Рішення від 19 жовтня 2026 р. у справі №506/548/26 — Окнянський районний суд Одеської області

Окнянський районний суд Одеської області

Справа № 506/548/26

Провадження № 2/506/396/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 жовтня 2026 року смт Окни

Окнянський районний суд Одеської області у складі:

головуючого - судді Бурдинюк О.С.

секретаря Тинкован Г.О.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні у залі суду у селищі Окни Подільського району Одеської області цивільну справу за позовом ТОВАРИВСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЮНІТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

22.06.2026 року ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЮНІТ КАПІТАЛ» в системі «Електронний суд» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №191566 від 12.07.2025 року в розмірі 18520,42 грн.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу розподілено на суддю Чеботаренко О.Л.

13.07.2026 року надійшла відповідь щодо місця проживання (перебування) відповідача.

Ухвалою суду від 13.07.2026 року відкрито провадження по справі та витребувано докази.

04.08.2026 року протоколом повторного авторозподілу дану справу розподілено на суддю Бурдинюк О.С., у зв`язку з закінченням терміну повноважень головуючого судді Чеботаренко О.Л.

Ухвалою від 11.08.2026 року справа прийнята до провадження.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача посилався на те, що 12.07.2025 року між ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДІПЛЮС» та відповідачем ОСОБА_1 укладено кредитний договір про споживчий кредит №191566 на суму 13514 грн, у формі електронного документа, шляхом підписання індивідуальної частини договору з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором. ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДІПЛЮС» свої зобов`язання щодо надання кредиту виконало, перерахувавши кошти на платіжну картку відповідача № НОМЕР_7. В подальшому, 10.10.2025 року між ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДІПЛЮС» та ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» було укладено Договір факторингу №10102025, згідно умов якого позивач набув право грошової вимоги до відповідача за вказаним кредитним договором. Відповідач свої зобов`язання належним чином не виконала, у зв`язку з чим станом на момент подання позовної заяви, має заборгованість в сумі 20320,42 грн, з них: 11448,60 грн - заборгованість за тілом кредиту; 6570,82 грн - заборгованість за процентами за користування кредитом; 501 грн - заборгованість за комісією; 1800 грн - заборгованість по штрафним санкціям (пеня, штрафи). З урахуванням зазначеного, позивач, як новий кредитор, просив стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором в сумі 18520,42 грн, зауваживши, що вимог про стягнення штрафних санкцій він не заявляє. Крім того, позивач просив стягнути з відповідача судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2662,40 грн, а також витрати на професійну правничу допомогу в сумі 7000 грн.

28.07.2026 року в системі «Електронний суд» представником відповідача - адвокатом Речиць В.В. до суду подано відзив на позов, в якому представник відповідача позов не визнав та просив відмовити у його задоволенні в повному обсязі. В обґрунтування заперечень представник відповідача посилався на те, що позивач на підтвердження факту перерахування відповідачу коштів у розмірі 10000,36 грн надав лише довідку про перерахування коштів, тоді як належним доказом виконання зобов`язання з перерахування коштів є виключно виписка з особового банківського рахунку. При цьому, необхідною умовою для відступлення права вимоги є існування самого зобов`язання, за яким відступається право, яке й підтверджує дійсність вимог. Крім того, відповідно до пунктів 5.1, 5.2 Кредитного договору № 191566, правочин укладається в електронній формі шляхом введення одноразового ідентифікатора, надісланого на телефонний номер Позичальника. Позивач зазначає, що відповідний пароль надіслано на номер +380666177266, однак позивачем не надано належних доказів належності вказаного номера телефону Відповідачу. Крім того, під час дослідження електронних доказів встановлено істотні розбіжності, а саме: у тексті позовної заяви та на кожній сторінці Індивідуальної частини кредитного договору вказано, що документи підписані електронним підписом у вигляді комбінації «а49aef6а» (о 08:40:00); натомість, у Заяві на видачу кредиту № 100882934 та Паспорті споживчого кредиту зафіксовано електронний підпис «12a33237» (о 08:34:19). Наявність різних електронних ідентифікаторів під комплектом документів, що становлять єдиний правочин, на думку представника відповідача, вказує на некоректність роботи інформаційної системи кредитодавця та унеможливлює встановлення дійсного волевиявлення Відповідача. Крім того, на думку представника відповідача, окремої уваги суду потребує факт штучного створення документів про відступлення права вимоги. Згідно з частинами 1, 2 статті 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа. Позивач посилається на Акт приймання-передачі Реєстру № 4 та Реєстр прав вимог від 06.01.2026. Однак, згідно з протоколами створення та перевірки кваліфікованого електронного підпису системи «Вчасно», ці документи були фактично підписані керівниками підприємств лише 22.04.2026 о 15:25 та 16:22. Відтак, станом на 06.01.2026 право вимоги юридично не могло перейти до Позивача. Крім того, позивач заявляє до стягнення суму основного боргу («тіло» кредиту) у розмірі 11448,60 грн. Вказаний розрахунок, на думку сторони відповідача, не відповідає умовам правочину та нормам матеріального права. Відповідно до пункту 2.2.1 Індивідуальної частини договору, із загальної суми 13514,00 грн перерахуванню на рахунок підлягало 10 000,36 грн. Сума 3 513,64 грн утримувалась кредитодавцем як «комісія за надання кредиту» відповідно до пункту 2.5 Договору. Відповідно до усталеної практики Верховного Суду, стягнення комісій за «надання кредиту» визнається незаконним, оскільки вказані дії не є самостійною послугою та не створюють майнової вигоди для споживача. З огляду на те, що гранична сума перерахування коштів обмежувалася розміром 10000,36 грн., заявлена сума тіла кредиту в 11 448,60 грн. є безпідставно збільшеною за рахунок включення неправомірної комісії. На думку сторони відповідача, вказане свідчить про хибність розрахунку всієї заборгованості, включаючи базу для нарахування відсотків. Крім того, відповідно до пункту 2.6 Індивідуальної частини кредитного договору, строк кредитування становить 98 днів з 12.07.2025 і спливає 18.10.2025. З розрахунку заборгованості вбачається, що нарахування відсотків (за ставкою 360% річних) здійснювалося Позивачем і після закінчення строку дії договору, загалом склавши 6 570,82 грн. Тому, представник відповідача вважає, що нарахування відсотків після 18.10.2025 не ґрунтується на нормах закону та задоволенню не підлягає. Крім того, у розрахунку заборгованості Позивачем зафіксовано нарахування штрафних санкцій (пені, штрафів) у період воєнного стану у розмірі 1 800,00 грн, а також застосування збільшеної комісії за порушення строків оплати (100,00 грн. замість базового 1,00 грн, згідно з п. 2.4, 3.1.5 Договору), що не відповідає вимогам п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України.

29.07.2026 року в системі «Електронний суд» представником позивача до суду подано відповідь на відзив, в якій представник позивача наполягав на задоволенні позову в повному обсязі. Крім того, представник позивача зазначив, що Кредитний договір укладається в електронній формі в Особистому кабінеті Позичальника, що створений в інформаційно-комунікаційній системі Кредитодавця та доступний через веб-сайт Кредитодавця https://finx.com.ua (п. 5.1. Кредитного договору ). Розміщені в Особистому кабінеті Позичальника проект цієї індивідуальної частини або інформація з посиланням на неї є пропозицію Кредитодавця про укладення Кредитного договору (офертою). Відповідь про прийняття пропозиції про укладання Кредитного договору (акцепт) надається Позичальником шляхом відправлення Кредитодавцю електронного повідомлення та відбувається із застосуванням електронного підпису одноразовим ідентифікатором, який надсилається Кредитодавцем електронним повідомленням (SMS) на мобільний телефонний номер Позичальника, а Позичальник використовує одноразовий ідентифікатор (отриману алфавітноцифрову послідовність) для підписання цієї індивідуальної частини/ електронного повідомлення про прийняття пропозиції про укладення кредитного договору (акцепту) в Особистому кабінеті на сайті Кредитодавця. Підписанням індивідуальної частини договору/акцепту Позичальник приєднується до договору в цілому, включаючи публічну частину. Після укладення цей Кредитний договір надається Позичальнику шляхом розміщення в Особистому кабінеті Позичальника. Приймаючи пропозицію Кредитодавця про укладання кредитного Договору Позичальник також погоджується з усіма додатками та невід`ємними частинами (у т.ч. Правилами, Паспортом споживчого кредиту та Графіком платежів) Договору в цілому. Ідентифікація та верифікація проводиться на підставі інформації та ідентифікаційних документів отриманих особисто від Позичальника та/або через Систему BankID НБУ(п. 5.7 Кредитного договору). Первісним Кредитором здійснено ідентифікація/верифікація у спосіб передбачений Постановою НБУ №107 від 28.07.2020р. «Про затвердження Положення про здійснення установами фінансового моніторингу» та залежно від технічних особливостей, результатів належної перевірки, умов фінансової послуги використовується один (або декілька) із зазначених способів ідентифікації та верифікації Клієнта: отримання через Систему BankID НБУ ідентифікаційних даних; отримання копії ідентифікаційного документа та довідки про присвоєння PHOKПП Документ сформований в системі «Електронний суд» 27.03.2025 4 (якщо немає необхідної інформації в ідентифікаційному документі), засвідченої KEП власника ідентифікаційного документа. ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "КРЕДІПЛЮС", перед прийняттям рішення щодо видачі кредитних коштів та укладання Договору, перевірило не лише особисті дані Відповідача з метою ідентифікації, а і платіжну картку, а саме: приналежність платіжної картки Позичальнику. Таким чином, у вказаному Кредитному договорі сторонами погоджено всі істотні умови щодо суми і строку кредиту, сплати відсотків за користування кредитним коштами, розміру і типу процентної ставки. Крім того, при укладенні Кредитного договору № 191566 від 12.07.2025 р. Позичальник погодився з умовами, визначеними в п. 2.5 та 2.4 цього Договору, та зобов`язався сплатити Кредитодавцю комісія за надання кредиту, яка складає 3513.64 грн. що нараховується та підлягає сплаті одноразово в день укладення цього Договору та комісію за обслуговування кредитним договором в розмірі 501,00 грн. Отже, Позичальник повністю усвідомлював та прийняв на себе всі зобов`язання, передбачені Кредитним договором. Проценти за користування кредитом нараховуються на залишок неповерненої суми кредиту за кожен день користування Кредитом один раз кожного місяця з дня видачі Кредиту до дати фактичного повного повернення Кредиту, протягом строку визначеного Договором.

Представник позивача, належним чином повідомлена про дату, час і місце судового засідання, до суду не з`явилася, у прохальній частині позовної заяви просила розглянути справу за її відсутності. У відповіді на відзив позовні вимоги підтримала в повному обсязі та наполягала на їх задоволенні. Тому справа розглянута у відсутність представника позивача, що відповідає вимогам ст.223 ЦПК України.

Відповідач та її представник, належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, до суду не з`явилися, про причини неявки суд не повідомили, клопотань про відкладення розгляду справи від них до суду не надходило. Тому суд визнає причини неявки відповідача та її представника в судове засідання неповажними і тому, відповідно до п.1 ч.3 ст.223 ЦПК України справа розглянута у їх відсутність.

Оскільки у судове засідання не з`явилися всі особи, які беруть участь в справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд прийняв рішення про розгляд справи без здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, відповідно до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України.

Як вбачається з матеріалів справи, 12.07.2025 року між ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДІПЛЮС» та ОСОБА_1 було укладено Договір про споживчий кредит №191566, шляхом підписання індивідуальної частини договору електронним підписом одноразовим ідентифікатором a49aef6a.

Відповідно до ст.626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Ст.639 ЦК України визначено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

У ст.3 Закону України «Про електрону комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч.ч. 1, 3, 4, 7 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційнотелекомунікаційних системах. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ст.1054 ЦК України).

Частиною 1 ст.204 ЦК України визначено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Згідно з п.п.1.1 Договору (індивідуальної частини), Договір, що укладається Позичальником складається з цієї індивідуальної частини договору про споживчий кредит, графіку платежів, які містять персональні умови кредитування Позичальника та загальної для всіх клієнтів Кредитодавця публічної частини договору про споживчий кредит, що розміщена на веб-сайті Кредитодавця https://finx.com.ua за посиланням: https://finx.com.ua/docs. Позичальник укладає договір, приєднується до публічної частини, приймає умови індивідуальної частини та графіку платежів, як невід`ємних частин (складових) Кредитного договору, шляхом підписання цієї індивідуальної частини/акцепту, як це передбачено розділом V цієї індивідуальної частини. З моменту підписання цієї індивідуальної частини/акцепту, Договір про споживчий кредит набуває чинності.

Позичальник засвідчує, що до укладення Договору отримав та ознайомився, зокрема, з цією індивідуальною частиною, графіком платежів за кредитним договором, паспортом споживчого кредиту, публічною частиною Договору, Правилами надання коштів та банківських металів у кредит Кредитодавця (далі - Правила), а також іншою інформацією, необхідною для прийняття ним свідомого рішення про укладення Договору та отримання кредиту, у т.ч. передбаченою ст.7 Закону України «Про фінансові послуги та фінансові компанії», інформацією та документами розміщеними на сайті https://finx.com.ua/. У випадку, якщо будь-яка інформація не була отримана Позичальником або є йому незрозумілою, Позичальник повинен відмовитись від підписання акцепту/цієї індивідуальної частини Договору (п.1.2 індивідуальної частини Договору).

Згідно з п.2.1 індивідуальної частини Договору, Кредитодавець зобов`язується на умовах, визначених цим Договором, на строк, визначений п.2.6 Договору надати Позичальнику грошові кошти в сумі, визначеній п.п.2.2.1 Договору (далі - кредит), а Позичальник зобов`язується повернути Кредитодавцю кредит, сплатити комісію за надання кредиту, комісію за управління та обслуговування кредиту та проценти за користування кредитом (далі - плата) в рекомендовану дату платежу, але не пізніше дати остаточного погашення заборгованості, згідно п.2.6 Договору та виконати інші зобов`язання у повному обсязі на умовах та в строки/терміни, що визначені Договором.

Відповідно до п.п.2.2.1 індивідуальної частини Договору, сума (загальний розмір) кредиту становить 13514 грн, надається не пізніше наступного дня після укладення Договору в наступному порядку: у розмірі 10000,36 грн на №рахунку/картки Позичальника № НОМЕР_2 у національній валюті (рахунок Позичальника); у розмірі 3513,64 грн шляхом погашення заборгованості Позичальника за комісією, нарахованою згідно п.2.5 індивідуальної частини.

Факт виконання ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "КРЕДІПЛЮС" обов`язку по перерахуванню кредитних коштів на рахунок відповідача підтверджується матеріалами справи.

Так, за інформацією, наданою АТ «Державний ощадний банк України» на виконання ухвали суду про витребування доказів, на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) в банку відкрито рахунок НОМЕР_4 , до якого емітовано банківську платіжну картку № НОМЕР_5 . Фінансовий номер телефону Багінської ОВ. НОМЕР_6 . Банком підтверджується зарахування переказу в сумі 10000,36 грн на вказаний рахунок відповідача. До зазначеної інформації АТ «Державний ощадний банк України» долучено копію платіжної інструкції та виписки з рахунку.

Проценти за користування кредитом нараховуються за ставкою 360% річних з дня наступного за днем отримання кредиту Позичальником протягом строку кредитування, який зазначений в п.2.6 цієї індивідуальної частини та/або графіку платежів (п.2.3 індивідуальної частини Договору).

За надання кредиту Позичальник, якщо це передбачено умовами індивідуальної частини Договору, сплачує на користь Кредитодавця комісію, що нараховується та сплачується одноразово. Вказана комісія може бути сплачена за рахунок власних коштів Позичальника або за рахунок кредиту, відповідно до індивідуальної частини Договору (п.3.1.4 публічної частини Договору).

Комісія за надання кредиту складає 3513,64 грн, що нараховується та підлягає сплаті одноразово в день укладення цього Договору за ставкою 26% від загальної суми кредиту за рахунок власних коштів Позичальника або за рахунок кредиту, якщо це передбачено п 2.2.1 цієї індивідуальної частини. Розмір комісії за надання кредиту не може бути змінено (п.2.5 індивідуальної частини Договору).

Загальний строк кредитування за цим Договором складає 98 днів з 12.07.2025 року по 18.10.2025 року (п.2.6 індивідуальної частини Договору).

Згідно з п.4.12.1 публічної частини Договору, Позичальник зобов`язується сплатити Кредитодавцю суму кредиту, проценти за користування кредитом, комісію за надання кредиту та комісію за управління та обслуговування кредиту в порядку та строки, визначені Договором, а також на вимогу Кредитодавця сплатити штраф та/або пеню та/або інші платежі, нараховані Позичальнику у випадку виникнення прострочення виконання зобов`язань по Договору.

Згідно зі ст.1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

П.1 ч.1 ст.512, ст.514, ч.1 ст.516 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою, внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

За договором факторингу №10102025, укладеним 10.10.2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» (Фактор) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДІПЛЮС» (Клієнт), ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до боржників ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДІПЛЮС», включно і до відповідача за вищевказаним кредитним договором. Зазначене підтверджено копією вказаного договору факторингу, платіжною інструкцією про перерахування коштів за договором факторингу, актом приймання-передачі Реєстру прав вимог №4 від 06.01.2026 року та Витягом з Реєстру прав вимог №4 від 06.01.2026 року.

Вказаний договір факторингу укладений в електронному вигляді та підписаний обома сторонами електронним підписом 10.10.2025 року.

Як вбачається з картки обліку виконання договору №191566 (розрахунку заборгованості), складеної первісним кредитором, станом на 24.10.2025 року розмір заборгованості відповідача склав 20320,42 грн, з них: 11448,60 грн - заборгованість за тілом кредиту; 6570,82 грн - заборгованість за процентами за користування кредитом; 501 грн - заборгованість за комісією; 1800 грн - заборгованість по пені. При цьому, відсотки за користування кредитом нараховувались до 18.10.2025 року, тобто в межах строку кредитування, та в розмірі 360% річних, що не перевищує встановлений законом розмір денної процентної ставки в 1% на день.

Аналогічні відомості щодо розміру заборгованості відповідача містяться у виписці з особового рахунку за кредитним договором, складеній позивачем.

При цьому, позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача лише заборгованості за тілом кредиту, за відсотками та за комісією на загальну суму 18520,42 грн, вимог про стягнення заборгованості за пенею не заявлено, а суд відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу та в межах заявлених нею вимог.

Відповідно до ст.526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Відповідно до ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно з ч.1 ст.625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до умов кредитного договору, ст.ст.526, 1049, 1050, 1054 ЦК України позичальник зобов`язаний належним чином виконувати взяті зобов`язання, повернути кредит та сплатити проценти, в строки та в порядку, що встановлені договором.

При цьому, відповідно до ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив виконання зобов`язання, якщо він не приступив до виконання зобов`язання, або не виконав його в строк, передбачений договором.

Таким чином, оскільки відповідач не виконала належним чином зобов`язання за кредитним договором в строки, передбачені договором, то суд приходить до висновку, що позивач, як новий кредитор за кредитним договором, набув право вимоги до відповідача, а тому, з відповідача на користь позивача слід стягнути заборгованість за тілом кредиту в сумі 11448,60 грн та за відсотками за користування кредитом в сумі 6570,82 грн, а всього в сумі 18019,42 грн.

Що стосується комісії за управління та обслуговування кредиту, суд дійшов наступних висновків.

Згідно з п.3.1.5 публічної частини кредитного договору, за управління та обслуговування кредиту Кредитодавцем Позичальник сплачує на користь Кредитодавця комісію, що нараховується за кожний період користування кредитом між датами здійснення чергового платежу згідно графіку платежів (розрахунковий період) за зниженим тарифом. Якщо позичальник порушив (прострочив) строки сплати чергового платежу згідно Графіку платежів, комісія у наступному розрахунковому періоді нараховується за стандартним (базовим) тарифом.

Знижений тариф комісії за управління та обслуговування кредиту складає 1 грн. Стандартний (базовий) тариф комісії за управління та обслуговування кредиту складає 100 грн. Розмір комісії за управління та обслуговування кредиту не може бути змінено (п.2.4 індивідуальної частини кредитного договору).

Позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача комісії за обслуговування кредиту в розмірі 501 грн.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.1 ЗУ «Про споживче кредитування», загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, пов`язані з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за супровідні послуги кредитодавця, кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб.

Згідно з ч.2 ст.8 ЗУ «Про споживче кредитування», до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Отже, ЗУ «Про споживче кредитування» передбачає право кредитодавця встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредитної заборгованості.

Відповідно до ч.1 ст. 11 ЗУ «Про споживче кредитування», після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не більше одного разу на місяць, а також у разі зміни істотних умов договору про споживчий кредит, включаючи випадки, коли така зміна відбувається внаслідок настання умов, визначених таким договором, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє споживачу інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства та договором про споживчий кредит.

Згідно з ч.5 ст.12 ЗУ «Про споживче кредитування», умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

З урахуванням викладеного, комісія за управління (обслуговування) кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності ЗУ «Про споживче кредитування» щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до ч.1 та ч.2 ст.11, ч.5 ст.12 ЗУ «Про споживче кредитування».

Такий правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.07.2022 по справі № 496/3134/19.

У постанові Верховного Суду від 31.08.2022 по справі № 202/5330/19 зазначено, що «у кредитному договорі не зазначено перелік додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування). При цьому, до таких послуг не може бути віднесено щомісячне надання інформації про стан кредиту, яку споживач має право отримувати безоплатно згідно з частинами першою та другою статті 11 Закону України «Про споживче кредитування». Банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладенні оспорюваного кредитного договору. За таких обставин положення пункту 1.2 та розділу 4 кредитного договору щодо обов`язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Укладений з відповідачем ОСОБА_1 кредитний договір не містить відомостей щодо переліку додаткових та супутніх послуг кредитодавця, які пов`язані з управлінням (обслуговуванням) кредиту (списання, зарахування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, надання консультативних та інформаційних послуг тощо), за які кредитодавцем встановлена комісія за управління (обслуговування) кредиту.

З огляду на вказане, враховуючи, що позивачем не надано доказів на підтвердження наявності та переліку таких послуг, в тому числі й підтвердження погодження їх з відповідачем при укладенні вищевказаного кредитного договору, відповідно умови кредитного договору щодо обов`язку позичальника сплачувати комісію за обслуговування кредиту є нікчемними відповідно до ч.1 та ч.2 ст.11, ч.5 ст.12 ЗУ «Про споживче кредитування».

При цьому, згідно ч.2 ст.215 ЦК України, недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

За відсутності доказів надання окремої послуги та обґрунтованого розрахунку така комісія фактично створює для споживача додатковий непропорційний майновий обов`язок і порушує справедливий баланс прав та обов`язків сторін договору.

Зважаючи на вищевикладене в своїй сукупності, суд приходить до висновку, у задоволенні вимог позивача про стягнення з відповідача заборгованості за комісією за обслуговування кредиту у розмірі 501 грн слід відмовити.

Заперечення представника відповідача щодо укладення кредитного договору з огляду на те, що позивачем не надано доказів належності відповідачу номеру телефону НОМЕР_6 , на який надіслано одноразовий ідентифікатор для електронного підпису договору, не можуть бути прийнятими судом до уваги, оскільки без отримання листа на електронну пошту або у вигляді смс-повідомлення, в тому числі одноразового ідентифікатора для підпису договору, вказаний договір не був би укладений.

Така позиція суду узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 12.01.2021 року у справі №524/5556/19, а саме: «Суди, встановивши фактичні обставини у справі, від яких залежить правильне вирішення спору, вірно застосувавши норми матеріального права, дійшли обґрунтованого висновку про те, що оспорюваний договір про надання фінансового кредиту підписаний позивачкою за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора, тобто належними та допустимими доказами підтверджено укладання між сторонами спірного правочину. Без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між позивачем та відповідачем не був би укладений».

При цьому, номер телефону НОМЕР_6 зазначений відповідачем як власний фінансовий номер у заяві на видачу кредиту.

Крім того, за інформацією, наданою на виконання ухвали про витребування доказів АТ «Державний ощадний банк України», номер телефону НОМЕР_6 є фінансовим номером телефону відповідача ОСОБА_1 та міститься в її анкетних даних.

До того ж, як вбачається з інформації, наданої АТ «Державний ощадний банк України», банком підтверджується зарахування грошових коштів в сумі 10000,36 грн на картковий рахунок відповідача, тобто кредитний договір був фактично виконаний кредитодавцем, що також спростовує посилання представника відповідача на відсутність доказів перерахування чи зарахування відповідачу коштів за договорами.

Також суд відхиляє посилання представника відповідача на неправомірне нарахування кредитодавцями пені в період воєнного стану, оскільки позовних вимог про стягнення пені позивач не заявляв.

Що стосується заперечень сторони відповідача щодо включення до загального розміру тіла кредиту комісії за надання кредиту в сумі 3513,64 грн, суд дійшов до наступних висновків.

Пунктом 2.2.1 індивідуальної частини кредитного договору передбачено надання відповідачу кредиту в загальному розмірі 13514 грн, а також конкретизовано порядок надання вказаних коштів, а саме: сума (загальний розмір) кредиту становить 13514 грн, надається не пізніше наступного дня після укладення Договору в наступному порядку: у розмірі 10000,36 грн на №рахунку/картки Позичальника № НОМЕР_2 у національній валюті (рахунок Позичальника); у розмірі 3513,64 грн шляхом погашення заборгованості Позичальника за комісією, нарахованою згідно п.2.5 індивідуальної частини.

Таким чином, умовами кредитного договору прямо передбачено, що 3513,64 грн надаються шляхом погашення заборгованості відповідача за комісією, нарахованою згідно п.2.5 індивідуальної частини, тобто за комісією за надання кредиту, яка встановлена в розмірі 26% від загальної суми кредиту, що складає 3513,64 грн.

При цьому, ч.1 ст.627 ЦК України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Перед підписанням кредитного договору відповідач ознайомилась з його умовами, в тому числі з порядком надання їй кредитних коштів, а підписавши договір - погодилась на його укладення. Тому вказані заперечення сторони відповідача суд відхиляє.

Відповідно до п.6 ч.1 ст.264 ЦПК України, під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема, питання як розподілити між сторонами судові витрати.

Згідно з ч.1, п.1 ч.3 ст.133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч.1, п.3 ч.2 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються, у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Так як позов задоволено частково, то з відповідача на користь позивача слід стягнути понесені позивачем судові витрати по сплаті судового збору пропорційно розміру задоволених позовних вимог в сумі 2590,38 грн (18019,42 грн ? 18520,42 грн * 2662,40 грн = 2590,38 грн).

Також позивач просив стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 7000 грн.

Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

У відповідності до частин першої - шостої статті 137 ЦК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 137 ЦПК України).

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Разом з відзивом на позов 28.07.2026 року представником відповідача до суду подано клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, в якому просив відмовити позивачу у задоволенні вимог про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу в повному обсязі, посилаючись на не, що позивач не поніс жодних реальних фінансових витрат на оплату послуг адвоката зі свого бюджету, оскільки п.3.6 договору передбачено, що сума гонорару, якщо вона буде стягнута на користь Клієнта, сплачується на користь Адвоката не пізніше 10 числа місяця наступного за місяцем фактичного отримання коштів на рахунок Клієнта. Крім того, спірні правовідносини виникли з типового кредитного договору мікрокредитування. Ця категорія справ є малозначною, має сталу судову практику та не потребує значних витрат часу на вивчення законодавства чи формування правової позиції. На думку представника відповідача, долучений до матеріалів справи адвокатський запит до АТ «Ощадбанк» від 28.04.2026 р. є типовим шаблонним документом, у якому змінюються лише дані у таблиці. Витрачання 1 години часу професійного адвоката на роздруківку шаблонного запиту є очевидно завищеним. Аналогічно, підготовка позовної заяви у такій категорії справ (вказано 2 години вартістю 5000,00 грн.) та вивчення кількох сторінок стандартизованої кредитної справи (вказано 2 години вартістю 1000,00 грн.), на переконання представника відповідача, зводяться до автоматизованої підстановки персональних даних Відповідача та суми боргу у наперед заготовлений макет. Тому представник відповідача вважає, що заявлений час та вартість цих робіт є вочевидь неспівмірними зі складністю справи, що свідчить про намір безпідставного збагачення за рахунок Відповідача.

Разом з відповіддю на відзив 29.07.2026 року представником позивача до суду подано заперечення на клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, в яких представник позивача наполягав на стягненні витрат на правничу допомогу з відповідача в сумі 7000 грн, посилаючись на те, що вартість виконаних робіт адвокатом є обґрунтованою та такою, що відповідає критеріям обґрунтованості та розумності та є співмірною із складністю справи.

Розглянувши вимоги позивача та заперечення відповідача, суд дійшов до наступних висновків.

Судом встановлено, що 20.01.2026 року між ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» (Клієнт) та АДВОКАТСЬКИМ БЮРО «ТИМОШЕНКО ТА ПАРТНЕРИ» (Адвокатське бюро), в особі керуючого бюро - адвоката Тимошенка О.О. укладено Договір про надання правничої допомоги №20/01/26-02, за умовами якого Клієнт доручає, а Адвокатське бюро приймає на себе зобов`язання надавати правничу допомогу в обсязі та на умовах, передбачених цим договором.

Згідно з п.3.3 вказаного договору, гонорар складається з суми вартості послуг, тарифи яких узгоджені Сторонами в Протоколі погодження вартості послуг до договору (Додаток №1 до Договору).

Відповідно до п.3.6 Договору, сума гонорару, якщо вона буде стягнута на користь Клієнта сплачується на користь Адвоката не пізніше 10 числа місяця наступного за місяцем фактичного отримання коштів на рахунок Клієнта.

Згідно з Додатковою Угодою від 20.04.2026 року №25771526587 до Договору про надання правничої допомоги, Клієнт доручає, а Адвокатське об`єднання приймає на себе зобов`язання надавати юридичну допомогу по захисту його прав та інтересів з питань, що відносяться до юрисдикції судів усіх інстанцій судів загальної юрисдикції, господарських судів та адміністративних судів по справам про стягнення заборгованості за кредитними договорами, в тому числі за кредитним договором №191566 від 12.07.2025 року, за яким боржником є ОСОБА_1 .

Відповідно до акту прийому-передачі наданих послуг від 05.05.2026 року, Адвокатським бюро на виконання Договору про надання правничої допомоги надано послуги на загальну суму 7000 грн, з них: 5000 грн - складання позовної заяви (2 години), 1000 грн - вивчення матеріалів справи про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 (2 години), 500 грн - підготовка та подання адвокатського запиту щодо отримання інформації про зарахування кредитних коштів за кредитним договором на рахунок позичальника (1 година), 500 грн - підготовка клопотання щодо отримання інформації про зарахування кредитних коштів на рахунок позичальника (1 година).

Вартість наданих послуг відповідає вартості послуг, визначених у Протоколі погодження вартості послуг до Договору про надання правничої допомоги.

При цьому, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною або тільки має бути сплачено. Така позиція суду узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 01.09.2021 року по справі №178/1522/18.

Таким чином, матеріалами справи доведено розмір судових витрат позивача на професійну правничу допомогу в сумі 7000 грн.

Вищевказані витрати на правову допомогу, суд визнає судовими витратами на професійну правничу допомогу, які були необхідними для забезпечення розгляду вказаної справи, а також співмірними зі складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, а також значенням справи для сторони, а тому вказані витрати підлягають розподілу між сторонами.

Так як позов задоволено частково, то з відповідача на користь позивача слід стягнути судові витрати на професійну правничу допомогу пропорційно розміру задоволених позовних вимог в сумі 6810,64 грн (18019,42 грн ? 18520,42 грн * 7000 грн = 6810,64 грн).

Таким чином, загальний розмір судових витрат, які підлягають стягненню з відповідача складає: 9401,02 грн, з них: судові витрати по сплаті судового збору - 2590,38 грн, судові витрати на професійну правничу допомогу - 6810,64 грн.

Керуючись ст.ст.10, 13, 76-81, 133, 137, 141, 259, 263-265, 354 ЦПК України,

УХВАЛИВ :

Позов ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЮНІТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЮНІТ КАПІТАЛ» (01133, місто Київ, бульвар Лесі Українки, будинок 34, офіс 333, Код ЄДРПОУ: 43541163) заборгованість за Договором про споживчий кредит №191566 від 12.07.2025 року в загальному розмірі 18019,42 грн (вісімнадцять тисяч дев`ятнадцять гривень 42 коп), з яких: 11448,60 грн - заборгованість за тілом кредиту; 6570,82 грн - заборгованість за відсотками за користування кредитом.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЮНІТ КАПІТАЛ» (01133, місто Київ, бульвар Лесі Українки, будинок 34, офіс 333, Код ЄДРПОУ: 43541163) судові витрати в сумі 9401,02 грн (дев`ять тисяч чотириста одна гривня 02 коп.), з яких: судові витрати по сплаті судового збору - 2590,38 грн., судові витрати на професійну правничу допомогу - 6810,64 грн.

У задоволенні іншої частини позову - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення до Одеського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Копію судового рішення, протягом двох днів з дня його складання, надіслати особам, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні, рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

СуддяО.С. Бурдинюк