки України та проти громадської безпеки використовуючи застосунок «Telegram», повідомив користувачу з назвою акаунту « ОСОБА_8 », усвідомлюючи, що вказаний користувач є представником держави-агресора, про те, що готовий здійснювати підпали транспортних засобів, що відносяться до ЗСУ та інших військових формувань. Після чого, ОСОБА_7 , отримавши в застосунку «Telegram» повідомлення про підтвердження від користувача з назвою акаунту « ОСОБА_8 », підшукав автомобіль марки Kia Sorento д.н.з. НОМЕР_1 та наліпкою ЄЖИК, що мав військове забарвлення. Розуміючи, що вказаний транспортний засіб відноситься до ЗСУ, ОСОБА_7 , використовуючи власний мобільний телефон марки «Xiaomi Mi9 model MI902F1G», шляхом використання застосунку «Telegram», відправив користувачу з назвою акаунту « ОСОБА_8 » фотографію вказаного транспортного засобу марки Kia Sorento д.н.з. НОМЕР_1 та наліпкою ЄЖИК, з метою отримання підтвердження, щодо можливого підпалу вказаного транспортного засобу, на що отримав згоду від вказаного користувача. В подальшому, ОСОБА_7 , з метою підготовки до вчинення кримінального правопорушення, за місцем колишнього проживання за адресою: АДРЕСА_3 (на території Куренівської лазні) викрав у співмешканця 1 літр бензину, який в подальшому розлив на 2 пляшки по 0,5л. бензину. Надалі, отримавши в застосунку «Telegram», повідомлення про підтвердження від користувача з назвою « ОСОБА_8 », ОСОБА_7 , розуміючи суспільну небезпечність свого діяння, не пізніше 05 год. 00 хв., 27.07.2025 року вирушив до останнього йому відомого місця перебування транспортного засобу марки Kia Sorento д.н.з. НОМЕР_1 та наліпкою ЄЖИК. Перебуваючи за адресою: м. Київ, вул. Дубровицька 7, ОСОБА_7 переконався в тому, що необхідний йому автомобіль марки Kia Sorento д.н.з. НОМЕР_1 і наліпкою ЄЖИК знаходиться на місці, близько 05 год. 07 хв., 27.07.2025 року, переслідуючи умисел, направлений на перешкоджання законній діяльності ЗСУ, використовуючи заздалегідь підготовлене знаряддя злочину, а саме 2 пляшки по 0,5 л. бензину, полив ними передню частину транспортного засобу та переконавшись, що на автомобіль потрапила необхідна кількість бензину, використовуючи завчасно підготовлену запальничку, здійснив підпал транспортного засобу. Внаслідок вчинених дій транспортний засіб марки Kia Sorento д.н.з. НОМЕР_1 і наліпкою ЄЖИК загорівся та був знищений, з метою уникнення кримінальної відповідальності за скоєний злочин, ОСОБА_7 покинув місце підпалу. Після вчинення вказаного кримінального правопорушення, а саме завдання шкоди основам національної безпеки України та громадської безпеки, а також переслідуючи корисливі мотиви, ОСОБА_7 , використовуючи власний мобільний телефон марки «Xiaomi Mi9 model MI902F1G» провів відео зйомку кримінального правопорушення та використовуючи застосунок «Telegram» надіслав користувачу з назвою акаунту « ОСОБА_8 » відео підпалу транспортного засобу на підтвердження виконання завдання та отримання розрахунку на свій особистий крипто-гаманець на біржі ByBit. Того ж дня, невстановлена особа, яка в месенджері Telegram використовує нік-нейм « ОСОБА_8 » перерахувала на крипто-гаманець ОСОБА_7 на біржі ByBit, з власного крипто гаманця НОМЕР_2 , грошові кошти у сумі 150 USDT, як оплату за вчинення підпалу транспортного засобу Kia Sorento д.н.з. НОМЕР_1 і наліпкою ЄЖИК.
Обвинувачений ОСОБА_7 у судовому засіданні свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 114-1 КК України, визнав частково, заперечуючи умисел на спричинення майнової чи моральної шкоди потерпілому ОСОБА_5 , та пояснив суду, що у 2024 році його призвали на військову службу до лав ЗСУ, де він мав ряд порушень, після чого залишив військову службу. Певний час він проживав за адресою: АДРЕСА_3 , на території Куренівської лазні, мав сенсорний мобільний телефон, марки якого не пам`ятає, на якому був установлений застосунок «Телеграм», яким він користувався, зокрема, для пошуку роботи. Обвинувачений зазначив, що співробітники СБУ розмістили оголошення у київських пабліках у застосунку «Телеграму», після чого він зв`язався з ними. Він додав, що співробітники СБУ вже не раз «туди наводили, вони там заробляють гроші». Він наголосив, що не зміг відмовитися від пропозиції підпалити за грошову винагороду автомобіля марки Kia Sorento д.н.з. НОМЕР_1 з наліпкою «ЄЖИК», оскільки на той час перебував «не в собі», зазначив, що після отримання повістки про мобілізацію на військову службу він її проігнорував та переїхав до іншого міста, де мав заново облаштовувати своє життя. За словами обвинуваченого, наприкінці липня 2025 року він перебував у складних життєвих обставинах: мав психічний розлад, не мав місця проживання та роботи, був відірваним від сім`ї, не мав соціальних зв`язків та документів. За психіатричною допомогою він не звертався. Певний час проживав за адресою: АДРЕСА_3 , на території Куренівської лазні. Він пояснив, що рідиною, за допомогою якої він підпалив автомобіль марки Kia Sorento д.н.з. НОМЕР_1 з наліпкою «ЄЖИК», міг бути бензин із автозаправної станції. Також зауважив, що не доведено належність вказаного автомобіля до ЗСУ. Обвинувачений зауважив, що конкретно цей автомобіль для підпалу він не обирав, зазначив, що зазначений автомобіль стояв без руху, тривалий час ним не користувалися, був вкритий старим опалим листям та мав ознаки горіння «на лобовому». Обвинувачений додав, що під час досудового розслідування брав участь у слідчому експерименті та надавав пояснення, і з того часу нічого не змінилося та наголосив, що станом на зараз він би не вчинив підпалу такого автомобіля, у судовому засіданні попросив вибачення у потерпілого ОСОБА_5 , цивільний позов потерпілого не визнав.
Крім часткового визнання обвинуваченим ОСОБА_7 своєї вини у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 114-1 КК України, вина останнього підтверджується комплексом зібраних по справі доказів, а саме:
- показаннями, допитаного в судовому засідання, потерпілого ОСОБА_5 , який суду зазначив, що дати події не пам`ятає, та пояснив, що на час події проходив військову службу у лавах ЗСУ та перебував на лікуванні в шпиталі. Автомобіль марки Kia Sorento д.н.з. НОМЕР_1 з наліпкою ЄЖИК перебував у його власності на підставі акту №16-08 прийому-передачі благодійної допомоги та він сплачував власні кошти за ремонт автомобіля. Також додав, що зазначене авто було придбано у 2024 році сумісними коштами військових та волонтерів, на балансовому чи оперативному обліку у військової частини не стоїть. Вказаний автомобіль виконував бойові завдання на Сіверському напрямку та на момент події приїхав до м. Києва на ремонт, після чого мав знову виїжджати на бойові завдання, однак автомобіль спалили. Він зазначив, що вказаний автомобіль раніше вже намагалися підпалити у 2024 рокі, однак тоді авто швидко загасили і він був «на ходу». Він підтримав поданий ним цивільний позов у повному обсязі, мотивуючи потребою відшкодування коштів за спалений автомобіль, оскільки потрібно купити нове авто для потреб ЗСУ та нема сенсу відновлювати вказаний автомобіль, то вже є металобрухт. Крім того, він додав, що несе додаткові витрати, пов`язані з перебуванням зазначеного автомобіля на стоянці;
- даними протоколу огляду місця події від 27.07.2025 року, з якого вбачається, що в присутності понятих, за участю спеціаліста було проведено огляд території подвір`я будинку за адресою: м. Київ, вул. Дубровицька, 7, де на земельній ділянці знаходиться автомобіль марки Kia Sorento, д.н.з. НОМЕР_1 і наліпкою ЄЖИК, з ознаками термічної дії пошкодження моторного відсіку та агрегатів в ньому. (Т.2 а.с.14-15);
- даними акту про пожежу від 27.07.2025 року, з якого вбачається, за участю очевидця ОСОБА_9 установлено факт пожежі легкового автомобіля «Kia Sorento», д.н.з. НОМЕР_1 , що виникла 27.07.2025 року орієнтовно о 05:05 год., за адресою: м. Київ, вул. Дубровицька, 7. (Т.2 а.с.16-18);
- даними акту №16-08 прийому-передачі благодійної допомоги від 20.05.2024 року, з якого вбачається, що автомобіль марки «Kia Sorento», д.н.з. НОМЕР_1 , переданий в якості благодійно пожертви з країн території ЄС та інших країн, виключно з метою збереження обороноздатності країни та збереження здоров`я військовослужбовців. (Т.2 а.с.20-23);
- даними ілюстративних таблиць до ОМП від 27.07.2025 року за адресою: м. Київ, вул. Дубровицька, 7, загального місця події та детальних зображень транспортного засобу, оглянутими у судовому засіданні, (Т.2 а.с.24-27);
- даними протоколу особистого обшуку затриманої особи від 28.07.2025 року, згідно якого, за участі понятих, проведено обшук ОСОБА_7 за адресою: АДРЕСА_4 , під час якого було виявлено та вилучено: одяг (сині штани, голубу сорочку, панаму чорного кольору, шорти коричневого кольору); мобільний телефон Redmi A1, IMEI 1: НОМЕР_3 , IMEI 2: НОМЕР_4 ; мобільний телефон Xiaomi Mi9 model MI902F1G. (Т.2 а.с.76-77);
- даними, які містяться в протоколі слідчого експерименту від 29.07.2025 року з фототаблицями до нього а картою пам`яті, оглянутими у судовому засіданні, згідно якого за участю підозрюваного ОСОБА_7 , захисника ОСОБА_6 та понятих було відтворено обстановку та обставини події 27.07.2025 за адресою: м. Київ, вул. Дубровицька, 7. (Т.2 а.с. 88-92);
- даними які містяться в протоколі огляду від 29.07.2025 року з фототаблицями, оглянутими в судовому засіданні, згідно якого об`єктом огляду були речі, вилучені 28.07.2025 року під час особистого обшуку ОСОБА_7 за адресою: АДРЕСА_4 . Так, під час огляду мобільного телефону Redmi A1, IMEI 1: НОМЕР_3 , IMEI 2: НОМЕР_4 у застосунку «Telegram» було знайдено переписку з користувачем, позначеним як « ОСОБА_8 », в якій обговорюється знаряддя злочину, оплата за підпали транспортних засобів, що відносяться до ЗСУ та інших військових формувань та підбір транспортних засобів для підпалу. Крім того, після вчинення вказаного кримінального правопорушення, використовуючи власний мобільний телефон марки Redmi Al, IMEI 1: НОМЕР_3 , IMEI 2: НОМЕР_4 , в месенджері Telegram, невстановлена досудовим розслідуванням особа, використовує нік-нейм « ОСОБА_8 » перерахувала на крипто-гаманець ОСОБА_7 на біржі ByBit, з власного крипто гаманця НОМЕР_5 , грошові кошти у сумі 150 USDT, як оплату за вчинення підпалу транспортного засобу Kia Sorento, д.н.з. НОМЕР_1 , і наліпкою ЄЖИК. (Т.2 а.с. 95-110);
- даними, які містяться в постанові про визнання речовими доказами від 29.07.2025 року, згідно якої: одяг (сині штани, голубу сорочку, панаму чорного кольору, шорти коричневого кольору); мобільний телефон Redmi A1, IMEI 1: НОМЕР_3 , IMEI 2: НОМЕР_4 ; мобільний телефон Xiaomi Mi9 model MI902F1G - визнано речовими доказами та приєднано до матеріалів кримінального провадження (Т.2 а.с.111-112);
- даними, які містяться в протоколі огляду від 06.08.2025 року з фото-таблицями та DVD-R диском до нього, оглянутими в судовому засіданні, згідно якого було проведено огляд інформації з камер відеоспостереження, які розміщені за маршрутом пересування особи, яка здійснила підпал військового автомобіля за адресою: м. Київ, вул. Дубровицька, 7. Зазначена особа одягнена у сині джинси, світло синю сорочку, сумку через голову та має на голові убір у вигляді панами. (Т.2 а.с.113-116);
- даними протоколу огляду місця події від 29.07.2025 року з фотозображеннями, оглянутими у судовому засіданні, з якого вбачається, що за участі потерпілого ОСОБА_5 об`єктом огляду була ділянка місцевості 5 на 5 метрів за адресою: м. Київ, вул. Дубровицька, 7, на якій знаходиться пошкоджений автомобіль марки «Kia Sorento», д.н.з. НОМЕР_1 , який повністю знищений. (Т.2 а.с.128-134);
- даними, які містяться у висновку експерта №СЕ-19-111-25/47951-ПТ від 15.08.2025 року з фототаблицями, оглянутими в судовому засіданні, згідно якого:
1. Осередок виникнення пожежі у транспортному засобі «Кіа Sorento», р.н. НОМЕР_1 , знаходився в передній правій частині кузову автомобіля, охоплюючи праву частину зони розташування склоочисників, передню праву частину капоту та частину правого крила.
2. Причиною виникнення пожежі в транспортному засобі «Кіа Sorento», р.н. НОМЕР_1 , є займання горючої рідини в зоні осередку пожежі, внаслідок дії на неї вогневого стороннього джерела запалювання (відкрите полум`я при горінні вищевказаної горючої рідини. (Т.2 а.с.155-195);
- даними фотозображень автомобіля марки Kia Sorento, д.н.з. НОМЕР_1 і наліпкою ЄЖИК, наданими стороною обвинувачення та оглянутими в судовому засіданні, (Т.3 а.с.85-93);
Європейський Суд з прав людини вказує, що стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує право на справедливий судовий розгляд, але вона не встановлює будь-яких правил допустимості доказів як таких, це завдання внутрішнього права.
Часткове визнання обвинуваченим ОСОБА_7 своєї вини у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 114-1 КК України суд розцінює, як спосіб захисту обвинуваченого з метою уникнути кримінальної відповідальності.
Суд не приймає до уваги та критично ставиться до позиції сторони захисту в тій частині, що автомобіль марки Kia Sorento, д.н.з. НОМЕР_1 і наліпкою ЄЖИК не є транспортним засобом ЗС України, оскільки в ході судового розгляду потерпілий, вказав, що використовував вказаний автомобіль на бойових завданнях в зоні проведення активних бойових дій. Крім того, судом встановлено, що вказаний автомобіль переданий потерпілому ОСОБА_5 в якості благодійної пожертви з країн території ЄС та інших країн, виключно з метою збереження обороноздатності країни та збереження життя та здоров`я військовослужбовців, згідно акту №16-08 прийому передачі благодійної допомоги від 20.05.2024 року. Крім того, дана обставина підтверджується світлинами зазначеного автомобіля, наданими стороною обвинувачення та оглянутими в судовому засіданні.
В частині часткового невизнання ОСОБА_7 своєї вини у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 114-1 КК України, суд критично ставиться до такої позиції та сприймає її як спосіб захисту з метою уникнення відповідальності. На думку суду, в цій частині пред`явлене обвинувачення знайшло своє підтвердження під час судового розгляду та підтверджується дослідженими письмовими доказами, а саме: висновком експерта, протоколами огляду місця події, протоколами огляду предмету, постановою про визнання та приєднання до кримінального провадження предметів, як речових доказів, наявним в матеріалах справи DVD-R диском, картою пам`яті та фотозображеннями. При цьому, суд звертає увагу на ту обставину, що ОСОБА_7 , під час проведення слідчого експерименту за його участю, в присутності захисника та понятих, проведеного за ініціативою сторони захисту, сам відтворив обставини та механізм вчинення ним перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань в особливий період.
Отже, суд, розглянув кримінальне провадження в межах висунутого обвинувачення, з урахуванням положень ст. 337 КПК України, дотримався принципів змагальності сторін та свободи в поданні ними суду своїх доказів і доведенні перед судом їх переконливості, принципу диспозитивності, тобто діючи у межах своїх повноважень та компетенції, вирішив лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень, зберіг об`єктивність та неупередженість, створив необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків.
Отже, у справі за обвинуваченням ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 114-1 КК України, суд врахував, що практика Європейського суду з прав людини вказує на необхідність оцінювати докази керуючись критерієм доведення «поза розумним сумнівом» (рішення ЄС у справі «Авшар проти Туреччини»). Таке доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.
Так, з урахуванням викладеного вище, під час судового розгляду за наслідками всебічного повного й неупередженого дослідження всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ наданий як стороною обвинувачення так і стороною захисту з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку, суд приходить до висновку, що висунуте ОСОБА_7 обвинувачення за ч. 1 ст. 114-1 КК України знайшло своє підтвердження.
На думку суду, комплекс зібраних у справі доказів є належними та допустимими, оскільки відомостей, що вони були отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією України та законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України суду не надано.
З огляду на наведене, оцінюючи в комплексі зібрані по справі докази, суд вважає, що вина ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 114-1 КК України, повністю доведена.
Суд приходить до висновку про те, що ОСОБА_7 своїми умисними діями, які виразились у перешкоджанні законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань в особливий період, вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 114-1 КК України.
Призначаючи покарання обвинуваченому, у відповідності зі ст. 65 КК України, суд, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.
Обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченому, згідно ст. 66 КК України, суд визнає активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченому, згідно ст. 67 КК України, судом не встановлено.
Відповідно до ч. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання» суд при призначенні покарання в кожному випадку і щодо кожного обвинуваченого, який визнається винним у вчиненні кримінального правопорушення мають суворо додержувати вимоги ст. 65 КК України стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізується принципи законності, справедливості, обґрунтованості, та індивідуалізації покарання.
Крім того, відповідно до вимог ч.2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень. Значення заходу примусу для досягнення такої цілі визначається не лише його суворістю, а й неминучістю, своєчасністю, справедливістю і невідворотністю застосування за кожний злочин. Реалізація мети покарання є одним із аспектів виконання визначених у ст. 2 КПК України завдань кримінального провадження, якими, зокрема, є: захист особи, суспільства і держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, у тому числі потерпілих.
При обранні ОСОБА_7 виду та міри покарання, суд враховує дані, що характеризують особу обвинуваченого, його відношення до вчиненого, що обвинувачений раніше не судимий, характер та спосіб вчиненого діяння, враховуючи фактичні обставини справи, дотримуючись загальних засад призначення покарання, з метою реалізації принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, також враховуючи позицію потерпілого, суд дійшов переконання, що обвинуваченому слід призначити покарання у виді позбавлення волі, оскільки, на думку суду, менш суворий вид покарання буде недостатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових злочинів. Разом з тим, враховуючи, що обвинувачений ОСОБА_7 раніше не судимий, не перебуває на обліку у лікаря нарколога та лікаря психіатра, активно сприяв розкриттю кримінального правопорушення, суд вважає за можливе призначити покарання не в максимальних межах санкції, встановленої ч. 1 ст. 114-1 КК України.
Згідно зі ст.370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Також, під час розгляду справи потерпілим ОСОБА_5 подано до суду цивільний позов про стягнення з обвинуваченого ОСОБА_7 на його користь 205000,00 грн. в рахунок відшкодування матеріальної шкоди, 100000,00 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди.
В обґрунтування розміру матеріальної шкоди потерпілий зазначає, що вона складається з ринкової вартості автомобіля марки марки Kia Sorento д.н.з. НОМЕР_1 , який потрібен терміново, так як після знищення автомобіля військовий підрозділ не може оперативно виконувати свою роботу.
Розмір моральної шкоди потерпілий обґрунтовує тим, що після знищення автомобіля військовий підрозділ, який ним користувався, втратив можливість оперативно евакуювати поранених та доставляти боєприпаси, що поставило під загрозу життя та виконання бойових завдань.
Під час судового розгляду обвинувачений ОСОБА_7 заявлений цивільний позов потерпілим не визнав.
Згідно ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою яка її завдала.
Згідно п. 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 31.03.1989 року «Про практику застосування судами України законодавства про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної злочином, і стягнення безпідставно нажитого майна» при розгляді кримінальної справи суд зобов`язаний на основі всебічного, повного й об`єктивного дослідження обставин справи з`ясувати характер і розмір матеріальної шкоди, заподіяної злочином, наявність причинного зв`язку між вчиненим і шкодою, що настала, роль і ступінь кожного з підсудних в її заподіянні, а також чи відшкодовано її повністю або частково до судового розгляду справи, і у вироку дати належну оцінку зазначеним обставинам.
Згідно ч. 1 ст. 22 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її права.
Згідно п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України №4 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.
Відповідно до ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, що її заподіяла, за наявності її вини.
Згідно ч.2 ст.1168 ЦК України, моральна шкода, завдана смертю фізичної особи, відшкодовується її чоловікові (дружині), батькам (усиновлювачам), дітям (усиновленим), а також особам, які проживали з нею однією сім`єю.
За наслідками розгляду справи суд дійшов висновку, що протиправні дії ОСОБА_7 знаходяться в причинному зв`язку з негативними наслідками, які настали для потерпілого ОСОБА_5 , підстав для звільнення ОСОБА_7 від обов`язку по відшкодуванню заподіяних матеріальної та моральної шкоди, суд не вбачає, тому враховуючи особу обвинуваченого ОСОБА_7 цивільний позов потерпілого підлягає задоволенню.
Відповідно до вимог ч. 4 ст.174, ч.4 ст. 374 КПК України, суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку виправдання обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, не призначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові.
Ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 04.09.2025 накладено арешт на: одяг (сині штани, голуба сорочка, панама чорного кольору, шорти коричневого кольору); мобільний телефон Redmi A1, IMEI 1: НОМЕР_3 , IMEI 2: НОМЕР_4 ; мобільний телефон Xiaomi Mi9 model MI902F1G, що належать ОСОБА_7 .
Крім того, суд також вважає за необхідне стягнути з обвинуваченого на користь держави витрати пов`язанні з проведенням експертиз відповідно до ч.2 ст.124 КПК України.
Речовими доказами слід розпорядитись на підставі ст. 100 КПК України.
Керуючись ст.ст. 100, 124, 368, 369, 370, 371, 373, 374, 392, 393, 395 КПК України, суд,
У Х В А Л И В :
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 114-1 КК України, та призначити йому покарання у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі.
Запобіжний захід ОСОБА_7 , до набрання вироком законної сили, залишити без змін у виді тримання під вартою в ДУ «Київський слідчий ізолятор».
Строк відбуття покарання ОСОБА_7 рахувати з моменту затримання, а саме з 28.07.2025.
Стягнути з ОСОБА_7 на користь держави судові витрати пов`язані з проведенням експертизи в розмірі 7131 грн. 20 коп.
Цивільний позов потерпілого ОСОБА_5 - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_5 , 205000 (двісті п`ять) гривень 00 копійок в рахунок відшкодування матеріальної шкоди та 100000 (сто тисяч) гривень 00 копійок в рахунок відшкодування моральної шкоди.
Речові докази по справі:
- скасувати арешт, накладений на майно, а саме: з одягу (синіх штанів, голубої сорочки, панами чорного кольору, шортів коричневого кольору); мобільного телефону Redmi A1, IMEI 1: НОМЕР_3 , IMEI 2: НОМЕР_4 ; мобільного телефону Xiaomi Mi9 model MI902F1G та повернути за належністю ОСОБА_7 .
- автомобіль марки Kia Sorento д.н.з. НОМЕР_1 - залишити за належністю ОСОБА_5 .
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копія вироку негайно після його проголошення вручається засудженому та прокурору.
Вирок може бути оскаржено до Київського апеляційного суду через Оболонський районний суд м.Києва протягом тридцяти діб з моменту його проголошення, а засудженим - з моменту отримання його копії.
Суддя ОСОБА_1
Оригінал: reyestr.court.gov.ua