Суд: Чорноморський міський суд Одеської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: про визнання фізичної особи безвісно відсутньою
Дата: 20 жовтня 2026 р.
Справа: №501/3844/26
Суддя: Тордія Е. Н.
21 жовтня 2026 року Єдиний унікальний № 501/3844/26 Провадження № 2-о/501/154/26
РІШЕННЯ
Іменем України
21 жовтня 2026 року м. Чорноморськ
Чорноморський міський суд Одеської області
в складі: головуючого Тордія Е.Н. присяжних: Казакова Ю.Я., Сівченко О.А.
секретаря судового засідання Дунаєвої Т.В,
номер справи № 501/3844/26 провадження № 2-о/501/154/26
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Чорноморського міського суду Одеської області цивільну справу за заявою
заявника: ОСОБА_1
заінтересовані особи: Відділ поліції № 1 Одеського районного управління поліції №2 ГУНП в Одеській області
предмет та підстава заяви про визнання особи безвісно відсутньою, -
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Стислий виклад обставин правовідносин.
07 серпня 2026 року представник заявника звернулась до Чорноморського міського суду Одеської області з заявою про визнання особи безвісно відсутньою.
В обґрунтування заяви зазначає, що 22 лютого 2024 року почався повномасштабний напад Російської Федерації на Україну. Заявниця зі своїми батьками - ОСОБА_2 (мама), ОСОБА_3 (батько) та ОСОБА_4 (бабусею) проживали на території України в АДРЕСА_1 .
24 лютого 2022 року м. Маріуполь Донецької області одним із перших був окупований Російською Федерацією. Наприкінці лютого 2022 року будинок, в якому проживала родина було знищено вщент ворожою авіацією.
В перших числах березня 2022 року родина переїхала на дачу під м. Маріуполь, де ворожі атаки не були такими активними. Але життя в окупації ставало не можливим (відсутність води, світла, газу, продуктів харчування, медичної допомоги тощо) та вони прийняли рішення виїхати з окупованого м. Маріуполя на підконтрольну територію України.
Таких спроб було 4, але їх повертали за різних підстав в місто Маріуполь.
21 вересня 2022 року, родина вирішила ще раз спробувати виїзд. Для цього вони розділилися, а саме: заявниця автобусом виїхала в м. Кропивницький (де вона навчалась в університеті), а її батьки з бабусею в м. Київ (до своїх знайомих ОСОБА_5 та ОСОБА_6 ).
У родини була домовленість, що вони зустрінуться на пропускному пункті Василівка Запорізької області в районі гіпермаркету «Епіцентр», де знаходився фільтраційний табір.
Але батьки заявниці та її бабуся туди не приїхали. До м. Київ вони також не доїхали. На протязі трьох років після описаних подій, ніяких відомостей про те де знаходяться її батьки, заявниця не має.
З офіційною заявою до Відділу поліції № 1 Одеського районного управління поліції № 2 ГУНП в Одеської області заявниця звернулась 22 вересня 2022 року.
На сьогодні заявниця працевлаштовується до служби в Національну поліцію України та їй необхідно надати для перевірки анкетні відомості про своїх близьких родичів (мати, батька тощо). Тому вона вимушена звертатись в суд з заявою про визнання бабусю ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , безвісно відсутнім.
Про місце перебування ОСОБА_4 немає відомостей набагато більше року, цей факт підтверджується тим, що територія м. Маріуполь знаходиться на окупованій території, будинок в якому жила родина знищений в результаті авіа бомбандировки армії Російської Федерації, до території вільної території України вони не доїхали.
Заявниця просить суд визнати ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянку України, уродженку Донецької області Україна, безвісно відсутньою.
Заявниця та її представник адвокат Дубінчук Ж.М. в судове засідання не з`явились, про слухання справи повідомлені належним чином. Представник заявника надала заяву, в якій простить суд проводити засідання без її участі.
Заінтересовані особи: Відділ поліції № 1 Одеського районного управління поліції №2 ГУНП в Одеській області в судове засідання не з`явився, про слухання справи повідомлений належним чином, заперечень щодо вимог заяви не надали.
Процесуальні дії
Заяви, клопотання та інші процесуальні дії по справі.
Ухвалою суду від 11 серпня 2026 року провадження у вищевказаної справі відкрито, призначено судове засідання за правилами окремого провадження, а також витребувано інформацію про стан розслідування, проведені слідчі дії та прийняті процесуальні рішення щодо розшуку ОСОБА_4 .
18 вересня 2026 року від старшого слідчого слідчого відділення Відділ поліції № 1 Одеського районного управління поліції №2 ГУНП в Одеській області надійшли копії матеріалів на виконання ухвали суду.
Позиція суду
Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, розглянувши справу в межах заявлених вимог, дійшов висновку, що заява підлягає задоволенню з наступних підстав.
Фактичні обставини, встановлені Судом та зміст правовідносини.
Згідно копії паспорта (серія НОМЕР_1 , виданого Жовтневим РВ Маріупольського МУ УМВС України в Донецькій області 27 липня 1996 року) ОСОБА_4 народилась ІНФОРМАЦІЯ_2 у с. Білосарайка Першотравневого району, Донецької області. Зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 (а.с. 8).
Відповідно до копії свідоцтва про народження (серії НОМЕР_2 , виданого 22 травня 1970 року) ОСОБА_7 народилась ІНФОРМАЦІЯ_3 , батьками відповідно зазначені ОСОБА_8 та ОСОБА_4 . (а.с. 9).
З копії свідоцтва про шлюб (серії НОМЕР_3 , виданого 02 жовтня 1993 року) ОСОБА_3 та ОСОБА_7 02 жовтня 1993 року уклали шлюб, про що здійснено запис № 2141. (а.с. 10).
Згідно копії свідоцтва про народження (серія НОМЕР_4 , виданого 25 квітня 2002 року) ІНФОРМАЦІЯ_4 народилась ОСОБА_1 . Батьками відповідно зазначені ОСОБА_3 та ОСОБА_2 . (а.с. 11).
ОСОБА_1 народилась ІНФОРМАЦІЯ_4 у м. Маріуполь Донецької області (відповідно до копії паспорта № НОМЕР_5 ). (а.с. 5).
Відповідно до довідки переселенця 5136-5003994747, виданої УСП Чорноморської МР Одеського району в Одеській області, зареєстроване місце проживання ОСОБА_1 : АДРЕСА_1 , місце фактичного проживання: АДРЕСА_2 . (а.с. 7).
З витягу з Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин № ВГ/В-20260217-47, 22 вересня 2025 року Відділ поліції № 1 Одеського районного управління поліції №2 ГУНП в Одеській області зареєстровано заяву за № 23320 щодо ОСОБА_4 , яка зникла (виявлено) на території бойових дій (під час воєнних дій). (а.с. 12).
22 вересня 2025 року внесені відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025162160000849 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого п. 1 ч. 2 ст. 115 КК України за фактом зникнення безвісти ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за заявою ОСОБА_1 (а.с. 28).
22 вересня 2025 року надане доручення оперативному підрозділу на проведення слідчих (розшукових) дій (у порядку ст. 40 Кримінального процесуального кодексу України) щодо проведення слідчих (розшукових) дій. (а.с. 42-43).
На виконання доручення № 61.2 - 128030-2025 від 22 вересня 2025 року, на розшук безвісно зниклих, в тому числі, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заведено ОРС «Розшук» № НОМЕР_6 від 23 вересня 2025 року. (а.с. 44).
22 вересня 2025 року здійснено відбір букального епітелію ОСОБА_1 для встановлення ступеню споріднення з безвісти зниклою особою (у разі потреби) із зазначенням материнської або батьківської лінії споріднення – ОСОБА_7 (а.с. 23).
Згідно висновку експерта № СЕ-19/116-25/23507-БД від 30 жовтня 2025 року встановлено генетичні ознаки зразка букального епітелію ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , яка є рідною донькою та внучкою безвісно зниклих ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . (а.с. 29-34).
За результатами перевірки згідно ЦП «Аркан» відомості щодо перетину Державного кордону України ОСОБА_3 , ОСОБА_2 та ОСОБА_4 – відсутні. (а.с. 36).
В ході виконання доручення проведено OSINT (розвідку з відкритих джерел) на предмет наявності особистих акаунтів в соціальних мережах ОСОБА_4 . За результатами проведення OSINT було встановлено акаунт у соціальних мережах. (а.с. 38).
Витяг з Державного реєстру речових прав містить відомості щодо реєстрації прав на нерухоме майно містить відомості про права власності ОСОБА_4 , зареєстровані у 2013 році та 2014 році. (а.с. 39-40)
В реєстрі оборонців України, які перебувають у полоні держави-агресора, до якого вноситься інформація про оборонців України та мирних (цивільних) осіб відсутні відомості про ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . (а.с. 42).
Мотивувальна частина та застосовані Судом правові норми.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. Забороняється відмова у розгляді справи з мотивів відсутності, неповноти, нечіткості, суперечливості законодавства, що регулює спірні відносини.
Згідно з ч. 3 ст. 3 Цивільного процесуального кодексу України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 Цивільного процесуального кодексу України, суд розглядає справу не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
За приписами ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа мас право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Згідно з ч.1 ст. 29 Цивільного кодексу України місцем проживання фізичної особи є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово.
Частиною 1 ст. 293 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Пунктом 3 ч.2 ст. 293 Цивільного процесуального кодексу України Суд розглядає в порядку окремого провадження справи про визнання фізичної особи безвісно відсутньою
Згідно з положеннями статті 306 Цивільного процесуального кодексу України у заяві про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою повинно бути зазначено: для якої мети необхідно заявникові визнати фізичну особу безвісно відсутньою або оголосити її померлою; обставини, що підтверджують безвісну відсутність фізичної особи, або обставини, що загрожували смертю фізичній особі, яка пропала безвісти, або обставини, що дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку.
Відповідно до ст. 43 Цивільного кодексу України фізична особа може бути визнана судом безвісно відсутньою, якщо протягом одного року в місці її постійного проживання немає відомостей про місце її перебування.
У разі неможливості встановити день одержання останніх відомостей про місце перебування особи початком її безвісної відсутності вважається перше число місяця, що йде за тим, у якому були одержані такі відомості, а в разі неможливості встановити цей місяць - перше січня наступного року.
Порядок визнання фізичної особи безвісно відсутньою встановлюється Цивільного процесуального кодексу України.
Суд до початку розгляду справи встановлює осіб (родичів, співробітників тощо), які можуть дати свідчення про фізичну особу, місцеперебування якої невідоме, а також запитує відповідні організації за останнім місцем проживання відсутнього (житлово-експлуатаційні організації, органи реєстрації місця проживання осіб або органи місцевого самоврядування) і за останнім місцем роботи про наявність відомостей щодо фізичної особи, місцеперебування якої невідоме
Безвісна відсутність - це посвідчення в судовому порядку тривалої відсутності фізичної особи в місці її постійного проживання за умов, що не вдалося встановити місця її знаходження (перебування). При визнанні особи безвісно відсутньою застосовується презумпція, що особа є живою, однак встановити її місце знаходження у цей час неможливо, причому вказана презумпція має спростовний характер.
Зазначена норма права передбачає перш за все з`ясування місця постійного проживання особи на час її зникнення, заходів, які приймала заявник для встановлення місця знаходження особи, щодо якої ставиться питання про визнання безвісно відсутнім, та чи були вичерпані усі можливості для її знаходження.
Підставами для визнання фізичної особи безвісно відсутньою є сукупність юридичних фактів, тобто юридичний склад, до якого включаються: а) відсутність відомостей про перебування фізичної особи у місці її постійного проживання; б) відсутність відомостей про дійсне перебування особи і неможливість отримати такі відомості; в) сплив річного строку з дня одержання останніх відомостей про місце перебування фізичної або з дня, визначеного відповідно до ч.2 ст.43 Цивільного кодексу України; г) наявність у заявника правової зацікавленості у вирішенні питання про визнання особи безвісно відсутньою.
Вказане відповідає висновкам Верховного Суду у постановах від 07 травня 2018 року у справі № 225/1297/17, від 22 листопада 2018 року у справі № 225/882/17, від 05 лютого 2020 року у справі № 756/17293/17, від 06 травня 2020 року у справі № 760/3112/16-ц, від 09 жовтня 2024 року у справі № 754/7858/23, від 11 листопада 2024 року у справі № 229/4416/21.
Згідно зі статтею 129 Конституції України до основних засад судочинства належить, зокрема, принцип змагальності сторін і свободи в наданні ними суду своїх доказів та в доведенні перед судом їхньої переконливості. Вказане положення є головним нормативним закріпленням принципів змагальності та диспозитивності в законодавстві України.
Рішення суду як найважливіший акт правосуддя покликане забезпечити захист гарантованих Конституцією України прав і свобод людини та здійснення проголошеного Основним Законом України принципу верховенства права.
Згідно із ч.1 ст. 76 Цивільного процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення
Відповідно до ч. 2 ст. 78 Цивільного процесуального кодексу України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відповідно до ст. 12, 81 Цивільного процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Частиною 1 ст. 89 Цивільного процесуального кодексу України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
З досліджених письмових доказів вбачається , що заявник родом з м. Маріуполь Донецької області ,разом з родиною через повномасштабне вторгнення рф на територію України 24 лютого 2022 року вимушена була залишити місце проживання. ОСОБА_4 03 лютого1050 року народження мала зустрітися з родиною у м. Києві, проте протягом 3 років будь- яких відомостей щодо місця знаходження останньої не відомо. Будинок за місцем реєстрації заявника та її родини в м. Маріуполь , знищений в результаті авіа бомбардування на початку вторгнення у 2022 році.
Також Судом враховується факт звернення заявниці до органів поліції 22 вересня 2025 року про те ,що ОСОБА_1 звернулась щодо встановлення місця проживання ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 які з 21 вересня 2022 року не виходять на зв`язок , будучі в районі м. Маріуполь Донецької області, відомості внесені до Єдиного реєстр у досудових розслідувань за №12025162160000849.
З наданих матеріалів наявна інформація з Державного некомерційного товариства «Український національний центр розбудови миру» про те ,що відомості про ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 відстані в реєстрі оборонців України, які перебувають у полоні держави – агресора, до яких відноситься інформація про оборонців України та мирних
( цивільних) осіб.
На час розгляду справи бідь - яких відомостей щодо розшуку ОСОБА_4 та встановлення її місця знаходження суду не надано.
Визнання ОСОБА_4 безвісно відсутньою необхідно заявнику для вирішення питання щодо наявного розпорядження майна, а також працевлаштування .
Відповідно до Наказу від 23 квітня 2025 року № 748 Міністерства розвитку громад та територій України , який набрав чинності 29 квітня 2025 року внесені зміни до Переліку територій, де ведуться бойові дії або тимчасово окупованих рф оновлена інформація , згідно якої датою тимчасової окупації міста Маріуполь встановлено 21 травня 2022 року. Саме цього дня, за інформацією Генерального штабу ЗСУ, Маріуполь був повністю окупований збройними силами рф.
Висновок суду.
Оцінюючи досліджені у судовому засіданні докази з точки зору їх належності, допустимості, достовірності та достатності в їх сукупності також з огляду на встановлені обставини справи, Суд вважає , що заява ОСОБА_1 про визнання ОСОБА_4 безвісно відсутньою є доведеною та підлягає задоволенню.
При цьому Суд роз`яснює, заявнику що у разі появи або виявлення місця перебування фізичної особи, яка визнана безвісно відсутньою, суд за заявою цієї особи або іншої зацікавленої особи скасовує рішення про визнання її безвісно відсутньою.
Судові витрати.
Судові витрати Суд залишає за рахунок заявника.
Керуючись ст. 12, 76-78, 81, 89, 258, 259, 263-265, 268, 293, 294, 305-308, 354, 355 Цивільного процесуального кодексу України, на підставі ст. ст. 29, 43,45 Цивільного кодексу України ,Суд -
УХВАЛИВ:
Заяву ОСОБА_1 заінтересовані особи: Відділ поліції № 1 Одеського районного управління поліції №2 ГУНП в Одеській області про визнання особи безвісно відсутньою – задовольнити.
Визнати ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянку України , яка народилась в с. Белосарійка, Першотравневого району Донецької області – безвісно відсутньою, з моменту внесення відомостей про неї до Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин.
Роз`яснити, що у разі появи або виявлення місця перебування фізичної особи, яка визнана безвісно відсутньою, відповідно до положень ст. 45 Цивільного кодексу України Суд за заявою цієї особи або іншої зацікавленої особи скасовує рішення про визнання її безвісно відсутньою.
Повний текст рішення виготовлено 21 жовтня 2026 року.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Головуючий Е.Н. Тордія
Присяжні: Ю.Я. Казаков
О.А. Сівченко
Оригінал: reyestr.court.gov.ua