Рішення від 19 жовтня 2026 р. у справі №522/6730/26-Е — Тарутинський районний суд Одеської області

Тарутинський районний суд Одеської області

_________________________________________________________________________

Справа №522/6730/26-Е

Провадження по справі № 2/514/804/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 жовтня 2026 року с-ще Бессарабське

Тарутинський районний суд Одеської області у складі:

головуючого судді – Тончевої Н.М.

при секретарі – Аронєт Л.С.,

розглянувши в порядку ч. 2 ст. 247 ЦПК України у відкритому судовому засіданні в залі суду с-ща Бессарабське цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В :

Представник позивача звернувся до суду з позовом до відповідача, в якому просить стягнути з останнього заборгованість за Договором позики №883460024 від 14 травня 2021 року в розмірі 29959 гривень 95 копійок, судовий збір в розмірі 2662 гривні 40 копійок та витрати на правничу допомогу в розмірі 7000 гривень.

Свої вимоги мотивує тим, що 14 травня 2021 року між ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» та ОСОБА_1 було укладено Договір кредитної лінії №883460024, який підписано електронним підписом відповідача, відтвореним шляхом використання відповідачем одноразового ідентифікатора MNV92G5D. Відповідно до умов кредитного договору, ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» надає відповідачу кредит на особисті потреби у безготівковій формі на рахунок з використанням карти № НОМЕР_1 на суму 8500 гривень, на умовах строковості, зворотності, платності, тобто на 30 днів зі сплатою відсотків за користування кредитом. ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» свої зобов`язання за Договором кредитної лінії №883460024 від 14 травня 2021 року виконало, що підтверджується довідками ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» та платіжними дорученнями від 14 травня 2021 року та від 31 травня 2021 року. 28 листопада 2018 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено Договір факторингу №28/1118-01, у відповідності до умов якого ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» передає ТОВ «Таліон Плюс» за плату, а ТОВ «Таліон Плюс» приймає належні ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» права грошової вимоги. 28 листопада 2019 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено Додаткову угоду №19 до Договору факторингу №28/1118-01 від 28 листопада 2018 року. 31 грудня 2020 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено Додаткову угоду №26 до Договору факторингу №28/1118-01 від 28 листопада 2018 року. 31 грудня 2021 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено Додаткову угоду №27 до Договору факторингу №28/1118-01 від 28 листопада 2018 року. 31 грудня 2022 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено Додаткову угоду №31 до Договору факторингу №28/1118-01 від 28 листопада 2018 року. 31 грудня 2023 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено Додаткову угоду №32 до Договору факторингу №28/1118-01 від 28 листопада 2018 року. 27 травня 2024 року між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Фінансова Компанія «Онлайн Фінанс» укладено Договір факторингу №27/0524-01, у відповідності до умов якого ТОВ «Таліон Плюс» передає ТОВ «Фінансова Компанія «Онлайн Фінанс» за плату, а ТОВ «Фінансова Компанія «Онлайн Фінанс» приймає належні ТОВ «Таліон Плюс» права грошової вимоги. 15 липня 2025 року між ТОВ «Фінансова Компанія «ЕЙС» та ТОВ «Фінансова Компанія «Онлайн Фінанс» укладено Договір факторингу №15/07/25-Е, у відповідності до умов якого ТОВ «Фінансова Компанія «Онлайн Фінанс» передає за плату ТОВ «Фінансова Компанія «ЕЙС», а ТОВ «Фінансова Компанія «ЕЙС» приймає належні ТОВ «Фінансова Компанія «Онлайн Фінанс» права грошової вимоги.

Враховуючи, що відповідач свого зобов`язання за кредитними договорами не виконав та право вимоги за ними перейшло до позивача, останній звернувся до суду з даним позовом.

Відповідач ОСОБА_1 надав суду відзив на позовну заяву, в якому посилався на наступне. Згідно з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду (справа № 444/9519/12), право кредитодавця нараховувати передбачені договором відсотки припиняється після спливу визначеного договором первинного строку кредитування (на який фактично надавалися кошти у травні 2021 року). Нарахування відсотків, штрафів та пені за кілька років є повністю незаконним. Відповідно до пункту 18 Особливих частин Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, у період дії воєнного стану споживач звільняється від відповідальності перед кредитодавцем у разі прострочення виконання зобов`язань (штрафи та пеня не підлягають стягненню та мають бути списані). Позивачем не надано суду належних та допустимих доказів моєї особистої згоди на продовження/пролонгацію строку дії договору до 2024 року за допомогою одноразового ідентифікатора чи ЕЦП. Наявні в бюро кредитних історій дані містять розбіжності та свідчать про штучне збільшення періоду нарахування відсотків Позивачем без згоди споживача. На підставі викладеного, просив у задоволенні позову відмовити.

В судове засідання представник позивача не з`явився. В позовній заяві зазначив, що підтримує позовні вимоги позивача та просить розглянути справу за його відсутністю.

Відповідач в судове засідання не з`явився, у відзиві просив справу розглянути за його відсутністю з врахуванням викладених ним доводів.

Оскільки сторони в судове засідання не з`явились, то відповідно до вимог ч.2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Розглянувши подані документи та матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення її по суті, суд прийшов до наступного висновку.

Так, з матеріалів справи вбачається, що 14 травня 2021 року між ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» та ОСОБА_1 було укладено Договір кредитної лінії №883460024, який підписано електронним підписом відповідача, відтвореним шляхом використання відповідачем одноразового ідентифікатора MNV92G5D.

Відповідно до ч.12 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст.12 цього Закону є оригіналом такого документа.

Згідно ч.3 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Як видно із матеріалів справи, зазначений вище договір укладений у спосіб визначений чинним законодавством України з повним дотриманням вимог щодо його укладення із зазначенням умов, які жодним чином не порушують вимоги Закону України «Про захист прав споживачів», порядок надання та повнота наданої інформації відповідають вимогам Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг».

Відповідно до умов кредитного договору, ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» надає відповідачу кредит на особисті потреби у безготівковій формі на рахунок з використанням карти № НОМЕР_1 на суму 8500 гривень, на умовах строковості, зворотності, платності, тобто на 30 днів зі сплатою відсотків за користування кредитом.

ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» свої зобов`язання за Договором кредитної лінії №883460024 від 14 травня 2021 року виконало, що підтверджується довідками ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» та платіжними дорученнями від 14 травня 2021 року та від 31 травня 2021 року.

Крім того, з листа АТ КБ «Приватбанк» вбачається, що на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) банком емітовано зокрема платіжну картку № НОМЕР_3 ( НОМЕР_4 ), на яку 14 травня 2021 року було зараховано грошові кошти в сумі 7550 гривень та 31 травня 2021 року було зараховано грошові кошти в сумі 950 гривень.

Відповідно до положень ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 Цивільного Кодексу України.

Зобов`язання, згідно ст. 526 ЦК України, має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства.

Однак, відповідач ОСОБА_1 не виконав свого зобов`язання за кредитним договором.

Згідно наданого розрахунку, заборгованість відповідача ОСОБА_1 за Договором кредитної лінії №883460024 від 14 травня 2021 року складає 29959 гривень 95 копійок, з яких : 8500 гривень – сума заборгованості за тілом кредиту; 21459 гривень 95 копійок – сума заборгованості за відсотками.

Відповідно до вимог ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у випадку порушення зобов`язання наступають правові наслідки, установлені договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 623 ЦК України, боржник, який порушив зобов`язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

Згідно ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами. Всі умови договору з моменту його підписання стають одинаково обов`язковими для виконання сторонами.

Як передбачено ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Відповідно до ч.2 ст. 1046 ЦК України, договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

З вищенаведеного випливає, що сторони, підписавши договори встановили факт досягнення згоди між собою, щодо всіх істотних умов кредитного договору.

28 листопада 2018 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено Договір факторингу №28/1118-01, у відповідності до умов якого ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» передає ТОВ «Таліон Плюс» за плату, а ТОВ «Таліон Плюс» приймає належні ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» права грошової вимоги.

28 листопада 2019 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено Додаткову угоду №19 до Договору факторингу №28/1118-01 від 28 листопада 2018 року.

31 грудня 2020 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено Додаткову угоду №26 до Договору факторингу №28/1118-01 від 28 листопада 2018 року.

31 грудня 2021 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено Додаткову угоду №27 до Договору факторингу №28/1118-01 від 28 листопада 2018 року.

31 грудня 2022 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено Додаткову угоду №31 до Договору факторингу №28/1118-01 від 28 листопада 2018 року.

31 грудня 2023 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено Додаткову угоду №32 до Договору факторингу №28/1118-01 від 28 листопада 2018 року.

27 травня 2024 року між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Фінансова Компанія «Онлайн Фінанс» укладено Договір факторингу №27/0524-01, у відповідності до умов якого ТОВ «Таліон Плюс» передає ТОВ «Фінансова Компанія «Онлайн Фінанс» за плату, а ТОВ «Фінансова Компанія «Онлайн Фінанс» приймає належні ТОВ «Таліон Плюс» права грошової вимоги.

15 липня 2025 року між ТОВ «Фінансова Компанія «ЕЙС» та ТОВ «Фінансова Компанія «Онлайн Фінанс» укладено Договір факторингу №15/07/25-Е, у відповідності до умов якого ТОВ «Фінансова Компанія «Онлайн Фінанс» передає за плату ТОВ «Фінансова Компанія «ЕЙС», а ТОВ «Фінансова Компанія «ЕЙС» приймає належні ТОВ «Фінансова Компанія «Онлайн Фінанс» права грошової вимоги.

За положеннями статті 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно з ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав.

Відповідно до ст.1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

У постановах Верховного Суду від 29 березня 2023 року у справі № 759/20374/20 (провадження № 61-4425св22), від 30 листопада 2023 року у справі № 382/1621/21 (провадження № 61-13123св23) вказано, що «тлумачення пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України дозволяє стверджувати, що відступлення права вимоги є одним із випадків заміни кредитора в зобов`язанні, яке відбувається на підставі правочину. Відступлення права вимоги не є окремим видом договору, це правочин, який опосередковує перехід права».

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 514 ЦК України). Обсяг і зміст прав, що переходять до нового кредитора, залежать від зобов`язання, в якому здійснюється відступлення права вимоги.

Відступлення права вимоги за своєю суттю означає договірну передачу зобов`язальних вимог первісного кредитора новому кредитору. Відступлення права вимоги відбувається шляхом укладення відповідного договору.

Заміна особи в окремих зобов`язаннях через волевиявлення сторін (відступлення) права вимоги є різновидом правонаступництва.

При цьому слід ураховувати, що у зв`язку із заміною кредитора у зобов`язанні саме зобов`язання зберігається цілком і повністю, змінюється лише його суб`єктний склад в частині кредитора.

Аналогічний за змістом висновок зробив Верховний Суд у постанові від 31 січня 2024 року у справа № 758/2555/21.

Таким чином, у даній справі відбулась виключно заміна сторони кредитора в існуючому зобов`язанні з попереднім змістом та усіма істотними умовами, правовідносини за договором продовжують існувати з попереднім змістом.

В ухвалі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 липня 2014 року у справі №6-14194св14, зроблено висновок, що підтвердженням суми заборгованості є кредитний договір, договір факторингу, який у встановленому порядку недійсним не визнаний та в якому визначено розмір відступленої заборгованості, та розрахунок кредитної заборгованості, здійснений банком при відступленні права вимоги.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 2-1383/2010 (провадження №14-308цс18) зазначено, що стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину.

Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили.

За змістом висновку Верховного Суду у постанові від 25 січня 2023 року у справі №209/3103/21 саме на сторону відповідача покладено процесуальний обов`язок спростування розміру заборгованості, заявленого стороною позивача.

Таким чином, у відповідача виникла заборгованість перед ТОВ «Фінансова Компанія «ЕЙС» за Договором кредитної лінії №883460024 від 14 травня 2021 року в розмірі 29959 гривень 95 копійок.

Частиною 2 ст. 1050 ЦК України встановлено, що, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до положень ст. 1054 ЦК України за Кредитним договором Банк зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальнику в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити відсотки, за частиною 2 цієї статті до відносин за кредитним договором застосовуються вимоги закону за позикою.

Відповідач жодним чином не заперечував факт отримання ним в борг коштів та факт укладення договору.

Враховуючи, що відповідач, отримавши кошти у кредит, своїх зобов`язання по їх поверненню і сплаті процентів за користування грошима не виконав, суд, установивши всі обставини, які мають істотне значення для правильного вирішення справи, дійшов висновку про наявність підстав для стягнення заборгованості за Договором кредитної лінії №883460024 від 14 травня 2021 року в розмірі 29959 гривень 95 копійок.

Тож, вимога позивача щодо стягнення з відповідача суми заборгованості за Договором кредитної лінії №883460024 від 14 травня 2021 року в розмірі 29959 гривень 95 копійок є обґрунтованою і підлягає задоволенню у повному обсязі.

Щодо тверджень відповідача, зазначених ним у відзиві, суд прийшов до наступного.

Згідно наданого розрахунку, заборгованість відповідача ОСОБА_1 за Договором кредитної лінії №883460024 від 14 травня 2021 року складає 29959 гривень 95 копійок, з яких : 8500 гривень – сума заборгованості за тілом кредиту; 21459 гривень 95 копійок – сума заборгованості за відсотками.

Встановлені судовим розглядом обставини свідчать про те, що відповідач не виконав належним чином взяті на себе зобов`язання за кредитним Договором кредитної лінії №883460024 від 14 травня 2021 року щодо повернення тіла кредиту та сплати відсотків.

Відповідач не заперечував щодо наявність заборгованості за тілом кредиту в розмірі 8500 гривень.

Пунктом 1.7. Договору кредитної лінії №883460024 від 14 травня 2021 року передбачено, що кредитна лінія надається строком на 30 днів від дати отримання кредиту позичальником (Дисконтний період).

Згідно п. 1.12. Договору кредитної лінії №883460024 від 14 травня 2021 року, сторони погодили, що факт користування Позичальником сумою наданого Кредиту після закінчення Дисконтного періоду є відкладальною обставиною, в розумінні ст. 212 Цивільного кодексу України, яка має наслідком продовження строку дії Кредитної лінії (продовження загального строку дії Договору) на наступних умовах:

1.12.1. зобов`язання щодо повернення основної суми Кредиту переносяться на наступний день після закінчення Дисконтного періоду, однак при не надходженні платежу зобов`язання Позичальника по оплаті основної суми Кредиту знову відкладається кожен раз на один календарний день, але не більше ніж на 90 (дев`яносто) календарних днів від дати закінчення Дисконтного періоду.

Відповідно до п. 1.15 Договору кредитної лінії №883460024 від 14 травня 2021 року, продовження строку Дисконтного періоду та настання відкладальних обставин, що мають наслідком продовження строку надання Кредиту, застосування Базової процентної ставки та нарахування процентів за ставкою, що застосовується після закінчення Дисконтного періоду, не є зміною істотних умов цього Договору та не потребує змін цього Договору та укладення додаткових угод до нього. Усі істотні умови Договору, в тому числі порядок продовження строку дії Договору, розмір процентних ставок та порядок їх застосування, погоджені Сторонами під час укладення цього Договору.

На підставі п. 4.2. Договору кредитної лінії №883460024 від 14 травня 2021 року, строк дії цього Договору обчислюється з моменту його підписання електронним підписом одноразовим ідентифікатором та до закінчення строку надання Кредиту визначеного в п.1.2 Договору. Строк дії Договору може бути продовжено з урахуванням умов продовження строку надання Кредиту передбачених п. 1.3. та п. 1.7. Договору. У будь-якому разі зобов`язання що виникли під час дій Договору діють до повного їх виконання.

Тож, Договір кредитної лінії №883460024 було укладено 14 травня 2021 року на 30 днів від дати отримання кредиту позичальником (14 травня 2021 року), тому Дисконтний період триває від 14 травня 2021 року по 12 червня 2021 року.

Строк кредитування за Договором кредитної лінії №883460024 від 14 травня 2021 року з урахуванням усіх його пролонгацій (не більше 90 (дев`яносто) календарних днів від дати закінчення Дисконтного періоду) закінчився 10 вересня 2021 року.

У розрахунках заборгованості ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» відображено нарахування відсотків в загальному розмірі 21459 гривень 95 копійок з 14 травня 2021 року по 20 липня 2021 року з боку ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та з 20 липня 2021 року по 10 вересня 2021 року з боку ТОВ «Таліон Плюс».

Таким чином, сторонами було погоджено, що строк користування кредитом продовжується у разі наявності непогашеної заборгованості, а таке продовження не потребує додаткових дій ні від кредитора, ні від позичальника. Сторони договору погодили окремий випадок автоматичної пролонгації договору, без необхідності вчинення будь-яких додаткових дій з боку сторін. Підписанням даного договору відповідач погодився на зазначені умови. Отже, ним було надано згоду на автопролонгацію договору у разі наявності заборгованості.

Нарахування відсотків за фактичне користування кредитними коштами відбувалося в межах умов, узгоджених сторонами в кредитному договорі. З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що розмір відсотків за користування кредитними коштами сторонами договору визначено за спільною згодою.

Тож суд не вважає слушною позицію відповідача про те, що ним не здійснювались будь-які дії щодо автопролонгації договору та про те, що кредитодавцем нараховувались передбачені договором проценти за кредитом після закінчення строку дії договору.

Таким чином, суд вважає обґрунтованими заявлені позивачем до стягнення з відповідача суму заборгованості за Договором кредитної лінії №883460024 від 14 травня 2021 року в розмірі 29959 гривень 95 копійок.

Крім того, ч. 1 ст. 141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За подання позовної заяви позивач сплатив судовий збір в розмірі 2662 гривні 40 копійок, що підтверджується платіжною інструкцією № 46543 від 22 квітня 2026 року.

Враховуючи, що позовні вимоги позивача задоволено в повному обсязі, відповідачем має бути відшкодовано судові витрати у розмірі 2662 гривні 40 копійок.

Крім того, відповідно до частини 1 статті 137 Цивільного процесуального кодексу України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Згідно із частиною 2 статті 137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Частиною 3 статті 137 ЦПК України передбачено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

На підтвердження понесення витрат на оплату правничої допомоги позивачем надано суду: Договір про надання правничої допомоги №20/08/25-01 від 20 серпня 2025 року; Додаткову угоду №25771160008 від 01 вересня 2025 року до Договору про надання правничої допомоги №20/08/25-01 від 20 серпня 2025 року; Акт прийому-передачі наданих послуг від 29 грудня 2025 року.

За викладених вище обставин та приймаючи до уваги досліджені в судовому засіданні надані позивачем письмові докази на підтвердження розміру витрат на правничу допомогу, суд із врахуванням складності справи та виконаних адвокатом робіт, приходить до висновку про задоволення позову в частині стягнення з відповідача на користь позивача суми витрат, понесених останнім на оплату правничої допомоги в розмірі 7000 гривень.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 509, 526, 610, 611, 623,625, 629, 638, 1046, 1049, 1050, 1054 ЦК України; ст. ст. 13, 81,89, 136, 264, 265, 268, 272, 273, 354 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» (код ЄДРПОУ 42986956, 02094, м. Київ, вулиця Юрія Поправки, будинок №6, кабінет №13, НОМЕР_5 в АТ «Універсал Банк» 21133352, МФО 322001) суму заборгованості за Договором кредитної лінії №883460024 від 14 травня 2021 року в розмірі 29959 (двадцять дев`ять тисяч дев`ятсот п`ятдесят дев`ять) гривень 95 (дев`яносто п`ять) копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» (код ЄДРПОУ 42986956, 02094, м. Київ, вулиця Юрія Поправки, будинок №6, кабінет №13, НОМЕР_5 в АТ «Універсал Банк» 21133352, МФО 322001) суму судових витрат в розмірі 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 (сорок) копійок та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 7000 (сім тисяч) гривень.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення через Тарутинський районний суд Одеської області.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Н.М. Тончева