Рішення від 18 жовтня 2026 р. у справі №645/6225/26 — Немишлянський районний суд міста Харкова

Суд: Немишлянський районний суд міста Харкова

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: Справи щодо забезпечення громадського порядку та безпеки, національної безпеки та оборони України, зокрема щодо

Дата: 18 жовтня 2026 р.

Справа: №645/6225/26

Суддя: Ульяніч І. В.

Справа № 645/6225/26

Провадження № 2-а/645/44/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 жовтня 2026 року м.Харків

Немишлянський районний суд міста Харкова в складі:

головуючого – судді Ульяніч І.В.,

за участі секретаря судових засідань – Циганок В.М.,

учасники справи: позивач ОСОБА_1 (не з`явився),

представник відповідача Олійник Д.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Харкові адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до Немишлянського районного суду міста Харкова з позовом, в якому просить скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.210-1 КУпАП №538-П/ГРСАП від 27.06.2026 року.

В обґрунтування позовних вимог вказує, що позивача постановою ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 № 538-П/ГРСАП від 27.06.2026 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП із накладенням штрафу в розмірі 17 000,00 грн. Як зазначено в оскаржуваній постанові, позивачу поштовим зв`язком АТ «Укрпошта» було направлено повістку № 7549543, сформовану за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, про виклик 11.06.2026 до ІНФОРМАЦІЯ_3 для уточнення даних. Оскільки позивач у визначений час не з`явився, його дії кваліфіковано як порушення вимог ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». Позивач вважає постанову незаконною та зазначає, що на час її винесення мав відстрочку від призову на військову службу як заброньована особа. Повістки не отримував, повідомлень від АТ «Укрпошта» про надходження поштового відправлення не мав, а про розшук дізнався з додатка «Резерв+», після чого особисто звернувся до ТЦК та СП для з`ясування його підстав. Також позивач указує, що в постанові не зазначено адресу, на яку направлено повістку, дату її відправлення та дату отримання ТЦК та СП повідомлення про її невручення. Стверджує, що своєчасно оновив персональні дані, які на час винесення постанови не змінювалися, а в постанові не конкретизовано, які саме дані він мав уточнити. Посилаючись на п. 34 та пп. 2 п. 41 Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 560, а також на пункт 82 Правил надання послуг поштового зв`язку, позивач зазначає про відсутність доказів належного направлення та вручення повістки або належного повідомлення про її надходження за адресою його зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 . Крім того, позивач вважає, що виклик для уточнення даних не відповідає підставам виклику, визначеним ч. 1 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», а в оскаржуваній постанові не наведено достатніх доказів вчинення ним правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП. З огляду на викладене позивач просить скасувати постанову ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_2 № 538-ПГРСАП від 27.06.2026 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, а провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити за відсутністю події та складу правопорушення.

Ухвалою суду від 07.07.2026 року відкрито провадження по справі, справу призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні з викликом сторін по справі.

08.07.2026 року від представника ІНФОРМАЦІЯ_2 – ОСОБА_3 , надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого представник вважає позов безпідставним та необгрунтованим, просить про відмову у задоволені позовних вимог у повному обсязі. В обгрунтування відзиву зазначив, що постановою ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 підполковника ОСОБА_2 № 538-П/ГРСАП від 27.06.2026 року ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП із накладенням штрафу в розмірі 17 000 грн. Вказав, що позивач перебуває на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_5 , а 23.05.2026 року засобами Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів сформовано повістку № 7549543 про виклик 11.06.2026 року о 14 год. 00 хв. для уточнення військово-облікових даних за адресою: АДРЕСА_2 . Повістку направлено рекомендованим поштовим відправленням АТ «Укрпошта» № R067180472549 на адресу реєстрації позивача: АДРЕСА_1 . За інформацією поштового оператора, відправлення прибуло до відділення поштового зв`язку 28.05.2026 року, однак було повернуто відправнику з відміткою про відсутність адресата за вказаною адресою. Повернене відправлення отримано представником ТЦК та СП 03.06.2026 року. Представник відповідача зазначив, що позивач у визначені повісткою дату та час до ТЦК та СП не прибув і про поважні причини неприбуття не повідомив. При цьому відомості про бронювання позивача з`явилися в Реєстрі лише 07.06.2026 року, тобто після формування та направлення повістки, а актуальні відомості щодо проходження військово-лікарської комісії були відсутні. Крім того, 27.06.2026 року позивач особисто прибув до ТЦК та СП і подав заяву про визнання правопорушення та згоду на притягнення до адміністративної відповідальності, у якій визнав факт неприбуття за повісткою та зазначив, що не оспорює допущене правопорушення. Представник зазначив, що направлення повістки на адресу реєстрації позивача та відмітка поштового оператора про відсутність адресата підтверджують належне оповіщення відповідно до Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 560. Наявність бронювання, на його переконання, не звільняє військовозобов`язану особу від обов`язку з`являтися за викликом до ТЦК та СП. Зазначив, що оскаржувана постанова відповідає вимогам ст. 283 КУпАП, а факт адміністративного правопорушення підтверджується сукупністю наявних доказів, зокрема повісткою № 7549543, матеріалами поштового відправлення № R067180472549 та заявою позивача від 27.06.2026 року. Щодо ІНФОРМАЦІЯ_1 зазначив, що оскаржувану постанову прийнято посадовою особою ІНФОРМАЦІЯ_3 , а тому ІНФОРМАЦІЯ_6 не є органом, який прийняв спірне рішення. З огляду на викладене представник ІНФОРМАЦІЯ_3 просив відмовити в задоволенні позову, вважаючи постанову № 538-П/ГРСАП від 27.06.2026 року законною та обґрунтованою.

Позивач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про причини неявки суду не повідомив. 04.08.2026 надав заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує у повному обсязі, просив про їх задоволення.

Згідно ч.1 ст.205 КАС України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Представник відповідача — ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_4 у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував у повному обсязі, підтримавши обставини, викладені у відзиві на позов. Зазначив, що позивач не з`явився за направленою йому повісткою, викликався для уточнення даних щодо проходження ВЛК, ці дані відсутні в Військово-обліковому документі. Позивач подав заяву про визнання вини у вчиненні адміністративного правопорушення та розгляду справи у його відсутності. Винесена постанова є законною та обгрунтованою, тому скасуванню не підлягає.

Суд, вислухавши пояснення представника відповідача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності та надавши їм належну правову оцінку, приходить до наступного.

Відповідно до ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Розглянувши заявлені позовні вимоги та докази в їх обґрунтування, вислухавши пояснення представника відповідача, судом встановлено наступні фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до копії паспорта громадянина України на ім`я ОСОБА_1 , місце проживання ОСОБА_1 з 01.06.1999 року зареєстровано за адресою: АДРЕСА_3 .

Відповідно до відомостей мобільного застосунку «Резерв+», ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , є військовозобов`язаним та перебуває на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_5 . Військове звання — солдат, номер у реєстрі «Оберіг» — 290720231455776200018, ВОС — 999097. Тип відстрочки — бронювання, строк дії відстрочки — до 03.03.2027. Адреса проживання: АДРЕСА_3 . Дата уточнення даних — 05.05.2025, дані уточнено вчасно.

Крім того, у розділі «Причина звернення до Нацполіції» зазначено: «Не прибули за повісткою до ТЦК та СП 21.06.2026». Відомості "Постанова ВЛК" та "Дата ВЛК" відсутні.

Як убачається з повістки № 7549543 від 24.05.2026, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , викликався до ІНФОРМАЦІЯ_3 за адресою: АДРЕСА_2 , на 11.06.2026 о 14:00 год. Повістку направлено 24.05.2026 рекомендованим поштовим відправленням із повідомленням про вручення на адресу: АДРЕСА_3 .

Зворотне повідомлення про вручення поштового відправлення повернуто до ІНФОРМАЦІЯ_3 01.06.2026 з відміткою «адресат відсутній».

27.06.2026 позивач ОСОБА_1 звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_3 з заявою про визнання правопорушення та надання згоди на притягнення до адміністративної відповідальності. Відповідно до заяви, ОСОБА_1 у порядку статті 279-9 КУпАП повідомив про визнання ним адміністративного правопорушення, яке було виявлене ІНФОРМАЦІЯ_8 . Допущене правопорушення не оспорював та надав згоду на притягнення його до адміністративної відповідальності за його можливої відсутності. (а.с.28 зворот)

27.06.2026 року ТВО начальником ІНФОРМАЦІЯ_9 підполковником ОСОБА_2 винесено постанову № 538-П/ГРСАП по справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, якою накладено на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17000 грн.

Відповідно до вказаної постанови, 27.06.2026 року о 12 год. 30 хв. по прибуттю ОСОБА_1 у ІНФОРМАЦІЯ_8 та перевірки відомостей (персональних службових даних) узагальнених в облікових документах та внесених до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів виявлено наступне: Відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 № 69 «Про загальну мобілізацію», та Указу Президента України від № 41/2026 від 12.04.2026 «Про продовження строку проведення загальної мобілізації» ІНФОРМАЦІЯ_8 було здійснено оповіщення військовозобов`язаних.

Так, військовозобов`язаному ОСОБА_1 поштовим зв`язком АТ «Укрпошта» була направлена повістка № 7549543, яка сформована за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, за місцем його реєстрації проживання про виклик на 11.06.2026 о 14:00 год. для уточнення даних.

Відповідно до п. 41 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, який затверджений постановою КМУ від 16.05.2024 № 560 вбачається, що належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов`язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки під час уточнення своїх облікових даних.

ОСОБА_1 у вказаний час до вказаного ТЦК та СП не з`явився, про поважні причини неявки не повідомив, чим порушив ч.3 ст.22. Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене частиною 3 статті 210-1 КУпАП.

Приписами ч. 2 ст. 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Відповідно до ст. 235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України). Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.279-9 КУпАП у разі вчинення в особливий період адміністративних правопорушень, передбачених статтями 210 і 210-1 цього Кодексу, але не пізніше дня розгляду справи про таке адміністративне правопорушення, особа може звернутися до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, уповноваженого Головою Служби зовнішньої розвідки України підрозділу Служби зовнішньої розвідки України, в якому вона перебуває на обліку, із заявою, в якій особа зазначає, що не оспорює допущене порушення та згодна на притягнення її до адміністративної відповідальності за її відсутності. Зазначена заява подається особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, особисто в письмовій формі або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста. Керівник територіального центру комплектування та соціальної підтримки, начальник Служби мобілізації та територіальної оборони, регіонального органу Служби безпеки України, посадова особа уповноваженого Головою Служби зовнішньої розвідки України підрозділу Служби зовнішньої розвідки України протягом трьох днів після отримання такої заяви зобов`язані перевірити викладені у ній фактичні дані про визнання особою правопорушення та надання нею згоди на притягнення її до адміністративної відповідальності за її відсутності і з дотриманням вимог статей 247, 280, 283 цього Кодексу винести постанову по справі, у тому числі без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Процедуру складання територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки протоколів та оформлення матеріалів про такі адміністративні правопорушення: порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, зіпсуття військово-облікових документів чи втрата їх з необережності (крім правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України), визначено Інструкцією зі складання територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки протоколів та оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення, затвердженою наказом Міністерства оборони України №3 від 01.01.2024, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України від 05.01.2024 за №36/41381 (далі - Інструкція).

Відповідно до п. 1 Розділу ІІ Інструкції Протокол складає уповноважена посадова особа територіального центру комплектування та соціальної підтримки щодо особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, у двох примірниках, один з яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Протокол не складається у разі вчинення в особливий період адміністративних правопорушень, передбачених статтями 210, 210-1 КУпАП, щодо особи, яка не з`явилася без поважних причин або не повідомила причину неприбуття на виклик територіального центру комплектування та соціальної підтримки, будучи належним чином повідомленою про дату, час і місце виклику, та за наявності у територіального центру комплектування та соціальної підтримки підтвердних документів про отримання особою виклику.

Протокол не складається у разі вчинення в особливий період адміністративних правопорушень, передбачених статтями 210, 210-1 КУпАП, якщо особа подала відповідну заяву, в якій вона не оспорює допущене порушення, та згодна на притягнення її до адміністративної відповідальності за її відсутності (далі - заява про визнання правопорушення).

Заява про визнання правопорушення подається до територіального центру комплектування та соціальної підтримки особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, у строки та способи, передбачені статтею 279-9 КУпАП.

Заява про визнання правопорушення повинна містити таку інформацію: прізвище, власне ім`я, по батькові (за наявності), адресу задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування), контактні дані (номер телефону та/або адресу електронної пошти), реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, офіційно повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку в паспорті).

Відповідно до ч.1 ст. 210-1 КУпАП, в редакції Закону України № 3696-IX від 09.05.2024 «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо удосконалення відповідальності за порушення правил військового обліку та законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію», який набрав чинності 18.05.2024 року, порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію тягне за собою накладення штрафу на громадян від трьохсот до п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об`єднань - від однієї тисячі до однієї тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об`єднань - від двох тисяч до трьох тисяч п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. (ч. 3 ст.210-1 КУпАП).

У примітці до ст. 210 КУпАП зазначено, що положення статей 210, 210-1 цього Кодексу не застосовуються у разі можливості отримання держателем Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів персональних даних призовника, військовозобов`язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи.

Згідно з ч. 5 ст. 33 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» військовий облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів ведеться в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згаданий вище Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів затверджений постановою КМУ від 30.12.2022 №1487 (далі по тексту - Порядок №1487).

Додатком №2 до Порядку №1487 є Правила військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі по тексту - Правила військового обліку).

Підпунктом 2 пункту 1 Правил військового обліку передбачено, що призовники, військовозобов`язані та резервісти повинні прибувати за викликом районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, підрозділів Служби зовнішньої розвідки на збірні пункти, призовні дільниці, до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, підрозділів Служби зовнішньої розвідки у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках, розпорядженнях) районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, підрозділів Служби зовнішньої розвідки для взяття на військовий облік та визначення призначення на особливий період, оформлення військово-облікових документів, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на навчальні (перевірочні) та спеціальні збори військовозобов`язаних та резервістів.

Згідно з ч. 3 ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» (в редакції закону з 18.05.2024) військовий обов`язок включає: підготовку громадян до військової служби; взяття громадян на військовий облік; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов (направлення) на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов`язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.

Згідно з абз. 4 пп. 1 п. 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку" громадяни України, які перебувають на військовому обліку, зобов`язані протягом 60 днів, з дня набрання чинності цим Законом, уточнити адресу проживання, номери засобів зв`язку, адреси електронної пошти (за наявності електронної пошти) та інші персональні дані у разі перебування на території України - шляхом прибуття самостійно до територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на військовому обліку чи за своїм місцем проживання, або до центру надання адміністративних послуг, або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста (за наявності).

З урахуванням аналізу зазначених вище норм суд зазначає, що, перебуваючи на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_10 , ОСОБА_1 мав обов`язок прибути за повісткою до ІНФОРМАЦІЯ_10 .

Твердження позивача щодо нескладення стосовно нього протоколу про адміністративне правопорушення спростовуються наявними у справі письмовими доказами. Так, 27.06.2026 року позивач з`явився до ІНФОРМАЦІЯ_3 та подав заяву про визнання правопорушення і надання згоди на притягнення до адміністративної відповідальності, у якій визнав факт неприбуття за повісткою та зазначив, що не оспорює допущене правопорушення.

Зазначені обставини свідчать про розгляд справи про адміністративне правопорушення в порядку, передбаченому статтею 279-9 КУпАП, яка передбачає можливість розгляду справ про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210 та 210-1 КУпАП, за відсутності особи за умови подання нею відповідної заяви про визнання правопорушення та згоду на притягнення до адміністративної відповідальності.

На підставі наведеного, відповідачем правомірно 27.06.2026 року притягнуто позивача до адміністративної відповідальності за частиною третьою статті 210-1 КУпАП.

Таким чином, суд приходить до висновку, що оспорювана позивачем постанова винесена на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені КУпАП, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо та своєчасно, тому підстави для її скасування відсутні.

Згідно статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі письмових, речових і електронних доказів, висновків експертів, показів свідків.

Виходячи із норм викладених в частині 1 статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 КАС України.

Відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

В п. 23 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Проніна проти України» наголошується, що п.1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, а в п.58 рішення Європейського суд у справі «Серявін та інші проти України» зазначається про те, що призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті… Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватися публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії»).

З огляду на викладене, оцінивши надані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, а також належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, перевіривши всі доводи і заперечення сторін, суд дійшов висновку про те, що матеріалами справи підтверджується факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, а наведені позивачем у своєму адміністративному позові обставини про відсутність вчинення адміністративного правопорушення та підстави для скасування постанови, не знайшли свого підтвердження матеріалами справи, через що позовні вимоги є безпідставними та необґрунтованими, відтак задоволенню не підлягають.

Питання щодо розподілу судових витрат суд вирішує відповідно до приписів ст.139 КАС України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 6, 8,9, 72, 77, 139, 242, 243-246, 286 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - залишити без задоволення, а постанову №538-П/РСАП від 27.06.2026 року - без змін.

Витрати зі сплати судового збору покласти на ОСОБА_1 .

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Другого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , ІПН НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 , тел. НОМЕР_2 ;

Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_11 , адреса: АДРЕСА_4 ;

Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_1 , код НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_5 , тел. НОМЕР_4 .

Повний текст рішення виготовлено 19 жовтня 2026 року.

Суддя - І.В.Ульяніч

Оригінал: reyestr.court.gov.ua