Суд: Слобідський районний суд міста Харкова
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: позики, кредиту, банківського вкладу, з них
Дата: 19 жовтня 2026 р.
Справа: №641/8112/26
Суддя: Василенко О. Я.
Провадження № 2/641/4873/2026Справа № 641/8112/26
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 жовтня 2026 року м. Харків
Слобідський районний суд міста Харкова у складі: головуючого судді Василенко О.Я., за участю секретаря судового засідання Кривенко А.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» (ТОВ «Факторинг Партнерс») до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
УСТАНОВИВ:
ТОВ «Факторинг Партнерс» в особі директора Сердійчук Я.Я. звернулося до Слобідського районного суду міста Харкова через підсистему «Електронний суд» з позовом до ОСОБА_1 , у якому просило стягнути з відповідача заборгованість за Кредитним договором № Z06.00507.003984290 від 30.05.2018 у розмірі 35 477,57 грн, з яких 24 049,34 грн заборгованість за тілом кредиту та 11 428,23 грн заборгованість за процентами, нарахованими на дату відступлення права вимоги, а також судовий збір у розмірі 2 662,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 13 000,00 грн.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 30.05.2018 між АТ «Ідея Банк» та ОСОБА_1 укладено Кредитний договір № Z06.00507.003984290 (далі Кредитний договір), за яким відповідачу надано кредит у розмірі 44 780,00 грн під 21,99 % річних. Відповідач свої зобов`язання щодо повернення кредиту та сплати процентів у строки, визначені графіком платежів, не виконала.
11.12.2025 між АТ «Ідея Банк» та ТОВ «Факторинг Партнерс» укладено Договір факторингу № 11-12/25, за яким позивач набув права вимоги за кредитними договорами, у тому числі за Кредитним договором. Станом на день формування позовної заяви загальна заборгованість відповідача становить 52 741,46 грн, з яких 24 049,34 грн тіло кредиту, 11 428,23 грн проценти, 17 263,89 грн комісії, однак позивач просить стягнути заборгованість лише за тілом кредиту та процентами у загальній сумі 35 477,57 грн.
Посилаючись на неналежне виконання відповідачем своїх грошових зобов`язань за Кредитним договором, позивач просив стягнути з відповідача заборгованість у сумі 35 477,57 грн, а також відшкодувати понесені судові витрати.
Відповідач правом на подання відзиву на позовну заяву не скористалася.
Процесуальні дії у справі
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.08.2026 справа розподілена судді Василенко О.Я.
Ухвалою судді від 21.08.2026 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, призначено судове засідання на 16.09.2026.
Згідно з довідкою про зареєстрованих у житловому приміщенні осіб, сформованою 21.08.2026 на підставі відомостей Реєстру територіальної громади міста Харкова, відповідач з 28.05.1976 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .
Представник позивача у судове засідання не з`явився, у прохальній частині позовної заяви просив здійснювати розгляд справи за відсутності представника позивача та не заперечував проти заочного розгляду справи та ухвалення заочного рішення.
Відповідач у судові засідання 16.09.2026 та 19.10.2026 не з`явилася, про дату, час і місце розгляду справи повідомлялася у встановленому законом порядку шляхом направлення ухвали про відкриття провадження у справі та судових повісток за адресою її зареєстрованого місця проживання. Поштові відправлення повернулися з відміткою «адресат відсутній», що відповідно до ст. 128, 130, 272 ЦПК України та усталеної практики Верховного Суду (постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.12.2018 у справі № 752/11896/17, від 09.11.2023 у справі № 753/114/22) вважається належним повідомленням. Причини неявки суду не повідомила, відзиву на позовну заяву не подала.
Враховуючи зазначене, відповідно до ст. 280 ЦПК України суд постановив проводити заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів, проти чого позивач не заперечував.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Фактичні обставини, встановлені судом
30.05.2018 між ПАТ «Ідея Банк» (Банк) та ОСОБА_1 (Позичальник) укладено Кредитний договір № Z06.00507.003984290, за умовами якого Банк надав Позичальнику кредит на поточні потреби в сумі 44 780,00 грн, включаючи витрати на страховий платіж, строком на 36 місяців, а Позичальник зобов`язалася повернути кредит разом з процентними платежами (процентами та платою за обслуговування кредитної заборгованості) (п. 1.1, 1.2 Кредитного договору). Кредитний договір, Паспорт споживчого кредиту, Графік щомісячних платежів та Заява-анкета складені на папері та підписані відповідачем власноручно.
Кредитним договором погоджено змінювану процентну ставку, яка на день укладення договору становила 21,99 % річних (маржа Банку 12,49 % та змінна частина 9,5 %) (п. 1.3, 1.4 Кредитного договору). Про зміну процентної ставки Банк зобов`язаний повідомляти Позичальника листом із надісланням нового Графіка щомісячних платежів (п. 1.8 Кредитного договору). Нарахування процентів здійснюється за методом «факт/факт», базою для нарахування процентів є неповернута сума кредиту (п. 2.5 Кредитного договору).
Відповідно до п. 2.1 Кредитного договору Позичальник повертає кредит разом з процентами та платою за обслуговування кредитної заборгованості у 36 щомісячних внесках включно до 2 дня/числа кожного місяця згідно з Графіком щомісячних платежів, платежі здійснюються на транзитний рахунок № НОМЕР_1 . Згідно з п. 2.3 Кредитного договору щомісячний платіж, внесений не в термін, передбачений Графіком, та/або в більшій сумі, зараховується в оплату щомісячних платежів згідно з Графіком у терміни, визначені Графіком, тобто кошти зберігаються на транзитному рахунку Банку та зараховуються в оплату щомісячних платежів, а часткове дострокове погашення кредиту здійснюється за письмовою заявою Позичальника.
Пунктом 1.11 Кредитного договору встановлено, що за обслуговування кредиту Банком, що включає в себе надання інформації по рахунках Позичальника з використанням телефонних каналів зв`язку, а саме зі стаціонарних телефонів по Україні, в Контакт-центрі, шляхом направлення СМС-повідомлень щодо суми платежу за договором, щодо зарахування платежу в погашення заборгованості за кредитом тощо; надання інформації по рахунку Позичальника із використанням засобів електронного зв`язку шляхом направлення інформації про стан рахунку на адресу електронної пошти Позичальника; опрацювання запитів Позичальника, що направлені Банку з використанням різних каналів зв`язку тощо, Позичальник сплачує плату за обслуговування кредитної заборгованості щомісячно в терміни та в розмірах, визначених Графіком щомісячних платежів. Відповідно до п. 3.2.4 Кредитного договору Позичальник має право не частіше одного разу на місяць вимагати у Банку безоплатного надання інформації про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої Банку, виписку з рахунків щодо погашення заборгованості та іншої інформації, яка повинна надаватися Позичальнику за законом.
Згідно з Графіком щомісячних платежів (п. 6.1 Кредитного договору, додаток до Паспорта споживчого кредиту) щомісячний платіж становить 2 837,92 грн (останній 2 990,12 грн), останній платіж підлягав сплаті 30.05.2021; за весь строк кредитування сума погашення кредиту становить 44 780,00 грн, проценти 20 078,96 грн, плата за обслуговування кредиту 37 458,36 грн, загальна вартість кредиту 102 317,32 грн. Паспортом споживчого кредиту плату за обслуговування кредитної заборгованості визначено у розмірі 2,50 % щомісячно від початкової суми кредиту.
Відповідно до меморіального ордера № 5174628 від 30.05.2018 та ордерів-розпоряджень № 1, № 2 від 30.05.2018 Банк видав кредит у сумі 44 780,00 грн, з якої 40 894,98 грн перераховано на поточний рахунок відповідача № НОМЕР_2 , а 3 885,02 грн перераховано як страховий платіж за Договором добровільного страхування життя на випадок смерті в результаті нещасного випадку № Z06.00507.003984290 від 30.05.2018, укладеним відповідачем з ПрАТ СК «ПЗУ Україна страхування життя», на що відповідач надала згоду в п. 1.13 Кредитного договору.
Відповідно до виписки по рахунку № НОМЕР_1 за період з 01.01.2000 по 11.12.2025 (кількість проводок 192, обороти за дебетом і кредитом по 113 957,19 грн, вихідний залишок 0,00 грн) у період з 02.07.2018 по 12.01.2022 від відповідача надійшли кошти на погашення заборгованості в загальній сумі 68 276,40 грн, які Банк зарахував таким чином: 20 730,66 грн у погашення кредиту; 17 240,22 грн у погашення процентів; 30 223,32 грн у погашення плати за обслуговування кредитної заборгованості (з урахуванням повернення 10.09.2018 списаних 03.09.2018 коштів у сумі 97,72 грн); 82,20 грн у погашення пені (24.01.2020). Найбільший обсяг платежів відповідач здійснила з 02.07.2018 по 02.03.2020; з 24.03.2020 по 24.12.2020 платежі не надходили, у подальшому платежі вносилися частинами, останній платіж у сумі 5 500,00 грн здійснено 12.01.2022.
12.01.2022 між АТ «Ідея Банк» та ОСОБА_1 укладено Додаткову угоду № Z06.00507.003984290/1 до Кредитного договору, якою сторони визнали наявність заборгованості станом на 12.01.2022 у сумі 56 498,94 грн, з яких 26 948,71 грн основна сума боргу, 17 598,49 грн плата за обслуговування кредитної заборгованості, 11 951,74 грн проценти, та погодили порядок її часткового погашення (5 500,00 грн протягом 5 банківських днів і 15 000,00 грн протягом 180 календарних днів) з прощенням решти боргу. Згідно з п. 3 Додаткової угоди у разі невиконання Позичальником зобов`язань, передбачених п. 2.1, 2.3, у зазначені строки ця Додаткова угода припиняє чинність, не створюючи жодних юридичних наслідків для Сторін. Доказів сплати відповідачем 15 000,00 грн виписка не містить, отже Додаткова угода припинила чинність.
Відповідно до довідки-розрахунку заборгованості, складеної АТ «Ідея Банк» станом на 11.12.2025, заборгованість відповідача за Кредитним договором становить 52 741,46 грн, з яких 24 049,34 грн за основним боргом, 11 428,23 грн за нарахованими та несплаченими процентами, 17 263,89 грн за нарахованими та несплаченими комісіями. Розрахунок заборгованості, складений ТОВ «Факторинг Партнерс» станом на 04.08.2026, містить ті самі суми та свідчить, що після відступлення права вимоги позивач жодних нарахувань не здійснював і платежів від відповідача не отримував.
11.12.2025 між АТ «Ідея Банк» (Клієнт) та ТОВ «Факторинг Партнерс» (Фактор) укладено Договір факторингу № 11-12/25, за яким Клієнт відступає Фактору, а Фактор приймає права вимоги та зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження Клієнта за плату (п. 2.1 Договору факторингу). Згідно з п. 5.1 Договору факторингу права вимоги вважаються такими, що перейшли від Клієнта до Фактора в день підписання Сторонами Акта приймання-передачі Реєстру Боржників для друку та Договору за допомогою сервісу електронного документообігу «Вчасно» за умови виконання Фактором обов`язку з оплати Суми фінансування, передбаченого п. 4.1 Договору факторингу.
11.12.2025 сторонами Договору факторингу підписано кваліфікованими електронними підписами в сервісі «Вчасно» Акт приймання-передачі Реєстрів Боржників для друку № 1 (Лот № 13) та № 2 (Лот № 15) та Реєстр Боржників для друку № 1 (Лот № 13), у якому під порядковим номером 654 зазначено право вимоги до ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) за договором № Z06.00507.003984290 від 30.05.2018 у сумі 52 741,46 грн, з яких 24 049,34 грн заборгованість за основним боргом, 11 428,23 грн заборгованість за відсотками, 17 263,89 грн заборгованість за комісіями.
Загальну Суму фінансування за Договором факторингу у розмірі 9 538 597,00 грн сплачено Фактором платіжною інструкцією № 0561150000 від 03.10.2025 на суму 300 000,00 грн (гарантійний внесок, який згідно з п. 3.1 Договору факторингу зараховується до Суми фінансування) та платіжною інструкцією № 0588840000 від 12.12.2025 на суму 9 238 597,00 грн.
Доказів здійснення відповідачем платежів після 12.01.2022 ні первісному кредитору, ні позивачу матеріали справи не містять.
Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права
Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Відповідно до ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі.
Стаття 627 ЦК України передбачає, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. У договорах за участю фізичної особи споживача враховуються вимоги законодавства про захист прав споживачів.
Відповідно до ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Суд встановив, що Кредитний договір укладено у письмовій формі на папері та підписано відповідачем власноручно, тому доводи позовної заяви про укладення договору в електронній формі з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором не відповідають матеріалам справи, однак на висновок про укладеність договору не впливають. Банк виконав свій обов`язок з надання кредиту в сумі 44 780,00 грн, що підтверджується меморіальним ордером № 5174628 від 30.05.2018, ордерами-розпорядженнями № 1, № 2 від 30.05.2018 та випискою по рахунку.
Щодо переходу права вимоги суд зазначає таке.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Згідно зі ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. За договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату, а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника) (ч. 1 ст. 1077 ЦК України).
Сторони Договору факторингу пов`язали момент переходу прав вимоги з підписанням Акта приймання-передачі Реєстру Боржників для друку та Договору в сервісі «Вчасно» за умови оплати Фактором Суми фінансування (п. 5.1 Договору факторингу). Акт приймання-передачі та Реєстр Боржників для друку № 1, до якого включено право вимоги за Кредитним договором, підписано 11.12.2025, а Суму фінансування сплачено в повному обсязі (300 000,00 грн + 9 238 597,00 грн = 9 538 597,00 грн). Отже, ТОВ «Факторинг Партнерс» набуло статусу нового кредитора у зобов`язанні відповідача за Кредитним договором в обсязі прав, що існували у первісного кредитора на момент їх переходу. Водночас до позивача не могли перейти права, яких первісний кредитор не мав, зокрема права на суми, нараховані на підставі нікчемних умов договору або всупереч закону.
Щодо умови Кредитного договору про плату за обслуговування кредитної заборгованості суд зазначає таке.
Позивач не просить стягнути заборгованість за комісією, однак заявлені до стягнення суми тіла кредиту та процентів утворилися внаслідок того, що значну частину внесених відповідачем коштів Банк зарахував у погашення плати за обслуговування кредитної заборгованості. Тому для встановлення дійсного розміру заборгованості за тілом кредиту та процентами суд має перевірити правомірність такого зарахування.
Відповідно до ч. 2 ст. 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Згідно з ч. 1 ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. Відповідно до ч. 4, 5 ст. 216 ЦК України правові наслідки недійсності нікчемного правочину, які встановлені законом, не можуть змінюватися за домовленістю сторін; суд може застосувати наслідки недійсності нікчемного правочину з власної ініціативи. Недійсність окремої частини правочину не має наслідком недійсності інших його частин і правочину в цілому, якщо можна припустити, що правочин був би вчинений і без включення до нього недійсної частини (ст. 217 ЦК України).
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 13.07.2022 у справі № 496/3134/19 (провадження № 14-44цс21), розглядаючи спір щодо кредитного договору ПАТ «Ідея Банк», укладеного 19.06.2018, з тотожними умовами про плату за обслуговування кредиту (надання інформації по рахунках з використанням телефонних каналів зв`язку, засобів електронного зв`язку, опрацювання запитів позичальника) та про право позичальника не частіше одного разу на місяць безоплатно отримувати інформацію про кредит, дійшла висновку, що комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» (10.06.2017), щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до ч. 1, 2 ст. 11, ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування». Велика Палата Верховного Суду визнала нікчемними положення кредитного договору щодо обов`язку позичальника сплачувати плату за обслуговування кредиту щомісячно в терміни та у розмірах, визначених графіком щомісячних платежів, оскільки надання інших послуг, не пов`язаних з інформуванням про стан кредитної заборгованості, за вказану плату умовами договору не передбачено.
Пункти 1.11 та 3.2.4 Кредитного договору у цій справі за змістом тотожні умовам договору, які були предметом оцінки Великої Палати Верховного Суду. Плата за обслуговування кредитної заборгованості встановлена Кредитним договором без уточнення систематичності запиту інформації споживачем і за послуги, які за законом та за п. 3.2.4 самого договору мають надаватися безоплатно; надання інших послуг за цю плату договором не передбачено. Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України суд враховує зазначений висновок Великої Палати Верховного Суду та доходить висновку, що положення п. 1.11 та п. 6.1 (Графік щомісячних платежів) Кредитного договору в частині обов`язку відповідача сплачувати плату за обслуговування кредитної заборгованості є нікчемними. Визнання відповідачем у Додатковій угоді від 12.01.2022 заборгованості за такою платою не змінює наслідків нікчемності цієї умови (ч. 4 ст. 216 ЦК України), до того ж Додаткова угода припинила чинність без настання юридичних наслідків для сторін.
Верховний Суд у постанові від 19.04.2023 у справі № 335/4991/16-ц (провадження № 61-11981св22) з посиланням на постанови Верховного Суду від 04.05.2022 у справі № 133/331/17 та від 20.07.2022 у справі № 343/557/15-ц зазначив, що сплачені позичальником кошти по комісії, які безпідставно нараховані банком на підставі нікчемних умов кредитного договору, підлягають зарахуванню на погашення загальної суми заборгованості, а нікчемність умов кредитного договору щодо сплати позичальником комісії має наслідком здійснення перерахунку усіх складових заборгованості, які стягує кредитор. Належним чином дослідити розрахунок заборгованості, перевірити його, оцінити в сукупності та взаємозв`язку з випискою з особового рахунку позичальника, а у випадку незгоди з ним повністю чи частково зазначити правові аргументи на його спростування, є процесуальним обов`язком суду.
Отже, кошти у сумі 30 223,32 грн, які відповідач сплатила та які Банк зарахував у погашення плати за обслуговування кредитної заборгованості, підлягають зарахуванню в погашення її зобов`язань з повернення кредиту та сплати процентів.
Щодо процентів за користування кредитом суд зазначає таке.
Згідно з ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12 дійшла висновку, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси кредитора забезпечені ч. 2 ст. 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.
Строк кредитування за Кредитним договором становив 36 місяців, останній платіж згідно з Графіком підлягав сплаті 30.05.2021. Отже, право нараховувати проценти за ставкою, встановленою Кредитним договором, припинилося 30.05.2021. Додаткова угода від 12.01.2022 строку кредитування не змінювала і припинила чинність без настання юридичних наслідків.
Доказів зміни процентної ставки протягом строку кредитування та повідомлення про це відповідача в порядку п. 1.8 Кредитного договору матеріали справи не містять, а позивач у позовній заяві сам посилається на ставку 21,99 % річних. Тому суд виходить зі ставки 21,99 % річних.
Позивач не надав розрахунку нарахування процентів за періодами, тому суд перевірив заявлену суму процентів за випискою по рахунку. Загальна сума процентів, нарахованих Банком, становить 28 668,45 грн (17 240,22 грн сплачено + 11 428,23 грн заявлено до стягнення), що на 8 589,49 грн перевищує суму процентів за весь строк кредитування за Графіком (20 078,96 грн). Здійснений судом розрахунок процентів за ставкою 21,99 % річних на фактичний залишок кредиту за даними виписки (без урахування нікчемності плати за обслуговування) показує, що проценти, нараховані за період з 31.05.2018 по 30.05.2021, становили б 24 078,02 грн, а за період з 31.05.2018 по 12.01.2022 становлять 28 054,84 грн, що практично збігається із загальною сумою процентів, визнаною сторонами в Додатковій угоді станом на 12.01.2022 (16 093,69 грн сплачено до 12.01.2022 + 11 951,74 грн = 28 045,43 грн). Крім того, після 12.01.2022 заборгованість за процентами збільшилася з 10 805,21 грн (залишок після сплати 12.01.2022 процентів у сумі 1 146,53 грн) до 11 428,23 грн, тобто на 623,02 грн, за відсутності будь-яких платежів відповідача. Отже, заявлена до стягнення сума процентів включає проценти, нараховані після спливу строку кредитування, що суперечить наведеному висновку Великої Палати Верховного Суду.
Щодо дійсного розміру заборгованості суд зазначає таке.
Суд здійснив перерахунок заборгованості відповідача за Кредитним договором з урахуванням нікчемності умови про плату за обслуговування кредитної заборгованості та припинення права на нарахування процентів після 30.05.2021 на підставі виписки по рахунку та умов Кредитного договору таким чином: проценти нараховано за ставкою 21,99 % річних за методом «факт/факт» на фактичний залишок кредиту (у тому числі простроченого) за період з 31.05.2018 по 30.05.2021 (п. 1.4, 2.5 Кредитного договору); кошти, внесені відповідачем понад суму щомісячного платежу, не враховувалися як дострокове погашення кредиту, а зараховувалися в оплату чергових щомісячних платежів у терміни, визначені Графіком (п. 2.3 Кредитного договору); прострочені суми погашалися в день надходження коштів (п. 2.2 Кредитного договору); з кожного надходження спочатку погашалися проценти, а потім кредит, що відповідає ст. 534 ЦК України та не погіршує становище кредитора; сплачену 24.01.2020 пеню в сумі 82,20 грн з розрахунку виключено як таку, що зарахована у погашення окремого зобов`язання.
За результатами перерахунку проценти за користування кредитом за строк кредитування становлять 20 167,19 грн. Сума зобов`язань відповідача з повернення кредиту та сплати процентів становить 64 947,19 грн (44 780,00 грн + 20 167,19 грн). Відповідач внесла на погашення заборгованості 68 276,40 грн, з яких на погашення кредиту, процентів і плати за обслуговування кредитної заборгованості спрямовано 68 194,20 грн (за вирахуванням 82,20 грн, зарахованих у погашення пені). Таким чином, зобов`язання відповідача з повернення кредиту та сплати процентів виконано в повному обсязі станом на 12.01.2022, а сума внесених коштів перевищує розмір цих зобов`язань на 3 247,01 грн (різниця між 68 194,20 грн та 64 947,19 грн).
Відповідно до ч. 1 ст. 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Оскільки на момент відступлення права вимоги заборгованість відповідача за тілом кредиту та процентами за Кредитним договором була відсутня, до ТОВ «Факторинг Партнерс» не перейшло право вимоги на стягнення 24 049,34 грн заборгованості за тілом кредиту та 11 428,23 грн заборгованості за процентами (ст. 514 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Позивач не довів наявності у відповідача заборгованості за Кредитним договором у заявленому розмірі, а надані ним докази, оцінені судом у сукупності, свідчать про виконання відповідачем зобов`язань з повернення кредиту та сплати процентів у межах, встановлених законом і дійсними умовами договору.
Оцінивши подані докази в їх сукупності, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позову.
Щодо розподілу судових витрат
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Згідно з п. 2 ч. 2 ст. 141 ЦПК України у разі відмови в позові інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються на позивача.
Позивач сплатив судовий збір у сумі 2 662,40 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 0682170041 від 11.08.2026. Оскільки в задоволенні позову відмовлено, судовий збір та витрати на професійну правничу допомогу у сумі 13 000,00 грн відшкодуванню позивачу за рахунок відповідача не підлягають.
Керуючись ст. 4, 10, 11, 12, 13, 76, 77, 78, 79, 80, 81, 89, 141, 247, 263, 264, 265, 268, 273, 274, 279, 280, 281, 282, 283, 284, 354, 355 ЦПК України, суд
УХВАЛИВ:
У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовити.
Заочне рішення може бути оскаржено позивачем у встановленому порядку до Харківського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його складення.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом тридцяти днів з дня складення рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за вебадресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.
Учасники справи:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс», код ЄДРПОУ 42640371, місцезнаходження: 03150, м. Київ, вул. Ґедройця Єжи, буд. 6, офіс 521.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
Суддя О.Я.Василенко
Оригінал: reyestr.court.gov.ua