Рішення від 20 жовтня 2026 р. у справі №489/2470/26 — Інгульський районний суд міста Миколаєва

Справа № 489/2470/26

Провадження № 2-о/489/96/26

РІШЕННЯ

Іменем України

21 жовтня 2026 року м. Миколаїв

Інгульский районний суд міста Миколаєва

у складі головуючого судді Костюченка Г. С.,

присяжних Гайдучик Т.І., Т.Г. Мустяца,

з участю: секретаря судового засідання Козловської А.В.,

представника заявника ОСОБА_1 - адвоката Луконіної Н.В.,

заінтересованої особи ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Миколаєві Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, Міністерство внутрішніх справ України, військова частина НОМЕР_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про оголошення фізичної особи померлою,

встановив:

23 березня 2026 ОСОБА_1 звернулася до суду через свого представника – адвоката Луконіну Н.В. із заявою про оголошення фізичної особи померлою.

Заяву обґрунтовує тим, що вона перебуває у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_5 , що підтверджується копією свідоцтва про шлюб Серії НОМЕР_2 від 19.12.2023 актовий запис № 656.

ІНФОРМАЦІЯ_1 під час виконання бойового завдання в районі східної околиці н.п. Терни Краматорського району Донецької області в результаті штурмових дій противника та артилерійського обстрілу зник безвісти чоловік заявниці – помічник гранатометника 2 відділення 2 стрілецького взводу 4 стрілецької роти НОМЕР_3 стрілецького батальйону військової частини НОМЕР_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 , сержант ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

За результатами проведеного службового розслідування (висновок від 29.07.2025 року) було встановлено, що 17.01.2024 року під час виконання бойового завдання на позиціях «КАВУН» та «МАЛИНА», що знаходилися на відстані приблизно 30 м одна від одної приблизно 4 км східніше н.п. Терни Краматорського району Донецької області сержант ОСОБА_5 був смертельно уражений під час ворожого мінометного обстрілу.

Тіло ОСОБА_5 було засипане землею в окопі та не могло бути евакуйоване побратимами через активну фазу бойових дій в районі виконання бойових завдань військовослужбовцями військової частини НОМЕР_1 та противником поблизу АДРЕСА_1 .

Відповідно до п. 2.3 розділу 2 Порядку, затвердженого наказом МВС України від 27.02.2002 року №1346, на підставі результатів службового розслідування та зібраних матеріалів, комісією ІНФОРМАЦІЯ_4 управління 31.07.2025 року було складено Акт за формою Н5, яким підтверджено факт зникнення безвісти (ймовірної смерті) сержанта ОСОБА_5 та його дружині заявниці ОСОБА_1 роз`яснено право на звернення до суду з заявою про оголошення його померлим.

Такти чином, на даний час з моменту зникнення ОСОБА_5 за особливих обставин під час бойової події пройшло вже більше року, будьяких нових відомостей про зниклого чоловіка не з`явилось, і заявник бажає увіковічити пам`ять свого чоловіка, оформити свої спадкові права, а також має намір реалізувати своє право на отримання частини одноразової грошової допомоги відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану».

Від встановлення факту загибелі військовослужбовця під час виконання бойового завдання внаслідок збройної агресії російської федерації проти України залежить виникнення та реалізація особистих майнових та немайнових прав Заявника як члена сім`ї загиблого військовослужбовця, тобто має індивідуальний характер.

Тому Заявник звернулася до суду з цією заявою, в якій просить оголосити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , громадянина України, уродженця с. Іванівка Веселинівського району Миколаївської області, померлим ІНФОРМАЦІЯ_5 в районі населеного пункту Терни Лиманської міської територіальної громади Краматорського району Донецької області за особливих обставин під час виконання бойових завдань при здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації.

Вірогідною датою смерті ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , громадянина України, уродженця с. Іванівка Веселинівського району Миколаївської області, вважати ІНФОРМАЦІЯ_5 місцем смерті – населений пункт Терни Лиманської міської району Донецької області.

Ухвалою суду від 24.03.2026 справу прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, справу призначено до судового розгляду за правилами окремого провадження, за винятком положень щодо змагальності і меж судового розгляду.

Представник заявника в судовому засіданні вимоги підтримала з підстав зазначених заяві.

Заінтересовані особи – представники Відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Миколаєві Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, Міністерства внутрішніх справ, Бондаренко Р.Г. в судове засідання не з`явилися, повідомлені належним чином, причини неявки суду не повідомили, пояснень з приводу заявлених вимог не надали.

Представник військової частини НОМЕР_1 в судовому засіданні вважала за необхідне задовольнити вимоги заявниці.

Від залучених судом заінтересованих осіб – ОСОБА_2 та ОСОБА_3 надійшли письмові заяви про розгляд справи за їх відсутності, не заперечували проти задоволення вимог викладених у заяві.

Суд, розглянувши заяву в межах заявлених вимог, представника заявника, вивчивши та дослідивши докази у цивільній справі, приходить до висновку про обґрунтованість заяви та визнання її такою, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено та підтверджується належними доказами наступне.

17.01.2024 року під час виконання бойового завдання в районі східної околиці н.п. Терни Краматорського району Донецької області в результаті штурмових дій противника та артилерійського обстрілу зник безвісти чоловік заявниці – помічник гранатометника 2 відділення 2 стрілецького взводу 4 стрілецької роти НОМЕР_3 стрілецького батальйону військової частини НОМЕР_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 , сержант ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

За результатами проведеного службового розслідування (висновок від 29.07.2025 року) було встановлено, що 17.01.2024 року під час виконання бойового завдання на позиціях «КАВУН» та «МАЛИНА», що знаходилися на відстані приблизно 30 м одна від одної приблизно 4 км східніше н.п. Терни Краматорського району Донецької області сержант ОСОБА_5 був смертельно уражений під час ворожого мінометного обстрілу.

Тіло ОСОБА_5 було засипане землею в окопі та не могло бути евакуйоване побратимами через активну фазу бойових дій в районі виконання бойових завдань військовослужбовцями військової частини НОМЕР_1 та противником поблизу АДРЕСА_1 .

Відповідно до п. 2.3 розділу 2 Порядку, затвердженого наказом МВС України від 27.02.2002 року №1346, на підставі результатів службового розслідування та зібраних матеріалів, комісією ІНФОРМАЦІЯ_4 управління 31.07.2025 року було складено Акт за формою Н5, яким підтверджено факт зникнення безвісти (ймовірної смерті) сержанта ОСОБА_5 та його дружині заявниці ОСОБА_1 роз`яснено право на звернення до суду з заявою про оголошення його померлим.

Такти чином, на даний час з моменту зникнення ОСОБА_5 за особливих обставин під час бойової події пройшло вже більше року, будь -яких нових відомостей про зниклого чоловіка не з`явилось, і заявник бажає увіковічити пам`ять свого чоловіка, оформити свої спадкові права, а також має намір реалізувати своє право на отримання частини одноразової грошової допомоги відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану».

Від встановлення факту загибелі військовослужбовця під час виконання бойового завдання внаслідок збройної агресії російської федерації проти України залежить виникнення та реалізація особистих майнових та немайнових прав Заявника як члена сім`ї загиблого військовослужбовця, тобто має індивідуальний характер.

Враховуючи конкретні обставини справи, письмові докази щодо підтвердження ймовірної смерті військовослужбовця ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 , оголошення особи померлою можливе і після спливу шести місяців з дня настання відповідної події, в даному випадку, можливої загибелі військовослужбовця ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Статтею 43 Цивільного кодексу України визначено, що фізична особа може бути визнана судом безвісно відсутньою, якщо протягом одного року в місці її постійного проживання немає відомостей про місце її перебування.

У разі неможливості встановити день одержання останніх відомостей про місце перебування особи початком її безвісної відсутності вважається перше число місяця, що йде за тим, у якому були одержані такі відомості, а в разі неможливості встановити цей місяць - перше січня наступного року.

Порядок визнання фізичної особи безвісно відсутньою встановлюється Цивільним процесуальним кодексом України.

Відповідно до статей 305, 306 ЦПК України заява про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою подається до суду за місцем проживання заявника або за останнім відомим місцем проживання (перебування) фізичної особи, місцеперебування якої невідоме, або за місцезнаходженням її майна.

У заяві про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою повинно бути зазначено: для якої мети необхідно заявникові визнати фізичну особу безвісно відсутньою або оголосити її померлою; обставини, що підтверджують безвісну відсутність фізичної особи, або обставини, що загрожували смертю фізичній особі, яка пропала безвісти, або обставини, що дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку.

У той же час другою першою статті 46 ЦК України, у редакції станом на час винесення судових рішень, визначено, що фізична особа, яка пропала безвісти у зв`язку з воєнними діями, може бути оголошена судом померлою після спливу двох років від дня закінчення воєнних дій. З урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців.

У відповідності до пункту 6 Порядку виплати грошового забезпечення сім`ям військовослужбовців, захоплених у полон або заручниками, а також інтернованих у нейтральних державах або безвісно відсутніх, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 листопада 2016 року № 884, виплата грошового забезпечення здійснюється щомісяця на підставі наказів командирів (начальників, керівників) військових частин (установ, організацій) членам сімей військовослужбовців безвісно відсутніх - до дня набрання законної сили рішенням суду про визнання їх безвісно відсутніми або оголошення померлими.

Згідно зі статтею 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша статті 76 ЦПК України).

У частині другій статті 78 ЦПК України передбачено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно з частиною першою статті 80 ЦПК України достатніми є докази, які в своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Виходячи зі змісту положень статей 43, 46 ЦК України, статей 305, 306 ЦПК України, у випадку, якщо особа, яка несла військову службу, пропала безвісти у зв`язку з воєнними діями, зокрема внаслідок вогневого впливу незаконних збройних формувань під час проведення антитерористичної операції (операції об`єднаних сил), такі обставини можуть виступати підставою для оголошення судом особи померлою на підставі частини другої статті 46 ЦК України, а не визнання фізичної особи безвісно відсутньою (про яку немає відомостей про місце її перебування в місці її постійного проживання) на підставі частини першої статті 43 ЦК України.

24 лютого 2022року Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» на території України було запроваджено воєнний стан в зв`язку зі неспровокованою збройною агресією російської федерації до України. Розпочалася повномасштабна війна.

Статтею 1218 ЦК України визначено, що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до статті 1222 ЦК України передбачено, що спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

Статтею 1261 ЦК України передбачено, що у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

У випадках, зазначених у підпунктах 1-3пункту 2 статті 16 цього Закону, право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають батьки, один із подружжя, який не одружився вдруге, діти, які не досягли повноліття, утриманці загиблого (померлого).( ст.16-1 З.У. Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей).

Відповідно до Постанови КМУ від 28 лютого 2022 р. № 168Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану встановлено, що сім`ям загиблих осіб, зазначених у пункті 1цієїпостанови, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 15 000 000 гривень, яка розподіляється рівними частками на всіх отримувачів, передбачених у статті 16-1Закону УкраїниПро соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей, крім громадян Російської Федерації або Республіки Білорусь та осіб, які постійно проживають на територіях цих країн, осіб, які засуджені за державну зраду, колабораційну діяльність, пособництво державі-агресору

Тлумачення частини першої та другої статті 46 ЦК України свідчить, що цивільним законодавством передбачалося декілька підстав для оголошення фізичної особи померлою: по-перше, тривала безвісна відсутність, тобто якщо у місці постійного проживання фізичної особи немає відомостей про місце її перебування протягом трьох років; по-друге, особа пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку, якщо у місці постійного проживання фізичної особи немає відомостей про місце її перебування протягом шести місяців; по-третє, за можливості вважати фізичну особу загиблою від певного нещасного випадку або інших обставин внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру фізична особа може бути оголошена судом померлою протягом одного місяця після завершення роботи спеціальної комісії, утвореної внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру; по-четверте, якщо особа пропала безвісти у зв`язку з воєнними діями, в такому випадку вона може бути оголошена судом померлою після спливу двох років від дня закінчення воєнних дій. При цьому, суду надано право оголосити фізичну особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців (постанова Верховного Суду від 11.04.2019 року у справі №490/342/17).

Від встановлення факту загибелі військовослужбовця при виконанні військової служби внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України залежить виникнення та реалізація особистих та майнових прав заявника як члена сім`ї загиблого військовослужбовця. Тобто, відповідний юридичний факт має індивідуальний характер, оскільки породжує правові наслідки лише для заявника, а саме: отримання виплат передбачених законодавством, оформлення спадщини.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Постанова КЦС ВС від 26 лютого 2024 року у справі № 686/9938/23 Громадянин може бути оголошений в судовому порядку померлим у разі встановлення обставин, на підставі яких суд робить вірогідне припущення про смерть громадянина. Оголошення судом громадянина померлим усуває невизначеність у правовідносинах за участю особи, яка тривалий час є відсутньою за місцем свого постійного проживання і місце перебування якої невідоме. Залишаючи без змін рішення судів попередніх інстанцій про задоволення заяви про оголошення військовослужбовця померлим, Верховний Суд виходив із того, що існують достатні підстави, підтверджені належними доказами, для оголошення особи загиблою під час виконання військового обов`язку по захисту держави України у російсько-українській війні від дня вірогідної смерті ІНФОРМАЦІЯ_9 . Крім того, Верховний Суд зазначив, що з урахуванням конкретних обставин справи, оголошення особи померлою можливе і після спливу шести місяців з дня настання відповідної події. У цій справі апеляційний суд відхилив доводи апеляційної скарги про порушення судом вимог частини другої статті 46 ЦК України, вказавши, що шестимісячний строк, передбачений цією нормою, слід обраховувати з моменту настання події, а не з моменту закінчення дії воєнного стану на території держави.

Постанова КЦС ВС від 31 травня 2023 року у справі № 177/11/20 Верховний Суд погодився з судами попередніх інстанцій про задоволення заяви про оголошення особи померлою, вказавши, що особа пропала безвісти у серпні 2014 року під час безпосередньої участі в АТО, а саме, під час виходу з оточення в районі населеного пункту Іловайськ Донецької області, тобто, за обставин, що загрожували йому смертю, до сьогодні немає відомостей щодо місця його перебування як за місцем його постійного проживання, так і за місцем проходження служби. Оскільки день вірогідної смерті точно встановити неможливо, то суди дійшли правильного висновку про оголошення особи померлою з дня набрання рішенням законної сили. Верховний Суд відхилив доводи касаційної скарги щодо передчасного задоволення заяви, до спливу двох років від дня закінчення воєнних дій, вказавши, що військовослужбовець брав участь в АТО, а його дружина звернулась до суду майже після спливу двох років після закінчення АТО.

Постанова КЦС ВС від 29 січня 2020 року у справі № 154/2135/17 У випадку, якщо особа, яка несла військову службу, пропала безвісти у зв`язку з воєнними діями, зокрема внаслідок вогневого впливу незаконних збройних формувань під час проведення антитерористичної операції (операції об`єднаних сил), такі обставини можуть виступати підставою для оголошення судом особи померлою на підставі частини другої статті 46 ЦК України, а не визнання фізичної особи безвісно відсутньою (про яку немає відомостей про місце її перебування в місці її постійного проживання) на підставі частини першої статті 43 ЦК України.

Таким чином, суд приходить до висновку про задоволення заявлених вимог та вважає, що достатні підстави, підтверджені належними доказами, для оголошення ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , громадянина України, уродженця с. Іванівка Веселинівського району Миколаївської області, померлим ІНФОРМАЦІЯ_5 в районі населеного пункту Терни Лиманської міської територіальної громади Краматорського району Донецької області за особливих обставин під час виконання бойових завдань при здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації.

Судові витрати у справі, слід віднести на рахунок заявника.

Керуючись ст.ст.10-13,76-82,89, 263-265, 293, 295-300 ЦПК України, суд,-

ухвалив:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Миколаєві Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, Міністерство оборони України, Військова частина НОМЕР_1 про оголошення фізичної особи померлою задовольнити.

Оголосити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , громадянина України, уродженця с. Іванівка Веселинівського району Миколаївської області, померлим ІНФОРМАЦІЯ_5 в районі населеного пункту Терни Лиманської міської територіальної громади Краматорського району Донецької області за особливих обставин під час виконання бойових завдань при здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації.

Вірогідною датою смерті ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , громадянина України, уродженця с. Іванівка Веселинівського району Миколаївської області, вважати ІНФОРМАЦІЯ_5 місцем смерті – населений пункт Терни Лиманської міської територіальної громади Краматорського району району Донецької області.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подачі протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду апеляційної скарги. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Дата складення повного судового рішення: 21.10. 2026.

Суддя: Г.С. Костюченко

Присяжні: Т.І. Гайдучик

Т.Г. Мустяца