Суд: Івано-Франківський апеляційний суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю фізичної особи, крім відшкодування шкоди на виробництві
Дата: 12 жовтня 2026 р.
Справа: №354/301/26
Суддя: Василишин Л. В.
Справа № 354/301/26
Провадження № 22-ц/4808/1391/26
Головуючий у 1 інстанції Ковалюк О. М.
Суддя-доповідач Василишин Л. В.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 жовтня 2026 року м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський апеляційний суд у складі:
головуючої (суддя-доповідач): Василишин Л. В.,
суддів: Баркова В. М., Максюти І. О.,
секретаря Петріва Д.Б.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скарг у представника Товариства з додатковою відповідальністю «Експрес Страхування» - адвоката Лазоренко Тетяни Володимирівни на рішення Яремчанського міського суду Івано-Франківської області від 15 травня 2026 року, ухвалене в складі судді Ковалюк О. М. в місті Яремче, у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з додатковою відповідальністю «Експрес Страхування» про відшкодування шкоди, заподіяної смертю потерпілого,
в с т а н о в и в:
Короткий зміст позовних вимог
У березні 2026 року адвокат Лабик Р. Р., який діє в інтересах ОСОБА_1 , звернувся до суду із позовом до ТДВ «Експрес Страхування» про відшкодування шкоди, заподіяної смертю потерпілого.
В обґрунтування позовних вимог зазначав, що ІНФОРМАЦІЯ_6 близько 17:35 водій ОСОБА_2 , керуючи автомобілем марки «FIAT FIORINO», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , на 79-му кілометрі автодороги «Івано-Франківськ - Бучач - Тернопіль», порушивши вимоги пункту 10.1 Правил дорожнього руху, допустив зіткнення з автомобілем марки «FORD TRANSIT», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_3 .
Унаслідок цієї дорожньо-транспортної пригоди пасажир автомобіля «FORD TRANSIT» ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , отримав тілесні ушкодження, від яких помер у лікувальному закладі внаслідок масивної крововтрати, внутрішньої кровотечі та закритої тупої травми живота з ушкодженням внутрішніх органів.
За фактом ДТП відомості внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025210000000794 від 10 листопада 2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 286 КК України.
25 лютого 2026 року складено обвинувальний акт, який передано на розгляд до суду Тернопільської області.
25 листопада 2025 року представник позивачки повідомив відповідача про настання страхового випадку та звернувся із заявою про виплату страхового відшкодування в порядку, визначеному Законом України від 21 травня 2024 року № 3720-IX. У заяві позивачка просила здійснити виплату 100 000,00 грн регламентного відшкодування моральної шкоди, завданої у зв`язку зі смертю потерпілого його матері, та 19 600,00 грн страхового відшкодування витрат на поховання.
Листом від 10 грудня 2025 року (вих. № 0009616) відповідач повідомив про прийняте рішення щодо зупинення розгляду заяв, посилаючись на частину шосту статті 32 Закону № 3720-IX, та запропонував надати кінцевий процесуальний документ компетентного органу за результатами розгляду справи щодо обставин смерті потерпілого, зокрема постанову, ухвалу або вирок суду.
Позивачка не погоджується з такою вимогою страховика вважаючи, що вона покладає на неї обов`язок надати процесуальний документ, який на цей час об`єктивно відсутній, оскільки кримінальне провадження перебуває на розгляді суду. На її думку, такі дії відповідача суперечать покладеному на нього обов`язку самостійно з`ясовувати причини та обставини страхового випадку й своєчасно вирішувати питання про здійснення регламентної виплати.
Позивачка вважає, що дії водія ОСОБА_2 перебувають у прямому причинному зв`язку зі смертю пасажира автомобіля «FORD TRANSIT» ОСОБА_4 , а вина водія у спричиненні ДТП є повною що, на її переконання, виключає застосування принципу змішаної відповідальності або зменшення розміру відшкодування.
Представник позивачки зазначав, що право на отримання регламентної виплати моральної шкоди у зв`язку зі смертю потерпілого мають його батьки - ОСОБА_1 та ОСОБА_5 . Відповідно до частини третьої статті 25 Закону № 3720-IX загальний розмір страхової (регламентної) виплати моральної шкоди особам, які мають право на її отримання у зв`язку зі смертю одного потерпілого, становить 25 розмірів мінімальної місячної заробітної плати, встановленої законом на дату настання страхового випадку, та розподіляється між такими особами в рівних частинах.
Виходячи з установленого на дату ДТП розміру мінімальної заробітної плати - 8 000,00 грн, загальний розмір регламентної виплати моральної шкоди становить 200 000,00 грн (25 ? 8 000,00 грн), а частка позивачки відповідно 100 000,00 грн.
Крім того, представник позивачки зазначав, що остання понесла витрати на поховання потерпілого в розмірі 19 600,00 грн, які не перевищують установленого законом граничного розміру відшкодування витрат на поховання та спорудження надгробного пам`ятника.
З огляду на наведене, представник позивачки вказував, що загальний розмір заявлених вимог про виплату страхового (регламентного) відшкодування становить 119 600,00 грн та не перевищує страхової суми в розмірі 500 000,00 грн, установленої пунктом 5 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 21 травня 2024 року № 3720-IX.
Враховуючи наведене представник позивачки просила суд стягнути з ТДВ «Експрес Страхування» на користь ОСОБА_1 100000 грн страхового відшкодування моральної шкоди завданої смертю її сина внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки, 19600 грн страхового відшкодування витрат на поховання потерпілого, 42392 грн судових ивтрат на професійну правничу допомогу.
Короткий зміст оскаржуваного рішення суду
Рішенням Яремчанського міського суду Івано-Франківської області від 15 травня 2026 року задоволено позов ОСОБА_1 до ТДВ «Експрес Страхування» про відшкодування шкоди, заподіяної смертю потерпілого.
Стягнуто з ТДВ «Експрес Страхування» на користь ОСОБА_1 119 600 грн, які складаються з: 100 000,00 грн страхове відшкодування моральної шкоди; 19 600,00 грн страхового відшкодування витрат на поховання.
Стягнуто з ТДВ «Експрес Страхування» на користь ОСОБА_1 22 000 грн витрат на професійну правничу допомогу.
Стягнуто з ТДВ «Експрес Страхування» на користь держави 1331,20 грн судового збору.
Ухвалюючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив з того, що смерть ОСОБА_4 настала внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, а цивільно-правова відповідальність водія транспортного засобу, яким заподіяно шкоду, була застрахована у відповідача. Суд вважав, що відсутність вироку суду у кримінальному провадженні не перешкоджає вирішенню питання про виплату страхового відшкодування, а позивачка як мати загиблого має право на відшкодування моральної шкоди в розмірі 100 000,00 грн та документально підтверджених витрат на поховання в розмірі 19 600,00 грн. З огляду на це суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог на загальну суму 119 600,00 грн та наявність підстав для їх задоволення.
Короткий зміст та узагальнюючі доводи апеляційної скарги
Представник ТДВ «Експрес Страхування» - адвокат Лазоренко Т. В. на рішення суду подала апеляційну скаргу, в якій посилається на порушення судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що суд першої інстанції безпідставно визнав позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, оскільки на момент ухвалення оскаржуваного рішення не сплив передбачений Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» строк для прийняття страховиком рішення за заявою про страхову виплату, а відтак право позивачки, яке підлягало б судовому захисту, порушено не було.
Посилається на те, що частиною п`ятою статті 32 зазначеного Закону встановлено граничний строк для прийняття рішення за заявою про страхову виплату - 60 календарних днів з дня подання заяви та всіх необхідних документів. Водночас відповідно до частини шостої цієї статті перебіг зазначеного строку зупиняється з моменту отримання страховиком інформації про те, що дорожньо-транспортна пригода розглядається у цивільному, господарському, кримінальному провадженні або у справі про адміністративне правопорушення.
У спірному випадку суд першої інстанції встановив, що кримінальне провадження щодо ОСОБА_2 за фактом порушення ним правил безпеки дорожнього руху, що спричинило смерть потерпілого, перебуває на розгляді Бучацького районного суду Тернопільської області. Отже, кримінальне провадження не завершене, вирок суду не ухвалено, а остаточний процесуальний документ, який підтверджує обставини ДТП, причинно-наслідковий зв`язок та вину водія, відсутній.
Вважає, що висновок суду першої інстанції про відсутність правового значення встановлення вироком суду вини водія ОСОБА_2 з огляду на заподіяння шкоди джерелом підвищеної небезпеки не враховує положень спеціального законодавства, яке визначає порядок подання документів, необхідних для прийняття рішення про страхову виплату, та строки прийняття такого рішення. Оскільки заявником не подано всіх необхідних документів, строк для прийняття страховиком рішення не сплив, а тому, на думку представника апелянта, відсутні підстави вважати, що страховик порушив право позивачки на отримання страхового відшкодування.
Крім того, представник апелянта зазначає, що внаслідок безпідставного задоволення позовних вимог суд першої інстанції неправильно вирішив питання розподілу судових витрат, не врахувавши передчасність звернення позивачки до суду.
На підставі наведеного представник апелянта просить скасувати оскаржуване рішення суду та покласти на позивачку судові витрати за результатами апеляційного розгляду справи відповідно до вимог процесуального закону.
Позиція інших учасників справи
Представник ОСОБА_1 - адвокат Лабик Р. Р. подав відзив на апеляційну скаргу, в якому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване рішення суду - без змін.
Зазначає, що доводи апеляційної скарги щодо передчасності звернення до суду є безпідставними, оскільки обов`язок страховика щодо відшкодування шкоди виникає у зв`язку з настанням страхового випадку та не залежить від встановлення вини особи у кримінально-правовому розумінні.
Вважає, що вимога страховика про надання вироку суду є формальною та необґрунтованою. Вказує, що разом із заявою про виплату ТДВ «Експрес Страхування» було надано всі необхідні документи, які підтверджують обставини ДТП та причинно-наслідковий зв`язок між діями ОСОБА_2 і загибеллю сина позивачки. На думку представника позивачки, вимога про надання додаткових документів свідчить про надмірний формалізм з боку страховика, на що правильно звернув увагу суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги.
Крім того, представник позивачки вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про задоволення позовних вимог, а тому обґрунтовано поклав на відповідача обов`язок з відшкодування судових витрат. У зв`язку з цим доводи апеляційної скарги в цій частині також вважає безпідставними.
Заяви (клопотання) учасників справи
Учасники справи у судове засідання не з`явилися, були повідомлені судом про дату, час та місце розгляду справи.
Представник ОСОБА_1 - адвокат Лабик Р. Р. у відзиві на апеляційну скаргу просив розгляд справи проводити за їх відсутності.
Позиція Івано-Франківського апеляційного суду
Згідно зі статтею 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній та додатково поданими доказами, перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги.
Фактичні обставини справи
Встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_3 близько 17:35 год водій ОСОБА_2 , керуючи транспортним засобом марки «FIAT FIORINO» державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухаючись в межах 79 км автодороги «Івано-Франківськ-Бучач-Тернопіль» у напрямку м. Бучач до м. Теребовля Тернопільської області, грубо порушивши вимоги п. 10.1 ПДР, допустив зіткнення з автомобілем марки «FORD TRANSIT», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_3 , внаслідок чого пасажир автомобіля марки «Ford Transit» ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , отримав тілесні ушкодження, від яких помер у лікувальному закладі, а водій ОСОБА_3 отримав тяжкі тілесні ушкодження.
10.11.2025 відомості про дану дорожньо-транспортну пригоду внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025210000000794 з правовою кваліфікацією ч. 2 ст. 286 КК України.
25.02.2026 складено та затверджено старшим прокурором групи прокурорів, прокурором відділу процесуального керівництва Тернопільської обласної прокуратури Шуманським П.В. обвинувальний акт у даному кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, де потерпілим визнано ОСОБА_1 (матір загиблого ОСОБА_4 ), що підтверджується листом № 09/2-113ВИХ-26 від 23.01.2026 прокурора відділу Тернопільської обласної прокуратури П. Шуманського та копією обвинувального акту (а.с. 14-16).
Ухвалою Бучацького районного суду Тернопільської області від 05.03.2026 обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12025210000000794 про вчинення ОСОБА_2 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України прийнято до свого провадження (справа № 595/269/26) (а.с.49).
Ухвалою слідчої судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області Делікатною Л.В. від 14.11.2025 задоволено клопотання прокурора Шуманського П.В. та накладено арешт, шляхом заборони відчуження, розпорядження та користування автомобілями «Ford Transit», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , та «FIAT Fiorino», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 (а.с. 17-18).
Згідно з копією свідоцтва про смерть серія НОМЕР_3 від 12.11.2025, актовий запис № 44, яке видане Ворохтянською селищною радою Надвірнянського району Івано-Франківської області, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , помер ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с. 18, зворот), що також підтверджується копією довідки про смерть ОСОБА_4 № 44 від 12.11.2025, виданої Центром надання адміністративних послуг Ворохтянської селищної ради Надвірнянського району Івано-Франківської області для отримання одноразової допомоги на поховання (а.с.23, зворот).
Відповідно до копії довідки про причину смерті № 727 від 11.11.2025, ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 у віці 21 року, причиною стала масивна крововтрата, внутрішня кровотеча, закрита тупа травма живота з ушкодженням внутрішніх органів (а.с. 19).
Згідно з інформацією про коло осіб першого ступеня споріднення щодо загиблого від 18.11.2025, до такого ступеня відноситься мати ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с. 19, зворот).
Батьками загиблого ОСОБА_4 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_5 , є ОСОБА_5 та ОСОБА_1 , відповідно до копії свідоцтва про народження серія НОМЕР_4 від 11.02.2005, актовий запис № 40 (а.с. 20).
Загиблий ОСОБА_4 на момент ДТП, проживав разом із своєю матір`ю ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується копією відомостей про зареєстрованих у житловому приміщенні осіб, виданою за № 247 від 03.11.2025 адміністратором відділу ЦНАП Ворохтянської територіальної громади Надвірнянського району Івано-Франківської області Борисенко М.В., на запит власника житлового приміщення ОСОБА_6 (а.с. 22, зворот).
Згідно з копією листа вих. № 830/33.22-16 від 10.12.2025 начальника Залізничного відділу ДРАЦС у м. Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Когутич І.Б., у ОСОБА_4 не виявлено актових записів про шлюб та про народження дітей (а.с. 23).
ОСОБА_1 понесла витрати на поховання сина ОСОБА_4 у розмірі 19 600,00 грн, що підтверджується копією фіскального чеку № 0000205 від 11.11.2025, виданого ФОП ОСОБА_7 (а.с. 24-25).
Відповідно до перевірки чинності полісу внутрішнього страхування в Централізованій базі даних МТСБУ, поліс № 231019169 на транспортний засіб «Fiat Fiorino» реєстраційний номер НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_2 , станом на ІНФОРМАЦІЯ_3 (на дату ДТП) є діючим (а.с. 25-26).
25.11.2025 адвокат Репецький В.Г. в інтересах ОСОБА_1 , звернувся до ТДВ «Експрес страхування» з повідомленням про дорожньо-транспортну пригоду, яка сталась ІНФОРМАЦІЯ_3, учасником якої були водій транспортного засобу марки «FIAT FIORINO» державний реєстраційний номер НОМЕР_1 ОСОБА_2 , водій автомобіля марки «FORD TRANSIT», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 ОСОБА_3 та його пасажир ОСОБА_4 , внаслідок якої потерпіла особа - ОСОБА_4 загинув.
В цей же день 25.11.2025 адвокат по договору Репецький В.Г., який діяв в інтересах ОСОБА_1 подав заяву ТДВ «Експрес страхування» про виплату страхового відшкодування, в якій просив здійснити ОСОБА_1 відшкодування шкоди завданої в результаті дорожньо-транспортної пригоди, а саме страхове відшкодування пов`язане з моральною шкодою - 100 000,00 грн (1/2 виплати, що належить матері загиблого) та страхове відшкодування, пов`язане з витратами на поховання 19600,00 грн (а.с.27).
Листом від 10.12.2025 № 0009616 ТДВ «Експрес Страхування» повідомило позивачку про прийняте рішення призупинити розгляд її заяв, згідно ч. 6 ст. 32 Закону України № 3720-ІХ, що підтверджує в своєму відзиві на позовну заяву представник відповідача.
Застосовані норми права та висновки апеляційного суду за результатами розгляду апеляційної скарги
Відповідно до пункту 3 частини другої статті 11 ЦК України підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.
Відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю потерпілого в дорожньо-транспортній пригоді, а також особам, яким заподіяно шкоди смертю годувальника, здійснюється у порядку, передбаченому параграфом 2 глави 82 ЦК України та Законом України від 21 травня 2024 року № 3720-IХ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».
Відповідно до частини першої статті 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.
Згідно з частиною другою статті 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Відносини у сфері обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів регулюються Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», який спрямований на забезпечення здійснення виплати за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілих осіб під час використання наземних транспортних засобів в Україні.
Відповідно до статті 5 вказаного Закону страховим випадком за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності є дорожньо-транспортна пригода за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої у особи, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, виник обов`язок відшкодувати шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілих осіб.
Згідно зі статтею 14 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик зобов`язаний здійснити страхову виплату в межах страхової суми відповідно до цього Закону.
У разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум та згідно з умовами, зазначеними у внутрішньому договорі страхування, зобов`язаний у встановленому цим Законом порядку здійснити страхову виплату у зв`язку із шкодою, заподіяною внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю та/або майну потерпілої особи, або прийняти обґрунтоване рішення про відмову в її здійсненні (стаття 18 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).
Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 20 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі заподіяння внаслідок дорожньо-транспортної пригоди шкоди життю та здоров`ю потерпілої фізичної особи здійснюється страхова (регламентна) виплата у зв`язку з смертю потерпілої фізичної особи.
Згідно зі статтею 25 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страхова (регламентна) виплата у зв`язку із смертю потерпілої фізичної особи здійснюється, якщо смерть потерпілої фізичної особи настала протягом одного року з дня дорожньо-транспортної пригоди та є прямим її наслідком. Страховик, а у випадках, передбачених частиною першою та пунктом 3 частини другої статті 43 цього Закону, - МТСБУ, у разі смерті потерпілої фізичної особи здійснює страхову (регламентну) виплату у зв`язку із втратою годувальника кожній особі, яка відповідно до Цивільного кодексу України в частині відшкодування шкоди, заподіяної смертю потерпілого, та з урахуванням положень Сімейного кодексу України має право на таке відшкодування, у розмірі, що розраховується відповідно до Цивільного кодексу України в частині відшкодування шкоди, заподіяної смертю потерпілого. Страхова (регламентна) виплата у зв`язку із втратою годувальника кожній особі, яка має право на таку виплату, здійснюється у формі ануїтету - рівномірними послідовними щомісячними виплатами, якщо іншу періодичність виплат не узгоджено особою, яка має право на таку страхову (регламентну) виплату, і страховиком (МТСБУ), протягом дії такого права та не підлягає подальшому перерахунку. Загальний мінімальний розмір страхової (регламентної) виплати особам, які перебували на утриманні одного померлого, за весь період її отримання не може становити менше 36 розмірів мінімальної місячної заробітної плати, встановленої законом на дату настання страхового випадку. Страхова виплата у зв`язку із смертю потерпілої фізичної особи у мінімальному розмірі, передбаченому абзацом третім цієї частини, за письмовими зверненнями осіб, які мають право на отримання відшкодування у зв`язку із втратою годувальника, здійснюється одноразово. Страховик, а у випадках, передбачених частиною першою та пунктом 3 частини другої статті 43 цього Закону, - МТСБУ, відшкодовує моральну шкоду, заподіяну смертю потерпілої фізичної особи, її чоловіку (дружині), батькам (усиновлювачам) та дітям (усиновленим). Загальний розмір таких страхових (регламентних) виплат зазначеним особам стосовно одного померлого становить 25 розмірів мінімальної місячної заробітної плати, встановленої законом на дату настання страхового випадку, і виплачується таким особам у рівних частинах.
Відшкодування шкоди, заподіяної смертю потерпілого, здійснюється на умовах, встановлених статтею 1200 Цивільного кодексу України (тобто, за відсилочною нормою).
Згідно з частиною першою статті 1200 ЦК України у разі смерті потерпілого право на відшкодування шкоди мають непрацездатні особи, які були на його утриманні або мали на день його смерті право на одержання від нього утримання, а також дитина потерпілого, народжена після його смерті. Шкода відшкодовується: дитині - до досягнення нею вісімнадцяти років (учню, студенту - до закінчення навчання, але не більш як до досягнення ним двадцяти трьох років); чоловікові, дружині, батькам (усиновлювачам), які досягли пенсійного віку, встановленого законом, довічно; особам з інвалідністю - на строк їх інвалідності; одному з батьків (усиновлювачів) або другому з подружжя чи іншому членові сім`ї незалежно від віку і працездатності, якщо вони не працюють і здійснюють догляд за: дітьми, братами, сестрами, внуками померлого, до досягнення ними чотирнадцяти років; іншим непрацездатним особам, які були на утриманні потерпілого, протягом п`яти років після його смерті.
Статтею 32 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» встановлено, що для отримання страхової (регламентної) виплати потерпіла особа чи інша особа, яка має право на її отримання (далі - заявник), подає страховику, а у випадках, передбачених статтею 43 цього Закону, - до МТСБУ, заяву про страхову виплату, заяву про регламентну виплату у строк, що не перевищує три роки з дня настання дорожньо-транспортної пригоди (у випадках, передбачених пунктом 4 частини першої статті 43 цього Закону, - з дня припинення членства страховика в МТСБУ), - якщо шкоду заподіяно життю або здоров`ю потерпілої фізичної особи. Заява про страхову (регламентну) виплату має містити такі відомості: 1) найменування страховика, якому подається заява, або МТСБУ; 2) прізвище, ім`я, по батькові (за наявності) або найменування заявника, місце його фактичного проживання та місце реєстрації або місцезнаходження, адресу електронної пошти (адресу для листування), номер телефону та інші способи обміну повідомленнями між заявником та страховиком; 3) зміст майнової вимоги заявника про відшкодування заподіяної шкоди та документи, що підтверджують її розмір (за наявності); 4) інформацію та підтвердні документи про здійснені взаєморозрахунки осіб, відповідальність яких застрахована, або інших осіб, відповідальних за заподіяну шкоду, та потерпілих осіб; 5) дату подання заяви, підпис заявника. До заяви про страхову (регламентну) виплату додаються: 1) паспорт громадянина, а в разі його відсутності - інший документ, який відповідно до законодавства України посвідчує особу заявника, якщо заявником є фізична особа; 2) документ, що посвідчує право заявника на отримання страхової виплати (довіреність, яка передбачає повноваження щодо отримання страхової виплати, договір оренди, свідоцтво про право на спадщину тощо), якщо заявник не є потерпілою особою (її законним представником); 3) довідка про присвоєння заявнику реєстраційного номера облікової картки платника податків, якщо заявником є фізична особа (крім фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера платника податків, офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті), унікальний номер запису в Єдиному державному демографічному реєстрі (за наявності) та серія, номер і назва документа, що його посвідчує; 4) документ, що підтверджує право власності на пошкоджене майно на день настання дорожньо-транспортної пригоди, - у разі вимоги заявника про здійснення страхової виплати за шкоду, заподіяну майну потерпілої особи; 5) документи, що підтверджують витрати на евакуацію пошкодженого транспортного засобу та на оплату послуг стоянки, - у разі вимоги заявника про відшкодування таких витрат; 6) документи, що підтверджують заподіяння шкоди майну внаслідок пошкодження чи знищення дороги, дорожніх споруд, технічних засобів регулювання руху та іншого майна, - у разі вимоги заявника про здійснення відшкодування такої шкоди; 8) у разі вимоги про страхову (регламентну) виплату у зв`язку із смертю потерпілої фізичної особи: а) свідоцтво про смерть потерпілої фізичної особи; б) документи, що посвідчують право осіб на утримання від померлої потерпілої фізичної особи або перебування осіб на утриманні потерпілої фізичної особи згідно з частиною другою статті 25 цього Закону, та документи, що підтверджують доходи померлої потерпілої фізичної особи за календарний рік, що передує року настання дорожньо-транспортної пригоди (за наявності), - у разі вимоги заявника про виплату страхового відшкодування у зв`язку із втратою годувальника; в) документи, що підтверджують сімейні, родинні відносини відповідно до частини другої статті 25 цього Закону, - у разі вимоги про відшкодування моральної шкоди у зв`язку із смертю годувальника; г) документи, що підтверджують факт поховання потерпілого та/або спорудження надгробного пам`ятника та здійснення відповідних витрат, - у разі вимоги заявника про виплату відшкодування у зв`язку із здійсненням витрат на поховання потерпілого; 9) відомості про реквізити банківського (платіжного) рахунку чи унікальний ідентифікатор отримувача страхової (регламентної) виплати - у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 27 цього Закону; 10) документи про дорожньо-транспортну пригоду, оформлені працівниками відповідних підрозділів Національної поліції України відповідно до законодавства, або повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду за формою і відповідно до інструкції, затверджених МТСБУ, без участі працівників відповідних підрозділів Національної поліції України відповідно до частини другої статті 31 цього Закону; 11) документи, необхідні для ідентифікації та верифікації юридичної особи, якщо потерпілою особою є юридична особа, у випадках та в обсязі, встановлених Законом України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення»; 12) копія постанови суду по справі про адміністративне правопорушення, що набрала законної сили, якщо порушено провадження у справі про адміністративне правопорушення та дослідження обставин дорожньо-транспортної пригоди здійснювалося відповідно до Кодексу України про адміністративні правопорушення, - на вимогу страховика (МТСБУ) у межах строку, передбаченого частиною четвертою цієї статті. Страховик (МТСБУ) має право вимагати копію постанови суду по справі про адміністративне правопорушення, що набрала законної сили, лише у разі складення протоколу про вчинення порушення Правил дорожнього руху стосовно двох або більше осіб за одним фактом дорожньо-транспортної пригоди або у разі наявності в документі про дорожньо-транспортну пригоду, оформленому працівниками відповідних підрозділів Національної поліції України відповідно до законодавства, чи в інших документах повідомлення учасника дорожньо-транспортної пригоди про його незгоду з обставинами такої дорожньо-транспортної пригоди; 13) копія вироку суду чи іншого рішення, що набрало законної сили, що підтверджує завершення кримінального провадження, якщо дослідження обставин дорожньо-транспортної пригоди здійснювалося у кримінальному провадженні та страховик (МТСБУ) у межах строку, передбаченого частиною четвертою цієї статті, вимагає надання такого документа; 14) документи, що підтверджують здійснення отримувачем страхової (регламентної) виплати витрат на оплату послуг з лікування потерпілої фізичної особи або ремонт її транспортного засобу у випадку, передбаченому абзацом сьомим частини четвертої статті 27 цього Закону, - у разі вимоги заявника про здійснення виплати на банківські (платіжні) рахунки таких осіб.Якщо страховик (МТСБУ) протягом 30 календарних днів з дня отримання заяви про страхову (регламентну) виплату не повідомив заявника у зазначений у заяві спосіб про відсутність одного чи кількох документів, передбачених частиною третьою цієї статті, вважається, що заявник виконав вимоги частини третьої цієї статті та разом із заявою про страхову (регламентну) виплату подав усі передбачені цим Законом документи для здійснення такої виплати. У разі повідомлення страховиком (МТСБУ) заявника протягом строку, встановленого частиною четвертою цієї статті, про неподання ним одного чи кількох документів, передбачених частиною третьою цієї статті, перебіг граничного строку для прийняття рішення за заявою про страхову (регламентну) виплату зупиняється з дня надання (надсилання) такого повідомлення та поновлюється з наступного робочого дня після отримання страховиком (МТСБУ) таких документів у повному обсязі (останнього документа з усіх необхідних у разі надання їх не в повному обсязі). Перебіг строків, передбачених частиною п`ятою цієї статті, зупиняється з моменту отримання страховиком (МТСБУ) інформації про те, що дорожньо-транспортна пригода розглядається у цивільному, господарському, кримінальному провадженні або у справі про адміністративне правопорушення, у разі якщо страховик (МТСБУ) вимагав надання документів, передбачених пунктами 12 і 13 частини третьої цієї статті, до дня, коли страховику (МТСБУ) стало відомо про набрання рішенням у такій справі законної сили.
Вирішуючи спір, який виник між сторонами, суд першої інстанції виходив із того, що смерть ОСОБА_4 настала внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, а цивільно-правова відповідальність водія транспортного засобу, яким заподіяно шкоду, була застрахована у відповідача. При цьому суд зазначив, що відсутність вироку суду у кримінальному провадженні не перешкоджає вирішенню питання про виплату страхового відшкодування, та дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог і наявність підстав для їх задоволення.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції та відхиляє доводи апеляційної скарги про те, що вирішення питання про виплату страхового відшкодування можливе лише після встановлення вироком суду вини водія ОСОБА_2 .
Так, матеріалами справи підтверджується, що за фактом дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася ІНФОРМАЦІЯ_6, відомості внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочато кримінальне провадження. У подальшому обвинувальний акт передано на розгляд суду. На час ухвалення рішення у цій цивільній справі вирок у кримінальному провадженні не було ухвалено. Водночас судом першої інстанції встановлено та сторонами не заперечується, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , отримав тілесні ушкодження внаслідок ДТП, від яких помер у лікувальному закладі. Цивільно-правова відповідальність, пов`язана з експлуатацією забезпеченого транспортного засобу ОСОБА_2 , була застрахована у ТДВ «Експрес Страхування», а отже, має місце страховий випадок та незалежно від вини особи, яка завдала шкоди, обов`язок відшкодувати заподіяну позивачці як матері загиблого шкоду відповідно до Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» покладається на відповідача як на страховика в межах суми страхового відшкодування.
За таких обставин відсутність вироку суду у кримінальному провадженні не перешкоджає вирішенню спору про виплату страхового відшкодування. Тому доводи апеляційної скарги про те, що внаслідок ненадання позивачкою необхідних документів строк для виплати страхового відшкодування не настав, не спростовують висновків суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позову. При цьому апеляційна скарга не містить доводів щодо незгоди з визначеним судом першої інстанції розміром страхового відшкодування.
З огляду на наведене колегія суддів також відхиляє доводи апеляційної скарги щодо неправильного розподілу судових витрат, оскільки вони є похідними від доводів про безпідставність задоволення позову, які не знайшли свого підтвердження.
Отже, суд першої інстанції правильно визначив характер спірних правовідносин і норми матеріального права, що підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідив наявні у справі докази, надав їм належну оцінку й установив обставини, що мають значення для вирішення спору, у зв`язку із чим ухвалив законне та обґрунтоване судове рішення.
Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З огляду на наведене, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Керуючись статтями 374, 375, 381-384, 389 ЦПК України, суд
п о с т а н о в и в:
Апеляційну скаргу представника Товариства з додатковою відповідальністю «Експрес Страхування» - адвоката Лазоренко Тетяни Володимирівни залишити без задоволення.
Рішення Яремчанського міського суду Івано-Франківської області від 15 травня 2026 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і в касаційному порядку оскарженню не підлягає, а у випадках, передбачених пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України, може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови.
Повний текст постанови складено 20 жовтня 2026 року.
Суддя-доповідач: Л. В. Василишин
Судді: В. М. Барков
І. О. Максюта
Оригінал: reyestr.court.gov.ua