Рішення від 20 жовтня 2026 р. у справі №521/15177/26 — Хаджибейський районний суд міста Одеси

Справа № 521/15177/26

Провадження № 2/521/9615/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 жовтня 2026 року м. Одеса

Хаджибейський районний суд міста Одеси у складі:

головуючого судді — Леонова О.С.,

за участю секретаря судового засідання — Должненко В.О.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , за участю третьої особи – приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Ланіної Вікторії Іванівни про розірвання договору довічного утримання, застосування наслідків розірвання договору та скасування заборони на відчуження нерухомого майна, —

ВСТАНОВИВ:

Стислий виклад позиції позивача

У липні 2026 року до Хаджибейського районного суду міста Одеси через систему «Електронний суд» надійшла позовна заява ОСОБА_1 , в інтересах якого діє ОСОБА_3 до ОСОБА_2 , за участю третьої особи - ПРИВАТНИЙ НОТАРІУС ОДЕСЬКОГО МІСЬКОГО НОТАРІАЛЬНОГО ОКРУГУ ЛАНІНА ВІКТОРІЯ ІВАНІВНА про розірвання договору довічного утримання, в якому просила:

Розірвати договір довічного утримання (догляду) від 29.08.2025 року, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Ланіною Вікторією Іванівною та зареєстрований в реєстрі за № 1275.

Застосувати наслідки розірвання договору довічного утримання, а саме повернувши у власність ОСОБА_1 263/1000 частки у праві власності на квартиру під номером АДРЕСА_1 .

Скасувати заборону на відчуження 263/1000 часток у праві власності на квартиру під номером 606/605-609/, розташованої в будинку під номером АДРЕСА_2 , накладеної приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Ланіною Вікторією Іванівною за договором довічного утримання (догляду) від 29.08.2025 року, та зареєстровано в реєстрі за №1276.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач істотно порушує умови укладеного договору та свої обов`язки щодо утримання і догляду. Позивач стверджує, що відповідач не забезпечує її харчуванням, одягом, медикаментами, санітарно-гігієнічним доглядом, а також ігнорує її прохання про ремонт побутових речей. Усі витрати на продукти харчування та лікування позивач несе самостійно, що підтверджується виписками з її банківського рахунку. Крім того, відповідач не залучала кваліфікованих медичних працівників, коли стан здоров`я позивача погіршився. Позивач зазначає, що внаслідок тривалого невиконання договірних зобов`язань вона втратила довіру до відповідача та не вбачає можливості надалі підтримувати правовідносини, що є підставою для розірвання договору відповідно до ст. 651, 755 ЦК України.

Позиція відповідача.

15 вересня 2026 року до суду надійшов відзив на позовну заяву, у якому відповідач ОСОБА_2 визнала позовні вимоги в частині розірвання договору довічного утримання та не заперечувала проти їх задоволення, посилаючись на відсутність бажання продовжувати договірні правовідносини через зіпсовані стосунки з позивачем.

Водночас відповідач категорично не погодилася з доводами позивача щодо неналежного виконання нею умов договору. Зазначила, що систематично забезпечувала позивача продуктами харчування, купувала ліки (надала відповідні копії чеків), оплачувала комунальні послуги (на суму 13 941,14 грн), особисто відвозила до медичних закладів та понесла витрати на нотаріальне оформлення договору в розмірі 25 200 грн. Окремо відповідач заперечувала проти стягнення з неї витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 20 000 грн, вважаючи їх необґрунтованими та неспівмірними зі складністю справи з огляду на визнання нею основного позову. Просила суд відмовити у стягненні цих витрат, посилаючись на своє скрутне матеріальне становище, наявність інвалідності ІІІ групи, перенесені дві операції на очах та постійну потребу в коштах на власне лікування.

Третя особа — приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Ланіна В.І. у судове засідання не з`явилася, письмових пояснень щодо суті спору на адресу суду не направила.

Заяви, клопотання учасників справи

Представник позивача ОСОБА_4 подав до суду заяву (від 06.10.2026 року) про розгляд справи за відсутності сторони позивача, позов підтримав у повному обсязі та просив задовольнити. Разом із заявою подав письмові пояснення, в яких просив суд не брати до уваги долучені відповідачем чеки, оскільки вони не доводять факту передачі ліків та продуктів саме позивачу. Також представник зазначив, що у зв`язку з визнанням відповідачем позову він не підтримує раніше подану заяву про виклик свідків.

Відповідач ОСОБА_2 у тексті поданого відзиву заявила клопотання про розгляд справи за її відсутності.

Клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу викладено відповідачем у відзиві.

Інші процесуальні дії у справі

Ухвалою Хаджибейського районного суду міста Одеси від 07 вересня 2026 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі. Ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання.

Заходи забезпечення позову чи забезпечення доказів судом не вживалися. Підстави для зупинення провадження у справі відсутні.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи та надходженням клопотань про розгляд справи за їх відсутності, відповідно до положень частини 2 статті 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося. Суд ухвалив провести розгляд справи за наявними матеріалами.

Фактичні обставини, встановлені судом

ОСОБА_1 народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 та є пенсіонеркою за віком з 2007року.

29.08.2025р. ОСОБА_1 та ОСОБА_2 уклали договір довічного утримання (догляду) (далі - Договір), який посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Ланіною В.І. та зареєстрований в реєстрі за № 1275.

Відповідно до умов договору ОСОБА_1 передала у власність відповідача 263/1000 частки у праві власності на квартиру під номером 606/605-609/, розташовану в будинку під номером АДРЕСА_2 , взамін чого ОСОБА_2 зобов`язалась забезпечувати позивача утриманням довічно, а у разі втрати здоров`я також довічним доглядом, а також забезпечити позивача житлом шляхом збереження права безоплатного довічного проживання у вищевказаній квартирі. Відчужувана частка квартири є особистою приватною власністю ОСОБА_1 .

У пункті 6 договору вказано, що набувач зобов`язаний у встановлені строки та в обсязі передбаченому цим договором, здійснювати утримання та догляд (опікування) Відчужувача довічно, а також забезпечити ОСОБА_1 житлом, шляхом збереження права безоплатного довічного проживання у вищевказаній квартирі.

Відповідно до п. 7 договору, утримання та догляд (опікування) Відчужувача з боку Набувача повинно бути у вигляді:

- забезпечення Відчужувача – ОСОБА_1 , житлом шляхом збереження права безоплатного довічного проживання у відчужуваній квартирі, а саме: у квартирі під номером 606/605-609/, яка розташована в будинку під номером АДРЕСА_2 ;

- забезпечення Відчужувача харчуванням, необхідним одягом, медикаментами та лікарськими засобами;

- забезпечення Відчужувача необхідним санітарно-гігієнічним доглядом, забезпечення необхідними санітарно-гігієнічними засобами;

- надання медичної допомоги шляхом залучення кваліфікованих медичних працівників (лікарів, медичних сестер тощо);

- здійснення всіх необхідних дій щодо забезпечення Відчужувача всіма засобами, предметами домашнього вжитку, речами, тощо.

Пунктами 9 та 15 Договору передбачено, що відчужувач має право вимагати своєчасного та повного здійснення утримання та догляду (опікування) від Набувача згідно з пунктом 7 цього договору; а також має право вимагати розірвання договору та повернення переданого ним нерухомого майна у разі невиконання або неналежного виконання Набувачем своїх обов`язків за договором, не залежно від його вини.

У зв`язку із посвідченням вказаного договору приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Ланіною В.І. було накладено заборону відчуження зазначеного у договорі майна – 263/1000 частки у праві власності на квартиру під номером АДРЕСА_1 , яка належить ОСОБА_2 , до припинення чи розірвання договору. Зареєстровано в реєстрі за №1276.

Щодо вимог про розірвання договору та застосування наслідків

Відповідно до частини першої статті 206 ЦПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач – визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. Згідно з частиною четвертою цієї ж статті у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Положеннями частини четвертої статті 265 ЦПК України імперативно встановлено, що у разі визнання позову відповідачем у мотивувальній частині рішення зазначається лише про визнання позову та прийняття його судом.

Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_2 у поданому до початку розгляду справи по суті відзиві беззастережно визнала позовні вимоги в частині розірвання договору довічного утримання від 29.08.2025 року та застосування наслідків його розірвання.

З огляду на вказані норми процесуального права, суд не здійснює аналіз та мотивовану оцінку доказів, наданих позивачем на підтвердження істотного порушення умов договору (зокрема виписок по рахунках), а також доказів, наданих відповідачем на їх спростування (зокрема наданих чеків на продукти та ліки), оскільки наявність чи відсутність порушення договору перестала бути предметом доказування з моменту визнання позову відповідачем.

Суд, дослідивши матеріали справи, переконався, що визнання відповідачем позову є добровільним, не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси третіх осіб. За таких обставин суд приймає визнання позову відповідачем.

За правилом частини першої статті 756 ЦК України у разі розірвання договору довічного утримання (догляду) у зв`язку з невиконанням або неналежним виконанням набувачем обов`язків за договором, відчужувач набуває право власності на майно, яке було ним передане, і має право вимагати його повернення.

Відтак, позовні вимоги про розірвання договору довічного утримання, застосування наслідків його розірвання шляхом повернення у власність позивача відчуженої частки квартири та скасування нотаріальної заборони на її відчуження є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Щодо розподілу судових витрат

Відповідно до статті 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує питання щодо розподілу між сторонами судових витрат. Судові витрати у цій справі складаються із судового збору та витрат на професійну правничу допомогу.

Щодо судового збору:

Згідно з частиною першою статті 142 ЦПК України, у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідному рішенні вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову. При поданні позову позивачем сплачено судовий збір у розмірі 1 331,20 грн. Оскільки відповідач визнала позов до початку розгляду справи по суті, позивачу підлягає поверненню з державного бюджету 50 відсотків сплаченого судового збору, що становить 665,60 грн. Решта судового збору в розмірі 665,60 грн відповідно до положень статті 141 ЦПК України покладається на відповідача.

Щодо витрат на професійну правничу допомогу:

Позивачем заявлено до стягнення з відповідача витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 20 000 грн. На підтвердження вказаних витрат суду надано копію договору про надання правової допомоги, квитанцію про оплату послуг та акт приймання-передачі виконаних послуг.

Відповідно до частини четвертої статті 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаними адвокатом роботами; 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт; 3) обсягом наданих адвокатом послуг; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони.

Згідно з частиною шостою статті 137 ЦПК України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про їх зменшення.

У відзиві на позовну заяву відповідач заявила аргументоване клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу. В обґрунтування клопотання відповідач вказала на те, що справа не є складною, позов нею було одразу визнано, а також послалася на своє матеріальне становище та стан здоров`я. На підтвердження своїх доводів відповідач надала копію довідки МСЕК про наявність у неї інвалідності ІІІ групи, а також медичні виписки про перенесення двох оперативних втручань на очах, що свідчить про її потребу в постійному лікуванні та значних витратах.

Оцінюючи заявлене клопотання відповідача, суд враховує правову позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену у постанові від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц, згідно з якою розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом, проте суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі її витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір таких витрат є надмірним та неспівмірним.

Суд бере до уваги, що дана справа розглянута в порядку письмового провадження без виклику сторін та проведення судових засідань, що об`єктивно зменшило обсяг роботи представника позивача (яка фактично звелася до складання позовної заяви та одних письмових пояснень). Справа не становить значної юридичної складності, а спір був вичерпаний на стадії підготовчого провадження шляхом визнання позову.

Також суд надає належну оцінку доказам відповідача щодо її стану здоров`я (інвалідність ІІІ групи) та доведеному факту понесення нею значних витрат на власне лікування і хірургічні операції.

З огляду на викладене, керуючись принципами співмірності, розумності та справедливості, суд дійшов висновку, що заявлений позивачем розмір витрат на правничу допомогу в сумі 20 000 грн є вочевидь неспівмірним із виконаним адвокатом обсягом робіт та обставинами справи. Задовольнивши клопотання відповідача, суд вважає за необхідне зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, до 1 000 грн. У стягненні решти заявленої суми витрат суд відмовляє.

На підставі викладеного, керуючись статтями 651, 744, 755, 756 Цивільного кодексу України, статтями 12, 13, 137, 141, 142, 206, 247, 258, 259, 263-265, 268, 273, 354 ЦПК України, суд —

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , за участю третьої особи — приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Ланіної Вікторії Іванівни, про розірвання договору довічного утримання — задовольнити.

Розірвати договір довічного утримання (догляду) від 29.08.2025 року, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Ланіною Вікторією Іванівною та зареєстрований в реєстрі за № 1275.

Застосувати наслідки розірвання договору довічного утримання (догляду), повернувши у власність ОСОБА_1 263/1000 частки у праві власності на квартиру під номером АДРЕСА_1 .

Скасувати заборону на відчуження 263/1000 часток у праві власності на квартиру під номером АДРЕСА_1 , накладену приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Ланіною Вікторією Іванівною за договором довічного утримання (догляду) від 29.08.2025 року (зареєстровано в реєстрі за № 1276).

Встановити порядок виконання рішення, відповідно до якого, рішення є підставою для повернення Державною казначейською службою України в Одеській області, адреса місцезнаходження: вул. Садова, буд. 1- А, м. Одеса, 65023, код ЄДРПОУ 37607526, ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) з державного бюджету 50 відсотків сплаченого судового збору у розмірі 665,60 гривень., який було сплачено на р/р UA028999980313141206000015757, отримувач: ГУК в Од.обл./Малиновськ. р-н/22030101, ЄДРПОУ 37607526, згідно квитанції ID № 0913-8946-5539-7421 від 28.08.2026 року.

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_3 ) судовий збір у розмірі 665,60 гривень.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі, а саме — 1 000 (одну тисячу) гривень 00 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відомості про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 (дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків (РНОКПП): НОМЕР_1 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_4 ).

Відповідач: ОСОБА_2 (дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків (РНОКПП): НОМЕР_2 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_5 ).

Третя особа: Приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Ланіна Вікторія Іванівна (адреса робочого місця (контори): 65080, м. Одеса, вул. Академіка Філатова, буд. 24).

Повний текст судового рішення складено 21 жовтня 2026 року.

Суддя О.С. Леонов

21.10.26