Постанова від 13 жовтня 2026 р. у справі №902/1598/25 — Північно-західний апеляційний господарський суд

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 жовтня 2026 року Справа № 902/1598/25

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Василишин А.Р., суддя Бучинська Г.Б. , суддя Маціщук А.В.

секретар судового засідання Кулай О. М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Вінницької області від 15 червня 2026 року по справі №902/1598/25 (суддя Маслій І.В.)

час та місце ухвалення рішення: 15 червня 2026 року; м. Вінниця вул. Пирогова, 29; повний текст рішення виготовлено 25 червня 2026 року

за позовом ОСОБА_1

до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Космонавтів-77"

про визнання недійсними рішень

за участю представників сторін:

від Позивача - не з`явився;

від Відповідача -Кізік Г.В..

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (надалі - Позивач) звернувся до Господарського суду Вінницької області з позовом до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Космонавтів-77" (надалі – Відповідач) про визнання недійсним рішення Загальних зборів Відповідача, оформлене пунктом 8 Протоколу №01/24 від 7 грудня 2024 року та визнання недійсним рішення Загальних зборів Відповідача, оформленого пунктом 3 Протоколу №2/21 від 3 вересня 2021 року.

В обґрунтування позовних вимог Позивач посилається на те, що порушено процедуру скликання і проведення загальних зборів Відповідача за результатами якого прийнято спірні рішення. Вказує, що починаючи з 2020 року Відповідач не ніс жодних витрат на утримання будинку, що на його переконання, ставить під сумнів наявність раніше затверджених кошторисів. Констатує, що у Відповідача відсутні рішення загальних зборів про прийняття рішення про самообслуговування будинку та договори з підприємствами на обслуговування багатоквартирного будинку, а прийняті рішення не містять належного обґрунтування затверджено розмір щомісячних внесків на утримання будинку. На думку Позивача спірні рішення порушують його права як співвласника багатоквартирного будинку.

З метою захисту своїх прав Позивач звернувся з позовом до господарського суду (з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог) в якому просив суд визнати недійсними в цілому рішення загальних зборів Відповідача, оформленого Протоколом №01/24 від 7 грудня 2024 року та Протоколу №2/21 від 3 вересня 2021 року в цілому.

Рішенням Господарського суду Вінницької області від 15 червня 2026 року в справі №902/1598/25 в задоволенні позовних вимог відмовлено.

При ухваленні вказаного рішення суд першої інстанції виходив з того, що Позивач, обмежившись посиланням на недотримання порядку скликання загальних зборів їх скликання, не зазначив та відповідно не надав жодного доказу, в чому саме полягає порушення саме його прав як співвласника Відповідача, та рішення по яким саме питанням порядку денного порушують права Позивача.

При цьому, суд першої інстанції констатував, що ним взято до уваги ту обставину, що Позивач не виконує рішення зборів співвласників Відповідача щодо сплати внесків за управління будинком, в той час, коли Відповідач забезпечує реалізацію прав на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяє Позивачу, як співвласнику в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов`язань, пов`язаних з діяльністю Відповідача. З даного судом зроблено висновок, що Позивачем порушено обов`язок співвласника будинку своєчасно і в повному обсязі сплачувати належні внески, платежі, відрахування тощо передбачений пунктом 4.5 Статуту Відповідача.

Отже, суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні вказав, що не вбачає підстав для втручання у компетенцію діяльності та зборів правління Відповідача, прийнятих у межах повноважень і з дотриманням процедури, визначеної законом та Статутом Відповідача. Враховуючи наведене, суд першої інстанції виснував, що рішення загальних зборів правління Відповідача ухвалено у спосіб, передбачений законом і Статутом, із дотриманням кворуму і не порушує прав Позивача.

Не погодившись із прийнятим судовим рішенням, Позивач звернулось до Північно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просив скасувати рішення Господарського суду Вінницької області від 15 червня 2026 року в справі №902/1598/25 та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог.

Скаржник вказав, що суд першої інстанції фактично визнав доведеним факт проведення загальних зборів лише на підставі існування протоколів, не перевіривши, чи були вони складені за результатами реального волевиявлення співвласників.

Апелянт вказав, що прийняття оскаржуваних рішень загальних зборів без належного проведення загальних зборів безпосередньо покладає на Позивача не правомірний обов`язок сплачувати кошти, що з його позиції, свідчить про пряме порушення його прав та інтересів.

Скаржник в апеляційній скарзі також вказав, що жодного доказу який би підтверджував те, що Відповідач забезпечує належним чином утримання будинку в матеріалах справи не має, і що суд не забезпечив право Позивача на витребування таких доказів за їх наявності у Відповідача, у вигляді відмови у задоволенні клопотання про таке витребування.

Ухвалою апеляційного господарського суду від 18 серпня 2026 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Позивача на рішення Господарського суду Вінницької області від 15 червня 2026 року. Запропоновано сторонам в строк протягом 10 днів з дня отримання ухвали подати до Північно-західного апеляційного господарського суду відзив на апеляційну скаргу в порядку статті 263 Господарського процесуального кодексу України з доказами надсилання копії відзиву та доданих до нього документів. Витребувано у Господарського суду Вінницької області матеріали справи №902/1598/25.

26 серпня 2026 року через підсистему «Електронний суд» від Відповідача надійшов відзив на апеляційну в якому Відповідач просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін. При цьому, Відповідач вказав, що Позивач неодноразово під час надання пояснень у справі в ході судового розгляду по справі акцентував увагу на необхідності щодо передачі функції з управління будинком конкретному управителю шляхом укладання відповідного договору про надання послуги з управління багатоквартирним будинком, що, на його переконання, свідчить про певну зацікавленість і упередженість Позивача до Відповідача, особливо з врахуванням того факту, що Позивач за весь час існування ОСББ не сплачував жодного внеску на управління багатоквартирним будинком і звернувся з даним позовом тільки після того, коли Відповідач в порядку черговості почав звертатись до суду з позовом про стягнення заборгованості по сплаті внесків співвласників. Дана обставина, як вказує Відповідач, свідчить, що скасування оскаржуваних рішень є лише інструментом для досягнення певних особистих інтересів Позивача, а не про реальне порушення права Позивача, як співвласника, який мав усі можливості шляхом проведення загальних зборів (брати участь в ініціативній групі) прийняти інші рішення на користь саме ОСББ, а не окремого співвласника.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 3 вересня 2026 року проведення підготовчих дій закінчено. Розгляд апеляційних скарг призначено на 23 вересня 2026 року об 14:00 год.

Ухвалою апеляційного господарського суду від 21 вересня 2026 року задоволено клопотання представника Відповідача про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

Ухвалою апеляційного суду від 23 вересня 2026 року, з підстав, наведених у даній ухвалі, розгляд апеляційної скарги було відкладено на 14 жовтня 2026 року об 15:20 год..

В той же час, 13 жовтня 2026 року на адресу Північно-західного апеляційного господарського суду від Позивача надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності Позивача та про підтримання вимог апеляційної скарги Позивача.

В судове засідання від 14 жовтня 2026 року представник Позивача не з`явився.

Разом з тим, суд констатує, що ухвалою суду (23 вересня 2026 року) сторони повідомлялися про дату, час та місце розгляду справи (в розумінні частини 2 статті 120 Господарського процесуального кодексу України) та не викликалися (в розумінні частини 1 статті 120 Господарського процесуального України).

Частиною 1 статті 202 Господарського процесуального кодексу України, передбачено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

В той же час, згідно пункту 2 частини 3 статті 202 Господарського процесуального кодексу України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Суд апеляційної інстанції констатує, що в силу дії статті 273 Господарського процесуального кодексу України, апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції розглядається протягом шістдесяти днів з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження у справі.

Таким чином, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною передумовою для якого є не відсутність у судовому засіданні сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Враховуючи вищевказане суд апеляційної інстанції констатує, що відкладення розгляду апеляційної скарги, визначене статтею 273 Господарського процесуального кодексу України, по суті є неприпустимим з огляду на те, що це суперечить одному із завдань господарського судочинства, визначених частиною 1 статті 2 Господарського процесуального кодексу України (своєчасне вирішення судом спорів). При цьому апеляційний господарський суд наголошує на тому, що в силу дії частини 2 статті 2 Господарського процесуального кодексу України, суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншим міркуваннями в судовому процесі.

Відтак, з огляду на клопотання Позивача щодо проведення судового засідання без участі його представника, дослідивши матеріали справи, колегія приходить до висновку про можливість розгляду справи у відсутності представника Позивача, оскільки останній не скористався своїми правом, передбаченим статтею 42 Господарського процесуального кодексу України.

В судовому засіданні від 14 жовтня 2026 року, яке було проведено в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, представник Відповідача просив залишити рішення місцевого господарського суду без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. Представник Відповідача при цьому наголосив, що Позивач за весь час існування ОСББ не сплачував жодного внеску на управління багатоквартирним будинком і звернувся з даним позовом тільки після того, коли Відповідач в порядку черговості почав звертатись до суду з позовом про стягнення заборгованості по сплаті внесків співвласників. Представник Відповідача вказав, що в даній справі оскаржується рішення, які є важливими для діяльності Відповідача та виконуються значною більшістю співвласників протягом тривалого часу з метою належного утримання спільного майна співвласників, через значний проміжок часу після їх прийняття і має негативні наслідки на діяльність ОСББ, адже створює ситуацію правової невизначеності для всіх співвласників і самого Відповідача.

Заслухавши пояснення представника Відповідача, дослідивши матеріали справи та обставини на предмет повноти їх встановлення, надання їм судом першої інстанції належної юридичної оцінки, вивчивши доводи апеляційної скарги стосовно дотримання норм матеріального і процесуального права судом першої інстанції, відзивів на апеляційну скаргу, колегія суддів Північно-західного апеляційного господарського суду прийшла до висновку, що апеляційну скаргу Позивача слід залишити без задоволення, а оскаржуване рішення рішення без змін.

При цьому суд апеляційної інстанції виходив з наступного.

Із наявних у справі та досліджених колегією суду доказів слідує, що відповідно до Витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 9 лютого 2009 року Позивач є власником квартири 72 за адресою м. Вінниця, пр. Космонавтів 77.

3 вересня 2021 року проведено збори співвласників багатоквартирного будинку Відповідача, за місцем розташування - 21032, м. Вінниця, просп. Космонавтів, буд. 77, що оформлене протоколом №2/21, за змістом якого вбачається загальна кількість співвласників багатоквартирного будинку: 101; присутні співвласники в кількості 28 осіб; листи опитування: 44 особи; запрошені: мешканці, які не є співвласниками квартир. Тобто всього присутніх 72 особи.

Порядок денний Зборів був визначений наступний: обрання голови та секретаря загальних зборів; затвердження нової редакції Статуту Відповідача; затвердження кошторису Відповідача; участь у програмі співфінансування для здійснення капітального ремонту мережі електропостачання; обрання уповноважених осіб для підписання статуту. Обрання уповноважених осіб для внесення змін в ЄДР.

Відповідно до першого питання порядку денного зборами вирішено: обрати головою загальних зборів - ОСОБА_2 та секретарем загальних зборів - ОСОБА_3 . Голосування по питанню: ЗА - 18 осіб; проти - 0. Рішення прийнято.

Згідно другого питання зборами вирішено: затвердити Статут у запропонованій редакції Відповідача. Голосування по питанню: ЗА - 72 осіб; проти - 0. Рішення прийнято.

Згідно третього питання зборами вирішено: затвердити у запропонованій редакції кошторис Відповідача, на управління, утримання та експлуатацію багатоквартирного будинку №77 на ІІ півріччя 2021 та 2022 (додаток №3) з обов`язковими внесками співвласників у розмірі: 5,50 грн за 1 кв.м житлової та нежитлової площі. Голосування по питанню: ЗА - 71 особа; проти - 0. Рішення прийнято.

У відповідності до четвертого питання зборами вирішено: на підставі підписаного Меморандуму з Департаментом ЖКГ Вінницької міської ради прийняти участь в програмі співфінансування для здійснення капітального ремонту мереж опалення у багатоквартирному будинку за місцем розташування: АДРЕСА_1 . Голосування по питанню: ЗА - 71 особа; ПРОТИ - 1 особа. Рішення прийнято.

Згідно п`ятого питання зборами вирішено: на підставі підписаного Меморандуму з Департаментом ЖКГ Вінницької міської ради прийняти участь в програмі співфінансування для здійснення капітального ремонту мереж електропостачання у багатоквартирному будинку за місцем розташування: АДРЕСА_1 . Голосування по питанню: за - 71 особа; проти - 1 особа. Рішення прийнято.

Згідно шостого питання зборами вирішено: уповноважити голову загальних зборів та секретаря загальних зборів підписати нову редакцію Статуту Відповідача. Голосування по питанню: за - 72 особи; проти - 0. Рішення прийнято.

У відповідності до сьомого питання зборами вирішено: обрати уповноваженою особою для подання змін Відповідача до органів державної реєстрації - ОСОБА_2 , паспорт серії НОМЕР_1 , виданий Замостянським РВ УМВС України у Вінницькій області, 15 липня 1998 року. Голосування по питанню: за - 72 особи; проти - 0. Рішення прийнято.

Рішенням загальних зборів об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Відповідача, оформленим протоколом від 3 вересня 2021 року №2/21 затверджено Статут Відповіача у новій редакції.

Відповідно до пункту 1.1 Статуту, Відповідача створено власниками квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку (співвласники) №77 (будинок), що розташований за місцезнаходженням: АДРЕСА_1 , відповідно до Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку".

Відповідач діє відповідно до Закону України "Про об`єднання співвласників, багатоквартирного будинку", чинного законодавства України та Статуту.

Як визначено пунктом 1.6 Статуту, об`єднання набуває статусу юридичної особи з моменту його державної реєстрації у порядку, встановленому Законом України "Про державну реєстрацію юридичних та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань".

Між тим пунктом 1.7 Статуту визначено, що об`єднання є неприбутковою організацією і не має на меті розподілу отриманих доходів (прибутків) або їх частини серед засновників, учасників та працівників, крім оплати їхньої праці, нарахування єдиного соціального внеску, членів органів управління та інших пов`язаних з ними осіб.

За змістом пункту 2.1 Статуту Відповідача визначено, що основною метою створення Об`єднання є забезпечення і захист прав співвласників та дотримання їхніх обов`язків, належного утримання та використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та Статутом.

Згідно пункту 3.1 Статуту органами управління Відповідача є: Загальні збори співвласників (учасників); Правління; Ревізійна комісія (ревізор).

Вищим органом управління Відповідача є Загальні збори співвласників. Загальні збори мають право примати рішення з усіх питань діяльності Об`єднання та відміняти рішення Правління, Ревізійної комісії (ревізора) та рішення уповноважених представників. Загальні збори скликаються не рідше одного разу на рік.

За змістом пункту 3.4 Статуту Відповідача, до виключної компетенції загальних зборів належать, серед іншого: затвердження Статуту Відповідача, внесення змін до нього; обрання членів правління об`єднання; питання про використання спільного майна; затвердження кошторису, балансу Відповідача та річного звіту; визначення порядку сплати, переліку та розмірів внесків і платежів співвласників.

За рішенням загальних зборів можуть бути обрані представники від об`єднання, яким зборами надаються відповідні повноваження щодо оперативного вирішення нагальних питань шлях скликання зборів представників.

Пунктом 3.5 Статуту визначено, що збори представників у разі потреби скликання правління Відповідача або не менш як третини представників від Відповідача; збори представників являються правомочними, якщо на них присутні 2/3 з усіх представників Відповідача; збори представників веде голова зборів, який обирається більшістю присутніх представників Відповідача; кожен представник від Відповідача на зборах представників має один голос, а рішення на збрів представників приймаються більшістю від загальної кількості голосів усіх присутніх на зборах представників від об`єднання шляхом відкритого особистого поіменного голосування; рішення зборів представників оформляється у формі протоколу таких зборів із зазначенням кожним з представників від Відповідача результату свого голосування ("за" або "проти") засвідченого власноручним підписом; збори представників не можуть вирішувати питання, які стосуються майнових прав співвласників, погіршують умови використання майна або умови проживання.

Загальні збори скликаються і проводяться в порядку, передбаченому правлінням Відповідача або ініціативною групою з не менш як трьох співвласників.

У відповідності до пункту 3.7 Статуту, повідомлення про проведення загальних зборів направляється правлінням та ініціативною групою не менше ніж за 14 днів до дати проведення зборів. Повідомлення направляється в письмовій формі і вручається кожному співвласнику під розписку або шляхом поштового відправлення (рекомендованим листом). У повідомленні про проведення зборів зазначається, з чиєї ініціативи скликаються збори, місце і час проведення, проект порядку денне а також інформація про можливість ознайомлення з проектами документів та рішень, виносяться на розгляд в проекті порядку денного. Час і місце проведення обираються зручні для більшості можливих учасників зборів. Повідомлення про проведену зборів таї оприлюднюється шляхом розміщення в місцях загального користування будинку.

Пунктом 3.14 Статуту визначено, що рішення загальних зборів може бути надане співвласнику або його уповноваженою представнику під розписку або направлене поштою (рекомендованим листом) за попереднім письмовим замовленням такої особи. Співвласники мають право знайомитися з рішеннями (протоколами) загальних зборів і затвердженими такими рішеннями документами та за власний рахунок робити з них копії та виписки.

Рішення правління оприлюднюється шляхом розміщення його тексту в місцях загального користування будинку. Рішення правління може бути надане співвласнику або уповноваженому представнику під розписку або направлене поштою (рекомендованим листом за попереднім письмовим замовленням такої особи).

Згідно пункту 4.1 Статуту Відповідача, співвласник (учасник) Відповідач має право серед іншого: знайомитися з протоколами загальних зборів, робити з них виписки у порядку, визначеному загальними зборами співвласників та цим Статутом; одержувати в установленому порядку інформацію про діяльність Відповідача; одержувати інформацію про діяльність Відповідача за письмовим запитом та у порядку визначеному рішенням зборів правління асоціації у кожному окремому випадку.

Співвласник зобов`язаний зокрема виконувати обов`язки, передбачені Статутом Відповідача; виконувати рішення статутних органів, прийняті у межах їхніх повноважень; своєчасно і в повному обсязі сплачувати належні внески, платежі, відрахування, тощо.

Крім того 7 грудня 2024 року відбулись збори співвласників багатоквартирного будинку Відповідача, за місцем розташування 21032, м. Вінниця, просп. Космонавтів, буд. 77, що оформлене протоколом №01/24.

Збори скликані правлінням Відповідача у складі 7 (семи) членів: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 .

На час скликання цих зборів загальна кількість співвласників багатоквартирного будинку: 117, яким належить 4813,40 кв.м загальної площі.

Прийняли участь в голосуванні: співвласники будинку в кількості 63 осіб, яким належить 2750,58 м.кв. загальної площі.

Порядок денний відповідних зборів був наступним: обрання голови загальних зборів; зміна складу правління Відповідача; обрання ревізійної комісії (ревізора) Відповідача; зміна місцезнаходження Відповідача відповідно до Кодифікатора (додається район); зміна вищого органу управління відповідно до внесення змін до ЗУ "Про ОСББ"; затвердження нової редакції Статуту відповідно до внесення змін до ЗУ "Про ОСББ" та обрання уповноваженої особи для підписання Статуту; обрання уповноваженої особи для подання змін ЄДР; затвердження кошторису Відповідача та визначення порядку сплати внесків співвласників; обрання уповноваженої особи для зберігання листів опитування співвласників та результатів поіменного голосування; порядок доведення до відома співвласників про результати зборів.

По першому питанню зборами вирішено: обрати головою загальних зборів - ОСОБА_9 . Голосування по питанню: за - 32 особи, яким належать 1274,90 м.кв., що становить 26,49 % від загальної площі; проти - 0. Рішення прийнято.

По другому питанню зборами вирішено: змінити склад правління Відповідача, а саме: виключити зі складу правління ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_8 , ОСОБА_2 та обрати до складу правління ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , відповідно затвердити склад правління у кількості 6 осіб, у наступному складі: ОСОБА_9 , ОСОБА_3 , ОСОБА_10 , ОСОБА_13 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 . Рекомендувати обрати головою праління ОСОБА_9 . Голосування по питанню: за - 63 особи, яким належать 2750,58 кв. м, що становить 57,14 % від загальної площі; проти - 0. Рішення прийнято.

По третьому питанню зборами вирішено: обрати ревізором Відповідача - ОСОБА_14 . Голосування по питанню: ЗА - 63 особи, яким належать 2750,58 кв. м, що становить 57,14 % від загальної площі (100% присутніх на зборах); проти - 0. Рішення прийнято.

По четвертому питанню зборами вирішено: в зв`язку зі зміною адміністративно-територіального устрою України відповідно до Постанови №807-ІХ від 17.07.2020, внести зміни до ЄДР щодо місцезнаходження Відповідача, а саме: 21027, Україна, Вінницька область, Вінницький район, м. Вінниця, просп. Космонавтів, 77. Голосування по питанню: ЗА - 63 особи, яким належать 2750,58 кв.м, що становить 57,14 % від загальної площі (100 % присутніх на зборах); проти - 0. Рішення прийнято.

По п`ятому питанню зборами вирішено: змінити вищий орган управління Відповідача на загальні збори. Голосування по питанню: ЗА - 63 особи, яким належать 2750,58 кв.м, що становить 57,14 % від загальної площі (98,42 % присутніх на зборах); проти - 0. Рішення прийнято.

По шостому питанню зборами вирішено: затвердити статут Відповідача в новій редакції та доручити голові правління Відповідача підписати Статут від імені усіх співвласників об`єднання. Голосування по питанню: за - 62 особи, яким належать 2707,58 кв.м, що становить 56,25 % від загальної площі; проти - 1 особа, якій належить 43,00 м.кв, що становить 0,9% від загальної площі. Рішення прийнято.

По сьомому питанню зборами вирішено: обрати уповноваженою особою для подання усіх змін щодо Відповідача до органів державної реєстрації - ОСОБА_9 . Голосування по питанню: за - 59 осіб, яким належать 2568,98 кв.м, що становить 53,37 % від загальної площі (93,65 % присутніх на зборах); проти- 4 особи, яким належить 181,60 кв.м, що становить 3,77% від загальної площі. Рішення прийнято.

По восьмому питанню зборами вирішено: затвердити у запропонованій редакції кошторис Відповідача на управління, утримання, та експлуатацію багатоквартирного будинку та прибудинкової території за місцезнаходження: 21027, Україна, Вінницька область, Вінницький район, м. Вінниця, просп. Космонатів, 77 з обов`язковими внесками співвласників в розмірі: 7 грн з 1 м.кв. загальної площі житлових приміщень/квартир; 7 грн з 1 м.кв. загальної площі нежитлових приміщень.

Розрахунки внесків співвласників Відповідача проводити до 20 числа кожного місяця за попередній на розрахунковий рахунок Відповідача.

У випадку аварійних ситуацій, що потребують термінового втручання, виправлення, ремонту, тощо, за браком коштів в Відповідача та необхідною сумою більшою, аніж встановлені щомісячні внески у розмірі за 1 кв. м відповідно до затвердженого кошторису, додатковою строкою включати суми таких витрат у розрахунок про сплату до основного внеску пропорційно до загальної площі житлового чи нежитлового приміщення окремого співвласника або з розрахунку народне приміщення. Включати такі - додаткові нарахування за рішенням правління та з обов`язковою - згодою ревізійної комісії/ревізора. Голосування по питанню: за - 59 осіб, яким належать 2562,55 кв.м, що становить 53,24 % від загальної площі (93,65 % присутніх на зборах); проти - 4 особи, яким належить 181,03 кв.м, що становить 3,90% від загальної площі.. Рішення прийнято.

По дев`ятому питанню зборами вирішено: зберігання листів опитування співвласників, результатів поіменного голосування співвласників Відповідача по кожному протоколу загальних зборів Відповідача до моменту прийняття іншого рішення загальними зборами Відповідача. Голосування по питанню: за - 63 особи, яким належать 2750,58 м.кв., що становить 57,14 % від загальної площі (100 % присутніх на зборах); проти - 0. Рішення прийнято.

По десятому питанню зборами вирішено: затвердити наступний порядок оприлюднення рішення по кожному протоколу загальних зборів Відповідача із зазначенням результатів голосування з моменту прийняття іншого рішення загальними зборами Об`єднання: результати голосування оприлюднюється не пізніше 45 к.д. з дня проведення загальних зборів об`єднання шляхом розміщення тексту рішень в місцях загального користування будинку та на дошках оголошень. Голосування по питанню: за - 63 особи, яким належать 2750,58 кв.м, що становить 57,14 % від загальної площі (100 % присутніх на зборах); проти - 0. Рішення прийнято.

Позивач, посилаючись на незаконність вказаних вище рішень Відповідача, оформлених протоколом №01/24 від 7 грудня 2024 року та в Протоколом №2/21 від 3 вересня 2021 року (з врахувнням заяви про збільшення позовних вимог), звернувся до суду за захистом порушеного, на його думку права, з даним позовом.

Аналізуючи встановлені обставини справи та переглядаючи спірні правовідносини на предмет наявності правових підстав для задоволення позовних вимог, суд апеляційної інстанції приймає до уваги наступні положення діючого законодавства з урахуванням фактичних обставин по справі.

Згідно з частини 1 статті 15 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до частини 1 статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Приписами статті 382 Цивільного кодексу України визначено, що квартирою є ізольоване помешкання в житловому будинку, призначене та придатне для постійного у ньому проживання. Усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку. Спільним майном багатоквартирного будинку є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія, у разі державної реєстрації таких прав.

Статтею 322 Цивільного кодексу України визначено, що власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 385 Цивільного кодексу України, власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку (будинках) для забезпечення експлуатації такого будинку (будинків), користування квартирами та нежитловими приміщеннями та управління, утримання і використання спільного майна багатоквартирного будинку (будинків) можуть створювати об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (будинків). Таке об`єднання є юридичною особою, що створюється та діє відповідно до закону та статуту.

Спеціальним законом, що регулює діяльність об`єднань співвласників багатоквартирних будинків, яким визначено правові та організаційні засади створення, функціонування, реорганізації та ліквідації об`єднань власників жилих та нежилих приміщень багатоквартирного будинку, захисту їхніх прав та виконання обов`язків щодо спільного утримання багатоквартирного будинку, є Закон України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку", а Закон України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" визначає особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку, регулює правові, організаційні та економічні відносини, пов`язані з реалізацією прав та виконанням обов`язків співвласників багатоквартирного будинку щодо його утримання та управління.

Відповідно до статті 4 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку", об`єднання створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов`язків, належного утримання та використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами. Основна діяльність об`єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обгрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов`язань, пов`язаних з діяльністю об`єднання.

Згідно зі частиною 1 статті 10 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку", органами управління об`єднання є загальні збори співвласників, правління, ревізійна комісія об`єднання.

Частинами 2-5 статті 10 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку", визначено, що вищим органом управління об`єднання є загальні збори. Загальні збори скликаються і проводяться в порядку, передбаченому цим Законом для установчих зборів, правлінням об`єднання або ініціативною групою з не менш як трьох співвласників. Загальні збори скликаються не рідше одного разу на рік. Рішення загальних зборів, прийняте відповідно до статуту, є обов`язковим для всіх співвласників.

Відповідно частини 9 статті 10 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку", до виключної компетенції загальних зборів співвласників відноситься, зокрема: питання про використання спільного майна; затвердження кошторису, балансу об`єднання та річного звіту; попереднє (до їх укладення) погодження умов договорів, укладених на суму, що перевищує зазначену в статуті об`єднання, договорів, предметом яких є цінні папери, майнові права або спільне майно співвласників чи їх частина; визначення порядку сплати, переліку та розмірів внесків і платежів співвласників; прийняття рішення про реконструкцію та ремонт багатоквартирного будинку або про зведення господарських споруд.

Положеннями статті 10 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" передбачено, що рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосували співвласники, які разом мають більше половини загальної кількості голосів усіх співвласників (крім випадків, якщо законом та/або статутом об`єднання встановлена більша кількість голосів, необхідна для прийняття рішення). Статутом об`єднання може бути встановлена інша кількість голосів, необхідна для прийняття рішення з окремих питань. Якщо в результаті проведення загальних зборів для прийняття рішення не набрано кількості голосів "за" або "проти", встановленої частинами чотирнадцятою та п`ятнадцятою цієї статті, проводиться письмове опитування серед співвласників, які не голосували на загальних зборах.

Згідно з абзацом 2 статті 14 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку", співвласник має право брати участь в управлінні об`єднанням у порядку, визначеному цим Законом і статутом об`єднання.

Відповідно до статті 16 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку", об`єднання має право відповідно до законодавства та статуту шляхом скликання загальних зборів, зокрема встановлювати розміри платежів, зборів і внесків членів об`єднання, а також відрахувань до резервного і ремонтного фондів.

Як визначено частиною 3 статті 23 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" внески на утримання і ремонт приміщень або іншого майна, що перебуває у спільній власності, визначаються статутом об`єднання та/або рішенням загальних зборів.

Наведене у пункті 6 статті 1 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" визначення спільного майна багатоквартирного будинку кореспондується з положеннями статті 382 Цивільного кодексу України.

Приписами статті 12 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" встановлено, що витрати на управління багатоквартирним будинком включають, зокрема, витрати на утримання, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна у багатоквартирному будинку; витрати, пов`язані з виконанням зобов`язань за кредитним договором, укладеним за програмами Фонду енергоефективності.

Витрати на управління багатоквартирним будинком розподіляються між співвласниками пропорційно до їхніх часток співвласника, якщо рішенням зборів співвласників або законодавством не передбачено іншого порядку розподілу витрат. Невикористання власником належної йому квартири чи нежитлового приміщення або відмова від використання спільного майна не є підставою для ухилення від здійснення витрат на управління багатоквартирним будинком.

Предметом апеляційного оскарження та, відповідно, апеляційного розгляду в даній справі є встановлення обставин порушення оскаржуваним рішеннями прав Позивача.

Розглядаючи позовну вимогу Позивача щодо визнання недійсними та скасування рішення Загальни зборів оформленого Протоколом №01/24 від 7 грудня 2024 року та рішення Загальних зборів Відповідача, оформленого Протоколом №2/21 від 3 вересня 2021 року, в правовому полі нормативно-правового регулювання діяльності ОСББ, колегія суддів досліджує дану вимогу саме з огляду на порушення оскаржуваними Рішеннями прав та охоронюваних інтересів Позивача, за захистом яких він ніби то звернувся до суду.

Колегія суду зауважує, що ОСББ є неприбутковою організацією, яка на відміну від господарських товариств при проведенні зборів, в тому числі і шляхом письмового опитування, як правило не користується кваліфікованою правовою допомогою, через що можливими є незначні процедурні помилки в організації та проведенні зборів, які не повинні слугувати підставою для скасування рішень ОСББ з питань спільного управління майном. Крім того, на відміну від господарських товариств з невеликою кількістю учасників в ОСББ є певна, і часто доволі значна частина співвласників, які не прагнуть брати активну участь у вирішенні питань управління об`єднанням, вони не приходять на збори, не беруть участь у письмових опитуваннях. Тому проведення кожних зборів вимагає значних зусиль від органів управління або ініціативної групи по скликанню зборів, інформуванню співвласників, вручення та отримання заповнених бюлетенів.

Визнання рішень щодо обрання органів управління, затвердження кошторису та розміру внесків, інших важливих для діяльності ОСББ рішень недійсними в судовому порядку, як правило, відбувається через значний проміжок часу після їх прийняття і має негативні наслідки на діяльність ОСББ, адже створює ситуацію правової невизначеності для всіх співвласників і самого ОСББ. За таких умов суд повинен приділяти ще більше уваги дослідженню питань балансу інтересів співвласників ОСББ, з`ясуванню того, яке саме право співвласника було порушено оскаржуваним рішенням і можливості його відновлення саме через скасування рішень, а не іншим шляхом.

При цьому суд має утримуватися від зайвого втручання в питання діяльності ОСББ, в тому числі і шляхом скасування рішень, у разі, якщо вони поза жодним сумнівом підтримані більшістю співвласників і за своїм змістом не мають ознак дискримінації або іншого порушення прав чи законних інтересів конкретного співвласника, який оскаржує такі рішення в судовому порядку.

Аналогічний висновок викладено також у постанові Верховного Суду від 18 жовтня 2023 року в справі №924/1225/21.

Крім того, діяльність об`єднання співвласників багатоквартирного будинку спрямована на утримання та використання спільного майна співвласників, забезпечення і захисту їх прав та обов`язків. Об`єднання створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов`язків, належного утримання та використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами. Основна діяльність об`єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов`язань, пов`язаних з діяльністю об`єднання.

Між тим, визнаватися недійсними мають лише ті рішення загальних зборів, якими безпосередньо порушено конкретні права позивача, про які ним зазначено, також слід враховувати, що визнання недійсними рішень загальних зборів повністю, захищаючи порушені права одного співвласника, зачіпає права інших співвласників та, відповідно, порушує баланс інтересів, має наслідком непропорційність втручання у правовідносини загальної більшості співвласників та створеного ними об`єднання співвласників багатоквартирного будинку та фактично є втручанням у діяльність останнього.

Схожі правові висновки наведені у постановах Верховного Суду № 914/2547/21 від 20 квітня 2023 року, № 902/45/20 від 2 листопада 2023 року.

Відтак Позивач має обґрунтувати, в чому саме полягає порушення його прав та законних інтересів, як співвласника Відповідача у зв`язку з проведенням загальних зборів Відповідача, які оформлені Протоколом №2/21 від 3 вересня 2021 року та Протоколом №01/24 від 7 грудня 2024 року та ухваленням загальними зборами відповідних рішень, а господарський суд - перевірити такі доводи та вирішити питання про наявність чи відсутність підстав для правового захисту.

З цього приводу Позивач в апеляційній скарзі зазначає, що зборами Відповідача ніби то грубо порушено порядок повідомлення співвласників багатоквартирного будинку, скликання загальних зборів та право позивача на отримання достовірної інформації, внаслідок чого, такі збори з позиції Позивача, повинні бути скасовані та визнані такими, що не відбулись.

Відповідно до частин 1-3 статті 10 Закону України “Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку” Органами управління об`єднання є загальні збори об`єднання, правління, ревізійна комісія об`єднання.

Вищим органом управління об`єднання є загальні збори.

Загальні збори скликаються та проводяться в порядку, передбаченому цим Законом для установчих зборів з урахуванням положень цієї статті. Ініціатором загальних зборів є правління об`єднання або ініціативна група, яка складається не менш як з трьох власників квартир або нежитлових приміщень.

Суд апеляційної інстанції констатує, що рішення загальних зборів учасників (акціонерів, членів) та інших органів юридичної особи є актами ненормативного характеру (індивідуальними актами), тобто офіційними письмовими документами, що породжують певні правові наслідки, які спрямовані на регулювання господарських відносин і мають обов`язковий характер для суб`єктів цих відносин.

При цьому права співвласника можуть бути визнані порушеними внаслідок недотримання вимог Закону щодо скликання і проведення загальних зборів, якщо він не зміг взяти участь у загальних зборах, належним чином підготуватися до розгляду питань порядку денного тощо.

Підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів юридичної особи можуть бути: невідповідність рішень загальних зборів нормам законодавства; порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів; позбавлення учасника юридичної особи можливості взяти участь у загальних зборах. Зокрема, рішення загальних зборів юридичної особи можуть бути визнані недійсними в судовому порядку в разі недотримання процедури їх скликання.

При цьому встановлення окремих порушень під час скликання та проведення загальних зборів учасників юридичних осіб не призводить до обов`язкового визнання недійсним рішення таких зборів. Безумовною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів є: прийняття загальними зборами рішення за відсутності кворуму для проведення загальних зборів чи прийняття рішення; прийняття загальними зборами рішень з питань, не включених до порядку денного загальних зборів.

Порядок скликання та проведення загальних зборів учасників юридичної особи визначений законодавством України, за положеннями якого учасники (акціонери, члени) юридичної особи мають бути до початку загальних зборів повідомлені про дату, місце, час проведення та порядок денний таких зборів. Такий порядок скликання загальних зборів вищого органу управління юридичної особи не залежить від її організаційно-правової форми, є загальноприйнятим та таким, що гарантує забезпечення права учасника (акціонера, члена) юридичної особи на участь в управлінні нею.

Згідно з частин 7, 8 статті 10 Закону України “Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку” повідомлення про проведення зборів співвласників направляється ініціатором зборів співвласників не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня проведення зборів. Повідомлення в письмовій формі надається кожному співвласнику під власноручний підпис або надсилається рекомендованим листом на адресу квартири або нежитлового приміщення, що належить співвласнику в цьому багатоквартирному будинку. За складеною у довільній формі письмовою заявою (у тому числі у формі електронного документа) співвласника до ініціатора зборів співвласників, отриманою не пізніше ніж за 15 календарних днів до дня проведення зборів співвласників, повідомлення про проведення зборів співвласників надсилається такому співвласнику на іншу поштову адресу або на адресу електронної пошти чи з використанням інших технічних засобів електронних комунікацій, зазначених у такій заяві.

У повідомленні про проведення зборів співвласників повинна міститися інформація про: ініціатора зборів співвласників; дату, час та місце проведення зборів співвласників; порядок денний зборів співвласників; наявність/відсутність технічної можливості для участі співвласників у зборах співвласників дистанційно в режимі відеоконференції із зазначенням інформації щодо підключення до неї.

До повідомлення про проведення зборів співвласників можуть додаватися додаткові матеріали або інформація, що розглядатимуться на зборах.

З наявних матеріалів справи вбачається, що Позивач був присутній на зборах 7 грудня 2024 року, з огляду на що не був обмежений жодним чином в реалізації свого права, як співвласник приймати участь в загальних зборах Відповідача.

Зокрема в матеріалах справи є довідка Начальника відділення поліції №1 Вінницького РУП ГУНП зі змісту котрої слідує, що Позивач звернувся до відділку поліції про те, що на зборах будинку відбувся конфлікт з невідомими особами (том 1, а.с. 81).

З даного ж доказу по суті вбачається, що Відповідач не лише був присутній на зборах (а відтак, знав про їх проведення), але і мав конфлікт під час їх проведення. Дане ж в свою чергу ставить під сумнів доводи апелянта про ніби то неналежне повідомлення співвласників про збори.

Відтак, Позивач покликаючись в апеляційній скарзі на порушення, встановлення під час проведення оскаржуваних зборів, зазначає про неправильне оформлення результатів голосування, зокрема неправдивості відомостей щодо власників квартир, відомостям зазначених в реєстрі речових прав на нерухоме майно.

При цьому перевіривши інформацію стосовно решти (п`яти осіб) про які зазначає апелянт, колегія суду зауважує, що вони не приймали участь в голосуванні, а відтак навіть з огляду на недоліки в записі власників цих квартир з записами державного реєстру нерухомості, вбачається, що ці квартири не приймали участь в голосуванні, та не впливали як на прийняття на них рішень та к і на хід голосування, з огляду на їх відсутність.

Поміж тим колегія суду дослідивши дані реєстри в розрізі даних щодо власників квартир, котрі брали участь в голосуванні на загальних зборах, проведених 3 вересня 2021 року зауважує, що навіть буз врахування таких осіб (квартира АДРЕСА_2 ), вбачається наявність кворуму (72 особи, які присутні на загальних зборах від 3 вересня 2021 року відняти 5 осіб про які зазначає апелянт, становить 67 особи).

Що ж стосується протоколу №1/24 від 7 грудня 2024 року, то колегія суду дослідивши доводи Позивача стосовно цього протоколу в розрізі доказів, долучених до матеріалів справи зауважує наступне.

Оцінюючи доводи скаржника стосовно 9 квартир, які на його переконання не брали участь в голосуванні, однак голоси котрих враховані під час підрахунку голосів співвласників в оскаржуваному протоколі, що по 3 квартирам (а саме квартира АДРЕСА_3 , квартира АДРЕСА_4 , квартира АДРЕСА_5 ) апелянтом зазначається, що голосував один власник, який володіє часткою в розмірі частини квартири, та що на переконання апелянта це є недостовірними відомостями, оскільки, з його позиції, інший власник мав би бути теж зазначений та приймати участь в голосуванні, то колегія суду вважає дані твердження необгрунтованими з огляду на таке.

Суд апеляційної інстанції звертає увагу апелянта, що у разі коли голосують власники 1/2 часток, яка перебуває у спільній сумісній власності, то у листку опитування ставиться один загальний голос від квартири («за» чи «проти»). При чому інші співвласники, що не висловили свої заперечення (матеріали справи не містять таких доказів), щодо результатів голосування іншого власника частини квартири, вважається, таким, що погодився з таким голосом. В нашому ж випадку такі заперечення висловлює інша стороння до даних власників – осаба (Позивач), що є некоректним та критично оцінюється судом.

Суд констатує, що окрім заперечення, що подається безпосередньо іншим співвласником (та яке враховується в голосуванні, як голоси по 0,5 як за і проти), незгоду такої особи можна було доводити і свідченнями свідка від такої особи, що в даній справі також не вчинено. Тож у даному випадку апелянтом не доведено, що голоси щодо вказаних 3 квартир, були іншими ніж зазначено у оспорюваному протоколі.

Що ж стосується власника квартири АДРЕСА_6 , то колегія суду звертає увагу апелянта, що ОСОБА_15 є власником квартири спільної часткової власності, яка приймала участь в голосуванні шляхом заповнення листа опитування, водночас інший співвласник квартири ОСОБА_16 , про якого зазначає апелянт, брав безпосередню участь у зборах та висловлював свою позицію, шляхом голосування, а отже вони в сукупності віддали голос за відповідне рішення.

Поряд з тим оцінюючи доводи, що стосується власника квартири АДРЕСА_7 , котрий на переконання апелянта не мав би брати участь в голосуванні, з огляду на недостовірне зазначення в листі опитування прізвища власника квартири (вказано - Копитинська, а вірно ОСОБА_17 ), то колегія суду звертає вагу Позивача, що в листі опитування вірно зазначено як прізвище так і інші дані голосуючої особи, а саме ОСОБА_18 (том 1, а.с. 201).

Що ж стосується власника квартири АДРЕСА_1 , котрий на переконання апелянта не вірно зазначений в листі опитування, з огляду на нібито недостовірність підпису такого власника, то колегія суду звертає увагу, що в листі опитування чітко зазначено прізвище власника квартири із відповідним документом, причому такий власник не оспорює та не заперечує свого підпису, а це робить стороння особа, яка не має знань в галузі почеркознавчої експертизи. При цьому скаржником в даному випадку не подається доказу показу свідка (цього співвласника), що також вказує на надуманість такого твердження.

З огляду на описане вище, колегія суду не приймає такі доводи апелянта стосовно описаних 7 квартир так як вони спростовуються всім вищеописаним.

Водночас, що ж стосується інших двох квартир ( АДРЕСА_8 та АДРЕСА_9 ), то колегія суду погоджується з наведерми доводами апелянта щодо невірного заповнення та голосування в листі опитування відносно власників таких квартир, однак їхні голоси в цілому не вливають на наявність кворуму на загальних зборах та результати прийнятих рішень.

Колегія суду при цьому наголошує, що, навіть за відсутності тих 2 голосів власників квартир (осіб) як на переконання апелянта не брали участі в голосуванні на загальних зборах також, вбачається наявність кворуму та необхідна кількість голосів (власників, що брали участь у загальних зборах) для визначення зборів правомочними та прийняття рішень шляхом голосування (присутніх на загальних зборах 63 особи, на переконання апелянта не голосувало 2 осіб, які є підтвердженими, лишається 61 особа (що складає 52,14% від загальної кількості співвласників на момент проведення даних зборів - 117); що є достатнім для проведення загальних зборів, на відміну від зборів представників, де за пунктом 3.5 Статуту має бути присутнім 2/3 від усіх представників).

Таким чином апеляційний господарський суд резюмує, що за обидвома оскаржуваними протоколами за відповідні рішення проголосувало більше 50% співвласників від існуючої кількості співвласників, що вказує про наявність кворому голосів для прийняття рішень.

Окрім того за судовою практикою (зокрема у справах ОСББ), незначні дефекти або неналежне оформлення листків письмового опитування самі по собі не є безумовною чи автоматичною підставою для визнання рішення загальних зборів недійсним, якщо це суттєво не вплинуло на волевиявлення співвласників та результат голосування, оскілки для скасування рішення Позивач повинен довести не просто формальну помилку в оформленні, а те, що це порушило його конкретні права та законні інтереси.

Аналогічна правова позиція викладена також у постанові Верховного Суду від 5 лютого 2025 року в справі №924/1270/23 та постанові по cправі № 910/5003/25 від 26 березня 2026 року.

Разом з тим приймаючи дане судове рішення, колегією суддів враховується, що порушення порядку повідомлення співвласника під час скликання та проведення загальних зборів не призводить до обов`язкового визнання недійсним рішення таких зборів. Безумовною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів є їх прийняття за відсутності кворуму, прийняття загальними зборами рішень з питань, не включених до порядку денного загальних зборів.

Відтак, неповідомлення або неналежне повідомлення співвласника багатоквартирного будинку про проведення загальних зборів не завжди є підставою для визнання таких зборів недійсними.

Безумовною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів у зв`язку з порушенням прямих вказівок закону є: прийняття загальними зборами рішення за відсутності кворуму для проведення загальних зборів або в разі неможливості встановлення наявності кворуму; прийняття загальними зборами рішень з питань, не включених до порядку денного загальних зборів товариства; відсутність протоколу загальних зборів. Даного ж у нашій справі не встановлено (аналогічна правова позиція викладена й у постановах Верховного Суду від 5 лютого 2025 року в справі №924/1270/23, від 16 січня 2025 року в справі №916/1126/24).

Суд апеляційної інстанції при цьому констатує, що встановлення окремих порушень під час скликання та проведення загальних зборів учасників юридичних осіб не призводить до обов`язкового визнання недійсним рішення таких зборів.

При цьому, колегією суддів враховується, що інтереси окремого власника можуть не збігатися з інтересами інших співвласників багатоквартирного будинку. Тому, вирішуючи питання щодо визнання недійсними рішення загальних зборів, суди мають враховувати баланс інтересів усіх співвласників та самого об`єднання співвласників багатоквартирного будинку, уникати зайвого втручання в питання діяльності об`єднання співвласників багатоквартирного будинку, які вирішуються загальними зборами співвласників.

Для визнання недійсними рішень загальних зборів співвласників, що оскаржуються з підстав порушення порядку скликання та проведення зборів, позивач має довести, а суд встановити наявність порушених прав та/або інтересів позивача як співвласника оспорюваним рішенням загальних зборів. Тобто суду необхідно з`ясувати, які саме права та/або інтереси позивача порушені кожним окремим оспорюваним рішенням загальних зборів.

Між тим, Позивач, обмежившись посиланням на недотримання порядку скликання загальних зборів їх скликання, не зазначив та відповідно не надав жодного доказу, в чому саме полягає порушення саме його прав як співвласника Відповідача, та не вказав, рішення по яким саме питанням порядку денного реально порушують права Позивача. При цьому, з дослідження протоколів, апеляційним господарським судом не вбачається пряме порушення цими рішеннями інтересу чи прав Позивача.

Водночас, колегією суду приймається до уваги та обставина, що Позивач не виконує рішення зборів Відповідача щодо сплати внесків за управління будинком, в той час, коли Відповідач забезпечує реалізацію прав на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяє Позивачу, як співвласнику в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов`язань, пов`язаних з діяльністю об`єднання.

При цьому обов`язок співвласника будинку своєчасно і в повному обсязі сплачувати належні внески, платежі, відрахування тощо передбачений пунктом 4.5 Статуту Відповідача.

За правилами чинного законодавства Позивач повинен довести в сукупності як порушення вимог чинного законодавства при прийнятті ОСББ спірних рішень, так і індивідуальне порушене право, на захист якого подано позов, чого в даному позові Позивачем не здійснено.

При цьому суд має утримуватися від зайвого втручання в питання діяльності ОСББ, в тому числі і шляхом скасування рішень, у разі, якщо вони поза жодним сумнівом підтримані більшістю співвласників і за своїм змістом не мають ознак дискримінації або іншого порушення прав чи законних інтересів конкретного співвласника, який оскаржує такі рішення в судовому порядку.

З урахуванням наведеного, суд апеляційної інстанції зауважує, що стаття 15 Цивільного кодексу України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

При цьому, вказана норма визначає об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес.

Під порушенням слід розуміти такий стан суб`єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб`єктивне право особи зменшилось або зникло як таке. Порушення права пов`язане з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.

Завданням суду при здійсненні правосуддя є забезпечення, зокрема, захисту прав і законних інтересів юридичних осіб, інтересів суспільства і держави, відтак, встановивши наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з`ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і відповідно ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачу у захисті. Вказані норми визначають об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес.

Відповідно до статті 3 Цивільного кодексу України принципи справедливості, добросовісності та розумності є однією із фундаментальних засад цивільного права, спрямованою, у тому числі, на утвердження у правовій системі України принципу верховенства права.

При цьому добросовісність означає прагнення особи сумлінно використовувати цивільні права та забезпечити виконання цивільних обов`язків, що зокрема підтверджується змістом частини 3 статті 509 цього Кодексу.

Отже, законодавець, навівши у тексті Цивільного кодексу України зазначений принцип, установив у такий спосіб певну межу поведінки учасників цивільних правовідносин, тому кожен із них зобов`язаний сумлінно здійснювати свої цивільні права та виконувати цивільні обов`язки, у тому числі передбачати можливість завдання своїми діями (бездіяльністю) шкоди правам та інтересам інших осіб.

Разом з тим суд апеляційної інстанції констатує, що в розрізі доведення порушення цим рішенням загальних зборів прав та інтересів апелянта (що є обов`язковим для висновків щодо задоволення такого позову) Позивачем також не доведено недотримання порядку скликання загальних зборів від 7 грудня 2024 року, від 3 вересня 2021 року, недостатності голосів на засіданні загальних зборів для наявності кворуму щодо прийняття оскаржуваних рішень.

Окрім того, колегією судів враховується, що визнання рішень щодо обрання органів правління, затвердження кошторису та розміру внесків, інших важливих для діяльності Відповідача рішень недійсними в судовому порядку, як правило, відбувається через значний проміжок часу після їх прийняття (одне рішення від 3 вересня 2021 року, інше від 7 грудня 2024 року) і має негативні наслідки на діяльність Відповідача, адже створює ситуацію правової невизначеності для всіх співвласників і самого Відповідача. За таких необхідно ще більше уваги приділяти дослідженню питань балансу інтересів співвласників відповідача, з`ясуванню того, яке саме право співвласника було порушено оскаржуваним рішенням і можливості його відновлення саме через скасування рішень, а не іншим шляхом (аналогічна позиція сформована і в постанові Верховного Суду від 16 серпня 2023 року в справі №904/1711/22).

При цьому Позивач не обгрунтовує та не наводить як в позовній заяві так і в апеляційній скарзі, які саме його права порушені як учасника Відповідача, з огляду на прийняття рішення загальними зборами, що є фундаментальним адже в господарських судах особи мають право звертатися виключно за захистом порушеного (оспореного) права (інтересу).

Підсумовуючи усе описане вище, суд апеляційної інстанції виснує, що в даному випадку відсутні підстави для задоволення позову.

Зміст оспорюваних рішень не свідчить про непропорційне втручання у права (інтереси) Позивача чи надання переваг іншим співвласникам.

З огляду на все вищевказане суд апеляційної інстанції відмовляє в задоволенні позову повністю.

Вказане рішення прийняв і місцевий господарський суд, з огляду на що суд апеляційної інстанції залишає без змін рішення місцевого господарського суду в оспорюваній частині щодо загальних зьорів.

Колегія суддів констатує, що статтею 269 Господарського процесуального кодексу України визначено, що: суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги; суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї; суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

З урахуванням меж розгляду справи судом апеляційної інстанції, визначених статтею 269 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд здійснює перегляд справи за наявними у ній доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

При цьому колегія суду констатує, що за результатами розгляду справи та дослідження поданих доказів суду першої інстанції, стягнуто з Позивача на користь Відповідача витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 10000 грн.

Разом з тим, апеляційна скарга Позивача не містять доводів щодо заперечення обставин задоволення позовних вимог в частині стягнення витрат на професійну правничу допомогу. Відтак, з огляду на те, що судове рішення не оспорюється у відповідній частині, суд апеляційної інстанції не переглядає судове рішення у відповідній частині, так як не встановив порушень норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, як і не встановив неправильне застосування норм матеріального права у вищеописаних частинах судового рішення, що не оспорена апелянтом.

Згідно до пункту 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для справи.

Зазначені норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 13 Господарського процесуального кодексу України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Таким чином, колегія суддів вважає посилання Позивача, викладені в апеляційній скарзі, безпідставними, документально необґрунтованими, та такими, що спростовані усім вказаним вище в даній постанові.

Апеляційний господарський суд вважає, що суд першої інстанції повно з`ясував обставини справи і дав їм правильну юридичну оцінку. Порушень чи неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права при розгляді спору судом першої інстанції, судовою колегією не встановлено, тому мотиви, з яких подана апеляційна скарга, не можуть бути підставою для скасування прийнятого у справі рішення, а наведені в ній доводи не спростовують висновків суду.

Судові витрати зі сплати судового збору за розгляд апеляційної скарги на рішення суду покладаються на Позивача, відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись статтями 129, 269-276, 280, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Вінницької області від 15 червня 2026 року по справі №902/1598/25 - залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Вінницької області від 15 червня 2026 року по справі №902/1598/25 - залишити без змін.

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

4. Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

5. Справу №902/1598/25 повернути Господарському суду Вінницької області.

Повний текст постанови виготовлено 20 жовтня 2026 року.

Головуючий суддя Василишин А.Р.

Суддя Бучинська Г.Б.

Суддя Маціщук А.В.