Суд: Глобинський районний суд Полтавської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: позики, кредиту, банківського вкладу, з них
Дата: 19 жовтня 2026 р.
Справа: №527/2833/26
Суддя: Свістєльнік Ю. М.
Справа № 527/2833/26
провадження 2/527/2083/26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 жовтня 2026 року м.Глобине
Глобинський районний суд Полтавської області в складі:
головуючої судді – Свістєльнік Ю.М.,
за участю секретаря судового засідання – Скорик В.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , яка подана представником позивача – ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та гарантія», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Приватний виконавець Виконавчого округу м.Києва Павелків Тетяна Леонідівна, Приватний нотаріус Житомирського Міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню,-
ВСТАНОВИВ:
01 жовтня 2026 року представник позивача звернувся до суду з вищевказаним позовом. В обґрунтування позовних вимог, представник, посилається на те, що 25.09.2020 року приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай Олегом Станіславовичем було вчинено виконавчий напис № 49574 щодо стягнення з боржника ОСОБА_3 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та гарантія» заборгованості у розмірі 15613,01 гривень.
Постановою приватного виконавця Виконавчого округу міста Києва Єфіменко Денисом Олеговичем від 12.01.2021 року було відкрито виконавче провадження №64090979 по вказаному вище виконавчому напису (вказану постанову позивач не отримувала).
Відповідно до постанови від 30.09.2024 року Приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Павелків Тетяна Леонідівна прийняла дане виконавче провадження, оскільки діяльність попереднього приватного виконавця було припинено.
Про існування вищевказаного виконавчого провадження позивачу не було відомо до липня 2026 року, а стало відомо коли вона мала намір укласти цивільно-правову угоду і виявилося, що вона знаходиться в реєстрі боржників, а тому позивач вважає, що пропустила строк на оскарження виконавчого напису з незалежних від неї обставин, а тому його необхідно поновити.
Позивач вважає, що приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай Олегом Станіславовичем виконавчий напис №49574 виданий 25.09.2020 року, вчинено з порушенням норм Закону України «Про нотаріат» та Постанови Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 №1172 «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться в безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», у зв`язку з чим є підстави для визнання його таким, що не підлягає виконанню виходячи з наступного.
Вказані вимоги законодавства щодо вчинення виконавчого напису не могли бути дотримані нотаріусом при вчиненні спірного виконавчого напису, оскільки, стягнення заборгованості проводиться відповідно до умов Кредитного договору (відповідно до інформації наданої представниками банку в односторонньому порядку). ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та гарантія» не направив Позивачу жодних офіційних листів з вимогою про усунення порушення стосовно зобов`язання із зазначенням у (листі вимоги стислого змісту порушених зобов`язань, у зв`язку з чим вона була позбавлена можливості бути вчасно проінформованою про наявність заборгованості та можливості або оспорити вимоги ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та гарантія», або ж виконати їх, що не може свідчити про безспірність суми, пред`явленої до стягнення.
Крім того, нотаріус при вчиненні виконавчого напису не отримувала від нього первинні документи щодо видачі кредиту та здійснення його часткового погашення; виконавчий напис було вчинено на підставі розрахунку заборгованості, підготовленого представником ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та гарантія», який є відображенням односторонніх арифметичних розрахунків відповідача і не може бути доказом безспірності грошових вимог кредитора до боржника.
Також нотаріусом не було звернено увагу на ст. 21 «Особливості відповідальності споживача за договором про споживчий кредит» Закону України «Про споживче кредитування» де у договорах про споживчий кредит пеня за невиконання зобов`язання щодо повернення кредиту та процентів за ним не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, та не може бути більшою за 15 відсотків суми простроченого платежу. Сукупна сума неустойки (штраф, пеня), нарахована за порушення зобов`язань споживачем на підставі договору про споживчий кредит. Не може перевищувати половини суми, одержаної споживачем за таким договором. І не може бути збільшена за домовленістю сторін.
Отже, представниками ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та гарантія» нотаріусу надано не всі необхідні документи, що підтверджують безспірність заборгованості. наявність доказів належного направлення та отримання позивачем письмової вимоги про усунення порушень.
Нотаріус при вчиненні напису не переконалась належним чином у безспірності розміру сум, що підлягають стягненню за написом, чим порушила норми Закону України «Про нотаріат», п.284 Інструкції та п. 1 Переліку.
Порушення вимог чинного законодавства приватним нотаріусом під час вчинення нотаріальної дії призводить до її недійсності, та не створює правових юридичних наслідків, цей виконавчий напис не підлягає виконанню, та не породжує виникнення права стягувача на стягнення грошових сум або витребування майна боржника.
Посилаючись на викладене, представник позивача прохав суд поновити ОСОБА_1 строк щодо подачі позову про визнання виконавчого напису №49574 від 25.09.2020 року виданого приватним нотаріусом Житомирського Міського нотаріального округу Горай О.С. таким, що не підлягає виконанню. Визнати виконавчий напис №49574 від 25.09.2020 року, щодо стягнення з боржника ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та гарантія» заборгованості у розмірі 15613,01 грн, вчинений Приватним нотаріусом Житомирського Міського нотаріального округу Горай О.С., таким, що не підлягає виконанню. Стягнути з відповідача судові витрати.
Представник позивача у судове засідання не з`явився, направив до суду заяву про розгляд справи за його з позивачем відсутності. Зазначив, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі.
Відповідач у судове засідання не з`явився, належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду.
Треті особи у судове засідання не з`явилися, належним чином повідомлені про дату, час та місце судового розгляду.
Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, за таких обставин судове засідання по справі було проведено без засобів технічної фіксації судового процесу.
Суд, на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин цієї справи, на які позивач послався як на підставу своїх вимог, що викладені у позовній заяві та підтверджені доданими до неї доказами, які були досліджені судом, на засадах верховенства права, відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права, прийшов до наступного висновку.
Судом встановлено, що 25.09.2020 року приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай Олегом Станіславовичем було вчинено виконавчий напис № 49574 щодо стягнення з боржника ОСОБА_4 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та гарантія» (яка є правонаступником ТОВ «Фінансова компанія «Дніпро» заборгованості у розмірі 15613,01 грн заборгованості у розмірі 15613,01 грн. Згідно виконавчого напису стягнення заборгованості проводиться за період з 01.07.2019 по 11.03.2020; сума заборгованості становить 14613,01 гривень. За вчинення виконавчого напису нотаріусом стягнуто плату із Стягувача в розмірі 1000,00грн. Загальна сума, яка підлягає стягненню з боржника становить 15613,01 гривень.
Постановою приватного виконавця Виконавчого округу міста Києва Єфіменко Денисом Олеговичем від 12.01.2021 року було відкрито виконавче провадження №64090979 по вказаному вище виконавчому напису.
Відповідно до постанови від 30.09.2024 року Приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Павелків Тетяна Леонідівна прийняла дане виконавче провадження, оскільки діяльність попереднього приватного виконавця було припинено.
Відповідно до постанови від 30.09.2024 року Приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Павелків Тетяна Леонідівна прийняла дане виконавче провадження, оскільки діяльність попереднього приватного виконавця було припинено.
Відповідно ст. 18 ЦК України, нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і порядку, встановлених законом.
Статтею 87 Закону України «Про нотаріат» передбачено, що для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до ст. 88 Закону України «Про нотаріат» нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.
Відповідно до ст. 89 Закону України «Про нотаріат» у виконавчому написі повинні зазначатися: дата (рік, місяць, число) його вчинення, посада, прізвище, ім`я, по батькові нотаріуса, який вчинив виконавчий напис, найменування та адреса стягувача; найменування, адреса, дата і місце народження боржника, місце роботи (для громадян), номери рахунків в установах банків (для юридичних осіб); строк, за який провадиться стягнення; суми, що підлягають стягненню, або предмети, які підлягають, витребуванню, в тому числі пеня, проценти, якщо такі належать до стягнення, розмір плати, сума державного мита, сплачуваного стягувачем, або мита, яке підлягає стягненню з боржника; номер, за яким виконавчий напис зареєстровано; дата набрання юридичної сили; строк пред`явлення виконавчого напису до виконання. Виконавчий напис скріплюється підписом і печаткою нотаріуса.
Порядок вчинення нотаріальних дій містить такі самі правила та умови вчинення виконавчого напису.
В п.п. 3.2, 3.5 п. 3 Глави 16 розділу II Порядку передбачено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 (далі - Перелік документів). При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку документів.
При цьому цей Перелік документів не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в Законі України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій.
Згідно з п. 1 Переліку документів для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів); б)документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання.
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 року у справі №826/20084/14, яка була залишена без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017 року та Постановою Великої палати Верховного Суду від 20.06.2018 року відмовлено в задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк» про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 1 листопада 2017 року, було визнано незаконною та не чинною постанову Кабінету Міністрів України № 662 від 26.11.2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині, у тому числі: «Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями. Для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості».
У разі наявності правових підстав у відповідності до п.2 Переліку документів, за яких стягнення заборгованості провадиться в безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року №1172 для вчинення виконавчого напису нотаріуса, то неможливість вчинення виконавчого напису щодо заборгованості, визначеної у відповідності до виконавчого напису від 09.11.2017 була обумовлена й іншими обставинами, наведеним нижче.
Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права.
Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником.
Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.
Згідно правового висновку, викладеного у постанові Верховного суду України від 05.06.2017 року у справі №6-887цс17, при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, суд не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачам документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів; для правильного застосування положень статей 87,88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.
Безспірність документу, відповідно до якого вчиняється виконавчий напис, перевіряється наступним чином: боржник повинен бути повідомлений не менш, ніж за 30 днів до вчинення виконавчого напису про порушення кредитних зобов`язань та ліквідувати допущені порушення чи оскаржити виставлену вимогу у судовому порядку або виставити заперечення кредитору. Якщо жодна із цих дій не виконана, заборгованість вважається безспірною.
З наданих суду документів неможливо встановити, чи дійсно на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, приймаючи до уваги той факт, що не встановлено судом факт отримання позивачем повідомлення вимоги про наявність такої заборгованості, та яка була надана нотаріусу для вчинення нотаріального напису.
Відповідачем не подано до суду належних та достовірних доказів щодо спростування доводів позивача.
Враховуючи вищевказане, суд приходить до висновку, що нотаріус при вчиненні оспорюваного виконавчого напису не переконався належним чином у безспірності розміру сум, що підлягають стягненню за виконавчим написом, вчинив виконавчий напис поза межами встановлених ст.88 Закону України «Про нотаріат» строків, чим порушив норми Закону України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.
Згідно ст. 12 та ст. 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, і сторони у справі мають рівні права щодо надання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Положення вищезазначених процесуальних норм передбачають, що під час розгляду справ у порядку цивільного судочинства обов`язок доказування покладається як на позивача, так і на відповідача.
Дослідивши та надавши оцінку поданим сторонами доказам, суд дійшов висновку, що виконавчий напис був вчинений з порушенням вимог чинного законодавства, зокрема, за відсутності посвідченого нотаріально кредитного договору та відсутності безспірності заборгованості.
Так, відповідачем ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та гарантія», відповідно до положень ст. 76-81 ЦПК України, не було надано суду належних і допустимість доказів в обґрунтування того, що приватному нотаріусу Житомирського Міського нотаріального округу Горай О.С. були подані відомості про безспірність суми заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором, так і доказів того, що кредитний договір посвідчувався нотаріально.
З огляду на викладене суд приходить до висновку, що спірний виконавчий напис підлягає визнанню таким, що не підлягає виконанню, а позовні вимоги ОСОБА_1 такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
При цьому суд керується правовими висновками Верховного Суду з цього питання, викладеними в постановах від 08.09.2021 у справі № 201/6498/20, від 08.09.2021 у справі № 206/2212/18, від 28.01.2020 у справі № 910/16664/18, від 06.03.2019 у справі № 910/1531/18.
Вирішення питання стягнення судових витрат.
Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних із розглядом справи. До витрат, пов`язаних із розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, необхідно стягнути з відповідача на користь держави судовий збір у розмірі 1331,20 гривень.
Щодо вимоги про стягнення витрат на правову допомогу суд зазначає наступне.
Згідно ч. 3 ст. 133 ЦПК України, до витрат, пов`язаних із розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно ч. 2 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Як вбачається з матеріалів справи, професійна правнича допомога позивачу надавалася адвокатом Завезіоном Євгеном Леонідовичем.
На підтвердження витрат, понесених позивачем на професійну правничу допомогу, до позовної заяви додано договір від 01.09.2026 про надання правової допомоги, укладений між адвокатом Завезіоном Є.Л. та ОСОБА_1 , детальний опис робіт та акт прийому-передачі наданих послуг від 17.09.2026 підписаний сторонами договору, квитанцію до прибуткового касового ордеру №7 від 17.09.2026 про сплату адвокату 5 000,00 грн згідно договору та документи щодо підтвердження повноважень адвоката та його представництва в суді.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Аналогічна правова позиція викладена в додатковій постанові Верховного Суду від 30 вересня 2020 року в справі № 201/14495/16-ц.
Відповідно до ч. 6 ст. 137 ЦПК України, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідачем не подано до суду клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги.
Як зазначено в п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Приймаючи до уваги те, що суд дійшов висновку про повне задоволення позовних вимог, витрати, які поніс позивач на професійну правничу допомогу у розмірі 5000,00 грн підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.
Керуючись ст. 6-13, 76-81, 141-142, 259, 263-265, 352 ЦПК України, ст.ст.87,88 Закону України «Про нотаріат» суд, -
УХВАЛИВ:
Позов ОСОБА_1 - задовольнити.
Поновити ОСОБА_1 строк щодо подачі позову про визнання виконавчого напису №49574 від 25.09.2020 року виданого приватним нотаріусом Житомирського Міського нотаріального округу Горай Олегом Станіславовичем таким, що не підлягає виконанню.
Визнати виконавчий напис №49574 від 25.09.2020 року, щодо стягнення з боржника ОСОБА_4 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та гарантія» заборгованості у розмірі 15613,01 грн, вчинений приватним нотаріусом Житомирського Міського нотаріального округу Горай Олегом Станіславовичем, таким, що не підлягає виконанню.
Стягнути з користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та гарантія» (юридична адреса: м. Київ, вул. Авіаконструктора І.Сікорського,8, код ЄДРПОУ 38750239) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , витрати на правничу допомогу у сумі 5000,00 грн. (п`ять тисяч гривень 00 коп.).
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та гарантія» (юридична адреса: м. Київ, вул. Авіаконструктора І.Сікорського,8, код ЄДРПОУ 38750239) на користь держави судовий збір в розмірі 1331 грн. 20 коп. на рахунок: Отримувач коштів ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106; код за ЄДРПОУ:37993783; Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); Рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001; Код класифікації доходів бюджету: 22030106; Призначення платежу - Судовий збір.
Рішення може бути оскаржене до Полтавського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційна скарга не була подана.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Учасники справи:
Позивач: ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , рнокпп: НОМЕР_1 );
Представник позивача: ОСОБА_2 (адреса: АДРЕСА_2 );
Відповідач: ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та гарантія» (юридична адреса: м. Київ, вул. Авіаконструктора І.Сікорського,8, код ЄДРПОУ 38750239);
Третя особа: Приватний виконавець Виконавчого округу м.Києва Павелків Тетяна Леонідівна (місцезнаходження: 01135, м. Київ, вул. Златоустівська,55, офіс 61, 62).
Третя особа: Приватний нотаріус Житомирського Міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович (місцезнаходження: 10008, м. Житомир, вул. Велика Бердичівська,35).
Суддя Ю. М. Свістєльнік
Оригінал: reyestr.court.gov.ua