Постанова від 16 вересня 2026 р. у справі №910/10986/25 — Північний апеляційний господарський суд

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" вересня 2026 р. Справа№ 910/10986/25

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Шаратова Ю.А.

суддів: Скрипки І.М.

Колесника Р.М.

При секретарі судового засідання Кафлановій А.С.

за участю представників згідно протоколу судового засідання від 17.09.2026

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "АЗІМУТ ЮГ"

на ухвалу Господарського суду міста Києва від 01.06.2026 (повний текст складено 02.06.2026)

у справі № 910/10986/25 (суддя Пукшин Л.Г.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АЗІМУТ ЮГ"

до Державного підприємства "Гарантований покупець"

про стягнення 9 797 842,37 грн

в с т а н о в и в :

Історія справи. Короткий зміст та обґрунтування заявлених вимог.

До Господарського суду міста Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "АЗІМУТ ЮГ" (далі - позивач) з позовом до Державного підприємства "Гарантований покупець" (далі - відповідач) про стягнення 9 797 842,37 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань за договором №14903/01 від 27.02.2018 в частині оплати поставленої позивачем у період з січня 2024 року по червень 2025 року електричної енергії, в зв`язку з чим виникла заборгованість у розмірі 9 406 871,07 грн, а також обов`язок сплатити на користь позивача 275 919,11 грн інфляційних втрат та 115 052,19 грн 3% річних.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 16.12.2025 позов задоволено частково, вирішено стягнути з Державного підприємства "Гарантований покупець" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АЗІМУТ ЮГ" заборгованість в сумі 9 406 871,07 грн, інфляційні втрати у розмірі 195 781,18 грн, 3 % річних у розмірі 112 733,48 грн та витрати по сплаті судового збору у розмірі 116 584,63 грн.

Додатковим рішенням Господарського суду міста Києва від 13.01.2026 заяву про ухвалення додаткового рішення задовольнити частково, вирішено стягнути з Державного підприємства "Гарантований покупець" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АЗІМУТ ЮГ" витрати на правничу допомогу у розмірі 20 000,00 грн.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 30.04.2026 рішення Господарського суду міста Києва від 16.12.2025 у справі № 910/10986/25 змінено в частині нарахованих інфляційних втрат та розподілу судового збору, викладено резолютивну частину рішення в наступній редакції: "Позовні вимоги задовольнити частково. Стягнути з Акціонерного товариства "Гарантований покупець" (01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд., 27, ідентифікаційний код 43068454) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АЗІМУТ ЮГ" (01033, м. Київ, вул. Володимирська, буд. 97/37 ідентифікаційний код 37893907) заборгованість в сумі 9 406 871,07 грн, інфляційні втрати у розмірі 258 466,30 грн, 3 % річних у розмірі 112 733,48 грн та витрати по сплаті судового збору у розмірі 117 336,85 грн. В решті рішення Господарського суду міста Києва від 16.12.2025 у справі № 910/10986/25 залишити без змін".

13.05.2026 на адресу Господарського суду міста Києва від Акціонерного товариства "Гарантований покупець" надійшла заява про відстрочення виконання рішення, у якій останній просить суд відстрочити виконання рішення Господарського суду міста Києва у справі 910/10986/25 строком на один рік.

Узагальнені доводи поданої заяви Акціонерне товариство "Гарантований покупець", зводяться до того, що:

- платежі боржника залежать від оплати НЕК «Укренерго» послуги Гарантованого покупця із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел, розмір вартості якої затверджується НКРЕКП.

Проте, в зв`язку з несплатою НЕК «Укренерго» вартості послуги у 2021 - 2022 роках та тривалого ухилення від підписання актів купівлі-продажу, Гарантований покупець не розрахувався в повному обсязі з виробниками за «зеленим» тарифом, що стало підставою для звернення ряду виробників з позовами до Гарантованого покупця.

Станом на 01.01.2024 у НЕК «Укренерго» наявна заборгованість перед відповідачем за Послугу розрахункових періодів 2021 - 2023 років в розмірі 31 млрд 504 млн грн. (інформація на офіційному сайті відповідача за посиланням https://www.gpee.com.ua/news_item/1311);

- в період воєнного стану Гарантований покупець бере участь у функціонуванні критичної сфери інфраструктури. Разом з іншими учасниками ринку, на яких покладено виконання спеціальних обов`язків, Гарантований покупець здійснює забезпечення населення України доступною електричною енергією з фіксованим, пільговим тарифом до 31.05.2024, включно по 2,64 грн за 1 кВт/год, а з 01.06.2024 - 4,32 за 1 кВт/год;

- до Гарантованого покупця звернулися ряд постачальників універсальних послуг з позовами про стягнення заборгованості, 3 % річних, інфляційних втрат та штрафних санкцій. Сума позовних вимог у вказаних справах складає близько 9,8 млрд. грн;

- 09.02.2025 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законів України у сферах енергетики і теплопостачання щодо удосконалення окремих положень, пов`язаних із веденням господарської діяльності та дією воєнного стану в Україні» від 14.01.2025 № 4213-ІХ. Відповідно до положень вказаного закону, а саме п. 10: «Розділ XIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про виконавче провадження" (Відомості Верховної Ради України, 2016 р., № 30, ст. 542 із наступними змінами) доповнити пунктом 10-5 такого змісту: "10-5. Тимчасово, на час дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, зупиняється вчинення виконавчих дій та заходів примусового виконання рішень (у тому числі накладення арешту на майно та грошові кошти) у виконавчих провадженнях у частині стягнення сум індексу інфляції за весь час прострочення грошового зобов`язання, 3 процентів річних від простроченої суми грошового зобов`язання чи іншого розміру процентів, встановлених договором або законом, сум неустойки (штрафу, пені) за прострочення виконання грошових зобов`язань, сплата яких передбачена договорами, за грошовими зобов`язаннями суб`єктів господарювання, що виникли у період з 24 лютого 2022 року по 1 вересня 2024 року, за якими боржниками є учасники ринку електричної енергії, перелік яких із зазначенням номерів судових справ оприлюднюється Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, на її офіційному веб-сайті, а саме, зокрема, гарантованого покупця перед виробниками електричної енергії з альтернативних джерел енергії за договорами про купівлю-продаж електричної енергії за "зеленим" тарифом та договорами про надання послуги із забезпечення підтримки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел за механізмом ринкової премії.

Сам факт прийняття зазначеного, на думку заявника, законодавчого обмеження пов`язано із виконанням судових рішень, зокрема в аналогічних справах свідчить про об`єктивні та непереборні обставини, які зумовлюють неможливість їх виконання, оскільки це може суттєво погіршити матеріальне становище Гарантованого покупця, який виконує спецобов`язки відповідно до ПСО;

- відстрочення виконання рішення суду у даній справі на 1 (один) рік з дня ухвалення вказаного рішення не порушить інтереси сторін, забезпечить їх баланс, буде співмірним можливості поновлення порушеного права стягувача з можливістю відповідача забезпечити таке поновлення.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.05.2026 розгляд заяви Акціонерного товариства "Гарантований покупець" про відстрочку виконання рішення суду призначено у судовому засіданні на 01.06.2026.

19.05.2026 на адресу Господарського суду міста Києва від позивача надійшли заперечення щодо заяви про відстрочку виконання рішення.

25.05.2026 Господарським судом міста Києва було видано відповідні накази.

Короткий зміст ухвали суду першої інстанції.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.06.2026 заяву Акціонерного товариства «Гарантований покупець» про відстрочення виконання рішення у справі № 910/10986/25 задоволено.

Відстрочено виконання рішення у справі №910/10986/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АЗІМУТ ЮГ» до Державного підприємства «Гарантований покупець» про стягнення 9 797 842,37 грн строком на один рік до 16.12.2026 включно.

Задовольняючи заяву Акціонерного товариства «Гарантований покупець» про відстрочення виконання рішення у справі № 910/10986/25, суд першої інстанції виходив з того, що негайне звернення стягнення на кошти і майно боржника у виконавчому провадженні хоча й може забезпечити виконання цього рішення, однак з великою вірогідністю не буде сприяти ефективному відновленню та може порушити господарську діяльність відповідача, що неминуче завдасть шкоди як самому відповідачу, так і іншим особам.

Короткий зміст та обґрунтування вимог апеляційної скарги.

Не погодившись із вищезазначеною ухвалою, Товариство з обмеженою відповідальністю «АЗІМУТ ЮГ» звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою.

У поданій апеляційній скарзі скаржник просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 01.06.2026 у справі № 910/10986/25 і постановити нову ухвалу, якою відмовити АТ «ГАРАНТОВАНИЙ ПОКУПЕЦЬ» у задоволенні заяви про відстрочення виконання рішення.

Узагальнені доводи апеляційної скарги зводяться до того, що

- судом першої інстанції проаналізовано та обгрунтовано лише позицію відповідача, яка не була підтверджена жодними доказами. Разом з тим абсолютно не враховано аргументи позивача про те, що відстрочка виконання рішення призведе до погіршення фінансового стану позивача, який і так уже погіршився на дату розгляду судом заяви відповідача про відстрочку виконання рішення, позаяк позивач має кредитні зобов`язання, виконання яких залежить від виконання АТ «ГАРАНТОВАНИЙ ПОКУПЕЦЬ» своїх зобов`язань за Договором від 27.02.2018 № 14903/01. На підтвердження вищенаведеного, Позивачем надані відповідні докази, а саме: копія Генерального кредитного договору від 12.07.2018 № 61/2018/КОД-КБ-ГКД з додатковими угодами;

- скаржник також наголошує, що неплатежі контрагентів відповідача, а саме НЕК «Укренерго» не можуть автоматично перекладатися на позивача, який уже тривалий час не отримує повної оплати за поставлену електричну енергію. Саме по собі здійснення відповідачем суспільно важливої діяльності не надає йому переваг перед стягувачем при виконанні судового рішення.

Позиція АТ «Гарантований покупець» щодо апеляційної скарги.

У відзиві на апеляційну скаргу, АТ «Гарантований покупець» погоджуючись з мотивами оскаржуваної ухвали суду, просило останню залишити без змін, а у задоволенні апеляційної скарги відмовити у повному обсязі.

Відповідач зазначає, що станом на 01.01.2024 у НЕК «Укренерго» наявна заборгованість перед відповідачем за Послугу розрахункових періодів 2021 - 2026 років в розмірі 14 млрд 336 млн грн. (інформація на офіційному сайті відповідача за посиланням https://www.gpee.com.ua/news_item/1663).

Відповідно до встановленого Законом спеціального порядку розрахунків за електричну енергію, продану виробниками за «зеленим» тарифом, повна та своєчасна оплата електричної енергії продавцям за «зеленим» тарифом пов`язана з своєчасним надходженням коштів на рахунок Гарантованого покупця від Оператора системи передачі (НЕК «Укренерго»), при цьому в обсягах, що забезпечують повну оплату розміру вартості Послуги, яка затверджена постановою НКРЕКП.

Відповідач вказує на дискреційні повноваження місцевого господарського суду, особливий правовий статус гарантованого покупця, регуляторне визначення джерел його фінансування та необхідність забезпечення пропорційності розрахунків з усіма виробниками електричної енергії.

На думку відповідача, примусове списання коштів погіршить його можливості виконувати спеціальні обов`язки, зокрема фінансувати постачальників універсальних послуг. Боржник посилається на неповні розрахунки НЕК «Укренерго», наслідки збройної агресії РФ для енергетичної інфраструктури, часткову оплату придбаної електричної енергії та продовження розрахунків у межах наявних фінансових можливостей.

Окрім того, відповідач посилається на постанову НКРЕКП від 25.02.2022 № 332 у частині зупинення нарахування та стягнення договірних штрафних санкцій, рішення Конституційного Суду України від 13.12.2012 № 18-рп/2012, практику ЄСПЛ та судові рішення в інших справах щодо відстрочення виконання.

Рух справи, заяви, клопотання, інші процесуальні дії в суді апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «АЗІМУТ ЮГ» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 01.06.2026 у справі № 910/10986/25 зареєстрована судом 11.06.2026 за вх. № 09.1.04.1/3937/26.

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду апеляційної скарги визначено колегію суддів у складі: головуючого судді Шаратова Ю.А., суддів: Скрипки І.М., Колесника Р.М., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.06.2026.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 23.06.2026 витребувано у Господарського суду міста Києва копії матеріалів справи № 910/10986/25.

Відкладено вирішення питань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги, які визначені главою 1 розділу IV Господарського процесуального кодексу України, за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «АЗІМУТ ЮГ» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 01.06.2026 до надходження до Північного апеляційного господарського суду копій матеріалів справи № 910/10986/25.

29.06.2026 на адресу Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи № 910/10986/25.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 30.06.2026 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «АЗІМУТ ЮГ» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 01.06.2026 у справі № 910/10986/25.

Призначено до розгляду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «АЗІМУТ ЮГ» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 01.06.2026 у справі № 910/10986/25.

Повідомлено учасників справи, що апеляційна скарга розглядатиметься у судовому засіданні 17.09.2026 об 11:40 в приміщенні Північного апеляційного господарського суду (м. Київ, вул. Шолуденка, 1а, зал судових засідань № 6).

17.07.2026 від Акціонерного товариства «Гарантований покупець» надійшов Відзив на апеляційну скаргу (вх. № 09.1.13/17679/26).

У судовому засіданні представник позивача (стягувача) підтримала апеляційну скаргу та просила суд її задовольнити.

У судовому засіданні представник відповідача (боржника) заперечувала проти задоволення апеляційної скарги, а ухвалу Господарського суду міста Києва від 01.06.2026 просила залишити без змін.

Заслухавши представників учасників справи, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, апеляційна інстанція дійшла наступних висновків.

Відповідно до частин першої, другої статті 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Згідно із частиною четвертою статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України.

Конституційний Суд України неодноразово зазначав, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини рішення від 13.12.2012. Конституційного суду України у справі № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини рішення від 25.04.2012. Конституційного суду України у справі № 11-рп/2012). Аналогічну позицію наведено в рішенні від 26.06.2013. Конституційного Суду України у справі № 17/2013.

Згідно із статтею 331 Господарського процесуального кодексу України, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо. Розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови. При відстроченні або розстроченні виконання судового рішення суд може вжити заходів щодо забезпечення позову. Про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення, встановлення чи зміну способу та порядку його виконання або відмову у вчиненні відповідних процесуальних дій постановляється ухвала, яка може бути оскаржена. У необхідних випадках ухвала надсилається установі банку за місцезнаходженням боржника або державному виконавцю, приватному виконавцю.

Відповідно до зазначеної норми, надання заявникові відстрочки або розстрочки виконання рішення є правом господарського суду, при цьому, закон не обмежує це право точним переліком господарських спорів або обставин, за яких суд має право надання розстрочки, проте визначальним фактором при наданні розстрочки є винятковість цих випадків та їх об`єктивний вплив на виконання судового рішення.

Як вбачається з вищевказаної норми, питання задоволення заяви сторони у справі про відстрочку або розстрочку виконання рішення суду вирішується судом в кожному конкретному випадку, виходячи з особливого характеру обставин справи, що унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення.

Підставою для відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: ступінь вини відповідача у виникненні спору; стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо (частини третя, четверта статі 331 ГПК України).

Таким чином, для застосування передбачених цією нормою заходів, суду необхідно встановити чи є у наявності обставини, що ускладнюють чи роблять неможливим виконання рішення у справі. Крім того, розглядаючи питання про розстрочку виконання рішення суду, господарський суд повинен врахувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи. При вирішенні заяв про відстрочку або розстрочку виконання рішення суду потрібно мати на увазі, що відповідно до ст. 331 Господарського процесуального кодексу України, їх задоволення можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення суду.

У постанові Верховного Суду від 15.06.2018 у справі № 917/138/16 зазначено, що підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом. Вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.

Таким чином, особа, яка подала заяву про відстрочку або розстрочку виконання рішення повинна довести наявність обставин, що ускладнюють або роблять неможливим виконання рішення господарського суду у даній справі. До заяви мають бути додані докази, які підтверджують обставини, викладені в заяві щодо неможливості чи ускладнення виконання рішення.

Колегія суддів зазначає, що вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Верховний Суд у постанові від 30.05.2025 у справі №916/3015/23 зазначав, що вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

Надання розстрочення виконання рішення є заходом, який має застосовуватись лише за наявності поважних причин та при найменшій шкоді кредитору. При цьому, затримка у виконанні рішення не повинна бути надто тривалою та такою, що порушує саму сутність права, яке захищається пунктом 1 статті 6 Конвенції (рішення у справі Іммобільяре Саффі проти Італії, заява № 22774/93, п. 74, ЄСПЛ 1999-V).

Питання про відстрочення виконання рішення суду судами має вирішуватись із дотриманням балансу інтересів сторін. Необхідною умовою задоволення заяви про відстрочення виконання рішення суду є з`ясування питання щодо дотримання балансу інтересів сторін, господарські суди повинні досліджувати та оцінювати доводи та заперечення як позивача, так і відповідача, а також дотримуватися розумного строку відстрочення (подібний висновок наведено у постанові Верховного Суду від 21.01.2020 у справі № 910/1180/19).

Вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

При розгляді заяв щодо відстрочення виконання судового рішення необхідно виходити з міркувань доцільності та об`єктивної необхідності надання саме таких строків відтермінування виконання рішення в цілому. Наявність підстав для відтермінування має бути доведена боржником. Строки відтермінування знаходяться у прямій залежності від обставин, що викликають необхідність надання додаткового строку для повного виконання рішення суду. Надання такого не може створювати занадто або безпідставно привілейовані умови для боржника, натомість повинне базуватися на принципах співмірності і пропорційності з метою забезпечення балансу прав і законних інтересів стягувачів і боржників.

Оцінюючи доводи заяв про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення, суди повинні враховувати, що ці заходи не повинні створювати боржнику можливість ухилятися від виконання судового рішення. До уваги повинні братися не лише реальний майновий стан боржника, але й його наміри, що свідчать про бажання виконати рішення.

Отже, відстрочення виконання рішення суду є таким законодавчо врегульованим механізмом відтермінування поновлення порушеного права стягувача, який ґрунтується на об`єктивних, виняткових обставинах, застосування яких не призводить до шкоди сутності права на суд, гарантованого статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, ратифікованою Законом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР.

Колегія суддів відхиляє довід АТ «Гарантований покупець» щодо того, що платежі залежать від оплати НЕК «Укренерго», оскільки надана відповідачем інформація про те, що загальний розмір заборгованості учасників балансуючого ринку перед НЕК «Укренерго» станом на 01.01.2024 складає 31 504 000 000 грн, фактично свідчить про наявність в нього джерела фінансування витрат з погашення заборгованості присудженої за рішенням суду на користь позивача. Погашення цієї дебіторської заборгованості інших контрагентів, розмір якої значно перевищує присуджену суму, цілком залежить від активних дій самого НЕК «Укренерго», зокрема, проведення належної претензійно-позовної роботи. Тобто, відповідач має потенційне джерело для виконання обов`язку перед стягувачем у вигляді дебіторської заборгованості інших осіб.

Вказана обставина не свідчить про необхідність відстрочення виконання рішення суду, а навпаки підтверджують можливість його виконання.

Акумулювання коштів для виконання судового рішення протягом одного року, порушить баланс інтересів сторін, зокрема, не буде досягнуто мети виконання судового рішення з дотриманням співмірності негативних наслідків для боржника з інтересом стягувача.

Акумулювання коштів це динамічний процес, а у матеріалах справи відсутні докази на підтвердження наміру відповідача його здійснювати, зокрема, не наведено джерел та графіків надходження коштів, їх розмірів. Фактично акумулювання означає замороження певної суми на рахунках боржника на тривалий час, що за існуючих темпів інфляції в умовах воєнного стану буде мати своїм наслідком їх знецінення, що з точки зору економічної логіки є невиправданим та недоцільним.

Відстрочення виконання судового рішення, за обставин відсутності доведення намірів боржника його добровільно виконувати, фактично сприятиме ухиленню від виконання ним свого обов`язку, а за наявності інфляційних процесів в економіці держави, суттєво та негативно вплине на фінансовий стан стягувача.

Колегія суддів відхиляє довід АТ «Гарантований покупець» щодо того, що він в період воєнного стану бере участь у функціонуванні критичної інфраструктури, оскільки саме по собі здійснення відповідачем суспільно важливої діяльності не надає йому переваг перед стягувачем при виконанні судового рішення.

Колегія суддів відхиляє довід АТ «Гарантований покупець» щодо того, що до нього звернулися ряд постачальників універсальних послуг з позовами про стягнення заборгованості, оскільки вказана обставина не підтверджена жодними належними та допустимими доказами.

Колегія суддів відхиляє довід АТ «Гарантований покупець» про те, що прийняття Закону України № 4213-ІХ свідчить про об`єктивні та непереборні обставини, які зумовлюють неможливість їх виконання, оскільки вказане навпаки свідчить про ускладнення для стягувача у примусовому виконанні рішення суду, а не для боржника.

З огляду на наведене, суд дійшов висновку проте, що надання відстрочення виконання рішення в даній справі, порушить баланс інтересів сторін, зокрема, не буде досягнуто мети виконання судового рішення з дотриманням співмірності негативних наслідків для боржника з інтересом стягувача. Відстрочення виконання судового рішення, за обставин відсутності доведення намірів боржника його добровільно виконувати, фактично сприятиме ухиленню від виконання ним свого обов`язку, а за наявності інфляційних процесів в економіці держави, суттєво та негативно вплине на фінансовий стан стягувача.

Наведеного суд першої інстанції не врахував.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку про обґрунтованість доводів апеляційної скарги та наявність підстав для скасування оскаржуваної ухвали.

Висновки суду апеляційної інстанції

В силу приписів статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним та обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Як зазначено у пункті 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Хоча п. 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Суду у справі Трофимчук проти України, no. 4241/03 від 28.10.2010).

Європейський суд з прав людини вказав, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст. 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, §23, ЄСПЛ, від 18.07.2006).

Доводи стягувача, викладені в апеляційній скарзі, знайшли своє підтвердження під час перегляду справи судом апеляційної інстанції.

Твердження боржника, викладені у відзиві на апеляційну скаргу, не знайшли свого підтвердження під час перегляду справи судом апеляційної інстанції.

Частиною першою статті 277 Господарського процесуального кодексу України визначено, що підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) не з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів доходить до висновку, що оскаржувана ухвала Господарського суду міста Києва від 01.06.2026 у справі № 910/10986/25 є такою, що постановлена з неповним з`ясуванням судом обставин, недоведеністю обставин, що мають значення для справи та порушенням норм процесуального права, а відтак, підлягає скасуванню, з постановленням нового судового рішення про відмову у задоволенні заяви АТ «Гарантований покупець» про відстрочення виконання рішення.

Розподіл судових витрат

У зв`язку із задоволенням апеляційної скарги відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору за її подання та розгляд покладаються на АТ "Гарантований покупець" і підлягають стягненню на користь ТОВ "АЗІМУТ ЮГ".

Керуючись статтями 74, 129, 269, 270, 276, 277, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "АЗІМУТ ЮГ" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 01.06.2026 у справі № 910/10986/25 - задовольнити.

2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 01.06.2026 у справі № 910/10986/25 - скасувати.

3. Прийняти нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви Акціонерного товариства «Гарантований покупець» від 13.05.2026 (вх. № 07-10/7437/26) про відстрочення виконання рішення Господарського суду міста Києва від 16.12.2025 у справі № 910/10986/25.

4. Стягнути з Акціонерного товариства «Гарантований покупець» (01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, 27, код ЄДРПОУ 43068454) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АЗІМУТ ЮГ» (01033, м. Київ, вул. Володимирська, буд. 97/37, код ЄДРПОУ 37893907) 2 662,40 грн (дві тисячі шістсот шістдесят дві гривні 40 коп.) витрат на сплату судового збору за подання апеляційної скарги.

5. Доручити суду першої інстанції видати відповідний наказ.

6. Справу повернути до суду першої інстанції.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду у випадках і строки, передбачені статтями 287, 288 ГПК України.

Повний текст постанови складено 20.10.2026.

Головуючий суддя Ю.А. Шаратов

Судді І.М. Скрипка

Р.М. Колесник