Постанова від 06 жовтня 2026 р. у справі №912/6/26 — Центральний апеляційний господарський суд

Суд: Центральний апеляційний господарський суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Господарське

Категорія: енергоносіїв

Дата: 06 жовтня 2026 р.

Справа: №912/6/26

Суддя: Стефанів Тетяна Василівна

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.10.2026 м. Дніпро Справа № 912/6/26

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії:

головуючого (судді-доповідача): Стефанів Т. В.,

суддів: Кошлі А. О., Кучеренко О. І.,

секретаря судового засідання Скородумової Л. В.,

за участі :

прокуратура Деркач І. П.,

від відповідача 2 (апелянта) адвоката Лисенко С. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу

Товариства з обмеженою відповідальністю "Кіровоградська обласна енергопостачальна компанія", на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 16.04.2026 (суддя Коваленко Н. М.) у справі № 912/6/26

за позовом Керівника Новоукраїнської окружної прокуратури Кіровоградської області, код ЄДР 02910025, пров. С. Бандери, 7, м. Новоукраїнка, Кіровоградська обл., 27100, в інтересах держави в особі

позивача Добровеличківської селищної ради, код ЄДР 04365922, вул. Незалежності, 112, селище Добровеличківка, Новоукраїнський район, Кіровоградська область, 27000

до відповідача 1 Комунального некомерційного підприємства "Добровеличківська лікарня" (далі - КНП "Добровеличківська лікарня"), код ЄДР 01995143, вул. Артюха Аркадія, 10, селище Добровеличківка, Новоукраїнський район, Кіровоградська область, 27000

відповідача 2 Товариства з обмеженою відповідальністю "Кіровоградська обласна енергопостачальна компанія" (далі - ТОВ "Кіровоградська обласна ЕК"), код ЄДР 42132581, вул. Велика Перспективна, 78, м. Кропивницький, Кіровоградська область, 25006

про визнання недійсними додаткових угод до договору про закупівлю товару та повернення безпідставно сплачених коштів,

в с т а н о в и в:

Короткий зміст позовних вимог та рішення суду першої інстанції.

Керівник Новоукраїнської окружної прокуратури Кіровоградської області звернувся до Господарського суду Кіровоградської області з позовом в інтересах держави в особі Добровеличківської селищної ради до Комунального некомерційного підприємства "Добровеличківська лікарня" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Кіровоградська обласна енергопостачальна компанія" про визнання недійсними додаткових угод №4 від 02.08.2023, №5 від 01.09.2023 та №7 від 30.11.2023 до договору №5-1129 від 06.01.2023 про постачання електричної енергії споживачу та стягнення з ТОВ "Кіровоградська обласна ЕК" на користь бюджету Добровеличківської територіальної громади безпідставно надмірно сплачених бюджетних коштів у сумі 132 672,73 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що при укладенні зазначених додаткових угод сторонами Договору не дотримано вимоги підпункту 2 пункту 19 Особливостей здійснення публічних закупівель, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 №1178, пункту 2 частини 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі", а також умов Договору щодо належного документального підтвердження зміни ціни товару. Прокурор зазначав, що приведення ціни договору у відповідність до існуючих ринкових цін на електричну енергію повністю нівелює зміст інституту публічних закупівель та його мету, оскільки сама закупівля здійснюється для отримання пропозицій, що є кращими (нижчими) за ринкові.

Рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 16.04.2026 у справі № 912/6/26 позов задоволено повністю.

Визнано недійсною додаткову угоду №4 від 02.08.2023, до договору №5-1129 про постачання електричної енергії споживачу від 06.01.2023, укладеного між Комунальним некомерційним підприємством "Добровеличківська лікарня" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Кіровоградська обласна енергопостачальна компанія".

Визнано недійсною додаткову угоду №5 від 01.09.2023, до договору №5-1129 про постачання електричної енергії споживачу від 06.01.2023, укладеного між Комунальним некомерційним підприємством "Добровеличківська лікарня" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Кіровоградська обласна енергопостачальна компанія".

Визнано недійсною додаткову угоду №7 від 30.11.2023, до договору №5-1129 про постачання електричної енергії споживачу від 06.01.2023, укладеного між Комунальним некомерційним підприємством "Добровеличківська лікарня" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Кіровоградська обласна енергопостачальна компанія".

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Кіровоградська обласна енергопостачальна компанія" (код ЄДР 42132581, вул. Велика Перспективна, 78, м. Кропивницький, Кіровоградська область, 25006) на користь бюджету Добровеличківської територіальної громади безпідставно надмірно сплачені бюджетні кошти в сумі 132 672,73 грн на розрахунковий рахунок: UА948201720344200009000116570, банк отримувача - ДКСУ у м. Київ, МФО банку: 820172, ЄДРПОУ отримувача: 44098637.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Кіровоградська обласна енергопостачальна компанія" (код ЄДР 42132581, вул. Велика Перспективна, 78, м. Кропивницький, Кіровоградська область, 25006) на користь Кіровоградської обласної прокуратури (код ЄДР 02910025, банк - Державна Казначейська служба України, м. Київ, МФО 820172, розрахунковий рахунок UА848201720343100001000004600, код класифікації видатків бюджету - 2800) судовий збір в сумі 7 570,00 грн.

Стягнуто з Комунального некомерційного підприємства "Добровеличківська лікарня" (код ЄДР 01995143, вул. Артюха Аркадія, 10, селище Добровеличківка, Новоукраїнський район, Кіровоградська область, 27000) на користь Кіровоградської обласної прокуратури ((код ЄДРПОУ 02910025, банк - Державна Казначейська служба України, м. Київ, МФО 820172, розрахунковий рахунок UА848201720343100001000004600, код класифікації видатків бюджету - 2800) судовий збір в сумі 4 542,00 грн.

Приймаючи оскаржуване рішення, місцевий господарський суд виходив з того, що Закон України "Про публічні закупівлі" встановлює імперативну норму, за якою зміна істотних умов договору про закупівлю може здійснюватися виключно у випадках, визначених частиною 5 статті 41 цього Закону, зокрема у випадку збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку. Суд першої інстанції встановив, що експертний висновок Кіровоградської регіональної торгово-промислової палати №В-251/18 від 31.07.2023, покладений в основу додаткової угоди №4, містив порівняння ціни за період з 01 по 06 січня 2023 року (тобто до дати укладення Договору) з періодом за липень 2023 року, що не відповідає вимогам підпункту 2 пункту 19 Особливостей та пункту 2 частини 5 статті 41 Закону. Аналогічно суд встановив, що експертні висновки, покладені в основу додаткових угод №5 та №7, також не підтверджують коливання ціни на ринку у відповідні періоди, оскільки порівняння здійснювалося з періодами, що передували даті останнього внесення змін. Суд також послався на правову позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену у постанові від 24.01.2024 у справі №922/2321/22, згідно з якою ціна за одиницю товару не може бути збільшена більше ніж на 10% від ціни, визначеної сторонами в договорі за результатами процедури закупівлі, незалежно від кількості та строків зміни ціни протягом строку дії договору. Щодо стягнення коштів суд зазначив, що оскільки додаткові угоди є недійсними, зобов`язання сторін регулюються Договором з урахуванням додаткових угод №1, 2, 3, а різниця зайво сплачених коштів у сумі 132 672,73 грн підлягає стягненню на підставі статей 216, 1212 ЦК України.

Короткий зміст вимог та узагальнені доводи апеляційної скарги.

Не погоджуючись з рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 16.04.2026 у справі №912/6/26, Товариство з обмеженою відповідальністю "Кіровоградська обласна енергопостачальна компанія" звернулося до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою від 30.04.2026, в якій просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Апелянт вважає, що оскаржуване рішення є необґрунтованим, прийнятим без всебічного, повного та об`єктивного з`ясування обставин справи, а висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи і побудовані на припущеннях. На переконання апелянта, суд першої інстанції допустив суттєві порушення норм матеріального права, зокрема статей 6, 8, 129 Конституції України, а також норм процесуального права - статей 7, 13, 76-79 ГПК України, статті 625 ЦК України, статті 179 ГК України.

Апелянт зазначає, що суд першої інстанції обґрунтував своє рішення лише доводами та документами, наданими позивачем, без дослідження та надання належної правової оцінки доказам, наданим відповідачем у процесі судового розгляду справи, чим порушив основні засади судочинства - рівність учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність та свободу в наданні суду доказів. Суд не дослідив та не надав належної правової оцінки наданим відповідачем матеріалам, не навів у мотивувальній частині рішення правового обґрунтування та доведених фактичних обставин, з огляду на які доводи або докази відповідача не взято до уваги.

Щодо питання реституції апелянт наголошує, що стаття 216 ЦК України передбачає двосторонню реституцію і не передбачає односторонньої. Посилаючись на постанову Верховного Суду у справі №918/1043/21, апелянт зазначає, що установивши недійсність договору, суд повинен не тільки зобов`язати відповідача повернути позивачеві майно, але й стягнути з останнього на користь відповідача сплачені за майно кошти. Апелянт вказує, що до договору про постачання електричної енергії через неможливість фізичного повернення спожитої електричної енергії мають застосовуватися спеціальні положення, оскільки двостороння реституція є неможливою. Судом першої інстанції, в порушення приписів Верховного Суду, питання щодо реституції вирішено не було.

Апелянт стверджує, що зобов`язання за договором та додатковими угодами до нього вже виконані сторонами, строк дії договору закінчився наприкінці 2023 року. Вимагаючи визнати недійсними вже реалізовані додаткові угоди, прокурор не бере до уваги, що у сторін немає правових інструментів відкоригувати умови укладених правочинів. Якби на момент вчинення договору про закупівлю постачальник знав, що у нього не буде законної можливості змінювати ціну товару у разі її коливання на ринку, він взагалі не укладав би договір про постачання електричної енергії. Додаткові угоди укладалися за згодою сторін, а незастосування наслідків недійсності до обох сторін правочину носить дискримінаційний характер та доводить постачальника до збитків.

Щодо документального підтвердження коливання ціни апелянт зазначає, що пунктом 13.6.2.1 Договору, погодженим сторонами без зауважень, визначено, що факт зростання ціни за одиницю товару встановлюється на підставі інформації щодо середньозваженої ціни товару на РДН ОЕС України на дату укладання договору та на дату письмового звернення до Споживача, а документальним підтвердженням коливання ціни є експертні висновки уповноважених органів, сформовані на підставі інформації з офіційного вебсайту ДП "Оператор ринку". Апелянт наголошує, що ця домовленість сторін відповідає положенням ЦК України щодо свободи волевиявлення, не суперечить жодному положенню чинного законодавства, не визнавалась недійсною в судовому порядку та не оскаржується позивачем у даному позові. Відповідно, подальше внесення змін до Договору здійснювалося виключно на підставі його умов.

Апелянт вказує, що позивач, порушуючи статті 77-79 ГПК України в частині належності та достовірності доказів, повністю ігнорує положення Договору в частині належності підстав для зміни ціни. Оскільки розрахунковим періодом за Договором є місяць, факт зростання ціни встановлюється на підставі інформації щодо середньозваженої ціни товару на РДН ОЕС України "за місяць" на відповідні дати з метою розрахунку саме відсотку коливання ціни, а не застосування абсолютних величин, як це робить позивач. Позивач маніпулює інформацією з сайту ДП "Оператор ринку", стверджуючи, що для розрахунку відсотку коливання необхідно застосовувати ціни подекадно, що є помилковим, не відображає дійсних обставин справи та суперечить умовам Договору. Суд першої інстанції, без належного вивчення всіх обставин справи, поклав це твердження позивача в основу свого рішення, що призвело до прийняття неправосудного рішення.

Апелянт також зазначає, що позивач не є стороною Договору, а наведений ним розрахунок не відтворює фактичний склад ціни товару, визначений умовами Договору та додатками до нього. Сам Договір не містить чіткого та однозначного механізму розподілу ціни за одиницю електричної енергії на складові елементи, що унеможливлює достовірне виокремлення власне ціни товару від регульованих тарифів та інших обов`язкових платежів. За таких обставин висновок про перевищення допустимого рівня зміни ціни не є доведеним та обґрунтованим.

Щодо тлумачення пункту 2 частини 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" апелянт наводить порівняльний аналіз редакцій 2015 та 2019/2021 років і зазначає, що нова редакція норми, на відміну від попередньої, достатньо однозначно вказує на неодноразовість дозволених змін ціни - не частіше ніж один раз на 90 днів, а для електричної енергії обмеження щодо строків зміни ціни взагалі не діє. Законодавець мав намір забезпечити більшу гнучкість процедури закупівлі, дозволивши сторонам адаптуватися до змін ціни на ринку, одночасно передбачивши механізми протидії "ціновому демпінгу" через правило про пропорційність збільшення ціни та можливість відхилення тендерної пропозиції з "аномально низькою ціною".

Апелянт посилається на практику ЄСПЛ щодо передбачуваності втручання у право власності. Зокрема, на рішення у справі "Stretch v. the United Kingdom" (no. 44277/98) щодо непропорційності втручання, у справі "Сєрков проти України" (no. 39766/05) щодо вимог "якості закону" та передбачуваності, у справі "ТОВ "Укркава" проти України" (no. 10233/20) щодо непередбачуваності нового тлумачення закону Верховним Судом, а також у справі "Щокін проти України" щодо обов`язку застосовувати найбільш сприятливий для осіб підхід у разі неоднозначного тлумачення. Апелянт зазначає, що визнання недійсними додаткових угод про збільшення ціни електроенергії з посиланням на перевищення загального 10-відсоткового ліміту не було достатньо передбачуваним для сторін угоди, а стягнення коштів за цих обставин становить надмірний тягар для відповідача.

Апелянт наголошує, що на час укладання договору про постачання електричної енергії не було такої судової практики, яка б однозначно свідчила про те, що тлумачення сторонами пункту 2 частини 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" в контексті прийняття Особливостей є неправильним. Постанова Великої Палати Верховного Суду у справі №920/19/24, на яку посилається позивач, з`явилась лише 21 листопада 2025 року, тобто значно пізніше укладення спірних додаткових угод. Сторони за договором, які діяли добросовісно, опинилися в ситуації, що їхню поведінку заднім числом було оцінено як таку, що суперечить закону.

Апелянт також зазначає, що позивачем у позові не наведено достатніх підстав для захисту відповідного права (охоронюваного законом інтересу), а також порушення зазначеного права відповідачем з урахуванням належності обраного способу судового захисту, а судом першої інстанції не надано вказаним обставинам належної правової оцінки, що призвело до винесення неправомірного рішення, яке підлягає скасуванню відповідно до пунктів 2, 3 частини 1 статті 277 ГПК України.

Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи.

Керівник Новоукраїнської окружної прокуратури Кіровоградської області подав відзив на апеляційну скаргу, згідно якого заперечує проти апеляційної скарги ТОВ "Кіровоградська обласна енергопостачальна компанія" та вважає її необґрунтованою, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Прокурор вважає неправдивим та необґрунтованим твердження апелянта про те, що суд обґрунтував своє рішення лише доводами позивача без дослідження доказів відповідача, зазначаючи, що апелянт лише загальним формулюванням описує допущені порушення, не наводячи фактичних обставин справи, зокрема які саме докази, подані відповідачем, суд не дослідив та не надав їм правової оцінки.

Щодо доводів апелянта про двосторонню реституцію прокурор зазначає, що вони є безпідставними. Посилаючись на частину 1 статті 216, частину 1 статті 1212, пункт 1 частини 3 статті 1212 ЦК України, прокурор вказує, що Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24.01.2024 у справі №922/2321/22 у подібних правовідносинах, задовольняючи позов у частині стягнення коштів, дійшла висновку, що оскільки оспорювані додаткові угоди є недійсними і не породжують правових наслідків, правовідносини між сторонами щодо ціни електричної енергії мали регулюватися договором, а грошові кошти в сумі, заявленій до стягнення, є такими, що були безпідставно одержані відповідачем, підстава їх набуття відпала, а тому відповідач зобов`язаний їх повернути. Аналогічний висновок зроблено Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 21.11.2025 у справі №920/19/24 (пункт 181). Прокурор також зазначає, що Верховний Суд в ухвалі від 25.06.2024 у справі №904/1557/23 звернув увагу касатора (постачальника електроенергії) на те, що Великою Палатою Верховного Суду вже сформульовано висновки щодо застосування зазначених норм права у спірних правовідносинах, та закрив касаційне провадження. Таким чином, прокурором обрано, а судом першої інстанції застосовано належний та ефективний спосіб захисту порушених прав.

Щодо нормативно-правового обґрунтування збільшення вартості електричної енергії прокурор зазначає, що метою Закону України "Про публічні закупівлі" є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища, запобігання проявам корупції та розвиток добросовісної конкуренції. Прокурор посилається на системний аналіз приписів ЦК України та Закону України "Про публічні закупівлі", згідно з яким ціна товару є істотною умовою договору про закупівлю, а у будь-якому разі ціна за одиницю товару не може бути збільшена більше ніж на 10% від тієї ціни, яка була визначена сторонами в договорі за результатами процедури закупівлі, незалежно від кількості та строків зміни ціни протягом строку дії договору. Прокурор наводить висновки Великої Палати Верховного Суду у постановах від 24.01.2024 у справі №922/2321/22 та від 21.11.2025 у справі №920/19/24, а також постанови Верховного Суду від 06.02.2025 у справі №916/747/24, від 28.08.2024 у справі №918/694/23, від 10.12.2024 у справі №924/413/24, від 15.10.2024 у справі №918/18/24, від 08.10.2024 у справі №918/728/23. Прокурор зазначає, що якщо порівняти загальне збільшення вартості електричної енергії за спірними додатковими угодами, такий відсоток становить 26,24%, що значно перевищує допустимий 10-відсотковий ліміт.

Щодо належного періоду підтвердження коливання ціни прокурор зазначає, що апелянт бере до уваги лише одну частину умови Договору - "з моменту укладення договору про закупівлю", ігноруючи іншу умову, яка виникає після внесення змін - "або останнього внесення змін до договору про закупівлю в частині зміни ціни за одиницю товару". Прокурор наголошує, що ним не допущено жодної "формалізації процесів", а лише звернуто увагу на вимоги підпункту 2 пункту 19 Особливостей, пункту 2 частини 5 статті 41 Закону №922-VIII та умов Договору щодо належного документального підтвердження зміни ціни товару. Прокурор детально аналізує кожну з оспорюваних додаткових угод та зазначає, що експертні висновки, покладені в їх основу, не підтверджують коливання ціни на ринку у відповідні періоди, оскільки порівняння здійснювалося з періодами, що передували даті укладення Договору або останнього внесення змін. Зокрема, щодо додаткової угоди №5 прокурор зазначає, що твердження апелянта про безпідставність застосування аналізу подекадної зміни ціни не відповідають обставинам справи, оскільки між додатковими угодами №4 та №5 період зміни ціни становить лише один місяць - серпень 2023 року.

Добровеличківська селищна рада не скористалася правом подати відзив на апеляційну скаргу, що відповідно до частини 3 статті 263 Господарського процесуального кодексу України не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

КНП "Добровеличківська лікарня" не скористалося правом подати відзив на апеляційну скаргу, що відповідно до частини 3 статті 263 Господарського процесуального кодексу України не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

ТОВ "Кіровоградська обласна енергопостачальна компанія" подало відповідь на відзив на апеляційну скаргу від 27.05.2026, в якій зазначило, що відзив прокурора складається з непослідовних оціночних суджень, зводиться до цитування положень позовної заяви та хибних висновків суду першої інстанції. Апелянт повторно наголосив, що на час укладання договору не було судової практики, яка б однозначно свідчила про неправильність тлумачення сторонами пункту 2 частини 5 статті 41 Закону, а постанова Великої Палати Верховного Суду у справі №920/19/24 з`явилась лише 21.11.2025. Апелянт також звернув увагу на пункти 156-157 зазначеної постанови, де Верховний Суд зазначив про нормативне закріплення у постанові КМУ №1178 (в редакції постанови КМУ №1067) можливості застосування 10-відсоткового обмеження щодо кожного окремого випадку збільшення ціни (без обмеження кількості змін) з граничним значенням на рівні 50%. Апелянт зазначив, що навіть за умов доведеності перевищення 10% ціни, позивач повинен був заявити до стягнення лише суми, які перевищують 10% межу збільшення ціни згідно окремої угоди, тобто загалом 13 014,82 грн. Апелянт також послався на практику ЄСПЛ та Великої Палати Верховного Суду щодо обов`язку держави забезпечити видання зрозумілих правил та уникати покладання на приватну особу надмірного індивідуального тягаря.

Рух справи в суді апеляційної інстанції.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.04.2026 для розгляду справи визначена колегія суддів у складі: головуючого судді - Стефанів Т. В. (доповідач), судді - Кошля А.О., Кучеренко О.І.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 06.05.2026 апеляційну скаргу залишено без руху. Скаржнику наданий строк для усунення недоліків апеляційної скарги, а саме для надання суду доказів оплати судового збору, у розмірі 1440 грн.

На виконання вказаної ухвали від скаржника надійшла заява про усунення недоліків апеляційної скарги та долучення до матеріалів апеляційної скарги витребуваних судом доказів.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 08.05.2026 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Кіровоградська обласна енергопостачальна компанія", на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 16.04.2026 (суддя Коваленко Н. М.) у справі № 912/6/26.

Витребувано матеріали справи № 912/6/26 у Господарського суду Кіровоградської області.

18.05.2026 справа № 912/6/26 надійшла на адресу Центрального апеляційного господарського суду.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 21.05.2026 призначено справу № 912/6/26 до розгляду в судовому засіданні на 24.06.2026 о 12 год. 00 хв.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 24.06.2026 розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Кіровоградська обласна енергопостачальна компанія", на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 16.04.2026 у справі № 912/6/26 відкладенона 19.08.2026 об 11:15 год.

19.08.2026 в судовому засіданні по розгляду апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Кіровоградська обласна енергопостачальна компанія", на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 16.04.2026 у справі № 912/6/26 оголошено перерву до 07.10.2026 о 12:00 год.

07.10.2026 в судове засідання з`явилися представники прокурор, відповідач-2, інші учасники справи наданим процесуальним правом не скористалися та не забезпечили явку в судове засідання повноважних представників.

Суд апеляційної інстанції враховуючи те, що участь в засіданні суду є правом, а не обов`язком сторони, дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності зазначених представників сторін.

У судовому засіданні 07.10.2026 колегією суддів оголошено скорочене судове рішення (вступну та резолютивну частини постанови) у справі.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції, перевірені та додатково встановлені апеляційним господарським судом.

КНП "Добровеличківська лікарня" проведено процедуру закупівлі послуг за кодом ДК 021:2015:09310000-5-Електрична енергія, кількість 514 706 кіловат/годин з очікуваною вартістю 3 500 000,00 грн. (а.с. 35-36, т. 1)

Оголошення про проведення відкритих торгів оприлюднено в мережі Інтернет в електронній системі публічних закупівель Prozorro за №UA-2022-12-19-017749-a. Основним критерієм вибору переможця є ціна.

Учасниками вказаних відкритих торгів зареєструвалися: ТОВ "Кіровоградська обласна ЕК"; Товариство з обмеженою відповідальністю "СКАЙ СОФТ"; Товариство з обмеженою відповідальністю "ПРОМГАЗ СІТІ" (а.с. 37, т. 1).

Переможцем було визнано ТОВ "Кіровоградська обласна ЕК" з найменшою ціновою пропозицією 3 107 352,18 грн з ПДВ.

За результатами проведеної закупівлі, між КНП "Добровеличківська лікарня" (Замовник) та ТОВ "Кіровоградська обласна ЕК" (Постачальник) укладено Договір №5-1129 від 06.01.2023 про постачання електричної енергії споживачу (далі - Договір, а.с. 76-86, т. 1).

Предметом договору є електрична енергія (ДК 021:2015:09310000-5) з очікуваним обсягом постачання та розподілу електричної енергії на період з 01.01.2023 до 31.12.2023 становить 514 706 кВт/год ціною 5,025 грн/кВт*год без ПДВ і 6,03 грн/кВт*год з ПДВ.

Відповідно до п. 1 комерційної пропозиції, яка є додатком №1 до Договору ціна за одиницю товару для Споживача складає: 5,025 грн/кВт*год без ПДВ і 6,03 грн/кВт*год з ПДВ. Оплата послуг з розподілу здійснюється через Постачальника.

Згідно з п. 2.1.-2.2. Договору Постачальник зобов`язується поставити Споживачу у 2023 році електричну енергію (код за ДК 021:2015-09310000-5 електрична енергія) в кількості 514 706 кВт*год на суму 3 107 352,18 грн, як різновид товарної продукції, а також послуги, пов`язані з її постачанням в розумінні пункту 34 ст. 1 Закону України "Про публічні закупівлі", для забезпечення потреб електроустановок Споживача, а Споживач зобов`язується прийняти та оплатити вартість використаної електричної енергії та здійснити інші платежі згідно з умовами, що визначені Договором.

Обсяги закупівлі товару можуть бути зменшені залежно від реального фінансування видатків Споживача.

Відповідно до п. 3.2. Договору Постачальник за цим Договором не має права вимагати від Споживача будь-якої іншої плати за електричну енергію, що не визначена у комерційній пропозиції.

За умовами п. 13.1., 13.6. Договору він набирає чинності з 01.01.2023 і діє по 31.12.2023 року, а в частині розрахунків до повного їх завершення.

Істотні умови договору не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань Сторонами в повному обсязі, крім випадків:

- пп. 13.6.1. Зменшення обсягів закупівлі, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків замовника.

- пп. 13.6.2. Збільшення ціни за одиницю товару пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної у даному Договорі. Сторони погоджуються, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в даному Договорі. Сторони погоджуються, що збільшення ціни за одиницю товару здійснюється з обов`язковим дотриманням вимог законодавства.

- пп. 13.6.2.1. Збільшення ціни з підстав визначених п. 13.6.2. цього Договору здійснюється виходячи з наступного.

Законом України "Про ринок електроенергії" визначено, що ДП "Оператор ринку" оприлюднює інформацію про ціну електричної енергії.

Факт зростання ціни за одиницю товару встановлюється на підставі інформації щодо середньозваженої ціни товару на РДН ОГС України на дату укладання договору та на дату письмового звернення до Споживача.

Сторони погоджуються та допускають, що документальним підтвердженням коливання ціни товару на ринку є експертні висновки уповноважених органів, сформовані на підставі інформації, розміщеної на офіційному вебсайті ДП "Оператор ринку".

- пп. 13.6.2.2. У разі настання обставин визначених п. 13.6.2. Постачальник письмово звертається до Споживача, та направляє проект додаткової угоди щодо внесення змін до Договору, з відповідним обґрунтуванням.

- пп. 13.6.2.3. Якщо зміна ціни за одиницю товару в договорі вже проводилась, то наступна зміна здійснюється на підставі інформації щодо середньозваженої ціни товару на РДН ОЕС України на дату, що відповідає останній зміні та на дату нового звернення щодо зміни ціни за одиницю товару по договору.

Розрахунок відсотків зміни ціни і кількості здійснюється у додатковій угоді від ціни підписаного договору, а у наступних додаткових угодах - від останньої зміни ціни та кількості.

- пп. 13.6.7. Зміни встановленого згідно з законодавством органами державної статистики індексу інфляції, зміни біржових котирувань або показників Platts, ARGUS, регульованих цін (тарифів) і нормативів, які застосовуються в договорі, при цьому ціна даного договору змінюється як в бік збільшення, так і в бік зменшення без зміни обсягу закупівлі.

- пп. 13.6.8. Зміна інших істотних умов договору проводиться у разі виникнення такої потреби шляхом підписання сторонами додаткових угод із визначенням порядку проведення таких змін.

Договір підписаний сторонами та скріплений печатками.

Згідно комерційної пропозиції, яка є Додатком №1 до Договору, ціна за 1 кВт/год складає 5,025 грн без ПДВ і 6,03 грн з ПДВ.

У подальшому між Замовником та Постачальником укладено додаткові угоди до Договору №5-1129 від 06.01.2023:

- №1 від 02.03.2023 за якою сторони дійшли згоди продовжити договірні відносини в частині виконання фінансових зобов`язань та оплати послуг по договору про закупівлю електричної енергії від 06 січня 2023 №5-1129 на суму 450 000,00 грн. Сума бюджетних зобов`язань складе 1 720 000,00 грн;

- №2 від 22.03.2023 за якою сторони дійшли згоди продовжити договірні відносини в частині виконання фінансових зобов`язань та оплати послуг по договору про закупівлю електричної енергії від 06 січня 2023 №5-1129 на суму 500 000,00 грн. Сума бюджетних зобов`язань складе 2 220 000,00 грн;

- №3 від 31.07.2023, за якою, згідно постанови НКРЕКП, ціну за 1 кВт/год електричної енергії за період з 31.07.2023 по 31.12.2023 збільшено до 6,09582 грн з ПДВ;

- №4 від 02.08.2023, за якою ціну за 1 кВт/год електричної енергії за період з 01.08.2023 по 31.12.2023 збільшено до 6,336 грн з ПДВ;

- № 5 від 01.09.2023, за якою ціну за 1 кВт/год електричної енергії за період з 01.09.2023 по 31.12.2023 збільшено до 6,882 грн з ПДВ;

- №5 від 30.09.2023, за якою зменшено суму в частині виконання фінансових зобов`язань та оплати послуг по договору про закупівлю електричної енергії від 06.01.2023 № 5-1129 на суму 15 000,00 грн;

- №6 від 30.11.2023, за якою збільшено суму в частині виконання фінансових зобов`язань та оплати послуг по договору про закупівлю електричної енергії від 06.01.2023 № 5-1129 на суму 77 730,00 грн;

- №7 від 30.11.2023, за якою ціну за 1 кВт/год електричної енергії за період з 01.11,2023 по 31.12.2023 збільшено до 7,098 грн з ПДВ;

- №8 від 18.12.2023 за якою збільшено суму в частині виконання фінансових зобов`язань та оплати послуг по договору про закупівлю електричної енергії від 06.01.2023 № 5-1129 на суму 504 000,00 грн;

- №9 від 20.12.2023 за якою зменшено суму в частині виконання фінансових зобов`язань та оплати послуг по договору про закупівлю електричної енергії від 06.01.2023 №5-1129 на суму 10 417,12 грн.

На виконання Договору та згідно підписаних Актів прийняття-передавання товарної продукції ТОВ "Кіровоградська обласна ЕК" поставлено КНП "Добровеличківська лікарня" електричну енергію в загальному обсязі 436 280 кВт/год, вартість якої повністю оплачена в сумі 2 776 412,88 грн.

Розрахунок здійснено з урахуванням зміни ціни згідно Додаткових угод до Договору.

За твердженням прокурора, Постачальником при ініціюванні зміни ціни за одиницю товару додатковими угодами №4, 5, 7 не надано належних підтверджуючих документів щодо наявності коливання ціни на ринку, а ті, що надані не відображають інформацію про зміну ціни на електричну енергію на ринку у відповідні періоди. Отже зазначені угоди підлягають визнанню недійсними в судовому порядку, а безпідставно набуті кошти у сумі 132 672,73 грн - стягненню з відповідача 2. на користь позивача.

Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду першої інстанції.

Відповідно до статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній та додатково поданими доказами, перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. За результатами апеляційного перегляду колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування або зміни оскаржуваного рішення, виходячи з такого.

Предметом апеляційного оскарження є рішення Господарського суду Кіровоградської області від 16.04.2026, яким задоволено повністю позов Керівника Новоукраїнської окружної прокуратури Кіровоградської області в інтересах держави в особі Добровеличківської селищної ради про визнання недійсними додаткових угод №4 від 02.08.2023, №5 від 01.09.2023 та №7 від 30.11.2023 до договору №5-1129 від 06.01.2023 про постачання електричної енергії споживачу та стягнення з ТОВ "Кіровоградська обласна енергопостачальна компанія" безпідставно надмірно сплачених бюджетних коштів у сумі 132 672,73 грн.

Апелянт оспорює рішення суду першої інстанції в повному обсязі, посилаючись на неповноту встановлення обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права. Зокрема, апелянт вказує на: ненадання судом належної правової оцінки доказам відповідача; невирішення питання щодо двосторонньої реституції; неправильне визначення періоду для порівняння коливання ціни на ринку; ігнорування умов Договору щодо механізму зміни ціни; непередбачуваність тлумачення пункту 2 частини 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" з урахуванням практики ЄСПЛ.

Як встановлено судом першої інстанції, за результатами проведення процедури відкритих торгів КНП "Добровеличківська лікарня" та ТОВ "Кіровоградська обласна енергопостачальна компанія" 06.01.2023 уклали договір №5-1129 про постачання електричної енергії споживачу загальною вартістю 3 107 352,18 грн, з очікуваним обсягом постачання 514 706 кВт·год та ціною 6,03 грн за 1 кВт·год з ПДВ. У подальшому сторони уклали додаткові угоди, якими послідовно збільшили ціну електричної енергії, зокрема додатковою угодою №4 від 02.08.2023 - до 6,336 грн, додатковою угодою №5 від 01.09.2023 - до 6,882 грн, а додатковою угодою №7 від 30.11.2023 - до 7,098 грн за 1 кВт·год з ПДВ. На виконання договору постачальник поставив 436 280 кВт·год електричної енергії, за які замовник сплатив 2 776 412,88 грн за рахунок коштів місцевого бюджету. Предметом спору є правомірність зазначених змін ціни та повернення 132 672,73 грн, які, за висновком суду першої інстанції, були надмірно сплачені внаслідок застосування цін, установлених недійсними додатковими угодами.

Вирішуючи спір, суд першої інстанції правильно виходив із того, що відповідно до статей 203, 215 ЦК України правочин може бути визнаний недійсним у разі недодержання в момент його вчинення вимог, установлених законом. Спеціальні умови зміни істотних умов договору про закупівлю визначаються статтею 41 Закону України "Про публічні закупівлі", частина п`ята якої містить вичерпний перелік підстав для таких змін. Згідно з пунктом 2 частини п`ятої цієї статті в редакції, чинній на час укладення спірних додаткових угод, збільшення ціни за одиницю товару допускалося пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку, за умови дотримання встановлених законом обмежень. Передбачений для електричної енергії виняток щодо періодичності внесення змін не скасовував необхідності довести фактичне коливання ринкової ціни та пропорційність відповідного збільшення ціни за договором.

Отже, можливість неодноразового внесення змін до договору не означає, що сторони вправі послідовно підвищувати ціну без належного підтвердження передбачених законом підстав. Кожна зміна ціни має бути обґрунтована об`єктивними ринковими обставинами, а документи, на які посилається постачальник, повинні давати змогу перевірити динаміку ціни за відповідний період та співвіднести її з розміром погодженого збільшення. При цьому правомірність зміни договірної ціни визначається не самим фактом підписання сторонами додаткової угоди чи наявністю експертного висновку, а відповідністю таких змін вимогам закону.

Як встановлено судом першої інстанції, на підтвердження підвищення ціни за додатковою угодою №4 від 02.08.2023 відповідач послався на експертний висновок Кіровоградської регіональної торгово-промислової палати №В-251/18 від 31.07.2023, у якому порівнювалися середньозважена ціна електричної енергії на ринку "на добу наперед" за період із 1 по 6 січня 2023 року та середньозважена ціна за липень 2023 року. Однак таке порівняння саме по собі не підтверджує коливання ринкової ціни за період, який має значення для обґрунтування конкретної зміни договірної ціни, та не дає змоги належним чином перевірити пропорційність її збільшення.

Аналогічні недоліки стосуються доказів, наданих на підтвердження укладення додаткових угод №5 від 01.09.2023 та №7 від 30.11.2023. Так, у висновку №В-298/37 від 31.08.2023 порівнювалися середньозважені ціни за липень та серпень 2023 року, хоча до моменту укладення додаткової угоди №5 ціна за договором уже була змінена додатковою угодою №4. Своєю чергою, висновок №В-432 від 30.11.2023 містив порівняння показників за серпень та листопад 2023 року, тоді як попередня зміна договірної ціни була оформлена додатковою угодою №5 та застосовувалася з 01.09.2023. За таких обставин наведені документи не забезпечували належного підтвердження коливання ринкової ціни саме за періоди, які мали значення для обґрунтування наступних змін ціни за договором.

Колегія суддів наголошує, що законодавство не встановлює виключного переліку документів, якими може підтверджуватися коливання ціни товару на ринку, а тому сам по собі факт використання експертних висновків торгово-промислової палати або інформації ДП "Оператор ринку" не є підставою для відхилення таких доказів. Водночас вони підлягають оцінці з огляду на зміст наведених у них даних, порівнюваність відповідних показників та можливість установити, чи було погоджене збільшення договірної ціни пропорційним фактичній зміні ринкової ціни. Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України жоден доказ не має для суду наперед установленої сили, а висновки щодо встановлених обставин формуються за результатами оцінки всіх доказів у їх сукупності.

Таким чином, суд першої інстанції обґрунтовано виходив із того, що подані відповідачем документи не підтверджують належним чином наявності передбачених законом підстав для збільшення ціни за спірними додатковими угодами. Посилання апелянта на погоджений сторонами пункт 13.6.2.1 договору, який визначає джерело інформації про середньозважену ціну електричної енергії та порядок документального підтвердження її коливання, цього висновку не спростовує. Така умова договору може визначати механізм отримання та подання відповідних даних, проте не може скасувати чи змінити імперативні вимоги статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі". Суд не визнає недійсним зазначений пункт договору, а перевіряє правомірність конкретних додаткових угод, укладених на його підставі.

Не є визначальним і посилання апелянта на те, що сторони погодили місячний розрахунковий період та певний спосіб визначення коливання ціни. Сам по собі місячний характер розрахунків не означає, що будь-яке порівняння середньомісячних показників автоматично підтверджує правомірність зміни договірної ціни. Водночас і застосування іншого часового інтервалу не може вважатися обов`язковим без урахування умов договору та обставин конкретної зміни. Визначальним є те, чи дають використані показники змогу встановити реальну зміну ціни на ринку за відповідний період і перевірити пропорційність погодженого збільшення. Твердження про структуру ціни та неможливість виокремлення її окремих складових також не спростовують висновків суду, оскільки самі по собі не доводять правомірності застосування збільшених цін і не усувають обов`язку постачальника належно обґрунтувати кожну зміну істотної умови договору.

Посилання апелянта на свободу договору та взаємну згоду сторін на внесення змін також не можуть бути підставою для скасування оскаржуваного рішення. Відповідно до статей 6, 627, 629 ЦК України сторони вільні в укладенні договору та визначенні його умов, а укладений договір є обов`язковим для виконання. Проте така свобода реалізується в межах, установлених законом. У сфері публічних закупівель сторони зобов`язані дотримуватися спеціальних обмежень щодо зміни істотних умов договору, а тому підписання додаткових угод за взаємною згодою не легалізує зміни, здійснені без передбачених законом підстав.

Так само не свідчить про правомірність спірних додаткових угод посилання на статтю 652 ЦК України. Зміна ринкової кон`юнктури сама по собі не звільняє сторони від дотримання спеціального порядку зміни договору про закупівлю та не замінює доказування фактичного коливання ціни й пропорційності її збільшення. Крім того, положення частини третьої статті 631 ЦК України щодо можливості поширення умов договору на відносини, які виникли до його укладення, стосуються моменту застосування погоджених умов, але не усувають необхідності встановлення законних підстав для відповідної зміни ціни.

Вирішуючи питання про допустимі межі збільшення ціни, колегія суддів ураховує правовий висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у постанові від 21.11.2025 у справі №920/19/24, щодо застосування пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі". Водночас правомірність спірних додаткових угод належить оцінювати за редакцією закону, чинною на час їх укладення. Сам факт ухвалення зазначеної постанови після виникнення спірних правовідносин не означає автоматичного встановлення нового обмеження із зворотною дією в часі, оскільки судове тлумачення спрямоване на з`ясування змісту правової норми. Виняток щодо періодичності зміни ціни для електричної енергії не може тлумачитися як усунення інших законодавчих обмежень або як дозвіл на підвищення ціни без належного підтвердження фактичного ринкового коливання та пропорційності такого підвищення.

За таких обставин посилання апелянта на рішення Європейського суду з прав людини у справах "Stretch v. the United Kingdom", "Сєрков проти України", "ТОВ "Укркава" проти України" та "Щокін проти України" не спростовують висновків суду першої інстанції. Принцип правової визначеності вимагає доступності та передбачуваності правового регулювання, однак сам по собі факт відсутності на момент укладення додаткових угод усталеної судової практики не означає відсутності законодавчих обмежень або дозволу не дотримуватися їх. У цій справі судовий контроль спрямований на перевірку законності зміни ціни за договором про закупівлю та усунення майнових наслідків застосування додаткових угод, правомірність яких не підтверджена належними доказами. За умови правильного визначення суми надмірної оплати її повернення не є додатковою санкцією чи свавільним втручанням у майнові права постачальника, а спрямоване на відновлення майнового становища замовника.

Доводи про порушення судом першої інстанції принципів змагальності та рівності сторін також не знайшли підтвердження. За змістом статей 7, 13, 73-79, 86 ГПК України кожен учасник справи має право подавати докази та обґрунтовувати свою позицію, водночас несе ризик наслідків невчинення відповідних процесуальних дій і повинен довести обставини, на які посилається. Незгода сторони з оцінкою поданих нею доказів не свідчить сама по собі про порушення процесуальних гарантій. У цій справі суд першої інстанції дослідив обставини укладення договору та спірних додаткових угод, перевірив наведені сторонами обґрунтування збільшення ціни й надав доказам оцінку в їх сукупності. Апелянт не навів переконливих доводів, які б свідчили про залишення судом поза увагою доказів, здатних змінити висновки щодо відсутності належного підтвердження законних підстав для підвищення ціни.

Не спростовують правильності рішення і посилання на статті 625 ЦК України та 179 Господарського кодексу України. Стаття 625 Цивільного кодексу України регулює наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання, тоді як предметом цього спору є правомірність зміни ціни за договором про закупівлю та повернення коштів, сплачених понад суму, яка підлягала оплаті за дійсними умовами договору. Загальні положення про господарські договори також не надають сторонам права відступати від спеціальних імперативних вимог законодавства про публічні закупівлі.

Не є підставою для скасування рішення й доводи про закінчення строку дії договору та виконання сторонами своїх зобов`язань. Закінчення строку дії договору саме по собі не усуває правових наслідків порушень, допущених під час його зміни, та не позбавляє заінтересовану особу права оспорювати правочини, які порушують її права або охоронювані законом інтереси. Заявлені вимоги не спрямовані на повторне виконання договору чи зміну його умов на майбутнє, а мають на меті усунення правових наслідків застосування недійсних додаткових угод і повернення коштів, сплачених понад належну вартість фактично поставленої електричної енергії.

Колегія суддів також погоджується з висновком суду першої інстанції щодо наявності підстав для захисту інтересів держави та територіальної громади. Закупівля фінансувалася за рахунок коштів місцевого бюджету, а прокурор обґрунтовував позов тим, що внаслідок застосування додаткових угод, укладених без належного підтвердження законних підстав для збільшення ціни, замовник сплатив кошти понад суму, яка підлягала оплаті за дійсними умовами договору. Добровеличківська селищна рада листом від 09.04.2025 повідомила про відсутність наміру самостійно вживати заходів щодо стягнення цих коштів. Наявність підстав для представництва прокурором інтересів держави у цій справі учасниками не оспорюється. За таких обставин заявлені вимоги спрямовані на захист конкретного майнового інтересу, пов`язаного із законним та ефективним використанням бюджетних коштів.

Обґрунтованим є також висновок суду першої інстанції щодо стягнення надмірно сплачених коштів. Відповідно до статті 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю, а виконане на його підставі підлягає поверненню. Положення статті 1212 цього Кодексу також застосовуються до вимог про повернення виконаного за недійсним правочином. При цьому у цій справі недійсними визнаються додаткові угоди, якими змінено ціну електричної енергії, а не основний договір постачання. Тому правові наслідки недійсності таких угод не означають звільнення замовника від обов`язку оплатити фактично отриману електричну енергію, а полягають у поверненні різниці між сумою, сплаченою із застосуванням незаконно збільшеної ціни, та сумою, яка підлягала оплаті за дійсними умовами договору.

Посилання апелянта на необхідність застосування двосторонньої реституції з урахуванням постанови Великої Палати Верховного Суду від 18.09.2024 у справі №918/1043/21 не спростовує такого висновку. Правові наслідки недійсності правочину визначаються з урахуванням предмета спору, характеру правочину та фактичного виконання сторонами зобов`язань. Оскільки електрична енергія була поставлена та спожита, її повернення в натурі неможливе, проте це не перешкоджає визначенню вартості фактично отриманого товару за чинними умовами основного договору та проведенню відповідних грошових розрахунків. Стягнення лише надмірно сплаченої суми не є безпідставним покладенням на постачальника обов`язку повернути всю отриману оплату, а спрямоване на усунення майнових наслідків застосування недійсних змін ціни.

Суд першої інстанції встановив, що за фактично поставлені 436 280 кВт·год електричної енергії замовник сплатив 2 776 412,88 грн, з яких щодо обсягу 170 720 кВт·год, поставленого із застосуванням цін, установлених оспорюваними додатковими угодами, сплачено 1 173 351,12 грн. Виходячи з ціни 6,09582 грн за 1 кВт·год з ПДВ, яка діяла відповідно до договору з урахуванням попередніх змін, вартість цього обсягу становить 1 040 678,39 грн. Різниця між фактично сплаченою сумою та вартістю електричної енергії за належними умовами договору становить 132 672,73 грн. За умови підтвердження наведеного розрахунку матеріалами справи стягнення цієї суми є належним наслідком усунення правової підстави для отримання постачальником відповідної частини коштів.

Доводи апелянта про необхідність застосування до спірних правовідносин нової редакції пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі", запровадженої Законом України від 27.05.2026 № 4888-IX, та поширення її дії на додаткові угоди, укладені у 2023 році, колегія суддів відхиляє з огляду на таке.

Відповідно до пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 4888-IX договори про закупівлю, укладені до введення в дію цього Закону, виконуються в повному обсязі до закінчення строку, на який їх укладено, а зміни до таких договорів вносяться в порядку та на умовах, установлених до введення в дію цього Закону. Отже, законодавець прямо визначив правила внесення змін до раніше укладених договорів, що виключає можливість обґрунтування правомірності спірних додаткових угод виключно посиланням на нову редакцію закону. При цьому загальні положення про застосування нової редакції нормативного акта до правовідносин, які виникли з моменту набрання чинності Законом України № 922-VIII, не можуть тлумачитися окремо від спеціальних перехідних положень того самого Закону та статті 58 Конституції України, яка закріплює принцип незворотності дії законів у часі.

Отже, доводи апеляційної скарги в їх сукупності не спростовують висновків суду першої інстанції про відсутність належного підтвердження передбачених законом підстав для збільшення ціни електричної енергії за додатковими угодами №4 від 02.08.2023, №5 від 01.09.2023 та №7 від 30.11.2023, а також про наявність підстав для повернення надмірно сплачених коштів. Суд першої інстанції повно з`ясував обставини, що мають значення для справи, надав оцінку доказам у їх сукупності та правильно застосував норми матеріального і процесуального права. Підстав, передбачених статтею 277 ГПК України, для скасування чи зміни оскаржуваного рішення колегія суддів не встановила.

З огляду на викладене рішення Господарського суду Кіровоградської області від 16.04.2026 у цій справі належить залишити без змін, а апеляційну скаргу ТОВ "Кіровоградська обласна енергопостачальна компанія" - без задоволення.

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Згідно із ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Скаржник, звертаючись з апеляційною скаргою, не довів неправильного застосування судом норм матеріального і процесуального права як необхідної передумови для скасування прийнятого у справі рішення.

З огляду на викладене, враховуючи, що місцевий господарський суд забезпечив дотримання вимог чинного законодавства щодо всебічного, повного та об`єктивного дослідження усіх фактичних обставин справи та дав належну правову оцінку наявним у матеріалах справи доказам, а також те, що доводи апелянта не є підставою для скасування рішення суду, ухваленого з дотриманням норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а рішення Господарського суду Кіровоградської області від 16.04.2026 у справі № 912/6/26 слід залишити без змін.

Судові витрати.

У зв`язку з відсутністю підстав для задоволення апеляційної скарги витрати за її подання відповідно до статті 129 ГПК України покладаються на апелянта.

Керуючись статтями 264, 269, 275, 276, 282-284 Господарського процесуального кодексу України, суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Кіровоградська обласна енергопостачальна компанія" на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 16.04.2026 у справі № 912/6/26 - залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Кіровоградської області від 16.04.2026 у справі № 912/6/26 - залишити без змін.

Судові витрати, понесені у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, покласти на апелянта.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена у касаційному порядку в строки, передбачені ст. 288 ГПК України.

Повна постанова складена та підписана 19.10.2026.

Головуючий суддя Т. В. СТЕФАНІВ

Суддя А. О. КОШЛЯ

Суддя О. І. КУЧЕРЕНКО

Оригінал: reyestr.court.gov.ua