Суд: Північний апеляційний господарський суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Господарське
Категорія: банківської діяльності, з них
Дата: 19 жовтня 2026 р.
Справа: №927/266/26
Суддя: Сибіга О.М.
ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"20" жовтня 2026 р. Справа№ 927/266/26
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Сибіги О.М.
суддів: Хрипуна О.О.
Спаських Н.М.
Розглянувши без повідомлення учасників справи в порядку письмового провадження матеріали апеляційної скарги Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" Чернігівське обласне відділення АТ "Ощадбанк"
на ухвалу Господарського суду Чернігівської області від 06.08.2026
про зупинення провадження у справі
у справі № 927/266/26 (суддя Новик Т.О.)
за позовом Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" Чернігівське обласне відділення АТ "Ощадбанк"
до:
1: ОСОБА_1
2: ОСОБА_2
3: Товариства з обмеженою відповідальністю "Зернопрайм"
третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів: Товариство з обмеженою відповідальністю "Цензур"
про солідарне стягнення 792 813,35 грн, -
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
Акціонерне товариство "Державний ощадний банк України" Чернігівське обласне відділення АТ "Ощадбанк" (позивач) звернулося до Господарського суду Чернігівської області з позовом до ОСОБА_1 (відповідач-1), ОСОБА_2 (відповідач-2), Товариства з обмеженою відповідальністю "Зернопрайм" (відповідач-3) про солідарне стягнення 792 813,35 грн заборгованості, з яких: 472 752,28 грн заборгованість за кредитом, 320 061,07 грн заборгованість по процентам.
Позовні вимоги мотивовано неналежним виконанням Товариством з обмеженою відповідальністю "Цензур" своїх зобов`язань за договором кредитної лінії № 69 від 22.06.2021 щодо сплати суми кредиту та процентів за користування кредитом, та тим, що виконання зобов`язань боржника за кредитним договором поручились відповідачі згідно з договорами поруки від 22.06.2021 № 1, № 2 та № 3.
Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 06.04.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 927/266/26, ухвалено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання, та залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів - Товариство з обмеженою відповідальністю "Цензур".
Під час розгляду справи по суті відповідачі подали до суду першої інстанції клопотання про зупинення провадження у справі до припинення перебування ОСОБА_1 у складі Збройних Сил України.
Вказані клопотання мотивовані тим, що ОСОБА_1 призваний на військову службу під час мобілізації, на особливий період, що підтверджується витягом з наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 № 1897М від 08.06.2026, згідно з яким останнього призвано на військову службу та направлено до Військової частини НОМЕР_1 . Станом на дату подання відповідних клопотань ОСОБА_1 продовжує проходити військову службу у складі Збройних Сил України.
Короткий зміст ухвали місцевого господарського суду та мотиви її прийняття
Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 06.08.2026 у справі № 927/266/26 клопотання ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю "Зернопрайм" про зупинення провадження у справі № 927/266/26 задоволено. Провадження у справі № 927/266/26 зупинено до припинення перебування ОСОБА_1 у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.
Ухвала суду першої інстанції мотивована наявністю передбачених пунктом 3 частини 1 статті 227 Господарського процесуального кодексу України підстав для зупинення провадження у справі № 927/266/26 до припинення перебування ОСОБА_1 , як співвідповідача - сторони у даній справі, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів
Не погоджуючись з ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 06.08.2026 у справі № 927/266/26, 14.08.2026 Акціонерне товариство "Державний ощадний банк України" Чернігівське обласне відділення АТ "Ощадбанк" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Чернігівської області від 06.08.2026 про зупинення провадження у справі № 927/266/26, а справу направити до Господарського суду Чернігівської області для продовження розгляду.
Вимоги апеляційної скарги мотивовано тим, що при прийнятті оскаржуваної ухвали судом першої інстанції порушено норми процесуального права, що призвело до безпідставного зупинення провадження у справі щодо всіх учасників справи.
За доводами скаржника, суд першої інстанції неправильно застосував положення пункту 3 частини 1 статті 227, статті 229 Господарського процесуального кодексу України у взаємозв`язку зі статтями 2, 7, 13, 236 Господарського процесуального кодексу України, дійшовши передчасного та необґрунтованого висновку про необхідність зупинення провадження у справі в цілому у зв`язку з перебуванням відповідача-1 - ОСОБА_1 у складі Збройних Сил України.
Скаржник зазначає, що місцевий господарський суд, встановивши наявність передбаченої пунктом 3 частин 1 статті 227 Господарського процесуального кодексу України обставини лише щодо одного з трьох відповідачів, не встановив та належним чином не мотивував, з яких саме підстав зазначена обставина унеможливлює продовження розгляду справи за позовом банку.
Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.08.2026 матеріали апеляційної скарги Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" Чернігівське обласне відділення АТ "Ощадбанк" у справі № 927/266/26 передано на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду, у складі: головуючий суддя: Сибіга О.М., судді: Хрипун О.О., Спаських Н.М.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 24.08.2026 витребувано з Господарського суду Чернігівської області матеріали господарської справи № 927/266/26.
07.09.2026 до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи № 927/266/26.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 10.09.2026 відкрито апеляційне провадження у справі № 927/266/26 за апеляційною скаргою Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" Чернігівське обласне відділення АТ "Ощадбанк" на ухвалу Господарського суду Чернігівської області від 06.08.2026, вирішено здійснювати розгляд справи без повідомлення учасників справи в порядку письмового провадження.
21.09.2026 до Північного апеляційного господарського суду від відповідачів надійшли відзиви на апеляційну скаргу, в яких проти доводів апеляційної скарги заперечують та наводять власні на їх спростування, просять апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу суду першої інстанції залишити без змін.
Аргументи відповідачів, викладені у відзивах на апеляційну скаргу, зводяться до правомірності зупинення судом першої інстанції провадження у даній справі, з огляду на наявність передбачених пунктом 3 частин 1 статті 227 Господарського процесуального кодексу України підстав для такого зупинення.
Розглянувши матеріали справи, апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" Чернігівське обласне відділення АТ "Ощадбанк" слід залишити без задоволення, ухвалу Господарського суду Чернігівської області від 06.08.2026 у справі № 927/266/26 залишити без змін, з наступних підстав.
Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови
Відповідно до вимог частин 1, 2, 4, 5 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Здійснюючи апеляційне провадження у даній справі № 927/266/26 з розгляду апеляційної скарги Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" Чернігівське обласне відділення АТ "Ощадбанк" на ухвалу Господарського суду Чернігівської області від 06.08.2026, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.
Відповідно до частини 1 статті 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Зупинення провадження у справі - це тимчасове припинення всіх процесуальних дій у справі, зумовлене настанням певних визначених законом обставин, що перешкоджають подальшому руху справи до їх усунення.
Водночас зупинення провадження у справі не повинне розглядатися як невиправдане затягування строків розгляду справи і застосовується лише за обставин, визначених процесуальним законом.
Порядок та умови зупинення провадження у справі врегульовано положеннями статей 227, 228 Господарського процесуального кодексу України, в яких наведено вичерпний перелік підстав, за яких суд зобов`язаний та має право зупинити провадження у справі.
Згідно з пунктом 3 частини 1 статті 227 Господарського процесуального кодексу України суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у випадку перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 229 Господарського процесуального кодексу України провадження у справі зупиняється у випадку, встановленому пунктом 3 частини першої статті 227 цього Кодексу, - до припинення перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що пункт 3 частини 1 статті 227 Господарського процесуального кодексу України стосується реалізації процесуальних прав військовослужбовців у господарському судочинстві. Особи, які мобілізовані на військову службу у період воєнного стану, виконують конституційний обов`язок із захисту України від збройної агресії. Військові формування у період воєнного стану діють у єдиній організаційній структурі з метою виконання завдань, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави.
Зазначена процесуальна гарантія встановлена виключно в інтересах військовослужбовця, який у зв`язку з проходженням військової служби може бути об`єктивно позбавлений можливості здійснювати належний захист своїх прав та інтересів у судовому процесі.
Положення пункту 3 частини 1 статті 227 Господарського процесуального кодексу України, яка встановлює обов`язок суду зупинити провадження, є спеціальною захисною гарантією для військовослужбовців, які через виконання конституційного обов`язку із захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України (стаття 65 Конституції України) об`єктивно позбавлені можливості брати активну участь у судовому процесі, захищати свої права, свободи та інтереси.
Колегія суддів зазначає, що Велика Палата Верховного Суду вирішувала питання щодо застосування правил пункту 2 частини 1 статті 251 Цивільного процесуального кодексу України та аналогічних процесуальних норм права, визначених у пункті 3 частини 1 статті 227 Господарського процесуального кодексу України та в пункті 5 частини 1 статті 236 Кодексу адміністративного судочинства України, та у постанові від 12.11.2025 у справі № 754/947/22 виснувала, що:
"під час застосування правил пункту 2 частини першої статті 251 ЦПК України та аналогічних процесуальних норм права, визначених у пункті 3 частини першої статті 227 ГПК України та в пункті 5 частини першої статті 236 КАС України, судам потрібно виходити з такого:
1) з моменту введення в Україні воєнного стану і до моменту його скасування чи припинення Збройні Сили України та інші утворені відповідно до закону військові формування потрібно вважати такими, що "переведені на воєнний стан";
2) упродовж дії воєнного стану в Україні та проведення загальної мобілізації належними для застосування судом згаданих вище норм процесуального права є докази (військовий квиток, накази командира військової частини тощо), що містять інформацію про те, що військовослужбовець (сторона або третя особа, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору) перебуває на військовій службі;
3) якщо військовослужбовець (сторона або третя особа, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору), права якого захищають положення пункту 2 частини першої статті 251 ЦПК України, висловлює власну волю проти зупинення провадження у справі та прагнення продовжувати розгляд справи (особисто або через представника), суд має врахувати його волевиявлення та продовжити здійснювати судочинство у відповідному провадженні".
Також у постанові від 12.11.2025 у справі №754/947/22 Велика Палата Верховного Суду вказала, що: "розсуд суду є доволі обмеженим у тому, щоб не застосовувати таке обов`язкове зупинення провадження у судовій справі [на підставі пункту 2 частини 1 статті 251 ЦПК України]. Виняток для суду з наведеного правила складає ситуація, коли дотримання приписів статті 251 ЦПК України вступає у суперечність із загальними засадами цивільного процесуального законодавства, як-от верховенство права, елементом якого є право на доступ до суду, та диспозитивність цивільного процесу. Отже, під час застосування пункту 2 частини 1 статті 251 ЦПК України суди мають забезпечити дотримання, зокрема, основних засад (принципів) цивільного судочинства".
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, на підтвердження перебування в лавах Збройних Сил України, що переведені на воєнний стан, відповідачем-1 надано копію витягу з наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 № 1897М від 08.06.2026 "Про призов військовозобов`язаних та резервістів на військову службу під час мобілізації, на особовий період", відповідно до якого ОСОБА_1 призвано на військову службу під час мобілізації, на особливий період та відправлено до Військової частини НОМЕР_1 .
Отже, встановивши обставини про те, що ОСОБА_1 (відповідача-1) призвано на військову службу під час мобілізації, на особливий період, та направлено до військової частини, а подання ним клопотання про зупинення провадження свідчить про чітке волевиявлення скористатися передбаченою законом процесуальною гарантією, і відсутністю від нього заяв про продовження розгляду справи, місцевий господарський суд дійшов обгрунтованого висновку про зупинення провадження у даній справі на підставі пункту 3 частини 1 статті 227 Господарського процесуального кодексу України.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що такий висновок суду першої інстанції узгоджується із вищезазначеними висновками Великої Палати Верховного Суду щодо застосування приписів пункту 3 частини 1 статті 227 Господарського процесуального кодексу України.
Колегія суддів відхиляє доводи скаржника про порушення судом першої інстанції норм процесуального права та про безпідставність зупинення провадження у справі щодо всіх учасників справи.
Так, відповідно до частин 1-4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Пунктом 3 частини 1 статті 227 Господарського процесуального кодексу України передбачено обов`язок суду зупинити провадження у справі.
При цьому, легітимна мета зупинення провадження у справі на підставі пункту 3 частини 1 статті 227 Господарського процесуального кодексу України полягає у захисті прав військовослужбовців на змагальну процедуру, які через виконання військового обов`язку об`єктивно позбавлені можливості брати активну участь у судовому процесі, захищати свої права, свободи та інтереси.
Як вбачається з матеріалів справи, спірні правовідносини у даній справі стосуються стягнення з поручителів, як відповідачів у справі, заборгованості за кредитом та процентів за його користування, заявлені до стягнення вимоги випливають з одного кредитного договору.
Тобто, у даному випадку саме банк пред`явив одну позовну заяву до трьох поручителів, заявивши вимоги щодо солідарного стягнення з поручителів, та не реалізував своє право на подання трьох окремих позовів чи на подання до початку розгляду справи по суті клопотання на роз`єднання позовних вимог, у порядку передбаченому статтею 173 Господарського процесуального кодексу України. При цьому, як вже зазначалось, вимоги щодо поруки виникли на підставі укладення банком і третьою особою одного кредитного договору.
Крім того, як вірно зазначають відповідачі, Господарський процесуальний кодекс України не містить норми, яка б надавала можливість суду першої інстанції після початку розгляду справи по суті виділити вимоги щодо відповідача, який перебуває у складі Збройних Сил України, та виключно в цій частині зупинити провадження у справі, продовживши при цьому розгляд справи щодо вимог до інших двох поручителів.
Також слід зазначити, що виділення та розгляд справи до інших відповідачів призвів би до порушенням прав відповідача-1 на участь у розгляді справи та призвів до неможливості висловити свою позицію щодо предмету позову тощо.
Таким чином доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують вірної по суті ухвали суду, при ухваленні якої судом надано оцінку як кожному доказу окремо, так і в їх сукупності, вірно встановлено характер спірних правовідносин та в цілому правильно застосовано норми процесуального права, які їх регулюють.
При цьому суд апеляційної інстанції зазначає, що викладені в апеляційній скарзі доводи фактично зводяться до незгоди скаржника з прийнятою судом першої інстанції ухвалою про зупинення провадження у справі та суб`єктивного тлумачення скаржником обставин, встановлених місцевим господарським судом, що стали підставою для зупинення провадження у даній справі.
Враховуючи вище викладене, колегія суддів вважає, що в апеляційній скарзі не наведено достатніх та переконливих доводів, на підставі яких колегія суддів могла б дійти висновку про помилковість висновків суду першої інстанції.
Всі інші доводи, наведені скаржником в апеляційній скарзі, колегією суддів до уваги не приймаються з огляду на те, що вони є необґрунтованими та такими, що спростовуються вищевикладеним та матеріалами справи.
Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги.
Однією з засад здійснення господарського судочинства у відповідності до статті 2 Господарського процесуального кодексу України є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Відповідно до статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
У відповідності з пунктом 3 частини 2 статті 129 Конституції України та частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Частиною 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 275 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
У статті 276 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За вказаних обставин, у задоволенні апеляційної скарги Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" Чернігівське обласне відділення АТ "Ощадбанк" слід відмовити, а ухвалу Господарського суду Чернігівської області від 06.08.2026 у справі № 927/266/26 залишити без змін.
Судові витрати
У зв`язку з відмовою у задоволенні апеляційної скарги та відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за її подання покладаються на скаржника.
Керуючись статтями 129, 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" Чернігівське обласне відділення АТ "Ощадбанк" на ухвалу Господарського суду Чернігівської області від 06.08.2026 у справі № 927/266/26 - залишити без задоволення.
2. Ухвалу Господарського суду Чернігівської області від 06.08.2026 у справі № 927/266/26 - залишити без змін.
3. Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на скаржника.
4. Матеріали справи № 927/266/26 повернути до Господарського суду Чернігівської області.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена відповідно до ст. 287-291 Господарського процесуального кодексу України.
Головуючий суддя О.М. Сибіга
Судді О.О. Хрипун
Н.М. Спаських
Оригінал: reyestr.court.gov.ua