Постанова від 14 жовтня 2026 р. у справі №130/2855/26 — Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області

3/130/709/2026

130/2855/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.10.2026 р. м. Жмеринка

Суддя Жмеринського міськрайонного суду

Вінницької області Костянтин Шепель,

розглянувши матеріали справ про адміністративне правопорушення, що надійшли з Жмеринського РВП ГУНП у Вінницькій області, відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, ІПН НОМЕР_1 , мешканця АДРЕСА_1 , не працюючого, - за частиною п`ятою статті 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

у с т а н о в и в :

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 738707 від 6 серпня 2026 року, цього дня о 10-37 год в м. Жмеринка по вул. Одеській водій ОСОБА_1 керував повторно протягом року автомобілем марки «ГАЗ 2705», державний номерний знак НОМЕР_2 , не маючи права керування таким транспортним засобом, оскільки посвідчення водія відповідної категорії не отримував, чим порушив пункт 2.1.а ПДР, а тому вчинив правопорушення, передбачене частиною п`ятою статті 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Відповідний протокол був складений інспектором Жмеринського РВП Левченком Ю.О. про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого частиною п`ятою статті 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення, як керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом, повторно протягом року.

В судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, хоча був належним чином повідомлений, що підтверджується довідкою про доставку смс - повідомлення.

Отже, ОСОБА_1 належним чином повідомлений про розгляд справи і судом вжиті всі передбачені законом заходи для можливості реалізації ним права судового захисту своїх прав і свобод з метою дотримання принципу рівності усіх перед законом.

Відповідно до статті 268 Кодексу України про адміністративні правопорушення справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

В даному випадку приходжу до висновку про можливість розгляду справи у відсутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Дослідивши протокол про адміністративне правопорушення та додані до нього матеріали, суддя вважає, що в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази, які б вказували на те, що ОСОБА_1 повторно протягом року вчинив правопорушення, яке йому інкримінується, оскільки постанова про притягнення останнього до відповідальності складена 30 липня 2026 року і відомостей про набрання нею законної сили немає, а отже протокол за частиною п`ятою статті 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення складено до набрання законною силою постанови від 30 липня 2026 року за частиною другою статті 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

При цьому, довідка з бази ІПНП із встановлення повторності вчиненого адміністративного правопорушення додана поліцією до протоколу не свідчить про повторність вчинення особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, порушення за статтею 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення, оскільки не містить відомостей про виконання накладеного адміністративного стягнення за частиною другою статті 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а також про судові рішення за результатами оскарження постанови. Крім того, відомості у довідці не містять інформації про сплату штрафу, примусове стягнення штрафу, а також даних постанови чи рішення суду, які б зумовлювали настання відповідальності у водія.

Вказаний доказ не можна визнати належними та достатнім, який би узгоджувався із стандартом доказування «поза розумним сумнівом», і який би свідчив про беззастережну винуватість “водія” у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення, передбаченого частиною п`ятою статті 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Повторним відповідно до статті 35 Кодексу України про адміністративні правопорушення визнається вчинене особою протягом року однорідне правопорушення, за яке її вже було піддано адміністративному стягненню.

Згідно з пунктом 3 Розділу І «Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі», затвердженої наказом МВС України 07 листопада 2015 року № 1395, повторність правопорушення - повторне вчинення протягом року адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена відповідними статтями КУпАП та визначається за фактами винесених постанов у справах про адміністративні правопорушення, які набрали законної сили (крім правопорушень, відповідальність за які передбачена частиною третьою статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення).

З наведеного слідує, що для наявності такої кваліфікуючої ознаки, визначеної частиною п`ятою статті 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення, як повторне протягом року керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, особу вже має бути піддано адміністративному стягнення за вчинення однорідного правопорушення (у даному випадку адміністративного правопорушення, передбаченого частиною другою статті 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення ).

Відповідно до статті 289 Кодексу України про адміністративні правопорушення на постанову по справі про адміністративне правопорушення протягом десяти днів з дня винесення постанови може бути подано скаргу, а згідно з частиною першою статті 291 Кодексу України про адміністративні правопорушення , постанова адміністративного органу (посадової особи) у справі про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку оскарження цієї постанови.

Отже, те, що правопорушення вчинено повторно, має бути перевірено та доведено особою, яка склала протокол про адміністративне правопорушення, оскільки частина друга статті 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачає, що обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статті 255 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Повторність вчинення протягом року аналогічного правопорушення повинна безумовно підтверджуватися безпосередньо самою постановою про накладення адміністративного стягнення, яка має бути завіреною належним чином, зокрема, повинна бути належним чином засвідчена та містити інформацію про набрання чинності, а також суду повинна бути надана інформація, що вказана постанова не оскаржувалась чи навпаки.

Відповідно до частин першої та другої статті 291 Кодексу України про адміністративні правопорушення постанова адміністративного органу (посадової особи) у справі про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку оскарження цієї постанови, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого статтею 26 цього Кодексу, постанов по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованого в автоматичному режимі, безпеки автомобільному транспорті, зафіксованого за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, постанов у справах про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 132-2 цього Кодексу, та про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксованого в режимі фотозйомки (відеозапису), а також у випадках накладення штрафу, що стягується на місці вчинення адміністративного правопорушення.

Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксоване в автоматичному режимі, або про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), набирає законної сили після її вручення особі або отримання поштового повідомлення про вручення або про відмову в її отриманні, або повернення поштового відправлення з позначкою про невручення, або під час її виконання у випадках, передбачених частиною першою статті 300-1 цього Кодексу.

У силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачиться на її користь, недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.

Стосовно складеного протоколу про адміністративне правопорушення, то сам по собі він не може бути беззаперечним доказом вини особи в тому діянні, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи, тобто не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом».

Таким чином, станом на 6 серпня 2026 року ОСОБА_1 не був особою, яка була притягнута до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною другою статті 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення, оскільки постанова про притягнення до відповідальності за зазначеною нормою не набрала законної сили, а тому його дії щодо керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, які мали місце 6 серпня 2026 року не можуть бути кваліфіковані за частиною п`ятою статті 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Тобто, факт керування ним транспортним засобом мав місце до набрання законної сили постановою про притягнення його до адміністративної відповідальності за частиною статті 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення, відтак кваліфікуюча ознака за частиною п`ятою статті 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення як повторність, в даному випадку відсутня.

Недоведена винність рівнозначна доведеній невинуватості, а всі сумніви слід тлумачити на користь особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.

Аналізуючи докази по справі з точки зору їх допустимості, об`єктивності та достатності, за відсутності будь-яких суперечностей, вважаю вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною п`ятою статті 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення, не доведеною.

Частина перша статті 7 Кодексу України про адміністративні правопорушення, передбачає, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку встановлених законом. Особа вважається невинуватою у вчиненні правопорушення і не може бути піддана покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку.

Відповідно до статті 62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідно до пункту 1 статті 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

На підставі вищевикладеного, провадження у справі підлягає закриттю у зв`язку із відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Керуючись статтями 62, 129 Конституції України, статтями 7, 44, 245, 247, 252 Кодексу України про адміністративні правопорушення , суддя -

п о с т а н о в и в :

Справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за частиною п`ятою статті 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення закрити у зв`язку з відсутністю в його діях події і складу адміністративного правопорушення.

На постанову може бути подана апеляція до Вінницького апеляційного суду протягом десяти днів.

Суддя Костянтин ШЕПЕЛЬ