Постанова від 19 жовтня 2026 р. у справі №489/9595/26 — Інгульський районний суд міста Миколаєва

Суд: Інгульський районний суд міста Миколаєва

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Порушення порядку проведення розрахунків

Дата: 19 жовтня 2026 р.

Справа: №489/9595/26

Суддя: Рибіцька К. О.

Справа № 489/9595/26

Провадження № 3/489/1457/26

Інгульський районний суд міста Миколаєва

Постанова

іменем України

20 жовтня 2026 року місто Миколаїв

Суддя Інгульського районного суду міста Миколаєва Рибіцька К.О., розглянувши матеріали справи, які надійшли з Головного управління ДПС у Миколаївській області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , фізичної особи-підприємця, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 ,

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 155-1 КУпАП,

встановила:

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення від 29.09.2026 №688, при проведенні фактичної перевірки ФОП ОСОБА_1 у магазині по АДРЕСА_2 працівниками контролюючого органу вручено ФОП ОСОБА_1 запит про надання документів від 04.09.2026, зокрема документів, що підтверджують облік та походження товарних запасів, які на момент перевірки знаходяться у місці продажу. В ході перевірки встановлено, що первинні документи, які підтверджують облік та походження товарів, не мають ознаки первинних документів та відсутні необхідні реквізити первинних документів, а саме: відсутній особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, згідно Закону про бухоблік та Положення №88 (видаткові накладні № Т/Т-010513 від 23.05.2025, №Т/Т-010520 від 23.05.2025, № МКЛ-001736 від 12.02.2025, № МКЛ-006486 від 24.05.2025) за адресою здійснення діяльності: АДРЕСА_2 на загальну суму 23 114,20 грн, що є порушенням вимог п.12 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Вищевказані порушення відображено в акті фактичної перевірки ФОП ОСОБА_1 від 14.09.2026 №15680/Ж5/14/29/07/ НОМЕР_1 .

Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, до суду не з`явилася, про дату, час та місце судового розгляду телефонограмою (отримано) та смс-повідомленням у додаток Viber (доставлено).

Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон АліментаріаСандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Також у п. 41 рішення у справі «Пономарьов проти України» від 03.04.2008 року ЄСПЛ констатував, що «сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження».

ОСОБА_1 обізнана про те, що протокол перебуває на розгляді в суді, виходячи із практики ЄСПЛ, зобов`язана вживати заходів для того, щоб дізнатись про стан відомого їй судового провадження, зокрема отримати судову повістку та з`явитися до суду для розгляду вказаної справи.

Згідно зі ст. 6 Конвенції із захисту прав людини та основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Суддя враховує, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, самостійно, відповідно до принципу диспозитивності, вирішує питання щодо участі в судовому засіданні.

Отже, оскільки від особи не надходило клопотання про відкладення розгляду справи та остання мала достатньо часу та можливостей реалізувати своє право викласти свої аргументи щодо протоколу про адміністративне правопорушення, тому суддя вважає можливим провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Крім того, суд виходить з того, що якщо особисто особа не з`явилася у судове засідання, а суддя вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого судового рішення (постанови), не відкладаючи розгляд справи, то він може вирішити таку справу. При цьому, основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні особи, яка притягається до адміністративної відповідальності чи її захисника, а можливість вирішення справи у відповідному судовому засіданні на підставі наявних доказів.

Також суд враховує той факт, що участь особи в суді при розгляді справи про адміністративне правопорушення вказаної категорії не є обов`язковою.

Таким чином, беручи до уваги розумний строк розгляду справи, відсутність клопотання про проведення судового засідання в режимі відеоконференції, а також відсутність обґрунтованого клопотання необхідності відкладення розгляду справи, суддя приходить до висновку про можливість та доцільність розгляду справи у відсутність особи, відносно якої складено протокол.

Дослідивши матеріали, що знаходяться у справі (протокол про адміністративне правопорушення; копію акта фактичної перевірки від 14.09.2026 №15680/Ж5/14/29/07/2850905484; копію наказу №1386-п від 02.09.2026; копії направлень на перевірку від 03.09.2026 та 09.09.2026; копію запиту про надання документів (копій документів) від 04.09.2026; копію акта від 14.09.2026 про неможливість ознайомлення, підписання та вручення матеріалів перевірки; копії видаткових накладних; копію акта від 11.09.2026, який засвідчує факт ненадання у визначений в запиті строк документів, пояснень, довідок, інформації тощо; копію запрошення; копію акта від 29.09.2026, що засвідчує неявку особи), суд дійшов таких висновків.

Диспозиція ч. 1 ст. 155-1 КУпАП передбачає настання адміністративної відповідальності за порушення встановленого законом порядку проведення розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.

Відповідно до п. 12 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції зобов`язані вести в порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів, здійснювати продаж лише тих товарів, що відображені в такому обліку. Порядок та форма обліку товарних запасів для фізичних осіб - підприємців, у тому числі платників єдиного податку, встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. При цьому суб`єкт господарювання зобов`язаний надати контролюючим органам на початок проведення перевірки документи (у паперовій або електронній формі), що підтверджують облік та походження товарних запасів (зокрема, але не виключно, документи щодо інвентаризації товарних запасів, документи про отримання товарів від інших суб`єктів господарювання та/або документи на внутрішнє переміщення товарів), які на момент перевірки знаходяться у місці продажу (господарському об`єкті). Такі вимоги не поширюються на фізичних осіб - підприємців, які є платниками єдиного податку та не зареєстровані платниками податку на додану вартість (крім тих, які провадять діяльність з реалізації технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, а також лікарських засобів та виробів медичного призначення, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння).

Частина друга ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» передбачає, що первинні документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити:

назву документа (форми);

дату складання;

назву підприємства, від імені якого складено документ;

зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції;

посади і прізвища (крім первинних документів, вимоги до яких встановлюються Національним банком України) осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення;

особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Направлення на перевірку та запит про надання документів отримані ОСОБА_1 під підпис 04.09.2026. У запиті йшлося про надання документів, що підтверджують облік та походження товарних запасів, які на момент перевірки знаходяться у місці продажу. В наданих ОСОБА_1 документах відсутній особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, а саме: видаткові накладні № Т/Т-010513 від 23.05.2025, №Т/Т-010520 від 23.05.2025, № МКЛ-001736 від 12.02.2025, № МКЛ-006486 від 24.05.2025.

Порушення ОСОБА_1 як фізичною особою-підприємцем порядку проведення розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг підтверджено актом фактичної перевірки від 14.09.2026 №15680/Ж5/14/29/07/ НОМЕР_1 та копіями вказаних вище видаткових накладних.

Оцінивши сукупність досліджених доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суд дійшов висновку, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, дійсно допустила порушення встановленого законом порядку проведення розрахунків у сфері торгівлі, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами в їх сукупності.

Таким чином, встановлені суддею обставини вказують на наявність вини особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, у вчиненні інкримінованого їй правопорушення та своїми діями вона вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 155-1 КУпАП.

Враховуючи особу, яка притягується до адміністративної відповідальності (вперше притягується), обставини вчинення адміністративного правопорушення, вважаю за доцільне накласти на неї адміністративне стягнення у виді штрафу для посадових осіб у межах санкції ч. 1 ст. 155-1 КУпАП.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП та п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» з особи, на яку накладено стягнення, підлягає стягненню судовий збір в дохід держави.

Керуючись статтями 252,266,280,283,284,285 КУпАП, суддя

постановила:

ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 155-1 КУпАП, і накласти адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі п`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 85 (вісімдесят п`ять) грн (який підлягає сплаті та перерахуванню за такими реквізитами: отримувач коштів: УК у м.Миколаїв/Інгульський р-н/21081100, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37992030, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), Код класифікації доходів бюджету: 21081100, рахунок отримувача: UА448999980313070106000014482).

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в дохід держави в розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок (який підлягає сплаті та перерахуванню за такими реквізитами: отримувач: ГУК у м. Києві /м. Київ/ 22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету: 22030106, рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001).

Відповідно до ч. 1 ст. 307 КУпАП, штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Згідно зі ст. 308 КУпАП, у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.

Постанова протягом десяти днів з дня її винесення може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду через Інгульський районний суд міста Миколаєва.

Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя К.О. Рибіцька

Оригінал: reyestr.court.gov.ua