Постанова від 20 вересня 2026 р. у справі №910/355/26 — Північний апеляційний господарський суд

Суд: Північний апеляційний господарський суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Господарське

Категорія: повернення безпідставно набутого майна (коштів)

Дата: 20 вересня 2026 р.

Справа: №910/355/26

Суддя: Майданевич А.Г.

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" вересня 2026 р. Справа№ 910/355/26

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Майданевича А.Г.

суддів: Коротун О.М.

Суліма В.В.

за участю секретаря судового засідання: Гончаренка О.С.

за участю представників сторін

від позивача: Сажко Г.В.,

від відповідача: Дмітрієва В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Київській області та Товариства з обмеженою відповідальністю «Смарт Солюшнз Груп»

на рішення Господарського суду міста Києва від 23.03.2026

у справі № 910/355/26 (суддя Марченко О.В.)

за позовом Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Київській області

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Смарт Солюшнз Груп»

про стягнення 185 584,96 грн

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У січні 2026 року Служба відновлення та розвитку інфраструктури у Київській області (далі - позивач, Служба) звернулась до Господарського суду міста Києва із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Смарт Солюшнз Груп» (далі - відповідач, Товариство) про стягнення безпідставно отриманих коштів у розмірі 185 584,96 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що включення підрядником в акти приймання виконаних робіт за формою № КБ-2в та №КБ-3 до вартості будівельно-монтажних робіт з капітального ремонту багатоквартирного житлового будинку за державні кошти за договором податку на додану вартість не відповідає вимогам пункту 197.15 статті 197 Податкового кодексу України, у зв`язку з чим, сплачені кошти у сумі 185 584,96 грн підлягають поверненню замовнику як безпідставно набуті.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його ухвалення

Рішенням Господарського суду міста Києва від 23.03.2026 у справі №910/355/26 позовні вимоги задоволено частково.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що роботи за договором виконувалися та фінансувалися за рахунок коштів державного бюджету, у зв`язку з чим відповідні операції відповідно до пункту 197.15 статті 197 ПК України не підлягали оподаткуванню ПДВ, а включення ПДВ до вартості робіт є необґрунтованим.

Застосувавши положення статті 1212 ЦК України, місцевий господарський суд дійшов висновку, що ПДВ у сумі 3 164,73 грн було неправомірно включено до ціни договору, а тому вказані кошти підлягають поверненню позивачу як безпідставно отримані. Водночас, у стягненні решти заявленої суми 182 420,23 грн суд відмовив як гнлюгрунтовано заявлені.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Київській області та узагальнення її доводів

Не погоджуючись з рішенням місцевого господарського суду, Служба відновлення та розвитку інфраструктури у Київській області звернулася до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду Київської області від 23.03.2026 у справі №910/355/26 скасувати в частині незадоволених позовних вимог та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Апелянт не погоджується з рішенням суду першої інстанції в частині відмови у стягненні 182 420,23 грн, посилаючись на неповне з`ясування обставин справи та неналежну оцінку доказів. Зазначає, що суд, встановивши неправомірність включення ПДВ до вартості робіт, безпідставно обмежив суму стягнення 3 164,73 грн замість заявлених 185 584,96 грн.

Також апелянт вказує, що суд не врахував допущену у претензіях технічну помилку щодо номерів договорів, не дослідив у сукупності акти виконаних робіт, довідки КБ-3 та платіжні документи і не надав належного мотивування своїм висновкам.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Смарт Солюшнз Груп» та узагальнення її доводів

Не погоджуючись з рішенням місцевого господарського суду, ТОВ «Смарт Солюшнз Груп» звернулося до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду Київської області від 23.03.2026 у справі №910/355/26 скасувати в частині задоволених позовних вимог та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги ТОВ «Смарт Солюшнз Груп» посилається на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Скаржник зазначає, що виконані за договором роботи з капітального ремонту житлового будинку не є будівництвом доступного житла або житла, що будується за державні кошти, а тому не підпадають під передбачену пунктом 197.15 статті 197 Податкового кодексу України пільгу та підлягають оподаткуванню ПДВ за загальною ставкою. У зв`язку з цим, апелянт вважає, що відсутні правові підстави для стягнення з відповідача 3 164,73 грн сплаченого ПДВ.

Також апелянт стверджує про помилкове застосування судом положень статті 1212 ЦК України, оскільки спірні кошти отримані відповідачем на виконання чинного договору, його умови сторонами виконані, а договір, акти виконаних робіт та визначена сторонами договірна ціна не оспорювалися.

Крім того, скаржник посилається на допущені судом першої інстанції порушення норм процесуального права, зокрема, неврахування поданого відповідачем відзиву та відмову у продовженні процесуального строку на його подання, що, на думку апелянта, призвело до порушення принципів рівності та змагальності сторін.

Узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу

У свою чергу, ТОВ «Смарт Солюшнз Груп» у відзиві на апеляційну скаргу Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Київській області заперечувало проти її задоволення та зазначало, що рішення суду першої інстанції в оскаржуваній Службою частині відповідає заявленим позовним вимогам.

Відповідач посилається на те, що прохальна частина позовної заяви містила суперечності щодо розміру заявленої до стягнення суми, оскільки зазначена цифрами сума 185 584,96 грн не відповідала сумі, наведеній прописом. На думку відповідача, за таких обставин позивач мав уточнити позовні вимоги, а суд першої інстанції - вирішити питання щодо недоліків позовної заяви.

Відповідач зазначає, що претензійна робота позивача та наявні у матеріалах справи документи підтверджували вимогу про повернення саме суми, стягнутої судом першої інстанції, у зв`язку з чим вважає доводи апеляційної скарги позивача необґрунтованими та просив залишити її без задоволення.

Крім того, у додаткових поясненнях наданих ТОВ «Смарт Солюшнз Груп» посилається на судові рішення у справі № 910/357/26, які набрали законної сили, вважаючи встановлені у цій справі обставини преюдиційними для розгляду справи № 910/355/26.

Також відповідач посилаючись на подібність правовідносин у вказаній справі зі справою № 911/1553/25, просить врахувати правові висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 13.08.2026 у справі № 911/1553/25, відповідно до яких, за обставин сплати отриманих сум ПДВ до Державного бюджету, відповідач не є кінцевим набувачем таких коштів у розумінні статті 1212 ЦК України, та вважає, що зазначені висновки є підставою для відмови у задоволенні позову.

Узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу

Служба відновлення та розвитку інфраструктури у Київській області у у відзиві на апеляційну скаргу ТОВ «Смарт Солюшнз Груп» заперечувала проти її задоволення, зазначаючи, що доводи скаржника ґрунтуються на неправильному тлумаченні норм Податкового кодексу України та безпідставному запереченні факту набуття відповідачем коштів без достатньої правової підстави.

Позивач вважає правильним застосування до спірних правовідносин положень статті 1212 ЦК України, оскільки наявність між сторонами договірних відносин не виключає можливості повернення коштів, отриманих понад належну до сплати вартість робіт. При цьому, Служба посилається на те, що додатковою угодою № 10 від 17.04.2025 сторони передбачили виконання будівельно-монтажних робіт без нарахування ПДВ, у зв`язку з чим, правова підстава для отримання відповідачем відповідних сум ПДВ відпала.

Також Служба зазначала, що операції з виконання спірних робіт підпадають під дію пункту 197.15 статті 197 ПК України, а передбачене цією нормою звільнення від оподаткування ПДВ має імперативний характер та не залежить від волевиявлення платника податку.

Посилання відповідача на положення статті 632 ЦК України позивач вважає безпідставними, оскільки заявлені вимоги стосуються не зміни погодженої сторонами ціни договору, а повернення неправомірно отриманої складової ціни - суми ПДВ. Водночас, Служба наголошує, що предметом позову є стягнення безпідставно отриманих коштів, а не відшкодування збитків.

Стосовно доводів про порушення норм процесуального права позивач зазначив, що відповідачу було надано достатній строк для подання відзиву на позов, однак останній своїм процесуальним правом у встановлений судом строк не скористався.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.04.2026 апеляційну скаргу Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Київській області на рішення Господарського суду міста Києва від 23.03.2026 у справі № 910/355/26 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Майданевич А.Г., суддів: Сулім В.В., Крижний О.М.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 14.04.2026 витребувано у Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/355/26.

Відповідно до протоколу передачі судової справи (апеляційної скарги, заяви, картки додаткових матеріалів) раніше визначеному головуючому судді (судді-допровідачу) (складу суду) від 14.04.2026 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Смарт Солюшнз Груп» на рішення Господарського суду міста Києва від 23.03.2026 у справі № 910/355/26 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Майданевич А.Г., суддів: Сулім В.В., Крижний О.М.

Згідно з витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.04.2026, у зв`язку з перебуванням судді Крижного О.М. у відрядженні, апеляційну скаргу Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Київській області на рішення Господарського суду міста Києва від 23.03.2026 у справі № 910/355/26 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Майданевич А.Г., суддів: Сулім В.В., Коротун О.М.

Відповідно до протоколу передачі судової справи (апеляційної скарги, заяви, картки додаткових матеріалів) раніше визначеному головуючому судді (судді-допровідачу) (складу суду) від 20.04.2026, у зв`язку з перебуванням судді Крижного О.М. у відрядженні, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Смарт Солюшнз Груп» на рішення Господарського суду міста Києва від 23.03.2026 у справі № 910/355/26 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Майданевич А.Г., суддів: Сулім В.В., Коротун О.М.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 20.04.2026 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Смарт Солюшнз Груп» на рішення Господарського суду міста Києва від 23.03.2026 у справі № 910/355/26 та призначено розгляд апеляційної скарги здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження та без повідомлення учасників справи (без проведення судового засідання).

23.04.2026 на адресу Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №910/355/26.

Згідно з витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.04.2026, у зв`язку з перебуванням судді Коротун О.М. у відрядженні, апеляційну скаргу Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Київській області на рішення Господарського суду міста Києва від 23.03.2026 у справі № 910/355/26 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Майданевич А.Г., суддів: Сулім В.В., Гаврилюк О.М.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 27.04.2026 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Київській області на рішення Господарського суду міста Києва від 23.03.2026 у справі № 910/355/26. Розгляд апеляційних скарг Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Київській області та Товариства з обмеженою відповідальністю «Смарт Солюшнз Груп» рішення Господарського суду міста Києва від 23.03.2026 у справі № 910/355/26 здійснювати в одному апеляційному провадженні за правилами спрощеного позовного провадження та без повідомлення учасників справи (без проведення судового засідання).

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 24.06.2026, враховуючи необхідність забезпечити права та інтереси усіх учасників справи, а також із метою всебічного та об`єктивного дослідження фактичних обставин справи, колегія суддів призначила апеляційні скарги Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Київській області та Товариства з обмеженою відповідальністю «Смарт Солюшнз Груп» на рішення Господарського суду міста Києва від 23.03.2026 у справі № 910/355/26 до розгляду у судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи та призначила розгляд апеляційних скарг на 06.07.2026.

Згідно з витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.07.2026, у зв`язку з перебуванням судді Гаврилюка О.М. у відпустці, апеляційну скаргу Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Київській області на рішення Господарського суду міста Києва від 23.03.2026 у справі № 910/355/26 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Майданевич А.Г., суддів: Сулім В.В., Коротун О.М.

Відповідно до протоколу передачі судової справи (апеляційної скарги, заяви, картки додаткових матеріалів) раніше визначеному головуючому судді (судді-допровідачу) (складу суду) від 06.07.2026, у зв`язку з перебуванням судді Гаврилюка О.М. у відрядженні, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Смарт Солюшнз Груп» на рішення Господарського суду міста Києва від 23.03.2026 у справі № 910/355/26 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Майданевич А.Г., суддів: Сулім В.В., Коротун О.М.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 06.07.2026 апеляційні скарги Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Київській області та Товариства з обмеженою відповідальністю «Смарт Солюшнз Груп» рішення Господарського суду міста Києва від 23.03.2026 у справі № 910/355/26 прийнято до свого провадження колегією суддів у складі головуючого судді - Майданевич А.Г., суддів Коротун О.М., Сулім В.В. та призначено їх розгляд на 31.08.2026.

Судове засідання 31.08.2026 не відбулось у зв`язку з оголошенням у м.Києві повітряної тривоги.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 31.08.2026 апеляційні скарги Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Київській області та Товариства з обмеженою відповідальністю «Смарт Солюшнз Груп» рішення Господарського суду міста Києва від 23.03.2026 у справі № 910/355/26 призначено на 21.09.2026.

Позиції учасників справи

Представник позивача у судовому засіданні доводи апеляційної скарги підтримала, з підстав, викладених у ній та просила її задовольнити. Рішення Господарського суду міста Києва від 23.03.2026 скасувати в частині не задоволених позовних вимог та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі. Заперечувала проти задоволення апеляційної скарги відповідача та просила залишити її без задоволення.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечила проти задоволення апеляційної скарги, просила суд апеляційної інстанції відмовити у її задоволенні, підтримала доводи своєї апеляційної скарги, просила її задовольнити, скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 23.03.2026 та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

13.10.2023 Службою (замовник) і Товариством (виконавець; підрядник) було укладено договір №17К-23 про закупівлю робіт: з капітального багатоквартирного житлового будинку по вул. Центральна, 332 в смт Бородянка Бучанського району Київської області, за умовами якого виконавець зобов`язується відповідно до проектної документації, умов договору та вимог законодавства власними силами та/або залученими силами виконати роботи «Капітальний ремонт багатоквартирного житлового будинку по вул. Центральна, 332 в смт Бородянка Бучанського району Київської області (згідно з кодом ДК 021:2015: 45453000-7 Капітальний ремонт і реставрація)» (далі - роботи), а замовник - прийняти та оплатити роботи в порядку і на умовах, передбачених договором за об`єктом робіт, зазначеним у пункті 1.2 договору (пункт 1.1 договору).

Відповідно до пункту 1.2 договору, об`єкт: багатоквартирний житловий будинок по вул. Центральна, 332, в смт Бородянка Бучанського району Київської області; місце розташування об`єкта: вул. Центральна, 332, в смт Бородянка Бучанського району Київської області; виконавець здійснює виконання робіт в строки, передбачені календарним графіком виконання робіт (додаток №2 до договору) в повному обсязі, передбаченому проектною документацією та тендерною документацією, до повної готовності об`єкта внаслідок завершення робіт і прийняття його в експлуатацію.

Ціна договору визначається на підставі договірної ціни (додаток №1 до договору) і становить 4 470 083,72 грн, у тому числі ПДВ - 263 261,66 грн, без нарахування ПДВ на вартість будівельно-монтажних робіт; договірна ціна є додатком до договору та є невід`ємною його частиною (додаток №1 до договору); договірна ціна за договором визначається сторонами як тверда (пункт 3.1 договору в редакції додаткової угоди від 17.04.2025 №10).

Згідно із п.3.2 договору визначення договірної ціни проводиться відповідно до Настанови №281, проектно-кошторисної документації, тендерної документації, тендерної пропозиції учасника процедури закупівлі та вимог чинного законодавства.

Договірна ціна включає податки, збори та інші обов`язкові платежі до бюджетів, передбачені чинним законодавством України (пункт 3.4 договору).

Відповідно до пункту 11.1 договору порядок та строки фінансування за договором визначаються чинними нормативно-правовими актами України, умовами договору та узгодженим сторонами протоколом погодження договірної ціни на весь період будівництва, який є невід`ємною частиною договору.

Бюджетні зобов`язання за договором виникають згідно з планами фінансування, доведеними замовнику від головного/-их розпорядника/-ів бюджетних коштів та інших джерел фінансування в межах бюджетних асигнувань, передбачених планом використання бюджетних коштів [зі змінами] (пункт 11.2 договору).

Бюджетні фінансові зобов`язання за договором виникають при наявності перерахованих коштів на рахунок замовника від головного/-их розпорядника/-ів та в межах бюджетних асигнувань, встановлених планами використання бюджетних коштів (зі змінами); оплата робіт проводиться у межах одержаних коштів на казначейський рахунок замовника за фактично виконані та прийняті обсяги робіт відповідно до форм №КБ-2в і №КБ-3 та актів приймання-передачі виконаних проектних, науково-проектних, вишукувальних та додаткових робіт; у разі затримки бюджетного фінансування не з вини замовника, оплата за виконані роботи здійснюється протягом 5 (п`яти) банківських днів з дати отримання замовником бюджетного фінансування на свій реєстраційний рахунок (пункт 11.3 договору).

Відповідно до пункту 11.4 договору замовник має право скоригувати план використання бюджетних коштів протягом поточного року у разі внесення змін в річний план фінансування головним розпорядником коштів в частині уточнення видатків на фінансування робіт, а також із урахуванням наявних у нього коштів згідно з фінансуванням робіт головним розпорядником коштів; сторони вносять зміни шляхом укладання додаткових угод.

Згідно із п.11.5 договору роботи виконуються та фінансуються за рахунок бюджетних коштів, передбачених у державному бюджеті та/або інших джерел, не заборонених законодавством.

Пунктом 11.6 договору передбачено, що на об`єкті, що фінансується із залученням коштів відповідного місцевого бюджету на умовах співфінансування, виконавець до початку оформлення актів виконаних робіт на суму коштів відповідного місцевого бюджету зобов`язаний звернутись до замовника та отримати лист-повідомлення про наявність коштів; якщо виконавець не звернувся з таким запитом до замовника, замовник не несе відповідальності за остаточні розрахунки за договором в повному обсязі в разі ненадходження коштів з відповідного місцевого бюджету.

Відповідно до 12.1 договору оплата за роботи відбувається шляхом поточних платежів; проміжні розрахунки за виконані роботи здійснюються замовником на підставі підписаних актів приймання виконаних будівельних робіт (форми КБ-2в), довідок про вартість виконаних будівельних робіт та витрат (форми КБ-3) та/або підписаних актів приймання-передачі обладнання; акти приймання виконаних будівельних робіт (форми КБ-2в), довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат (форми КБ-3), акти приймання-передачі обладнання підписуються замовником за наявності у нього всіх необхідних виконавчих документів; виконавець надає разом із формами КБ-2в, КБ-3 (у 2-х примірниках) замовнику в паперовому і електронному вигляді (в машинозчитувальному форматі) документи, що підтверджують виконання робіт, всю необхідну виконавчу документацію (сертифікати на застосовані матеріалі, паспорти на конструкції та обладнання, акти на приховані роботи, документи, що підтверджують фактичні витрати на відрядження, та ін.), відомість ресурсів, яка підписана головним бухгалтером або з керівником підприємства та завірена печаткою.

Акти приймання виконаних робіт та довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат приймаються замовником за мірою виконання робіт з урахуванням календарного виконання робіт (пункт 12.1.1 договору).

Пунктом 12.1.2 договору встановлено, що оплата робіт здійснюється у межах одержаних коштів на казначейський рахунок замовника шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок виконавця упродовж 20 (двадцяти) робочих днів з дати підписання актів приймання виконаних будівельних робіт (форми КБ-2в), довідок про вартість виконаних будівельних робіт та витрат (форми КБ-3) та/або підписаних актів приймання-передачі обладнання; грошові кошти перераховуються в національній валюті України.

Згідно із пунктом 12.2. договору вартість виконаних робіт, що підлягають оплаті, визначається із урахуванням обсягів виконаних робіт, за усіма складовими вартості робіт, розрахованих у договірній ціні, підтверджених відповідними документами.

Відповідно до п.12.6 замовник має право здійснювати попередню оплату з урахуванням вимог постанови Кабінету Міністрів України від 04.12.2019 №1070 «Деякі питання здійснення розпорядниками (одержувачами) бюджетних коштів попередньої оплати товарів, робіт і послуг, що закуповуються за бюджетні кошти», в розмірі та на строк визначених в належним чином оформленому рішенні Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури України, лише щодо робіт, надання яких здійснюється протягом поточного бюджетного періоду.

Договір вважається укладеним і набирає чинності після підписання сторонами та діє до 30.06.2026, а в частині виконання зобов`язань сторін - до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за договором (пункт 19.1 договору в редакції додаткової угоди від 03.10.2025 №12).

Згідно з додатком №3-23 до договору сторони погодили, що джерелами фінансування є кошти державного бюджету (постанова Кабінету Міністрів України від 04.08.2023 №823, наказ Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури України від 23.08.2023 №Н-352/07-02/02.2); договірна ціна - 4912,19619 тис. грн (в редакції додаткової угоди від 06.11.2023 №3 до договору).

Відповідно до додатка №3-24 до договору (в редакції додаткової угоди від 15.11.2024 №8) сторони погодили, що джерелами фінансування є кошти державного бюджету (постанова Кабінету Міністрів України від 13.08.2024 №986 (зі змінами, внесеними згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.2024 №1140) - 2744,395 тис. грн; договірна ціна на 2024 рік - 2603,39628 тис. грн

Пунктом 5 додаткової угоди від 31.12.2024 №9 та керуючись статтею 48 Бюджетного кодексу України, та на підставі пункту 3.2 договору замовником зменшуються бюджетні зобов`язання щодо оплати обсягів робіт на суму 2 107 672,85 грн, в тому числі ПДВ - 351 278,80 грн, згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 13.08.2024 №986 (зі змінами), відповідно до плану використання бюджетних коштів на 2024 рік за бюджетною програмою КПКВК 3111370.

За додатком №3 до договору (в редакції додаткової угоди від 17.04.2025 №10) джерелами фінансування є:

- на 2023 рік: кошти державного бюджету (постанова Кабінету Міністрів України від 04.08.2023 №823 [зі змінами]); обсяги фінансування - 2 308 799,91 грн;

- на 2024 рік: кошти державного бюджету (постанова Кабінету Міністрів України від 13.08.2024 №986 [зі змінами]); обсяги фінансування - 495 723,43 грн;

- на 2025 рік: кошти державного бюджету (постанова Кабінету Міністрів України від 07.03.2025 №251); обсяги фінансування - 1 665 560,38 грн.

Відповідно до пункту 1 додаткової угоди від 03.10.2025 №12 керуючись статтею 48 Бюджетного кодексу України та на підставі пункту 11.2 договору замовником зменшуються бюджетні зобов`язання стосовно оплати обсягів робіт на суму 270 000 грн, в тому числі ПДВ - 45 000 грн, згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 07.03.2025 №251, відповідно до плану використання бюджетних коштів на 2025 рік за бюджетною програмою КПКВК 3111370.

Згідно з додатком №3 до договору (в редакції додаткової угоди від 17.04.2025 №10) джерелами фінансування є:

- на 2025 рік: кошти державного бюджету (постанова Кабінету Міністрів України від 07.03.2025 №251); обсяги фінансування - 1 395 560,38 грн;

- на 2026 рік: кошти державного бюджету; обсяги фінансування - 270 000 грн.

Додатковою угодою від 29.10.2025 №13 та керуючись статтею 48 Бюджетного кодексу України, та на підставі пункту 11.2 договору замовником збільшуються бюджетні зобов`язання щодо оплати обсягів робіт в межах суми 270 000 грн, в тому числі ПДВ - 45 000 грн, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 07.03.2025 №251 (зі змінами), згідно з планом використання бюджетних коштів на 2025 рік за бюджетною програмою КПКВК 3111370.

Відповідно до додатку №3 до договору (в редакції додаткової угоди від 29.10.2025 №13) джерелами фінансування є:

На виконання умов договору сторонами було підписано такі акти:

- приймання виконаних будівельних робіт від 08.03.2024 №4 (за березень 2024 року) на суму 888 052,10 грн з ПДВ;

- приймання виконаних будівельних робіт від 25.06.2024 №4 (за червень 2024 року) на суму 52 649,06 грн з ПДВ;

- вартості устаткування від 27.11.2024 №б/н (за листопад 2024 року) на суму 6 280,27 грн з ПДВ;

- приймання виконаних будівельних робіт від 22.11.2024 №б/н (за листопад 2024 року) суму на 269 216,46 грн з ПДВ;

приймання виконаних будівельних робіт від 27.12.2024 №6 (за грудень 2024 року) на суму 679 525,54 грн з ПДВ;

- приймання виконаних будівельних робіт від 18.04.2025 №7 (за квітень 2025 року) на суму 662 776,75 грн з ПДВ.

Службою було перераховано Товариству 2 558 500,18 грн, що підтверджується платіжними інструкціями від 07.11.2023 №7 на суму 1 400 000 грн (призначення платежу « 3111370;3210;Поперед.оплата на кап.рем. багатоквар.житл.буд. по вул.Центральна,332 в смт Бородянка;зг.д.17К-23 від 13.10.23;в т.ч.ПДВ-233333,33. (п.823).»), від 29.12.2024 №78 на суму 495 723,43 грн (призначення платежу « 3111370;3210;Зa кап.рем.багатокварт. житл.буд.по вул.Центральна 332 в смт.Бородянка;зг.д.17К-23 від 13.10.23 д.у.8 від 15.11.24;КБ-2в від 27.12.24в т.ч.ПДВ-82620,57.») і від 18.04.2025 №31 на суму 662 776,75 грн (призначення платежу « 3111370;3210;За кап.рем.багатокв.житл.будинку по в.Центральна,332 в смт.Бородянка; зг.д.17К-23 від 13.10.22д.у.10 від 17.04.25КБ-2а від 18.04.25 ;в т.ч.ПДВ-98589,49.»).

Позивач звертався до відповідача з повторною вимогою від 21.11.2025 №2941/09211085/02-07 щодо повернення 3 164,73 грн зайво сплаченого податку на додану вартість.

У відповідь на вказану вимогу Товариство листом від 27.11.2025 вих. №158 з посиланням на норми ЦК України та Податкового кодексу України зазначило про відсутність підстав для задоволення вказаної вимоги Служби.

Листом від 28.11.2025 №001700-14/14676-2025 Державна аудиторська служба України повідомила Службу про таке:

- Державною аудиторською службою України було проведено планову ревізію окремих питань фінансово-господарської діяльності позивача за період з 01.01.2024 по 30.06.2025, за результатами якої складено акт ревізії від 28.10.2025 №001700-21/60, яким встановлено порушення законодавства, що призвели до втрат на суму 17 616 163,44 грн, з яких усунуто 4 535 840,87 грн;

- в порушення статті 629 ЦК України, пунктів 3.2 та 3.4 договорів про закупівлю, пункту 6.1 Настанови №281, пункту 197.15 статті 197 Податкового кодексу України чотирнадцять підрядників (зокрема, Товариство) за укладеними тридцятьма двома договорами у період з 01.01.2024 по 30.06.2025 зайво включили до актів форми КБ-2в, а Служба оплатила суми податку на додану вартість, нараховані на вартість виконаних робіт (до оподаткування) з капітального ремонту двадцяти трьох житлових будинків на загальну суму 13 674 258,42 грн (КПКВ 3111360 -10 745 350,65 грн, КПКВ 3111370 - 2 928 907,77 грн), що призвело до матеріальної шкоди на вказану суму (з яких усунуто 1 154 226,19 грн), зокрема, за об`єктом капітальний ремонт багатоквартирного житлового будинку по вул. Центральна, 332 в смт Бородянка Бучанського району Київської області - Капітальний ремонт і реставрація (відповідач, договір) на суму 3 164,73 грн;

- з метою повного усунення виявлених порушень, запобігання їх виникненню надалі на підставі пункту 1 частини першої статті 8, пункту 7 статті 10, частини другої статті 15 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні», підпункту 9 пункту 46 Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 №43, пунктів 46, 49, 50, 52 Порядку проведення інспектування Державною аудиторською службою, її міжрегіональними територіальними органами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.04.2006 №550, Держаудитслужба вимагала, зокрема, забезпечити відшкодування втрат (збитків) на загальну суму 12 520 032,23 грн, завданих одинадцятьма підрядниками через завищення вартості виконаних робіт по двадцяти дев`яти об`єктах на суму податку на додану вартість, відповідно до норм статей 22, 610 - 625 ЦК України, в порядку, передбаченому статтею 1166 ЦК України або/чи обравши інший спосіб реалізації права на повернення коштів, зокрема, Товариством за об`єктом «Капітальний ремонт багатоквартирного житлового будинку по вул. Центральна, 332 в смт Бородянка Бучанського району Київської області - Капітальний ремонт і реставрація (договір) на суму 3 164,73 грн.

Враховуючи, що включення підрядником податку на додану вартість в акти приймання виконаних робіт за формою № КБ-2в та №КБ-3 до вартості будівельно-монтажних робіт з капітального ремонту багатоквартирного житлового будинку за державні кошти за договором, не відповідає вимогам пункту 197.15 статті 197 Податкового кодексу України, у зв`язку з чим, позивач звернувся до суду про стягнення з відовідача безпідставно набутих коштів у розмірі 185 584,96 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 23.03.2026 у справі №910/355/26 позовні вимоги задоволено частково.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Смарт Солюшнз Груп» на користь Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Київській області 3 164,73 грн безпідставно отриманих коштів, оскільки виконання робіт на спірний об`єкт не підлягало оподаткуванню податком на додану вартість та влючення до вартості договору відповідної суми ПДВ є необгрутованим, оскільки суперечить вимогам чинного законодавства. У стягненні решти заявленої до стягнення суми ПДВ (182 420,23 грн) відмовлено як безпідставно заявленої.

Колегія суддів не погоджується з даним висновком суду першої інстанції в частині повернення відповідачем надмірно сплаченої позивачем суми ПДВ відповідно до приписів статті 1212 Цивільного кодексу України та стягнення з відповідача 3 164,73 грн безпідставно одержаних грошових коштів податку на додану вартість, з огляду на наступне.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови та оцінка аргументів учасників справи

Статтею 269 ГПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення або неправильне застосування норм матеріального права.

Отже, враховуючи вимоги частини 1 статті 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу №910/355/26 у межах доводів та вимог апеляційних скарг. Оскільки рішення оскаржено обома сторонами, колегія суддів перевіряє його в частині як задоволення позову на 3 164,73 грн, так і відмови у стягненні решти 182 420,23 грн.

Предметом спору є вимога Служби про стягнення з Товариства 185 584,96 грн, які позивач вважає безпідставно отриманими у складі оплати робіт за договором № 17К-23 від 13.10.2023.

Статтею 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачено виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, з договорів. За змістом статей 837, 843, 875 ЦК України замовник зобов`язаний прийняти й оплатити виконані підрядником будівельні роботи на умовах договору. Як установлено судом, сторони уклали договір № 17К-23, роботи за ним оформлювали актами приймання, а замовник здійснював оплату. Наявність договору й актів сама по собі не вирішує питання щодо повернення спірної складової оплати; для цього слід установити її правову природу та умови заявленого способу захисту.

Судом встановлено та відповідачем не заперечується, що зобов`язання за договором були виконані сторонами в частині, що підтверджуються наявними в матеріалах справи актами приймання виконаних будівельних робіт та актом вартості устаткування, вартість яких замовником була сплачена у повному обсязі з урахуванням суми ПДВ.

Норми Податкового кодексу України не передбачають можливості для платників податку - постачальників здійснювати вибір щодо застосування чи незастосування звільнення від оподаткування ПДВ, оскільки застосування встановленої діючим законодавством ставки податку або звільнення від його застосування є обов`язком, а не правом платника податку.

Відповідно до частини першої статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його в себе за рахунок іншої особи без достатньої правової підстави, зобов`язана повернути потерпілому це майно. Застосування цієї норми вимагає встановлення набуття або збереження відповідачем конкретної суми за рахунок позивача, відсутності достатньої правової підстави для цього та порушення права чи законного інтересу позивача, який підлягає захисту обраним способом.

Позивач вважає, що операції з постачання робіт за державні кошти звільнялися від ПДВ за пунктом 197.15 статті 197 Податкового кодексу України (далі - ПК України), а тому сума податку була безпідставно включена до вартості робіт. За цією нормою звільняються від оподаткування операції з постачання будівельно-монтажних робіт з будівництва доступного житла та житла, що будується за державні кошти. Водночас, визначення податкового режиму операції і виконання обов`язку з декларування та сплати ПДВ регулюються податковим законодавством, а не лише домовленістю сторін.

Відповідно до частини четвертої статті 236 ГПК України при виборі й застосуванні норми права суд ураховує висновки щодо її застосування, викладені в постановах Верховного Суду. У постанові від 13.08.2026 у справі № 911/1553/25 Верховний Суд, розглядаючи вимогу про стягнення суми ПДВ за статтею 1212 ЦК України, звернув увагу на встановлений законом обов`язок платника сплатити податок до бюджету, необхідність визначення кінцевого набувача коштів і перевірки порушення права або законного інтересу позивача. Колегія суддів застосовує ці висновки з урахуванням установлених обставин саме цієї справи, не ототожнюючи законодавчий обов`язок платника з доведеним фактом перерахування конкретної суми до бюджету.

Згідно з підпунктом 14.1.178 пункту 14.1 статті 14 ПК України податок на додану вартість є непрямим податком, що нараховується та сплачується за правилами розділу V цього Кодексу. Сам факт перерахування у складі ціни коштів, позначених як ПДВ, без оцінки відповідного податкового обов`язку не дає підстав ототожнювати всю суму такого платежу з безпідставним збагаченням підрядника.

Об`єктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу (підпункт «а» пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України).

Згідно з пунктом 185.1 ПК України об`єктом оподаткування ПДВ є операції з продажу товарів (робіт, послуг) на території України (як резидентами так і нерезидентами), ввезення товарів та послуг (включаючи оренду) та, відповідно, вивезення товарів та послуг за межі митної території України. Згідно з тим же ПК України ставки ПДВ можуть бути 0 %, 7 % та 20 % від бази оподаткування.

Відповідно до пункту 200-1.5 статті 200-1 ПК України з рахунку платника в системі електронного адміністрування податку на додану вартість перераховуються кошти до державного бюджету в сумі податкових зобов`язань з ПДВ, що підлягає сплаті за наслідками звітного податкового періоду, та на поточний рахунок платника податку за його заявою, яка подається до контролюючого органу у складі податкової звітності з ПДВ, у розмірі суми коштів, що перевищує суму задекларованих до сплати до бюджету податкових зобов`язань, та суми податкового боргу з податку.

Згідно з пунктом 200-1.6 статті 200-1 ПК України за підсумками звітного податкового періоду відповідно до задекларованих у податковій декларації результатів платником проводиться розрахунок з бюджетом у порядку, визначеному статтями 200 та 209 Податкового кодексу України.

Відповідно до пункту 19 Порядку електронного адміністрування податку на додану вартість, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 року № 569 (далі - Порядок № 569), за підсумками звітного (податкового) періоду відповідно до задекларованих у податкових деклараціях з податку результатів діяльності, а також у разі подання уточнюючих розрахунків до податкової декларації з податку, платником податку проводиться розрахунок з бюджетом у порядку, визначеному статтею 200 ПК України.

У разі недостатності коштів на електронному рахунку платника податку для сплати до бюджету узгоджених податкових зобов`язань платник податку у строки, встановлені ПК України для самостійної сплати податкових зобов`язань, перераховує на електронний рахунок необхідні кошти з поточного рахунка (пункт 22 Порядку № 569).

Згідно з пунктом 20 Порядку № 569 для перерахування до бюджету сум узгоджених податкових зобов`язань відповідно до поданої податкової декларації з ПДВ Державна податкова служба не пізніше ніж за три робочі дні до закінчення граничного строку, встановленого ПКУ для самостійної сплати податкових зобов`язань, надсилає Державній казначейській службі реєстр платників податку, в якому зазначаються найменування або прізвище, ім`я та по батькові платника податку, податковий номер або серія (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб - підприємців, які мають відмітку в паспорті про право здійснювати будь-які платежі за серією (за наявності) та номером паспорта), індивідуальний податковий номер платника податку, звітний (податковий) період та сума податку, що підлягає перерахуванню до бюджету.

Відповідно до пункту 5 частини першої статті 2 Бюджетного кодексу України (далі - БК України) бюджетна система України - сукупність державного бюджету та місцевих бюджетів, побудована з урахуванням економічних відносин, державного і адміністративно-територіальних устроїв і врегульована нормами права.

Згідно з пунктами 1, 11, 23 частини першої статті 2 БК України бюджет - план формування та використання фінансових ресурсів для забезпечення завдань і функцій, які здійснюються відповідно органами державної влади, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування протягом бюджетного періоду. Бюджетні кошти (кошти бюджету) - належні відповідно до законодавства надходження бюджету та витрати бюджету. Доходи бюджету - податкові, неподаткові та інші надходження на безповоротній основі, справляння яких передбачено законодавством України (включаючи трансферти, плату за надання адміністративних послуг, власні надходження бюджетних установ).

Таким чином, податок на додану вартість - це непрямий податок, який входить в ціну товарів (робіт, послуг) та сплачується покупцем, але його облік та перерахування до державного бюджету здійснює продавець (податковий агент).

Податок на додану вартість складає кошти бюджету у вигляді податкових надходжень.

Отже, виконання відповідачем у цій справі власного зобов`язання зі справляння до Державного бюджету України спірної суми ПДВ є відповідальністю останнього.

Відтак, у розумінні положень статті 1212 ЦК України відповідач не є кінцевим набувачем спірних грошових коштів.

Питання правильності визначення, декларування та сплати податкових зобов`язань відповідача за відповідними операціями вирішується за правилами податкового законодавства та перебуває у сфері контролю уповноважених органів.

Позивач не довів, що відповідач зберіг на власну користь без достатньої правової підстави заявлені 185 584,96 грн, зокрема з урахуванням правового режиму сум, зазначених сторонами як ПДВ. У матеріалах, які оцінюються у справі, не встановлено порушення відповідачем податкового обов`язку щодо відповідних господарських операцій. За таких обставин наведені позивачем доводи про звільнення операції від оподаткування не є самі по собі достатніми для висновку про наявність у відповідача безпідставного збагачення у заявленому розмірі та про можливість відновлення інтересу позивача саме шляхом стягнення цієї суми з підрядника.

Колегія суддів перевірила також розмір заявленої вимоги. Таблиця розрахунку, додана до позову, містить шість складових за актами договору № 17К-23: 55 794,66 грн, 9,77 грн, 26 710,00 грн, 6 348,09 грн, 93 353,66 грн і 3 368,78 грн. Їх загальний розмір становить 185 584,96 грн. Отже, цифрове зазначення ціни позову узгоджується з поданим розрахунком; інший словесний запис суми в прохальній частині є неточністю, яка сама по собі не змінює предмета заявленої вимоги. Проте, арифметична правильність таблиці не доводить наявності передбачених статтею 1212 ЦК України підстав для стягнення обчисленої різниці.

Подана позивачем таблиця містить розрахунок за актами, позначеними як складені на виконання договору № 17К-23, і її підсумок арифметично становить 185 584,96 грн. Водночас, в акті ревізії цю суму віднесено до договору № 5К-25. За відсутності в цих документах пояснення такої розбіжності сама таблиця не усуває суперечності щодо віднесення розрахованої суми до конкретного договору. Колегія суддів оцінює цю суперечність поряд з іншими доказами та незалежно від неї перевіряє наявність підстав для стягнення коштів за статтею 1212 ЦК України.

Щодо стягнутих судом першої інстанції 3 164,73 грн колегія суддів зазначає, що ця сума фігурує в акті ревізії та повторній вимозі позивача стосовно договору № 17К-23, але не є жодною зі складових позовної таблиці на 185 584,96 грн. Суд першої інстанції не пояснив, за яким розрахунком саме 3 164,73 грн підлягають стягненню у межах заявленої вимоги. Різниця у розмірі 182 420,23 грн утворилася арифметично після часткового задоволення позову і не відповідає самостійній групі актів у поданій таблиці. Водночас, саме зазначення суми 3 164,73 грн в акті ревізії не доводить наявності всіх умов статті 1212 ЦК України для її стягнення. Таким чином, висновок суду першої інстанції в цій частині є помилковим.

Посилання відповідача на рішення у справі № 910/357/26 не визначає результату розгляду цього позову. В іншій справі розглядалася вимога про стягнення 3 164,73 грн, яку там позивач пов`язував із договором № 5К-25. За частинами четвертою і сьомою статті 75 ГПК України преюдиційне значення можуть мати встановлені обставини за передбачених законом умов, тоді як правова оцінка фактів в іншій справі не є обов`язковою для господарського суду. Рішення у справі № 910/357/26 не замінює оцінки договору, актів і таблиці на 185 584,96 грн, поданих у цій справі.

Доводи позивача про те, що суд першої інстанції не оцінив заявлений розрахунок повністю, є обґрунтованими. Однак, це не призводить до задоволення її апеляційної скарги, оскільки оцінка всієї вимоги в апеляційному провадженні не підтверджує наявності умов для стягнення коштів за статтею 1212 ЦК України. Доводи відповідача про помилковість стягнення 3 164,73 грн заслуговують на увагу. Його посилання на неточний словесний запис ціни позову не становить самостійної підстави для відмови в позові.

За результатами перегляду колегія суддів доходить висновку, що стягнення 3 164,73 грн ґрунтується на неправильному застосуванні статті 1212 ЦК України та неналежній оцінці позовного розрахунку. Водночас, підстав для стягнення решти заявлених 182 420,23 грн також не встановлено. Рішення суду першої інстанції слід скасувати й ухвалити нове рішення про відмову в позові про стягнення 185 584,96 грн повністю; апеляційну скаргу Товариства задовольнити, а апеляційну скаргу Служби залишити без задоволення.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

У справі "Трофимчук проти України" (№ 4241/03, §54, ЄСПЛ, 28.10.2010) ЄСПЛ також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

З огляду на викладене, колегія суддів зазначає, що учасникам справи надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційних скарг

Відповідно до пункту 3 частини 2 статті 129 Конституції України та частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України).

За змістом пункту 2 частини 1 статті 275 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право повністю або частково скасувати судове рішення.

Відповідно до статті 277 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

З огляду на викладене, Північний апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційну скаргу Служби відновлення та розвитку інфраструктури на рішення Господарського суду міста Києва від 23.03.2026 у справі № 910/355/26 слід залишити без задоволення. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Смарт Солюшнз Груп» на рішення Господарського суду міста Києва від 23.03.2026 у справі № 910/355/26 задовольнити, а рішення Господарського суду міста Києва від 23.03.2026 у справі №910/355/26 скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

Згідно зі ст.129 ГПК України судовий збір у разі відмови у позові покладається на позивача.

Керуючись статтями 129, 240, 269, 270, 275, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу Служби відновлення та розвитку інфраструктури на рішення Господарського суду міста Києва від 23.03.2026 у справі № 910/355/26 залишити без задоволення.

2. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Смарт Солюшнз Груп» на рішення Господарського суду міста Києва від 23.03.2026 у справі № 910/355/26 задовольнити.

3. Рішення Господарського суду міста Києва від 23.03.2026 у справі №910/355/26 скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

4. Стягнути зі Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Київській області (вул. Святослава Хороброго, буд. 11а, м. Київ, 03151; ідентифікаційний код 26345736) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Смарт Солюшнз Груп» (вул. Сверстюка Євгена, буд. 11, офіс 1205, м. Київ, 02002; ідентифікаційний код 37203896) судовий збір за розгляд апеляційної скарги в апеляційній інстанції у розмірі 3 993 (три тисячі дев`ятсот дев`яносто три) грн 60 коп.

5. Доручити Господарському суду міста Києва видати наказ.

6. Матеріали справи № 910/355/26 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку відповідно до статей 286-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повна постанова складена та підписана 20.10.2026.

Головуючий суддя А.Г. Майданевич

Судді О.М. Коротун

В.В. Сулім

Оригінал: reyestr.court.gov.ua