Рішення від 20 жовтня 2026 р. у справі №489/4822/26 — Інгульський районний суд міста Миколаєва

Суд: Інгульський районний суд міста Миколаєва

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: за законом.

Дата: 20 жовтня 2026 р.

Справа: №489/4822/26

Суддя: Кокорєв В. В.

Справа № 489/4822/26

Номер провадження 2/489/2810/26

РІШЕННЯ

Іменем України

21 жовтня 2026 року місто Миколаїв

Інгульський районний суд м. Миколаєва в складі:

головуючого судді Кокорєва В. В.,

за участі секретаря судового засідання Ковальової С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань № 10 Інгульського районного суду м. Миколаєва цивільну справу за позовом ОСОБА_1 (далі – позивач) до Миколаївської міської ради (далі - відповідач) про визнання права власності в порядку спадкування

встановив

В травні 2026 року представник позивача звернувся до суду з позовом про визнання права власності в порядку спадкування. Свої вимоги обґрунтовує тим, що ОСОБА_1 є донькою ОСОБА_2 . За життя ОСОБА_2 володіла на праві власності: 1 / 2 часткою житлового будинку АДРЕСА_1 та належними до нього господарськими будівлями та спорудами.

Рішенням Ленінського районного суду м. Миколаєва від 29.01.2014 року у справі № 22-ц/784/92/14 ОСОБА_3 виділено у власність 1 / 2 частка житлового будинку АДРЕСА_1 та належними до нього господарськими будівлями та спорудами. Рішенням Виконавчого комітету Миколаївської міської ради № 1032 від 24.10.2014 об`єкту нерухомого майна, який утворився в результаті виділення зі складу об`єктів у житловий будинок по АДРЕСА_1 і який належить ОСОБА_3 надано нову адресу: АДРЕСА_2 . Житловий будинок що належить ОСОБА_2 , залишено за адресою : АДРЕСА_1 . За такого, враховуючи виділ 1/ 2 частки з житлового будинку АДРЕСА_1 та належними до нього господарськими будівлями та спорудами, ОСОБА_2 набула право власності на 1/ 1 частку житлового будинку АДРЕСА_1 . ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 померла.

Звернувшись до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, позивач отримала відмову в видачі свідоцтва про право на спадщину, оскільки не надано правовстановлюючі документи, що підтверджують право власності спадкодавця на спадкове майно - на 1/ 1 частку житловий будинок АДРЕСА_1 .

З цих підстав, позивач просив суд визнати за ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки податків НОМЕР_1 право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті матері – ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Представник позивача подала заяву, якою позов підтримала та просила його задовольнити.

Відповідач в судове засідання не з`явився, подав до суду заяву, в якій просив суд розглядати справу за відсутності їх представника на підставі матеріалів справи.

Дослідивши докази у справі, суд встановив такі обставини та відповідні правовідносини.

Позивач є донькою ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 , свідоцтвом про укладення шлюбу серії НОМЕР_3 , свідоцтвом про зміну прізвища серії НОМЕР_4 .

ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_5 . Після її смерті заведена спадкова справа №286/2025, з якої слідує, що позивач звернулася з заявою про прийняття спадщини після смерті матері.

Постановою від 20.04.2026 позивачу відмовлено нотаріусом у вчиненні нотаріальної дії, у зв`язку з відсутністю правовстановлюючих документів, які посвідчують право власності спадкодавця ОСОБА_2 на вказане нерухоме майно (житловий будинок АДРЕСА_1 ). Зазначено, що позивачем надано документи на 1/2 частку, але після виділу іншої 1/2 в окрему адресу позивачу фактично належить цілий будинок АДРЕСА_1

Згідно з Витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 23.06.2006 право власності на будинок АДРЕСА_1 зареєстровано за ОСОБА_3 та ОСОБА_2 (а.с.10).

Рішенням Заводського районного суду м. Миколаєва від 07.02.2007 у справі №2-1383/2007 визначено, що на праві власності ОСОБА_2 і ОСОБА_3 на житловий будинок АДРЕСА_1 в рівних частках тобто по 1/2 частки за кожною. Визнано право власності ОСОБА_4 на 1/2 частку житлового будинку АДРЕСА_1 .

Рішенням Ленінського районного суду м. Миколаєва від 11.11. 2013 первісний та зустрічний позов задоволено, житловий будинок розподілено за 2 варіантом судової будівельно-технічної експертизи, а порядок користування земельної ділянки за першим варіантом судової будівельно-технічної експертизи.

Ухвалою апеляційного суду Миколаївської області від 29.01.2014 у справі №22-ц/784/92/14 рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва від 11.11.2013 змінено в частині поділу житлового будинку та належних до нього господарських будівель. Проведено поділ житлового будинку АДРЕСА_1 по варіанту №1 судової будівельно-технічної експертизи №1392-1394 від 11.10.2013.

Згідно з рішенням Виконавчого комітету ММР №1032 від 24.10.2014 об`єкту нерухомого майна, який утворився в результаті виділення зі складу об`єктів у житловий будинок по АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_3 надано нову адресу: АДРЕСА_2 , житловий будинок (літ. А прим. №№1-2, 1-3 заг. площ. 15,3 кв.м., 1/2 част. №№ 1-5,8,І) залишити за адресою: АДРЕСА_1 .

Як слідує з Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 08.05.2026 право власності на житловий будинок по АДРЕСА_1 зареєстровано за ОСОБА_2 (1/2 частка).

Статтями 15, 16 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ст. 392 ЦК України, власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Пленум Верховного Суду України у своїй Постанові за № 5 від 07.02.2014 року «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» констатує факт того, що відповідно до ст. 41 Конституції України та п. 2 ч. 1 ст. 3, ст. 321 ЦК України ніхто не може бути позбавлений права власності чи обмежений у його здійсненні, крім випадків, встановлених Конституцією та законом. Основною метою ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних є попередження свавільного захоплення власності, конфіскації, експропріації та інших порушень безперешкодного користування своїм майном.

У відповідності до вимог ст.ст. 1217, 1223 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або законом.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно з ст.1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Таким чином, в судовому засіданні встановлено, що позивач є спадкоємцем за законом після померлої ОСОБА_2 .

Постановою нотаріуса відмовлено у видачі позивачу свідоцтва про право на спадщину через відсутність правовстановлюючих документів на спадкове майно.

Відповідно до частини першої статті 1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно та інше майно, щодо якого здійснюється державна реєстрація, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на таке майно, який, відповідно до вимог статті 68 Закону України «Про нотаріат», при видачі свідоцтва про право на спадщину за законом перевіряє факт смерті спадкодавця, час і місце відкриття спадщини, наявність підстав для закликання до спадкоємства за законом осіб, які подали заяву про видачу свідоцтва та склад спадкового майна.

Отже, чинним законодавством України чітко визначений порядок отримання спадкоємцем документа, який посвідчує його право на успадковане майно - свідоцтва про право на спадщину, видачу якого, відповідно до норм цивільного законодавства та Закону України «Про нотаріат», покладено на нотаріальний орган. Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення у нотаріальному порядку.

Зважаючи на те, що позивач у строк, встановлений законом звернувся до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після померлої матері, однак йому відмовлено лише з підстав відсутності правовстановлюючих документів, за ним слід визнати право власності на спірний житловий будинок у порядку спадкування за законом після смерті матері.

Спадкодавець ОСОБА_2 за життя не оформила своє право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 (після рішення виконкому ММР від 24.10.2014 про надання нової адреси виділеному об`єкту, що належить ОСОБА_3 ).

Таким чином, враховуючи ті обставини, що позивач надав суду достатньо доказів, які підтверджують обставини позову, суд вважає, що позивач, як спадкоємець після смерті матері ОСОБА_2 має законне право на житловий будинок АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом.

За такого, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.89,259,263-265 ЦПК України, суд

вирішив

Позов задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки податків НОМЕР_1 , право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Інформація про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_3 .

Відповідач: Миколаївська міська рада, адреса: 54005, м. Миколаїв, вул. Адміральська,20.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а у разі оголошення лише вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи - з моменту складення повного тексту рішення

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складено 21.10.2026.

Суддя В. В. Кокорєв

Оригінал: reyestr.court.gov.ua