Постанова від 06 жовтня 2026 р. у справі №132/3785/24 — Касаційний кримінальний суд Верховного Суду

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 жовтня 2026 року

м. Київ

справа № 132/3785/24

провадження № 51-2858 км 26

Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,

прокурора ОСОБА_5 ,

в режимі відеоконференції

захисника ОСОБА_6 ,

потерпілого ОСОБА_7 ,

представника потерпілого ОСОБА_8 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника ОСОБА_6 на вирок Калинівського районного суду Вінницької області від 03 лютого 2026 року та ухвалу Вінницького апеляційного суду від 23 червня 2026 року у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 12023025220000088, за обвинуваченням

ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Калинівка Калинівського району Вінницької області, раніше не судимого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 296 КК України.

Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини

Вироком Калинівського районного суду Вінницької області від 03 лютого 2026 року ОСОБА_9 засуджено за ч. 1 ст. 296 КК України із застосуванням ст. 101 КК України до покарання у виді пробаційного нагляду на строк 2 роки.

На підставі п. п. 1-3 ч. 2, п. 4 ч. 3 ст. 59-1 КК України на ОСОБА_9 покладено наступні обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації; виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою.

Строк покарання у виді пробаційного нагляду ухвалено обчислювати з дня постановки ОСОБА_9 на облік уповноваженим органом з питань пробації.

Вирішено питання щодо речових доказів у провадженні.

Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 23 червня 2026 року вирок місцевого суду залишено без змін.

За обставин, викладених у вироку, ОСОБА_9 визнано винуватим у тому, що він будучи неповнолітнім, 20 жовтня 2023 року, у вечірню пору доби, перебуваючи в громадському місці, а саме на території магазину «Акація», розташованого за адресою: Вінницька область, Хмільницький район, село Павлівка,

вулиця Миру, б. 156, нехтуючи загальновизнаними правилами поведінки та етичними нормами, в присутності сторонніх осіб, почав голосно висловлюватись нецензурною лайкою на адресу раніше незнайомих йому неповнолітніх ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , які проводили своє вільне дозвілля на території магазину. В подальшому, близько 22 год 30 хв., ОСОБА_10 та ОСОБА_11 разом із своїми знайомими ОСОБА_7 та ОСОБА_12 вийшли з приміщення бесідки, яка розташована на території цього магазину, та попрямували до виходу з території магазину. На узбіччі дороги, навпроти цього виходу, стояв припаркований транспортний засіб, а саме автомобіль «Opel Vivaro», реєстраційний номер

НОМЕР_1 , із заведеним двигуном, на передньому пасажирському сидінні якого сидів ОСОБА_9 , з якого лунали слова нецензурної лайки та звукові сигнали, порушуючи при цьому тишу в громадському місці, на що ОСОБА_12 зробив усне зауваження, на яке відреагував ОСОБА_9 , який через опущене скло дверей закликав незнайомих йому осіб підійти до автомобіля, таким чином почав зухвало себе поводити і шукати нікчемні мотиви для провокування конфліктної ситуації, через малозначний привід. Після того, як до автомобіля першим наблизився ОСОБА_7 , його пасажир ОСОБА_9 , не будучи з ним попередньо знайомим, залишив салон транспортного засобу, та розуміючи, що він перебуває у громадському місці, в присутності сторонніх осіб, з хуліганських спонукань, демонструючи зневажливе ставлення до існуючих норм поведінки і моральності у суспільному житті, правил співжиття та взаємної поваги, грубо порушуючи громадський порядок, з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю, безпричинно, завдав один удар кулаком своєї правої руки в ділянку голови ОСОБА_7 , внаслідок чого між ними виникла боротьба. Внаслідок протиправних дій ОСОБА_9 потерпілому були спричинені легкі тілесні ушкодження.

Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала

У касаційній скарзі захисник ОСОБА_6 просить оскаржувані судові рішення скасувати і призначити новий розгляд у суді першої інстанції, у зв`язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону та невідповідністю висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження. Обґрунтовуючи вказані доводи зазначає, що вирок суду ухвалено незаконним складом суду, оскільки при розподілі даної справи, а саме визначенні судді ОСОБА_13 , не дотримано вимоги ст. 18 Закону України «Про судоустрій і статус суддів». Разом з цим, суд апеляційної інстанції вказані доводи належним чином не перевірив та не витребував з суду першої інстанції інформації щодо проведеного розподілу.

Крім цього, на стадії судового розгляду захист заявляв клопотання про залучення в якості законного представника ОСОБА_14 (23.06.2025) та визнання обов`язковою його явку в судове засідання, при цьому у судових дебатах у місцевому суді не надано можливості виступити законним представникам обвинуваченого ОСОБА_9 , чим порушено його право на захист.

Також, ухвалою від 01 січня 2026 року, без будь-яких мотивів, абсолютно безпідставно та в порушення закону, судом накладено обмеження та попередження на законних представників, причому в період з 01.01.2026 не направлено в установленому законом порядку жодної судової повістки законним представникам про виклик до суду.

Після завершення досудового розслідування ОСОБА_9 не було вручено копії обвинувального акта з реєстром матеріалів досудового розслідування, а також, відповідно до ухвали суду від 11.03.2025, безпідставно відхилено клопотання сторони захисту щодо наведеного, чим порушено положення абз. 2 ч. 2 ст. 314 КПК України.

При цьому звертає увагу на те, що ОСОБА_9 та його захисник були в поліції 28.11.2024, що підтверджується листом начальника відділення поліції № 1 від 20.02.2025, тоді як 29.11.2024 вони не могли підписувати розписку та отримати копію обвинувального акту з реєстром матеріалів досудового розслідування, складену 29.11.2024. Вказана розписка містить ознаки підроблення, оскільки на ній проставлено прописом дата «29», коли інший текст надруковано.

В процесі дослідження письмових та речових доказів 23.05.2025, захисником та обвинуваченим були заявлені клопотання, які в подальшому були залишені судом без розгляду, не надано часу для дослідження стороною захисту вказаних доказів та доведення своєї позиції щодо них, тоді як суд одразу проголосив про завершення дослідження письмових і речових доказів та перейшов до наступної стадії - допиту потерпілого.

Крім цього, не розглянуті його клопотання від 23.06.2025 подані через систему електронного суду, а саме: про виклик судово-медичного експерта

ОСОБА_15 для допиту для роз`яснення висновків, про визнання недопустимими доказами Акта судово- медичного дослідження (обстеження) № 164, виданого судово-медичним експертом ОСОБА_15 23.10.2023, висновку експерта № 167 від 08.11.2023, висновку експерта № 56 від 13.03.2024 та висновку експерта № 178 від 23.10.2024.

Вважає, що суд апеляційної інстанції належним чином не перевірив доводів апеляційної скарги сторони захисту, не надав на них вичерпних і переконливих відповідей та не зазначив в ухвалі конкретних підстав, через які визнав скаргу необґрунтованою, обмежившись тільки формальними вказівками про правильність висновків місцевого суду та перерахуванням доказів. Так, суд не надав жодної оцінки доводам скарги про те, що у вироку показання свідків викладено упереджено, оскільки зазначено лише те, що звинувачує ОСОБА_9 , а також, що в процесі перехресного допиту окремі свідки змінили свої початкові показання.

А також не дано належної правої оцінки доводам захисника, які заявлені ще в суді першої інстанції щодо фактів завідомо неправдивих показань в судовому засіданні свідків ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_12 та потерпілого ОСОБА_7 . Однак, суд залишив це без належного розгляду і, навпаки, дані показання поклав в основу вироку.

На касаційну скаргу захисника ОСОБА_6 прокурор та потерпілий ОСОБА_7 подали заперечення, у яких, посилаючись на безпідставність і необґрунтованість її доводів, просять касаційну скаргу залишити без задоволення.

У запереченнях, які за змістом є згодою з доводами касаційної скарги, законний представник обвинуваченого ОСОБА_9 - ОСОБА_21 просила задовольнити скаргу захисника.

Позиції учасників судового провадження

У судовому засіданні захисник ОСОБА_6 підтримав касаційну скаргу.

Прокурор, потерпілий ОСОБА_7 та його представник ОСОБА_8 вважали оскаржувані судові рішення законними і обґрунтованими та просили залишити їх без зміни.

Від начальника Служби у справах дітей та сім`ї Калинівської міської ради ОСОБА_22 надійшло клопотання про проведення касаційного розгляду без участі законного представника ОСОБА_14 .

Інші учасники судового провадження були належним чином повідомлені про дату, час і місце касаційного розгляду, однак у судове засідання не з`явилися, повідомлень про поважність причин неприбуття до Суду від них не надходило.

Мотиви Суду

Заслухавши доповідь судді, пояснення учасників судового розгляду, перевіривши матеріали кримінального провадження та доводи, викладені в касаційній скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.

Відповідно до вимог ст. 438 КПК України підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону; неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність; невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого.

Виходячи із завдань та загальних засад кримінального провадження, визначених

у статтях 2, 7 КПК України, функція апеляційного суду полягає в об`єктивному, неупередженому перегляді вироків та ухвал суду першої інстанції, справедливому вирішенні поданих апеляційних скарг із додержанням усіх вимог чинного законодавства та з урахуванням особливостей, передбачених статтями 404, 405 цього Кодексу.

Статтею 412 КПК України передбачено, що істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення. Відповідно до вимог п. 2 ч. 2 ст. 412 КПК України судове рішення у будь-якому разі підлягає скасуванню, якщо судове рішення ухвалено незаконним складом суду.

Ухвала апеляційного суду - це рішення стосовно законності й обґрунтованості вироку, що перевіряється в апеляційному порядку, і вона повинна відповідати вимогам статей 370, 419 КПК України.

Згідно з положеннями ст. 419 КПК України в ухвалі апеляційного суду мають бути наведені належні й достатні мотиви, з яких суд апеляційної інстанції виходив при постановленні ухвали, та положення закону, яким він керувався. Здійснюючи апеляційний перегляд, суд зобов`язаний проаналізувати і зіставити з наявними у провадженні даними всі доводи, викладені в апеляційній скарзі, дати на кожен із них вичерпну відповідь, пославшись на відповідну норму права. У разі залишення поданої скарги без задоволення суд повинен переконливо аргументувати свою позицію, адже справедливість судового рішення не має викликати сумнів. Формальний апеляційний перегляд є несумісним із закріпленими у статтях 2, 7 цього Кодексу завданнями та загальними засадами кримінального провадження.

До того ж суд апеляційної інстанції фактично виступає останньою інстанцією, яка надає можливість сторонам перевірити повноту судового розгляду та правильність встановлення фактичних обставин кримінального провадження судом першої інстанції (ч. 1 ст. 409 КПК України), і це покладає на апеляційний суд певний обов`язок щодо дослідження й оцінки доказів, але з урахуванням особливостей, передбачених ст. 404 КПК України. Водночас, у певних випадках дослідження доказів апеляційним судом може бути визнано додатковою гарантією забезпечення права на справедливий суд (ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод).

Натомість, переглядаючи вирок щодо ОСОБА_9 за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_6 , суд апеляційної інстанції зазначених вимог закону не дотримався.

Так, в обґрунтування доводів апеляційної скарги захисник, зокрема, зазначав про те, що вирок за обвинуваченням ОСОБА_9 у вчиненні у неповнолітньому віці кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 296 КК України, ухвалено незаконним складом суду, оскільки суддя ОСОБА_13 за віком та стажем роботи на посаді судді є наймолодшим зі складу суддів Калинівського районного суду Вінницької області. При цьому посилався, що при здійсненні автоматизованого розподілу даної справи не дотримано вимог ст. 18 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», згідно з якими у місцевих загальних судах та апеляційних судах діє спеціалізація суддів із здійснення кримінального провадження щодо неповнолітніх. Судді (суддя), уповноважені здійснювати кримінальне провадження щодо неповнолітніх, обираються з числа суддів відповідного суду зборами суддів цього суду за пропозицією голови суду або за пропозицією будь-якого судді цього суду, якщо пропозиція голови суду не була підтримана, на строк не більше трьох років і можуть бути переобрані повторно. Суддею, уповноваженим здійснювати кримінальне провадження щодо неповнолітніх, може бути обрано суддю зі стажем роботи суддею не менше десяти років, досвідом здійснення кримінального провадження в суді і високими морально-діловими та професійними якостями. У разі відсутності в суді суддів з необхідним стажем роботи суддя, уповноважений здійснювати кримінальне провадження щодо неповнолітніх, обирається з числа суддів, які мають найбільший стаж роботи на посаді судді.

Також в апеляційній скарзі сторона захисту вказувала й на те, що під час судового кримінального провадження захисник ОСОБА_6 звертався із заявою від 24.12.2025 про відвід судді ОСОБА_23 (т. 2 а. п. 46-52). Ухвалою судді даного суду ОСОБА_24 від 29 грудня 2025 року відмовлено у задоволенні вказаної заяви про відвід, при цьому викладено висновок про відсутність упередженості судді ОСОБА_13 , однак ухвала не містить обґрунтування щодо дотримання положень ст. 18 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» про призначення вказаного судді, як уповноваженого на здійснення кримінального провадження щодо неповнолітніх, на що посилався захисник у заяві про відвід (т. 2 а. п. 62-63).

Тобто, на обґрунтування своїх апеляційних вимог захисник наводив конкретні доводи, які мали бути ретельно перевірені апеляційним судом.

Втім, як слідує з оскаржуваної ухвали, суд апеляційної інстанції при розгляді скарги захисника хоча і зазначив зміст вказаних доводів, проте відповіді на них не надав, не проаналізував їх та не мотивував свого рішення в цій частині, обмежившись формальним висновком про те, що при розподілі обвинувального акту відносно ОСОБА_9 в Калинівському районному суді Вінницької області жодних несанкціонованих утручань в роботу автоматизованої системи документообігу суду зафіксовано не було, що спростовує твердження сторони захисту про розгляд кримінального провадження незаконним складом суду.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що при розгляді зазначеного провадження суд апеляційної інстанції допустив порушення вимог ст. 419 КПК України, що перешкодило вказаному суду постановити законне і обґрунтоване судове рішення, тому оскаржувана ухвала підлягає скасуванню на підставі п. 1 ч. 1 ст. 438 цього Кодексу, у зв`язку з істотним порушення вимог кримінального процесуального закону, з призначенням нового розгляду у суді апеляційної інстанції.

Оскільки ухвала суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню через істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, Суд не перевіряє інших доводів касаційної скарги сторони захисту.

Під час нового розгляду апеляційному суду необхідно врахувати зазначене, ретельно перевірити доводи апеляційної скарги, а також твердження сторони захисту про порушення права на захист ОСОБА_9 у зв`язку з проведенням судових дебатів без участі його законних представників, які не були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового розгляду, оцінити докази з точки зору належності, допустимості та достовірності, а їх сукупність - з точки зору достатності та взаємозв`язку, після чого ухвалити законне, обґрунтоване та належним чином вмотивоване судове рішення відповідно до вимог статей 370, 419 КПК України.

Керуючись статтями 433, 434, 436, 438, 441, 442 КПК України, Суд

ухвалив:

Касаційну скаргу захисника ОСОБА_6 задовольнити частково.

Ухвалу Вінницького апеляційного суду від 23 червня 2026 року щодо ОСОБА_9 скасувати і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3