Рішення від 23 вересня 2026 р. у справі №504/721/26 — Доброславський районний суд Одеської області

Суд: Доброславський районний суд Одеської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: за законом.

Дата: 23 вересня 2026 р.

Справа: №504/721/26

Суддя: Вінська Н. В.

Справа № 504/721/26

Номер провадження 2/504/2658/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.09.2026с-ще Доброслав

Доброславський районний суд Одеської області у складі:

головуючої судді Вінської Н.В.,

секретаря судового засідання Коцар А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в приміщенні суду в селищі Доброслав цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Визирської сільської ради Одеського району Одеської області про встановлення факту, що має юридичне значення та визнання права власності в порядку спадкування за законом,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до Доброславського районного суду Одеської області з позовом про встановлення факту родинних відносин, визнання права власності в порядку спадкування за законом.

Позовна заява обґрунтована тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її бабуся - ОСОБА_2 у с. Чульман Нерюнгінського району, республіці Саха Якутії, Російської Федерації, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 .

Після смерті бабусі залишилась спадщина, яка складається у вигляді на права на земельну частки (пай) серії ОД №0272981, ОСОБА_2 належить право на земельну частку (пай) розміром 3,78 умовних кадастрових гектарів, яка перебуває у колективній власності КСП «Комінтернівська птахофабрика».

Батько позивача - ОСОБА_3 відмовився від спадщини, яка залишилась після смерті ОСОБА_2 на користь позивачки, що підтверджується його нотаріально посвідченою заявою.

Рішенням суду від 25.10.2021 року у справі № 504/2623/20, ОСОБА_1 визначено додатковий строк для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 .

З метою оформлення спадщини, ОСОБА_1 звернулась до державного нотаріуса Лиманської державної нотаріальної контори Одеської області, однак листом від 03.02.2026 року, нотаріусом їй було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину з підстав відсутності доказів, які б підтверджували родинні зв`язки та через неможливість розшуку спадкової справи на території Російської Федерації.

Ухвалою Доброславського районного суду Одеської області від 05.03.2026 року відкрито провадження у справі.

Ухвалою Доброславського районного суду Одеської області від 12.05.2026 року судом витребувано належним чином засвідчену копію спадкової справи ОСОБА_2 померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з`явилась надавши до суду заяву про розгляд справи у її відсутність, якою позовні вимоги підтримала у повному обсязі та просила суд їх задовольнити.

Відповідач Визирська сільська рада Одеського району Одеської області відзив на позовну заяву не подав, в судове засідання представник відповідача не з`явився.

Суд, дослідивши зібрані в справі докази, приходить до таких висновків.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 , померла ІНФОРМАЦІЯ_1 у с. Чульман Нерюнгінського району, республіці Саха Якутії, Російської Федерації, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 .

Після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 залишилась спадщина, яка складається у вигляді на права на земельну частки (пай) яке посвідчено сертифікатом серії ОД №0272981, розміром 3,78 умовних кадастрових гектарів, яка перебуває у колективній власності КСП «Комінтернівська птахофабрика».

ОСОБА_3 відмовився від спадщини, яка залишилась після смерті матері ОСОБА_2 на користь позивача ОСОБА_1 , що підтверджується заявою посвідченою нотаріусом Нерюнгрінського нотаріального округу Республіки Саха (Якутія).

У відповідності до наданої на ухвалу суду копії спадкової справи №70/2020 майна ОСОБА_2 інших спадкоємців які звернулись із заявами про прийняття спадщини немає.

Позивач є рідною онукою померлою ОСОБА_2 , що підтверджується дослідженими судом копіями свідоцтва про народження ОСОБА_4 серії НОМЕР_2 від 28.08.1977 року, свідоцтва про одруження серії НОМЕР_3 від 23 січня 1999 року та копією свідоцтва про народження ОСОБА_3 у їх сукупності.

Відповідно до ст. 315 ЦПК України в судовому порядку можуть бути встановлені також факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Факт того, що позивач ОСОБА_1 , є рідною донькою ОСОБА_3 , який у свою чергу є рідним сином померлої ОСОБА_2 , підтверджується зібраними в справі доказами.

Зазначений факт має для позивача юридичне значення, іншим шляхом його встановити неможливо.

Тому суд вважає за необхідне встановити зазначений факт.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України у постанові № 5 від 31.03.1995 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

Відповідно до ч. 1 ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

У відповідності до ч. 1 ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

За змістом ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Відповідно до ст.ст. 1222, 1223, 1261 ЦК України спадкоємці визначаються за законом і за заповітом, у разі відсутності заповіту, право на спадкування за законом в першу чергу мають діти спадкодавця, той з подружжя, хто його пережив, та батьки.

Відповідно до ч. 1 ст. 1265 ЦК України у п`яту чергу право на спадкування за законом мають інші родичі спадкодавця до шостого ступеня споріднення включно, причому родичі ближчого ступеня споріднення усувають від права спадкування родичів подальшого ступеня споріднення.

За змістом частин 1, 3 ст. 1296 ЦК України, спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Згідно роз`яснень пункту 11 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування», при вирішенні спору про спадкування права на земельну частку (пай), основним документом, що посвідчує таке право є сертифікат про право на земельну частку (пай).

Якщо спадкодавець мав право на земельну частку (пай), але за життя не одержав сертифіката на право власності на земельну частку (пай) або помилково не був включений (безпідставно виключений) до списку, доданого до державного акту про колективну власність на землю відповідного сільськогосподарського підприємства, товариства тощо, при вирішенні спору про право спадкування на земельну частку (пай) суд застосовує положення чинного на час існування відповідних правовідносин Земельного кодексу 1990 року, Указу Президента України від 8 серпня 1995 року № 720/95 «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям» та відповідні норми ЦК УРСР.

Відповідно до пунктів 16, 17 Перехідних положень Земельного кодексу України, громадянам - власникам земельних часток (паїв) за їх бажанням виділяються в натурі (на місцевості) земельні ділянки з видачею державних актів на право власності на землю.

Сертифікати на право на земельну частку (пай), отримані громадянами, вважаються правовстановлюючими документами при реалізації ними права вимоги на відведення земельної частки (паю) в натурі (на місцевості) відповідно до законодавства.

Сертифікати на право на земельну частку (пай) є дійсними до виділення власникам земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) земельних ділянок та видачі їм державних актів на право власності на землю.

Згідно абз. 3 ч. 1 Указу Президента України «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність», паювання земель передбачає визначення розміру земельної частки (паю) у колективній власності на землю кожного члена колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства без виділення земельних ділянок в натурі (на місцевості).

Статтями 1, 2 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» встановлено, що право на земельну частку (пай) мають громадяни - спадкоємці права на земельну частку (пай), посвідченого сертифікатом. Основним документом, що посвідчує право на земельну частку (пай), є зокрема, рішення суду про визнання права на земельну частку (пай).

Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 16.04.2004 року № 7 «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ» передбачено, що сертифікати на право на земельну частку (пай) є дійсними до виділення земельної ділянки в натурі (на місцевості) та видачі державного акту на право власності на землю. Член колективного сільськогосподарського підприємства, включений до списку, що додається до державного акту на право колективної власності на землю, набуває права на земельну частку (пай) з дня видачі цього акту і в разі його смерті успадкування права на земельний пай здійснюється за нормами ЦК України, у тому числі й у випадку, коли з різних причин ця особа не отримала сертифікат на право на земельну частку (пай).

Відповідно до роз`яснень, викладених у пункті 3.5 листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» від 16.05.2013 року № 24-753/0/4-13, у разі втрати, пошкодження сертифіката про право на земельну частку (пай) аналогічного порядку видачі нового сертифікату на ім`я спадкодавця спадкоємцям особи, яка мала право на земельну частку (пай), не передбачено. Отже, належним способом захисту прав спадкоємців у разі відмови нотаріуса видати свідоцтво про право на спадщину на земельну частку (пай) є звернення спадкоємців з вимогами про визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування.

Встановивши дані обставини, враховуючи, що позивач ОСОБА_1 будучи спадкоємцем майна померлої ОСОБА_2 за законом, у встановленому законом порядку прийняла спадщину, але отримати свідоцтво про право на спадщину за законом шляхом звернення до нотаріальної контори позбавлена можливості, суд приходить до висновку, що порушене право позивача підлягає захистові.

Враховуючи, що за життя ОСОБА_2 належало право на земельну частку (пай) на підставі сертифікату серії ОД №0272981, розміром 3,78 умовних кадастрових гектарів, яка перебуває у колективній власності КСП «Комінтернівська птахофабрика», ОСОБА_1 прийняла спадщину після смерті бабусі, суд вважає за необхідне визнати за ОСОБА_1 право на дану земельну частку (пай).

Керуючись ст.ст. 264, 265 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Визирської сільської ради Одеського району Одеської області про встановлення факту, що має юридичне значення та визнання права власності в порядку спадкування за законом задовольнити.

Встановити факт того, що ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , приходиться рідною бабусею ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_4 , право на земельну частку (пай), площею 3,78 умовних кадастрових гектарів, яка перебуває у колективній власності КСП «Комінтернівська птахофабрика», у порядку спадкування за законом, після смерті - ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 яке належало померлій на підставі сертифікату серії ОД № 0272981 від 03 березня 1998 року

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя : Вінська Н. В.

Оригінал: reyestr.court.gov.ua