Суд: Вінницький міський суд Вінницької області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням
Дата: 20 жовтня 2026 р.
Справа: №127/22628/26
Суддя: Бойко В. М.
Справа № 127/22628/26
Провадження № 2/127/6192/26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 жовтня 2026 рокумісто Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області у складі судді Бойко В.М., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) осіб в місті Вінниці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа без самостійних вимог на стороні позивачки: ОСОБА_4 про визнання такими, що втратили право користування житловим приміщенням, -
ВСТАНОВИВ:
Позивачка звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа без самостійних вимог на стороні позивачки: ОСОБА_4 про визнання такими, що втратили право користування житловим приміщенням.
Позовна заява мотивована тим, що згідно ордера №2, виданим 27.08.2007 року ТОВ «Наш дім», ОСОБА_1 на сім`ю з 4-х чоловік було надано житло, зокрема, кімнати під номерами 903, 904, 904-а житловою площею 42,0 кв. м. в будинку під номером АДРЕСА_1 . Згідно копії особового рахунку № НОМЕР_1 на вказане житлове приміщення на день подання цього позову в ньому зареєстровані: ОСОБА_1 — квартиронаймач; ОСОБА_2 — чоловік; ОСОБА_3 — син; ОСОБА_4 — донька; ОСОБА_5 — онук, ІНФОРМАЦІЯ_1 (син ОСОБА_4 ). На день подання цього позову відповідачі ОСОБА_2 — чоловік та ОСОБА_3 — син у вищезазначеному житловому будинку не проживають з початку 2023 року по даний час. Вони добровільно залишили вказане житло, забрали з собою всі свої особисті речі і пішли до інших помешкань. За вказаний період ніяких стосунків з відповідачами позивачка не підтримує. Квартирою відповідачі не цікавляться, не беруть участь в оплаті комунальних послуг, хоча деякі обслуговуючі організації проводять нарахування за кількістю зареєстрованих у житловому приміщенні осіб. Позивачка не в змозі отримати субсидію на відшкодування витрат за комунальні послуги та утримання житла, оскільки в орган соціального захисту необхідно подавати доходи всіх мешканців житлового приміщення зареєстрованих у ньому. Зважаючи на вищезазначене, позивачка просить визнати такими, що втратили право користування житловим приміщенням відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .
Ухвалою суду від 08.07.2026 відкрито спрощене позовне провадження у справі без повідомлення (виклику) осіб з роз`ясненням процесуальних прав учасників справи, зокрема, щодо надання у визначені строки відповідачем відзиву на позов.
Відповідачі та третя особа повідомлені про розгляд справи.
27.08.2026 року від представника відповідача ОСОБА_2 – адвоката Куцого Р.А. надійшов відзив на позовну заяву, в якій останній зазначив, що ОСОБА_2 заявлені позовні вимоги визнає в повному обсязі.
Разом з тим, 27.08.2026 року від представника відповідача ОСОБА_3 – адвоката Куцого Р.А. надійшов відзив на позовну заяву, в якій останній зазначив, що ОСОБА_3 заявлені позовні вимоги визнає в повному обсязі.
Третя особа, без самостійних вимог на стороні позивачки ОСОБА_4 на адресу суду надіслала заяву, в якій визнала заявлені позовні вимоги.
Враховуючи вищевикладене та положення ст. 178, 279 ЦПК України, суд розглядає справу за наявними у справі матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, суд дійшов до наступного.
Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Правилами ст. 12 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 5 ст. 81 ЦПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 виданий ордер №2, 27.08.2007 року ТОВ «Наш дім», на сім`ю з 4-х чоловік було надано житло, зокрема, кімнати під номерами 903, 904, 904-а житловою площею 42,0 кв. м. в будинку під номером АДРЕСА_1 . (а.с.11).
Згідно копії особового рахунку № НОМЕР_1 на вказане житлове приміщення, в ньому зареєстровані: ОСОБА_1 — квартиронаймач; ОСОБА_2 — чоловік; ОСОБА_3 — син; ОСОБА_4 — донька; ОСОБА_5 — онук, ІНФОРМАЦІЯ_1 (син ОСОБА_4 ). (а.с.13).
Актом засвідченим МКП управляючою компанією «Територія комфорту» підтверджується факт не проживання у житловому приміщенні відповідачів з 2023 року по даний час. (а.с.12).
Згідно з технічним паспортом на квартиру за адресою: АДРЕСА_2 , виготовлений КП «Вінницьке міське бюро технічної інвентаризації», загальна площа квартири становить 55,3 кв. м, житлова площа — 43,0 кв. м. (а.с.14-15).
Конституцією України передбачено як захист права власності, так і захист права на житло.
У статті 41 Конституції України зазначено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Використання власності не може завдавати шкоди правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію і природні якості землі.
Згідно з положеннями статті 47 Конституції України кожен має право на житло. Держава створює умови, за яких кожний громадянин матиме змогу побудувати житло, придбати його у власність або взяти в оренду. Громадянам, які потребують соціального захисту, житло надається державою та органами місцевого самоврядування безоплатно або за доступну для них плату відповідно до закону. Ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше як на підставі закону за рішенням суду.
У частині четвертій статті 9 ЖК України закріплено, що ніхто не може бути виселений із займаного жилого приміщення інакше як з підстав і в порядку, передбачених законом.
Стаття 71 ЖК України встановлює загальні правила збереження жилого приміщення за тимчасово відсутніми громадянами. За змістом цієї статті при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім`ї, за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців.
Якщо наймач або члени його сім`ї були відсутні з поважних причин понад шість місяців, цей строк за заявою відсутнього може бути продовжено наймодавцем, а в разі спору - судом.
З аналізу вказаної норми є, те що наявність у особи статусу наймача або члена сім`ї наймача не є визначальним при вирішенні питання щодо їх права на користування житловим приміщенням та реєстрацію в ньому. Обов`язковою умовою для цього є встановлення факту відсутності особи в займаному ним приміщенні понад встановлені законом строки без поважних на те причин, на чому також акцентує увагу Верховний Суд України в п. 9 Постанови Пленуму № 2 від 12 квітня 1985 року «Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України».
Згідно із ч. 1 ст. 71 ЖК України при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім`ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців.
Статтею 72 ЖК України врегульовано, що визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку. Пунктом 34 Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 від 07 лютого 2014 року, усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном, зокрема жилим приміщенням, шляхом зняття особи з реєстраційного обліку залежить від вирішення питання про право користування такої особи жилим приміщенням відповідно до норм житлового та цивільного законодавства (наприклад, статті71,72,116,156 ЖК України,стаття 405 ЦК), зокрема від вирішення вимог про позбавлення права користування жилим приміщенням.
Відповідно до положень ст. 71, ст.72, Житлового кодексу України, ст. 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться виключно в судовому порядку. Зняття з реєстрації місця проживання здійснюється на підставі такого судового рішення, яке набрало законної сили.
З матеріалів справи вбачається, що відповідачі житлом не цікавляться, витрат щодо його утримання не несуть, та не заперечують щодо їх виселення.
Отже, відповідач без поважних причин, понад шість місяців відсутній за місцем реєстрації, що є правовою підставою для визнання його, згідно зі ст. 71, 72 Житлового Кодексу України, таким, що втратив право користування цим житловим приміщенням.
З огляду на вказане вище, оцінивши надані докази у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача знайшли своє підтвердження, а отже підлягають задоволенню.
Відповідно до ст.ст. 13, 141 ЦПК України, судові витрати залишити за позивачем.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 41, 47 Конституції України, ст.ст. 9, 71, 72 ЖК України, ст.ст. 10, 12, 13, 19, 76-81, 89, 137, 141, 259, 263-265, 268, 280-282, 284, 352, 354 ЦПК України, суд,-
ВИРІШИВ:
Задовольнити позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа без самостійних вимог на стороні позивачки: ОСОБА_4 про визнання такими, що втратили право користування житловим приміщенням.
Визнати ОСОБА_2 таким, що втратив право користування житловим приміщенням, а саме – кімната АДРЕСА_3 .
Визнати ОСОБА_3 таким, що втратив право користування житловим приміщенням, а саме – кімната АДРЕСА_3 .
Судові витрати залишити за позивачем.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його складення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження , якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Учасники справи:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: - НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_4 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП - НОМЕР_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_4 .
Відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП – НОМЕР_4 , адреса реєстрації: АДРЕСА_4 .
Третя особа, без самостійних вимог на стороні позивачки: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП – НОМЕР_5 , адреса реєстрації: АДРЕСА_4 .
Повний текст рішення суду виготовлено 21.10.2026 року.
Суддя:
Оригінал: reyestr.court.gov.ua