Суд: Арбузинський районний суд Миколаївської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: позики, кредиту, банківського вкладу, з них
Дата: 20 жовтня 2026 р.
Справа: №467/1058/26
Суддя: Кологрива Т. М.
Справа № 467/1058/26
Провадження № 2/467/764/26
З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
21.10.2026 року Арбузинський районний суд Миколаївської області в складі:
головуючого - судді Кологривої Т.М.,
за участю секретаря судового засідання Романенко Т.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в селищі Арбузинка цивільну справу за позовною заявою товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором
В С Т А Н О В И В:
У серпні 2026 року товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» звернулося до Арбузинського районного суду Миколаївської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, мотивуючи свої вимоги тим, що 18 грудня 2025 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Споживчий центр» укладений кредитний договір №18.12.2025-100002059 (далі - Договір), шляхом підписання Заявки, що є невід`ємною частиною Договору. Відповідно до умов Договору ТОВ «Споживчий центр» надало відповідачу кредит у розмірі 4000 грн. строком на 140 днів з дати його надання, зі сплатою відсотків у розмірі 1% за один день користування Кредитом, комісії, пов`язаної з наданням кредиту, в розмірі 20% від суми, що складає 800 грн. Позивач зобов`язання по кредитному договору виконав в повному обсязі та 18 грудня 2025 року надав відповідачу кредитні кошти в сумі 4000 грн. Відповідач порушив умови договору, внаслідок чого станом на день подання позову виникла заборгованість в сумі 14400 грн., з яких: 4000 грн. - тіло кредиту, 5600 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом, 800 грн. – комісія, пов`язана з наданням кредиту, 4000 грн. – відсотки, нараховані по ст. 625 ЦК України. Посилаючись на викладене, позивач просив суд стягнути з відповідача вказану заборгованість за кредитним договором, судовий збір в розмірі 2662 грн. 40 к. та витрати, пов`язані з надсиланням відповідачу позовної заяви у паперовій формі листом у розмірі 120 грн. 18 к.
Ухвалою Арбузинського районного суду Миколаївської області від 07 серпня 2026 року по справі відкрито спрощене позовне провадження з повідомленням сторін.
Представник позивача в судове засідання не з`явився, надав до суду заяву про підтримання позовних вимог та розгляд справи за його відсутності.
Відповідач у судове засідання двічі не з`явився без повідомлення причин, незважаючи на те, що про дату, час і місце судового засідання повідомлявся за місцем реєстрації, відзиву до суду не подав.
Зі згоди представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.
Вивчивши матеріали справи, суд приходить до наступного.
Судом встановлено, що 18 грудня 2025 року між ТОВ «Споживчий центр» та відповідачем ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 18.12.2025-100002059 шляхом підписання Заявки, що є невід`ємною частиною цього Договору.
Умовами договору передбачено, що ТОВ «Споживчий центр» надає відповідачу кредитні кошти у розмірі 4000 грн. строком на 140 днів зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 1% за 1 один день користування кредитом, який застосовується протягом всього строку користування кредитом. Також узгоджено, що комісія, пов`язана з наданням кредиту обчислюється в розмірі 20% від суми, що складає 800 грн.
Крім цього, умовами договору передбачено, що перерахування коштів здійснюється на картку позичальника за № НОМЕР_1 хх-хххх-4192.
Відповідачем договір підписаний одноразовим ідентифікатором Е379.
Укладення договору підтверджується наявною у матеріалах справи копією заявки на укладення кредитного договору від 18 грудня 2025 року, копією пропозиції про укладення кредитного договору (оферти), копією відповіді позичальника про прийняття пропозиції (акцепту) кредитного договору, копією інформаційного повідомлення позичальника ОСОБА_1 , які містять електронний підпис відповідача.
На підставі кредитного договору ТОВ «Споживчий центр» надало відповідачу кредит 18 грудня 2025 року у розмірі 4000 грн. на картку № НОМЕР_2 , що підтверджується листом ТОВ «Універсальні платіжні рішення» № 1-1804 від 18 квітня 2026 року, з яким 04 січня 2024 року ТОВ «Споживчий центр» уклало договір про надання послуг з переказу коштів № ФК-П-2024/01-2.
За розрахунком позивача заборгованість відповідача по кредитному договору від 18 грудня 2025 року складає 14400 грн., з яких: 4000 грн. - тіло кредиту, 5600 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом, 800 грн. – комісія, пов`язана з наданням кредиту, 4000 грн. – відсотки, нараховані по ст. 625 ЦК України.
Договір сторонами був укладений у порядку, визначеному Законом України «Про електронну комерцію».
Відповідно до умов договору він підписаний електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора, який був надісланий позивачем на його мобільний номер телефону після ідентифікації в системі.
За правилом частини першої статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.
Так, за змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина друга статті 639 ЦК України.)
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Порядок та підстави нарахування відсотків за користування чужими грошовими коштами, зокрема кредитними коштами банку, передбачені статтями 1048 та 1056-1ЦК України.
Зокрема, частиною першою статті 1048 ЦК України встановлено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Статтею 1056-1 ЦК України встановлено, що процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором.
Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору. Встановлений договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено кредитодавцем в односторонньому порядку. Умова договору щодо права кредитодавця змінювати розмір фіксованої процентної ставки в односторонньому порядку є нікчемною.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (частина перша статті 13 ЦПК України).
Згідно із частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України).
Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України).
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (частина перша статті 12 ЦПК України).
Відповідно до положень частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно із частиною шостою статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
У частині першій статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Як вбачається зі змісту укладеного між сторонами кредитного договору від 18 грудня 2025 року, між сторонами у належній формі було погоджено розмір процентної ставки за користування кредитом. Кредитним договором визначена фіксовану незмінну процентну ставку у розмірі 1% за 1 день користування кредитом, яка застосовується протягом всього періоду кредитування.
Відповідно до умов договору позичальнику надано кредит в розмірі 4000 грн., строком на 140 днів з дати його надання. Дата повернення (виплати) кредиту 06 травня 2026 року.
Відповідач ОСОБА_1 свої зобов`язання за договором належним чином не виконав.
З довідки-розрахунку заборгованості, наданого товариством, вбачається, що проценти за користування кредитними коштами у розмірі 1% за день нараховані у період з 18 грудня 2025 року по 06 травня 2026 року.
Аналізуючи викладенні обставини, суд прийшов до висновку, що позивачем доведено факт отримання позичальником кредитних коштів в розмірі 4000 грн. та правові підстави для нарахування процентів у розмірі 5600 грн. і комісії у розмірі 800 грн., розмір розрахунку яких відповідає умовам кредитного договору.
Звертаючись до суду із позовом, ТОВ «Споживчий центр» просило стягнути із відповідача за кредитним договором, зокрема і відсотків, нарахованих по ст. 625 ЦК України у розмірі 4000 грн.
Разом з тим, відповідно до п. 18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
У постанові Верховного Суду від 06 вересня 2023 року у справі №910/8349/22 суд виснував щодо застосування пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України до зобов`язань, які виникли на підставі окремих договорів. Зокрема, вказувалося, що: на договір про надання поворотної фінансової допомоги (позики) розповсюджується дія пункту 18 Прикінцеві та перехідні положення ЦК України.
Тлумачення пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань. Така особливість проявляється: 1) в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування; 2) в договорах, на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит; 3) у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної частиною 2 статті 625 ЦК України, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. У разі якщо неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 31.01.2024 року у справі №183/7850/22.
Указом Президента України №64/2022 від 24 лютого 2022 року на території України з 24 лютого 2022 року строком на 90 днів введено воєнний стан, який неодноразово продовжувався та діє на теперішній час.
За таких обставин, суд прийшов до висновку про те, що вимоги про стягнення відсотків, нарахованих по ст. 625 ЦК України у розмірі 4000 грн., які нараховані позивачем у період воєнного стану, задоволенню не підлягають.
За таких обставин суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, а саме: про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за кредитним договором у розмірі 10400 грн., з яких: 4000 грн. - тіло кредиту, 5600 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом, 800 грн. – комісія.
У відповідності до положень ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
При поданні позовної заяви позивачем сплачено судовий збір в сумі 2662,40 грн., який відповідно до вимог ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" підлягає стягненню з відповідача.
Крім того, позивачем заявлено вимогу про стягнення витрат, пов`язаних з надсиланням стороні відповідача позовної заяви у паперовій формі листом з описом вкладення, у розмірі 120 грн. 18 к., розмір яких підтверджується квитанцією № 2183865 від 04 серпня 2026 року.
Вказані витрати пов`язані із вчиненням процесуальних дій, необхідних для розгляду справи, та відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 133, ст. 141 ЦПК України підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.
За такого, судові витрати підлягають розподілу за правилами ст. 141 ЦПК України, з урахуванням розміру задоволення позову на 72.50 %.
Керуючись ст.ст. 4, 6, 10, 12, 13, 76-81, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд
В И Р І Ш И В:
Позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (ЄДРПОУ 37356833, 01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 133 А) заборгованість за кредитним договором від 18 грудня 2025 року у розмірі 10400 (десять тисяч чотириста) грн., з яких: 4000 грн. - тіло кредиту, 5600 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом, 800 грн. – комісія.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (ЄДРПОУ 37356833, 01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 133 А) судовий збір у розмірі 1930 грн. 24 к., а також витрати, пов`язані з надсиланням стороні відповідача позовної заяви у паперовій формі листом з описом вкладення у розмірі 87 грн. 13 к., а всього 2017 (дві тисячі сімнадцять) грн. 37 к.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду може бути оскаржене позивачем до Миколаївського апеляційного суду через Арбузинський районний суд Миколаївської області на протязі 30 днів з дня отримання його копії.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Т.М.Кологрива
Оригінал: reyestr.court.gov.ua