Суд: Машівський районний суд Полтавської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Керування транспортним засобом особою, яка не має відповідних документів на право керування таким транспортним засобом або не пред’явила їх для перевірки, або стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами
Дата: 20 жовтня 2026 р.
Справа: №948/1039/26
Суддя: Тимофєєва Г. Л.
Справа № 948/1039/26
Номер провадження 3/948/211/26
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21.10.2026
Суддя Машівського районного суду Полтавської області Тимофєєва Г.Л. перевіривши матеріали, які надійшли з Сектору поліцейської діяльності №1 відділу поліції №3 Полтавського районного управління поліції ГНУП в Полтавській області та матеріали, додані до нього про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 , відомості про працевлаштування відсутні.
за ч.5 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
УСТАНОВИЛА:
02 жовтня 2026 року об 07 год 37 хв ОСОБА_1 , до якого постановою про адміністративне правопорушення серія ЕНА787116 від 12.09.2026 застосовано адміністративного стягнення за ч.2 ст.126 КУпАП, у с. Селещина по вул. Паркова,12, Полтавського району Полтавської області, керував автомобілем «ваз 2105», днз НОМЕР_1 , не маючи посвідчення водія на право керування таким транспортним засобом.
Своїми діями, ОСОБА_1 порушив п. 2.1 а) Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 р. №1306 (далі по тексту ПДР), за що передбачена відповідальність за ч. 5 ст. 126 КУпАП.
У судове засідання, ОСОБА_1 не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, шляхом направлення тексту судової повістки за допомогою смс повідомлення, згідно його заяви (а.с.6), дане повідомлення доставлено 07.10.2026, що підтверджується довідкою (а.с.10).
Вимогами ч. 1 ст. 268 КУпАП передбачено, що справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Законодавством (КУпАП) встановлено строки здійснення провадження у справах про притягнення до адміністративної відповідальності з метою забезпечення учасникам процесу визначеності у часі, протягом якого суд розгляне справу. Передусім такі строки слугують інтересам особи, яка зазнає заходів впливу, оскільки наявність визначеного строку дає розуміння того, скільки триватиме такий вплив. Водночас протягом такого строку особу наділено процесуальними правами та обов`язками, що дає можливість, в тому числі з використанням адміністративного ресурсу (повноважень суду щодо витребування доказів, допиту свідків тощо), представити суду доводи на захист своєї правової позиції. Добросовісна участь особи у процесі вирішення справи щодо неї полягає в активній участі в її розгляді і недопущенні зловживань наданими правами.
Недотримання строків розгляду справ про адміністративні правопорушення порушує конституційне право на судовий захист, гарантований ст. 55 Конституції України, і негативно впливає на ефективність правосуддя та на авторитет судової влади.
Дотримання балансу між інтересами всіх сторін при розгляді справи покладено на суд, який, вирішуючи питання про права та обов`язки сторін, також зобов`язаний дотримуватися встановлених законодавством правил та строків розгляду справи.
Європейський суд з прав людини у рішенні «Пономарьов проти України» від 03.04.2008 зазначив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Судом не встановлено поважних причин неявки ОСОБА_1 до суду, що відповідно до вимог ч. 1 ст. 268 КУпАП не є перешкодою для розгляду адміністративних справ, а тому вважає за можливе надати оцінку фактам, викладеним у протоколах про адміністративні правопорушення за відсутності останнього.
Крім того, відсутність правопорушника під час розгляду адміністративних матеріалів за жодних обставин не може виступати як засіб уникнення адміністративної відповідальності особи, яка вчинила правопорушення, оскільки це буде означати безкарність такої поведінки.
Вивчивши матеріали справи суд дійшов наступних висновків.
Положеннями ст.245 КУпАП визначено, що завданнями провадження у справі про адміністративне правопорушення є повне, всебічне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Статтею 280 КУпАП установлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, які мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність (ч. 1 ст. 9 КУпАП).
Пунктом 1.3 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306, встановлено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати та неухильно виконувати вимоги цих Правил. Вимоги цього пункту означають, що знання Правил є обов`язковим для кожного учасника дорожнього руху, чітке виконання їх положень сприяє взаємній довірі та повазі, безпечному співіснуванню на дорозі всіх учасників дорожнього руху, будь-які відхилення від положень цих правил можуть привести до ДТП, заподіянню шкоди майну, здоров`ю та життю людей.
Згідно п. 2.1 а) Правил дорожнього руху, водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
За керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом передбачена відповідальність за ч.2 ст. 126 КУпАП.
Повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою - четвертою ст.126 КУпАП, несе за собою відповідальність визначену, ч.5 ст.126 КупАП.
На підтвердження факту вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення передбаченого ч.5 ст.126 КУпАП судом досліджені наступні докази:
- довідка інспектора САП Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області Валерія Мишинського, про, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , посвідчення водія не має (а.с.2);
- протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 786439 від 02.10.2026, у якому викладені дата та час (02.10.2026 7:37), місце (с. Селещина, вул. Паркова, 12, Полтавського району Полтавської області) та обставини (керування транспортним засобом не маючи права керування таким транспортним засобом) вчиненого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення (а.с.3);
- копію постанови про адміністративне правопорушення серія ЕНА7871616 від 12.09.2026 про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення за ч.2 ст.126 КУпАП (а.с.4);
- відео-файли з патрульного автомобіля та з нагрудного відео реєстратора поліцейського де зафіксовано рух автомобіля білого кольору, повідомлення про причини зупинки (не пристебнутий паском безпеки), запропоновано надати дозвільні документи, роз`яснені права особи, проставлення підписів у протоколі про адміністративне правопорушення (а.с.7 диск);
ОСОБА_1 не скористався своїм правом надати суду пояснення щодо вчиненого правопорушення, не надав суду беззаперечних доказів на спростування своєї вини у вчиненні вищевказаних адміністративних правопорушень.
Таким чином, вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 126 КУпАП доведена повністю.
При вирішенні питання щодо міри адміністративної відповідальності виходжу з такого.
З урахуванням обставин вчинення адміністративних правопорушень, їх характеру та наслідків, вважаю за необхідне притягнути ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 126 КУпАП у виді штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортним засобом на строк п`ять років без оплатного вилучення транспортного засобу.
Вирішуючи питання про оплатне вилучення транспортного засобу суддя враховує, що матеріали даної справи не містять підтверджуючих відомостей про власника транспортного засобу. Разом з тим, в протоколі зазначений власник автомобіля ОСОБА_2 .
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення, у зв`язку з чим на вимогу п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» з ОСОБА_3 підлягає стягненню судовий збір у розмірі 665,60 грн.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст.36, 40-1, 126, 130, 250-252, 280, 283, 284 КУпАП, суддя
ПОСТАНОВИЛА:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП та накласти адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40800,00 грн (сорок тисяч вісімсот гривень 00 коп) з позбавленням права керування транспортним засобом на строк п`ять років без оплатного вилучення транспортного засобу.
Строк позбавлення права керування транспортними засобами ОСОБА_1 обчислювати з дня набрання постановою законної сили.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 665,60 грн (шістсот шістдесят п`ять гривень шістдесят копійок).
Роз`яснити, що згідно ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати штрафу в установлений законом строк постанова про адміністративне стягнення згідно із ст. 308 КУпАП буде надіслана для примусового виконання до відділу Державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцем знаходження його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.
Постанова у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду через Машівський районний суд Полтавської області особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом 10 (десяти) днів з дня винесення постанови.
У разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.
Постанова може бути пред`явлена до виконання протягом трьох місяців.
Суддя Г.Л.Тимофєєва
Оригінал: reyestr.court.gov.ua