Постанова від 19 жовтня 2026 р. у справі №709/1741/26 — Чорнобаївський районний суд Черкаської області

Справа №709/1741/26

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 жовтня 2026 року суддя Чорнобаївського районного суду Черкаської області Кваша І.М., розглянувши матеріали, які надійшли з Відділу поліцейської діяльності № 2 Золотоніського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , громадянина України, пенсіонера, має на утриманні одну неповнолітню дитину (опіка над онуком), РНОКПП НОМЕР_1 ,

- за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП,

в с т а н о в и в:

До Чорнобаївського районного суду Черкаської області надійшли адміністративні матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП (протокол про адміністративне правопорушення серії ВБА №012436).

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ВБА №012436 ОСОБА_1 24 серпня 2026 року близько 08-00 год та на постійній основі за місцем проживання: АДРЕСА_2 вчиняв домашнє насильство щодо свого онука ОСОБА_2 , а саме виражався нецензурними словами та погрожував фізичною розправою, внаслідок чого була завдана шкода його фізичному та психологічному здоров`ю. Своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 2 ст. 173-2 КУпАП.

ОСОБА_1 у судовому засідання пояснив, що домашнє насильство не вчиняв. Він є опікуном свого неповнолітнього онука ОСОБА_3 , батько якого загинув на війні, місцезнаходження матері невідоме. Їхня сім`я є внутрішньо переміщеними особами, раніше проживали в м. Слов`янськ Донецької області. В ході евакуації вони приїхали на тимчасове проживання до далеких родичів в с. Москаленки, поки знайдуть власне житло. Жили там близько місяця. Коли він з дружиною йшов з дому, щоб шукати будинок для проживання, повнолітня чотириюрідна сестра ОСОБА_3 , ОСОБА_4 налаштувала його проти них. Вважає, що в неї є матеріальний інтерес для оформлення опіки над хлопчиком, оскільки він отримує виплати у зв`язку з загибеллю батька. Коли дідуся й бабусі не було вдома, вона викликала поліцію і повідомила, що над дитиною вчиняється домашнє насильство. Він не вчиняв фізичного чи психологічного насильства щодо ОСОБА_3 . Вважає всі звинувачення безпідставними.

У судовому засіданні неповнолітній потерпілий ОСОБА_2 в присутності законного представника (бабусі) ОСОБА_5 повідомив, що дідусь інколи свариться, через те що він не слухається. Говорить, щоб більше такого не було. Проте ці конфлікти швидко, мирно закінчуються. Нецензурних слів дідусь не вживає. Претензій до дідуся не має, шкоди йому завдано не було.

Свідок ОСОБА_6 , допитана в судовому засіданні, повідомила, що сім`я ОСОБА_7 приїхала до її будинку після евакуації з м. Слов`янськ. Вони далекі родичі. ОСОБА_3 їй розповідав, що дідусь і бабуся його принижують. Говорив, що це траплялось і раніше, а одного разу і вона була свідком, чула як бабуся хлопця вдарила в живіт. Дідусь кричав, а бабуся плакала, говорили, що таке сталося вперше. Також при ній вони робили йому принизливі зауваження, прискіпувались до того, що він неправильно робить, переговорюється з ними. Їй відомо, що у ОСОБА_8 тікав з дому, але соціальні служби зам`яли цю справу. Коли опікуни йшли з дому, вона мала можливість поговорити з хлопчиком. Одного разу вона запропонувала зателефонувати до поліції, щоб порадитись, що їм робити у такій ситуації. Того ж дня приїхала поліція, пізніше - служба у справах дітей. Хлопчика вилучили з сім`ї до реабілітаційного центру. Опікуни вважають, що вона намагається підкупити дитину. На її думку, ОСОБА_3 добрий, чуйний хлопець, завжди допоможе. Вона говорила зі службою у справах дітей про можливість оформлення опікунства над ОСОБА_3 .

Захисник Макєєв О.В. просив закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу правопорушення. Зазначив про безпідставність кваліфікації за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП, адже в діях ОСОБА_1 відсутня повторність. Матеріали не містять жодного беззаперечного доказу вчинення ОСОБА_1 фізичного чи психічного насильства. Відсутні медичні документи щодо будь-яких тілесних ушкоджень ОСОБА_3 . Пояснення ОСОБА_6 є суб`єктивними, не містять конкретних обставин, дат, часу чи опису дій, які б підпадали під визначення домашнього насильства. Поліцією не додано жодних аудіо- чи відеоматеріалів, які б зафіксували стан конфлікту на момент прибуття екіпажу чи розповіді про нього. Під час складання протоколу про адміністративне правопорушення допущено грубі порушення: до протоколу не вписані поняті, протиріччя в матеріалах справи: у рапорті зазначено, що виклик надійшов від працівника служби у справах дітей ОСОБА_9 . Водночас письмова заява про вчинене кримінальне правопорушення відібрана у ОСОБА_6 .

Вислухавши пояснення учасників справи, повно та всебічно вивчивши матеріали справи, суд приходить до таких висновків.

Згідно з ч. 2 ст. 173-2 КУпАП діяння, передбачене частиною першою цієї статті, вчинене стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи, - тягне за собою накладення штрафу від тридцяти до шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від сорока до п`ятдесяти годин, або адміністративний арешт на строк від двох до десяти діб.

Частиною першою ст. 173-2 КУпАП передбачено відповідальність за вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

На підтвердження вини ОСОБА_1 у вчиненому адміністративному правопорушенні за наведених вище обставин адміністративні матеріали містять наступні докази:

- протокол про адміністративне правопорушення від 24 серпня 2026 року серії ВБА №012436;

- рапорт на ім`я начальника Золотоніського РВП ГУНП в Черкаській області;

- протокол прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію;

- письмові пояснення ОСОБА_6 ;

- терміновий заборонний припис стосовно кривдника.

Стороною захисту надано характеристику ОСОБА_2 , видану Слов`янським ЗЗСО І-ІІІ ступенів №9, психологічну характеристику та рекомендації, видану ОСОБА_2 КЗ "Черкаський обласний центр соціально-психологічної реабілітації дітей Черкаської обласної ради".

Суд безпосередньо дослідив у судовому засіданні докази, що містяться в матеріалах справи про адміністративне правопорушення.

Оцінюючи зазначені докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи, застосовуючи критерії доведення «поза розумним сумнівом», суд дійшов висновку про відсутність у діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУпАП.

Згідно зі ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що спричиняють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян в дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до ч. 1 ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.

Як зазначено в ч. 2 ст. 251 КУпАП обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 КУпАП, і не може бути перекладений на суд.

У свою чергу протокол про адміністративне правопорушення визначає межі судового розгляду і є доказом у справі.

Пунктом 3 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» визначено, що домашнє насильство це діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

Об`єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173-2 КУпАП, має обов`язку ознаку - настання шкоди фізичному чи психічному здоров`ю, яка була завдана потерпілому.

Таким чином обов`язковою умовою настання адміністративної відповідальності за ст. 173-2 КУпАП є наслідки правопорушення у вигляді завдання відповідної шкоди, а подібне діяння, яким така шкода не була завдана, не утворює адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173-2 КУпАП.

Підставою для притягнення особи до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення є наявність його складу: об`єкта, об`єктивної сторони, суб`єкта та суб`єктивної сторони.

Як вбачається з пояснень ОСОБА_2 , між ним та дідусем періодично виникають непорозуміння, пов`язані з виховним процесом. Проте ці конфлікти швидко, мирно закінчуються. Нецензурних слів дідусь не вживає. Претензій до дідуся не має, шкоди йому завдано не було.

В психологічній характеристиці ОСОБА_2 , виданій КЗ "Черкаський обласний центр соціально-психологічної реабілітації дітей Черкаської обласної ради", зазначено, що на тлі підліткової кризи та емоційного напруження між неповнолітнім та його піклувальником часто виникали серйозні непорозуміння. Дідусю буває складно протистояти юнацькому максималізму хлопця, що періодично призводило до непорозумінь через різницю у віці та поглядах на життя. З ними проведена робота. У ході індивідуальних та сімейних бесід було встановлено, що звинувачення мали емоційний характер і виникли через різне сприйняття побутових вимог та обмежень. Бабуся та дідусь підтвердили факти жорсткого контролю та впливу за онуком. На сьогодні внутрішньосімейний конфлікт вичерпано. Сторони дійшли взаєморозуміння, навчились комунікувати та чути позицію один одного. Хлопець виявив усвідомлене бажання повернутись додому. Психоемоційний стан хлопця стабільний.

Суд не бере до уваги показання свідка ОСОБА_6 , оскільки вони не містять конкретних обставин, дат, часу чи опису дій, які б підпадали під визначення домашнього насильства.

Суд вважає, що з досліджених доказів неможливо зробити висновок про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2

ст. 173-2 КУпАП.

Вчинення будь-яких діянь фізичного, психологічного чи економічного характеру повинно бути підтверджено поясненнями свідків, потерпілих або іншими доказами, що є необхідним елементом складу даного правопорушення.

Крім того, суд звертає увгу на те, що в протоколі датою вчинення правопорушення зазначено 24 серпня 2026 року, в той час як в судовому засіданні встановлено, що до поліції Задорожна К.А. телефонувала 21.08.2026. Ні 21, ні 24 серпня 2026 року сварки між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не було. Кофлікти були раніше.

Згідно зі ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідно до ч. 1 ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

При оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерії доведення «поза розумним сумнівом». Проте така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумцій факту (рішення ЄСПЛ від 21 липня 2011 року по справі «Коробов проти України»). Приймаючи до уваги це рішення, суд керується саме цим принципом «поза розумним сумнівом», зміст якого також сформульований у п. 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14 лютого 2008 року у справі «Кобець проти України». Зокрема, доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.

Згідно зі ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати в першу чергу чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні.

У справах «Малофєєва проти росії» (рішення від 30 травня 2013 року) та «Карелін проти росії» (рішення від 20 вересня 2016 року) ЄСПЛ, серед іншого, зазначив, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).

Однією з обставин, що виключають провадження в справі про адміністративне правопорушення згідно з п. 1 ст. 247 КУпАП є відсутність події і складу адміністративного правопорушення.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження по справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, зокрема, у разі відсутності складу адміністративного правопорушення.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, а відтак провадження у справі підлягає закриттю за відсутності в його діях складу адміністративного правопорушення, тобто на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.

З урахуванням наведеного, керуючись ст. 173-2, 247, 280, 283, 284 КУпАП, суд,

п о с т а н о в и в:

Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУпАП закрити, у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду через Чорнобаївський районний суд Черкаської області особою, щодо якої її винесено, захисником, а також потерпілим, представником потерпілого протягом десяти днів з дня її винесення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя І.М. Кваша