Рішення від 20 жовтня 2026 р. у справі №752/23924/25 — Голосіївський районний суд міста Києва

Суд: Голосіївський районний суд міста Києва

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: про встановлення факту проживання однією сім’єю чоловіка та жінки без шлюбу

Дата: 20 жовтня 2026 р.

Справа: №752/23924/25

Суддя: Чекулаєв С. О.

Справа №752/23924/25

Провадження № 2-о/752/118/26

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

21.10.2026 року Голосіївський районний суд м.Києва в складі:

головуючого судді Чекулаєва С.О.,

за участі секретаря судового засідання Ільніцької І.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві в порядку окремого провадження цивільну справу

за заявою ОСОБА_1 ,

про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (надалі за текстом також - заявниця) звернулася до Голосіївського районного суду міста Києва із заявою, у якій просила встановити факт проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу з ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

У заяві зазначено, що з 2020 року між заявницею та ОСОБА_2 склалися близькі стосунки, а з 2021 року вони фактично проживали однією сім`єю, в тому числі в орендованій квартирі у м. Києві. Шлюб між ними зареєстрований не був. Заявниця стверджувала, що вони мали спільний побут, вели спільне господарство, підтримували один одного, разом витрачали кошти на побутові потреби та харчування, а ОСОБА_2 піклувався про неї та її сина.

Як зазначила заявниця, ОСОБА_2 тривалий час хворів на онкологічне захворювання, а вона супроводжувала його під час лікування, перебувала з ним у лікарнях, допомагала та доглядала за ним. ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Заявниця вказувала, що після смерті ОСОБА_2 звернулася до Голосіївського управління поліції із заявою про кримінальне правопорушення, яке, на її думку, пов`язане з будинком, замовленим та оплаченим за життя ОСОБА_2 . За твердженням заявниці, матеріали перебувають у провадженні поліції № Т-26325, вх. № 525-13-83 від 24.06.2025. Встановлення факту проживання однією сім`єю заявниця вважає необхідним для звернення до органу досудового розслідування з метою бути визнаною потерпілою у кримінальному провадженні та реалізувати відповідні процесуальні права.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.10.2025 головуючим суддею було визначено суддю Голосіївського районного суду міста Києва Чекулаєва Сергія Олександровича.

У судовому засіданні заявниця заяву підтримала та просила її задовольнити. Судом допитано свідків ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , досліджено письмові докази, надані заявницею. Після заслуховування заявниці та показань свідків, дослідження письмових доказів суд перейшов до стадії ухвалення судового рішення.

Фактичні обставини, встановлені судом

ОСОБА_1 народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копією документа, посвідчуючого її особу. Згідно з витягом з реєстру територіальної громади від 06.09.2025 місце проживання заявниці зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 .

ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданим Київським відділом державної реєстрації смерті Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ), актовий запис №2153 від 06.02.2025.

Медичний висновок LISOD від 26.08.2024 містить відомості про онкологічне захворювання ОСОБА_2 . Рахунки медичного закладу від 26.08.2024 та 16.01.2025 підтверджують отримання ним медичних послуг. Ці документи узгоджуються з поясненнями заявниці про тривалу хворобу ОСОБА_2 .

Із копії заяви ОСОБА_1 до Голосіївського управління поліції від 24.06.2025 вбачається, що вона звернулася із повідомленням про обставини, які вважала кримінальним правопорушенням, та просила залучити її до кримінального провадження як потерпілу. У заяві також зазначено про спільне життя з ОСОБА_2 та необхідність встановлення цього факту для захисту її прав.

У судовому засіданні свідок ОСОБА_3 повідомив, що є сином заявниці. За його показаннями, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 проживали разом однією сім`єю з 2020 року. Рідний батько свідка був розлучений із заявницею.

Свідок ОСОБА_4 повідомила, що була однокласницею ОСОБА_2 і навчалася з ним у школі в м. Бердянську. Наприкінці 2020 року вона познайомилася з ОСОБА_1 , з якою, за її словами, жив ОСОБА_2 . Свідок тісно спілкувалася із цією родиною, відвідувала спільні свята та бувала в них у гостях. Стосунки ОСОБА_1 та ОСОБА_2 свідок охарактеризувала як сімейні та зазначила, що вони вели спільне господарство.

Свідок ОСОБА_5 повідомив, що є колишнім колегою ОСОБА_1 . У 2022 році він познайомився із заявницею і на той час вона вже перебувала у сімейних стосунках із ОСОБА_2 . Свідок був другом сім`ї, відвідував спільні свята та бував у них у гостях. За його словами, стосунки між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 мали характер сімейних, вони вели спільне господарство.

Мотиви, з яких суд дійшов висновків та закон, яким керувався суд

Відповідно до статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно з частиною першою статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права з дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених дослідженими у судовому засіданні доказами.

У відповідності до частини першої статті 293 ЦПК України окреме провадження є видом непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав.

Пунктом 5 частини першої статті 315 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу. Відповідно до статей 316 та 319 ЦПК України заява подається до суду за місцем проживання заявника, а у рішенні суду зазначаються встановлений факт та мета його встановлення.

Як роз`яснено в пункті 1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», у порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати чи відновити документ, який посвідчує факт; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

Згідно з частиною третьою статті 294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. У постанові Верховного Суду від 05.02.2025 у справі № 183/4366/24 (провадження № 61-14909св24) зазначено, що коло заінтересованих осіб визначається з огляду на мету встановлення факту та взаємовідносини таких осіб із заявником; особи, права та обов`язки яких можуть бути зачеплені, можуть вступити у справу з власної ініціативи або бути залучені судом.

Встановлення заявленого факту має для ОСОБА_1 юридичне значення, оскільки вона має намір звернутися до органу досудового розслідування з метою бути визнаною потерпілою та реалізувати права учасника кримінального провадження. Суд враховує, що заявниця подала до поліції повідомлення про можливе кримінальне правопорушення і просила залучити її до відповідного провадження. Визначення її сімейного зв`язку з померлим ОСОБА_2 може бути використане нею для обґрунтування такого звернення.

Згідно з частинами першою та четвертою статті 3 СК України сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки. Сім`я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.

Частинами першою та другою статті 21 СК України передбачено, що шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у державному органі реєстрації актів цивільного стану. Проживання однією сім`єю жінки та чоловіка без шлюбу не є підставою для виникнення у них прав та обов`язків подружжя.

Положеннями статті 74 СК України встановлено, що якщо жінка та чоловік проживають однією сім`єю, але не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, майно, набуте ними за час спільного проживання, належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено письмовим договором між ними.

У постанові від 03.07.2019 у справі № 554/8023/15-ц (провадження № 14-130цс19) Велика Палата Верховного Суду зауважила, що, вирішуючи питання про встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу, суд має установити факти спільного проживання однією сім`єю, спільний побут, взаємні права та обов`язки (статті 3, 74 СК України). Подібний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 31.05.2022 у справі № 554/8629/17.

Згідно з абзацом п`ятим пункту 6 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 03.06.1999 № 5-рп/99 обов`язковими умовами для визнання осіб членами сім`ї, крім спільного проживання, є ведення спільного господарства, наявність спільних витрат і бюджету, спільного харчування, придбання майна для спільного користування, участь у витратах на утримання житла, надання взаємної допомоги та інші обставини, які засвідчують реальність сімейних відносин.

Відповідно до статей 76-81 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги та заперечення учасників справи. Обов`язок доказування покладається на учасників справи. Згідно зі статтею 89 ЦПК України суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Оцінюючи показання свідків, суд бере до уваги джерело їх обізнаності та час, з якого кожен із них особисто спостерігав взаємини заявниці та ОСОБА_2 . Свідок ОСОБА_3 , син заявниці, повідомив про спільне проживання з 2020 року. Відносини свідка із заявницею враховуються судом при оцінці його показань, однак його повідомлення узгоджується з показаннями ОСОБА_4 , яка наприкінці 2020 року познайомилася із заявницею як із жінкою, з якою жив ОСОБА_2 , та з того часу особисто спілкувалася з їхньою родиною.

Показання ОСОБА_5 стосуються періоду з 2022 року, коли він познайомився із заявницею та вже сприймав її і ОСОБА_2 як сім`ю, бував у них у гостях і на спільних святах. Отже, цей свідок підтверджує існування сімейних стосунків і спільного господарства щонайменше з 2022 року. Показання трьох свідків у цій частині є послідовними між собою та узгоджуються з письмовими матеріалами щодо спільного проживання заявниці й ОСОБА_2 .

Суд враховує, що договір найму житла від 12.08.2022 оформлений на заявницю, а медичні рахунки виписані на ім`я ОСОБА_2 і не вказують особу платника. Тому ці документи не оцінюються ізольовано як достатнє підтвердження всіх ознак сім`ї; вони зіставляються з показаннями свідків, свідоцтвом про смерть та поясненнями заявниці. Саме у взаємному зв`язку ці докази підтверджують тривалий характер відносин, фактичне спільне проживання, ведення спільного господарства, сімейне спілкування та взаємну підтримку.

Суд враховує, що в заяві до суду заявниця зазначила про виникнення стосунків у 2020 році та фактичне проживання однією сім`єю з 2021 року. Ці відомості зіставлено з показаннями свідка ОСОБА_3 , який повідомив про спільне проживання з 2020 року, та свідка ОСОБА_4 , яка наприкінці 2020 року познайомилася із заявницею як із жінкою, з якою жив ОСОБА_2 , і надалі особисто спілкувалася з родиною та відвідувала їхні спільні свята. Суд бере до уваги, що показання цих свідків стосуються безпосередньо їхніх спостережень за життям заявниці та ОСОБА_2 . Зазначення у заяві до поліції про вересень 2021 року, так само як і вказівка в заяві до суду на фактичне спільне проживання з 2021 року, оцінюється судом разом із показаннями свідків і іншими доказами. З огляду на сукупність доказів суд вважає доведеним, що не пізніше кінця 2020 року між заявницею та ОСОБА_2 склалися відносини, які вже мали ознаки сімейних.

Ураховуючи викладене, суд доходить висновку, що надані докази у своїй сукупності підтверджують факт проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 однією сім`єю без реєстрації шлюбу з 2020 року до дня смерті ОСОБА_2 , яка настала ІНФОРМАЦІЯ_1 . Встановлення цього факту має для заявниці юридичне значення, оскільки необхідне для звернення до органу досудового розслідування щодо її визнання потерпілою у кримінальному провадженні. Іншого порядку встановлення цього факту заявниця не має; встановлення факту не пов`язується в цій справі з вирішенням спору про право.

Відповідно до частини сьомої статті 294 ЦПК України судові витрати, пов`язані з розглядом справи в порядку окремого провадження, не відшкодовуються, якщо інше не встановлено законом. Отже, розподіл судових витрат у цій справі не здійснюється.

На підставі викладеного та керуючись статтями 4, 12, 13, 76-81, 89, 258-265, 293-294, 315-319 Цивільного процесуального кодексу України, статтями 3, 21, 74 Сімейного кодексу України, суд,

В И Р І Ш И В:

заяву ОСОБА_1 про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу - задовольнити.

Встановити факт проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_5 , з 2020 року до дня смерті ОСОБА_2 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини рішення або справу розглянуто без повідомлення (виклику) учасників справи, строк на апеляційне оскарження обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст судового рішення складено 21.10.2026.

Суддя С.О. Чекулаєв

Оригінал: reyestr.court.gov.ua