Постанова від 20 жовтня 2026 р. у справі №947/18554/26 — Київський районний суд м. Одеси

ПОСТАНОВА

Справа № 947/18554/26

Провадження № 3/947/1938/26

21.10.2026 року м. Одеса

Суддя Київського районного суду м.Одеси Борщов І.О., розглянувши у приміщені суду справу про адміністративне правопорушення за протоколом серія ГП №314538 від 27.04.2026, складений інспектором УПП в Одеській області ст.лейтенантом поліції Німочиним І.О. щодо

ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , є військовослужбовцем, проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КпАП України,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 27.04.2026, близько 18.49 год., за місцем мешкання за адресою: АДРЕСА_1 , під час сімейного конфлікту, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, ображав нецензурною лайкою, відбирав ключі від квартири, принижував честь та гідність, штовхав свою дружину ОСОБА_2 , не спричинивши тілесних ушкоджень, але спричинило фізичний біль, внаслідок чого була завдана шкода психічному здоров`ю потерпілої.

ОСОБА_1 до суду не з`явився. Про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином. Клопотань не надав. Згідно ст.268 КпАП України явка особи, щодо якої складений протокол про адміністративне правопорушення, у вказаній категорії справ не є обов`язковою, а тому протокол розглянуто без його участі. Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 свою вину не оспорює.

Потерпіла ОСОБА_2 подала письмові заяви, в яких просила розглядати справу без її участі та просила звільнити її чоловіка ОСОБА_1 від відповідальності за вчинене щодо неї правопорушення. Між іншим в заявах зазначено, що Її чоловік є військовим, ветераном війни, УБД, має два поранення, та у зв`язку з участю у бойових діях має нестабільну психічну поведінку, особливо у стані алкогольного сп`яніння. 26.04.2026 року він приїхав до дому у відпустку, більше доби вживав алкогольні напої, тому увечері 27.06.2026 ситуація стала нестерпна (образи, погрози, та інші ознаки ПТСР), та працівники поліції прийняли заходи проти домашнього насильства, видали обмежувальний припис, та в подальшому представники денного стаціонару осіб яки постраждали від домашнього насильства, надали їй і її дітям захист та притулок, соціальну і психологічну допомогу (де вони і знаходяться по теперішній час). Стосунки з її чоловіком вона перервала (не спілкується, подала на розлучення), до кінця літа планує з дітьми виїхати за кордон. Вона просить суд, врахувати, що ОСОБА_1 в наслідок війни має порушення психічного та фізичного стану, йому потрібна реабілітація та інша психологічна допомога, тому просить не притягати його до відповідальності та залишити справу без розгляду. Претензій ніяких до ОСОБА_1 вона не має. В даний час він списаний в запас за станом здоров`я та направлений на реабілітацію у зв`язку з інвалідністю, про що їй повідомив командир військової частини.

Винність ОСОБА_1 у вчиненому підтверджується сукупністю доказів, що є у справі: протоколом про адміністративне правопорушення, заявою та письмовими поясненнями постраждалої від домашнього насильства особи, формою оцінки ризиків вчинення домашнього насильства тощо.

Оскільки ОСОБА_1 вчинив домашнє насильство, тобто умисне вчинення дій психологічного, економічного та фізичного характеру, внаслідок чого була завдана шкода психічному здоров`ю потерпілої, то він визнається винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КпАП України.

Відповідно до примітки до ст.22 КпАП України застосування звільнення від адміністративної відповідальності особи і закриття провадження при малозначності правопорушення, не допускається до певних правопорушень, у т.ч. передбаченого ст.173-2. Тому ОСОБА_1 підлягає адміністративній відповідальності на загальних підставах.

Враховуючи характер скоєного адміністративного правопорушення та його наслідки, особу правопорушника, вчинення ним адміністративного правопорушення вперше, виходячи з принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації стягнення, враховуючи позицію потерпілої ОСОБА_2 , яку вона виловила в своїх письмових заявах, суд вважає, що у даному випадку відсутня необхідність направлення ОСОБА_1 на проходження програми для особи, яка вчинила домашнє насильство, відповідно до статті 39-1 КпАП України.

Визначаючи міру відповідальності правопорушника, враховується також характер адміністративного правопорушення, данні про особу винного, позиція потерпілої ОСОБА_2 , а також, наявність обтяжуючої обставини - перебування ОСОБА_1 в стані алкогольного сп`яніння.

Тому, суд вважає за необхідне призначити правопорушнику стягнення у вигляді штрафу у мінімальному розмірі, передбаченому санкцією статті.

На підставі викладеного і керуючись ст.ст.221, 283, 284 КпАП України, суддя

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КпАП України, на підставі якої піддати його адміністративному стягненню в вигляді штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто в сумі 340 (Триста сорок) грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 665 (Шістсот шістдесят п`ять) грн. 60 коп.

Роз`яснити ОСОБА_1 положення ст.308 КпАП України, згідно якої у разі несплати правопорушником штрафу у строк, встановлений ст.307 КпАП України, а саме не пізніше п`ятнадцяти днів з дня вручення правопорушнику постанови про накладення штрафу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби. Після чого в порядку примусового виконання постанови з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу та витрати на облік зазначених правопорушень.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку через суд першої інстанції протягом десяти діб з моменту її винесення.

Суддя Борщов І. О.