Рішення від 18 жовтня 2026 р. у справі №703/3762/26 — Смілянський міськрайонний суд Черкаської області

Справа № 703/3762/26

2-др/703/31/26

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 жовтня 2026 року м. Сміла

Смілянський міськрайонний суд Черкаської області в складі:

головуючого - судді Овсієнка І.В.,

за участю

секретаря судового засідання Батаргіної Т.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву представника відповідача, адвоката Плакущого Сергія Володимировича про ухвалення додаткового рішення в частині судових витрат, в цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив:

Рішенням Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 05.10.2026 позовні вимоги ТОВ «Бізнес Позика» про стягнення із ОСОБА_1 кредитної заборгованості – задоволені частково, стягнуто із останньої на користь позивача 23500,00 грн, а також 437,43 грн судового збору, всього 23937,43 грн.

07.10.2026 від представника відповідача, адвоката Плакущого С.В. надійшло клопотання про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат відповідача на професійну правничу допомогу в сумі 14206,29 грн, до якого додані копії документів про обсяг і вартість послуг представника відповідача щодо надання професійної правничої допомоги в справі №703/3762/26.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення.

Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи (ч. 3 ст. 270 ЦПК України).

08.10.2026 представником відповідача, Виноградовим Ю.Е. подано клопотання про зменшення розміру судових витрат позивача на правничу допомогу. Відповідна позиція мотивована неспівмірністю витрат ступеню складності справи, часові, що затрачений адвокатом, обсягу наданих робіт (виконаних послуг) та ціні позову. Крім того, посилається на непослідовну поведінку представника відповідачки під час судового розгляду, що пов`язана із безпідставним запереченням доведених належним чином обставин. За відсутності детального опису наданих послуг (виконаних робіт), витрат адвоката, розмір витрат сторони відповідача на професійну правничу допомогу не доведений, відтак підстави для розподілу відповідних витрат відсутні.

Сторони та їх представники, про дату та час судового засідання повідомлені належним чином, до суду не прибули, при цьому сторона позивача звернулась із письмовою заявою про проведення судового розгляду за її відсутності.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши та оцінивши наявні у справі докази, приходить до наступного.

Рішенням Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 05.10.2026 позовні вимоги ТОВ «Бізнес Позика» про стягнення із ОСОБА_1 кредитної заборгованості – задоволені частково, стягнуто із останньої на користь позивача 23500,00 грн, а також 437,43 грн судового збору, всього 23937,43 грн.

Справа розглянута в спрощеному позовному провадженні, де сторона відповідача була представлена представником, за відсутності представника з боку відповідача. В справі проведені три судових засідання із розгляду її по суті.

За ч. 1-2 ст. 134 ЦПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.

Представником відповідача 27.07.2026 поданий письмовий відзив, що містить відомості про орієнтовний розмір витрат сторони на оплату професійної правничої допомоги, що загалом становитиме 18000,00 грн.

08.10.2026 Смілянським міськрайонним судом отримане розміщене 07.10.2026 представником відповідача в системі «Електронний суд» клопотання про ухвалення додаткового рішення щодо судових витрат відповідача на професійну правничу допомогу разом із документами на підтвердження доводів відповідної заяви, а саме акт приймання-передачі наданої правничої допомоги та прибутковий касовий ордер.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать в тому числі і витрати на професійну правничу допомогу.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі №826/1216/16 зроблено висновок, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі.

На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та інше), документи, що свідчить про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.

За обставинами даної справи, розмір судових витрат сторони відповідача, щодо яких наявна заява про розподіл, суттєво не перевищує орієнтовної суми, що наведена в письмовому відзиві.

На підтвердження відповідних витрат відповідачки в справі наявні:

- договір-доручення про надання правничої допомоги від 30.06.2025, укладений ОСОБА_1 з адвокатом Плакущим С.В., відповідно до якого адвокат приймає на себе обов`язки надання правничої допомоги клієнтові у всіх справах, що пов`язані із захистом та відновленням порушених, невизнаних, оспорюваних прав чи законних інтересів. Вартість послуг адвоката у виді гонорару визначається строками та результатами розгляду справи, ступенем її важкості, обсягом правничих послуг, необхідних для досягнення бажаного результату. Визначається за погодженням із клієнтом та оформлюється додатковою угодою;

- додаткову угоду №1 від 30.06.2025, якою погоджені види правничої допомоги та вартість кожного із них, в тому числі 6000,00 грн вартість складання позову чи відзиву та 2000,00 грн вартість участі адвоката в одному судовому засіданні;

- ордер від 26.07.2026 на представництво та захист ОСОБА_1 адвокатом Плакущим С.В. під час розгляду справи в Смілянському міськрайонному суді;

- акт від 07.10.2026 до договору про надання правничої допомоги від 30.06.2025, зі змісту якого вбачається перелік послуг, що надав адвокат та прийняла клієнт щодо справи №703/3762/26, загальна вартість 17000,00 грн;

- прибутковий касовий ордер від 07.10.2026, за яким ОСОБА_1 сплатила на користь адвоката Плакущого С.В. 17000,00 грн оплати правничої допомоги на підставі договору від 30.06.2025, додаткової угоди від 30.06.2025 та акту від 07.10.2026.

У зв`язку з дослідженими письмовими доказами на підтвердження надання відповідачці правничої допомоги, суд констатує, що стороною надано належні та допустимі докази щодо наданої правничої допомоги, її обсягу та вартості.

Відповідно до ч. 3 ст. 137 ЦПК України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Проте подання детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, не є самоціллю, а є необхідним для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат.

Саме лише незазначення учасником справи в детальному описі робіт (наданих послуг) витрат часу на надання правничої допомоги не може перешкодити суду встановити розмір витрат на професійну правничу допомогу (у разі домовленості між сторонами договору про встановлений фіксований розмір обчислення гонорару).

Правомірне очікування стороною, яка виграла справу, відшкодування своїх розумних, реальних та обґрунтованих витрат на професійну правничу допомогу не повинно обмежуватися із суто формалістичних причин відсутності в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги у випадку домовленості між сторонами договору про встановлений фіксований розмір обчислення гонорару.

В даному контексті суд відкидає аргументи сторони позивача про невизначеність обсягу наданих відповідачці послуг із правничої допомоги, оскільки із наявних документів вбачається погоджений перелік послуг із надання правничої допомоги поза судовим засіданням (надання консультацій, направлення адвокатських запитів, подання письмових заяв по суті справи), а також фіксована вартість участі адвоката в одному судовому засіданні.

Нормами ЦПК України визначений порядок звернення до суду із відповідною заявою про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, який передбачає умову подання до суду попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, які сторона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи, а також відповідних доказів, які подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. Передбачена процесуальними нормами можливість подати суду протягом п`яти днів докази на підтвердження витрат на правничу допомогу з метою розподілу цих витрат й ухвалення з цього питання додаткового судового рішення є не способом заявити суду про необхідність вирішення цього питання (про яке сторона не висловлювалася раніше), а механізмом довести суду факт понесення цих витрат, як умову для їх розподілу.

У постанові Верховного Суду від 13.10.2021 у справі №520/8662/19 зазначено, що сторона може подати докази на підтвердження розміру витрат, які вона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, у тому числі і після судових дебатів, але виключно за сукупності двох умов: по-перше, ці докази повинні бути подані протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, і по-друге, сторона зробила відповідну заяву про розподіл судових витрат до закінчення судових дебатів.

У постанові від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про те, що вимога частини восьмої статті 141 ЦПК України щодо строку та порядку подання доказів про розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, має застосовуватися і до справ, що розглядаються в спрощеному провадженні, де судові дебати відсутні.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16.11.2022 у справі №922/1964/21 вказала на етапи, у які відбувається відшкодування витрат на професійну правничу допомогу: попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу; визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами; розподіл судових витрат (п. 97).

Позивачем подане письмове клопотання про зменшення судових витрат відповідачки на правничу допомогу.

При його розгляді суд керується наступним.

За ч. 4, 5, 6 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 03 жовтня 2019 року у справі №922/445/19, від 06 грудня 2019 року у справі №910/353/19, від 25 травня 2021 року у справі №910/7586/19.

Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав і основоположних свобод 1950 року, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення ЄСПЛ у справі «East/West Alliance Limited» проти України» від 23.01.2014 (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява № 19336/04, §268).

Отже, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, значення спору для сторони, витрачений адвокатом час, та є неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг (аналогічні висновки наведені у постановах Верховного Суду від 02.10.2019 №211/3113/16-ц, від 07.11.2019 у справі №905/1795/18, від 08.04.2020 у справі №922/2685/19, від 06.11.2020 у справі № 760/11145/18, від 12.05.2021 у справі №873/79/20 та від 23.01.2023 у справі №755/2587/17).

Застосовуючи викладений вище підхід в даній справі, суд не вважає заявлений до відшкодування позивачем розмір витрат на професійну правничу допомогу, відповідним критеріям розумності їх розміру, конкретним обставинам справи з урахуванням її складності, необхідних процесуальних дій сторони. Такий розмір витрат на правничу допомогу є неспівмірним, хоча і відповідає умовам укладеного договору про надання правової допомоги, оскільки справа не належить до категорії складних, не потребувала вчинення значної кількості процесуальних дій з боку представника.

З урахуванням рівня складності вказаної справи, обсягу виконаних робіт, ціни позову, враховуючи, що у переважній більшості задоволення позовних вимог відмовлено, суд приходить до висновку про часткове задоволення клопотання про розподіл витрат на правничу допомогу відповідачки, стягнувши такі із позивача в сумі 4000,00 грн.

Керуючись ст. 137, 141, 246, 258-261, 270 ЦПК України, суд,

вирішив:

Заяву задовольнити частково.

Ухвалити додаткове рішення, яким стягнути із Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» (місцезнаходження юридичної особи: м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26, офіс 411, код ЄДРПОУ 41084239) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) 4000 (чотири тисячі) грн витрат на професійну правничу допомогу в справі №703/3762/26.

В задоволенні решти вимог – відмовити.

На додаткове рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне додаткове рішення суду складене 19.10.2026.

Суддя І. В. Овсієнко