Постанова від 20 жовтня 2026 р. у справі №153/2007/26 — Ямпільський районний суд Вінницької області

Суд: Ямпільський районний суд Вінницької області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Недбале ставлення до військової служби

Дата: 20 жовтня 2026 р.

Справа: №153/2007/26

Суддя: Швець Р. В.

П О С Т А Н О В А

Іменем України

"21" жовтня 2026 р. Справа153/2007/26

Провадження3/153/752/26-п

Код суду: 231

Суддя Ямпільського районного суду Вінницької області Швець Р.В., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, які надійшли від відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 » ІНФОРМАЦІЯ_2 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , жителя АДРЕСА_1 , військовослужбовця в/ч НОМЕР_1 , заступника начальника відділення інспекторів прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_4 » прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (тип А) з морально-психологічного забезпечення НОМЕР_2 прикордонного загону, громадянина України, за ч.2 ст.172-15 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

В С Т А Н О В И В :

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ПдРУ №334979 від 18.08.2026, заступник начальника відділення інспекторів прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_4 » прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (тип А) з морально-психологічного забезпечення НОМЕР_2 прикордонного загону старший лейтенант ОСОБА_1 під час особливого періоду та дії воєнного стану здійснив недбале ставлення до військової служби, порушив розпорядок дня, а саме: близько 16 години 00 хвилин 17.08.2026 було виявлено відсутність військовослужбовця старшого лейтенанта ОСОБА_1 , який був запланований до несення служби в п/н «Прикордонний патруль» на віпс « ІНФОРМАЦІЯ_4 » впс « ІНФОРМАЦІЯ_1 » та знаходився за місцем проживання в стані алкогольного сп`яніння, що виразилось наявністю запаху алкоголю з ротової порожнини, порушенням мови, порушенням координації рухів, від проходження обстеження на предмет алкогольного чи наркотичного сп`яніння відмовився, що підтверджується довідкою КНП «Ямпільська територіальна лікарня» Ямпільської міської ради №68 від 17.08.2026, чим порушив вимоги Інструкції про службу прикордонних нарядів Державної прикордонної служби України, ст.ст.11, 16, 199, 200 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, пунктів 2.1 та 20.1 Кодексу поведінки працівників, до функціональних обов`язків яких належить здійснення управління кордонами.

ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце його проведення був повідомлений шляхом направлення судової повістки рекомендованим поштовим відправленням за місцем проходження військової служби, що підтверджується рекомендованим повідомленням.

Відповідно до ч.1 ст.268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення може бути розглянута за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, за наявності даних про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи та за умови, що від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. При цьому обов`язкова участь особи у розгляді справи про адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.172-15 КУпАП, законом не встановлена.

Враховуючи наведене, вжиті судом заходи щодо повідомлення ОСОБА_1 про дату, час та місце розгляду справи, відсутність від нього клопотань про відкладення розгляду справи, а також те, що відповідно до ст.268 КУпАП його участь у розгляді справи за ч.2 ст.172-15 КУпАП не є обов`язковою, суддя доходить висновку про можливість розгляду справи за його відсутності.

Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, а саме: протокол про адміністративне правопорушення, серія ПдРУ №334979 від 18.08.2026; письмові пояснення ОСОБА_1 ; довідку №68 про проходження обстеження на предмет алкогольного чи наркотичного сп`яніння; копію паспорта громадянина України, виданого на ім`я ОСОБА_2 , службову характеристику, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов таких висновків.

Відповідно до частин першої-третьої статті 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Згідно статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до статті 252 КУпАП, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення.

Приписами ч.2 ст.172-15 КУпАП встановлена відповідальність за недбале ставлення військової службової особи до військової служби, вчинене в умовах особливого періоду. Диспозиція вказаної статті є бланкетною, оскільки не розкриває та не містить визначення конкретної дії чи бездіяльності, за які настає відповідальність, це порушення пов`язане з поняттям військової служби і для визначення ознак правопорушення положення статті відсилають до інших нормативно-правових актів, порушення яких призвело до вчинення зазначеного проступку.

Поняття військової служби наведено в ч.1 ст.2 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», якою визначено, що військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.

Нормами ч.4 ст.2 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» визначено, що порядок проходження військової служби, права та обов`язки військовослужбовців визначаються цим та іншими законами, відповідними положеннями про проходження військової служби, що затверджуються Президентом України, та іншими нормативно-правовими актами.

З комплексного аналізу наведених норм можливо дійти висновок, що у випадку притягнення особи до адміністративної відповідальності за ст.172-15 КУпАП суть адміністративного правопорушення має бути викладена таким чином, щоб особа, яка притягується до адміністративної відповідальності розуміла, в чому саме полягає її недбале ставлення до військової служби, з зазначенням конкретної дії чи бездіяльності, яка порушує порядок проходження військової служби, визначений Законом України «Про військовий обов`язок і військову службу» або, відповідно до ч.4 ст.2 вказаного закону, іншими законами, відповідними положеннями про проходження військової служби, що затверджуються Президентом України, та іншими нормативно-правовими актами.

Об`єктивною стороною недбалості, тобто недбале ставлення до служби передбачає невиконання або неналежне виконання службових обов`язків через недбале чи несумлінне ставлення до них. Недбале ставлення військової службової особи до своїх службових обов`язків характеризує, перш за все, об`єктивну сторону вчиненого і виявляється в тому, що за наявності в особи реальної можливості діяти так, як того вимагають інтереси служби, винний або взагалі не діє, не виконує службові обов`язки, або хоча і діє, але виконує ці обов`язки неналежним чином, не відповідно до закону або відповідно до нього, проте неякісно, неточно, неповно, несвоєчасно, поверхово, у протиріччя з установленим порядком і тією обстановкою, що склалася, тощо.

Верховний Суд у своїй постанові від 21.05.2021 року справі №185/12161/15-к вказав, що, при встановленні недбалого ставлення до військової служби у формі невиконання службових (посадових) обов`язків необхідно встановити, що винний зобов`язаний був вчинити ті дії, невиконання яких ставиться йому за вину. Військова службова особа може відповідати за недбале ставлення до військової служби лише у тому випадку, коли вона не тільки повинна була через свій службовий обов`язок виконати ті чи інші дії, але й могла, тобто мала реальну можливість виконати їх належним чином. Якщо військова службова особа перебувала у таких умовах, за яких не мала фактичної можливості належно виконати свої службові (посадові) обов`язки, то відповідальність за недбале ставлення до військової служби виключається.

Як вбачається з матеріалів справи, підставою для складання протоколу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 стало те, що близько 16 години 00 хвилин 17.08.2026 було виявлено відсутність військовослужбовця старшого лейтенанта ОСОБА_1 , який був запланований до несення служби в п/н «Прикордонний патруль» на віпс « ІНФОРМАЦІЯ_4 » впс « ІНФОРМАЦІЯ_1 » та знаходився за місцем проживання в стані алкогольного сп`яніння, що виразилось наявністю запаху алкоголю з ротової порожнини, порушенням мови, порушенням координації рухів, від проходження обстеження на предмет алкогольного чи наркотичного сп`яніння відмовився, що підтверджується довідкою КНП «Ямпільська територіальна лікарня» Ямпільської міської ради №68 від 17.08.2026.

Водночас матеріали справи не містять належних та достатніх доказів на підтвердження обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення.

Зокрема, до матеріалів справи не долучено жодних документів, які б підтверджували, що 17.08.2026 ОСОБА_1 був запланований до несення служби у прикордонному наряді «Прикордонний патруль», а також визначали час, місце та порядок виконання ним відповідних службових обов`язків. Відсутні також будь-які рапорти, пояснення свідків чи інші докази, які б підтверджували факт його відсутності на службі о 16 годині 00 хвилин зазначеного дня та обставини виявлення його за місцем проживання з ознаками алкогольного сп`яніння.

При цьому долучена до матеріалів справи довідка КНП «Ямпільська територіальна лікарня» Ямпільської міської ради №68 від 17.08.2026 підтверджує лише факт відмови ОСОБА_1 від проходження медичного огляду на стан алкогольного чи наркотичного сп`яніння, однак не підтверджує його перебування у стані алкогольного сп`яніння.

У письмових поясненнях від 18.08.2026 ОСОБА_1 заперечив достовірність складеного щодо нього протоколу про адміністративне правопорушення, зазначивши про порушення його права на захист та переслідування під час проходження військової служби.

Таким чином, наявні у матеріалах справи докази не підтверджують обставин інкримінованого ОСОБА_1 правопорушення та не дають підстав для висновку про наявність у його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.172-15 КУпАП.

Сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не може бути беззаперечним доказом вини особи в тому чи іншому діянні, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи, тобто не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. The United Kingdom), п. 161, Series A заява № 25), який застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть «випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту».

Європейський суд з прав людини (далі ЄСПЛ) поширює стандарти, які встановлює Конвенція для кримінального провадження, на провадження у справах про адміністративні правопорушення. Наприклад, у справах «Лучанінова проти України» (рішення від 09 червня 2011 року, заява №16347/02, «Малофєєва проти Росії» («Malofeyeva v. Russia», заява №36673/04, «Карелін проти Росії» («Karelin v. Russia», заява № 926/08, рішення від 20 вересня 2016 року). При цьому, Європейський суд робить висновок, що суд не має права самостійно редагувати фабулу правопорушення, відображену в протоколі, або відшукувати докази на користь обвинувачення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у скоєнні якого певною особою має доводитися в суді; суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

В силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, яка притягається до відповідальності, тлумачаться на її користь.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

За таких обставин провадження у справі відносно ОСОБА_1 за ч.2 ст.172-15 КУпАП підлягає закриттю на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 172-15, 247, 251, 252, 280, 283, 284 КУпАП, суддя

П О С Т А Н О В И В:

Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.172-15 КУпАП.

Постанова може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення через Ямпільський районний суд Вінницької області.

Суддя Р.В. Швець

Оригінал: reyestr.court.gov.ua