Постанова від 20 жовтня 2026 р. у справі №908/1144/23 — Центральний апеляційний господарський суд

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.10.2026 м. Дніпро Справа № 908/1144/23

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Віннікова С.В. (доповідач)

суддів: Андрейчук Л.В., Висоцький А.М.

секретар судового засідання: Мошинець Ю.О.

за участю представників сторін:

від позивача: Доніна Н.О.;

від відповідача-1: Виноградов В.В.;

від відповідача-2: представник не з`явився;

від відповідача-3: Іванченко А.Ю.;

від третіх осіб: представники не з`явились;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Алюмінієвий завод тринадцятий елемент” та Товариства з обмеженою відповідальністю “ОРТУС ЛТД” на рішення Господарського суду Запорізької області від 21.05.2026 (суддя Давиденко І.В., повний текст рішення підписаний 04.06.2026) у справі №908/1144/23 та апеляційну скаргу на додаткове рішення Товариства з обмеженою відповідальністю “ОРТУС ЛТД” 05.06.2026 у справі №908/1144/23,

за позовом: Запорізької міської ради,

до відповідача 1: Товариства з обмеженою відповідальністю “Алюмінієвий завод тринадцятий елемент”,

до відповідача 2: Товариства з обмеженою відповідальністю “Будмет-2007”,

до відповідача 3: Товариства з обмеженою відповідальністю “ОРТУС ЛТД”,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Головне управління Державної податкової служби у Запорізькій області

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів:

1. ОСОБА_1 ,

2. ОСОБА_2 ,

3. Товариство з обмеженою відповідальністю “Віталіна Груп”,

4. ОСОБА_3 ,

5. ОСОБА_4 ,

6. ОСОБА_5 ,

7. ОСОБА_6 ,

8. ОСОБА_7 ,

9. ОСОБА_8 ,

10.Фонд державного майна України,

про стягнення 5 442 188,54 грн,

В С Т А Н О В И В:

Короткий зміст позовних вимог

До Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява (вх. №1247/08-07/23 від 07.04.2023) Запорізької міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю “Будмет-2007” про стягнення заборгованості за договором оренди від 11.11.2008 у розмірі 1 464 500,84 грн.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 11.04.2023 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі № 908/1144/23, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою суду 11.07.2023 задоволено заяву позивача та замінено первісного відповідача по справі (ТОВ “Будмет-2007”) на належного відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю “Алюмінієвий завод тринадцятий елемент” (далі – ТОВ “Алюмінієвий завод 13й елемент”).

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 07.11.2023 ТОВ “Будмет-2007” залучено до участі у справі у статусі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача, водночас відмовлено у залученні його до справи у якості співвідповідача.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на земельній ділянці загальною площею 13,3511 га, кадастровий номер 2310100000:02:010:0063, за адресою: м. Запоріжжя, вул. Доківська, 15, розміщуються матеріальні активи та споруди, які раніше належали ТОВ “Будмет-2007”, надалі ТОВ “Алюмінієвий завод 13й елемент”. Таким чином з 16.10.2020 обов`язок зі сплати орендної плати за користування вказаною земельною ділянкою покладено на ТОВ “Алюмінієвий завод 13й елемент”. За доводами позивача відчуження об`єкту нерухомості, розташованого на орендованій земельній ділянці, не припиняє дії договору оренди в цілому, а має наслідком автоматичну заміну сторони у такому зобов`язанні на підставі частини третьої статті 7 Закону України “Про оренду землі”. Тому Запорізька міська рада просила суд стягнути з відповідача заборгованість із сплати орендної плати за землю за період з вересня 2021 року по грудень 2022 року в сумі 1 464 500,84 грн.

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 14.12.2023 позов задоволено частково, стягнуто з ТОВ “Алюмінієвий завод 13й елемент” на користь Запорізької міської ради заборгованість з орендної плати за землю в розмірі 1 438 939,90 грн. У задоволенні іншої частини позову відмовлено.

Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 19.05.2025 задоволено апеляційну скаргу ТОВ “Алюмінієвий завод 13й елемент”, рішення Господарського суду Запорізької області від 14.12.2023 скасовано та прийнято нове, яким у позові відмовлено у повному обсязі.

Постановою Верховного Суду від 20.08.2025 касаційну скаргу Запорізької міської ради задоволено частково, постанову Центрального апеляційного господарського суду від 19.05.2025 та рішення Господарського суду Запорізької області від 14.12.2023 скасовано. Справу № 908/1144/23 передано на новий розгляд до Господарського суду Запорізької області.

09.09.2025 до Господарського суду Запорізької області надійшла справа № 908/1144/23 за позовом Запорізької міської ради до ТОВ “Алюмінієвий завод 13й елемент”.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу від 09.09.2025 здійснено автоматичний розподіл судової справи між суддями, присвоєно єдиний унікальний номер судової справи № 908/1144/23 та визначено до розгляду судді Давиденко І.В.

Ухвалою суду від 15.09.2025 прийнято справу № 908/1144/23 до провадження та присвоєно справі номер провадження 15/107/23-19/144/25, ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

07.10.2025 від Запорізької міської ради через підсистему “Електронний суд” надійшло клопотання про залучення співвідповідачів.

Ухвалою суду від 07.10.2025 відкладено підготовче засідання на 03.11.2025, позивача зобов`язано надати докази на обґрунтування клопотання про залучення співвідповідачів, а саме - документальне підтвердження реєстрації нерухомого майна на спірній земельній ділянці щодо кожної особи, яку позивач просить залучити до участі у справі.

07.10.2025 після судового засідання, через підсистему “Електронний суд” надійшов відзив на позов від ТОВ “Алюмінієвий завод 13й елемент”. Відповідач в повному обсязі просить відмовити у задоволенні позовних вимог з підстав, викладених у відзиві.

Також 09.10.2025 ТОВ “Алюмінієвий завод 13й елемент” подано до суду клопотання про витребування доказів. У задоволенні заявленого клопотання судом відмовлено.

20.10.2025 від позивача надійшло клопотання про долучення доказів на виконання ухвали суду від 07.10.2025, яким просить долучити до матеріалів справи інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна.

21.10.2025 від Запорізької міської ради надійшла відповідь на відзив, а також повторне клопотання про долучення доказів - інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна.

23.10.2025 через підсистему “Електронний суд” до суду надійшло клопотання позивача про долучення та витребування доказів. Позивач просить витребувати у відповідача та ТОВ “Будмет-2007” інформацію про площі об`єктів нерухомості, які їм належать та розташовані на спірній земельній ділянці.

29.10.2025 від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив, відповідач наполягає на аргументах, викладених у відзиві та просить відмовити у задоволенні позову.

Ухвалою суду від 03.11.2025 продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів, відкладено на 02.12.2025 підготовче засідання, зобов`язано позивача виконати вимоги ухвали 07.10.2025, надати докази на підтвердження реєстрації нерухомого майна на спірній земельній ділянці щодо кожної особи про яких зазначено сторонами.

21.11.2025 від Запорізької міської ради надійшло клопотання про залучення співвідповідачів: ТОВ “Будмет-2007”, ТОВ “ОРТУС ЛТД”, ОСОБА_9 . В обґрунтування зазначено, що за результатом співставлення отриманої актуальної інформації щодо співвласників об`єктів нерухомості, розташованих на земельній ділянці, кадастровий номер 2310100000:02:010:0063, є підстави для залучення у якості співвідповідачів саме цих співвласників.

27.11.2025 від Запорізької міської ради надійшло клопотання про колегіальний розгляд справи. Клопотання обґрунтоване складністю справи з огляду на кількість співвласників, великий обсяг об`єктів нерухомості, розташованих на земельній ділянці площею більше 13 гектарів, і як наслідок, складністю у складанні розрахунку заборгованості щодо кожного співвласника (у тому числі через часткову відсутність даних про площі об`єктів).

27.11.2025 від Запорізької міської ради також надійшло клопотання про долучення доказів направлення ТОВ “Будмет-2007” клопотання про залучення третіх осіб та про колегіальний розгляд справи.

Ухвалою суду від 02.12.2025 у задоволенні клопотання про колегіальний розгляд справи відмовлено, клопотання про залучення у справі співвідповідачів задоволено, співвідповідачами у справі залучено: ТОВ “Будмет-2007”, ТОВ “ОРТУС ЛТД”, ідентифікаційний код 35037500, ОСОБА_9 .

Також ухвалою від 02.12.2015 суд за власної ініціативи залучив до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ТОВ “Віталіна Груп”, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , Фонд державного майна. Підготовче засідання у справі відкладено на 15.12.2025.

11.12.2025 Запорізькою міською радою подано до суду заяву про збільшення позовних вимог, якою просить стягнути заборгованість з орендної плати за користування земельною ділянкою, кадастровий номер 2310100000:02:010:0063, за період 01.09.2021-31.12.2022 з ТОВ “Алюмінієвий завод 13й елемент” у розмірі 3 652 796,96 грн, з ОСОБА_9 в розмірі 1 638 642,97 грн, з ТОВ “Будмет-2007” в розмірі 26 122,50 грн, з ТОВ “ОРТУС ЛТД” в розмірі 124 626,11 грн.

В обґрунтування заяви Запорізька міська рада посилалась на те, що з врахуванням Витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 11.11.2025 № НВ-2300720092025 та коефіцієнтів індексації нормативної грошової оцінки земель за 2022 рік підлягає стягненню орендна плата у розмірі 4 176 563,30 грн, за вересень-грудень 2021 (4 місяці) – у розмірі 1 265 625,24 грн, загальний розмір орендної плати за заявлений період (01.09.2021-31.12.2022) складає 5 442 188,54 грн, який належить стягнути з відповідачів пропорційно до площі належних відповідачам об`єктів нерухомості.

12.12.2025 від ТОВ “Будмет-2007” надійшло клопотання про долучення доказів - копії листа ГУ ДПС у Запорізькій області від 11.12.2025 № 11431//5/08-01-04-01-05 про відсутність інтегрованих карток платника податків по орендній платі з юридичних осіб щодо ТОВ “Алюмінієвий завод 13й елемент” та ТОВ “ОРТУС ЛТД”, а також відсутність інтегрованої картки платника податків по орендній платі з фізичних осіб щодо ОСОБА_9 .

12.12.2025 від третьої особи ОСОБА_10 надійшли письмові пояснення у справі.

15.12.2025 від Запорізької міської ради через підсистему “Електронний суд” надійшло клопотання про забезпечення позову

15.12.2025 через підсистему “Електронний суд” від ТОВ “ОРТУС ЛТД” надійшло клопотання про початок розгляду справи спочатку, яке обґрунтоване необхідністю надання можливості реалізувати процесуальні права у визначені ГПК України строки.

В зв`язку з виробничою необхідністю судове засідання було перенесено на 16.12.2025 11:00, про що сторін та учасників справи повідомлено через підсистему “Електронний суд”.

Ухвалою суду від 16.12.2025 виправлено описку в ухвалі суду від 02.12.2025, за текстом ухвали від 02.12.2025 зазначивши третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів – ОСОБА_4 ; клопотання відповідача 3 – ТОВ “ОРТУС ЛТД” про розгляд справи з початку задоволено; підготовче засідання призначено на 21.01.2026.

Ухвалою суду від 17.12.2025 у задоволенні заяви Запорізької міської ради про забезпечення позову у справі № 908/1144/23 (вх. № 25106/08-08/25 від 15.12.2025) відмовлено.

29.12.2025 від Запорізької міської ради надійшло клопотання про долучення доказів.

05.01.2026 від ТОВ “ОРТУС ЛТД” надійшло клопотання про закриття провадження у справі, відповідно до якого просить суд закрити провадження у справі, оскільки спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства та стягнути з Запорізької міської ради на користь ТОВ “ОРТУС ЛТД” витрати за надання професійної правничої допомоги.

05.01.2026 від ТОВ “ОРТУС ЛТД” надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого просить суд у задоволені позовних вимог відмовити в повному обсязі.

15.01.2026 від Запорізької міської ради надійшла відповідь на відзив.

16.01.2026 ТОВ “Алюмінієвий завод 13й елемент” надійшли письмові пояснення.

20.01.2026 від представника ОСОБА_9 надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого просить суд поновити ОСОБА_9 процесуальний строк для можливості звернення з відповіддю на відзив на заяву про збільшення розміру позовних вимог; закрити провадження у справі №908/1144/23 щодо відповідача 4 - ОСОБА_9 ; у задоволені позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Ухвалою суду від 21.01.2026 підготовче судове засідання відкладено на 25.02.2026.

28.01.2026 від Фонду державного майна України через підсистему “Електронний суд” надійшли пояснення, відповідно до яких просить суд долучити до матеріалів справи письмові пояснення та врахувати викладені в них доводи під час розгляду справи, розгляд справи здійснювати без участі представника.

02.02.2026 через підсистему “Електронний суд” від Запорізької міської ради надійшла відповідь на відзив ОСОБА_9

16.02.2025 через підсистему “Електронний суд” від Запорізької міської ради надійшли додаткові пояснення, відповідно до яких просить суд задовольнити заяву про збільшення позовних вимог.

17.02.2026 через підсистему “Електронний суд” від представника ОСОБА_9 надійшли заперечення на відповідь на відзив.

23.02.2026 від ТОВ “Алюмінієвий завод 13й елемент” надійшли письмові пояснення, відповідно до яких просить суд відмовити у задоволенні заяви про збільшення позовних вимог, врахувати позицію наведену у цих письмових поясненнях, у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

25.02.2026 від ТОВ “ОРТУС ЛТД” надійшли додаткові пояснення у справі, відповідно до яких просить суд долучити до матеріалів справи додаткові пояснення та докази по справі.

Ухвалою суду від 25.02.2026 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів, підготовче засідання відкладено на 25.03.2026.

26.02.2026 від ТОВ “ОРТУС ЛТД” надійшло клопотання про долучення доказів.

27.02.2026 від представника ОСОБА_9 надійшли додаткові пояснення у справі, відповідно до яких просить суд врахувати зазначені пояснення під час ухвалення рішення у цій справі.

05.03.2026 від Запорізької міської ради надійшли заперечення щодо розрахунку заборгованості ТОВ “ОРТУС ЛТД”.

09.03.2026 від ТОВ “ОРТУС ЛТД” надійшли додаткові пояснення (відповідь на заперечення ЗМР щодо контррозрахунку “ОРТУС ЛТД”), відповідно до яких просить врахувати ці пояснення при розгляді справи по суті та відмовити в задоволенні позовних вимог по причині їх необґрунтованості.

Ухвалою суду від 25.03.2026 закрито провадження у справі в частині позовних вимог Запорізької міської ради до ОСОБА_9 про стягнення заборгованості, закрито підготовче провадження, призначено справу до розгляду по суті на 22.04.2026 о 11 год. 30 хв.

17.04.2026 від ТОВ “Алюмінієвий Заводського районного суду м. Запоріжжя від 13й елемент” на виконання вимог суду надійшли оригінали документів.

В подальшому до Господарського суду Запорізької області 26.05.2026 надійшла заява ТОВ “ОРТУС ЛДТ” про ухвалення додаткового рішення по справі №908/1144/23, стягнення з позивача витрат на професійну правничу допомогу адвоката у розмірі пропорційному розміру задоволених позовних вимог від витрат заявника.

Також 26.05.2026 від ТОВ “ОРТУС ЛТД” надійшла заява про доручення надання до матеріалів справи доказів щодо понесених судових витрат, до якої додано: копію додаткової угоди №11 до Договору-доручення про надання правничої допомоги від 12.12.2025, копію акту наданих послуг №11 від 22.05.2026, копію платіжної інструкції № 1745 від 25.05.2026, копію платіжної інструкції №20 від 20.02.2026, копію рахунку №2026-02-19, копію чеку Укрпошта від 02.01.2026, копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю Іванченко А.Ю.

Короткий зміст оскаржуваного судового рішення у справі

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 21.05.2026 у справі №908/1144/23 позов задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю “Алюмінієвий завод тринадцятий елемент”, на користь Запорізької міської ради, ідентифікаційний код 04053915 суму заборгованості за договором оренди землі від 11.11.2008 за період з 01.09.2021 по 28.02.2022 в розмірі 1 316 631, 44 грн.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю “Будмет-2007”, на користь Запорізької міської ради, ідентифікаційний код 04053915 суму заборгованості за договором оренди землі від 11.11.2008 за період з 01.09.2021 по 28.02.2022 в розмірі 9 419,97 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “ОРТУС ЛТД” на користь Запорізької міської ради, ідентифікаційний код 04053915 суму заборгованості за договором оренди землі від 11.11.2008 за період з 01.09.2021 по 28.02.2022в розмірі 44 952,44 грн.

У задоволенні іншої частини позову відмовлено.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю “Алюмінієвий завод тринадцятий елемент” на користь Запорізької міської ради в особі Виконавчого комітету Запорізької міської ради, суму судового збору в розмірі 15 799,57 грн.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю “Будмет-2007”, на користь Запорізької міської ради, в особі Виконавчого комітету Запорізької міської ради, суму судового збору в розмірі 113,04 грн.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю “ОРТУС ЛТД”, на користь Запорізької міської ради, в особі Виконавчого комітету Запорізької міської ради, суму судового збору в розмірі 539,43 грн.

Повернуто Виконавчому комітету Запорізької міської ради з Державного бюджету України судовий збір у розмірі 19663,72 грн, сплачений платіжними інструкціями № 313 від 03.04.2023 на суму 21967,51 грн. та № 1630 від 11.12.2025 на суму 43 338,75 грн.

Стягнуто з Запорізької міської ради на користь ОСОБА_9 , ІПН НОМЕР_1 витрати на правничу допомогу в розмірі 11 500,00 грн.

Додатковим рішенням Господарського суду Запорізької області від 05.06.2026 у справі №908/1144/23 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “ОРТУС ЛТД” про ухвалення додаткового рішення задоволено частково.

Стягнуто з Запорізької міської ради на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ОРТУС ЛТД витрати на професійну правничу допомогу та витрати, пов`язані з розглядом справи в розмірі 11 123,42 грн. В іншій частині заяви відмовлено.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнені доводи особи (ТОВ “Алюмінієвий завод тринадцятий елемент”), яка подала апеляційну скаргу

Не погодившись із зазначеним рішенням до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернулось Товариства з обмеженою відповідальністю “Алюмінієвий завод тринадцятий елемент”, в якій просить: - поновити строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Запорізької області від 21.05.2026 у справі №908/1144/23; - скасувати рішення Господарського суду Запорізької області від 21.05.2026 у справі №908/1144/23 повністю та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

Разом з апеляційною скаргою скаржником було подано клопотання, яким останні просить: - прийняти додаткові докази у справі, а саме лист ТОВ “НВП “УГЛЕТРОН” №14/02 від 14.02.2024 на адресу ТОВ “АЛЮМІНІЄВИЙ ЗАВОД 13Й ЕЛЕМЕНТ” оригінал був наданий суду разом з клопотанням №2302-01 від 23.02.2024 та є в матеріалах справи; - витребувати у ТОВ “НАУКОВО-ВИРОБНИЧЕ ПІДПРИЄМСТВО “УГЛЕТРОН” оригінали або належним чином засвідчені копії: договору оренди №2021/10 від 01.09.2021, укладеного між ТОВ “БУДМЕТ-2007” та ТОВ “НВП “УГЛЕТРОН”; акту приймання-передачі між ТОВ “БУДМЕТ-2007” та ТОВ “НВП “УГЛЕТРОН” від 01.09.2021, що є додатком до договору оренди №2021/10 від 01.09.2021; додаткової угоди до договору оренди №2021/10 від 01.09.2021, укладеної між ТОВ “БУДМЕТ-2007” та ТОВ “НВП “УГЛЕТРОН” 30.09.2021; - витребувати у ТОВ “БУДМЕТ-2007” оригінали або належним чином засвідчені копії: договору оренди №2021/10 від 01.09.2021, укладеного між ТОВ “БУДМЕТ-2007” та ТОВ “НВП “УГЛЕТРОН”; акту приймання-передачі від 01.09.2021, що є додатком №1 до договору оренди №2021/10 від 01.09.2021, укладеного між ТОВ “БУДМЕТ-2007” та ТОВ “НВП “УГЛЕТРОН”; додаткової угоди до договору оренди №2021/10 від 01.09.2021, укладеної між ТОВ “БУДМЕТ-2007” та ТОВ “НВП “УГЛЕТРОН” 30.09.2021.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Алюмінієвий завод 13й елемент» у своїй апеляційній скарзі зазначає, що суд першої інстанції неправильно застосував норми матеріального права, зокрема ст. 21 Закону України «Про оренду землі» та ст. 206 Земельного кодексу України, оскільки орендна плата є платежем саме за користування земельною ділянкою, а не за користування приміщеннями певної квадратури. Скаржник вказує на те, що висновки суду про необхідність розрахунку орендної плати пропорційно до площі володіння нерухомим майном не ґрунтуються на законі, оскільки чинне законодавство не передбачає методу визначення заборгованості через співвідношення площ окремих об`єктів нерухомості, а відповідачі не мають часток у праві спільної власності на нерухомість, оскільки їхні об`єкти належать їм окремо й одноособово.

Апелянт також наголошує, що суд першої інстанції порушив норми процесуального права та не надав жодної оцінки його доводам про те, що спірна земельна ділянка з кадастровим номером 2310100000:02:010:0063 є нерозмежованою із сусідньою ділянкою площею 0,1213 га (кадастровий номер 2310100000:02:010:0072), яка перебуває в оренді ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , що призвело до подвійного нарахування плати. При цьому позивач у своїх додаткових поясненнях від 13.02.2026 прямо визнавав факт нерозмежування цих ділянок та необхідність виключення площі ділянки Філонеків для уникнення подвійного оподаткування, проте суд першої інстанції не дотримався вимог ст. 75 ГПК України щодо обставин, які не підлягають доказуванню.

Окрім того, скаржник зазначає, що суд першої інстанції в порушення ст. 86, 209, 210 ГПК України не здійснив реального безпосереднього дослідження доказів у судовому засіданні 21.05.2026, що підтверджується протоколом судового засідання, згідно з яким огляд доказів тривав менше хвилини.

Суд першої інстанції протиправно прийняв заяву міської ради про збільшення позовних вимог до 5 442 188,54 грн у порушення ч. 4 ст. 46 ГПК України, оскільки при новому розгляді справи зміна предмета чи підстав позову допускається лише у зв`язку зі зміною фактичних обставин, чого в цій справі не сталося, до того ж позивачем не було додержано вимог ст. 163 та ст. 170 ГПК України щодо попередньої сплати судового збору та направлення документів іншим учасникам справи.

Водночас апелянт зазначає, що суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування та дослідження договорів оренди між ТОВ «Будмет-2007» та ТОВ «НВП «Углетрон» щодо промислового майданчика площею 750 кв.м (договір № 2021/10 від 01.09.2021), чим не з`ясував обставини реального користування частиною масиву іншими суб`єктами у спірний період, а також не встановив власників низки інших будівель і споруд, розташованих на масиві (зокрема Колеснікової О.С., ОСОБА_8 та інших об`єктів за планом), хоча згідно з висновками Верховного Суду обов`язок зі сплати орендної плати лежить на всіх власниках нерухомості пропорційно.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнені доводи особи (ТОВ "Ортус ЛТД"), яка подала апеляційну скаргу

Не погодившись із рішенням до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю “ОРТУС ЛТД”, в якій просить рішення Господарського суду Запорізької області від 21.05.2026 у справі №908/1144/23 в частині стягнення з ТОВ "Ортус ЛТД" сум заборгованості за договором оренди земліі від 11.11.2008 за період 01.09.2021 по 28.02.2022 в розмірі 44 952,44 грн скасувати та ухвалити нове рішення, яким повністю відмовити у задоволенні позовних вимог Запорізької міської ради. Судові витрати покласти на позивача.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Ортус ЛТД» зазначає, що суд першої інстанції не розглянув та проігнорував клопотання апелянта про закриття провадження у справі через те, що спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства, оскільки фактичним орендарем земельної ділянки за багатостороннім договором є фізична особа, а отже, порушено вимоги ст. ст. 207, 231 ГПК України.

Скаржник також вказує на те, що суд прийняв як докази документи, які не існували на момент подання позову та не були підставою для його обґрунтування (зокрема витяг НГО від 11.11.2025), чим порушив ст. 80 ГПК України, а також безпідставно задовольнив заяву про збільшення позовних вимог без її окремого розгляду та постановлення ухвали, фактично змінивши предмет і підставу позову.

Окрім того, апелянт зазначає, що суд першої інстанції не надав належної правової оцінки звіту (висновку) спеціаліста щодо визначення меж та розміру земельної ділянки, яка використовується ТОВ «Ортус ЛТД» (площа 0,1224 га), та не прийняв його контррозрахунок.

Водночас скаржник наголошує, що суд порушив ст. 210, 236 ГПК України, оскільки у судовому засіданні 21.05.2026 фактично не досліджувались і не оглядались докази та матеріали справи, внаслідок чого рішення в частині стягнення з апелянта 44 952,44 грн є незаконним та підлягає скасуванню.

Не погодившись із додатковим рішенням до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю “ОРТУС ЛТД”, в якій просить додаткове рішення Господарського суду Запорізької області від 05.06.2026 у справі №908/1144/23 скасувати (змінити) в частині відмови у задоволенні стягнення судових витрат в розмірі 27 746,00 грн у відповідній пропорції (різниця 45 145,37-17 399,37). Збільшити розмір судових витрат на стадії справи у суді першої інстанції, що підлягають стягненню, з 17 399,37 грн до 45 145,37 грн у відповідні пропорції до задоволених позовних вимог. В іншій частині додаткове рішення залишити без змін.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Ортус ЛТД» у своїй апеляційній скарзі на додаткове рішення зазначає, що суд першої інстанції порушив норми процесуального права та самостійно, виключно з власної ініціативи та без відповідного клопотання іншої сторони, зменшив розмір витрат апелянта на професійну правничу допомогу (частину витрат на участь у судових засіданнях і підготовку документів) та інші поштові витрати.

Скаржник вказує на те, що зменшення витрат можливе лише за обґрунтованим клопотанням іншої сторони, при цьому суд не навів належних мотивів щодо їх завищення та безпідставно подвійно врахував наявність «гонорару успіху» як підставу для зменшення вартості інших послуг адвоката.

Окрім того, апелянт зазначає, що суд необґрунтовано відмовив у відшкодуванні витрат на залучення спеціаліста із землеустрою 10 000,00 грн, який був залучений для виконання вказівок Верховного Суду, а також помилково не визнав поштові витрати на суму 1 746,00 грн за наявними поштовими накладними, обмежившись лише одним фіскальним чеком на 432,00 грн, у зв`язку з чим просить збільшити розмір відшкодування судових витрат.

Узагальнений виклад позиції інших учасників справи

Запорізька міська рада у своєму відзиві на апеляційну скаргу ТОВ «Алюмінієвий завод 13й елемент» зазначає, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, оскільки апелянт за весь час володіння нерухомим майном не вживав жодних дій щодо сплати орендної плати, не подавав податкових декларацій за 2022 рік, не має кабінету платника податків та не надав власних контррозрахунків чи квитанцій про оплату. Позивач наголошує, що розрахунок заборгованості здійснено на підставі імперативно встановленого відсотка від нормативної грошової оцінки та податкових декларацій, а заява про збільшення позовних вимог подана правомірно з урахуванням висновків Верховного Суду та зміни нормативно грошової оцінки. Окрім того, міська рада вказує, що договори суборенди з ТОВ «НВП «Углетрон» укладені з порушенням пункту 29 договору оренди землі (без письмової згоди орендодавця та прийняття відповідного рішення міською радою), а тому не мають юридичної сили. У зв`язку з цим позивач просить залишити судове рішення без змін, а апеляційну скаргу ТОВ «Алюмінієвий завод 13й елемент» без задоволення.

Запорізька міська рада у своєму відзиві на апеляційну скаргу ТОВ «Ортус ЛТД» на рішення суду першої інстанції зазначає, що оскаржуване рішення є законним та обґрунтованим, оскільки апелянт не надав жодних доказів оплати чи підстав несплати за користування земельною ділянкою і не має інтегрованої картки платника податку, що свідчить про повну і абсолютну несплату орендної плати протягом 9 років володіння майном. Позивач наголошує, що ТОВ «Ортус ЛТД» не зверталося до міської ради з питаннями щодо поділу чи виокремлення земельної ділянки відповідно до вимог ст. 120 Земельного кодексу України, а замовлений під час суду звіт спеціаліста не має правових наслідків без попередньої розробки технічної документації та укладення договорів на кожну новостворену частину. У зв`язку з цим міська рада просить залишити судове рішення без змін, а апеляційну скаргу ТОВ «Ортус ЛТД» без задоволення.

Запорізька міська рада у своєму відзиві на апеляційну скаргу на додаткове рішення зазначає, що суд першої інстанції хоч і зменшив розмір витрат відповідача, проте саме недобросовісна поведінка та бездіяльність ТОВ «Ортус ЛТД», яке за весь період користування земельною ділянкою не сплачувала оренду та не намагалося вирішити питання оплати, стали підставою для звернення до суду. Позивач наголошує, що часткове задоволення позову щодо виключення періоду з 01.03.2022 по 31.12.2022 є виключно процесуальною особливістю розгляду справи, а не результатом роботи адвоката відповідача. Окрім того, міська рада вказує на системний характер несплати коштів за користування землею комунальної власності з боку ТОВ «Ортус ЛТД», що підтверджується іншими судовими рішеннями про стягнення доходів від безпідставно набутого майна у справах № 908/1227/24 та № 908/1559/25. У зв`язку з цим позивач просить скасувати додаткове судове рішення та ухвалити нове про відмову у стягненні витрат на правничу допомогу на користь ТОВ «Ортус ЛТД».

Інші учасники справи правом на подання відзиву та пояснень не скористались.

Рух справи в суді апеляційної інстанції

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.06.2026 для розгляду справи визначена колегія суддів у складі: головуючого судді – Віннікова С.В., (доповідач), суддів: Андрейчука Л.В., Висоцького А.М.

З огляду на відсутність в суді апеляційної інстанції матеріалів справи на час надходження скарги, ухвалою суду від 30.06.2026 здійснено запит матеріалів справи №908/1144/23 із Господарського суду Запорізької області та відкладено вирішення питання про рух апеляційної скарги до надходження матеріалів справи до суду апеляційної інстанції.

09.07.2026 матеріали справи №908/1144/23 надійшли до суду апеляційної інстанції.

Ухвалою від 13.07.2026 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “ОРТУС ЛТД” на рішення Господарського суду Запорізької області від 21.05.2026 у справі №908/1144/23 залишено без руху, надано апелянту 10 днів з дня отримання ухвали усунути вказані недоліки апеляційної скарги, а саме сплатити судовий збір у сумі 3 220,80 грн на відповідні реквізити суду апеляційної інстанції, докази чого надати суду; надати докази направлення копії апеляційної скарги та додатних до неї документів Колесніковій Олені Сергіївні.

Через підсистему "Електронний суд" від скаржника надійшли заяви про усунення недоліків від 23.07.2026.

Ухвалою від 27.07.2026 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю “ОРТУС ЛТД” на рішення Господарського суду Запорізької області від 21.05.2026 у справі №908/1144/23. Розгляд справи призначено у судовому засіданні на 23.09.2026.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.06.2026 для розгляду справи визначена колегія суддів у складі: головуючого судді – Віннікова С.В., (доповідач), суддів: Андрейчука Л.В., Висоцького А.М.

З огляду на відсутність в суді апеляційної інстанції матеріалів справи на час надходження скарги, ухвалою суду від 29.06.2026 здійснено запит матеріалів справи №908/1144/23 із Господарського суду Запорізької області та відкладено вирішення питання про рух апеляційної скарги до надходження матеріалів справи до суду апеляційної інстанції.

09.07.2026 матеріали справи №908/1144/23 надійшли до суду апеляційної інстанції.

Ухвалою від 13.07.2026 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Алюмінієвий завод тринадцятий елемент” на рішення Господарського суду Запорізької області від 21.05.2026 у справі №908/1144/23 залишено без руху, надано апелянту10 днів з дня отримання ухвали усунути вказані недоліки апеляційної скарги, а саме доплатити судовий збір у сумі 92 518,74 грн на відповідні реквізити суду апеляційної інстанції, докази чого надати суду; надати докази направлення копії апеляційної скарги та додатних до неї документів ОСОБА_4 .

Через підсистему "Електронний суд" від скаржника надійшли заяви про усунення недоліків від 23.07.2026.

Ухвалою від 27.07.2026 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю “Алюмінієвий завод тринадцятий елемент” на рішення Господарського суду Запорізької області від 21.05.2026 у справі №908/1144/23. Об`єднано скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “ОРТУС ЛТД” до спільного розгляду із скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю “Алюмінієвий завод тринадцятий елемент”. Розгляд справи призначено у судовому засіданні на 23.09.2026

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.06.2026 для розгляду справи визначена колегія суддів у складі: головуючого судді – Віннікова С.В., (доповідач), суддів: Андрейчука Л.В., Висоцького А.М.

З огляду на відсутність в суді апеляційної інстанції матеріалів справи на час надходження скарги, ухвалою суду від 30.06.2026 здійснено запит матеріалів справи №908/1144/23 із Господарського суду Запорізької області та відкладено вирішення питання про рух апеляційної скарги до надходження матеріалів справи до суду апеляційної інстанції.

09.07.2026 матеріали справи №908/1144/23 надійшли до суду апеляційної інстанції.

Ухвалою від 13.07.2026 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “ОРТУС ЛТД” на додаткове рішення Господарського суду Запорізької області від 05.06.2026 у справі №908/1144/23 залишено без руху, надано апелянту 10 днів з дня отримання ухвали усунути вказані недоліки апеляційної скарги, а саме надати докази направлення копії апеляційної скарги та додатних до неї документів ОСОБА_4 .

Через підсистему "Електронний суд" від скаржника надійшли заяви про усунення недоліків від 23.07.2026.

Ухвалою від 27.07.2026 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю “ОРТУС ЛТД” на додаткове рішення Господарського суду Запорізької області від 05.06.2026 у справі №908/1144/23. Об`єднано скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “ОРТУС ЛТД” на рішення до спільного розгляду із скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю “ОРТУС ЛТД” на додаткове рішення. Розгляд справи призначено у судовому засіданні на 23.09.2026.

Не погодившись із зазначеним додатковим рішенням до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернулась Запорізька міська рада, в якій просить відмовити в задоволенні заяви ТОВ “ОРТУС ЛТД”, відмовити у стягненні з Запорізької міської ради витрат на правничу допомогу.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.06.2026 для розгляду справи визначена колегія суддів у складі: головуючого судді – Віннікова С.В., (доповідач), суддів: Андрейчука Л.В., Висоцького А.М.

Ухвалою від 13.07.2026 апеляційну скаргу Запорізької міської ради на додаткове рішення Господарського суду Запорізької області від 05.06.2026 у справі №908/1144/23 залишено без руху, надано апелянту 10 днів з дня отримання ухвали усунути вказані недоліки апеляційної скарги, а саме: уточнити прохальну частину апеляційної скарги, в якій чітко сформулювати вимоги у до суду апеляційної інстанції у відповідності до положень статті 275 ГПК України; надати докази направлення копії апеляційної скарги та додатних до неї документів ОСОБА_4 .

Частиною 5 ст. 242 ГПК України встановлено, що учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі шляхом надсилання до електронного кабінету у порядку, визначеному законом, а в разі відсутності електронного кабінету - рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Відповідно до довідки про доставку електронного листа, ухвалу суду від 13.07.2026 було доставлено до електронного кабінету Запорізької міської ради 13.07.2026 о 11:58.

Отже, з урахуванням ст. 242 ГПК України та з урахуванням вихідних днів строк на усунення недоліків розпочав свій перебіг 13.07.2026 та закінчився 23.07.2026.

Відповідно недоліки щодо уточнення прохальної частини апеляційної скарги, у відповідності до положень статті 275 ГПК України та надання доказів направлення копії апеляційної скарги та додатних до неї документів ОСОБА_4 мали бути усунені апелянтом у строк до 23.07.2026 (включно).

У визначений ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 13.07.2026 строк скаржником у повному обсязі не усунуті недоліки апеляційної скарги.

Ухвалою від 29.07.2026 повернуто апеляційну скаргу Запорізької міської ради на додаткове рішення Господарського суду Запорізької області від 05.06.2026 у справі №908/1144/23.

Ухвалою від 23.09.2026 судове засідання було відкладено до 07.10.2026.

Ухвалою від 07.10.2026 судове засідання було відкладено 21.10.2026.

У судове засідання 21.10.2026 з`явились представники позивача, відповідача-1 та відповідача-3.

Інші учасники у судове засідання не з`явились, про місце та час судового засідання були повідомлені належним чином.

У судовому засіданні 21.10.2026, була оголошена вступна та резолютивна частини ухвали Центрального апеляційного господарського суду.

Встановлені судом обставини справи

Судом першої інстанції встановлено, що з матеріалів справи вбачається, що 03.07.2007 року між ЗАТ “Запоріждеревоконструкція” (продавець) та ТОВ “Будмет-2007” (покупець) укладено договір купівлі-продажу нерухомого майна, що знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Доківська, буд.15, а саме:

- склад інв. № 48, літера за планом Ж, загальною площею 32,0 кв.м;

- вбиральня інв. № 316, літера за планом Н5, загальною площею 1,9 кв.м;

- трансформаторна підстанція інв. № 1052, літера за планом Ф', загальною площею 120,9 кв.м;

- заводоуправління інв. № 167, літера за планом А, загальною площею 392,5 кв.м;

- пожежне депо інв. № 3, літера за планом Б, загальною площею 146,2 кв.м;

- склад інв. № 156, літера за планом Б2;

- корпус побутових приміщень інв. № 296, літера за планом В-3, загальною площею 1285,1 кв.м;

- трансформаторна підстанція інв. № 1051, літера за планом Д, загальною площею 123,5 кв.м;

- механічний цех інв. № 98, літера за планом Е, загальною площею 331,2 кв.м;

- ковальне відділення інв. № 113, літера за планом З, загальною площею 61,2 кв.м;

- гаражі інв. № 523, літера за планом Л, загальною площею 205,6 кв.м;

- цех оздобленої обробки столярних виробів інв. № 1050, літера за планом М, загальною площею 5719,2 кв.м;

- столярний цех інв. № 11, літера за планом П, загальною площею 1536,3 кв.м;

- бункер інв. № 211, літера за планом П', загальною площею 112,9 кв.м;

- столярний цех (впасовочна, стругальня, підстанція) інв. № 12, 109, 323, літера за планом Р, загальною площею 1596,3 кв.м;

- сушильня інв. № 534, 154, літера за планом Т5, загальною площею 38,6 кв.м;

- сушильня інв. № 314, 202, 445, літера за планом Т6;

- паркетний цех інв. № 269, літера за планом У, загальною площею 354,6 кв.м;

- трансформаторна підстанція інв. № 32, літера за планом Ф2, загальною площею 38,1 кв.м;

- лісопильний цех інв. № 2, літера за планом Х, загальною площею 2550,6 кв.м;

- сушильня парова інв. № 25, літера за планом У', загальною площею 399,4 кв.м.

Щодо закресленої в переліку об`єктів нерухомого майна сушильні інв. № 137, 253, 140, літера за планом Т4 на останньому аркуші договору міститься застереження приватного нотаріуса Остренко А.В. - “Закреслене “сушильня інв. № 137, 253, 140, літера за планом - Т4” не читати”.

11.11.2008 між Запорізькою міською радою (орендодавець) та ТОВ “Будмет-2007” (орендар) укладено договір оренди землі, державна реєстрація якого проведена 22.12.2008 (далі – договір від 11.11.2008).

Згідно з пунктом 1 договору від 11.11.2008 орендодавець відповідно до рішення Запорізької міської ради від 25.06.2008 надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку площею 13,3511 га для розташування виробничої бази за адресою: м. Запоріжжя, вул. Доківська, 15.

Власником земельної ділянки є територіальна громада міста Запоріжжя.

Відповідно до пункту 8 договору від 11.11.2008 його укладено на 19 років (до 11.11.2027).

Відповідно до пунктів 9, 11 договору від 11.11.2008 (в редакції додаткової угоди від 28.01.2010) орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі та в розмірі 234 185,63 грн на протязі строку будівництва об`єкту та у розмірі 562 045,53 грн з дня введення об`єкта в експлуатацію (3% від нормативної грошової оцінки за календарний рік в цінах 2010 року). Орендна плата вноситься щомісячно рівним частинами протягом 30 календарних днів, наступними за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Відповідно до пункту 30 договору від 11.11.2008 орендар зобов`язаний своєчасно вносити орендну плату, самостійно щорічно індексувати розмір орендної плати відповідно до індексації нормативної грошової оцінки земель згідно з чинним законодавством.

На виконання умов договору 22.12.2008 Запорізька міська рада передала орендарю земельну ділянку, кадастровий номер 2310100000:02:010:0063, площею 13,3511 га, яка знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Доківська, 15, а орендар прийняв вказану земельну ділянку в оренду, земельна ділянка знаходиться у стані, придатному для розташування виробничої бази, на земельній ділянці знаходяться будівлі та споруди орендаря, про що складено відповідний акт прийому-передачі земельної ділянки за договором оренди землі від 22.12.2008 № 040826101992.

Рішенням Запорізької міської ради № 7 від 30.06.2015 “Про затвердження нормативної грошової оцінки земель міста Запоріжжя” було затверджено технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель міста Запоріжжя, виконану Державним підприємством Українського державного науково-дослідного інституту проектування міст “Дніпромісто” ім. Ю.М. Білоконя (п. 1 рішення); затверджено базову вартість одного квадратного метра земель міста Запоріжжя станом на 01.01.2013 року в розмірі 239,50 грн, та з урахуванням коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель за 2014 рік - 299,14 грн (п.3 рішення). Також вказаним рішенням затверджено економіко-планувальне зонування території міста Запоріжжя, значення коефіцієнтів місцерозташування Км2 згідно з додатком 1, значення коефіцієнтів впливу локальних факторів Км3 згідно з додатком 2 (п.п. 5, 6). Згідно з п. 7 цього рішення визначено, що нормативна грошова оцінка земель міста вводиться в дію з 01.01.2016.

Рішенням Запорізької міської ради № 26 від 28.11.2018 “Про встановлення розміру орендної плати за землю” установлено на території м. Запоріжжя розміри орендної плати згідно з Додатком, в якому визначені розміри орендної плати за використання земельних ділянок, які перебувають у державній або комунальній власності (у відсотках від їх нормативної грошової оцінки). У п. 3 рішення вказано, що рішення набирає чинності з дня його офіційного оприлюднення та вводиться в дію з 01.01.2019.

Тексти вищезазначених рішень (з додатками) знаходяться у відкритому доступі на офіційному сайті Запорізької міської ради.

Згідно з Витягом № НВ-2300720092025 із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок станом на 11.11.2025 нормативна грошова оцінка земельної ділянки, кадастровий номер 2310100000:02:010:0063, становить 188 458 787,16 грн.

Листом від 13.01.2025 № 6-28-0.22-18/71-25 Державною службою України з питань геодезії, картографії та кадастру надано інформацію про індексацію нормативної грошової оцінки земель, зокрема, коефіцієнт індексації грошової оцінки земель становить: 2021 рік – 1,0 (для сільськогосподарських угідь (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги)) та 1,1 (для земель несільськогосподарського призначення); 2022 рік - 1,0 (для сільськогосподарських угідь (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги)) та 1,15 для земель та земельних ділянок (крім сільськогосподарських угідь); 2023 рік – 1,051 (зазначений коефіцієнт індексації грошової оцінки земель застосовується для всіх категорій земель та видів земельних угідь); 2024 рік – 1,12 (зазначений коефіцієнт індексації грошової оцінки земель застосовується для всіх категорій земель та видів земельних угідь).

У відповідності до Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 448241000 від 17.10.2025 станом на від 11.11.2008, тобто на дату укладання договору оренди земельної ділянки, за адресою: м. Запоріжжя, вул. Доківська, 15, були розташовані наступні об`єкти нерухомого майна ТОВ “Будмет-2007”: столярний цех (впасовочна, стругальня, підстанція) інв.№12,109,323,20, літ. Р; столярний цех інв.№11, літ.П; бункер інв.№211, літ.П'; сушильня інв.№534,154, літ.Т5; ковальне відділення інв.№113, літ.З; пожежне депо інв. №3, літ. Б; гаражі інв. №523, літ. Л; трансформаторна підстанція інв. №1051, літ. Д; сушильня парова інв. № 25, літ. У'; промисловий цех інв. №269, літ.У; цех оздобленої обробки столярних виробів інв. №1050, літ. М; корпус побутових приміщень інв. №296, літ. В-3; склад інв. №48, вбиральня інв. №316, підстанція ТП-2 інв. №1052; лісопільний цех інв. № 2, літ. Х; трансформаторна підстанція інв.№ 32, літ. Ф-2; заводоуправління інв. № 167, літ. А; склад інв. № 156, літ. Б-2 (металева споруда з зовнішніми замірами 4,0*5,0 = 20 м.кв); сушильня інв. № 314, 202, 445, літ. Т-6 (металева споруда з зовнішніми замірами 3,0*20,75= 62,25 м.кв).

В подальшому, як вбачається з вищезазначеної Інформаційної довідки, право власності на:

- бункер інв.№211, літ.П', загальною площею 112,9 кв.м; сушильня інв.№534,154, літ.Т5, загальною площею 38,6 кв.м; ковальне відділення інв.№113, літ.З, загальною площею 61,2 кв.м; пожежне депо інв. №3, літ. Б, загальною площею 147,5 кв.м; гаражі інв. №523, літ. Л, загальною площею 205,6 кв.м; трансформаторна підстанція інв. №1051, літ. Д, загальною площею 123,5 кв.м; сушильня парова інв. № 25, літ. У', загальною площею 399,4 кв.м; промисловий цех інв №269, літ. У, загальною площею 354,6 кв.м; цех оздобленої обробки столярних виробів інв. №1050, літ. М, загальною площею 5719,2 кв.м; корпус побутових приміщень інв. №296, літ. В-3, загальною площею 1285,1 кв.м; склад інв. №48, вбиральня інв. №316, підстанція ТП-2 інв. №1052, загальною площею 459,8 кв.м; лісопільний цех інв. № 2, літ. Х, загальною площею 2550,6 кв.м; трансформаторна підстанція інв.№ 32, літ. Ф-2, загальною площею 38,1 кв.м 19.10.2020 зареєстровано за ТОВ “АЗІМУТ КОМПАНІ” (після зміни найменування - ТОВ “Алюмінієвий завод 13й елемент”);

- заводоуправління інв. № 167, літ. А, загальною площею 392,5 кв.м 21.04.2017 зареєстровано за ТОВ “ОРТУС ЛТД”;

- столярний цех (впасовочна, стругальня, підстанція) інв.№12,109,323,20, літ. Р, загальною площею 3621,5 кв.м; столярний цех інв.№11, літ.П, загальною площею 1536,3 кв.м. 27.10.2020 зареєстровано за Ляшко Аліною Юріївною.

- склад інв.№ 156, літ. Б-2, площею 20 кв.м; сушильня інв. № 314, 202, 445, літ. Т-6, площею 62,25 кв.м залишились у власності ТОВ “Будмет-2007”.

Невиконання відповідачами у заявлений спірний період з 01.09.2021 по 31.12.2022 зобов`язань щодо сплати орендних платежів за користування землею стало підставою для звернення позивача з цим позовом до суду.

Статтею 2 Закону України “Про оренду землі” визначено, що відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

За приписами статті 93 Земельного кодексу України та статті 1 Закону України “Про оренду землі” оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Відповідно до статті 792 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов`язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату. Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства (стаття 13 Закону України “Про оренду землі”).

Згідно з положеннями частин першої, другої та четвертої статті 120 Земельного кодексу України (в редакції, чинній станом на час переходу до відповідачів права власності на нерухоме майно) у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об`єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення. Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об`єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача. У разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду кількома особами право на земельну ділянку визначається пропорційно до часток осіб у праві власності жилого будинку, будівлі або споруди.

Статтею 377 Цивільного кодексу України (в редакції, чинній станом на час переходу до відповідачів права власності на нерухоме майно) визначено, що до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача) (частина перша статті 377 Цивільного кодексу України)

До особи, якій перейшло право власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій земельній ділянці, також переходить право оренди на цю земельну ділянку. Договором, який передбачає набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, припиняється договір оренди земельної ділянки в частині оренди попереднім орендарем земельної ділянки, на якій розташований такий житловий будинок, будівля або споруда (частина третя статті 7 Закону України “Про оренду землі” в редакції, чинній станом на час переходу до відповідачів права власності на нерухоме майно).

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 25.02.2020 у справі №922/510/19 висловила правову позицію про те, що особа, яка набула право власності на нерухоме майно, фактично стає орендарем земельної ділянки, на якій воно розміщене, у тому ж обсязі та на умовах, як і у попереднього власника. При цьому договір оренди цієї земельної ділянки щодо попереднього її користувача (попереднього власника нерухомого майна) припиняється відповідним договором, на підставі якого новим власником набуто право власності на розташоване на цій земельній ділянці майно.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 22.06.2021 у справі №200/606/18 зазначила, що принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованої на ній будівлі або споруди відомий ще за часів Давнього Риму (лат. Superficies solo cedit - збудоване приростає до землі). Цей принцип має фундаментальне значення та глибокий зміст, він продиктований як потребами обороту, так і загалом самою природою речей, невіддільністю об`єкта нерухомості від земельної ділянки, на якій він розташований. Нормальне господарське використання земельної ділянки без використання розташованих на ній об`єктів нерухомості неможливе, як і зворотна ситуація будь-яке використання об`єктів нерухомості є одночасно і використанням земельної ділянки, на якій ці об`єкти розташовані. Отже, об`єкт нерухомості та земельна ділянка, на якій цей об`єкт розташований, за загальним правилом мають розглядатися як єдиний об`єкт права власності.

Верховний Суд у постанові від 17.11.2020 у справі №904/5968/19 наголосив, що у разі переходу права власності на нерухомість заміна орендаря земельної ділянки у відповідному чинному договорі оренди землі відбувається автоматично, в силу прямої норми закону, незалежно від того, чи відбулося документальне переоформлення орендних правовідносин шляхом внесення змін у договір стосовно орендаря, оскільки переоформлення лише формально відображає те, що прямо закріплено в законі. Таким чином, особа, яка набула права власності на це майно фактично стає орендарем земельної ділянки, на якій воно розміщене, у тому ж обсязі та на умовах, як і у попереднього власника. При цьому договір оренди цієї земельної ділянки щодо попереднього її користувача (попереднього власника нерухомого майна) припиняється відповідним договором, на підставі якого новим власником набуто право власності на розташоване на цій земельній ділянці майно, отже договір оренди не підлягає розірванню.

Таким чином, у разі переходу права власності на майно, що знаходиться на орендованій земельній ділянці, до нового власника з моменту набуття права власності на це майно передається право оренди земельної ділянки, на якій вказане майно розміщено у тому самому обсязі та на умовах, які були у попереднього власника. З моменту набуття права власності на нерухоме майно особа, яка стала новим власником такого майна, одночасно отримує право оренди земельної ділянки, на якій розміщено це майно у зв`язку з припиненням права власності на цю нерухомість та, відповідно, припиненням права користування попереднім власником земельною ділянкою, на якій це майно розміщено, відповідно до частини другої статті 120 Земельного кодексу України. З моменту набуття такого права новий власник нерухомого майна набуває права оренди земельної ділянки, на якій це майно розміщене, а отже й відповідні права та обов`язки, зокрема із сплати орендної плати за користування земельною ділянкою. Тобто договір оренди не припиняється в цілому, а лише має місце заміна сторони в зобов`язанні, в силу прямої вказівки закону.

З огляду на зазначене, з моменту набуття відповідачами права власності на об`єкти нерухомого майна, розташовані на земельній ділянці, кадастровий номер 2310100000:02:010:0063, до них в силу прямої вказівки закону перейшло право оренди вказаної земельної ділянки на підставі договору від 11.11.2008 та обов`язок сплати орендної плати.

За наслідками розгляду позову Господарським судом Запорізької області прийнято оскаржуване рішення у даній справі.

Разом з тим, до Господарського суду Запорізької області 26.05.2026 надійшла заява ТОВ “ОРТУС ЛДТ” про ухвалення додаткового рішення по справі №908/1144/23, стягнення з позивача витрат на професійну правничу допомогу адвоката у розмірі пропорційному розміру задоволених позовних вимог від витрат заявника.

Судом встановлено, що 01.08.2022 між Товариством з обмеженою відповідальністю “ОРТУС ЛТД” (далі-Клієнт) та Адвокатом Іванченко Анною Юріївною (далі- Адвокат) було укладено договір – доручення про надання правової допомоги (далі - Договір).

Відповідно до п. 1 Договору, предметом даного Договору є надання Адвокатом усіма законними методами та способами правової допомоги Клієнту у всіх справах, які пов`язані чи можуть бути пов`язані зі захистом та відновлення порушених, оспорюваних, невизнаних його прав та законних інтересів.

Згідно з п. 2.1, 2.2 Договору, Адвокат зобов`язується надати правову допомогу, в тому числі, за окремими дорученнями Клієнта. Адвокат зобов`язується представляти права і законні інтереси Клієнта в органах державної влади, місцевого самоврядування, перед третіми особами, а також у судах України загальної юрисдикції та здійснювати професійну діяльність Адвоката згідно з умовами цього Договору з усіма правами представника, які передбачені Цивільним процесуальним кодексом України, Господарським процесуальним кодексом України,Кодексом адміністративного судочинства України, Кодексом України про адміністративні правопорушення.

Пунктом 4.1 Договору сторони погодили, що на визначення розміру гонорару Адвоката впливають строки та результати вирішення спірних правовідносин, ступінь важкості справи, обсяг правових послуг, необхідних для досягнення бажаного результату та належного виконання окремих доручень Клієнта. Обсяг допомоги враховується при визначенні обґрунтованого розміру гонорару.

Гонорар Адвоката погоджується за взаємною угодою сторін та оформляється додатковою угодою до цього Договору (п. 4.2 Договору).

Відповідно до п.3.1. Договору, в редакції Додаткової угоди № 1 від 31.12.2025 до Договору-доручення про надання правової допомоги від 01.08.2022 п. 3.1 Договору викладено в наступній редакції : Цей договорів набирає чинності з моменту підписання та діє до 31 грудня 2027 року.

22.05.2026 між відповідачем 3 та Адвокатом Іванченко А.Ю. було підписано Акт надання послуг №11 до Договору-доручення про надання правової допомоги від 01.08.2022, згідно якого адвокатом Іванченко А.Ю. надано Клієнту наступні послуги та в нього наявний обов`язок з оплати (фіксований розмір):

- правовий аналіз матеріалів та оцінки обставин і наявних доказів;

- правовий аналіз законодавства та судової практики;

- формування правової позиції;

- підготовка та подання процесуальних документів / заяв, заяв по суті та інших матеріалів по справі № 908/1144/23, а саме: клопотання про розгляд справи спочатку від 14.12.2025; відзив від 31.12.2025; заява від 31.12.2025 про закриття провадження у справі; додаткові пояснення від 24.12.2025, додаткові пояснення (відповідь на заперечення ЗМР) від 09.03.2026) – 10 000,00 грн;

- “гонорар успіху” адвоката за ведення справи в суді – 10% від суми, на яку було зменшено позовні вимоги (124 626,11- 44952,44) *10% = 7 967,37 грн;

- участь в 6 (шести) судових засіданнях (21.01.2026, 25.02.2026, 22.04.2026, 20.05.2026, 21.05.2026) - 12 000,00 грн. Всього 29 967,37 грн.

25.05.2026 ТОВ “ОРТУС ЛТД” платіжною інструкцією № 1745 на суму 29 967,37 грн оплачено адвокату Іванченко А.Ю. “послуги правової допомоги у справі № 908/1144/23, згідно Дод.угоди № 11 від 12.12.2025 та Акту 11 від 22.05.2026 без ПДВ”.

Також судом встановлено, що за зверненням ТОВ “ОРТУС ЛТД” інженером-землевпорядником та інженером-геодезистом Панченком Г.В., було виконано звіт (висновок) щодо визначення меж та розміру земельної ділянки, яка необхідна (використовується) для експлуатації будівлі заводоуправління інв..167 літ.А (площа 392,5 кв.м.) яке розташоване по вул.Доківська 15 в м.Запоріжжі.

В матеріали справи ТОВ “ОРТУС ЛТД” був наданий звіт (висновок) щодо визначення меж та розміру земельної ділянки, яка необхідна (використовується) для експлуатації будівлі заводоуправління інв. № 167 літ. А (площа 392,5 кв.м), яке розташоване за адресою: м. Запоріжжя, вул. Доківська, 15.

Судом встановлено, що заявлений розмір витрат на професійну правничу допомогу в сумі 29 967,37 грн є неспівмірним та достатньо завищеними.

Оцінюючи обсяг наданих послуг, суд звертає увагу на те, що правовий аналіз матеріалів та оцінки обставин і наявних доказів, правовий аналіз законодавства та судової практики, формування правової позиції вже є підготовкою до складання відзиву на позовну заяву та заперечення на відповідь на відзив. Співставляючи вартість наданих послуг адвокатом в межах даної справі, приймаючи до уваги обсяг поданих до суду процесуальних документів, суд дійшов висновку, що заявлені до відшкодування судові витрати в частині надання правничої допомого у розмірі 10 000,00 грн очевидно не відповідають критеріям розумності, співмірності щодо участі адвоката у даній справі, враховуючи також передбачений сторонами у договорі “гонорар успіху”, обґрунтованим та співмірним суд вважає в цій частини суму 3000,00 грн.

Щодо “гонорару успіху” заявленого відповідачем в розмірі 7967,37 грн, що складає 10% від суми, на яку зменшено позовні вимоги, заявлені позивачем (124 626,11-44 952,44) * 10%) суд зазначає наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 30 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність”, порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

Як вже було зазначено, відповідно до ст. 6. ч. 1 ст. 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Враховуючи домовленість сторін договору, суд вважає, що визначення “гонорару успіху” в розмірі 10% від суми, на яку зменшено позовні вимоги позивача не суперечить приписам чинного законодавства та є обґрунтованим.

Щодо гонорару адвоката за учать в судових засідання, судом зазначено наступне.

Адвокат Іванченко А.Ю. приймала участь в шести судових засіданнях як представник ТОВ “ОРТУС ЛТД” поза межами приміщення суду, в режимі відео конференції, а саме 21.01.2026, 25.02.2026, 22.04.2026, 20.05.2026, 21.05.2026.

Судом враховано, що адвокатом Іванченко А.Ю. не було витрачено час та матеріальні ресурси для прибуття до зали судового засідання в м.Запоріжжі

Зважаючи на наведене, суд дійшов висновку, що заявлені витрати відповідача ТОВ “ОРТУС ЛТД” на професійну правничу допомогу, в частині витрат за участь в шести судових засіданнях є неспівмірними та достатньо завищеними.

Співмірним суд вважає розмір гонорару за участь в зазначених судових засіданнях в розмірі 1000,00 грн за кожне, тобто загалом 6 000,00 грн.

Також як встановлено судом, за зверненням ТОВ “ОРТУС ЛТД” інженером-землевпорядником та інженером-геодезистом Панченком Г.В., було виконано звіт (висновок) щодо визначення меж та розміру земельної ділянки, яка необхідна (використовується) для експлуатації будівлі заводоуправління інв.№167 літ.А (площа 392,5 кв.м.) яке розташоване по вул.Доківська 15 в м.Запоріжжі.

Наведений вище висновок експерта було замовлено відповідачем за власним бажанням та з самостійно обраним переліком питань.

Слід зазначити, що в силу приписів ст.104 ГПК України висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 86 цього Кодексу.

При цьому, при ухвалені рішення у справі, судом не прийнято до уваги наданий ТОВ “ОРТУС ЛТД” звіт (висновок) щодо визначення меж та розміру земельної ділянки, яка необхідна (використовується) для експлуатації будівлі заводоуправління інв. № 167 літ. А (площа 392,5 кв.м), яке розташоване за адресою: м. Запоріжжя, вул. Доківська, 15.

На підставі викладеного, витрати на залучення спеціаліста із землеустрою, що склали 10 000,00 грн та заявлені ТОВ “ОРТУС ЛТД” до стягнення з позивача як судові витрати, є необґрунтованими та заявлені безпідставно.

Щодо витрат ТОВ “ОРТУС ЛТД” в розмірі 2178,00 грн, які заявлені як витрати, що пов`язані з розглядом справи та становлять оплату послуг Укрпошта при направлені сторонам кореспонденції, то такі витрати підтверджені відповідачем частково, а саме на суму 432,00 грн (фіскальний чек від 02.01.2026 на суму 432,00грн), оскільки матеріали справи не містять доказів понесення витрат на суму 1746,00 грн (194,00 * 9 листів).

Таким чином, витрати, пов`язані з розглядом справи відповідачем обґрунтовані та підтверджені на суму 432,00 грн.

Таким чином, з огляду на обставини справи, її складність, предмет та підстави, сума витрат на професійну правничу допомогу не відповідає критеріям розумності та реальності, є завищеною, з огляду на це, надаючи оцінку наведеному заявником переліку витрат на правову допомогу, з урахуванням наданих доказів та фактичного обсягу наданих послуг правничої допомоги, у відповідності до принципу диспозитивності та змагальності, суд приходить до висновку, що розмір понесених ТОВ “ОРТУС ЛТД” витрат на оплату послуг професійного адвоката підлягає зменшенню до 16 967,37 грн, що є справедливою та розумною компенсацією за надані послуги в даній категорії справ.

Позовні вимоги задоволено судом частково, з ТОВ “ОРТУС ЛТД” на користь Запорізької міської ради стягнуто заборгованість за договором оренди землі від 11.11.2008 за період з 01.09.2021 по 28.02.2022 в розмірі 44 952,44 грн, що складає 36,07% від заявлених позивачем вимог.

Тобто сума, на яку судом відмовлено у задоволенні позовних вимог до ТОВ “ОРТУС ЛТД” склала 63,93%.

За таких обставин, стягненню з позивача на користь відповідача підлягає сума витрат на професійну правничу допомогу та витрати, пов`язаних з розглядом справи № 908/1144/23 в розмірі 11 123,42 грн (( 3000,00 + 6000,00 +7 967,37 +432) х 63,93%).

За наслідками розгляду позову Господарським судом Запорізької області прийнято оскаржуване додаткове рішення у даній справі.

Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду першої інстанції

Відповідно до ст.269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (ч. 1). Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (ч. 2). Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього (ч. 3). Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 4).

Апеляційний господарський суд, переглядаючи в апеляційному порядку оскаржуване судове рішення, в межах доводів та вимог апеляційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом попередньої інстанції норм матеріального і процесуального права, дійшов висновку, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню, з наступних підстав.

Колегія суддів констатує, що причиною звернення з апеляційними скаргами стала незгода Товариства з обмеженою відповідальністю «Алюмінієвий завод 13й елемент» та Товариства з обмеженою відповідальністю «ОРТУС ЛТД» із ухваленим судом першої інстанції рішенням у частині задоволених позовних вимог, а також незгода ТОВ «ОРТУС ЛТД» і Запорізької міської ради з ухваленим додатковим рішенням щодо розподілу судових витрат.

Розглянувши апеляційні скарги, колегія суддів зазначає наступне.

Предметом розгляду у даній справі є вимога Запорізької міської ради про стягнення з відповідачів заборгованості з орендної плати за користування земельною ділянкою комунальної власності (кадастровий номер 2310100000:02:010:0063, загальною площею 13,3511 га, розташованою за адресою: м. Запоріжжя, вул. Доківська, 15) за договором оренди землі від 11.11.2008 року, яка під час нового розгляду справи була збільшена позивачем до загального розміру 5 442 188,54 грн із розподілом відповідних сум до стягнення з кожного з відповідачів пропорційно до площі належних їм об`єктів нерухомості за період з 01.09.2021 по 31.12.2022.

Земля в Україні є основним національним багатством і перебуває під особливою охороною держави. Відповідно до Конституції України земля, її надра, водні ресурси та інші природні ресурси на території України є власністю українського народу.

За приписами статей 2, 3 Земельного кодексу України земельні відносини - це суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею. Суб`єктами земельних відносин є громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади. Об`єктами земельних відносин є землі в межах території України, земельні ділянки та права на них. Земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Питання переходу права на земельну ділянку у разі переходу права на жилий будинок, будівлю, споруду, що розміщені на ній, врегульовано, зокрема, статтею 120 Земельного кодексу України, згідно з частинами першою та другою якої у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об`єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення. Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об`єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Згідно з положеннями статті 141 Земельного кодексу України однією з підстав припинення права користування земельною ділянкою є набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці.

За приписами частини третьої статті 7 Закону України «Про оренду землі» до особи, якій перейшло право власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій земельній ділянці, також переходить право оренди на цю земельну ділянку. Договором, який передбачає набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, припиняється договір оренди земельної ділянки в частині оренди попереднім орендарем земельної ділянки, на якій розташований такий житловий будинок, будівля або споруда.

У розумінні наведених положень законодавства при виникненні в іншої особи права власності на жилий будинок, будівлю або споруду право попереднього власника або користувача припиняється в силу прямої вказівки закону без припинення у цілому договору оренди земельної ділянки. Відповідно, новий власник об`єкта нерухомості, якому переходить право оренди, набуває права оренди за чинним договором оренди, а не у порядку повторного надання земельної ділянки, тобто має місце заміна сторони у зобов`язанні.

Тобто особа, яка набула право власності на це нерухоме майно, фактично стає орендарем земельної ділянки, на якій воно розміщене, у тому ж обсязі та на умовах, як і у попереднього власника. При цьому договір оренди цієї земельної ділянки щодо попереднього її користувача (попереднього власника нерухомого майна) припиняється відповідним договором, на підставі якого новим власником набуто право власності на розташоване на цій ділянці майно. Ця правова позиція є усталеною та викладена у постановах Верховного Суду від 10.04.2018 у справі № 915/672/17, від 17.04.2018 у справі № 922/2883/17, від 30.05.2018 у справі № 908/1990/17, від 05.06.2018 у справі № 920/717/17, від 20.06.2018 у справі № 913/661/17, від 04.06.2019 у справі № 914/1925/18, від 26.11.2019 у справі № 917/92/19.

Аналогічні висновки щодо того, що після відчуження об`єкта нерухомості договір оренди землі у відповідній частині припиняється щодо відчужувача, однак діє на тих самих умовах стосовно нового власника нерухомості, містяться у постановах Верховного Суду від 29.08.2018 у справі № 920/675/17, від 26.11.2019 у справі № 917/92/19, від 18.02.2020 у справі № 907/132/19. Тобто у разі переходу права власності на нерухомість заміна орендаря земельної ділянки у відповідному чинному договорі оренди землі відбувається автоматично, в силу прямої норми закону, незалежно від того, чи відбулося документальне переоформлення орендних правовідносин шляхом внесення змін у договір стосовно орендаря, оскільки переоформлення лише формально відображає те, що прямо закріплено в законі.

Як зазначено вказівками Верховного Суду під час направлення цієї справи на новий розгляд, усі власники об`єктів нерухомого майна, що знаходяться на спірній земельній ділянці, водночас із набуттям права власності на такі об`єкти набули і правомочностей землекористувачів земельної ділянки, а обов`язок зі сплати орендної плати належить їм усім пропорційно до частини земельної ділянки, яка використовується кожним з них для експлуатації власної будівлі чи споруди.

Водночас апеляційний суд враховує, що суд першої інстанції при новому розгляді справи виконав ці вказівки Верховного Суду, залучив до участі у справі відповідних співвідповідачів і третіх осіб та здійснив пропорційний розрахунок заборгованості з урахуванням обмежень періоду стягнення внаслідок введення воєнного стану та положень підпункту 69.14 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України.

Суд першої інстанції дійшов вірного висновку, шо з огляду на зазначене, з моменту набуття відповідачами права власності на об`єкти нерухомого майна, розташовані на земельній ділянці, кадастровий номер 2310100000:02:010:0063, до них в силу прямої вказівки закону перейшло право оренди вказаної земельної ділянки на підставі договору від 11.11.2008 та обов`язок сплати орендної плати.

В силу положень статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з частинами першою та другою статті 21 Закону України “Про оренду землі” орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

Частинами першою та другою статті 632 Цивільного кодексу України визначено, що ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.

У підпункті 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України встановлено, що орендна плата для цілей розділу XII цього Кодексу - обов`язковий платіж за користування земельною ділянкою державної або комунальної власності на умовах оренди.

Плата за землю - обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (пункт 14.1.147 статті 14 Податкового кодексу України).

Згідно зі статтею 265 розділу XII Податкового кодексу України плата за землю є складовою податку на майно.

Платником орендної плати є орендар земельної ділянки, об`єктом оподаткування земельна ділянка, надана в оренду (пункт 288.2 статті 288 Податкового кодексу України).

Згідно з пунктами 288.1, 288.4 статті 288 Податкового кодексу України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.

Відповідно до підпунктів 288.5.1, 288.5.2 пункту 288.5 статті 288 Податкового кодексу України розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою за розмір земельного податку для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких проведено, - у розмірі не більше 3 відсотків їх нормативної грошової оцінки, для земель загального користування - не більше 1 відсотка їх нормативної грошової оцінки, для сільськогосподарських угідь - не менше 0,3 відсотка та не більше 1 відсотка їх нормативної грошової оцінки; не може перевищувати 12 відсотків нормативної грошової оцінки.

В пункті 271.1 статті 271 Податкового кодексу України визначено, що базою оподаткування земельним податком є нормативна грошова оцінка земельної ділянки з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого розділом ХІІ Податкового кодексу України, та площа земельної ділянки, нормативну грошову оцінку якої не проведено.

За змістом частини п`ятої статті 5 Закону України “Про оцінку земель” та статті 289 Податкового кодексу України для визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності використовується нормативна грошова оцінка.

Отже, нормативна грошова оцінка земель є основою для визначення розміру орендної плати для земель державної і комунальної власності.

Згідно з підпунктом 14.1.125 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України нормативна грошова оцінка земельних ділянок для цілей розділу XII, глави 1 розділу XIV цього Кодексу капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений відповідно до законодавства центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

З вищенаведеного слідує, що договір оренди землі є цивільно-правовим договором оренди (найму), що регулюється Цивільним кодексом України, іншими нормативними актами. Особливості правового регулювання відносин з оренди землі обумовлюються, зокрема, формою власності на земельні ділянки, що орендуються. Норми, що регулюють розмір, форму та порядок внесення орендної плати за землі державної та комунальної власності, характеризуються більшим ступенем імперативності регулювання порівняно із землями приватної власності. Для визначення розміру орендної плати за землі державної та комунальної власності базою для обрахунку є нормативна грошова оцінка земельних ділянок.

Порядок проведення нормативної грошової оцінки земельних ділянок встановлено Законом України “Про оцінку земель”.

Статтею 1 Закону України “Про оцінку земель” визначено, що нормативна грошова оцінка земельних ділянок - капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений за встановленими і затвердженими нормативами.

Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться, зокрема, у разі визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності (стаття 13 Закону України “Про оцінку земель”).

Згідно з частиною першою статті 15 Закону України “Про оцінку земель” підставою для проведення оцінки земель (бонітування ґрунтів та нормативної грошової оцінки земельних ділянок) є рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування.

Відповідно до положень статті 18 Закону України “Про оцінку земель” нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться відповідно до норм, правил, а також інших нормативно-правових актів на землях усіх категорій та форм власності. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться: розташованих у межах населених пунктів незалежно від їх цільового призначення - не рідше ніж один раз на 5-7 років; розташованих за межами населених пунктів земельних ділянок сільськогосподарського призначення - не рідше ніж один раз на 5-7 років, а несільськогосподарського призначення - не рідше ніж один раз на 7-10 років. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться юридичними особами, які є розробниками документації із землеустрою відповідно до Закону України “Про землеустрій”.

В частинах першій та другій статті 20 Закону України “Про оцінку земель” зокрема визначено, що за результатами нормативної грошової оцінки земельних ділянок складається технічна документація. Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.

Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається органами, що здійснюють ведення Державного земельного кадастру (частина третя статті 23 Закону України “Про оцінку земель”).

Частинами першою, третьою та четвертою статті 23 Закону України “Про оцінку земель” передбачено, що технічна документація з бонітування ґрунтів та нормативної грошової оцінки земельних ділянок затверджується відповідною сільською, селищною, міською радою. Протягом місяця з дня надходження технічної документації з бонітування ґрунтів, нормативної грошової оцінки відповідна сільська, селищна, міська рада розглядає та приймає рішення про затвердження або відмову в затвердженні такої технічної документації. Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається органами, що здійснюють ведення Державного земельного кадастру. Рішення рад, зазначених у цій статті, щодо технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок набирають чинності у строки, встановлені відповідно до пункту 271.2 статті 271 Податкового кодексу України.

Пунктом 271.2 статті 271 Податкового кодексу України встановлено, що рішення рад щодо нормативної грошової оцінки земельних ділянок офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування нормативної грошової оцінки земель або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.

Пунктами 24, 34, 35 частини першої статті 26 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” передбачено, що встановлення місцевих податків і зборів відповідно до Податкового кодексу України; вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин; затвердження ставок земельного податку відповідно до Податкового кодексу України належать до виключної компетенції сільських, селищних, міських рад та вирішується виключно на пленарних засіданнях.

Згідно з частиною першою статті 144 Конституції України органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов`язковими до виконання на відповідній території.

Відповідно до положень пункту 12.5 статті 12 Податкового кодексу України офіційно оприлюднене рішення про встановлення місцевих податків та зборів є нормативно-правовим актом з питань оподаткування місцевими податками та зборами, який набирає чинності з урахуванням строків, передбачених підпунктом 12.3.4 цієї статті.

Відтак, нормативна грошова оцінка земель встановлюється шляхом затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок, яке здійснюється відповідною сільською, селищною, міською радою. Зазначене імперативне регулювання унеможливлює встановлення розміру нормативної грошової оцінки земельних ділянок договором, зокрема договором між органом місцевого самоврядування і орендарем.

В свою чергу орендна плата за земельні ділянки комунальної власності є регульованою ціною. Тому зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки (бази оподаткування) тягне за собою зміну розміру земельного податку та орендної плати.

Обов`язковість врахування нормативної грошової оцінки земельної ділянки державної та комунальної власності під час визначення розміру орендної плати встановлена законом (абзац 2 частини першої статті 13 Закону України “Про оцінку земель”).

Отже, у разі зміни нормативної грошової оцінки земельної ділянки державної та комунальної власності змінюється також розмір орендної плати. Зазначене відповідає положенням частини другої статті 632 ЦК України, відповідно до якої зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.

З моменту початку застосування відповідно до пункту 271.2 статті 271 Податкового кодексу України зміненої нормативної грошової оцінки земельної ділянки державної або комунальної власності автоматично змінюються і права та обов`язки сторін договору оренди в частині розміру орендної плати, визначеної у відсотковому співвідношенні до нормативної грошової оцінки. У таких правовідносинах відсутній обов`язок сторін вносити зміни до договору оренди шляхом укладення додаткової угоди, оскільки обов`язок сплачувати орендну плату відповідно до зміненої нормативної грошової оцінки земельної ділянки виникає в орендаря з моменту початку застосування такої нормативної грошової оцінки. За подібних обставин належному способу захисту орендодавця відповідає позовна вимога про стягнення орендної плати, не сплаченої орендарем. Водночас несплачена орендна плата підлягає стягненню за весь період прострочення з моменту початку застосування відповідно до пункту 271.2 статті 271 Податкового кодексу України рішення ради щодо зміни розміру нормативної грошової оцінки земельних ділянок державної та комунальної власності.

Аналогічні висновки містяться в постанові Великої Палати Верховного Суду у від 05.06.2024 у справі № 914/2848/22.

Відповідно до частини четвертої статті 236 Господарського процесуального кодексу України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Враховуючи положення пункту 289.1 статті 289 Податкового кодексу України, для визначення розміру орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до законодавства.

Відповідно до положень пункту 289.2 статті 289 Податкового кодексу України центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, за індексом споживчих цін за попередній рік щороку розраховує величину коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель (Кі), на який індексується нормативна грошова оцінка земель і земельних ділянок на 1 січня поточного року, що визначається за формулою: Кі=І:100, де І індекс споживчих цін за попередній рік.

Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації не пізніше 15 січня поточного року забезпечують інформування центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, і власників землі та землекористувачів про щорічну індексацію нормативної грошової оцінки земель (пункт 289.3 статті 289 ПК України).

Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди (частина третя статті 21 Закону України “Про оренду землі”).

Як вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, рішенням Запорізької міської ради № 7 від 30.06.2015 “Про затвердження нормативної грошової оцінки земель міста Запоріжжя”, було затверджено технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель міста, яка введена в дію з 01.01.2016. Відтак, з 01.01.2016 для розрахунку розміру орендної плати має застосовуватись нормативна грошова оцінка відповідно до технічної документації, затвердженої цим рішенням.

На підтвердження обґрунтованості позовних вимог та розрахунку позивачем був наданий Витяг № НВ-2300720092025 із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок нормативної грошової оцінки земельної ділянки, кадастровий номер 2310100000:02:010:0063, згідно з яким нормативна грошова оцінка вказаної земельної ділянки дорівнює 188 458 787,16 грн.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 09.11.2021 у справі № 905/1680/20 зазначила, що з огляду на те, що земельним законодавством та Податковим кодексом України не обмежується можливість подання доказів щодо нормативної грошової оцінки земельної ділянки державної (комунальної) власності для цілей сплати орендної плати виключно витягом з Державного земельного кадастру, належними доказами на обґрунтування нормативної грошової оцінки земельної ділянки можуть бути: технічна документація на спірну земельну ділянку, виготовлена компетентним органом для оформлення договору оренди, довідка з Державного земельного кадастру, витяг з Державного земельного кадастру, а також висновок судової експертизи про встановлення нормативної грошової оцінки спірної земельної ділянки, наданий відповідно до статей 98 - 103 Господарського процесуального кодексу України, які містять інформацію щодо предмета спору в цій справі.

Постановою Кабінету Міністрів України від 03.11.2021 № 1147 затверджена Методика нормативної грошової оцінки земельних ділянок (далі - Методика). Ця Методика встановлює методологічні засади проведення нормативної грошової оцінки земельних ділянок, яка застосовується у випадках, визначених Законом України “Про оцінку земель”. Об`єктом нормативної грошової оцінки є земельні ділянки усіх категорій та форм власності в межах території територіальної громади (або її частини) (пункт 1 Методики).

За приписами пункту 3 Методики нормативна грошова оцінка земельної ділянки (Цн) визначається за такою формулою: Цн = Пд х Нрд х Км1 х Км2 х Км3 х Км4 х Кцп х Кмц х Кні, де Пд - площа земельної ділянки, квадратних метрів; Нрд - норматив капіталізованого рентного доходу за одиницю площі згідно з додатком 1; Км1 - коефіцієнт, який враховує розташування території територіальної громади в межах зони впливу великих міст; Км2 - коефіцієнт, який враховує курортно-рекреаційне значення населених пунктів; Км3 - коефіцієнт, який враховує розташування території територіальної громади в межах зон радіаційного забруднення; Км4 - коефіцієнт, який характеризує зональні фактори місця розташування земельної ділянки; Кцп - коефіцієнт, який враховує цільове призначення земельної ділянки відповідно до відомостей Державного земельного кадастру; Кмц - коефіцієнт, який враховує особливості використання земельної ділянки в межах категорії земель за основним цільовим призначенням; Кні - добуток коефіцієнтів індексації нормативної грошової оцінки земель за період від затвердження нормативу капіталізованого рентного доходу до дати проведення оцінки.

Площа (Пд) та цільове призначення земельної ділянки використовуються на підставі відомостей Державного земельного кадастру. У разі відсутності відомостей про земельну ділянку у Державному земельному кадастрі та/або Державному реєстрі земель площею та цільовим призначенням земельної ділянки вважаються дані згідно з документацією із землеустрою, на підставі якої здійснювалося формування цієї земельної ділянки, або документом, що посвідчує право власності (користування) земельною ділянкою (пункт 4 Методики).

Відповідно до пункту 20 Методики дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються за заявою, форму якої наведено в додатку 16, що подається в електронній або паперовій формі, як витяг із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок за формою згідно з додатком 17. Витяг із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок оформляється і видається автоматично в електронній формі з використанням програмного забезпечення Державного земельного кадастру.

Щодо доводів апеляційної скарги ТОВ «Алюмінієвий завод 13й елемент» про неправомірність застосування судом першої інстанції методу розрахунку орендної плати пропорційно до площі нерухомого майна та відсутність договірних відносин з міською радою.

Апеляційний суд відхиляє твердження скаржника про те, що чинне законодавство не передбачає пропорційного розрахунку та що між ним і міською радою відсутній договір.

Як зазначено вище та правильно встановлено судом першої інстанції на виконання вказівок Верховного Суду, усі власники об`єктів нерухомого майна, що знаходяться на спірній земельній ділянці, водночас із набуттям права власності на такі об`єкти набули і правомочностей землекористувачів земельної ділянки згідно зі статтями 120, 141 Земельного кодексу України, статтею 377 Цивільного кодексу України та статтею 7 Закону України «Про оренду землі», а обов`язок зі сплати орендної плати (статті 21, 24 Закону України «Про оренду землі», статті 287, 288 Податкового кодексу України) належить їм усім пропорційно до частини земельної ділянки, яка використовується кожним з них для експлуатації власної будівлі чи споруди.

Як обґрунтовано вказав місцевий господарський суд із посиланням на статтю 79-1 Земельного кодексу України, за відсутності оформленого в установленому законом порядку поділу земельної ділянки та за відсутності окремої угоди між співвласниками про інший порядок розрахунків, застосування судом пропорційного методу нарахування заборгованості відповідно до площ набутих об`єктів нерухомості є єдиним законним і справедливим способом захисту прав територіальної громади.

Запорізька міська рада у своєму у відзиві зазначила, відповідачі володіють нерухомим майном на масиві роками, але ухиляються від оформлення землекористування та сплати коштів, не маючи навіть відкритих карток платників податків.

Доводи заводу в цій частині повністю спростовуються нормами матеріального права та сталою практикою Верховного Суду (постанови від 25.02.2020 у справі № 922/510/19 та від 22.06.2021 у справі № 200/606/18).

Щодо посилань ТОВ «Алюмінієвий завод 13й елемент» на нерозмежування спірної земельної ділянки із сусідньою ділянкою Філоненків та відсутність оцінки цих доводів судом першої інстанції.

Місцевий господарський суд обґрунтовано вказав, що ділянка Філоненків має власний окремий кадастровий номер (2310100000:02:010:0072) та самостійний правовий статус на підставі окремого договору оренди, а розрахунок міської ради стосувався виключно спірної ділянки площею 13,3511 га.

Апеляційний суд відхиляє посилання скаржника на нібито допущене подвійне нарахування, нерозмежування та порушення статті 75 Господарського процесуального кодексу України, оскільки матеріали справи не містять жодних доказів того, що площа ділянки Філоненків входить до складу спірного масиву чи дублює нарахування.

Твердження апелянта про те, що суд першої інстанції не надав оцінки цим доводам, є необґрунтованими, оскільки рішення суду містить вичерпні висновки щодо предмета спору та меж спірної ділянки.

Щодо доводів ТОВ «Алюмінієвий завод 13й елемент» про порушення норм процесуального права при прийнятті заяви про збільшення позовних вимог та долученні витягу НГО від 11.11.2025.

Місцевий господарський суд дійшов правомірного висновку про задоволення заяви позивача про збільшення позовних вимог.

Апеляційний суд зазначає, що ці процесуальні дії були вчинені позивачем у межах наданих статтею 46 Господарського процесуального кодексу України прав до закінчення підготовчого провадження та безпосередньо на виконання вказівок Верховного Суду, викладених у постанові від 20.08.2025 у цій же справі № 908/1144/23.

Як підтверджено матеріалами справи та вищезазначеною правовою позицією Великої Палати Верховного Суду у постанові від 05.06.2024 у справі № 914/2848/22, зміна нормативної грошової оцінки автоматично тягне за собою зміну розміру орендної плати згідно з пунктом 271.2 статті 271 Податкового кодексу України, і орендодавець вправі вимагати стягнення недоплачених сум шляхом подання відповідних заяв у межах розгляду справи.

Посилання скаржника на недотримання правил статей 80, 163 Господарського процесуального кодексу України є помилковими, оскільки позивач надав усі необхідні розрахунки та докази (включно з Витягом № НВ-2300720092025) до закінчення підготовчого засідання.

Щодо доводів ТОВ «Алюмінієвий завод 13й елемент» про порушення ст. 86, 209, 210 ГПК України та не дослідження доказів у засіданні 21.05.2026.

Колегія суддів відхиляє твердження скаржника про те, що суд першої інстанції не здійснив належного дослідження доказів. З матеріалів справи та протоколу судового засідання вбачається, що судом було вчинено всі необхідні процесуальні дії для перевірки доказів і матеріалів справи по суті відповідно до вимог статей 86, 210 Господарського процесуального кодексу України, а тривалість чи формальні особливості оголошення процесуальних дій не свідчать про порушення норм процесуального права, зважаючи на те, що справа розглядалася повторно після Верховного Суду і матеріали справи були повністю досліджені судом.

Щодо посилань ТОВ «Алюмінієвий завод 13й елемент» на наявність договорів оренди (суборенди) з ТОВ «НВП «Углетрон».

Як вірно констатував суд першої інстанції, укладення таких договорів щодо частини промислового майданчика не стосується предмета спору про стягнення орендної плати з основного землекористувача та свідчить лише про реалізацію власниками нерухомості правомочностей щодо користування власним майном.

Апеляційний суд наголошує, що наявність договорів суборенди з третіми особами за відсутності згоди орендодателя не звільняє власника майна від законодавчо визначеного обов`язку сплачувати орендну плату за земельну ділянку комунальної власності згідно з положеннями Цивільного та Земельного кодексів України.

Доказів наявності згоди орендодавця на суборенду чи створення перешкод у користуванні заводу матеріали справи не містять, у зв`язку з чим доводи апелянта в цій частині визнаються необґрунтованими та відхиляються.

Щодо доводів ТОВ «Алюмінієвий завод 13й елемент» про помилкове зазначення судом першої інстанції площ окремих об`єктів нерухомості (зокрема трансформаторної підстанції літ. Ф-2 та інших будівель).

Апеляційний суд відхиляє посилання скаржника на невірне визначення площ, оскільки судом першої інстанції розрахунок здійснено на підставі офіційних правовстановлюючих документів (договорів купівлі-продажу) та даних реєстрів нерухомого майна, тоді як відповідач під час розгляду справи в суді першої інстанції не надав жодних належних та допустимих доказів (статті 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, таких як технічні паспорти чи висновки експертизи), які б спростовували ці площі.

Щодо посилань ТОВ «Алюмінієвий завод 13й елемент» на те, що на ділянці наявні майно та інші особи (ФДМУ, Бірченко, Краснова, Земеров та інші), які не залучені як відповідачі з повним обсягом стягнень.

Колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції під час нового розгляду справи виконав вказівки Верховного Суду та залучив усіх відомих співвідповідачів і третіх осіб на підставі наявних у Реєстрі речових прав відомостей.

При цьому матеріалами справи та витягами з державного земельного кадастру підтверджено, що частина вказаних осіб має власні окремі сформовані земельні ділянки з іншими кадастровими номерами, а відсутність вимог до окремих третіх осіб або закриття провадження щодо певної особи не звільняє інших законних власників майна від обов`язку сплачувати орендну плату пропорційно до площ їхнього майна в межах заявлених позивачем вимог.

Щодо доводів апеляційної скарги ТОВ «ОРТУС ЛТД» про непідсудність спору господарському суду та незгоду з розрахунком.

Місцевий господарський суд обґрунтовано відхилив клопотання ТОВ «ОРТУС ЛТД» про закриття провадження у справі.

Апеляційний суд зазначає, що спір виник щодо виконання грошового зобов`язання зі сплати орендної плати за землю суб`єктом господарювання (юридичною особою) у зв`язку із здійсненням підприємницької діяльності, а отже, відповідно до статті 20 Господарського процесуального кодексу України спір підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства.

Щодо посилань ТОВ «ОРТУС ЛТД» на Звіт (висновок) землевпорядника, апеляційний суд повністю погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що такий звіт був виконаний поза межами законодавчо встановленої процедури розроблення та затвердження землевпорядної документації щодо поділу ділянки (статті 79-1, 123 Земельного кодексу України), а тому він правомірно не прийнятий судом і не може спростовувати офіційні дані Державного земельного кадастру та розрахунки позивача.

Щодо доводів ТОВ «ОРТУС ЛТД» про те, що місцевий суд не розглянув клопотання про закриття провадження у справі.

Колегія суддів відхиляє цей довід апелянта як такий, що повністю спростовується матеріалами справи. Суд першої інстанції надав вичерпну правову оцінку юрисдикційності спору та виніс відповідні процесуальні рішення в ході підготовчого та судового розгляду, якими правомірно відмовив у закритті провадження з дотриманням норм Господарського процесуального кодексу України.

Щодо доводів ТОВ «ОРТУС ЛТД» про прийняття судом як доказів документів, що не існували на момент подання позову (витяг НГО від 11.11.2025).

Апеляційний суд зазначає, що оновлення даних нормативної грошової оцінки та подання відповідних витягів під час нового розгляду справи є правомірним процесуальним кроком позивача, спрямованим на уточнення розрахунку заборгованості відповідно до чинних на час розгляду показників НГО та вказівок Верховного Суду, що повністю узгоджується з приписами статті 46 Господарського процесуального кодексу України та практикою Великої Палати Верховного Суду у справі № 914/2848/22, а тому такі докази правомірно прийняті судом першої інстанції.

Щодо посилань апелянтів на власні звіти, висновки спеціалістів та незгоду з відмовою суду у їх врахуванні.

Колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції правомірно відхилив надані відповідачами позасудові звіти та висновки спеціалістів (зокрема землевпорядні експрес-оцінки та звіти щодо визначення меж та розміру площ), оскільки такі документи були складені поза межами законодавчо встановленої процедури розроблення, погодження та затвердження землевпорядної документації щодо поділу чи формування земельних ділянок, передбаченої статтями 79-1, 123 Земельного кодексу України.

Як неодноразово наголошував Верховний Суд у своїй практиці (зокрема у постановах від 13.06.2019 у справі № 922/1350/18 та від 16.05.2023 у справі № 910/16093/18), подібні самостійно виготовлені довідки чи звіти не можуть спростовувати офіційні дані Державного земельного кадастру, технічну документацію та законні розрахунки орендодавця. При цьому відповідачі не скористалися своїм процесуальним правом на призначення судової земельно-технічної чи оціночної експертизи в порядку статей 98– 103 Господарського процесуального кодексу України під час розгляду справи судом першої інстанції.

Щодо клопотання ТОВ «Алюмінієвий завод 13й елемент» про прийняття додаткових доказів та витребування доказів (договорів між «Будмет-2007» та «Углетроном»).

Колегія суддів протокольно відмовила у задоволенні цього клопотання.

Виходячи з того, що відповідно до частини третьої статті 269 Господарського процесуального кодексу України, докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються апеляційним судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи доведе неможливість їх подання раніше з об`єктивних причин.

Як вбачається з матеріалів самого клопотання, вказані документи («лист ТОВ «НВП «Углетрон» з додатками») були відомі скаржнику та наявні у нього ще з лютого 2024 року.

Проте скаржник проявив процесуальну пасивність і не заявляв про їх витребування чи долучення під час нового розгляду справи в суді першої інстанції, що повністю виключає можливість їх прийняття та дослідження судом апеляційної інстанції згідно зі статтями 80, 269 Господарського процесуального кодексу України.

Щодо апеляційної скарги ТОВ «ОРТУС ЛТД» на додаткове рішення від 05.06.2026 про розподіл судових витрат (включно з доводом про самостійне зменшення витрат судом без клопотання та подвійне врахування «гонорару успіху».

Суд першої інстанції детально і мотивовано вирішив питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу.

Посилаючись на частину четверту статті 126 Господарського процесуального кодексу України та сталу практику Великої Палати Верховного Суду (постанова від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18), місцевий суд правомірно застосував критерії розумності та співмірності, зменшивши розмір стягнюваних витрат з огляду на те, що представник брав участь у судових засіданнях дистанційно в режимі відеоконференції (без витрачання часу на дорогу).

Довід апелянта про те, що суд не мав права зменшувати витрати з власної ініціативи без відповідного клопотання іншої сторони, відхиляється, оскільки обов`язок дотримання критеріїв розумності, співмірності та справедливого розподілу судових витрат покладено законом безпосередньо на суд (частини четверта, п`ята статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

Твердження про «подвійне врахування гонорару успіху» також є необґрунтованими, оскільки судом першої інстанції враховано усю сукупність умов договору та реальний обсяг наданих послуг.

Водночас суд першої інстанції обґрунтовано відмовив у відшкодуванні витрат на землевпорядний звіт (оскільки він не був прийнятий судом як належний доказ) та непоштових витрат за відсутності належних і допустимих доказів.

Апеляційний суд не вбачає підстав для зміни чи скасування додаткового рішення за доводами скаржника.

Місцевий господарський суд дійшов правильного висновку про обґрунтованість заявлених вимог та необхідність задоволення позову в повному обсязі.

За результатом апеляційного перегляду справи колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що місцевим господарським судом було повно, всебічно та об`єктивно з`ясовано обставини, які мають значення для справи, а також вірно застосовано норми матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим правові підстави для зміни чи скасування оскаржуваних у даній справі судових рішень відсутні.

Відповідно до частини 1 статті 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на все вищевикладене, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає апеляційні скарги такими, що не підлягають задоволенню, а оскаржуване рішення та додаткове рішення такими, що підлягають залишенню без змін.

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги

У справі "Руїз Торіха проти Іспанії", ЄСПЛ вказав, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають в достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Межі такого обов`язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватися у світлі обставин кожної справи.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів Скаржника та їх відображення у судовому рішенні, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" ( Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006).

Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

У даній справі Центральний апеляційний господарський суд дійшов висновку, що скаржникові було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

З огляду на приписи ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини від 23.02.2006" Конвенція застосовується судами України як частина національного законодавства, а практика ЄСПЛ, через рішення якого відбувається практичне застосування Конвенції, застосовується судами як джерело права.

Отже, доводи заявника апеляційної скарги про неповне з`ясування обставин справі, що мають значення для справи та неправильне застосування норм матеріального і процесуального права не знайшли свого підтвердження.

За змістом ст. 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до ст. 276 ГПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин рішення Господарського суду Запорізької області від 21.05.2026 та додаткове рішення Господарського суду Запорізької області від 05.06.2026 у справі № 908/1144/23 прийняті з дотриманням норм матеріального та процесуального права, повно і всебічно з`ясували обставини справи на підставі наявних у матеріалах справи доказів, а тому підлягають залишенню без змін, а апеляційні скарги без задоволення.

Судові витрати

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на скаржників.

Щодо клопотання ТОВ «Алюмінієвий завод 13й елемент» про повернення надлишково сплаченого судового збору.

Як встановлено судом, при поданні апеляційної скарги ТОВ «Алюмінієвий завод 13й елемент» первинно сплатило судовий збір у сумі 29 980,50 грн, а згодом на виконання вимог ухвали суду про залишення апеляційної скарги без руху доплатило суму в розмірі 92 518,74 грн (платіжними документами на загальну суму 122 499,24 грн виходячи з початкової вимоги про повне скасування рішення суду).

Проте в подальшому скаржник уточнив обсяг своїх вимог, зазначивши, що фактично оскаржує рішення суду лише в частині стягнень щодо нього самого, за що мав сплатити судовий збір у сумі 29 624,21 грн.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 7 Закону України «Про судовий збір», сплачена сума судового збору в разі зменшення розміру позовних вимог або уточнення обсягу оскарження підлягає поверненню платнику з Державного бюджету України за ухвалою суду.

З урахуванням викладеного, надлишково сплачена сума судового збору в розмірі 92 875,03 грн (122 499,24 грн - 29 624,21 грн) підлягає поверненню платнику з Державного бюджету України.

Керуючись статтями 269, 270, 273, 275 - 285, 287 ГПК України, Центральний апеляційний господарський суд,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Алюмінієвий завод тринадцятий елемент” на рішення Господарського суду Запорізької області від 21.05.2026 залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “ОРТУС ЛТД” на рішення Господарського суду Запорізької області від 21.05.2026 залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Запорізької області від 21.05.2026 у справі № 908/1144/23 залишити без змін.

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “ОРТУС ЛТД” на додаткове рішення Господарського суду Запорізької області від 05.06.2026 залишити без задоволення.

Додаткове рішення Господарського суду Запорізької області від 05.06.2026 у справі № 908/1144/23 залишити без змін.

Витрати зі сплати судового збору за подання апеляційних скарг покласти на скаржників.

Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю “Алюмінієвий завод тринадцятий елемент” (вул. Холодноярської бригади, буд. 24 офіс 22, м. Суми, Сумська область, 40007, Україна; ідентифікаційний код 43821133) з Державного бюджету України судовий збір у розмірі 92 875,03 грн (дев`яносто дві тисячі вісімсот сімдесят п`ять грн 03к.), сплачений платіжними інструкціями № 382 від 19.06.2026 на суму 29 980,50 грн та № 475 від 16.07.2026 на суму 92 518,74 грн, про що видати ухвалу.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення. Право касаційного оскарження, строк на касаційне оскарження та порядок подання касаційної скарги передбачено ст. ст. 286-289 ГПК України.

Повна постанова складена та підписана 21.10.2026.

Головуючий суддя С.В. Вінніков

Суддя Л.В. Андрейчук

Суддя А.М. Висоцький